Яєчна продуктивність японських перепелів за різних рівнів натрію і калію у комбікормі (реферат)

Реферат на тему:

Яєчна продуктивність японських перепелів за різних рівнів натрію і калію у комбікормі.

Численними дослідженнями встановлено вплив натрію та калію на процеси травлення й всмоктування у кишечнику, обмін речовин і виділення метаболітів [1, 2, 4, 5, 6, 8, 9]. Достатня кількість цих елементів у раціоні та оптимальне їх співвідношення значною мірою визначають продуктивність тварин [3, 7, 10, 11]. Особливо це питання актуальне для перепелів, оскільки вони характеризуються швидким темпом росту та високою яєчною продуктивністю, отже чутливі як до нестачі, так і надлишку в раціоні мінеральних елементів.

Існуючі нині рекомендації з нормування вмісту натрію і калію мають досить широкий діапазон, який становить відповідно 0,1 — 1,5 та 0,3 — 0,9%. Методичні відмінності при проведенні подібних дослідів (породи перепелів, їхня продуктивність, рівні годівлі, умови утримання, склад комбікормів, вивчений діапазон рівнів натрію і калію, науковий рівень експериментів тощо) ускладнюють розробку та впровадження ефективних рецептів комбікормів для птиці цього виду. Тому актуальними є питання нормування вмісту натрію і калію у кормах для перепелів.

Метою наших досліджень було вивчення впливу різних рівнів натрію і калію у комбікормі на продуктивні якості японських перепелів та визначення оптимального вмісту цих елементів у комбікормі.

Матеріал та методика досліджень. Дослідження проводили у проблемній науково-дослідній лабораторії кормових добавок кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П. Д. Пшеничного Національного аграрного університету.

Для вивчення впливу різних рівнів забезпечення перепілок натрієм і калієм на їх фізіологічний стан та продуктивні якості було проведено два науково-господарські досліди у червні - вересні 2002 р. (результати досліду опубліковані [3]) та у листопаді 2002 — лютому 2003 р. (табл. 1).

1.Схема досліду.

Для досліду відібрали 240 голів перепелів у віці 63 доби, яких розділили за принципом аналогів на 6 груп, по 40 голів у кожній (30 самок, 10 самців). Зрівняльний період досліду тривав 14, основний — 112 діб.

Піддослідне поголів'я перепелів утримували у шестиярусній клітковій батареї. Площа на одну голову становила 120 см², фронт годівлі - 2 см, напування — 1 см.

Параметри мікроклімату приміщення відповідали прийнятим для птахів зоогігієнічним нормам.

Годували піддослідних птахів повнораціонним комбікормом такого складу, %: пшениця — 26,69- кукурудза — 31,28- шрот соняшниковий — 7,13- шрот соєвий — 21,43- рибне борошно — 5,34- олія соняшникова — 0,96- сіль кухонна — 0,20- вапняк — 6,78- лізин — 0,03- вітамінний комплекс АDЕВ185/5 — 0,02- суміш мікроелементів СМЕ2225 — 0,05- мінерол — 0,09. У 100 г комбікорму містилось, г: сухої речовини — 88,52, обмінної енергії - 1,31 МДжсирого протеїну — 22,00- сирого жиру — 3,33- натрію — 0,11- калію — 0,71- кальцію — 3,08- фосфору — 0,45.

Середньодобове споживання корму одним птахом становило 25 г.

Під час зрівняльного періоду досліду перепели одержували комбікорм із рівнем натрію 0,11%, калію — 0,71%. Протягом основного періоду рівень натрію у комбікормі птахів піддослідних груп підвищували за рахунок додаткового введення хлориду натрію, вміст калію — додаванням хлориду калію.

Одержаний матеріал оброблено статистично з використанням програми MS Excel.

Результати досліджень. Показники яєчної продуктивності перепілок наведені у табл. 2.

Результати засвідчили, що при введенні у комбікорм птахів 2- і 3-ї груп калію до рівня відповідно 0,81 і 0,91% (за рівня натрію 0,19%), кількість знесених яєць збільшувалася. Так, порівняно з першою групою, птахи якої споживали раціон із таким самим рівнем натрію та нижчим — калію (0,71%), валовий збір яєць від перепелів цих груп збільшився відповідно на 16,1 і 18,8%- несучість на початкову несучку була вищою на 16,2 і 18,8%, а несучість на середню несучку — на 9,5 і 20,5%.

2. Яєчна продуктивність піддослідних перепілок, шт.

При збільшенні рівня калію від 0,71 до 0,91% (на фоні натрію 0,23%) у комбікормі птахів 4-, 5- і 6-ї груп, спостерігали зростання усіх показників яєчної продуктивності. Так, за валовим збором яєць птахи 5- і 6-ї груп перевищували аналогічний показник 4-ї відповідно на 1,2 і 16,4% (Р<0,05), за несучістю на початкову несучку — на 1,4 і 16,5% (Р<0,05) і за несучістю на середню несучку на — 6,7 і 24,7%.

Під час порівняння показників яєчної продуктивності перепілок 1- і 4-ї груп, які одержували корм із однаковою кількістю калію — 0,71% та різною натрію, відповідно 0,19 і 0,23%, у перепілок 4-ї групи спостерігали зниження валового збору яєць на 10,8%, несучості на початкову і середню несучку, відповідно, на 10,8% і 17,3%.

Аналогічне порівняння цих показників у птахів 2- і 5-ї груп дало змогу переконатися, що при підвищенні рівня натрію у кормі перепілок від 0,19% (2 група) до 0,23% (5 група) за однакової кількості калію (0,81%), валовий збір яєць зменшувався на 22,2% (Р<0,05), несучість на початкову несучку — на 22,1% (Р<0,05) і несучість на середню несучку — на 19,3%.

Валовий збір яєць, несучість на початкову та середню несучку зменшувалися відповідно на 12,6- 12,5 і 14,1% при збільшенні рівня натрію від 0,19% у раціоні птахів 3-ї групи до 0,23 у кормі 6-ї за однакових рівнів калію? 0,91%.

Різниця у показниках продуктивності позначалася і на витратах кормів на 10 яєць та на 1 кг яєчної маси (табл. 3).

3. Витрати кормів на одиницю продукції, кг.

Найнижчими вони були у перепілок 2- і 3-ї груп. Витрати корму на 10 яєць у птахів зазначених груп були нижчими, ніж у аналогів 1-ї групи відповідно на 8,3 і 16,7% (Р < 0,05). При збільшенні рівня калію від 0,71% до 0,91% на фоні натрію 0,23% у комбікормі перепілок 4-, 5- і 6-ї груп витрати корму зменшувались на 7,0 — 23,3% (Р < 0,05 порівняно з 4-ю групою).

Збільшення вмісту натрію у комбікормі піддослідної птиці зумовило зростання витрат корму на одиницю продукції.

Отже, збільшення у комбікормі вмісту калію від 0,71 до 0,91% позитивно впливало на показники яєчної продуктивності. При підвищенні рівня натрію від 0,19 до 0,23% несучість дещо знижувалася. Найвищі показники продуктивності (у межах вивченого діапазону натрію і калію) спостерігалися у перепілок, які споживали раціон із співвідношенням калію до натрію у межах 3,96 — 4,79 (аналогічне співвідношення — 4,10 — 5,64 — виявлено у тілі птахів). При звуженні вказаного співвідношення у кормі птахів до 3,08 — 3,74 відбувалось зниження несучості. Такі ж самі результати були отримані у досліді із нижчими рівнями натрію у комбікормі птахів [3].

Перспективними напрямами досліджень за даною проблематикою, виходячи з результатів досліджень, можна вважати вивчення впливу на продуктивні якості перепелів різних джерел натрію і калію, різних рівнів вказаних макроелементів при збереженні їх оптимального співвідношення.

Список літератури:

1. 1.Горюнов А. Влияние поваренной соли на обмен и использование питательных веществ у молодняка // Животноводство. — 1957. — № 7. — С. 45 — 48.

2. 2.Гинецинский А. Г. Физиологические механизмы водно-солевого равновесия. — М.: АН СССР, 1963. — 427 с.

3. 3.Ібатуллін І.І., Ільчук І.І., Кононенко В. К., Отченашко В. В. Вплив різних рівнів натрію та калію в комбікормі на продуктивні якості японських перепелів // Наук. вісн. НАУ. — К., 2003. — Вип. 63. — С. 122 — 127.

4. 4.Ібатуллін І.І., Ільчук І.І., Отченашко В. В. Баланс азоту та мінеральних елементів у японських перепелів за різних рівнів забезпечення їх калієм та натрієм // Наук. вісн. НАУ. — К., 2003. — Вип. 64. — С. 155 — 160.

5. 5.Ібатуллін І.І., Ільчук І.І. Перетравність поживних речовин корму при різних рівнях натрію і калію в раціоні японських перепелів // Науковий вісник НАУ. — К., 2004. — Вип. 74. — С. 190 — 197.

6. 6.Ібатуллін І.І., Ільчук І.І., Отченашко В. В. Вміст деяких макроі мікроелементів у тканинах японських перепелів за різних рівнів натрію і калію у комбікормі // Наук. вісн. НАУ. — К., 2004. — Вип. 79. — С. 134 — 140.

7. 7.Лемешева М. М. Взаимосвязь содержания солей калия, углеводов, протеина и аминокислот в корме с интенсивностью роста и сохранностью индюшат // Птицеводство: Респ. межвед. темат. науч. сб. — К.: Урожай, 1986. — Вып. 39. — С. 27 — 32.

8. 8.Морозов И. А., Лысиков Ю. А., Питран Б. В., Хвыля С. И. Всасывание и секреция в тонкой кишке: субмикроскопические аспекты. — М.: Медицина, 1988. — 224 с.

9. 9.Щипакин В. Н., Евтушенко Ю. В., Кудзина Л. Ю. Влияние ионов калия на реакции синтеза и распада богатых энергией соединений в митохондриях // Митохондрии. Биохимические функции в системе клеточных органел: Сб. науч. тр. — М.: Наука, 1969. — С. 79 — 83.