Вплив позитивних емоцій на розуміння навчального матеріалу дітьми молодшого шкільного віку

При проведенні уроків для кращого сприйняття учнями вчителя необхідно враховувати вікові особливості їх психіки. Крім того, важливим є процес адаптації до школи, якщо говорити про дітей шести-семи літнього віку. Для покращення сприйняття вчителя, він повинен заохотити дитину цікавим поясненням, будь то гра, цікаві ілюстрації чи цікаве пояснення. Особливістю сприйняття молодшими школярами вчителя є те, що в молодшому шкільному для багатьох учнів особа вчителя є авторитетом. Виходячи з цього вчитель повинен викликати інтерес у учня, що призведе до кращого сприйняття викладеної учбової інформації. Також вчитель повинен усвідомлювати всю відповідальність покладену на нього і перш за все самому бути прикладом.

Важливим аспектом є індивідуальний підхід до дитини і вивчення комунікативних особливостей її психіки, рівня розумового розвитку, типу темпераменту і поведінки, індивідуального різновиду сприйняття оточуючого, рівень сформованості готовності до навчання. Вивчаючи особистість дитини індивідуально, визначаючи труднощі, що в неї виникають вчитель повинен розробити індивідуальний підхід до кожної дитини, щоб дитина довіряла і розкривалась перед вчителем. При проведенні уроку вчитель повинен включити увагу кожного учня окремо. Для привертання уваги доцільно використовувати цікаві ігри, пояснювати матеріал за допомогою яскравих ілюстрацій, малюнків, заохочувати дитину і включати в гру. Основними видами діяльності для дитини продовжують залишатися гра, малювання, конструювання. Тільки так вчитель може досягти повного сприйняття його учнем. Тривала напруга будь-якої уваги до навчальних дій утрудняє і стомлює дитину. В умовах навчальної діяльності дитину варто підводити до розуміння того, що це зовсім інша діяльність, чим гра, і вона пред’являє до неї дійсні, серйозні вимоги, щоб вона навчився реально змінювати саму себе, а не символічно, «несправді» .

На особливостях поведінки учня відображається також атмосфера, що створена батьками удома. Тому важливим є проведення виховної роботи з дитиною як вчителем, так і батьками. Але це є тонким процесом, ні в якому разі не можна викликати у дитини почуття неповноцінності, ставлячи у приклад більші досягнення інших. Роботу з дитиною потрібно проводити так, щоб у неї не зникла зацікавленість до навчання і всіляко заохочувати її успіхи у навчанні.

При виникненні деяких задач дитина намагається вирішити їх, реально приміряючи і пробуючи, але вона ж може вирішувати задачі в умі. Вона уявляє собі реальну ситуацію і як би діє в ній у своїй уяві. Таке мислення, у якому рішення задачі відбувається в результаті внутрішніх дій з образами, називається наочно-образним. Образне мислення — основний вид мислення в молодшому шкільному віці.

Відсутність систематичності знань, недостатній розвиток понять приводить до того, що в мисленні дитини панує логіка сприйняття.

Дитина попадає в залежність від того, що вона бачить у кожен новий момент зміни предметів. Однак у початкових класах дитина вже може думкою зіставляти окремі факти, поєднувати їх у цілісну картину і навіть формувати для себе абстрактні знання, віддалені від прямих джерел. завдання, що вона ставить перед дитиною. Для їхньої ефективності потрібно, щоб вони були внутрішньо прийняті дитиною, від чого залежить зміст завдання для неї.

Зовнішні виховні впливи сприяють формуванню сприйняття молодшими школярами вчителя, виробленні позитивних рис характеру і моральних якостей тільки за умови, якщо вони збуджують в учнів позитивне внутрішнє відношення і стимулюють їхнє власне прагнення до морального розвитку.