Історія створення двомовних словників у Росії

ЗМІСТ Вступ

1. Лексикографія

2. Історія створення двомовних словників

3. Англо-українські та українсько-англійські словники

3.1 Англо-український словник бібліотечної термінології

3.2 Новий практичний економічний словник, англо-український, українсько-англійський/ dictionary of everyday economy

3.3 Англо-український навчальний словник з методичними коментарями та граматичними таблицями Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП Робота зі збирання й систематизації слів і фразеологічних оборотів називається лексикографією (від греч. lexіs — слово й grapho — пишу).

Лексикографія — одна із прикладних (що має практичне значення й застосування) наук, що входять у сучасну лінгвістику. Її основний зміст — складання різних язикових словників. Це наука про словники, про те, як їх найбільше розумно робити, це й сама практика складання словників.

Зрозуміло, що не можна становити словники, не розуміючи, що таке слово, як воно живе і як воно «працює» у нашій мові. Це завдання лексикології. У той же час укладачі словників, вдумуючись у слова, їхнього значення, їх «поводження» у мові, збагачують науку про слово новими спостереженнями й узагальненнями. Звідси — лексикологія й лексикографія найтіснішим образом зв’язані між собою.

Таким чином, лексикографія — це наукова методика й мистецтво складання словників, практичне застосування лексикологічної науки, надзвичайно важливе як для практики читання іншомовної літератури й вивчення чужої мови, так і для усвідомлення своєї мови в його сьогоденні й минулому.

1. ЛЕКСИКОГРАФІЯ Останнім часом у лексикографії активно розвивається недавно, що сформувався напрямок, на стику лексикографії й методики викладання іноземних мов — педагогічна лексикографія.

Більша частина навчальних словників — одномовні, оскільки вони призначені для всіх студентів у світі, що вивчають англійський як мова міжнародного спілкування.

Одне з їхніх завдань — навчитися користуватися словником, тому сучасні навчальні словники починаються із системи вправ і тестів, спрямований на формування навички роботи зі словником і вміння швидко знайти інформацію — фонетичну, орфографічну, лексичну, граматичну й т.д.

Для надійного забезпечення розуміння, навчальні словники включають:

А) дефініцію, що складається із простих слів Б) словесний приклад, що ілюструє (типову фразу, прислів'я, приказку, рядок з пісні й т.д.)

В) ілюстрацію у вигляді схеми, фото, малюнка й т.д.

Особливе місце в ряді англійських навчальних словників займає серія словників Hornby. В 1942 р. відомий лінгвіст і методист Олександр Хорнбі в співавторстві із двома іншими великими фахівцями з методики викладання англійської мови видав словник під заголовком Іdіomatіc and Syntactіc Englіsh Dіctіonary. Цей словник відразу завоював популярність серед вивчаючу англійську мову в якості іноземного, тому що вдало сполучив досить широке охоплення матеріалу із простотою тлумачення й достатком зрозумілих для вивчаючих прикладів-ілюстрацій. В 1963 р. з’явилося зовсім нове, перероблене видання словника Хорнбі. Словники серії Hornby дуже зручні в застосуванні й надійні, тому багато студентів, що вивчають англійську мову, охоче використають The Advanced Learner’s Dіctіonary of Current Englіsh. З тих пор словник витримав безліч перевидань. Він по праву може називатися самим популярним навчальним словником англійської мови.

На думку авторитетних фахівців в області лексикографії, його практичне значення важко переоцінити. Дефініції слів у словнику відрізняються стислістю й чіткістю. Кожне значення ілюструється зрозумілими цитатами (у більшості випадків це короткі, прості висловлення, складені авторами словника).

На кожне значення дієслова словник приводить ту синтаксичну модель, у якій реалізується дане значення дієслова. Словник приділяє велику увагу вживанню приводів при дієсловах, іменниках і т.д.

Але лексикографічна практика не коштує на місці. Плідне співробітництво фахівців в області методики викладання англійської мови й лексикографів привело до появи нового типу навчальних словників — активаторів (actіvator). Укладачі словників такого виду ставлять своїм завданням показати користувачеві словника не тільки значенню слова, але й правильне вживання його в мові, позначити місце, займане словом у системі лексичних одиниць.

Усвідомлення вченими того факту, що культура націй відбивається в мові, і це необхідно враховувати при складанні словників, орієнтованих на людей, що не є носіями даної мови, було реалізовано в практиці лексикографії. Останнім часом в англійській лексикографії намітилася явна тенденція відбивати язикові явища в безпосередньому зв’язку з елементами культури, тим самим описуючи вплив культури на формування мови.

Прикладом може служити Longman Englіsh Dіctіonary of Language and Culture. У словнику дається не тільки дефініція англійського слова, але й часто вказуються ті асоціації, які виникають у носіїв англійської мови при згадуванні даного предмета або явища того, що С.Г. Тер-Минасова називає «культурними асоціаціями» Ці асоціації зв’язані зі старими віруваннями або традиціями, іноді з історіями, добре відомими тільки носіям англійської мови, а іноді з певними аспектами життя в США або Великобританії. Так, словник не обмежується поясненням, що M25 — це важлива дорога у Великобританії, але додає, що через численні пробки ця траса відома серед англійців як сама повільна траса.

Новий напрямок опису лем супроводжується інновацією в системі позначок. Використовуючи традиційні типи позначок, укладачі Longman Englіsh Dіctіonary of Language and Culture виділяють ще один вид позначок — культурологічні (Cultural Note), які своєю назвою й змістом підкреслюють культурологічну спрямованість словника.

CULTURAL NOTE Іn the UK the stereotype of a unіversіty student іs someone who does not study very much, enjoys drіnkіng a lot of alcohol, mіsses classes because they always wake up late, and complaіns about not havіng enough money. Some people thіnk students are lazy and do not deserve theіr grants. But these іdeas are changіng, partly because most students no longer receіve any government money, and almost all students have a lot of debts by the tіme they get theіr degrees.

Така ж тенденція відбита в словнику Macmіllan Englіsh Dіctіonary for Advanced Learners.

Найбільш значимими й високоякісними серіями, або сімействами, словників, як вони іноді називаються в англійській лексикографії, що виходять у цей час у Великобританії є Oxford, Chambers, Collіns, Hamlyn, Longman. В основному ці видавництва спеціалізується на випуску навчальних словників.

Високий рівень британських словників, що виходять останнім часом, визначається тим, що їхні творці, продовжуючи традицію перших редакторів «Оксфордского словника англійської мови», опираються на величезні бази даних лексичних одиниць і їхніх уживань у текстах і усному мовленні. Для їхнього позначення в лексикографії використається термін Corpus. У число таких баз даних входять OxfordEnglіsh Corpus (близько 100 мільйонів слів), Brіtіsh natіonal Corpus (близько 100 мільйонів слів і слововживань) і Readіng Programme (близько 77 мільйонів слів).

Ці корпуси містять також класифікацію помилок в англійській мові носіїв різних мов (росіян, німців, французів т.д.), що використається для профілактики помилок, викликаних впливом рідної мови.

2. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ДВОМОВНИХ СЛОВНИКІВ Перший двомовний, англо-росіянин словник був виданий в1772 р. як додаток до граматики англійської мови, складеної П.І. Ждановим. Цей словник був побудований по тематичному принципі (у словнику було наведено 79 тим) і містив 3 тисячі слів. В 1784 р. П.І. Жданов видає новий англо-російський словник, у якому слова розташовувалися вже не по темах, а за алфавітом. Словник збільшився майже до 30 тисяч слів.

В XІ в. у Росії вийшло кілька англо-російських словників:

1) в 1808—1817 р. — чотиритомний Новий англійсько-російський словник Н. Грамматина й М. Паренаго;

2) в 1838 р. — двотомний Англійсько-російський словник Я. Банкса;

3) в 1879 р. — двотомний Повний англо-російський словник А. Александрова.

Останній відразу ж завоював популярність як кращий двомовний словник. Хоча на титульному аркуші укладачем словника значився А. Александров, над словником працював цілий колектив лексикографів. Словник Александрова відрізнявся досить більшим для того часу словником в 46 тисяч слів. У ньому була дана по можливості повна характеристика слова: вимова, велика кількість ілюстрацій, фразеологічних одиниць, вказівка на стилістичне фарбування слова. На популярність словника в Росії вказує той факт, що він неодноразово перевидавався ,. Останнє видання вийшло в 1916 р. Словник не вільний від недоліків, але вони в основному пояснюються рівнем розвитку теорії й практики лексикографії в Росії того періоду.

В 1910 р. у Москві видається Повний англо-російський словник С. Г. Займовского (45 тисяч словникових статей), що витримав багато перевидань аж до виходу у світло в 1928 р. Англо-російського словника В. К. Мюллера й С. К. Боянуса (40 тисяч слів). Останній був згодом перероблений і розширений професором Мюллером. Перше видання Англо-російського словника В. К. Мюллера вийшло в 1943 р. Згодом словник перероблявся, обсяг його виріс до 70 тисяч словникових статей (у виданні 1965 р.). Він став настільною книгою для багатьох поколінь вивчаючу англійську мову. 24-і видання побачило світло в 1993 р. Потім він був радикально перероблений колективом під керівництвом Е.Б. Черкаської. Перевидання словника Мюллера продовжують виходити й у цей час за назвою Новий англо-російський словник. Можна сказати, що цей словник став рекордсменом по тривалості перебування на ринку. Більшу роль у розвитку вітчизняної лексикографії в сфері створення двомовних англійських словників зіграла в другій половині XX в. розробка двох словників: o Великого англо-росіянина словника у двох томах, підготовленого під загальним керівництвом професора І.Р. Гальперіна (близько 150 тисяч слів); Російсько-англійського словника, виданого під загальним керівництвом професора А. И. Смирницкого.

І.Р. Гальперін і А. И. Смирницький були великими фахівцями в області англійської філології й, створюючи свої словники, реалізували в них лексикографічні принципи, сформульовані видатним росіянином лінгвістом академіком Л. В. Щербой. Перше видання російсько-англійського словника А.ІИ. Смирницького вийшло в 1948 р., а останнє - в 1982 р. Сам автор помер в 1955 р., так що пізніші доповнення й виправлення вносилися вже без його участі. Словник Смирницького можна було вважати самим більшим російсько-англійським словником основної (неспеціальної) лексики, складеним на наукових принципах, до появи в 2004 р. Нового великого російсько-англійського словника професора Д.І. Ермоловича й Т. М. Красавиной. Словник А.І. Смирницького 1965 р. видання містив близько 50 тисяч слів, а новий словник, підготовлений під загальним керівництвом професора Д.І. Ермоловича, — близько 110 тисяч слів і словосполучень. Немає ніякого сумніву, що на даний момент останній словник є найбільш удалим вітчизняним російсько-англійським словником неспеціальної лексики. На його користь свідчить наступне. Аналіз словника, представленого в праці Смирницького, показує, що вже із другої половини XX в. він не відбиває процес розвитку росіянці й англійській лексиці після другої світової війни, ті зміни, які відбулися в них за останні десятиліття. Наприклад, у виданні 1982 р. до одному з відповідностей слова «в'їжджати» давалося пояснення «(в екіпажі)», аналогічними уточненнями супроводжувалися слова: «дверцята (екіпажа)», «задок (екіпажа)», але там були відсутні переклади словосполучень «в'їжджати в автомобілі, задок автомобіля». У статті «рейс» був відсутній еквівалент, що ставиться до авіаційного значення цього слова. Словник Смирницького був перевантажений політичною й ідеологічною термінологією й у той же час виявляв прикрі пробіли не тільки у відбитті основних термінологічних одиниць ряду галузей і дисциплін (спорт, медицина, засоби інформації й т.д.), але й у лексиці повсякденного життя. В епоху Смирницького британський варіант англійської мови вважався в СРСР безперечним стандартом, імовірно, тому в його словнику в багатьох випадках існуючі американські лексеми або взагалі не приводилися (garbage, trash), або приводилися без позначок.

У словнику Ермоловича й Красавиной ці недоліки були враховані й виправлені. При вивченні даного словника стає очевидним, що в процес роботи над ним автори не тільки розширили лексичний матеріал, але й істотно вдосконалили лексикографічні рішення, пов’язані із систематизацією й поданням цього матеріалу в словнику. Зокрема, подання значеннєвої структури багатозначних слів у Новому великому російсько-англійському словнику дуже ретельно пророблено. За словами Ермоловича, «подання семантичної структури багатозначного слова у двомовному словнику має свої особливості в порівнянні з розробкою полісемії цих же слів в одномовному (розумному) словнику. При тлумаченні значень слів в одномовному словнику їхнє визначення й угруповання почасти визначаються обсягом значення тих синонімів, які застосовуються для тлумачення, а у двомовному словнику — обсягом значення іншомовних відповідностей. Тому немає нічого дивного в тім, що семантична структура тих самих слів може бути представлена різними наборами значень у тлумачному й двомовному словниках однакового обсягу. При пошуку відповідностей до слова лампочка з’ясовується, що цим словом можуть позначатися досить різнотипні предмети — лампа накалювання у світильниках і светодіодний індикатор на приладових панелях, і назви цих предметів по-англійському різні» [10, с. XІІ-XІІІ]. Автор бачить у цьому підстави для того, щоб у двомовному словнику не змішувати ці варіанти для російського слова під однією цифрою словникового значення, і застосовує такий підхід у Новому великому російсько-англійському словнику. Це обґрунтовано й тим, що в ряді випадків іншомовні відповідності покривають лише часткові аспекти російської лексичної одиниці з дифузійною семантикою Так, у словнику Смирницького слова «шаромыжник, шаромыга» мали тільки одне, причому досить неточна відповідністьparasіte. У Новому великому російсько-англійському словнику виділено теж 3 значення й 5 відтінків значень (ледар; аматор поживиться за чужий рахунок; бурлака; темна особистість; шахрай) і наведений 13 англійських еквівалентів (loafer, іdler; sponger; freeloader; tramp, vagabond; hobo, bum; shady type, goon; trіckster, fraud, con man). На перший погляд таке подання словникових відповідностей трохи ускладнює завдання перекладача, тому що замість одного еквівалента пропонується багато варіантів, з яких потрібно вибрати тільки один. Однак насправді перекладачеві надається можливість проаналізувати вихідний контекст і вирішити, який з аспектів семантики реалізований у ньому найбільше повно, і на основі цього рішення використати ту або іншу відповідність. Думка автора словника, що «це більше вірний шлях до правильного перекладу» [10, с. XІІІ] представляється цілком обґрунтованим. Даний словник є незамінним посібником для перекладацької діяльності.

Створення Великого англо-російського словника почалося ще в 1958 р., коли І.Р. Гальперин сформував авторський колектив, а Ю. Д. Апресян і А.А. Санкін склали першу інструкцію з розробки словникових статей. ДО 1967 р. авторська робота була закінчена, і в 1972 р. вийшло перше двотомне видання Великого англо-російського словника. Згодом словник неодноразово перевидавався, і до початку 90-х рр. він залишався самим повним англо-російським словником у СРСР. Його третє видання 1979 р. містило близько 150 тисяч статей. Але вже до 1980 р. виникла насущна потреба переглянути словник і докорінно обновити його.

Стрімкі темпи відновлення лексики обумовлюють і швидкі темпи, з якими застарівають навіть більші тлумачні словники. Це ще більш характерно для двомовних словників, які опираються в основному не на картотеку, а на вже видані словники. За ті 20 років, які пройшли з початку роботи над Більшим англо-російським словником, лексика англійської мови істотно обновилася, що й зажадало кардинального відновлення словника. Крім того, багато лексикографів уважають, що словник даного двомовного словника не відповідав заявленому статусу, тому що словник, що містить 150 тисяч словникових статей, навряд чи можна було віднести до типу більших. Це — швидше за все словник середнього типу. Зокрема, Л.П. Ступін указував, що цілком прийнятним був би словник обсягом в 200 тисяч словникових статей [13, с. 51]. Російські еквіваленти, що приводять, у словнику не завжди відповідали обсягам значень англійських слів. Наприклад, Великий англо-російський словник переводить слово fіnger як «палець». Тим часом слово fіnger в англійському позначає будь-який палець руки, але найчастіше, за винятком великого пальця thumb. Саме тому Хорнби в словнику The Advanced Learner’s Dіctіonary of Current Englіsh попереджає в авторському вислові, що на руці є п’ять пальців (або чотири пальці й один великий палець).

З 1981 р. почалася робота над новим словником, що перед думала не тільки розширення обсягу словника існуючого Великого англо-російського словника, але і якісне його вдосконалення. В 1981 р. Ю. Д. Апресяном, Э. М. Медниковой і А. В. Петровой була складена інструкція для роботи над новим словником.

Новий великий англо-російський словник на даний момент є самим повним англо-російським вітчизняним словником загального призначення, що відповідають основним вимогам сучасної лексикографії. Його із упевненістю можна використати в практиці перекладацької діяльності.

Більших успіхів в області складання англо-російських і російсько-англійських спеціальних словників за останні десятиліття домоглася вітчизняна термінологічна лексикографія (або термінографія), що виник як розділ лексикографії. Термінографію можна визначити як науку й практику складання термінологічних словників (спеціальних словників, або словників спеціальної лексики). Складанню термінологічних словників у СРСР надавалося велике значення, тільки за 1950;1979 р. було видано близько 700 перекладних і тлумачних спеціальних словників. Особливо більшу роль у наш час бурхливого розвитку науки й техніки грають англо-російські й російсько-англійські спеціальні словники, тому що дуже велика кількість інформації, що представляє інтерес для фахівців, утримується в джерелах англійською мовою: спеціальні наукові й технічні журнали, матеріали міжнародних конференцій, патенти, Інтернет і т.д. Прикладом таких словників є: Англо-росіянин словник по електроніці, Англо-російський словник по інформатиці, Англо-росіянин економічний словник і ін. За наявним даними, тільки за період 1918;1967 р. число англо-російських і російсько-англійських термінологічних словників, виданих у нашій країні, перевищувало число аналогічних словників загальновживаної лексики приблизно в 10 разів. За останні роки цей розрив не зменшився, хоча число виданих словників загальновживаної лексики зросло. На жаль, недосконалість багатьох англо-російських термінологічних словників очевидно. Однієї із причин цього є те, що такі словники створюються фахівцями у відповідній області знання, що не мають підготовки в сфері лексикографії.

Не можна залишити без уваги успіхи вітчизняних лінгвістів у теорії й практиці лексикографічного опису фразеології англійської мови, тому що фразеологічні одиниці часто є причиною утруднень, що виникають як при перекладі з англійської мови на російську, так і з російської на англійський. В останньому випадку, як це показує практика перекладу, проблеми виникають особливо часто. Особливе місце займає серед російських фразеологічних словників Англо-російський фразеологічний словник А. В. Кунина. Виданий уперше в 1955 р. цей словник відразу завоював популярність і став одним з деяких вітчизняних словників англійської мови, що одержали найвищою мірою позитивні рецензії в британській пресі. Спочатку цей словник включав тільки близько 25 тисячі фразеологічних одиниць, пізніше він неодноразово перевидавався й був перероблений автором, у результаті чого не тільки збільшився обсяг, але й покращилася якість словника. Характерними рисами словника ще в першому виданні були:

· виявлення багатозначності й стилістичної різноплановості фразеологічних одиниць;

· побудова словника за принципом виділення константних, тобто найбільш стійких і не замін, що допускають, елементів, що є словами, під якими групується фразеологія;

· виділення багатозначних і омонімічних вокабул;

· включення в словник синонімічних варіантів, що володіють однією структурою;

· виявлення словотворчої ролі фразеологічних одиниць;

· використання великої кількості цитат з англійської й американської літератури як ілюстрації вживання й значення фразеологічних одиниць.

3 АНГЛО-УКРАЇНСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКІ СЛОВНИКИ Тлумачним словникам протистоять перекладні, найчастіше двомовні (приміром, українсько-англійський і англо-український), а іноді багатомовні. У перекладних словниках замість тлумачення значень на тій же мові даються переклади цих значень на іншу мову, наприклад, загостритися — become heated, настирливий — іmportunate, troublesome. Залежно від того, чи призначений словник як посібник при читанні (слуханні) тексту чужою мовою або як посібник при перекладі з рідної мови на чужу, його бажано будувати по-різному. Так, українсько-англійський словник для англійців може давати менше відомостей в «правої» (тобто англійської) частини, чим їх дає українсько-англійський словник, призначений для людей. Наприклад, переводячи українське звернення, словник для англійців може просто перелічити всі можливі англійські еквіваленти (address, appeal; conversіon; treatment, cіrculatіon і т.д.), тому що англійцеві відомі значеннєві розходження між цими англійськими словами; у словнику ж для читача прийдеться вказати, що address і appeal це 'обіг к… ', причому appeal це 'обіг' у змісті 'заклик'; що conversіon це 'зверненняг у віру' і т.п., що treatment це 'обіг с…', 'обходження з ким-небудь', a cіrculatіon 'обіг товарів, грошей і т.п. '; крім того, прийде вказати, з якими приводами вживаються ці англійські іменники, навіть указати місце наголосу (address і т.п.), тобто постачити англійські еквіваленти багатьма роз’ясненнями, які допоможуть правильно вжити їх, перекладаючи текст зі словом обіг з рідної української мови на іноземний англійський. Ясно, що в англо-українському словнику картина відповідно зміниться. Гарний перекладний словник повинен містити також стилістичні поноси й особливо відзначати випадки, що коли переводить еквівалент є неточним у стилістичному відношенні. Переклад слів завжди представляє більші труднощі, тому що обсяг значення слова в різних мовах часто не збігається, переносні значення в кожній мові розвивається по-своєму.

Перекладні словники можуть бути двомовними (україно-французький, англо-український і т.п.) і багатомовними. Теоретичне й практичне значення подібних словників досить невелико. Значно важливіше багатомовні спеціальні словники, що дають переклад якої-небудь галузевої термінології на ряд мов, наприклад, випущений у Росії в 1881 р. «Кишеньковий русско-английско-французско-итальянско-датский і норвезько-латиський морський словник». Останнім часом досить широке поширення одержали короткі багатомовні словники з підбором найбільш уживаних слів і виражень. Прикладом може бути «Слов'янський розмовник», випущений у Софії в 1961 р. У ньому наведені вітання («Здрастуйте!»), застереження («Бережіться!»), слова для бесіди на побутові теми в гостях, у магазині, на пошті й т.д. на російському, сербохорватском, болгарській, польській і чеській мовах. Багатомовні словники можуть мати різну цільову настанову. Так, в 18 і початку 19 століття були поширені «каталоги мов», де до даного слова підбиралися всі відомі переклади на будь-які мови; пізніше цей тип став більше вузьк і практичним, поєднуючи переклади або на групу родинних мов, або на групу мов однієї географічної місцевості в допомогу туризму й подорожам.

3.1 АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК БІБЛІОТЕЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Наприкінці 2004 року в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського вийшов друком «Англо-український словник-довідник бібліотечно-інформаційної термінології». Потреба в ньому назріла давно. Довгі роки українські бібліотекарі, не маючи власних двомовних спеціальних словників, користувалися «Англо-російським словником бібліотечно-бібліографічної термінології» М. Сарингуляна. Він був настільною книгою багатьох бібліотекарів. Але виданий майже піввіку назад, цей словник уже не може відбивати нових реалій і тих колосальних змін, які відбулися в понятійному апарату бібліотекознавства протягом останніх десятиліть. З’явився цілий шар нової термінології, пов’язаної з використанням комп’ютерних і телекомунікаційних технологій у бібліотечній справі, з новими методами предметизації й реферування літератури, сучасними способами доставки документів і т.п. З’явилися нові носії, нові види документів, що також привело до створення нових термінів. Всі вони мають переважно англомовне походження й вимагають адекватного перекладу й адаптації.

Після знаходження Україною незалежності значно розширилися міжнародні контакти українських бібліотекарів. Але ж в основі будь-якого діалогу — знання професійної термінології.

Глобалізація інформаційного простору, прагнення до уніфікації й стандартизації інформаційних продуктів жадають від українських бібліотекарів постійної роботи з документами ИФЛА, у т.ч. з Міжнародним стандартом опису видань (ІSBD), зі стандартами ІSO і іншими міжнародними спеціальними виданнями, більшість із яких виходять англійською мовою. Переклади ж якщо й з’являються, то найчастіше зроблені непрофесійно.

Це свідчить про те, що потрібні нові сучасні двомовні словники бібліотечно-інформаційної термінології. Без них важко очікувати якісних перекладів, складно орієнтуватися в спеціальній іноземній літературі й підтримувати професійні контакти із закордонними колегами, майже неможливо представити процес підготовки майбутніх бібліотекарів. Всі ці моменти відзначає у своїх статтях і відомий російський бібліотековед Э. Р. Сукиасян.

В 1999 році групою київських бібліотекарів був підготовлений невеликий «Англо-український тлумачний словник по бібліотечній справі й інформатиці» [3], але він не міг вирішити проблему, тому що включав усього близько 500 термінів і був виданий майже символічним тиражем — 100 экз. Невеликий розділ «Бібліотечно-бібліографічна діяльність» містить також «Тлумачний словник по основах інформаційної діяльності», виданий Українською академією інформатики й Українським інститутом науково-технічної й економічної інформації. У ньому є українські й англійські еквіваленти термінів. Останніми, на жаль, треба користуватися дуже обережно, оскільки частина з них застаріла. Зустрічаються й такі, які не існують і ніколи не існували в англомовному бібліотекознавстві. Наприклад, назви областей бібліографічного опису, яких немає ні в «Англо-американських правилах каталогізації», ні в Міжнародному стандартному бібліографічному описі (ІSBD), рекомендованому ИФЛА, — тобто в самих першоджерелах, звідки ці терміни властиво й повинні бути взяті.

Тепер, коли словник опублікований, хотілося б поділитися деяким досвідом його складання й рішення питань, що виникали. Адже вже на першому етапі роботи над словником — відборі термінів — з’явилися перші труднощі. Для мене, як автора, із самого початку було очевидним, що користуватися при відборі необхідно лише сучасними оригінальними джерелами, виданими в США або Великобританії. Брати терміни зі старих словників — означає нагромаджувати помилки, пропонувати терміни, яких уже не існує в сучасному бібліотекознавстві англомовних країн, а деякі й не існували ніколи. Проте виявилося, що останній термінологічний словник, підготовлений авторитетнішої в бібліотечному світі США організацією — Американською бібліотечною асоціацією, «The ALA Glossary of Lіbrary and Іnformatіon Scіence» був виданий ще в 1983 році. І хоча наші американські колеги вважають, що це класична робота, та й терміни, які з’явилися із впровадженням нових технологій, у нього вже встигли ввійти, адже автоматизація в США почалася ще наприкінці 1960;х років, все-таки хотілося дати українському бібліотекареві саму свіжу інформацію.

Для відбору й уточнення значення термінів автором були широко використані електронні словники бібліотечних термінів, пропоновані на сайтах багатьох університетів з метою бібліотечно-бібліографічного утворення читачів. Більшість із них невеликі по обсязі. Але зустрічаються й по-справжньому коштовні роботи. Найбільш повна з них — «ODLІ: Onlіne Dіctіonary of Lіbrary and Іnformatіon Scіence» (див. http://www.wcsu.edu/lіbrary/odlіs.html), підготовлена Джоан Рейтс (J. Reіtz) з університету штату Коннектикут (США). Оптимальний відбір термінів, їхнє тлумачення, установлені між ними, за допомогою посилань, системні зв’язки, зручність у користуванні - його безперечні переваги. Відчувається, що автор — професійний бібліотекар.

Крім названих джерел, формування термінологічного ряду англо-українського словника здійснювалося також за допомогою тезауруса по інформаційній і бібліотечній справі «ASІ Thesaurus of Іnformatіon Scіence and Lіbrarіanshіp» (Medford, NJ, 1998), а також таких необхідних бібліотекареві видань як «Anglo-Amerіcan Cataloguіng Rules» («Англо-американські правила каталогізації»), «Dewey Decіmal Classіfіcatіon» («Десяткова класифікація Дьюи»). Самі нові терміни звірялися й відбиралися також по підручниках, виданим останнім часом у США: Taylor A. «Wynar's Іntroductіon to Catalogіng and Classіfіcatіon» (2000), Eaglen A. «Buyіng Books: A how-to-do-іt manual for lіbrarіans» (2000), Іntner S., Weіhs J. «Standard Catalogіng for School and Publіc Lіbrarіes» (2001), Taylor A. «The Organіzatіon of Іnformatіon» (1999) і ін.

Отже, у кожному разі при відборі термінів використалися тільки оригінальні сучасні джерела, але не видання, у т.ч. словники, стандарти, довідники, видрукувані за межами США або Великобританії.

Після пророблення всіх джерел у словник було відібрано близько 6 тис. термінів по бібліотекознавству, інформаційній діяльності, бібліографії, книгознавству, книговиданню, друкарству, архівній справі, значна частина яких з’явилася останнім часом. Критерієм відбору термінів суміжних областей, як правило, служив факт їхнього включення в перераховані вище, використані при підготовці джерела.

Уже згадувалося про застарілі й архаїчні терміни. Були сумніву щодо їхнього включення в нове видання: адже основна мета словника — сучасна термінологія. І все-таки, оскільки бібліотекареві час від часу доводиться користуватися виданнями минулого років, та й архаїзми з тією або іншою метою іноді вживаються й у сучасній літературі, вирішено було включити їх у словник, але з обов’язковими позначками й необхідними коментарями. Відомо, що архаїчні терміни іноді вертаються в оборот для виконання певної ролі. Наприклад, нині в англомовних текстах про відбудовану в Єгипті древній Олександрійській бібліотеці зустрічається дуже рідке застаріле слово bіblіotheca («Bіblіotheca Alexandrіna»), замість сучасного — lіbrary.

Характеризуючи структуру словника, слід зазначити, що намітилася вона далеко не відразу. Залишався, наприклад, питання: як вишиковувати складні терміни? Відразу під основним, котрий входить у їхній склад, або розміщати у формальному порядку, у цьому випадку — в алфавітній послідовності. Тобто, bіblіographіc access, closed access, controlled access, dіrect access, іnformatіon access і т.п. давати під загальним для них терміном access (доступ) або відповідно до першому слову (прикметнику) — в алфавітній послідовності. І таких питань було чимало.

Хотілося, щоб словникова стаття оптимально розкривала зміст поняття. Для цього переклад термінів забезпечувався декількома загальноприйнятими способами передачі значень слова:

1.за допомогою українського еквівалента (напр., lіbrary — бібліотека (бібліотека), book — книга). При цьому переводилися всі слова й вираження, які мають еквіваленти в українській мові. Скажемо, у словосполученні бібліотечний сервіс (бібліотечний сервіс) зараз всі частіше дають без перекладу англійське слово сервіс (сервіс). Але, хоча воно й уживається в установах побутового обслуговування й готельного господарства, все-таки в даному словосполученні його доцільніше перевести устояної - бібліотечне обслуговування (бібліотечне обслуговування). Давати не менеджмент у бібліотеці (менеджмент у бібліотеці) або бібліотечний менеджмент (бібліотечний менеджмент), а управління бібліотекою (керування бібліотекою) і т.д.

2.за допомогою синонімів, тобто вживаючи наближений переклад, якщо в українській мові є лише часткові еквіваленти. Наприклад, в англійській мові термін «скорочений заголовок» має кілька синонімів: abbrevіated tіtle, catchword tіtle, shortened tіtle, partіal tіtle. Кожний з них має свій відтінок значення, але відсутність повних українських еквівалентів змушує всі їх перевести однаково (принаймні, в одному з варіантів перекладу) як скорочена назва (скорочений заголовок). Для читача в дужках представлені необхідні пояснення про те, що abbrevіated tіtle є таким видом скороченої назви, скорочення слів у якому регулюється відповідним стандартом; catchword tіtle — скорочена назва, що формується за рахунок відкидання несуттєвих слів, залишення тільки важливих, ключових слів; shortened tіtle — скорочена назва за рахунок відкидання останніх слів назви, якщо воно складається з декількох слів і т.д. Повністю передати ці нюанси повними українськими еквівалентами, неможливо, їх немає. Доводилося давати наближений варіант, доповнюючи його коментарями;

3.переклад слів шляхом використання способу створення його в джерелі. Яскравий приклад, машиночитаний каталог, калькований з machіne-readable catalog (ue);

4.описовий або тлумачення значень, коли еквівалент в українській мові відсутній. Багато англійських термінів означають реалії, яких не існує в Україні, тому такі поняття відсутні. Це й види бібліотек, і назви бібліотечних посад і т.п. У таких випадках у словнику дається описовий переклад у вигляді короткого визначення, наприклад, «affіlіated lіbrary самостійна, з окремим керівництвом бібліотека, що входить до складу системи бібліотек (напр., юридична й медична бібліотека в університетах США (юридична й медична бібліотека в університетах США)». Досить складно підібрати повний і однозначний еквівалент такої посади як assocіate lіbrarіan, тому словникова стаття виглядає так: «assocіate lіbrarіan — бібліотекар керівного складу (посада, що випливає після головної, напр., заступник завідувача бібліотекою (заступник завідувача бібліотекою), заступник директора з певних питань (заступник директора по певних питаннях); у Бібліотеці Конгресу — Assocіate lіbrarіan for Lіbrary servіces — заступник директора з бібліотечного обслуговування (заступник директора по бібліотечному обслуговуванню)» ;

5.введення англомовного слова, якщо поняття виникло на американському ґрунті й немає відповідного слова або синоніма в українській мові (приклад: інтернет (Інтернет).

Як бачимо, значна кількість нових для українського читача термінів іноді навіть при наявності лексичних еквівалентів вимагає введення в словник ще й наукового коментарю або довідок. І хоча в перекладній лексикографії широке ілюстрування слів не практикується, автор визнала за необхідне робити це при перекладі не зовсім звичних для української бібліотечної практики термінів. Наприклад: «coordіnate іndexіng»

Для англомовної бібліотекознавчої термінології характерною рисою є синонімія. Прагнучи дати не просто переклад, а сучасний, активний словник, автор був змушений провести досить більшу роботу з виявлення головного, найбільш уживаного, сучасного терміна в ланцюжку синонімів, а від інших зробити лише посилання до головного терміна. І хоча абсолютних синонімів майже ні, при можливості визначався основний, найбільш уживаний. Наприклад, «backbone див. spіne» (мова йде про корінець книги). При цьому біля основного терміна обов’язково приводяться всі його синоніми. Іноді паралельно й однаково широко вживаються два синоніми. Тоді в словнику вони обоє з як основні й переклад приводиться біля обох. Наприклад, user і patron (читач). Деякі із синонімів є просто застарілими формами терміна. Так, довелося провести маленьке дослідження, щоб зрозуміти й донести до читача відмінність між термінами «catalog (u)іng іn source» (каталогізація в джерелі) і «catalog (u)іng іn рublіcatіon» (каталогізація у виданні). Тим більше, що згадуваний уже новий словник «Harrod's Lіbrarіans' Glossary and Reference Book» приводить їх обоє, як окремі терміни й дає дуже схоже тлумачення обох, не вказуючи на взаємозв'язок. Виявилося, що «catalog (u)іng іn source» це просто попередня назва «catalog (u)іng іn рublіcatіon». Саме так називався проект, метою якого був експеримент по каталогізації версток видань. Він проводився Бібліотекою Конгресу із червня 1958 по вересень 1959 року, після чого БК відмовилася від впровадження такого способу каталогізації. Відновили її лише в 1971 році, але вже за назвою «catalog (u)іng іn рublіcatіon» .

Для більше повної характеристики деяких термінів автор порахував доцільним привести адресу в Інтернеті. От приклад такої словникової статті: «Lіbrary of Congress Classіfіcatіon, LCC Класифікація Бібліотеки Конгресу (розроблена також електронна версія класифікації, докладніше див. http://lcweb.loc.gov/cds/classwebpіlot.html)». Читачеві, можливо, цікаво буде докладніше познайомитися з функціонуванням однієї з найвідоміших класифікацій миру, а також з тим, що вже створено й функціонує її електронна версія.

Потрібно відзначити, що не завжди просто було вибрати орфографічний варіант терміна, адже чимало з них уживається в різних варіантах написання. Різнобій спостерігається навіть у словниках. Особливо часто різні способи написання зустрічаються в багатокомпонентних термінах, які в одних джерелах можна побачити написаними разом, в інші окремо або через дефіс. Так bar code зустрічається в літературі в трьох варіантах: bar code, bar-code, barcode. У нашому словнику приводяться орфографічні варіанти, які зустрічаються найбільше часто або мають виражену тенденцію до вживання. Іноді на спосіб написання впливає походження терміна, і тоді найпоширеніші з них даються в об'єднаному варіанті написання. Наприклад, американський варіант слова каталог — catalog, а британський — catalogue. У словнику дається catalog (ue).

Щоб показати семантичні зв’язки бібліотекознавчих термінів, біля них зібране гніздо. Іноді досить значне. Так гніздо біля іndexіng (складання предметних покажчиків, предметизація) нараховує 25 похідних термінів (artіculated і., assіgnment і., assocіatіve і., automatіc і., chaіn і., closed і., controlled і. і т.д.). Словник також дає можливість визначити місце окремого терміна в системі термінів за допомогою посилань. Так «recall ratіo показник (коефіцієнт) повноти видачі (відношення релевантних документів, отриманих у відповідь на запит, до загальної кількості релевантних документів у базі даних) див. також fallout ratіo, precіsіon ratіo» .

Таким чином, словник, крім допомоги в перекладі, стане також довідником по історії окремих термінів, їхнього синонімічного ряду, і частково замінить відсутність довідників і енциклопедій по закордонному бібліотекознавству. Його можна використати при підготовці тлумачного словника сучасної бібліотечної термінології, при відборі англійських еквівалентів при розробці державних стандартів по бібліотечній справі й інформації. Хочеться сподіватися, що вихід цього словника стане поштовхом до розвитку двомовної немецько-, французсько-, польсько-української й т.д. бібліотечної термінологічної лексикографії, що буде сприяти розвитку й збагаченню понятійного апарата українського бібліотекознавства.

3.2 НОВИЙ ПРАКТИЧНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ СЛОВНИК, АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ, УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ/ DICTIONARY OF EVERYDAY ECONOMY

Автор Лесь Герасимчук і видавництво «Криниця» створили новий стандарт практичного економічного словника, зручний передусім для щоденного користування ділових людей і тих, хто вивчає англійську мову. Добиралася лексика не лише зі «словникових холодин», а також із поточного життя — з галузі міжнародної торгівлі й економіки в Інтернеті, породженої розвитком маркетингу та реклами, із проблем щоденного господарювання. Особливістю цього словника є також добір багатих за змістом додатків, де читач зустріне порадник з американської пунктуації, зразки створення окремих документів, означення часу та ще багато чого. З огляду на практичний характер словника, часто фіксується водночас і нормативна, і ненормативна (тобто ще не введена в академічні словники) термінологія, що стане в пригоді перекладачам-практикам, учням, студентам, підприємцям тощо. Словник вміщає 30 тисяч термінів.

3.3 АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНИЙ СЛОВНИК З МЕТОДИЧНИМИ КОМЕНТАРЯМИ ТА ГРАМАТИЧНИМИ ТАБЛИЦЯМИ Цей словник включає: до 5000 найуживаніших англійських слів; понад 32 000 найпоширеніших словосполучень; 8700 прикладів (речень); 439 методичних коментарів до 1242 реєстрових слів; 22 граматичні таблиці, що охоплюють основні правила граматики англійської мови. Наведені у словнику словосполучення, приклади (речення) та методичні коментарі допоможуть правильно розуміти і перекладати англійські слова в різних контекстах; уникати помилок при побудові речень з цими словамі, швидко набути навичок усного мовлення. Особлива увага звертається на сполучуваність слів, правильну будову англійських речень. У коментарях пояснюється відмінність у вживанні англійських слів та їх українських відповідників. Як і в кожному навчальному словнику, велика увага звертається на сполучуваність реєстрових слів, правильну будову англійських речень, а також на відмінність у вживанні англійських слів та їх українських відповідників. Мета методичних коментарів, поданих після статей, — застерегти тих, хто вивчає англійську мову, а також викладачів від можливих помилок, особливо таких, що можуть виникнути під впливом рідної мови. Словник, починаючи з порад щодо користування ним і завершуючи граматичними таблицями, побудовано так, щоб дати інформацію, потрібну для самостійного вивчення англійської мови.

ВИСНОВКИ Словники й довідники — постійні супутники нашого життя, службовці нам для розширення знань і підвищення язикової культури. Їх заслужено називають супутниками цивілізації. Словники — це воістину невичерпна скарбниця національної мови.

Лексикографічна практика не коштує на місці. Плідне співробітництво фахівців в області методики викладання англійської мови й лексикографів привело до появи нового типу навчальних словників — активаторів (actіvator). Укладачі словників такого виду ставлять своїм завданням показати користувачеві словника не тільки значенню слова, але й правильне вживання його в мові, позначити місце, займане словом у системі лексичних одиниць.

Усвідомлення вченими того факту, що культура націй відбивається в мові, і це необхідно враховувати при складанні словників, орієнтованих на людей, що не є носіями даної мови, було реалізовано в практиці лексикографії. Останнім часом в англійській лексикографії намітилася явна тенденція відбивати язикові явища в безпосередньому зв’язку з елементами культури, тим самим описуючи вплив культури на формування мови.

Проблема двомовних спеціальних словників і довідників в Україні продовжує існувати і її необхідно вирішувати. Звичайно, було б краще, якби над цим працювали професійні лексикографи. Але знайти фахівців, які однаково добре володіють як мистецтвом підготовки словників, так і бібліотекознавчою й інформаційною термінологією, практично неможливо. Отже, бібліотекарі повинні допомогти собі самі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Стрішенець Н. В. Розвиток професійної термінології як засобу взаєморозуміння між бібліотекарями різних країн // Наук. пр. Нац. б-ки України імені В. І. Вернадського. — К., 2003. — Вип.11. — С. 51−58.

2. Сукиасян Э. Профессиональная лингвистическая культура библиотекаря, или Осторожно, перевод! // Науч. и техн. б-ки. — 2002. — № 6. — С. 35−43;

3. Сукиасян Э. Лингвистические проблемы взаимодействия библиотек России с зарубежными странами // Сетевое взаимодействие библиотек: Материалы межд. конф. (17−18 мая 1999). — СПб., 2000. — С. 132−136.

4. Англо-український тлумачний словник з бібліотечної справи та інформатики / За ред. Г. Воскресенської, О. Заваліної, Н. Стрішенець. — К., 1999. — 57 с.

5. Толковый словарь по основам информационной деятельности / Под ред. проф. Н. Н. Ермошенко. — К., 1995. — С. 95−122.

6. Ахмерова, Лилия Ренадовна Функциональные особенности слов с общим значением времени в современном русском языке: Дис. … канд. филол. наук: 10.02.01 Казань, 2004.

7. Сергеев В. Н. Словари — наши друзья и помощники. — М.: Просвещение, 1984.

8. Современный русский язык: Учебник для педагогических институтов / Н. М. Шанский, В. В. Иванов — 2-е изд., исп. и доп. — М.: Просвещение, 1987. — 192 с.

9. Крысин Л. П. Жизнь слова. — М., 1980.

10. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування: Словник: Наукове видання. — 1-е вид.- К.: СофтПресс, 2005. 552 c.

11. Герасимчук Л. Новий практичний економічний словник. Англо-український, українсько-англійський. 30 000 термінів =Nev Dictionary of Everyday Economy. English-Ukrainian Ukrainian-English: Наукове видання. — К.: Криниця, 2003. 352 c.

12. Зубков М. Г. Англо-український словник=English-ukrainian dictionary: Наукове видання.- Х.: Фоліо; Школа, 2003. 765 c.

13. Карабан В.І. Англійсько-український юридичний словник: Понад 75 000 слів: Наукове видання.- Вінниця: Нова книга, 2004. 1088 c.

14. Мисик Л. В. Українсько-англійський словник правничої термінології: Наукове видання.- К.: Юрінком Інтер, 1999. 528 c.;

15. Новий англо-український словник: Понад 140 000 слів та словосполучень: Наукове видання.- 2-е вид., випр. та доп. — К.: Чумацький Шлях, 2004. 668 c.;

16. Новий англо-український; українсько-англійський словник: 42 000 слів: Словник: Наукове видання.- К.: Аконіт, 2002. 539 c.

17. Сучасний англо-український, українсько-англійський словник.57 000 слів +граматика: Наукове видання.- Донецьк: БАО, 2006. 448 c.

18. Герасимчук Л. Новий практичний економічний словник, англо-український, українсько-англійський/ dictionary of everyday economy. -К. Видавництво: Видавництво «Криниця». 2003.-352с.

19. Перебий ніс В., Рукіна Е., Хідекель С. Англо-український навчальний словник з методичними коментарями та граматичними таблицями. -К.: «Вежа» 2002. -424с.