Стан аудиту з промислової безпеки в Україні

Українській системі технічної експертизи вже більше 10 років. Її становлення тривало в надзвичайно складних умовах. З одного боку, зі змінами форм власності, які супроводжували розвал Союзу, в умовах переходу від галузевого принципу управління до функціонального, стрімкого зростання виробництва та реального зростання економіки командно-адміністративний підхід до питань охорони праці та промислової безпеки став неможливим.

Необхідно було змінити не лише державну політику з питань охорони праці, а й підходи до її реалізації. До 1993 року державний нагляд за безпекою в промисловості здійснювався більш ніж шістьома тисячами інспекторів. До них входили й технічні інспекції профспілок.

У період економічних перетворень перед керівництвом Комітету було поставлено завдання забезпечити державний нагляд практично вдвічі меншою чисельністю.

Вивчивши досвід економічно розвинених країн, було вирішено створити експертно-технічні підприємства, які б займалися проведенням технічного контролю за станом виробничих об'єктів за зразком німецьких TЬV.

Цим підприємствам було передано ряд робіт, які раніше здійснювалися інспекторським складом Комітету, а саме: технічне обстеження об'єктів, експертиза проектів, навчання з охорони праці.

Одночасно ставилося питання досягнення високого рівня експертних робіт. Адже, видаючи експертний висновок, у якому гарантована, скажімо, трирічна безпечна робота об'єкта, держава повинна мати гарантію, що протягом цього часу буде існувати й організація, яка разом із власником гарантувала б безаварійну роботу.

Можна з впевненістю відмітити, що Україна, на той час, мала унікальну можливість, дослідити світовий досвід в області технічного нагляду, оцінити його досягнення й недоліки, урахувати всі особливості ситуації на вітчизняному ґрунті, і практично «із чистого аркуша» утворити єдину систему, що органічно об'єднала державний нагляд і управління охороною праці та систему експертної оцінки. Основний принцип, який ми намагалися закласти, не скопіювати, а адаптувати світову практику до вітчизняних вимог, створивши ряд принципових особливостей. Нам не потрібно було так же, нам необхідно було краще, щоб ефективно виконувалися всі вимоги, закладені в директивах ЕС і конвенціях МОП.

Відтак, з моменту створення експертних центрів Держгірпромнагляду почався інтенсивний процес підготовки діагностів, експертів, забезпечення їх сучасними приладами для оцінки технічного стану обладнання, що поступово дозволило вивести експертно-технічні центри е вищий рівень функціонування, який сьогодні мало відрізняється від світового. Сьогодні експертно-технічні центри — це потужна система з 28 підприємств, розташованих в усіх регіонах України, яка має сучасну матеріально-технічну базу, підготовлених досвідчених спеціалістів, які виконують понад 25 основних видів експертної діяльності.

Найбільшою гордістю підприємств, безперечно, є високого рівня професіонали. Ще у процесі формування ЕТЦ основним критерієм був поставлений професіоналізм працівників: кадровий склад поповнювався спеціалістами, які мали е менше п’яти років трудового стажу в даній галузі. Тому випадкових осіб у центрах немає і сьогодні. Адже основна їх діяльність полягає у проведенні експертизи виробничих об’ектів, незалежної від відомчих інтересів, а це передбачає, що кожний фахівець ЕТЦ повинен мати більш високу кваліфікацію ніж працівники підприємств. Значний інтелектуальний потенціал, накопичений експертними центрами, сьогодні налічує майже 700 атестованих за різними напрямками експертів, 7 докторів та 22 кандидата технічних наук, 2 професори. Обов’язковою умовою в роботі експертів є постійне підвищення кваліфікаційного рівня.

Робота центрів постійно спрямовується у відповідності із програмою удосконалення їхньої діяльності, завдяки чому низка підприємств впровадила та сертифікувала систему управління якістю згідно вимог міжнародного стандарту ISO 9001 та запровадила страхування експертних ризиків, що у разі помилок при проведенні експертизи гарантуватиме безумовне відшкодування можливих збитків.

Кількісно та якісно розширено структуру приладного забезпечення експертних робіт, яка на сучасному етапі еред про близько тисячі вимірювальних приладів, є тут унікальні та розроблені самими центрами. Створено більше ста лабораторій, акредитованих УкрСЕПРО, державним органом з питань гігієни праці та за ліцензією Держбуду.

З урахуванням специфіки регіонального промислового виробництва, створено три спеціалізовані експертні центри, у складі яких діє декілька унікальних лабораторій. Варто згадати хоча б спеціалізовану сейсмічну лабораторію на базі Криворізького ЕТЦ, яка здійснює виміри рівня сейсмічного впливу технологічних вибухів промислового призначення, що здійснюються підприємствами гірничовидобувної промисловості на природне середовище, дії повітряних хвиль на житлові будівлі та споруди підприємств. На експертизу об'єктів і технологій в еред проектноїїо орієнтований Карпатський ЕТЦ, оскільки в цьому регіоні сконцентрований відповідний науковий потенціал. В Дніпропетровську функціонує Державне підприємство «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу», якому надано статус Галузевого ЕТЦ в нафтогазовій галузі, включаючи трубопровідний транспорт. Має дочірні підприємста в Києві, Харкові та філії в Сумах і Львові.

Кілька центрів разом із провідними науковими організаціями проводять наукові дослідження у різних галузях промисловості. Серед них ряд робіт системи виконано на рівні відкриттів та державних премій, що підтверджено багатьма патентами. Зокрема, вчені Донецького експертно-технічного центру беруть безпосередню участь у розробці стратегії розвитку паливно-енергетичного комплексу України. Високу оцінку одержали інші науково-дослідні роботи Донецького ЕТЦ, спрямовані на удосконалення технічного аудиту з питань безпеки та охорони праці на вугільних підприємствах.

Завдяки діяльності ЕТЦ щорічно продовжується термін безаварійної експлуатації майже 1,5 тисячі об'єктів підвищеної небезпеки, що дає змогу підприємствам країни зекономити близько 100 мільйонів гривень.

Окрім експертно-технічних центрів Держгірпромнагляду на ринку експертних послуг функціонують майже 1000 експертних організацій, які виконують роботи у сфері охорони праці та промислової безпеки. Тут і провідні науково-дослідні інститути, і експертні приватні підприємства, і спеціалізовані підрозділи великих підприємств.

Більшість з таких організацій, безперечно, виконують експертні роботи на високому професійному рівні. Однак, як показує практика, не обходиться і без шарлатанів. В час становлення системи, як гриби після дощу, з’являлися дрібні, переважно приватні, підприємства та організації, які претендували на виконання всього комплексу експертиз, але в основу своєї діяльності закладено лише отримання максимального прибутку. Немало випадків, коли це досягалося за рахунок видачі висновків експертизи без проведення повного передбаченого законодавством обсягу робіт. Ще гірше, коли висновок експертизи оформлювався взагалі без виїзду фахівців таких підприємств на місцезнаходження об'єкту підвищеної небезпеки.

Наявність на ринку експертних робіт таких ділків у поєднанні з впровадженою практикою проведення тендерів дозволяло підприємствам-замовникам зменшувати ціну робіт з технічного діагностування до сміхотворного рівня, що в свою чергу сприяло появі елементів нечесності та неякісного виконання робіт переможцями таких «тендерів», а робота добросовісних експертів знецінювалась.

Проблема прогресувала, адже на той час вимоги чинного законодавства були такими, що для отримання цими організаціями дозволу на виконання експертних робіт дозволялось залучати до їх проведення персонал сторонніх організацій за сумісництвом та використовувати прилади і обладнання на правах його оренди. Як результат, матеріально-технічною базою таких підприємств ставала лише невеличка кімната (примітивно умебльована кімната з телефоном). Втім, поряд із зазначеними «тендерами» нерідко практикувались «відкати», коли вартість виконуваних робіт завищувалася, а готівковий надлишок розділявся безпосередньо між замовником і виконавцем.

Тому самим життям була поставлена необхідність чітко визначити коло уповноважених організацій, які не лише отримують від держави право на проведення оглядів, випробувань і експертиз, але й надаватимуть якісну технічну підтримку державному нагляду у сфері промислової безпеки.

За останні роки розвиток експертно-технічних центрів загальмувався. Призупинилася співпраця з провідними експертними організаціями інших країн. Замість того, щоб розвивати нові напрями діяльності, акредитувати ЕТЦ у відповідних міжнародних організаціях на проведення аудитів та сертифікації по еред проект стандартам OHSAS 18 001 «Система професійної безпеки та здоров’я» та ISO 14 001 «Система управління навколишнім середовищем» Комітет затвердив наказ, яким визначив центри Держгірпромнагляду уповноваженими організаціями на проведення позачергового технічного огляду обладнання підвищеної небезпеки, чим ще більше приблизив ці підприємства до державної структури. Сьогодні ми бачимо, що треба кардинально змінити такий підхід.

Комітет разом з Фондом Держмайна, Держпідприємництвом та Антимонопольним комітетом працює над вирішенням питання, як відокремити експертно-технічні центри від державної структури і зберегти існуючий потенціал, не руйнуючи створеної незалежної системи експертизи.

Безумовно, кожний зі шляхів подальшого розвитку системи експертної оцінки стану промислової безпеки в Україні вимагає налагодження цивілізованих ринкових відносин. Потрібно також гармонізувати вітчизняне законодавство про підприємництво настільки, щоб відповідальне ставлення до проблем промислової безпеки та охорони праці стало нагальною потребою для бізнесових кіл. Розвиток системи технічної експертизи гальмується нерозумінням багатьма бізнесменами необхідності проведення якісної експертизи для успішного ведення виробничих процесів, що і перешкоджає Україні перейти до заявочного принципу здійснення експертизи, за яким працюють європейські країни — до технічного аудиту. Це гальмівне явище у багатьох випадках пов’язане або з певним браком коштів, або бажанням їх зекономити за рахунок безпеки виробництва, персоналу та оточуючих. Хоча найпростіший шлях до стабільного прибутку — належний рівень промислової безпеки підприємства.

Ha сьогодні чітко зрозуміло одне — система експертизи промислової безпеки є елементом забезпечення загальної безпеки держави. Тому її удосконалення, з огляду на важливість у процесі становлення цивілізованої держави і забезпечення добробуту й безпеки громадян, повинна здійснюватись найбільш оптимальним шляхом.