Фінансовий облік грошових коштів

[Введите текст]

ВСТУП

Становлення ринкової економіки в Україні, розвиток фінансово-господарських зв’язків між суб'єктами підприємницької діяльності, поява новітніх форм платіжних засобів, упровадження інформаційних технологій зумовили необхідність удосконалення обліку. Його реформування покликане адаптувати вітчизняну практику до вимог міжнародних стандартів та створити якісне інформаційне підґрунтя для прийняття управлінських рішень, спрямованих на забезпечення ліквідності підприємства в короткота довгостроковій перспективі. Саме грошові кошти та їх еквіваленти, як найважливіша ланка системи кругообігу ресурсів, формують базис для підвищення платоспроможності господарюючого суб'єкта.

Сучасний стан в Україні характеризується фінансовою кризою, результатом якої є погіршення фінансового стану підприємств. Загальна неплатоспроможність суб'єктів господарювання — один з найважчих наслідків кризи, що обумовлює неспроможність підприємств як фінансових партнерів і перешкоджає здійсненню їх господарсько-фінансової діяльності.

При аналізі поглядів на сутність грошових коштів та їх еквівалентів було виявлено, що питання їх обліку досліджувалися багатьма науковцями, зокрема: С. Л. Березою, М.Т. Білухою, Ф. Ф. Бутинцем, А. С. Гальчинським, А. М. Герасимовичем, С. Ф. Головим, М.Я. Дем’яненко, В. М. Жуком, Г. Г. Кірейцевим, М. М. Коцюпатрим, А.М. Кузьмінським, Н.І. Ладутько, О. М. Петруком, В. В. Сопком, Л. К. Суком, М. Г. Чумаченком, В. О. Шевчуком та ін. Зарубіжні дослідники цих питань: А. М. Андросов, І.А. Бланк, М. Ф. Ван Бред, М. Р. Метьюс, М.Х. Б. Перера, Ж. Рішар, Я. В. Соколов, Е.С. Хендріксен.

Вдосконалення бухгалтерського обліку, застосування ефективнішої методики аналізу грошових коштів та їх еквівалентів залишається одним з найактуальніших питань, оскільки результати цих процесів є основою для ефективної діяльності господарюючого суб'єкта і його постійного розвитку.

Предметом дослідження в курсовій роботі обрано грошові кошти та їх еквіваленти. При цьому об'єктом дослідження являються методичні підходи до фінансового обліку грошових коштів.

Метою курсової роботи є вивчення теоретичних і практичних питань фінансового обліку грошових коштів та їх еквівалентів.

Досягнення поставленої мети зумовило постановку і вирішення наступних завдань:

— визначення місця грошових коштів та їх еквівалентів в системі бухгалтерського обліку;

— характеристика нормативних документів щодо регулювання обліку грошових коштів;

— проведення аналізу основних економічних показників діяльності досліджуваного підприємства;

— дослідження сучасного стану фінансового обліку грошових коштів на досліджуваному підприємстві;

— дослідження потреб складання Звіту про рух грошових коштів, ефективність використання інформації, що міститься в ньому.;

Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем бухгалтерського обліку і аналізу грошових коштів; законодавчі та нормативно-правові акти з питань бухгалтерського обліку. У процесі дослідження використовувалися матеріали ПАТ «Гідросила».

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТА НОРМАТИВНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1.1 Економічна сутність грошових коштів та їх еквівалентів

Гроші відносяться до тих особливих категорій, які завжди були найбільш актуальними в економічній думці, так як в процесі грошового руху найбільшою мірою проявляються і реалізуються інтереси суб'єктів ринку. Через гроші, їх функції кожен індивідуум реалізує свої потреби, тому грошова система і визначає взаємозв'язок між виробництвом, обміном, розподілом і споживанням.

Під готівкою розуміють валюту України та іноземну валюту у вигляді грошових коштів.

Валюта України — це грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти, що знаходяться на рахунках, або вносяться у вигляді внесків до банківських та інших кредитно-фінансових установ на території України; платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України.

Іноземна валюта — це іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України; платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

Для здійснення розрахунків готівкою кожне підприємство повинно мати касу. Каса — це спеціально обладнане та ізольоване приміщення, яке призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки. Відносно П (С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів «(див. Додатки К, Л):

Грошові кошти — це готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Негрошові операції - операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів.

Визначення основних термінів, що використовуються при обліку грошових коштів наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 — Визначення термінів, які використовуються при обліку грошових коштів

За П© БО 21 «Вплив змін валютних коштів» під операцією в іноземній валюті розуміють господарську операцію, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Правила перерахунку результатів таких операцій у валюту звітності (тобто національну валюту України) визначені на дві дати:

— дату здійснення операції;

— дату балансу.

Загальні підходи до визначення дат здійснення операцій наведені у П (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П (С)БО 2 «Баланс» та П (С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» і є датами визнання (відображення) в обліку активів, зобов’язань, капіталу, доходів і витрат. Це дати:

— реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (відповідно до вимог П (С)БО 15 «Дохід»);

— оприбуткування активів (грошових коштів, запасів, основних засобів тощо);

— перерахування оплати за товари, роботи, послуги;

— затвердження авансового звіту про закордонне відрядження і т.д.

Дата балансу визначена П (С)БО 1 і є датою останнього дня звітного періоду (року або кварталу).

Узагальнення вимог П (С)БО 21 до відображення операцій в іноземній валюті наведено у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 — Вимоги П (С)БО 21 до відображення операцій підприємства в іноземній валюті

Можна зробити висновки, що під час первісного визнання всі операції підприємства в іноземній валюті відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Валютний курс — установлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. На дату балансу перерахунку підлягають тільки монетарні статті. Наступним кроком для підприємства, яке використовує П (С)БО 21, є класифікація статей балансу на монетарні та немонетарна Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Немонетарні статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Інформація про грошові потоки підприємства є корисною, оскільки вона надає користувачам фінансових звітів основу для оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їхні еквіваленти, а також потреби підприємства щодо використання цих грошових потоків. Економічні рішення, що їх приймають користувачі, вимагають оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їхні еквіваленти, а також їх часу та визначеності.

Грошові кошти включають в себе:

— монети;

— банкноти;

— грошові кошти на депозитних рахунках у банку, що вільно можна використовувати;

— грошові перекази (money orders);

— завірені банком чеки (certified checks);

— банківські чеки (cashier's checks);

— персональні чеки (personal checks);

— банківські переказні трати (векселя) (bank drafts);

— ощадні рахунки (saving accounting) — хоча банк має право вимагати надання попереднього повідомлення про зняття грошей і закриття рахунку, але це відбувається занадто рідко;

Еквіваленти грошових коштів утримуються для погашення короткострокових зобов’язань, але не для інвестиційних або яких-небудь інших цілей. Такі цінні папери, як ощадні сертифікати грошових ринків (many market funds), депозитні сертифікати (certificates of deposit), казначейські векселя (treasury bills) та короткострокові комерційні векселя (commercial paper), які можуть приносити підприємству відсотки і відповідно додатковий заробіток доцільно класифікувати не як грошові кошти, а як еквіваленти грошових коштів. Причиною такої класифікації можна назвати жорстку обмеженість або штрафи при їх перерахунку в грошові кошти.

Депозитний сертифікат (certificates of deposit) — випускаються банком і є свідченням заборгованості, підлягають анулюванню на певних умовах. Випускаються номіналом в 10 000 і 100 000 та мають бути погашені на протязі від місяця до року, при цьому відсотки сплачуються за короткостроковою відсотковою ставкою, що діє на дату їх випуску.

Казначейський вексель (treasury bill) — це зобов’язання певної держави, зазвичай строком від 3-х до 6-ти місяців.

Короткостроковий комерційний вексель (commercial paper) — це короткостроковий вексель, який випускається підприємством з високим рейтингом кредитоспроможності.

Для того щоб інвестицію можна було визначити як еквівалент грошових коштів, вона повинна вільно конвертуватися у відому суму грошових коштів і характеризуватися незначним ризиком зміни вартості. Таким чином, інвестиція визначається здебільшого як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад протягом трьох місяців чи менше з дати придбання.

Інвестиції в інструменти власного капіталу не входять до складу еквівалентів грошових коштів, якщо вони не є за сутністю еквівалентами грошових коштів, наприклад, у випадку привілейованих акцій, придбаних протягом короткого періоду їх погашення і з визначеною датою викупу.

До грошових коштів не включають:

— поштові марки (їх відносять до запасів конторського призначення або до попередньо оплачених витрат);

— аванси на відрядження робітникам — Travel advances (їх відносять до сплачених витрат або дебіторської заборгованості при умові компенсації суми із заробітної плати);

— дебіторська заборгованість робітників підприємства;

— чеки, що датуються наступною датою — postdated checks та боргові розписки (визнаються як дебіторська заборгованість)

— грошові авансові платежі робітникам та іншим контрагентам (рахунки до одержання).

Банківські позики, як правило, вважаються фінансовою діяльністю. Проте в деяких країнах банківські овердрафти, які підлягають погашенню за вимогою, є невід'ємною частиною управління грошовими коштами суб'єкта господарювання. За таких обставин банківські овердрафти включаються як компонент грошових коштів та їхніх еквівалентів. Характерною рисою таких банківських операцій є часті коливання залишків коштів на банківських рахунках — від перевищення надходжень до перевищення кредиту.

Грошові потоки не включають зміни статей, що становлять грошові кошти або їхні еквіваленти, оскільки ці компоненти є частиною управління грошовими коштами суб'єкта господарювання, а не частиною операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Управління грошовими коштами включає інвестування надлишку грошових коштів в еквіваленти грошових коштів.

1.2 Нормативне регламентування обліку грошових коштів та їх еквівалентів

Нормативне регламентування обліку грошових коштів та їх еквівалентів регулюється відповідними нормативними та законодавчими документами документами.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.99 року № 996 зі змінами та доповненнями. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Даний документ визначає правові заходи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку від 24.05.95 р. № 88 (зі змінами та доповненнями) встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затвердженні наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 року № 356. Ці Методичні рекомендації спрямованні на узагальнення в регістрах бухгалтерського обліку методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань і фактах фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій, їх філій відділів, представництв незалежно від форм власності, організаційно правових форм і видів діяльності, на накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу і зобов’язань, доходів, витрат, фінансових результатів. Відповідно до методичних рекомендацій № 356 рух грошових коштів відображається в журналі № 1 (дебет рахунків 30 «Каса» та 31 «Поточний рахунок» відображається у відомостях 1.1 та 1.2 відповідно).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом МФУ № 87 від 31.03.99 року (зі змінами та доповненнями). Цим положенням визначається зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. В рядку 230 Балансу відображає наявність грошових коштів та їх еквівалентів на підприємстві на звітну дату.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 р. за № 391/3684. Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів. Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами). Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею;

оцінка статті може бути достовірно визначена.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами Мінфiну від 09.12.2011 р. № 1591). Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Положення 637 «про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», Постанова Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10 320. Це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України» (679−14), визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) були розроблені з метою гармонізації стандартів бухгалтерського обліку і облікових політик, які застосовуються в різних країнах, а також для досягнення можливості порівняння різних підприємств. За рух грошових коштів в міжнародних стандартах відповідає МСБО (IAS) 7 «Звіт про рух грошових коштів». Метою цього Стандарту є визначення вимог до надання інформації про минулі зміни грошових коштів суб'єкта господарювання та їх еквівалентів за допомогою звіту про рух грошових коштів, який розмежовує грошові потоки протягом періоду від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 892/4185. Для обліку коштів використовується Клас 3 «Кошти, розрахунки та інші активи»

Положення «Про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях» N 118 від 26.03.98 Зареєстровано в Міністерстві м. Київ юстиції України 10 квітня 1998р. за N 231/2671. Це положення використовується з метою подальшого впорядкування операцій в гривнях та іноземній валюті через кореспондентські рахунки та встановленого порядку здійснення розрахунків через рахунки банків-нерезидентів.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ В ПАТ «ГІДРОСИЛА»

2.1 Організаційна характеристика та аналіз фінансового стану досліджуваного підприємства

ПАТ «Гідросила» — провідне в Україні та країнах СНД підприємство з розробки та виробництва гідромашин для гідросистем тракторів, комбайнів, сільськогосподарських, дорожньо — будівних та інших мобільних машин.

Історія ПАТ «Гідросила» бере свій початок у лютому 1930 р,-тоді були створені слюсарно-механічні майстерні. На підприємстві працювало 57 чоловік. Майстерні складалися з трьох цехів-ковальського, слюсарного, токарного і мали шість токарних, три вальценарізну, два свердлильних, один стругальний верстат і вісім пресів; в кузні було п’ять горнів. Вже через два роки майстерні випускали чашкові ваги, лебідки, пивні насоси, сурми, печі, ковадла, чавунне литво.

У 1949 р. підприємство, на якому на той час працювало 270 чоловік, налагодило випуск пожежних насосів — попередників водяних насосів для двигунів внутрішнього згоряння (їх випуск завод освоїв у 1952р.).

До кінця 1958 р. був випущений перший шестерневий насос НШ4ОВ.

На заводі з’являється нова служба — конструкторський підрозділ, яке виросло в галузеве конструкторське бюро, а потім у ГСКБ.

У 1962 р. були розроблені оригінальні потужні насоси НШ67 і НШ1ОО, захищені авторськими свідоцтвами і запатентовані згодом за кордоном. У 1968 р. було розпочато їх масове виробництво.

У 1967 р. проектуються нові, особливо потужні насоси НШ160 і НШ250, в 1968 р. створюються насоси серії НМШ для тракторних гідрофіковані трансмісій.

У 1972 р. вже випускається ціла серія насосів, розроблених на заводі: НШ32, НШ5О, НШ67 (71), НШ98 (100), НШ16О, НШ250, нове покоління насосів до двигунів СМД, а також НМШ25 і НМШ5О.

У 1975 р. запроваджено у виробництво насоси НМШ25М, НМШ8О і НМШ125.

У 1978 р. починається новий етап в розвитку заводу. Була придбана ліцензія на виробництво об'ємних гідроприводів-гідростатичних трансмісій у Німецької фірми Sauer-Sanstrend. Протягом 2,5 років був освоєний випуск ГСТ9О.

У 1990 р. розроблено і випробувана нова трансмісія — ГСТ112, потім — ГСТЗЗ і ГСТ71.

У той час наше підприємство, випускаючи мільйони гідроагрегатів, стало найвідомішим і найбільшим в колишньому Радянському Союзі виробником подібної продукції. Потім завод пережив кілька великих падінь виробництва, пов’язаних з важким економічним становищем в Україні.

У 1994 р. на базі заводу було створено відкрите акціонерне товариство «Гідросила» .

У другій половині 1999 р., завдяки прийнятим антикризовим заходам фінансове становище вдалося стабілізувати.

З березня 2000 р. діє система управління якістю стандарту 18О 9001, сертифікована фірмою «Бюро Верітас» Франція.

Долаючи труднощі, зумовлені сучасним станом економіки України, ПАТ «Гідросила» веде цілеспрямовану роботу щодо розвитку заводу. У рамках проведеної реорганізації та реструктуризації вводиться впровадження нових методів управління, зокрема, впровадження корпоративної інформаційної системи міжнародного класу ВААП IV. Для впровадження системи ВААП IV на підприємстві створена потужна команда професіоналів, здатна вирішувати найскладніші проблеми власними силами при мінімальному залученні зовнішніх консультантів. Для повномасштабного впровадження системи придбано та встановлено необхідне комп’ютерне обладнання, спільно з фірмою «Сіменс Україна» виконано побудову сучасної комп’ютерно-телефонної мережі.

В даний час ПАТ «Гідросила» — провідне в Україні та країнах СНД підприємство з розробки та виробництва гідромашин для гідросистем тракторів, комбайнів, сільськогосподарських, будівельно — дорожніх та інших мобільних машин.

Розташоване підприємство в м. Кіровограді - адміністративному центрі області, що є географічним центром Україні: відстань до столиці держави Києва — 320 км., До Дніпропетровська-280км., До Одеси — 300 км.

ПАТ «Гідросила» — це спеціалізоване підприємство із замкнутим циклом виробництва, що включає всі щаблі виготовлення продукції, від ливарного виробництва до складання та випробувань готової продукції.

Територія заводу розміщується на 146 000 м², виробничі площі складають 75 000 м².

У технологічному циклі використовується устаткування і технології всесвітньо відомих фірм Німеччини, Австрії, Франції, США та інших країн.

В даний час на підприємстві створено дільницю гнучких технологій. Використовуються обробні центри провідних фірм Болгарії, Швейцарії, Японії та ін всього 16 обробних центрів, більше 30 токарних верстатів з ЧПК. На цій ділянці здійснюється широка гама продукції.

Завод розташований у м. Кіровограді, вул. Братиславська, 5. Розміщується ПАТ «Гідросила» на території в 146 000 м², виробничі площі становлять 75 000 м².

Цілю ПАТ «Гідросила» є надійність продукції при експлуатації в будь-яких умовах, її сучасність та своєчасність.

Місією підприємства є задоволення потреб ринку в гідро обладнанні машин шляхом їх розробки, використанням кваліфікованого персоналу, спираючись на розвиток традицій підприємства в області новацій, якості, надійності.

ПАТ «Гідросила здійснює свою діяльність в рамках статуту, відповідно створеної структури йде шляхом інтенсивного розвитку власної продукції Розподіл обов’язків між працівниками розписано в «Положенні про бухгалтерію ПАТ «Гідросила». Вимоги і правила обміну та зберігання інформації в межах підприємства в електронному вигляді зазначається в «Системі електронного документообігу ПАТ «Гідросила»»

ПАТ «Гідросила» спеціалізується на випуску гідравлічних агрегатів для гідросистем тракторів, автомобілів, с/г машин; шестерних насосів, гідромоторів, аксіально-поршневих насосів, а також масляних і водяних насосів до дизельних двигунів.

ПАТ «Гідросила» являється розробником власної продукції. В його структуру входить головне конструкторське бюро по інноваціям, спеціалісти якого проектують конструкції гідроагрегатів відповідно вимогам сучасного ринку, розробляють нові матеріали необхідні для надійної роботи .

Виготовлення деталей гідроагрегатів в основному виробляються на потокових лініях з використанням автоматних ліній і спеціалізованого обладнання.

Технологами підприємства прийняті власні рішення різних технологічних задач, пов’язаних з отриманням деталей високої точності, освоєно виробництво аксіально-поршневих гідроагрегатів обумовило придбання і використання великої кількості імпортного обладнання передових фірм: автоматичних ліній механічної обробки, токарних і шліфувальних напівавтоматів з ЧПУ, механізованої лінії фірми «Айнелін» для термообробки деталей.

Для контролю відповідних параметрів деталей використовують імпортні вимірювальні машини, прилади для контролю кола і сферичних поверхонь.

Структура підприємства — це його внутрішня будова, що характеризує склад підрозділів і систему зв’язку, підлеглість та взаємодія між ними. Сукупність виробничих підрозділів (цехів, обслуговуючих господарств та служб), які прямо або безпосередньо приймають участь у виробничому процесі, їх кількість і склад визначають виробничу структуру підприємства.

До факторів, які впливають на виробничу структуру підприємства, відносять характер продукції і технології її виготовлення, масштаб виробництва, ступінь спеціалізації і його кооперування з іншими підприємствами, а також ступінь спеціалізації виробництва в середині підприємства.

В залежності від того, який підрозділ являється основною структурною виробничою одиницею підприємства, розрізняють цехову, безцехову, корпусну виробничу структуру. ПАТ «Гідросила» використовує цехову структуру виробництва.

По характеру діяльності цехи поділяються на: основні, які виробляють продукцію — цехи № 1,2,4,13 — механозбірні; допоміжні та обслуговуючі: енергетичний — цех № 1, ремонтний — цех № 9, інструментальний — цех № 8; побічні цехи, які виготовляють продукцію із відходів основного виробництва: цех № 7 — по виготовленню тари.

Експериментальний цех — цех № 6, який займається підготовкою та випробовуванням нових виробів, розробкою нових технологій.

Органом, який представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням загальних зборів, і в межах своєї компетенції контролює і регулює діяльність Правління, є Наглядова рада акціонерного товариства, очолювана Головою Наглядової ради. Посадовими особами органів управління Товариства є Голова та члени Наглядової ради Товариства, Голова Правління та члени Правління і Голова Ревізійної комісії. Голова Правління є Генеральним директором за посадою. Генеральному директору підпорядковані виробничий директор, технічний директор, фінансовий директор, помічник генерального директора, референт генерального директора, консультант по маркетингу і збуту, директор по якості, директор по закупівлям, директор по персоналу, замісник генерального директора по ІТ, директор по соціальному розвитку, відділ безпеки, режимно-мобілізаційне бюро, Штаб ГО. В свою чергу виробничому директору підпорядковуються замісник виробничого директора по техніці - головний інженер, референт виробничого директора та замісник виробничого директора по плануванню і внутрішній логістиці.

Заміснику виробничого директора по техніці підконтрольні такі об'єкти: відділ технічного обслуговування виробництва, відділ головного механіка, ремонтно-механічний цех № 9, інструментально-нормативний відділ, інструментальний цех № 8. Відділу головного механіка підпорядкований ремонтно-механічний цех № 9, а інструментально-нормативному відділу підпорядкований інструментальний цех № 8.

Заміснику виробничого директора по плануванню і внутрішній логістиці підпорядковуються відділ внутрішньої логістики, відділ планування виробництва і запасів. Останньому в свою чергу підпорядковані механікозбірний цех № 2, механікозбірний цех № 3, механікозбірний цех № 4, заготов чий цех № 5 та цех дрібносерійного виробництва № 17.

Технічному директору підпорядкований замісник технічного директора, референт технічного директора та замісник технічного директора по енергетиці та охороні праці.

Проектно-конструкторський відділ, якому в свою чергу підпорядкований цех дослідницького виробництва № 6, технологічний відділ, якому підпорядкований цех нестандартного обладнання № 10, а також металургійний відділ. Заміснику технічного директора по енергетиці і охороні праці підконтрольні такі об'єкти: відділ головного енергетика, якому підпорядковується енергосиловий цех № 11, відділ профілактики виробничого травматизму і охорони праці.

Фінансовому директору підпорядкований головний бухгалтер, який також підпорядкований безпосередньо Генеральному директору, а також замісник фінансового директора по економіці - керівник відділу контролінгу, референт фінансового директора, відділ управління фінансами та юридичний відділ.

Головному бухгалтеру ПАТ «Гідросила» підпорядкована центральна бухгалтерія. Планово-економічний відділ та відділ контролінгу підпорядковані заміснику фінансового директора по економіці.

Директору по якості підпорядковані відділ технічного контролю, відділ метрології і стандартизації, центральна заводська лабораторія, відділ сервісного обслуговування.

Відділ закупівлі, відділ оптимізації активів, бюро зовнішньоекономічної і митної діяльності підпорядковані директору по закупкам. Директору по персоналу підпорядковані замісник директора по персоналу — керівник відділу мотивації і продуктивності праці та навчальний центр. Заміснику директора по персоналу підпорядковані відділ управління персоналом та відділ мотивації і продуктивності праці.

Замісник генерального директора по інформаційним технологіям контролює діяльність відділу інформаційних систем, відділ офісного забезпечення і телекомунікацій та канцелярії. Директору по соціальному розвитку підпорядковані такі відділи: відділ соціального розвитку, відділ експлуатації нерухомого майна, комбінат громадського харчування, медичний пункт, база відпочинку «Прибій».

Фінансовий стан ПАТ «Гідросила» визначається сукупністю параметрів, які виражають наявність, доцільність розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів, реальні та потенційні фінансові можливості. Фінансовий стан товариства за 2009;2011 роки відображений в табл.2.1. Використовувалися дані форми 1 «Баланс"(див. Додатки Ж, З, И) та форми 2 «Звіт про фінансові результати».

Таблиця 2.1 — Фінансовий стан ПАТ «Гідросила» за 2009 — 2011 роки

2.2 Організація облікового процесу на досліджуваному підприємстві

Бухгалтерія — це самостійний структурний підрозділ апарату управління, який здійснює облік і звітність підприємства відповідно до вимог нормативно-законодавчих актів.

Таким чином функції бухгалтерії тісно пов’язана з роботою всіх служб та відділів, виробничих підрозділів підприємства, від яких вона отримує необхідну інформацію для обліку і контролю і надає економічну інформацію на прийняття управлінських рішень. Тим самим бухгалтерія здійснює безпосередній вплив на процеси постачання, виробництва, збуту продукції, режими економії ресурсів, рентабельності та інші показники діяльності підприємства.

Ведення бухгалтерського обліку покладено на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером. Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених методів бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності, організовує і контролює відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, складає графік документообігу та контролює його дотримання. Розподіл обов’язків між працівниками бухгалтерії - це один із елементів організації бухгалтерського обліку. При розподілі обов’язків враховують такі фактори: важливість тієї чи іншої роботи, кваліфікація робітників, організаційна структура облікового процесу, при розподілі службових обов’язків виходячи з того, що відповідальні та складні роботи виконувались найбільш кваліфікованими працівниками.

На підприємстві ПАТ «Гідросила» головному бухгалтеру підпорядковуються:

— заступник головного бухгалтера з фінансового обліку та звітності;

— заступник головного бухгалтера з методології та механізації обліку;

— заступник головного бухгалтера з податкового обліку та звітності

Заступнику головного бухгалтера з фінансового обліку та звітності підпорядковуються такі підрозділи:

— бюро по складанню зведеного звіту, фінансовим операціям, податкам;

— бюро розрахунків по заробітній платі і відрахувань в бюджетні фонди;

— група по обліку затрат на виробництво готової продукції, основних фондів і МШП.

Заступнику головного бухгалтера з податкового обліку та звітності підпорядковуються такі підрозділи:

— бюро з обліку матеріальних ресурсів і розрахунку з дебіторами та кредиторами;

— ревізійна група Ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається з розробки його облікової політики, яка передбачає вибір комплексу методичних прийомів, способів та процедур організації та ведення бухгалтерського обліку підприємством з числа загальноприйнятих в державі. Тобто облікова політика конкретного підприємства тісно взаємопов'язана і залежить від політики держави в сфері бухгалтерського обліку.

Визначення терміну «облікова політика» дано у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХIV (далі - Закон про бух облік) і в п. 3 П (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 (далі - П (С)БО 1):

Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Вона враховує особливості ведення обліку на конкретному підприємстві, це зазначається письмово в наказі про облікову політику підприємства який складається з:

Відповідальність за ведення бухгалтерського обліку на ПАТ «Гідросила» покладається на бухгалтерську службу підприємства на чолі з головним бухгалтером. При складанні фінансової звітності керуватись Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. В загальних положеннях зазначається інформація про ведення бухгалтерського обліку відносно Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку. Також інформація яка є важливою при веденні обліку на даному підприємстві.

При організації податкового обліку вказується яким законом керується підприємство при сплаті податків, вчасно вираховуються валові доходи і валові витрати. Визначається відповідальний за складання та своєчасне надання податкових декларацій.

На ПАТ «Гідросила» створена інвентаризаційна комісія. Визначено склад комісії, та строки проведення інвентаризації. Зазначені всі данні про інвентаризацію. На підприємстві назначена особа відповідальна за дотримання правил даного документу та за виконання наказу.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Успішне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві великою мірою залежить від вдало вибраної форми обліку та належної організації роботи бухгалтерії як структурного підрозділу підприємства. Організаційна форма побудови обліку на ПАТ «Гідросила» визначається його особливостями, територіальним розміщенням його структурних підрозділів, системою управління, рівнем самостійності структурних підрозділів, чинною системою контролю та звітності.

Підприємство ПАТ «Гідросила» обрало для своєї роботи журнально-ордерну форму. Журнально-ордерна форма — це форма обліку з використанням журналів-ордерів, побудованих за кредитовою ознакою окремих синтетичних рахунків, пов’язаних із різними кореспондуючими рахунками.

РОЗДІЛ 3. ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК ТА ВІДОБРАЖЕННЯ У ЗВІТНОСТІ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПАТ «ГІДРОСИЛА»

3.1. Облік грошових коштів в касі

Грошові кошти підприємства мають зберігатися в касі або на рахунку в банку.

Каса — спеціально обладнане та ізольоване приміщення, призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки, як в національній так і в іноземній валютах, та інших грошових документів.

До грошових документів відносять грошові квитки, поштові марки, путівки тощо.

Уся готівка на ПАТ «Гідросила» зберігається, у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках — у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучною печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касирів, яким забороняється передавати стороннім особам або виготовляти невраховані дублікати. Перед відкриттям приміщення каси і металевих шаф, касир оглядає недоторканість замків, дверей, віконних ґрат і печаток, переконатися у справності охоронної сигналізації. У разі пошкодження або зняття печатки, поломки замків, дверей або ґрат касир негайно доповідає про це керівнику підприємства, який повідомляє про цю подію в органи внутрішніх справ і вживає заходів щодо охорони каси до прибуття працівників міліції. Після одержання дозволу органів внутрішніх справ, до початку касових операцій інвентаризаційною комісією проводиться перевірка наявності коштів та інших цінностей, що зберігаються в касі.

Приміщення каси ізольоване, а двері до каси під час здійснення операцій — замкнені з внутрішнього боку. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється.

Для ведення касових операцій наказом керівника призначена матеріально-відповідальна особа — касир. Після видання наказу про призначення касира на роботу, керівник підприємства під розписку ознайомлює його з Порядком ведення касових операцій, після чого з касиром укладається договір про його повну матеріальну відповідальність. Ліміт залишку готівки в касі - гранично допустима сума готівки, яка може зберігатися в касі підприємства на кінець робочого дня. Ліміт каси встановлюється обслуговуючим банком щороку в перший квартал. Сума встановленого ліміту може бути переглянута у разі звернення клієнта і подання ним заявки-розрахунку. У випадку обґрунтованості попередньо встановлений ліміт переглядається. Сума встановленого ліміту залежить від специфіки роботи підприємства, відстані до установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки (надходжень) та графіка заїзду інкасаторів.

Касові операції оформляються касовими ордерами (див. Додатки А, Б), видатковими відомостями, розрахунковими документами (див. Додаток В), документами за операціями із застосуванням платіжних карток тощо, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу товарів, надання послуг, отримання готівкових коштів.

Приймання готівки в касу на ПАТ «Гідросила» проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою. Про приймання грошей видається квитанція за підписами головного бухгалтера або особи, ним уповноваженої, і касира, завірена печаткою (штампом) касира або відбитком касового апарата. Під час роботи з готівкою касир керується правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

В таблиці 3.1 представлена робоча інструкція щодо оформлення видачі готівки з каси видатковим касовим ордером.

Таблиця 3.1 — Робоча інструкція щодо оформлення видачі готівки з каси видатковим касовим ордером

Для полегшення роботи касира і забезпечення своєчасності виконання ним своїх обов’язків на підприємстві складається графік роботи касира, який затверджується керівником (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 — Індивідуальний графік роботи касира ПАТ «Гідросила»

Інформацію про наявність і рух грошових коштів у касі на підприємстві ПАТ «Гідросила» узагальнюють на синтетичному рахунку 30 «Каса». Рахунок 30 «Каса» має такі субрахунки:

301 «Каса в національній валюті» ;

302 «Каса в іноземній валюті» .

За дебетом рахунку 30 «Каса» відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, за кредитом — виплата (витрачання) готівки.

Рахунок 30 «Каса» кореспондує з нижче наведеними рахунками (табл. 3.3.):

Таблиця 3.3 — Кореспонденція рахунків з обліку грошових коштів в касі на ПАТ «Гідросила»

При інвентаризації каси підприємство ПАТ «Гідросила» керується «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

У строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на ПАТ «Гідросила» проводиться інвентаризація каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі. Для проведення інвентаризації каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає акт. У разі виявлення в процесі інвентаризації нестачі або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі або лишку і обставини їх виникнення.

На зворотній стороні акта у випадку лишків або нестач робиться пояснення даної розбіжності і завіряється підписом матеріально відповідальної особи. Нижче зазначається рішення керівництва щодо висновків проведеної інвентаризації. Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії ПАТ «Гідросила», другий — залишається у матеріально відповідальної особи.

У разі зміни матеріально відповідальних осіб акт складається у трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, і бухгалтерії).

3.2 Облік грошових коштів на поточному рахунку в банку

Для здійснення безготівкових операцій публічне акціонерне товариство «Гідросила» відкрило поточні рахунки у банку. Для відкриття поточних рахунків ПАТ «Гідросила» подавало установам банків такі документи:

1) заяву на відкриття рахунку встановленого зразку. Заяву підписують керівник та головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує тільки керівник;

2) нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

3) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально або органом, який реєструє;

4) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

5) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надане право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально або вищестоящою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки підприємства;

6) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України

Банк, у якому відкрито рахунки ПАТ «Гідросила», та який здійснює для них на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України «Про банки та банківську діяльність», називають обслуговуючим.

При здійсненні безготівкових розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми за розрахунковими чеками, причому клієнти банків самостійно обирають платіжні інструменти (платіжне доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив) і зазначають їх під час укладання договорів.

ПАТ «Гідросила» використовує чеки для розрахунків за товари, роботи, послуги. Чеком визнається цінний папір, який містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної в ньому суми чекоотримувачу. Розрізняють грошові та розрахункові чеки. (див. Додатки Д, Е) Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформленим на спеціальному бланку. (див. Додаток Д) При розрахунках платіжними дорученнями ініціатором платежу виступає платник.

Виписка банку — документ, що видається банком підприємству і відображає рух грошових коштів на поточному рахунку. Вона замінює собою регістр аналітичного обліку по поточному рахунку і одночасно служить підставою для бухгалтерських записів.

Для розрахунків чеками, які представляють собою сукупність операцій з видачі, одержання, обігу та оплати чеків, певна сума коштів вноситься, депонується на особливий рахунок — рахунок лімітованої чекової книжки.

Рахунок 31 «Рахунки в банках» призначений для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на рахунках в банку, і які можуть бути використані для поточних операцій. Він активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів — грошових коштів, має такі субрахунки:

311 «Поточні рахунки в національній валюті» ;

312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» ;

313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» ;

314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» .

Аналітичний облік по рахунку може вестись за видами рахунків, відкритих в банківських установах. Субрахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті» призначений для обліку коштів в національній валюті, що знаходяться на поточному рахунку в банку.

Субрахунки 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

На субрахунку 313 обліковується рух коштів, що знаходяться в акредитивах, на особових рахунках по вантажообігу і в чекових книжках.

На кожний виставлений акредитив відкривають окремий аналітичний рахунок із зазначенням конкретного постачальника.

Облік господарських операцій по руху грошових коштів на рахунках в банках зазначені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 — Облік грошових коштів на рахунку в банку ПАТ «Гідросила»