Поняття та значення товарних бірж

Вступ

Сучасний етап розвитку України характеризується переходом до ринкової економіки, ринкових відносин, активним формуванням інфраструктури ринку. В складі цієї інфраструктури одне з основних місць належить біржам (товарним, фондовим, валютним та іншим). Найбільш масовий розвиток одержали товарні біржі, які являють собою організований товарний ринок, в межах якого відповідно до встановлених правил здійснюються угоди купівлі-продажу певних видів товарів.

Дана тема є актуальною, так як товарні біржі відіграють значну роль в економіці.

У процесі вирішення поставлених у курсовій роботі завдань використовувалися такі методи дослідження: логічного узагальнення, аналізу, синтезу та порівняння.

Дослідженню товарних бірж присвячені роботи науковців, зокрема, таких як Бесєдін Є.І, Бичікова Л. А, Бугіль С. Я, Головко А, Кіктенко О. В, Конопля Ю. О, Мацкевич Я. М, Рябченко О. О, Солодкий М. О, Третяк О. М, Черняєва О. В, Щербіна А. та ін.

Об'єктом курсової роботи є товарні біржі, а предметом виступає сукупність процедур пов’язаних з виявленням та узагальненням інформації про товарні біржі.

Метою курсової роботи є детальне ознайомлення з сутністю товарних бірж, їхнім значенням, важливістю, функціями, які вони виконують в ринковій економіці.

Виходячи з мети були поставлені такі завдання роботи:

— з'ясувати сутність товарних бірж;

— дослідити їхню роль в ринковій економіці.

При написанні курсової роботи було використано такі методи дослідження, як аналіз та синтез опрацьованої інформації, метод узагальнення та порівняння.

1. Поняття товарних бірж

1.1 Визначення поняття товарна біржа

На сучасному етапі розвитку суспільства в світі переважають країни з ринковим типом економіки. Саме вона визначає основні принципи та правила функціонування ринку. Існування ринкової економіки неможливе без установ, підприємств, організацій, які обслуговують різноманітні види ринків та створюють всі необхідні умови для їхнього ефективного функціонування. До них належать біржі, банки, фінансово-кредитні посередники, комерційні фонди, страхові агенції, служби зайнятості, торговельні та інші організації. Сукупність цих установ, підприємств та організацій утворює ринкову інфраструктуру. І одним з основних елементів ринкової інфраструктури є біржа.

Біржа — (від лат. bursa, нім. Borse — гаманець) — установа (організація), в якій здійснюється купівля-продаж (біржова угода) товарів, цінних паперів, валюти, інформації, науково-технічних розробок, а також наймання робочої сили на основі співвідношення попиту та пропозиції. У широкому значенні біржа є організованим ринком із зазначеними ресурсами. Біржі бувають товарні, фондові, валютні та біржі праці.

Товарна біржа — центральна ланка інфраструктури товарного ринку, установа, в якій здійснюються торговельні угоди щодо купівлі-продажу товарів за зразками і стандартами. Товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання юридичних і фізичних осіб з метою організації ринку, створення умов для нормальної торгівлі біржовими товарами тощо. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Основним змістом діяльності товарної біржі є створення найбільш сприятливих умов для укладання біржових угод.

Товарна біржа — це особливий суб'єкт господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту та пропозиції на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє здійсненню пов’язаних з ним торговельних операцій. Товарна біржа являє собою регулярно функціонуючий товарний ринок, на якому здійснюються оптові торговельні операції з купівлі-продажу однорідних товарів на основі встановлених стандартів, зразків та попередньої біржової експертизи. Тут продаються і купуються, як правило, не самі товари, а титул власності на них або біржові контракти на їх постачання. При цьому продавець зобов’язаний мати відповідний товар у наявності і доставити його покупцеві в обумовлений біржовим контрактом строк. Метою діяльності товарної біржі є укладання відповідних угод, виявлення товарних цін, попиту та пропозиції певних товарів. Кожна товарна біржа спеціалізується на окремих товарах або їх групах. Принциповими властивостями біржових товарів є стандартність, однорідність, взаємозамінність.

Товарна біржа виконує такі функції:

— збалансовує попит і пропозицію;

— упорядковує ринок товарних і сировинних ресурсів;

— стимулює розвиток ринку;

— виконує роль економічного індикатора.

Біржі поділяються на універсальні та спеціалізовані. Біржі, на яких об'єктом торгівлі є окремі товари або групи товарів, називають спеціалізованими. А ті, що торгують широким асортиментом товарів, називають універсальними.

Товарні біржі служать місцем формування ринкових цін, вони роблять вплив на процес ціноутворення. Одне з призначень бірж усередині країни — це організація оптового обігу, тобто на біржу покладається організуюча роль на ринку.

Товарна біржа — це комерційне підприємство, регулярно функціонуючий ринок однорідних товарів з певними характеристиками. Це об'єднання підприємств торгівлі, збуту, обміну, мета якої - укладання відповідних угод, виявлення товарних цін, попиту й пропозиції товарів, вивчення, впорядкування і полегшення товарообороту та обмінних операцій, представництво і захист інтересів членів біржі, вирішення спорів щодо операцій тощо. Свого часу значне місце у світовій торгівлі, особливо зерном, цукром, займала, наприклад, Одеська біржа. Товарні біржі бувають публічні й приватні.

На публічних біржах угоди можуть укладати як їх члени, так і підприємці, що не є їх членами. Діяльність цих бірж регулюється законами та урядовими актами.

Приватні біржі організовують у формі акціонерних компаній і закритих корпорацій. Укладати угоди на таких біржах можуть лише акціонери. Члени біржі, як правило, не отримують дивідендів на вкладений капітал. Їх прибуток утворюється за рахунок винагород, отриманих від клієнтів, тобто біржі виступають у ролі брокерів.

Залежно від характеру біржових угод виділяють:

— біржі реального товару, на яких предметом купівлі-продажу є реальний товар;

— ф'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них;

— опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді;

— комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф’ючерсні та опціонні угоди.

Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на:

— відкриті (публічні), на яких, крім членів біржі в біржових операціях, можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові);

— закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.

Отже, товарні біржі є важливою складовою ринкової інфраструктури в сучасних умовах функціонування ринкової економіки.

1.2 Історичні передумови зародження та розвитку товарних бірж

На початку XX ст. сформувалися чотири основних типи бірж:

— перший тип — як доступне для всіх зібрання;

— другий тип — як замкнене, всебічно регламентоване державою зібрання;

— третій тип — як всебічно регламентована державою корпорація;

— четвертий — як вільна корпорація чи приватний заклад останньої.

Всі вони мають свої особливості. Однак їх об'єднує те, що вони вдосконалюють і полегшують ринкові взаємовідносини, регламентують і впорядковують (через писані й неписані правила) найактивніших агентів ринкової економіки, зв’язують їх між собою, полегшують переливання капіталів, виступають індикаторами ринкової орієнтації.

Біржа виникла в ХIII-ХV століттях в Північній Італії, але широке застосування в діловому світі отримала в ХVI столітті в Антверпені, Ліоні і Тулузі, потім в Лондоні і Гамбурзі. З ХVII століття біржі вже діяли в багатьох торгових містах європейських держав.

Під біржами малися на увазі будівлі, де збиралися ділові люди і причетні до торгівлі особи для ведення переговорів і укладання оптових торгових угод у відповідності до встановлених правил. Перші біржі були лише товарні, значення яких полягало в тому, що вони замінили купівлю-продаж наявним товаром з рук в руки на покупку за зразками через біржових посередників.

Справжня біржова організація могла виникнути лише з розвитком торгівлі, зародженням великих торгових центрів, появою численного купецького стану. Час виникнення у Західній Європі організацій купецтва, близьких за своїми функціями до бірж, — XII-XIII ст. Саме в цей період середньовічна торгівля набуває достовірно міжнародного характеру. Найбільшими її центрами стають міста Північної Італії, Південної Франції, Фландрії. В умовах, коли сполучення між містами були ускладнені, а мандрівників, тим паче купців, чекали численні небезпеки, величезне значення в розподілі товарних потоків відігравали ярмарки. Саме з розвитком ярмарків тісно пов’язане виникнення численних фінансових і торгових інститутів, в тому числі і бірж.

Надалі, з розвитком промисловості, виникла необхідність у постійному оптовому ринку, який поєднував між собою господарські області (регіони), що розвивалися. Такий ринок склався в XVI ст. у ході розвитку торгівлі між Іспанією і Нідерландами у формі біржі.

Першою міжнародною біржею, яка відповідала новому рівню розвитку продуктивних сил, вважається біржа в Антверпені, де здійснювалися операції з цінними паперами (купівлею-продажем боргових зобов’язань урядів Голландії, Англії, Португалії, Іспанії і Франції). За зразком Антверпенської біржі були створені Ліонська (1545), Лондонська Королівська (1566) й інші біржі, які були в основному товарними і валютними (вексельними).

На них почали котируватися не тільки облігації державних позик, але й акції Голландської і Британської Ост-Індської, а пізніше і Вест-Індської торгової компанії, а також виникла торгівля колоніальними товарами. У XVIII ст. на Амстердамській біржі котирувалися цінні папери 44 найменувань (акції та облігації). Амстердамська біржа була універсальною. Тут відбувалася торгівля хлібом, сіллю, рибою, прянощами, лісом, грошима, облігаціями, акціями та іншими товарами. В той час остаточно визначилося поняття біржової гри: на підвищення, коли купувалися акції з метою збуту їх через деякий час за більш високою ціною, і на пониження, коли акції продавалися з розрахунку на їх майбутню купівлю за нижчою ціною. Розвиток строкових операцій поступово сформував певні біржові звичаї компенсаційних операцій: виконання всіх строкових операціях призначалося на заздалегідь встановлені дні, що давало змогу при незначній кількості готівки, яка була в обігу, значно розширити оборот біржової торгівлі. Безліч відвідувачів, які прагнули швидкого збагачення, спонукали до того, що організатори біржі в Амстердамі у XVII ст. спорудили першу в історії спеціальну будівлю для біржі. Таким чином, з’явився атрибут сучасної біржі - біржовий зал.

Розквіт товарних бірж, що спеціалізувалися на певних видах товарів, наступив у кінці XIX ст. Він був нерозривно пов’язаний із розвитком сільськогосподарського виробництва. Найбільші товарні біржі спеціалізувалися на торгівлі зерном, цукром, какао і т. п. Ця сільськогосподарська продукція (сировина) найбільшою мірою придатна для біржової торгівлі: внаслідок об'єктивних факторів (короткочасний період виробництва і постійний попит) вирівнювання цін на неї ускладнене. Сільськогосподарські продукти добре вписуються в систему біржової торгівлі за стандартами: без пред’явлення зразка, на основі його відповідного найменування — стандарту. До цих пір ці об'єкти є основним предметом угод на товарних біржах.

Американська торгова біржа пройшла декілька етапів розвитку — від операцій з реальними товарами до строкових контрактів і ф’ючерсних угод, що передбачають сплату грошової суми за товар через певний строк і за ціною, обумовленою в контракті.

Біржі були органічно вплетені в розгалужену систему суспільного саморегулювання економічних відносин.

Розвиток товарних бірж обумовлений низкою економічних умов, які найбільше виявляються в умовах функціонування вільної ринкової економіки. До найважливіших умов належать:

— свобода вибору і здійснення підприємницької діяльності;

— економічна самостійність суб'єктів господарювання, заснована на різноманітті форм власності;

— необмежена кількість учасників підприємницької діяльності у сфері товарного виробництва та торгівлі;

— повна інформованість кожного суб'єкта господарювання про поточну економічну та біржову кон’юнктуру;

— мобільність обігу матеріальних, трудових, фінансових та інших видів ресурсів;

— вільний вибір партнерів по операції;

— вільне ціноутворення;

— відкритість економіки держави зовнішнім зв’язкам.

Біржі виникли порівняно давно і пройшли довгий шлях становлення та розвитку. В даний час вони сформувалися як самостійні інститути ринкової економіки.

2. Передумови розвитку та сучасний стан товарних бірж в ринковій економіці

2.1 Роль товарних бірж в ринковій економіці

ринковий економіка товарний біржа Роль товарних бірж у ринковій економіці важко переоцінити, оскільки:

— на товарних біржах формуються ` `базові'' ціни на матеріально-сировинні ресурси, які є основою визначення товаровиробниками-споживачами обсягів витрат на виробництво готової продукції (товарів);

— у процесі купівлі-продажу на біржах формуються комерційні зв’язки з купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення та подальшого перепродажу;

— на біржах акумулюється й балансується попит і пропозиція на найважливіші групи товарів.

Головною метою товарних бірж є проведення вільних торгів і укладання контрактів із закупівлі та продажу товарів за ринковими цінами, які складаються під впливом попиту і пропозиції.

Економічна роль товарних бірж полягає в тому, що вони сприяють впорядкуванню і прискоренню товарообігу, встановленню ринкової рівноваги, неперервності процесу відтворення.

Товарні біржі служать місцем формування ринкових цін, комерційної інформації. Біржі роблять вплив на процес ціноутворення. Біржова інформація публікується, тоді як результати актів купівлі-продажу фірм є комерційною таємницею.

Одне з призначень бірж усередині країни — це організація оптового обігу, тобто на біржу покладається організуюча роль на ринку. Не усуваючи природних законів ринку, законів попиту і пропозиції, товарна біржа вносить елементи оздоровлення, регулювання і планування в економіку країни. Через біржу здійснюється якнайшвидший рух товарів зі сфери виробництва в сферу споживання, оскільки біржова торгівля можлива тільки у разі отримання диференційованого прибутку (прибутки від спекуляції).

Біржі також виконують роль економічного утворення підприємців. Біржа є місцем розподілу запасів у часі і просторі. Просторовий розподіл відбувається таким чином, що термінова торгівля ` `тримає товар у повітрі'', доки не з’ясується, де буде найвища ціна і найбільша потреба в цьому товарі.

Завдання розподілу в часі полягає в тому, щоб запаси не випускати відразу на ринок за заниженими цінами, а більш-менш рівномірно (в межах можливості, що створюється виробниками) розподілити їх протягом року.

Біржа є постійно діючим оптовим ринком, на якому торгівля здійснюється за встановленими біржею правилами у формі гласних публічних торгів, що проводяться в заздалегідь визначеному місці і в певний час.

Біржова торгівля на відміну від інших видів торгової діяльності має наступні основні риси:

— регулярність відновлення торгівлі й організованого ринку;

— підлеглість певним, наперед установленим правилам біржової торгівлі;

— спекулятивний характер операцій, прагнення учасників торгівлі до максимального комерційного успіху;

— регулювання з боку держави і громадськості.

Основна роль товарної біржі - це забезпечення умов для гарантованої реалізації якісного товару. Перш за все, визначення оптимальної ціни на товар, яка найбільш чітко відповідає попиту і пропозиції.

2.2 Сучасний стан товарних бірж в ринковій економіці

Глобалізація світової економічної системи і науково-технічний прогрес істотно змінили технічні можливості проведення торгів на біржах за останніх 30 років. В ході еволюції біржова торгівля здобула ряд нових функцій. Сьогодні біржова торгівля товарами представляє індустрію, об'єднуючу різні суб'єкти. Сучасний рівень технологій дає можливість всім охочим брати участь в торгах в реальному режимі часу. Біржі виконують важливі економічні функції як на мікро-, так і на макроекономічному рівні, при цьому створюються додаткові робочі місця.

Основні сучасні тенденції організації бірж і їх розвитку в умовах глобалізації економіки:

— універсалізація, перетворення деяких з них в міжнародні;

— значне зниження частки операцій з реальними товарами і по кількості і за об'ємом в загальному обороті товарних бірж за рахунок збільшення частки операцій похідними фінансовими інструментами (фінансовими контрактами такими як ф’ючерси, опціони, свопи);

— розширення географії біржової торгівлі товарами;

— істотне збільшення кількості учасників товарних бірж і розширення кількості економічних суб'єктів, торгуючих на біржах;

— концентрація бірж в провідних фінансових центрах;

— різке збільшення значущості інформаційних технологій на біржах;

— зміна стилю і методів державного регулювання бірж;

— якісне поліпшення рівня інформації про біржові торги.

Метою діяльності товарної біржі є укладання відповідних угод, виявлення товарних цін, попиту та пропозиції певних товарів. Кожна товарна біржа спеціалізується на окремих товарах або їх групах. Принциповими властивостями біржових товарів є стандартність, однорідність, взаємозамінність.

Створення товарних бірж в Україні почалося з 1990 року. Правові умови створення та діяльність товарних бірж у вітчизняній економіці визначаються Законом України ` `Про товарну біржу'' та Господарським Кодексом України. У цьому Кодексі, прийнятих відповідно до нього законах розглядаються основні умови створення та діяльності товарної біржі, її права та обов’язки, правила здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі, порядок державної реєстрації товарної біржі, характеристика органів управління біржею, її організаційної структури.

Товарні біржі поділяються на універсальні та спеціалізовані, публічні та приватні. На універсальних біржах продаються товари різних груп. Так, на універсальній товарній біржі у Києві продаються худоба, свинина, яловичина, картопля, капуста, консервовані огірки та інші сільськогосподарські товари. На спеціалізованих товарних біржах об'єктом торгівлі є окремі товари або їхні споріднені групи (алюміній, мідь, нікель, вугілля, нафта, бензин, кава, какао, цукор, зерно тощо). Наприклад, відома Лондонська товарна біржа займається продажем металів, Нью-Йоркська біржа продає каву, какао, цукор.

На публічних товарних біржах угоди можуть укладати як їх члени, так і підприємці, що не є членами біржі. Діяльність цих товарних бірж регулюється законодавчими та урядовими актами, статутом біржі та правилами біржової торгівлі.

Приватні товарні біржі організовуються і функціонують у формі акціонерних корпорацій. Укладати угоди на таких біржах можуть лише акціонери.

Торговельні операції на товарних біржах здійснюються за форвардними і ф’ючерсними угодами (контрактами).

Форвардні угоди — це зобов’язання продавця здійснити постачання покупцю певної кількості товару домовленої якості у зазначений час і за визначеними цінами, що забезпечують відповідний прибуток. Ці угоди вигідні як для продавців так і для покупців, тому що вони гарантують продаж чи купівлю товару на прийнятих умовах і застраховують від можливих змін цін на нього на реальному ринку.

Ф’ючерсні угоди — це придбання права купити відповідний товар у майбутньому за біржовою (котирувальною) ціною, тобто це акти купівлі-продажу не самого товару, а прав на товар (наприклад, зерно майбутнього врожаю). Вони укладаються, як правило, не для здійснення торговельних операцій, а з метою страхування від можливих змін цін на товари, від ризику небажаного і для продавця, і для покупця, що однаково зацікавлені у стабілізації руху цін на реальному ринку. Інакше кажучи, метою ф’ючерсної торговельної операції є отримання різниці між ціною угоди в день її укладення і ціною в день її виконання, яку виплачують або продавець, якщо ціна товару зросла, або покупець, якщо ж ціна знизилась. Втрати (збитки) продавців чи покупців, що зумовлені зміною цін на реальному ринку, компенсує біржа за рахунок коштів, внесених учасниками ф’ючерсних угод.

Найбільшу питому вагу в структурі біржового товарообороту України займають угоди на сільськогосподарську продукцію (66,8%) та паливо (20,7%).

Для біржової торгівлі характерна висока концентрація оборотів по країнах і біржах. Переважну частину біржового обігу зосереджено у найбільших торговельних і фінансових центрах світу — США. Великобританії, Японії, на які припадає до 98 відсотків обсягу біржових угод із товарами у вартісному виражені.

Найбільшою товарною біржею світу є ` `Чикаго Борд оф Трейд'', де укладаються угоди з контрактами на пшеницю, кукурудзу, овес, сою, срібло, золото, а також на державні цінні папери, банківські депозити.

Друга за величиною біржа світу також знаходиться в Чикаго — ` `Чикаго Меркентайл Ексчейндж''. Власне товари складають порівняно невелику частину її обігу.

Третьою за обігом є ` `Нью-Йорк Меркентайл Ексчейндж''.

Найбільшими біржами Європи є англійські біржі:

— Лондонська біржа металів (алюміній, мідь, свинець, цинк, нікель);

— Лондонська міжнародна нафтова біржа (мазут, дизельне паливо, нафта).

Найбільшою японською біржею є Токійська товарна біржа, на ній укладаються угоди з бавовняною і вовняною пряжею, каучуком, платиною, золотом, сріблом.

На відміну від міжнародних, регіональні біржі обслуговують переважно ринки декількох країн. Існують національні біржі (японські, бразильські, деякі американські), які обслуговують потреби торгівлі, промисловості лише своєї країни.

Важливою характеристикою біржового ринку виступає міра його структурованості - співвідношення спотового та строкового ринків. Біржова торгівля продукцією і товарами в Україні представлена в основному спотовим ринком (укладання угод на реальний товар з негайною поставкою). На умовах спотових угод укладається більшість біржових угод. У стуктурі світового біржового обороту переважають ф’ючерси, а угоди з реальним товаром становлять дуже малу частку від всіх угод.

Структура світового товарообороту за останні роки змінилася в бік зростання частки кольорових та дорогоцінних металів, енергоносіїв і значного зменшення частки цукру, кави, какао, бавовни, вовни.

Сучасні світові товарні біржі досить розвинені та постійно вдосконалюються. Якщо говорити про українські товарні біржі, то вони потребують значного удосконалення своєї діяльності та вдосконалення нормативно-правового регулювання їхньої діяльності.

3. Проблеми та перспективи розвитку товарних бірж

3.1 Проблеми розвитку товарних бірж в ринковій економіці

На сьогодні в Україні ще не сформувався біржовий механізм, адаптований до вимог ринкової економіки. Товарні біржі України не відіграють значної ролі в забезпеченні підприємств, організацій і населення продукцією виробничо-технічного призначення і товарами народного споживання.

Біржовий ринок намагається зайняти свою нішу на вітчизняному ринку, але сучасний стан біржової торгівлі далеко не відповідає її потенційним можливостям. Тому потрібно вивчати сучасні тенденції та визначати напрями розвитку біржового ринку в Україні.

Біржова торгівля є однією з основних форм організації торгівлі на світовому ринку господарювання. Свідченням цього є той факт, що сьогодні понад 40% усього світового товарообороту припадає на біржовий ринок.

Незважаючи на всі аргументи безперечної привабливості та переваги біржової торгівлі, її розвиток в Україні не відповідає світовим стандартам. Майже всі вітчизняні біржі не виконують властивої біржі як ринковому інституту регулятивної функції. Відбір та розробка відповідних заходів щодо активізації біржової ринку можливі лише на основі аналізу головних тенденцій і проблем функціонування вітчизняних товарних бірж.

Негативним чинником функціонування біржового ринку України є наявність у структурі біржового товарообороту небіржових товарів, зокрема транспортних засобів та нерухомості, що призводить до неможливості стандартизації біржових товарів та запровадження строкових біржових угод.

Відсутність у структурі вітчизняного біржового обороту товарних деривативів (ф'ючерсних контрактів та опціонів) свідчить, що на сучасному етапі товарні біржі в Україні практично не виконують цінової та стабілізаційної функцій.

Крім низьких обсягів біржового товарообороту та наявності в його структурі небіржових товарів, існує проблема законодавчої неврегульованості операцій з похідними цінними паперами. На сьогодні в Україні склалася ситуація, за якої в чинних законодавчих актах і регулюючих положеннях присутні протиріччя, у тому числі й із загальноприйнятою у світі практикою визначення похідних інструментів. Такий стан законодавчої та правової бази призводить до неможливості використання товарних деривативів (дериватив — це угода між двома сторонами про прийняття зобов’язання забезпечити наявність активів у зазначений час за узгодженою ціною, наприклад, ф’ючерси та опціони) в Україні за їхнім безпосереднім призначенням.

В Україні досі не створено відкритого й прозорого механізму ціноутворення, що призводить до нестабільності й непередбачуваності цін на ринку. Такі важливі для національної економіки товари як метал, руда, нафтопродукти, вугілля, лісоматеріали, цукор, м’ясо, рослинна олія, здебільшого, реалізуються на позабіржовому ринку і, як правило, за тіньовими схемами, обминаючи прозорі біржові товарні потоки. Від структурної нерозвиненості ринку найбільше страждають, насамперед, виробники сільськогосподарської продукції.

Біржі України практично не використовують системи електронного трейдингу. Лише у бірж-членів Національної асоціації бірж України є web-сторінки, де розміщено невеликий обсяг інформації про їх діяльність.

Відсутність налагодженої системи інтернет-торгівлі є значною проблемою для українських товарних бірж, адже інтернет значно полегшує роботу та зменшує як фінансові, так і часові витрати на проведення торгів.

Загалом у світі спостерігається територіальна спеціалізація біржової торгівлі, що залежить передусім від економічного розвитку тієї чи іншої країни. За останні 10 років біржовий ринок значно розширився, всюди у світі почали з’являтися нові біржі. Між ними виникає жорстока конкуренція.

У світі основною із проблем є жорстока конкуренція між біржами, яка потребує нагляду за їхньою діяльністю з метою уникнення недобросовісної конкуренції. В Україні основною проблемою можна вважати недосконалість законодавчої бази та нерозвиненість біржового ринку.

3.2 Перспективи розвитку товарних бірж

Говорячи про специфіку напрямів розвитку біржової діяльності в Україні та вихід біржової торгівлі на новий рівень, необхідно вирішити ряд таких питань:

— скорочення кількості товарних бірж шляхом їхнього злиття в торгові доми й аукціони;

— впровадження сучасних видів біржових угод: ф’ючерсних і опціонних;

— чітке визначення спеціалізації кожної діючої товарної біржі;

— створення всередині кожної біржі своєї розвинутої інфраструктури.

Реалізація цих і деяких інших завдань дасть змогу підсилити роль біржової торгівлі в ринковій економіці України, збільшити темпи зростання біржового обороту і його частку в загальному товарообігу країни.

Результати аналізу сучасного стану біржового ринку України дозволяють говорити про сприятливі передумови його розвитку: зокрема, спостерігається позитивна динаміка зростання обсягів біржової торгівлі та зацікавленість економічних суб'єктів у використанні переваг біржової торгівлі.

Подолання виявлених недоліків функціонування товарних бірж України необхідно пов’язувати, в першу чергу, із запровадженням ринку товарних деривативів, що забезпечить формування реальних ринкових цін та гнучкої системи управління фінансовими ризиками як основи функціонування цілісних інвестиційно привабливих ринків базових товарних активів.

Новітні технології поступово трансформують основні принципи традиційної ринкової економіки, не оминули вони і біржову сферу. Не дивлячись на всі досягнення науково-технічного прогресу, комп’ютеризацію та глобалізацію фінансового та товарного ринків, майже до 90-х років ХХ ст. на провідних фондових та ф’ючерсних біржах світу зберігалася публічна торгівля з фізичною присутністю торговців у біржовій залі. Однак з початком 90-х років ХХ ст. провідні міжнародні біржі інтенсивно займаються впровадженням електронного трейдингу.

В сучасних умовах все більше біржових операцій здійснюється з допомогою інтернету і в майбутньому ця тенденція буде посилюватися.

Комп’ютеризація біржової торгівлі руйнує її закритість, дозволяє здійснити глобальну концентрацію біржового товару в одному місці земної кулі, де попит врівноважується світовою пропозицією, створюючи тим самим справедливу ринкову ціну, на яку орієнтуються виробники та споживачі товарних ринків, банки, портфельні та стратегічні інвестори. В наш час на світовому біржовому ринку функціонує декілька електронних систем торгівлі.

Отже, загалом в Україні необхідно зробити зміни у концепціях становлення товарних бірж, передбачивши широке використання електронного біржового трейдингу. Це завдання стане можливим лише за умови навчання і підготовки кадрів відповідної кваліфікації внз України. У зв’язку з цим важливою складовою стратегії розвитку електронного трейдингу в Україні повинна стати розробка і впровадження високотехнологічних інструментів та продуктів з метою динамічного розвитку вітчизняного ринку товарних бірж.

Сучасний стан біржової торгівлі свідчить, що вона потребує структурної перебудови, суттєвої технологічної модернізації, адаптації до правових норм європейського законодавства та впровадження кращої практики функціонування аналогічних систем на світових ринках. Тенденції розвитку світових фінансових та організованих товарних ринків свідчать, що біржі як інституції, що управляють регульованими секторами цих ринків, зміцнили свої позиції. Це сталося завдяки процесу консолідації бірж (який підвищує їх конкурентоздатність) і універсалізації їх діяльності. Сьогодні біржі від вузької спеціалізації (подекуди з організації і управління ринком лише одного виду фінансового інструменту чи товару / сировини, щодо яких хеджуються цінові ризики), перейшли до багатопрофільності, об'єднуючи учасників, які прагнуть бути присутніми на різних ринках водночас.

Отже, основними шляхами розвитку товарних бірж є, в першу чергу, зменшення їх кількості, спеціалізація бірж, ведення торгівлі з допомогою електронних систем тощо.

Висновки

Товарні біржі є важливою складовою ринкової інфраструктури в сучасних умовах функціонування ринкової економіки. Біржі виникли порівняно давно і пройшли довгий шлях становлення та розвитку. В даний час вони сформувалися як самостійні інститути ринкової економіки.

Основна роль товарної біржі - це забезпечення умов для гарантованої реалізації якісного товару та визначення оптимальної ціни на товар, яка найбільш чітко відповідає попиту і пропозиції.

Сучасні світові товарні біржі досить розвинені та постійно вдосконалюються. Якщо говорити про українські товарні біржі, то вони потребують значного удосконалення своєї діяльності та вдосконалення нормативно-правового регулювання їхньої діяльності.

У світі основною із проблем товарних бірж є жорстока конкуренція між біржами, яка потребує нагляду за їхньою діяльністю з метою уникнення недобросовісної конкуренції. В Україні основною проблемою можна вважати недосконалість законодавчої бази та нерозвиненість біржового ринку.

Основними шляхами розвитку товарних бірж є, в першу чергу, зменшення їх кількості, спеціалізація бірж, ведення торгівлі з допомогою електронних систем. Щодо України, то варто вдосконалити законодавчу базу, яка регулює діяльність товарних бірж. Також необхідно подбати про автоматизацію біржових операцій, адже це значно полегшить здійснення купівлі-продажі товарів через біржу.

Список використаної літератури

1. Про товарну біржу: Закон України від 10.12.1991 р. № 1956;XIІ // http://zakon.rada.gov.ua.

2. Жук Л. А. Господарське право: навчальний посібник / Л. А. Жук, І.Л. Жук, О. М. Неживець. — К., 2003.

3. Біржове право України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// учебники-бесплатно. рф/birjevoe-pravo-ukrainy/nayvajlivishi-tsentri-birjovoji-torgivli.html.

4. Основи економічної теорії: політекономічний аспект [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://studentbooks.com.ua/content/view/354/50/¼/.

5. Електронна економіко-правова бібліотека [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.vuzlib.org.

6. Бесєдін Є. І. Вплив глобалізаційних факторів на розвиток біржового механізму України / Є. І. Бесєдін // Трансформація фінансових відносин: матеріали ІV міжнародного симпозіуму (Харків, 10 лист. 2011 р.) / МФУ, ХІФ УДУФМТ. — Х.: [ХІФ УДУФМТ], 2011. — С. 294−295.

7. Бєлявцев М.І. Інфраструктура товарного ринку [Електронний ресурс] / М. І. Бєлянцев. — Режим доступу: http://pidruchniki.ws/marketing/ organizatori_ optovogo_obigu_tovariv_poslug.

8. Бичікова Л. А. Електронний трейдинг як сучасна технологія біржової торгівлі [Електронний ресурс] / Л.А. Бичікова, Ю. А. Вознюк. — Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_ gum/Vchnu_ekon/ 2009₆_3 /048−050.pdf.

9. Біржі, як двигуни ринкових відносин: проблеми й механізми розвитку в Україні єдиного біржового простору [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.academia.org.ua/? p=320.

10. Бугіль С.Я. Товарні біржі в Україні: проблеми та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / С.Я. Бугіль. — Режим доступу: http:// archive. nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vldfa/2009₁₆/BugilS.pdf.

11. Головко А. Сучасний стан та перспективи розвитку біржової торгівлі в Україні [Електронний ресурс] / А. Головко. — Режим доступу: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/rzp/052.htm.

12. Кіктенко О. В. Державне регулювання біржового ринку / О.В. Кіктенко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. — 2012. — № 1. — С. 25−28.

13. Конопля Ю. О. Місце біржової діяльності в національній економіці країни / Ю. О. Конопля // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. — 2010. — № 6. — С. 31−35.

14. Мацкевич Я. М. Роль біржової діяльності у розвитку інфраструктури регіональної торгівлі сільськогосподарською продукцією / Я. М. Мацкевич // Актуальні проблеми економіки. — 2009. — № 6. — С. 177−182.

15. Рябченко О. О. Світова та вітчизняна практика еволюційного розвитку біржової діяльності на ринку сільськогосподарської продукції / О. О. Рябченко // Економіка АПК. — 2008. — № 9. — С. 143−146.

16. Солодкий М. О. Розвиток світової електронної біржової торгівлі / М. О. Солодкий // Економіка та держава. — 2010. — № 10. — С. 33−34.

17. Стасіневич С.А. Біржовий товарний ринок України: динаміка, структура, сучасні проблеми / С.А. Стасіневич // Формування ринкових відносин в Україні. — 2013. — № 3. — С. 32−35.

18. Сучасні технології біржової торгівлі // Цінні папери України. — 2008. — № 48. — С. 15−20.

19. Третяк О. М. Удосконалення законодавчого забезпечення біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією / О. М. Третяк // Економіка АПК. — 2012. — № 2. — С. 162−166.

20. Черняєва О.В., Михальченко Г. Г. Сучасні тенденції розвитку міжнародної біржової діяльності [Електронний ресурс] / О.В. Черняєва, Г. Г. Михальченко. — Режим доступу: http://www.rusnauka.com/3_SND_2010/ Economics/58 249.doc.htm.