Діяльність ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Вищий навчальний заклад ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Звіт по переддипломній практиці

студентки 2 групи VІ курсу спеціальності «Менеджмент організацій»

Факультету аграрного менеджменту Богачук Ірини м. Житомир, 2008

Зміст Вступ Загальна характеристика підприємства Аналіз фінансово — господарської діяльності

Аналіз ринку пива та особливостей розвитку галузі

Аналіз інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства Рекомендації по удосконаленню інвестиційно-інноваційної діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Висновки та пропозиції

Список рекомендованої літератури завод інноваційна управління пивоварний

Вступ Сучасна економічні реалії свідчать про необхідність істотних інвестицій у промисловість, що повинні здійснюватися на якісно новому, інноваційному рівні. Але можливість здійснювати інноваційну діяльність має незначна кількість українських підприємств, через брак фінансових ресурсів та складність проведення наукових досліджень. Виходом із ситуації є здійснення промисловими підприємствами інвестиційно-інноваційної діяльності, що являє собою дії, спрямовані на здійснення капітальних вкладень з метою модернізації основних виробничих фондів і удосконалення технології для випуску продукції з поліпшеними властивостями.

Аналіз виробничого потенціалу підприємств харчової промисловості, зокрема, виробників пива, показав, що загальний рівень зношеності основних фондів зростає, збільшується навантаження на виробничу одиницю, оскільки попит на їх продукцію залишається стабільно високим. Основні виробничі фонди в галузі зношені майже на 60%, їх оновлення ведеться лише на великих підприємствах, що належать до потужних інвестиційно-фінансових груп, а загострення конкуренції в галузі ставить на перший план питання якості пива, що забезпечується в першу чергу за рахунок відповідності обладнання, технології та сировини сучасним вимогам міжнародних стандартів.

Ефективність інвестиційної діяльності підприємств вирішальною мірою залежить від рівня розвитку капітального будівництва, впровадження інновацій, розширення і модернізації виробництва, що у свою чергу зумовлюється виробничим потенціалом їх матеріально-технічної бази, кваліфікацією складу виконавців, науково-технічним рівнем проектних рішень, станом організації та планування інвестиційного процесу, забезпеченістю його фінансовими ресурсами, узгодженою діяльністю всіх учасників процесу. Отже, основою здійснення інвестиційної діяльності вітчизняними пивоварними підприємствами є інноваційний мотив: необхідність модернізації зношених основних фондів, у той час як висока рентабельність виробництва є чинником, що визначає можливість підприємства мати власні ресурси для інвестування.

Запорукою здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності є стратегічне бачення керівництвом перспективи розвитку підприємства, заохочення новаторства і винахідництва в колективі, що створює передумови для розробки і впровадження інвестиційно-інноваційних проектів.

Актуальність теми дослідження пов’язана з тим, що чимало вітчизняних підприємств стоїть перед проблемою вибору серед багатьох альтернатив найбільш раціонального варіанту інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку. Саме інноваційні інвестиції виступають джерелом розвитку виробництва в галузі пивоваріння, ведуть до збільшення виробничого капіталу, оновлення основних фондів, розширення асортиментного ряду продукції, укріплення базису для конкурентної боротьби, збільшення фінансової міцності підприємства. При цьому враховується специфіка підприємства, його відносні переваги та недоліки, можливості й ризики, тощо.

В ході проведеної переддипломної практики на досліджуваному підприємстві нами були вивчені різноманітні аспекти інвестиційно-інноваційної діяльності, як то суть, зміст і характер інвестицій та інновацій, аналіз привабливості інвестиційних альтернатив. Оскільки розробка і прийняття рішень щодо інновацій та інвестицій є неможливими без комплексного аналізу виробничо-господарської, маркетингової та фінансово-економічної діяльності підприємства, його організаційної структури, функціонування системи управління, галузевого оточення, ринкової частки та інвестиційного потенціалу, вивченню цих питань нами була приділена основна увага.

Також було проведене дослідження щодо розробки інвестиційного інноваційного проекту, оцінки його техніко-економічної та фінансової прийнятності, в тому числі і за допомогою комп’ютерного моделювання, та інформаційних систем підтримки-прийняття рішень.

Об'єктом нашого дослідження є ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» — один з регіональних лідерів галузі пивоваріння, підприємство з потужним виробничим потенціалом та віковими традиціями високоякісного пива, один з кращих брендів серед підприємств харчової промисловості Житомирської області. В процесі дослідження сучасного стану підприємства, його інвестиційно-інноваційної діяльності нами був проведений поглиблений аналіз господарської діяльності товариства за три останніх роки, аналіз сучасного стану менеджменту, пошук та обґрунтування шляхів удосконалення системи управління. Серед завдань, які були опрацьовані, вагоме місце займає вивчення існуючої і перспективної інвестиційної та інноваційної стратегій підприємства, їх складових, факторів, що впливають на формування, а також окреслення загальних перспектив розвитку підприємства .

В якості науково-методичної основи були розглянуті тематичні праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів (більше 72 джерел), для проведення дослідження підприємства нами використовувалися методи економічного аналізу, порівняння, синтезу, аналогій, статистико-економічний та експертні методи. Узагальнення теоретичних основ та формування висновків здійснено з використанням прийомів абстрактно-логічного методу. Для аналізу фінансового стану, і розробки інвестиційного інноваційного проекту було застосоване спеціальне програмне забезпечення «Фінансист». Загальний обсяг звіту з вивчення діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» становить 90 сторінок.

Загальна характеристика підприємства

Історія Бердичівського пивоварного заводу розпочалася у 1861 р., коли чеський колоніст Станіслав Емануїлович Чеп купив у Бердичеві ділянку землі і на вулиці Білопільській (нині К. Лібкнехта) збудував пивзавод. До цього в місті, що інтенсивно розвивалося, вже працювали три невеликих пивзаводи. Чеп збудував не лише цехи заводу, але й артезіанську свердловину, проби якої дали необхідні результати, обіцяли якісне пиво. Було зведено допоміжні приміщення, квартири для службовців. На території заводу були обладнані підвали для зберігання діжок з пивом. Влітку в них постійно був лід, щоб зберігати продукцію у потрібному температурному режимі.

На початку ХХ ст. завод числився під номером 15, випускав пиво високої якості, поставляв його до інших міст. Працювало ж на ньому в той час 15 осіб. Сьогодні ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» — велике сучасне підприємство, виробляє такий асортимент пива: «Бердичівське хмільне», «Гетьманське», «Бердичівське оригінальне», «Бердичівське», «Старий Бердичів», «Кармеліт». До асортименту належать загалом 10 сортів пива, завод є власником двох захищених марок пива: «Бердичівське», «Старий Бердичів». Кожен сорт має свої відмінні властивості.

Підприємство розташоване за адресою: 261 400, Україна, м. Бердичів Житомирської обл., вул. К. Лібкнехта, 114, тел. (4 143) 2−21−21, факс 2−12−96. Основні обслуговуючі банки — бердичівська дирекція ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» і центральне відділення ПІБ. Загальна площа підприємства становить 2,8 га, до складу виробничої системи підприємства входять такі основні дільниці: солодова, варочна, бродильно-лагерна, дільниця розливу пива у пляшки, дільниця розливу пива у КЕГи, цех хмельових екстрактів. Виробнича діяльність підприємства передбачає також наявність додаткових підрозділів: зерносклад, тарний склад, склад готової продукції, ремонтно-механічна, холодильно-аміачна дільниця, котельня і транспортний відділ.

Підприємство з 90-х років після приватизації трудовим колективом існувало в формі відкритого акціонерного товариства, поступово більшу частину акцій викупила адміністрація і в 2005;2006 рр. була змінена організаційна форма підприємства з ВАТ на товариство з обмеженою відповідальністю, що покращило результати його роботи та ефективність управління заводом.

Технологія виготовлення пива — складний процес, який триває 28−90 днів і проходить певні основні етапи, на кожному з яких важливим є дотримання всіх необхідних вимог. На кожен сорт пива спеціалісти заводу розробляють технологічні умови. Максимальна виробнича потужність заводу складає 10,1 млн. дал. пива в рік, у 2004 р. було вироблено 5,0 млн. дал., за останні три роки підприємство вийшло на повне використання своєї потужності: у 2007 р. вироблено 1050 тис. дал. пива. Завдяки постійному вдосконаленню якості продукції нині Бердичівський пивоварний завод — один з найкращих виробників пива в Україні.

Підтвердженням високої якості продукції підприємства є відзнаки, одержані на професійних конкурсах як в Україні, так і поза її межами. Так, здобуто 18 золотих, 6 срібних, 6 бронзових медалей. Найвищу оцінку спеціалістів і споживачів одержало пиво «Старий Бердичів» (9 золотих медалей) та «Бердичівське оригінальне» (5 золотих медалей).

Пиво виготовляється за оригінальними рецептами із натуральної високоякісної, екологічно чистої сировини та за спеціальною технологією, що поєднує передові досягнення науки і традиції старих пивоварів. Жоден із сортів бердичівського пива на містить консервантів воно є здоровим продуктом харчування, оскільки містить корисні для здоров’я вітаміни, мінеральні речовини та мікроелементи. Бердичівські пивовари використовують воду із заводської артезіанської свердловини (глибина — 110 м), яка не має аналогів у Україні (перевершує оболонські і львівські артезіанські джерела з точки зору м’якості та катіонного складу), за своїми властивостями ідеально підходить для виробництва пива.

Підприємство нині готове гідно конкурувати з пивоварними гігантами високою якістю пива, ефективністю виробництва. Успішно вирішуючи найважливіші задачі підвищення якості продукції, що випускається, завод домігся в 2007 році істотних результатів: у квітні 2007 р. на Міжнародній спеціалізованій виставці «Київський пивний аукціон-2007» пиво «Старий Бердичів» одержало Велику Золоту медаль; на Міжнародній виставці-ярмарку «Пиво-2007» у м. Одесі в травні 2007 р. пиво «Бердичівське» одержало Срібну медаль.

До пива масового попиту вiдноситься пиво «Бердичiвське хмiльне», що займає в загальному виробництвi пива до 75%. Продукцiя реалiзується по оптовим цiнам суб'єктам пiдприємницької дiяльностi. Пiдприємство має розвинену мережу фiрмових магазинiв, через якi здiйснюється реалiзацiя готової продукцiї.

В даний час фахівцями заводу розробляються дві нові марки пива, поява яких на ринку очікується вже в 2008 році. ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» займає 26,5% ринку пива Житомирського регіону (за станом на 2007 р.) і має всі передумови для різкого збільшення частки ринку за умови реалізації інвестиційного інноваційного проекту, що буде запропонований в даній курсовій роботі.

ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» є пивним заводом з повним технологічним циклом, має у своєму складі солодовий цех, цілком забезпечений енергоресурсами і водою. Чисельність промислово-виробничого персоналу складає 635 чоловік. Середній коефіцієнт зносу технологічного устаткування становить 0,7, що свідчить про необхідності великомасштабних інвестицій у реконструкцію і розвиток виробництва.

В жовтні 2007р. на Бердичівському пивзаводі відкрили сучасний реконструйований цех. Нове німецьке обладнання дозволить не тільки покращити якість хмільного напою, а й збільшити обсяги виробництва. Конструкція цих варочних порядків така, що можна досягнути дуже високої якості пивного сусла. Це одна із основних стадій, яка потягне за собою якість пива і це пиво буде новішого смаку, легке, достатньо чисте, як того потребує

споживач.

Голова правління ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» Леон Ліпецький є висококваліфікованим менеджером, має більше 25 років стажу керівної роботи в галузі, переможець конкурсу «Топ-менеджер — 2005», здійснює стратегічне управління підприємством, прагне вивести його до чільної п’ятірки галузевих лідерів і домогтися міжнародного визнання якості бердичівського пива. За його безпосереднім керівництвом розроблено 4 нових товарних марки, родзинкою серед яких є надзвичайно смачне та корисне пиво «Лагер». Для його виробництва замовлено в Німеччині та вже змонтовано на підприємстві стальне бродильне відділення, завезені спеціальні сорти ячменю, що передані для вирощування місцевим сільськогосподарським підприємствам. Працівники заводу оперативно освоїли нове обладнання. Але в майбутньому їхню роботу замінить комп’ютер. Процес виробництва пива буде повністю автоматизованим. Пиво із нового варочного порядку вже надійшло у продаж.

Бердичівський пивзавод не відноситься до невеликих підприємств, він переходить у категорію середніх. Колектив підприємства має значні напрацювання у вигляді ноу-хау, технологічних і технічних розробок, введення яких суттєво поліпшить виробничий процес і переведе його на якісно новий, вищий рівень. Крім основної діяльності по виробництву пива, питної води, безалкогольної та слабоалкогольної продукції ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» також займається організацією та здійсненням оптово-роздрібної торгівлі, торгівлею ячменем, хмелем гранульованим та високоякісним солодом, транспортними перевезеннями власним автопарком, будівельними та ремонтно-будівельними, столярними роботами, підприємство є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності і здійснює експорт пива до Росії, Молдови, Білорусі та інших країн близького зарубіжжя.

Управління підприємством здійснюється стосовно елементів його господарської системи — виробництвом, кадрами, фінансами, реалізацією продукції і т.д., а також через стратегічну координацію системи в цілому. Різноманітні задачі, що вирішуються в процесі управління ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» можна об'єднати, звівши їх до виконання ряду базових управлінських функцій: планування, організації, контролю, керівництва, а також метафункції - аналізу. Оскільки відновлення, розвиток будь-якої діяльності відбувається за рахунок удосконалювання методів її реалізації, можна стверджувати, що точками застосування можливих інновацій у сфері менеджменту є методи реалізації перерахованих вище функцій при управлінні всіма сферами діяльності підприємства, а також способи розподілу цих функцій на підприємстві, тобто організаційні структури.

Як показує рисунок, має місце чотирьохступінчаста комбінована організаційна структура управління лінійно-функціонального типу, керівництво здійснює директор підприємства. Аналізуючи організаційну структуру підприємства, можна виділити її позитивні моменти: відсутність бюрократичного ланцюжка, простота інформаційно-комунікативних потоків, чіткий розподіл функцій та повноважень контролю, оскільки основні фахівці підкорятимуться генеральному директорові.

Можливим недоліком є відсутність посади заступника директора з виробничих питань, що зав’язує безпосередньо на директора підприємства вирішення всіх питань оперативного управління значною кількістю виробничих дільниць та підрозділів, а також можливість дублювання і віддзеркалення нижчих рівнів управління, відсутність повноцінної служби маркетингу та інноваційних підрозділів, слабка мережа дочірніх підприємств (інтегроване лише одне — фірмовий паб — кафе «Золотий лев» у м. Бердичеві).

Ієрархія управління підприємства є досить розгалуженою, саме ієрархічність визначається одним з принципів побудови структури організації - визначення ліній влади. Професійні відносини в організації встановлені документалізованими правилами та інструкціями. Статус кожної посадової особи є чітко визначеним, передбачені функціональні обов’язки, права та відповідальність, а також порядок підпорядкування. Кожна посадова особа приймає рішення в межах своєї компетенції і функціональних обов’язків.

Підприємство прагне удосконалити свою організаційну структуру і структуру управління, здійснити перехід до маркетингової структури управління з продуктово-регіональним поділом центрів відповідальності.

Рис. 1. Структура управління ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

В умовах конкурентної боротьби може перемогти лише той, хто найбільш ефективним чином пристосовує свою організацію до мінливих вимог зовнішнього оточення, що формується за рахунок взаємодії підрозділів організації один з одним. Підприємство об'єднує декілька спеціалізованих цехів, розділених на ділянки, які є первинними ланками управлінської структури. В чотириступінчастій структурі апарату управління простежується наступний ланцюжок повноважень: директор — заступники директора по торгівлі, матеріально-технічному забезпеченню та охороні праці, головний технолог, головний механік, начальник цеху розливу пива — начальники дільниць, керівники обслуговуючих служб — майстри та спеціалісти підрозділів.

Директор виконує функцію загального керівництва, організовує роботу і ефективну взаємодію виробничих одиниць, ділянок і інших структурних підрозділів, йому напряму підпорядковані: керівництво технічних, виробничих, фінансово-економічних, комерційних служб, а також юрисконсульт і начальник служби безпеки.

Згідно Статуту, власник підприємства хоча і призначає директора, однак, не має права втручатися в оперативну діяльність директора.

Директор підприємства:

— без доручення діє від імені підприємства;

— представляє його інтереси в інших підприємствах, організаціях та

державних органах;

— укладає від його імені договори;

— здійснює найм і звільнення персоналу підприємства;

— розпоряджається майном і грошовими коштами підприємства в

інтересах підприємства;

— відкриває розрахункові та інші рахунки підприємства, здійснювати

керівництво всіма розрахунковими операціями підприємства;

— здійснює інші дії з оперативного керівництва роботою підприємства.

Директор несе відповідальність за виконання стратегічних планів підприємства, організацію роботи всіх служб і підрозділів, а також відповідає

за протипожежну безпеку і охорону праці.

В 2007р. з метою координації була введена посада виробничий директор, що одночасно є першим заступником директора (технічним директором). Він керує науково-дослідними та експериментальними роботами, безпосередньо відповідає за організацію робіт і результати вдосконалення техніки, технології й організації виробництва.

Планово-економічний відділ є самостійним структурним підрозділом. У функції відділу входить: організація і загальне керівництво розробкою проектів планів підприємства, організація роботи по ціноутворенню, управлінню робочим часом, контроль за виконанням річних, квартальних, добових планів і завдань. Очолює службу головний економіст. Він відповідає за організацію планової роботи на підприємстві, здійснює контроль за виконанням планових завдань, проводить постійний аналіз діяльності підприємства. У його компетенції є також питання фінансів, організації праці та заробітної плати.

Менеджер по персоналу, що підпорядкований головному економісту, відповідає за реалізацію кадрової політики підприємства, підвищення професійного рівня та якості персоналу підприємства. Функції контролю якості, запобігання браку, розроблення і впровадження систем управління якістю покладено на менеджера з якості, підпорядкованого головному інженеру. Заступнику директора з виробництва підпорядковані начальники відповідних підрозділів. Начальники дільниць здійснюють технічне і господарське керівництво відповідним підрозділом, їм підпорядковані майстри, начальники змін, дільниць та інші лінійні робітники апарату управління.

Бухгалтерія очолюється головним бухгалтером. У бухгалтерії формується інформація про господарські процеси і фінансові результати діяльності організації, забезпечується контроль за наявністю і рухом майна, організовується облік основних фондів, сировини, матеріалів, палива, готової продукції, грошових коштів.

Відділ матеріально-технічного забезпечення підпорядкований безпосередньо директорові. У відділі визначається потреба в сировині і матеріалах, устаткування, паливі, встановлюються найбільш раціональні форми постачання, забезпечується завезення матеріальних ресурсів. Транспортний відділ також є самостійним структурним підрозділом, підкоряється безпосередньо директорові. У його функції входять: розробка планів-графіків транспортних перевезень, контроль за своєчасним виконанням планів постачань тари, планів навантажувально-розвантажувальних робіт тощо.

Маркетингові функції вивчення попиту, ринків збуту, організацію й здійснення реклами, просування товарів і продукції належить до обов’язків тогівельно-комерційного директора. Служба збуту очолюється менеджером зі збуту, у її функції входить: забезпечення комерційної діяльності підприємства по збуту продукції, підготовка і укладення договорів з покупцями, складання планів постачань продукції відповідно до замовлень.

В умовах жорсткої конкуренції за ринок збуту на підприємстві була створена своя фірмова мережа, яка складається з кількох спеціалізованих власних кафе, крім того, в м. Житомирі, Житомирській області і у м. Київ відкриті власні торгові точки (взято в оренду паби на приватних підприємців, якими оформлені співробітники підприємства).

Кваліфіковані спеціалісти Бердичівського пивзаводу поступово піднімали якість продукції, утримували ціновий мінімум, збільшували потужність підприємства, провели реконструкцію. На сьогодні існують всі передумови підприємству вийти на іноземні ринки з якісними пивними марками, в розширенні ринків збуту і удосконаленні продукції, що забезпечать відповідне підвищення прибутковості і полягає основна мета розвитку підприємства.

Підприємство забезпечене якісним достатнім набором всіх ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей: технологія виробництва перевірена часом і якістю, є кваліфіковані кадри, присутня чітка орієнтація керівництва на загальні цілі підприємства, споживчі переваги, що склалися.

Отже, місія ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» — забезпечення конкурентоспроможності підприємства і вихід на європейський ринок, з метою забезпечення населення високоякісним пивом, за рахунок використання якісних сучасних технологій виробництва продукції і висококваліфікованих фахівців.

Глобальна мета підприємства зводиться до комплексної всебічної модернізації підприємства: зробити з заводу спрвжнього ринкового лідера. Також підприємство ставить своєю за мету залучення та здійснення активних інвестицій в розширення виробництва і збуту та підвищення якості продукції до рівня, встановленого міжнародними стандартами.

На підприємстві діє повний соціальний пакет (страховка здоров’я працівників, пенсійне і соціальне страхування, бонусна преміальна система тощо).

Розглянемо реалізацію функцій управління на підприємстві (табл. 1):

Таблиця 1

Реалізація функцій управління на заводі

Як бачимо з таблиці, нижчі за ієрархією рівні менеджменту під керівництвом своїх функціональних начальників здійснюють первинну обробку інформації, підготовку даних, розробку та обґрунтування проектів та ініціатив, які розглядаються і ухвалюються на вищому рівні директором підприємства після компетентного консультування з заступниками і керівниками відповідних підрозділів. Реалізація функцій управління має низьку автономність, всі ключові питання зав’язані на директора, тому знижується ступінь відповідальності середньої ланки менеджменту.

Основними питаннями, що вирішуються фінансово-економічною службою, є :

— розробка економічного обґрунтування інвестиційно-інноваційних проектів з модернізації та реконструкції підприємства, продуктових і технологічних інновацій ;

— забезпечення заданого рівня продуктивності праці, фондовіддачі та ефективного використання всіх видів ресурсів;

— розробка стратегічних і оперативних планів та їх коригування з метою забезпечення виконання ключових показників діяльності та отримання заданого рівня прибутковості виробництва і збуту продукції.

Проаналізуємо поточний рівень розвитку організації, для цього побудуємо аналітичну таблицю 2.

Таблиця 2.

Показники рівня організації (за даними підприємства)

Аналіз показників, наведених у таблиці 2, свідчить, що середній рівень організації управлінської діяльності на підприємстві є досить ефективним, не зважаючи на наявність досить значної кількості проблем з своєчасністю та якістю виконання поставлених завдань, організацією і забезпеченням робочих місць, дублюванням і роз’ясненням процедур, використанням робочого часу менеджерів безпосередньо на виконання функцій управління тощо. Дирекція має вжити заходів щодо подальшого удосконалення бізнес-процесів, організаційної структури, покращення організації та координації управлінської діяльності на всіх рівнях управління підприємством.

Керівництво підприємства вірно визначило цілі фірми та стратегію її розвитку. Підприємство має значний потенціал і невикористані резерви для розвитку та вдосконалення виробництва і збуту продукції. Підприємство прагне стати регіональним лідером серед виробників пива, воно ставить перед собою таку мету: збільшити в два рази свою частку ринку на ринку Житомирської, Хмельницької і Вінницької областей, за три роки в два з половиною рази підвищити реалізацію своїх виробів на ринку Житомирщини і в три рази — в Росію та інші країни СНГ, завоювати до 4% пивного ринку України. Це планується здійснити передусім за рахунок розробки і просування на ринок нових видів продукції під відомими брендами. Збільшення виробництва пивної продукції у два рази та зменшення бюджетних сортів пива до 60% від загального обсягу у структурі продукції підприємства дозволить удвічі збільшити отримання прибутків та суттєво покращити ринкові позиції досліджуваного підприємства.

Якщо провести аналіз системи комунікацій підприємства, можна прийти до таких висновків:

— в організації існують чіткі посадові інструкції щодо правил поведінки для адміністративного персоналу та загальні інструкції для виробничого;

— в організації налагоджена система комунікацій, цьому сприяє структура організації та методи управління;

— існують різні форми і методи комунікацій — ділові контакти, збори,

щотижневі для адміністративного персоналу і раз в два тижні для виробничого;

— стимулюється двостороння комунікація, цьому сприяє праця в режимі єдиної команди. завод інноваційна управління

Аналіз щодо комплексу управління підприємством свідчить про наступне:

— діяльність організації чітко і детально організована, що проявляється великою увагою при розробці планів і розпоряджень на тиждень, місяць, квартал, півріччя, рік;

— працівники організації беруть участь у прийнятті рішень в межах своєї компетенції, але рішення приймається безпосередньо керівником;

— в організації існує спеціалізована професійна оцінка діяльності працівників;

— дисциплінарні заходи в організації застосовуються як виключення;

— в організації практикується делегування повноважень нижчим посадам.

— підтримується ініціатива і розробка нових ідей;

— підтримуються дружні взаємини працівників один з одним;

— взаємини працівників з керівництвом носять рівний, стабільний характер, що сприяє узгодженості в діяльності організації;

— працьовитість винагороджується відповідними преміями, повагою, визнанням, можливе просування по службі ;

— існує почуття гордості в працівників за свій завод.

У нашому випадку можна сказати, що організація пройшла через стадії дитинства і юності, і за законом циклічності перебуває на стадії зрілості. Маємо завершене оформлення відділів і ієрархію підпорядкування, що визначається наявністю посадових інструкцій, централізується система управління, але керівництво не використовує лише директивні методи управління, навіть більше того, організація під впливом певних факторів та економічних обставин намагається перебудуватися в усіх сферах діяльності, щоб не втратити гнучкість і активність, успішно бореться з бюрократичними звичками. Тому кількість і склад управлінців та виробничого персоналу впродовж багатьох років існування організації стабільні. Демократичність стилю управління пояснює, як 1 управлінець успішно керує 14 підлеглими. У пивоварного заводу є свої ноу-хау в галузі управління, що дозволяють одержувати значні економічні результати при відносно низьких адміністративних затратах.

Успіх заводу залежить від його здатності знаходити споживача своєї продукції і задовольняти його запити. Необхідність задоволення потреб споживачів впливає на взаємодію організації з постачальниками матеріалів та трудових ресурсів. Споживачі здійснюють значний вплив на структуру організації. Підприємство повинно прийняти рішення про те, які товари як і де виробляти та продавати. Міста Житомир та Бердичів, а також частково Київ і Вінниця, вже охоплені мережею фірмових магазинів і кафе, де продукція продається за доступнішими цінами, тож розвиток фірмової торгівлі продовжуватиметься і надалі.

Важливо розуміти, що підприємство конкурує не лише за споживача, але й за трудові ресурси, матеріали, капітал і право використовувати певні технічні нововведення з іншими підприємствами пивоварної галузі. Від реакції на конкуренцію залежать такі внутрішні фактори, як умови праці, оплата праці і характер відносин керівників з підлеглими.

Технологічні нововведення впливають на ефективність, з якою можна виготовляти пиво та іншу продукцію заводу і продавати її, на те, як можна збирати, зберігати і розподіляти інформацію, які послуги і нові товари очікують споживачі від заводу. Тому підприємство впроваджує інформаційну інтегровану систему управління, що орієнтована на маркетингові і логістичні підходи, комплексно автоматизує процеси управління виробництвом, зберіганням, транспортуванням і збутом продукції. Підприємство повинно аналізувати, як вплинуть на структуру організації і виробничу діяльність загальні зміни стану економіки — при розгортанні інфляції деякі відділи слід скорочувати, а деякі - значно розширювати залежно від оперативної кон’юнктури попиту.

На підприємстві добре поставлено процеси стратегічного планування, яке, по-суті, є єдиним способом прогнозувати майбутні проблеми і можливості. Стратегічне планування дає також основу для прийняття рішень. Знання того, що організація бажає досягнути, допомагає зорієнтуватися у напрямках діяльності. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення, керівник знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову або недостовірну інформацію про можливості організації або зовнішнє середовище.

Проаналізуємо дистрибуцію підприємства. Кількість каналів реалізації залишається великою, проте, підприємство належним чином контролює ланцюжок постачань і виключило з нього проміжних оптових посередників. Є декілька крупних дистриб’юторів, що орієнтуються виключно на постачання бердичівського пива. Багато в чому високому ступеню дистрибуції сприяє розроблена система планування ланцюжка постачань і надання комплексних знижок. Рівень дистрибуції продукції пивзаводу — 60% (тобто продукція представлена більш ніж у половині магазинів десяти областей України, що становлять цільові сегменти збуту). Цього показника в основному вдалося досяги завдяки розвиненій системі логістики підприємства і двох найбільших його дистриб’юторів, яка включає близько 100 одиниць вантажної техніки, 8 сучасних складських терміналів, зокрема 3 регіональних.

На підприємстві також впроваджена автоматизована системи диспетчеризації - це можливість автоматичного формування маршрутних листів для кожного транспортного засобу з урахуванням всіх замовлень щодня. Вона дозволяє провести побудову на графічному рівні оптимальних транспортних маршрутів з урахуванням безлічі параметрів, здійснити автоматичний розподіл замовленої продукції в автотранспорті згідно сформованим заявкам, а також автоматичне формування необхідних документів для кожного маршруту.

Був розроблений і упроваджений бізнес-процес продажу по схемі «пресейл», з точним розділенням функціональності по зонах відповідальності користувачів-дистриб'юторів. Розроблена схема обміну даними між підприємством та посередниками, що знаходяться на території інших регіонів країни та за кордоном, що дозволяє отримувати дані і приймати управлінські рішення в оперативному режимі. У компанії була змінена система планування і задоволення поточних замовлень, що дозволяє більш оперативно реагувати на зміну ситуації на регіональних ринках і відповідно скорочувати кількість продукції, що залежується на складах.

За рахунок організації мережі власних кафе-пабів підприємство зробило спробу побудувати схему прямих постачань пива від виробника до роздрібних точок — так як це робиться у всіх європейських країнах. Роль дистриб’юторів в цій схемі мінімальна — вони повинні виконувати виключно логістичні функції. Однак, якщо проект виправдає себе економічно, аналогічні інвестиційні проекти будуть запущені в м. Києві та м. Житомир також.

Підприємство в 2007р. уклало 3 довгострокові угоди з мережами гіпермаркетів «Вопак», «Сільпо», «Квартал» на реалізацію пива в 8 областях України. Підприємство проводить активну і успішну рекламну кампанію власного пива за допомогою рекламних роликів на телебаченні та радіо, плакатів, подарунків, проведення конкурсів, семплінгів, дегустацій та розіграшів призів серед споживачів, виступає спонсором проведення культурно-мистецьких акцій, надає допомогу малозабезпеченим громадянам, дитячим садкам та школам.

Для оцінки роботи менеджерів з продажів створені спеціальні звіти, що відстежують: реалізацію по кожному клієнту, менеджеру, виду продукції за певний період; фактичні надходження грошових коштів на банківський рахунок по клієнтам; заплановану реалізацію та надходження грошових коштів. Аналіз планових та фактичних показників дав змогу оцінювати наскільки ефективно спрацювали працівники відділу збуту по різним видам та упаковкам пива за певний період часу і сформувати ефективну систему преміювання.

На підприємстві створена потужна технологічна служба. Тому на розробку технології та освоєння виробництва нової продукції іде не більше 6 місяців, що залишається однією з основних конкурентних переваг. Отже, вже зараз впроваджується не менше 5 нових видів продукції на рік.

Стратегія подальшого розвитку підприємства направлена на розширення виробництва, збільшення темпів його росту, поліпшення якості продукції та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Відповідно, основні принципи роботи підприємства:

— тісний контакт з товаровиробниками на взаємовигідних партнерських відносинах, допомога в придбанні якісного насіння ячменю;

— зацікавлення фермерів в вирощуванні за європейськими технологіями хмелю і зерна ячменю. З цією метою підприємство надає їм безвідсоткові кредити та вкладає інвестиції в будівництво хмільників;

— своєчасні розрахунки з постачальниками як запорука високого іміджу підприємства:

— збільшення обсягів виробництва високоякісної продукції, розширення асортименту з урахуванням попиту ринку;

— організація виробництва нетрадиційних видів продукції (мінеральні води, соки, безалкогольне пиво) у міжсезонному періоді для зберігання чисельності колективу заводу;

— організація фірмової торгівлі для поліпшення умов продажу продукції населенню, створення належного сервісу, підвищення оборотності коштів, забезпечення своєчасних розрахунків;

— зменшення витрат та підвищення якості продукції з метою забезпечення конкурентоспроможності та підвищення ефективності виробництва.

Аналіз свідчить про те, що ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» — сучасне успішне підприємство, є одним з регіональних лідерів в галузі виробництва пива, має значні перспективи розвитку і розширення виробництва і збуту високоякісної продукції. Структура управління виробництвом, фінансами і збутом продукції на підприємстві є досить ефективною, управлінський апарат при невисоких питомих витратах забезпечує належну організацію виробництва на підприємстві. Постійно розширюється асортимент продукції, зростає її якість, розширюються виробничі потужності, зростають обсяги реалізації, доходи і прибутки підприємства.

Аналіз фінансово-господарської діяльності

Проаналізуємо діяльність досліджуваного підприємства за результатами звітності за 2005;2007рр. Для цього використаємо інформацію щорічної звітності підприємства (форма 1- «Баланс» та форма 2 — «Звіт про фінансові результати», а також інші матеріали бухгалтерської й фінансової звітності.

Таблиця 3

Структура товарної продукції

Як свідчить таблиця 3, виробництво всіх видів продукції підприємства збільшилось за 2005;2007рр. на 6,346 млн. грн. або 34,69%, це збільшення пов’язане в першу чергу зі збільшенням випуску світлих сортів пива в 1,45 рази, розширенням виробництва пива у ПЕТ-пляшках (в 1,43 рази), випуском нових товарних марок пива (в 2007р. реалізовано на суму 6,86 млн. грн., частка в загальній структурі - 27,84%, збільшення випуску порівняно з 2005р. — в 1,89 разів). Асортимент продукції підприємства є досить широким і здатен задовольнити вимоги найвибагливішого споживача.

Підприємство поступово нарощує виробництво безалкогольного пива (в 2007р. виручка від реалізації становила 1,23 млн. грн., частка в загальній структурі продаж — 5%), а також реалізує в значних обсягах житній солод іншим пивоварним підприємствам (отримано 1,929 млн. грн. доходу, реалізація за три роки збільшилася в 2,34 рази). Спостерігається позитивна динаміка реалізації по всім видам продукції підприємства за виключенням іншої продукції (мінеральна вода реалізовується в обсягах, необхідних для задоволення потреб колективу).

Проаналізуємо склад і структуру основних засобів підприємства, для цього побудуємо аналітичну таблицю 4.

Таблиця 4

Склад і структура основних засобів підприємства

Аналіз показників таблиці 4 дозволяє зробити наступні висновки: 99% основних засобів складають засоби виробничого призначення та адміністративно-виробничі приміщення; в структурі основних засобів частка приміщень складає 36%, їх вартість в абсолютному виразі збільшилася на 41,8% завдяки проведенню євроремонту адмінкорпусу та корпусів двох основних цехів. Суттєво зросла вартість вантажних автомобілів — на 89% (закуплені нові машини), введене нове капітальне обладнання для виробництва пивного сусла (становить 23% загальної вартості ОВФ, приріст проти 2005р. — 72%), вводилися нові автоматизовані лінії, значною мірою оновлено і модернізовано устаткування виробничих дільниць.

Вартість основних засобів у 2007р. загалом становила 7,67 млн. грн., вона збільшилася порівняно з 2005р. на 2,8 млн. грн., або 57,56%, це свідчить про раціональну політику підприємства щодо зміцнення власної виробничої майнової бази, виділення власниками підприємства достатніх капіталовкладень в виробничу базу з метою переходу до виробництва пива премум-класу якості.

Проведемо аналіз ефективності використання основних виробничих фондів та оборотних засобів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», для цього розглянемо дані таблиці 5.

Таблиця 5.

Ефективність використання виробничих фондів підприємства у 2005;2007 рр.

Таблиця показує, що на 1 середньорічного працівника в середньому припадало 15,53 тис. грн. залишкової вартості основних виробничих фондів, коефіцієнт фондовіддачі в 2007р. дещо знизився порівняно з 2005;2006рр. і становив 3,28 грн., це пов’язано зі значним збільшенням вартості ОВФ і чисельності персоналу 2007р., в кінці року з’явилися нові потужності, які не було повністю завантажено. Період обороту основних фондів зріс на 11 днів і становив 0,27 років (показник свідчить про дуже високу швидкість обороту основних фондів — це пояснюється проведенням масштабного оновлення технічного забезпечення підприємства і проведенням капремонтів протягом 2005;2007рр.). Водночас, збільшилася частка чистого прибутку на 1 грн. основних фондів з 12 коп. у 2005р. до 14 коп. у 2007р.

Стосовно оборотних засобів підприємства, спостерігається картина суттєвого прискорення їх обороту — з 71,6 днів у 2005р. до 58,76 днів, це свідчить про раціональний розподіл запасів товарно-матеріальних цінностей і готової продукції на підприємстві, застосування на ньому сучасних технологій .

Для формування висновку про загальний рівень ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства побудуємо і проаналізуємо таблицю 6.

Аналіз показників таблиці свідчить про збільшення рівня валового доходу підприємства у 2007р. порівняно з 2005р. до 24 640,9 тис. грн. або на 34%, відбулося аналогічне збільшення валової продукції, розрахованої в порівняльних цінах 2000р. — це дозволяє зробити висновок, що зростання відбувалося за рахунок розширення обсягів виробництва продукції, а не лише підвищення ціни. Акцент було зміщено з більш дорогих сортів пива на користь більш доступних, однак, така політика не виявилася достатньо ефективною (збільшення виторгу по обсягам не перекрило цінову різницю). Водночас, собівартість виробництва пива збільшилася на 43,19%, що потягнуло за собою певне зниження рівня рентабельності виробництва і збуту.

Середньорічна вартість оборотних фондів піднялась на 10,47%, підприємство продовжує розширюватися — так, в 2007р. на роботу було прийнято 105 нових працівників, і хоча їх більша частка працюють посезонно, підприємство все ж виступає одним з кращих роботодавців району.

Таблиця 6

Узагальнюючі показники діяльності підприємства за 2005;2007 роки.

Чисельність персоналу і робітників підприємства в 2007р. становила 435 осіб, що на 47,46% більше, ніж у 2005р., фонд оплати праці за цей же період зріс на 53,72%, адміністративні витрати — на 40%, фонд оплати праці управлінського персоналу збільшився також на 53,72%. Середній оклад працюючого становив у 2007р. близько 712,5 грн., середньомісячна заробітна плата управлінця — 1178,5 грн. (без фонду преміювання). Середньорічна чисельність апарату управління в 2007р. становила 31 осіб проти 22 у 2005р. (збільшилася на 40,91%), однак, співвідношення керівного персоналу до складу робітників і спеціалістів залишається на відносно постійному рівні.

Загалом, фінансово-господарська діяльність підприємства є успішною, нарощуються основні виробничі засоби та обіговий капітал, підприємство розширює обсяги виробництва і реалізації всіх видів продукції, має широкий асортимент продукції, задовільний рівень продуктивність праці, вищі за

середньо-галузеві показники прибутковості та рентабельності.

Проаналізуємо показники ефективності управління підприємством, для цього побудуємо таблицю 7.

Таблиця 7

Показники оцінки ефективності управління виробництвом

На основі аналізу показників таблиці, можна зробити висновок про покращення ефективності управлінської праці, скорочення частки управлінського персоналу при одночасному збільшенні чистого доходу на одного працівника управління, підвищення рентабельності управлінських витрат. Однак, зниження фондовіддачі й виробництва валової продукції на одного середньорічного показника (пов'язане з тим, що кількість працівників і основних фонді у 2007р. зростала швидшими темпами, ніж обсяги виробництва і реалізації пива) свідчить про необхідність поліпшення управління трудовими та матеріально-технічними ресурсами підприємства.

Проведемо комплексний аналіз фінансового стану ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», зміст якого полягає у вивченні розміщення і використання засобів виробництва, платоспроможності підприємства, забезпеченості власними оборотними коштами, стану виробничих запасів та власних і позичених джерел їх утворення, фінансової стійкості, виявлення шляхів підвищення ефективності використання фінансових ресурсів. Для проведення аналізу використаємо програму «Фінансист».

Проаналізуємо дані табл. 8. Коефіцієнт зносу основних засобів визначається відношенням суми зносу до первісної вартості основних засобів. Протягом 2005;2007рр. спостерігається відносно постійне його значення — близько 40%, що говорить про повільний характер модернізації основних засобів, оскільки в цілому їх вартість зросла на 57,6%.

Таблиця 8

Розрахунок показників оцінки майнового стану підприємства.