Економічний аналіз підприємства

Вступ

економічний організаційний загроза Рибне господарство — це складна економічна система, в якій, крім соціально-економічних, виробничих та інших процесів, важливу роль відіграють біологічні, які моделювати й прогнозувати досить проблематично.

Останніми роками склалася загрозлива ситуація для функціонування національного рибного підкомплексу: попри зменшення обсягу вилову риби, добування інших водних живих ресурсів і виробництва з них харчової продукції відбувається ріст щорічного споживання риби і рибопродуктів на одну особу в Україні, що пояснюється суттєвим збільшенням їх імпорту.

Надзвичайно важливим є питання відтворення рибних та інших водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах України. Помітно скорочуються обсяги вирощування і вселення у водойми цінних промислових видів риб.

З кожним роком зменшуються обсяги фінансування рибогосподарської науки, що негативно впливає на своєчасне забезпечення рибодобувних організацій прогнозами та рекомендаціями з раціональної організації промислу. За умов усунення несприятливої ситуації, що склалася в цій галузі, стане можливою розробка нових сучасних інтенсивних технологій, пристосованих до конкретних природних біокліматичних та економічних умов ведення рибного промислу.

Нині для розвитку рибогосподарського комплексу України, крім необхідності впровадження сучасних технологій вирощування риби, достатнього забезпечення господарств високоякісним рибопосадковим матеріалом, мінеральними добривами, препаратами для боротьби з хворобами риб, поліпшення якості засобів механізації, дедалі актуальнішим є якнайшвидше будівництво сучасних заводів, а також реконструкція та модернізація старих, розширення їхніх виробничих потужностей до економічно обґрунтованих меж.

Вперше за роки незалежності України прийнятий Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», який сприятиме більш ефективному управлінню рибним господарством та дозволить суб'єктам господарювання усіх форм власності реалізувати свої права та обов’язки у рибогосподарській діяльності.

Дуже актуальним сьогодні є питання стану популяції риби та мешканців моря. Риболовство в Україні визнано одним із важливіших напрямків державної політики, що потребує негайного вирішення.

Метою написання звіту з переддипломної практики є систематизація, поглиблення, закріплення знань набутих як під час навчання, так і підчас проходження практики; набуття практичних навичок організаційно-управлінської діяльності, здійсненні економічної роботи підприємств в умовах ринкових відносин.

Даний звіт містить аналіз результатів господарської діяльності. Під час проходження практики виконувалися завдання, пов’язані з діяльністю підприємства, вивчалася діяльність економічних служб підприємства, набувався досвід на робочих місцях методики організаційно-управлінської, планово-маркетингової роботи, практичні основи розробки бізнес-плану підприємства та підвищення рівня знань з питань управління підприємства.

Основним завданням виробничої та переддипломної практики — є поглиблення професійної підготовки спеціаліста менеджера, ознайомлення і набуття досвіду на робочих місцях методики господарювання, формування вміння реально оцінювати переваги і недоліки різних методів господарювання, розвиток вміння аналізувати конкретні виробничі та технологічні ситуації і приймати рішення.

Збір основних планових і економічних даних, що характеризують планову і фактичну виробничо-господарську діяльність, техніко-економічні показники ефективності виробництва — також є завданням студента на практиці.

Завданнями практики є: ознайомлення з підприємством; вивчення технологічних процесів, які використовуються на підприємстві; ознайомлення зі звітними та іншими інформаційними документами діяльності підприємства; вивчення організаційної, виробничої та управлінської структури підприємства; техніко-економічна характеристика підприємства, аналіз фінансового стану підприємства.

Предмет практики — НДІ Азовського моря.

Об'єкт практики — фінансовий та майновий стан підприємства, техніко-економічна характеристика підприємства, його виробнича структура та схема управління.

У процесі дослідження використовуються методи системного, порівняльного факторного і структурного аналізу, а також методи виявлення сильних і слабких сторін (SWOT-аналіз).

Проходження практики є дуже важливим тому, що дає змогу формування у студентів професійних умінь і навичок прийняття самостійних рішень під час роботи в реальних умовах функціонування підприємства. Також під час практики набуваються практичні навички та закріплюються знання теоретичних, які були здобуті в процесі навчання в університеті.

1. Загальна характеристика НДІ Азовського моря

1.1 Історія та основна діяльність

Науково-дослідний інститут Азовського моря (НІАМ) здійснює свою діяльність з 1975 року, коли в Бердянську була створена біологічна лабораторія Азовського науково-дослідного інституту рибного господарства (АзНДІРГ).

Біологічна лабораторія в 1978 році була перетворена в Бердянське відділення АзНДІРГ (БВ АзНДІРГ). У перехідні роки після розпаду СРСР (1992;1993 рр.) на базі БВ АзНДІРГ була створена Українська Азовська науково-дослідна рибогосподарська станція (УкрАзНДРС), яка пізніше, у 1996 році, була включена, як Азовське відділення, до складу Південного НДІ морського рибного господарства та океанографії (ПівденНІРО). У 2003 році на базі Азовського відділення ПівденНІРО створюється самостійне державне підприємство — «Азовський центр ПівденНІРО».

Зростання наукового потенціалу колективу вчених, значні наукові результати, розширення спектру дослідницьких робіт, авторитет і визнання як в Україні, так і за кордоном, в 2010 році призвели до створення в Бердянську, на базі Азовського центру ПівденНІРО, Науково-дослідного інституту Азовського моря.

За роки існування НІАМ пройшов шлях становлення в якості однієї з провідних наукових організацій, що виконують рибогосподарські дослідження в Азовському морі, водоймах Азовського басейну та внутрішніх водоймах сходу та півдня України.

Зараз НІАМ є традиційним виконавцем державних замовлень по визначенню запасів і річних обсягів вилучення з Азовського моря промислових риб.

Місія компанії: природоохоронні заходи, за для збереження фауни Азовського моря та вод, що прилягають до нього; виведення нових сортів риб та дослідження стану популяції риб у нерестовий період; забезпечення українського населення рибною продукцією, яка містить Омега-3 жирні кислоти.

У числі інших основних завдань НІАМ:

— наукове забезпечення роботи Українсько-Російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі (саме цей міждержавний орган з 1993 року визначає спільну українсько-російську політику ведення рибного господарства на Азовському басейні);

— розробка правил та режимів рибальства для Азовського моря та інших водойм його басейну;

— науково-методичне забезпечення робіт зі штучного відтворення водних біоресурсів у басейні Азовського моря;

— наукове забезпечення аквакультури в Україні та регіоні;

— селекційна робота в рибництві;

— вивчення впливу антропогенної діяльності на природне водне середовище та її мешканців.

Інститут здійснює наукове забезпечення діяльності адміністративного та наукового органів Конвенції СІТЕС в Україні, забезпечує діяльність Державного агентства рибного господарства в рамках ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН).

НІАМ брав і бере активну участь у підготовці рибогосподарського законодавства — Закону України про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів, Закону України про аквакультуру, Державної цільової економічної програми розвитку рибного господарства України на 2012;2016 рр. та інших нормативно-законодавчих актів.

Для вирішення вищезгаданих задач в НІАМ ведуться дослідження за такими основними напрямками:

— оцінка чисельності й стану популяцій риб в Азовському морі, лиманах і внутрішніх водоймах, вдосконалення методик обліку та прогнозування біоресурсів;

— розробка нових технологій аквакультури;

— вивчення ефективності та довгострокове планування заходів зі штучного відтворення популяцій цінних риб Азовського басейну;

— вивчення основ використання штучних рифів-нерестовищ і рифів-біофільтрів у водоймах Азовського басейну;

— молекулярно-генетичні дослідження риб;

— комплексне вивчення водних екосистем;

— оцінка потенціалу внутрішніх водойм регіону, розробка біологічних обґрунтувань та режимів спеціальних товарних рибних господарств;

— розробка програмного забезпечення для дослідників і фахівців з управління рибним господарством.

У НІАМ працюють три науково-дослідних відділи — відділ водних біоресурсів та екології, відділ аквакультури та відділ генетичних досліджень та біоінформатики. В рамках відділів здійснюють свою діяльність 5 дослідних лабораторій, 3 сектора та 2 групи.

З 2007 року НІАМ надані статуси в області племінної селекції - селекційно-племінний центр в рибництві, племінний репродуктор осетрових риб, лабораторія генетичного контролю тварин.

Публікації фахівців НІАМ постійно з’являються в провідних спеціальних виданнях — «Рибне господарство України», «Гидробиологический журнал», «Вестник зоологии», «Вопросы ихтиологии» та ін. Найбільш відомі видані НІАМ книги «Визначник риб Азовського моря» (О.А. Діріпаско, Л.В. Ізергін, Е. Г. Яновський, К.В. Дем’яненко, 2001) і «Риби Азовського моря» (О.А. Діріпаско, Л.В. Ізергін, К.В. Дем’яненко, 2011).

Співробітники інституту щорічно беруть участь у наукових конференціях і семінарах у нас в країні та за кордоном.

Сам НІАМ також є організатором міжнародних наукових форумів, присвячених вивченню й охороні фауни Азовського моря.

З найбільш показових успіхів за весь період діяльності інституту слід відзначити успіх робіт, які проводилися з 1978 року, з акліматизації кефалі-піленгаса. Зараз цей вид є одним з найбільш масових промислових об'єктів не тільки Азовського, а й Чорного та Середземного морів. В Азовському басейні вилов піленгаса з 2006 року перевищив позначку 10 тис. тонн.

Також слід згадати про провідну роль НІАМ у відкритті для українських рибалок в середині 1990;х років промислу судака й відновлення промислового вилову бичків. НІАМ-ом було порушено на міжнародному рівні питання про критичне становище популяцій осетрових риб Азовського моря. Інститут брав активну участь у підготовці біологічного обґрунтування про заборону промислового вилову осетрових риб з Азовського моря. Заборона на вилов осетрових з Азовського моря була введена з 2000 року за рішенням Українсько-Російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі.

Інститут невпинно розвивається, розширюється коло наукових напрямів. Серед пріоритетних напрямів розвитку на найближчі роки — аквакультура, зокрема морська аквакультура, становлення багатоаспектних молекулярно-генетичних досліджень та створення банку генетичних матеріалів.

Діяльність НІАМ поділяється на три напрямки: наукова, природоохоронна та виробнича діяльність.

Наукова діяльність лабораторії є пріоритетною для вирішення поставленої мети. У свою чергу роботи за цим напрямом розподіляються на:

— фундаментальні наукові дослідження. Ці дослідження спрямовані на пошук закономірностей формування структури угруповань водойм регіону досліджень за умови дії природних та антропогенних факторів.

— моніторинг. Цілеспрямоване вивчення і контроль стану природного середовища та гідробіонтів постійних пробних майданчиків в експедиційному режимі.

— екологічний менеджмент. Даний напрямок є практичним результатом фундаментальних досліджень та моніторингу. Наробком даного напрямку є розробка планів управління та рекомендацій для окремих користувачів чи природоохоронних організацій.

Важливу роль у роботі лабораторії відіграє природоохоронна діяльність, яка включає:

— тісну співпрацю з регіональними (міськими, міжрайонними, обласними) державними органами з охорони навколишнього середовища, рибінспекцією, керівництвом заповідних територій;

— участь у програмах, проектах і заходах щодо охорони навколишнього середовища, які проводяться державними, приватними та громадськими організаціями;

— підготовку обґрунтувань для встановлення зон (водойм) з належним природоохоронним режимом та контроль за його дотриманням зі збереження біорізноманіття;

— розробка рекомендацій щодо збереження популяцій видів, занесених до Червоної Книги України, рідкісних, вразливих і зникаючих видів;

— участь у розробці нормативів і регламентації вилучення водних біоресурсів, в тому числі правил любительського рибальства (промисловий розмір, кількість, терміни, місця лову);

— участь у проведенні екологічних експертиз різних проектів і в роботі комісій в разі нанесення шкоди природному середовищу;

— допомогу у формуванні та співпраця з групами громадського контролю, екологічних постів на водоймах;

— інформування державних органів та керівних працівників про проблеми місцевих водойм і шляхи їх вирішення в ході проведення семінарів, підготовки інформаційних довідок та ін.

Регулярно проводять вилов бичка, пелінгаса, судака та камбали для продажу приватним підприємцям, в супермаркет або експорт до сусідніх міст та сел чи областей.

Виробнича діяльність основана на базі консервного заводу:

— виготовлення консерви та закрутки з морепродуктів;

— в'ялена і сушена риба;

— виготовлення рибних паштетів;

— пресерви та мариновані тушки риб.

1.2 Організаційна та виробнича структура

На підприємстві діє лінійна організаційна структура, що передбачає управління та контроль однієї людини за всіма основними видами діяльності - головного директора.

Ізергін Леонід Владиславович — кандидат біологічних та технологічних наук та головний директор НДІ Азовського моря. Він є лінійним керівником всіх підрозділів. Недоліком такої організаційної структури є:

— лінійний керівник виконує дуже великий об'єм роботи;

— необхідність високої кваліфікації керівника;

— перевантаження інформацією, великий потік документації;

— відсутність спеціалістів з окремих функцій управління;

— швидке прийняття рішень з боку лінійного керівника.

Основним змістом діяльності кожного промислового підприємства є виробничий процес.

Виробничий процес — це сукупність взаємопов'язаних основних, допоміжних та обслуговуючих процесів, у результаті яких вихідні матеріали й напівфабрикати перетворюються на готову продукцію.

Виробничі процеси на підприємстві здійснюються у відповідних підрозділах, склад яких характеризує виробничу структуру підприємства.

Виробнича структура підприємства характеризує кількісне співвідношення і розміри внутрішніх структурних підрозділів підприємства, а також механізм їхнього взаємозв'язку.

Організація технологічного процесу у рибному цеху забезпечує виконання наступних операцій: очистку від луски, потрошіння, промивання, виготовлення напівфабрикатів.

У відділ з виробництва консерви та обробки риби діє цехова структура організації виробництва. Основним структурним підрозділом підприємства і виробничої одиниці є, відповідно, цех.

Цех — це організаційно-відокремлений підрозділ підприємстві, яке складається з ряду виробничих учасників і обслуговуючих ланок. Цех виконує певні обмежені виробничі функції, зумовлені характером кооперації праці всередині підприємства. У цехах підприємства виготовляється продукція або виконується певна стадія виробництва, в результаті якої створюються напівфабрикати, використовувані на даному підприємстві. На більшості промислових підприємств цех є їх основною структурною одиницею.

Виробнича дільниця — ланка у виробничій структурі промислового підприємства (цеху), призначена для виконання технологічно або предметно однорідних робіт; сукупність робочих місць на єдиній території. На підприємствах з цеховою структурою кілька дільниць входять до складу цеху.

1.3 Сильні та слабкі сторони підприємства, можливості та загрози (SWOT — аналіз)

Визначимо спочатку сильні та слабкі сторони досліджуваного підприємства у формі таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Характеристика сильних та слабких сторін НДІ Азовського моря для SWOT-аналізу

Згідно таблиці 1.1 можна побачити, як ряд переваг, так і недоліки, які роблять підприємство менш конкурентоспроможним, незбалансованим, та не вдосталь привабливим для інвестора. Тому рентабельність підприємства є не досить високою.

Таблиця проаналізована за чотирма сферами діяльності, на недоліки яких необхідно звернути увагу та використати їх на свою користь. Саме це і є можливостями підприємства, які так важливі для керівника в період планування стратегії

Наступним кроком даного аналізу стратегічного менеджменту підприємства буде дослідження його зовнішніх можливостей та загроз (представимо їх у вигляді таблиці 1.2).

Таблиця 1.2. Загальні зовнішні можливості та загрози НДІ Азовського моря для SWOT-аналізу

Згідно з даними наведеними у таблиці, бачимо, що більшість проблем залежить саме від зовнішнього середовища та застарілого обладнання і ніяк на пряму не залежать від самого підприємства. Такі показники як інфляція, рівень доходу населення, смаки залежать тільки від держави та споживачів.

Виходячи із оцінки внутрішнього стану НДІ Азовського моря та досліджень зовнішнього оточення, проведемо SWOT-аналіз для цього підприємства. Дані наведені нижче, в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. Матриця SWOT для НДІ Азовського моря

На основі даних наведених у таблиці, можна зробити висновок, що НДІ повинен звернути увагу на такі параметри:

— підвищення стимулювання праці робітників;

— застосувати кадрову політику;

— звертати увагу на смаки споживачів;

— змінити організаційну структуру на лінійно-функціональну.

Після того, як ми визначили загальну концепцію щодо розвитку НДІ, стає можливим розробити основні пропозиції. Для цього потрібно переписати всі проблеми та переваги, які є НДІ Азовського моря та вказати найбільш загальні рішення для них.

2. Аналіз фінансового стану підприємства

2.1 Аналіз фінансово-економічного стану підприємства

Аналіз ефективності використання основних засобів. Основні засоби (ОЗ) — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Структура основних засобів, приведена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Структура основних засобів НДІ Азовського моря за 2012 рік

З розрахованої таблиці можна зробити висновок, що загальна вартість основних засобів виробничого призначення на кінець періоду збільшилась на 455,9 тис. грн. або на 6,44% за рахунок:

— збільшення вартості будівель і споруд на 32,1 тис. грн. або на 1,35%;

— збільшення вартості машин і обладнання на 423,9 тис. грн. або на 10,12%.

Найбільшу частку в загальній вартості основних засобів становлять машини та обладнання, на кінець періоду їх частка зросла в загальній вартості основних засобів виробничого призначення на 2,1%. При цьому частка будівель та споруд і транспортних засобів зменшилась на 1,6% та 0,3% відповідно.

Важливе значення має аналіз вивчення руху та технічного стану основних засобів, що проводиться на підставі таких показників, як: коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту, які зображені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Основні показники для аналізу руху та технічного стану основних засобів

1) Коефіцієнт зносу на початок року

(2.1)

Виходячи з розрахунків, можемо зробити висновок, що всі види основних засобів доволі зношені. Найбільш зношеними є транспортні засоби з коефіцієнтом зносу 0,61, також досить зношеними є машини та обладнання з коефіцієнтом зносу 0,438.

2) Коефіцієнт зносу на кінець року

(2.2)

На кінець року ситуація не змінилася, найбільш зношеними є транспортні засоби з коефіцієнтом зносу 0,62 та машини та обладнання з коефіцієнтом зносу 0,477.

3) Коефіцієнт придатності

(2.3)

Найвищий коефіцієнт придатності у будівель та споруд, що складає 0,80, найнижчий — у транспортних засобів складає 0,35. Це означає, що транспортні засоби підлягають заміні або оновленню.

4) Коефіцієнт оновлення

(2.4)

По всім видам основних засобів виробничого призначення коефіцієнт оновлення низький. Це означає, що основні засоби вже давно не закупались та не оновлювались.

5) Коефіцієнт вибуття

(2.5)

По всім видам основних засобів виробничого призначення коефіцієнт вибуття досить низький. Найвищий коефіцієнт вибуття у транспортних засобів і становить він 0,15.

6) Коефіцієнт приросту

(2.6)

Найбільший коефіцієнт приросту у машин та обладнання 0,101, найменший у транспортних засобів — 0,076.

Отже, після розрахунку основних показників для аналізу руху та технічного стану основних засобів можна сказати, що підприємство має зношені основні фонди, які підлягають оновленню, модернізації або заміні.

Для більш повної характеристики використання основних фондів на підприємстві, розраховуються техніко-економічні показники, такі як: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність та фондорентабельність [11, с. 221]

Вихідні дані та результати розрахунків наведені у табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Техніко-економічні показники за 2012;2013 роки

Отже, аналізуючи результати розрахунків, можна зробити такі висновки:

— фондовіддача на підприємстві зменшилась, що є негативним для підприємства, проте, в цілому вона залишилась досить високою — 3,45 (тобто на 1 грн. основних фондів припадає 3,45 грн. товарів в порівнянні з 3,68 минулого року);

— фондомісткість, відповідно, збільшилась на 2 копійки (тобто в 1 грн. товарної продукції міститься 29 коп. основних фондів, порівняно з 27 коп. у 2012 р.). Але це збільшення також незначне;

— фондоозброєність на підприємстві у звітному періоді, в порівнянні з попереднім, зросла на 7,7%, тобто на одну особу у 2013 р. припадає 91,4 тис. грн. основних фондів, порівняно з 84,08 тис. грн. основних фондів у 2012 р.;

— фондорентабельність на підприємстві збільшилась на втричі за рахунок значного збільшення чистого прибутку і становить 12% порівняно з 3% попереднього періоду.

Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів:

Таблиця 2.4. Вихідні дані для розрахунку основних показників

1) матеріаломісткість продукції:

На кожну гривню виготовленої продукції припадає 0,34 коп матеріальних витрат. Матеріаломісткість є середньою і становить 34%.

2) матеріаловіддача:

Вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів становить 2,94 грн. Матеріаловіддача є високою і складає 294%.

3) питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції:

(2.9)

Рівень використання матеріальних ресурсів високий, тому питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції становить 48,35%.

Аналізуючи проведені вище розрахунки, ми бачимо, що матеріаломісткість продукції є середньою і становить 34%, а матеріаловіддача та питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції є високою і становить відповідно 294% та 48,35%.

Більш раціональне використання матеріальних ресурсів призведе до зменшення собівартості продукції, зростання рентабельності та прибутку.

Аналіз собівартості продукції доцільно провести на основі аналізу структури операційних витрат за економічними елементами. Аналіз структури операційних витрат наведено у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Аналіз структури операційних витрат 2012;2013 рр. за економічними елементами

Дані табл. 2.8. свідчать про матеріаломісткий характер виробництва: частка матеріальних витрат у попередньому періоді становила 30,9%, а у звітному зросла до 41,8%. Не зважаючи на зменшення у звітному періоді загального обсягу операційних витрат, частка матеріальних витрат збільшилась у порівнянні з попереднім роком на 10,02% або на 135,3 тис. грн. Зросли витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи відповідно на 0,36% або 1,6 тис. грн. та 2,79% або 4,45 тис. грн. При цьому, частка інших операційних витрат зменшилась на 70,8% або на 953,0 тис. грн. Незначною мірою скоротилася амортизація на 2,95%. В загальному обсязі ці витрати становлять найменшу частку.

Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупність виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. На фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск високоякісної продукції і швидка та надійна її реалізація. Дані пораховані та зображені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Показники оцінки фінансового стану підприємства [16, с 112−185]

Коефіцієнт зносу основних засобів на кінець року зріс на 12,78%, що є негативною тенденцією для підприємства.

Коефіцієнт поточної ліквідності в 2012 році був менше нормативу і становив 0,78, в 2013 році коефіцієнт збільшився до 2.07, що є позитивним для підприємства. Коефіцієнт швидкої ліквідності в 2012 році відповідав нормативу і становив 0,64, в 2013 році збільшився до 1,87, вийшовши за рамки нормативу. Коефіцієнт абсолютної ліквідності менший за норматив в обох роках: в 2012 році лише 1% від суми поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити негайно, в 2013 лише 6%. Чистий оборотний капітал у звітному періоді зріс на 38 818,3 тис. грн.

Коефіцієнт автономії зменшився з 0,23 до 0,18 і вказує на те, що у 2013 році лише 18% активів підприємства сформовані за рахунок власних коштів. Коефіцієнт фінансування зріс з 3,27 до 4,51, що є негативною тенденцією для підприємства, оскільки в звітному році позикові кошти становлять аж 45,1% від величини власного капіталу хлібокомбінату. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами в 2012 році був менше нормативу і становив -0,28, в 2013 році коефіцієнт збільшився до 0,52, що є позитивним результатом для підприємства. Коефіцієнт маневреності власного капіталу у звітному періоді досяг 1,52.

Коефіцієнт оборотності активів у звітному періоді зменшився до 3,44 оборотів за рік також зменшився коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості до 6,36 оборотів та коефіцієнт оборотності власного капіталу до 18,96 оборотів, що є негативним наслідком. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості у 2013 році збільшився до 26,89 оборотів за рік, коефіцієнт оборотності матеріальних запасів до 54,44 оборотів та коефіцієнт оборотності основних засобів до 5,02 оборотів.

В зміні показників рентабельності спостерігається позитивна тенденція. Так у 2013 році рентабельність продукції зросла до 3,52%, рентабельність активів підприємства зросла до 2,33%, рентабельність власного капіталу зросла до 12,83% та рентабельність продажу зросла до 0,68%.

2.5 Оцінка персоналу НДІ Азовського моря

Для оцінки персоналу підприємства необхідно проаналізувати кількість працівників за якісним складом, ефективність використання кадрів, продуктивність праці, виробіток, трудомісткість та фондоозброєність. Ці показники допоможуть більш чітко зрозуміти динаміку руху персоналу в НДІ Азовського моря та допомогти запропонувати заходи щодо покращення управління підприємством.

Оцінімо склад кадрів НДІ Азовського моря та дізнаємось кількість працюючих людей після університету, з недокінченим та людей-пенсіонерів.

Таблиця 2.7. Кількість працівників за якісним складом

У звітному періоді середня спискова чисельність зменшилась на 1 особу або на 0,37%.

У віковій структурі персоналу на 2012 рік найбільшу частку займали працівники віком 15−34 роки 32,59% та особи найбільш продуктивного віку (34−50 роки) 29,14%, вагому частку займали працівники перед пенсійного віку (54−59 роки) 20,62%. Після руху кадрів у 2013 році частка осіб віком 34−50 років зросла до 35,19%, а частка осіб перед пенсійного значно скоротилася до 12,27% від загальної кількості працюючих.

В 2012 році частка працівників з неповною та базовою вищою освітою становила 17,9%, з повною вищою освітою 18,02%. У 2013 році кількість працівників, які мають вищу освіту зросла. Так, кількість працівників з неповною та базовою вищою освітою зросла на 29,66%, кількість працівників з повною вищою освітою зросла на 6,16%. Частка працівників з неповною та базовою вищою освітою в 2013 році становить 23,3%, з повною вищою освітою 19,21%.

У кількості працівників, які отримують пенсію в 2012 році порівняно з 2013 роком особливих змін не відбулося. На 2013 рік частка працівників, які отримують пенсію за віком склала 14,75%, частка працівників, що отримують пенсію по інвалідності - 4,09%.

Далі оцінимо ефективність використання кадрів на підприємстві. [10]

Таблиця 2.8. Вихідні дані для оцінки ефективності використання кадрів на підприємстві

Ми бачимо, що порівняно з 2012 роком, у 2013 набуває висока плинність кадрів, проте чисельність персоналу майже не змінюється.

Маємо наступні дані про ефективність використання персоналу:

Таблиця 2.9. Таблиця показників використання персоналу

Ці дані свідчать про неефективне використання кадрів підприємства. Зростаюча тенденція плинності кадрів свідчить про неефективне виробництво та незацікавленість працівників в роботі, а також про нездоровий клімат в колективі.

Вплив матеріально-технічних факторів на рівень продуктивності праці можна охарактеризувати показником фондоозброєності.

Фондоозброєність — це показник оснащеності праці виробничими основними фондами. Визначається відношенням середньорічної балансової вартості виробничих основних фондів до середньооблікової чисельності робітників або працівників.

(2.10)

тис. грн./людину

тис. грн./людину Отже, оснащеність праці виробничими основними фондами у звітному році збільшилась на 6,5 тис. грн./людину або на 7, 7%.

Розглянемо склад та структуру фонду заробітної плати та середньої заробітної плати працюючих у НДІ Азовського моря.

Таблиця 2.10. Склад фонду оплати праці та середньомісячна заробітна плата працюючих

У 2013 році фонд оплати праці зріс на 87,1 тис. грн. або на 2,62%. Це зумовлено тим, що у вересні 2013 р. відбулося підвищення мінімальної заробітної плати і як наслідок — підвищення розмірів годинних тарифних ставок і посадових окладів. В структуру фонду заробітної плати в 2012 році найбільшу частку становила додаткова заробітна плата 55,63%, основна заробітна плата становила 39,07%, заохочувальні та компенсаційні виплати — 5,3%. В 2013 році відбувся перерозподіл коштів: частка додаткової заробітної плати зменшилась до 53,31%, частка основної заробітної плати зросла до 41,28%. Середньомісячна зарплата одного працівника основної діяльності зросла на 133,4 грн. або на 3,9%.

3. Визначення стадії життєвого циклу НДІ Азовського моря

3.1 Визначення стадії життєвого циклу НДІ Азовського моря

Життєвий цикл організації відіграє важливу роль у системі управління організації, хоча й не завжди виокремлюється внаслідок того, що сприймається не як ситуативна змінна, а як загальносистемна властивість організації, що відображається на інших її складових частинах. Однак, багато труднощів та проблем організації визначаються рівнем її зрілості.

На мою думку, розвиток організації відображається в її «життєвому циклі», оскільки стадії розвитку організації - це періоди життя організації в рамках певних ціннісних установок, що фіксують особливості управлінських завдань, що перебувають у центрі уваги керівництва. Таким чином, періоди, в які організація принципово змінює цінності й орієнтації, називають циклами чи фазами розвитку організації.

Для точного визначення стадії життєвого циклу НДІ Азовського моря, необхідно звернутися до таблиці 1.4. та привести науково-дослідний інститут до кожної стадії (зародження, зростання зрілість, занепад).

Стадія зародження характеризується початковим формуванням організації як цілісної системи, затвердження її в державних органах безпосередньо як самої організації. Другим етапом є визначення основних цілей та місії організації для забезпечення правильності та координованості дій.

На стадії зародження основним завданням є вихід на ринок, пошук нових ділових партнерів, особливе значення надається посиленню конкурентоспроможності. Головна мета організації в цій стадії - короткочасний успіх й забезпечення бурхливого зростання, що не є характерним для НДІ Азовського моря, так як його створення відбулося майже 40 років тому. Сформована стала позиція на ринку науково-дослідного інституту була з того часу, коли він отримав статус самостійного державного підприємства — у 2003році. Політика подолання бар'єрів «входу» також характерна для більш молодих підприємств, які ще не посилили свою конкурентну позицію.

Наступна стадія ЖЦО — зростання. На цій стадії підприємство є значно прибутковішим, ніж на попередній стадії. Основна задача — посилення позиції на ринку, що є частково пріоритетним для НДІ Азовського моря.

Одною із характерних особливостей даного етапу є виникнення системи зв’язків виробничого процесу з іншими підрозділами науково-дослідного інституту. На цьому етапі виробничий підрозділ координує свої можливості з останніми дослідженнями інституту та намагається покращити виробництво продукції (якість, ціна).

Для дослідного відділу інституту на цій стадії характерне посилення дослідного спектру діяльності та впровадження нових сортів риб та рослин, підвищення популяції риб в нерестовий період, покращення якості моря.

Така стадія життєвого циклу організації найбільш підходить для НДІ Азовського моря за характерними особливостями як виробничого, так і дослідного спектру. Проте інститут ще не в періоді переходу на наступну стадію, так як ріст технологічної бази обумовлений тільки виготовленням вузького асортименту продукції, а науково-дослідні процеси відбуваються в рамках вузької територіальної зони — Азовського моря. Дослідження широко не застосовуються в фауні інших морських зонах (Чорне море, р. Дніпро тощо).

Стадія зрілості характеризується найвищим рівнем розвитку підприємства. Вважається, що на цій стадії розвитку галузь досягає вершини успіху, піку доходів. Має місце стабільність надходження доходів. Загальний стан підприємства стабілізується, припиняється розширення виробництва, обсяги реалізації досягають максимуму; максимального значення досягає й прибуток, який отримує галузь. Науково-дослідні заходи набувають світового рівня, які використовуються не тільки в межах всієї країни, а й за кордоном.

Стадія зрілості не є характерною для науково-дослідного інституту, так як діапазон розвитку організації досить широкий, тому є до чого прагнути. Продукція, що випускається на підприємстві, не є українським, а тим паче, світовим лідером, тому, для «входження» на даний етап, необхідні більш широкі виробничі потужності, які робили би кількість товару не тільки для Запорізькій обл., а й для України в цілому.

Що стосується дослідного підрозділу, то потенціал дослідження має дуже широкі рамки. Дослідження безпосередньо Азовського моря — невелика частина водних ресурсів України.

Також етап зрілості характеризується найвищим рівнем використання ресурсів як інтелектуальних, так і виробничих. Наукова база в Україні дуже слабка та розвивається в уповільнених темпах. Сьогодні, наприклад, запросивши працювати за кордон висококваліфікованого фахівця, можна ним скористатися як дешевшим працездатним або інтелектуальним ресурсом, оскільки Україна не може сама його сьогодні запотребувати, а в майбутньому цей тактичний крок набуває стратегічного характеру. Навряд чи в майбутньому такий професійний ресурс зможе працювати на інтереси України. Відомі українські науковці роками працюють у Польщі, Канаді, США.

Останнім є етап занепаду. Він характеризується різким зниженням обсягу прибутку, спадом ділової активності галузі. Цей етап зумовлюється головним чином агресивною політикою зарубіжних конкурентів, появою товарів-замінників, а також всезростаючим старінням ресурсів.

Для науково-дослідного інституту цей етап не може бути актуальним, так як інститут ще не пройшов стадії становлення, яка є приводом для переходу на дану стадію. Цей етап характерний для старих підприємств або для організацій, які так і не змогли пройти стадію зародження та сформуватися як цілісна діюча організація. Забезпечення оновлення всіх функцій підприємства не відбувається в НДІ Азовського моря, так як ці функції знаходяться на стадії підйому та росту всіх діючих функцій організації.

Отже, ознайомившись зі всіма стадіями життєвого циклу організації, можна зробити висновок, що НДІ Азовського моря знаходиться на стадії зростання, як і більшість організацій, що сформувалися в минулому столітті.

Проте, головна особливість стадії зростання полягає в тому, що вона найдовша і має три під стадії, які допомагають детальніше визначити підходи до управління, які необхідно застосувати для покращення діяльності науково-дослідного інституту.

Першим під етапом стадії зростання є становлення. Це перехідний етап, на якому організація проходить критичну точку — початок беззбиткової діяльності, коли вартість усіх ресурсів, що були витрачені раніше, покриваються доходами. На цій стадії галузь ще не отримує прибутку, але вже не працює збитково. Дослідні заходи починають набувати більш об'єктивного характеру, дослідження в галузі популяції риб, науково-методична робота зі штучного відтворення водних біоресурсів у басейні Азовського моря тільки починає вступати в дію.

Цей етап НІАМ пройшов вже в 1992році, коли була створена Українська Азовська науково-дослідна рибогосподарська станція, що було приводом до переходу на наступний під етап стадії зростання. Ця інформація дає нам зрозуміти, що НДІ Азовського моря давав більш сталий економічний ефект, а дослідження відбувалися в стрімкому темпі.

На той час дослідна лабораторія вже вивела новий сорт риби, якої на той час не було в водному середовищі Азовського моря — пелінгас. Це допомогло збільшити біоресурси м. Бердянська майже на 40%.

Етап прискореного зростання характеризується достатньо інтенсивним збільшенням його активності. На етапі прискорення зростання організація має великий резерв, великий потенціал зростання і тому розвиток компанії відбувається достатньо швидкими темпами, внаслідок чого починає зростати прибуток, який отримує підприємство на цьому етапі. За відносно короткий час доходи підприємства різко зростають.

Такий етап найбільш підходить для сучасної позиції науково-дослідного інституту. У цей період йому необхідно розширювати свою конкурентну стратегію відносно виробничого потенціалу, закріпляти за собою позиції на ринку. Науково-дослідні роботи повинні визначатися цілеспрямованістю та чітко поставленими завданнями, діяльність наукового підрозділу повинна мати термінову дію, яка приносить позитивний ефект.

Й дійсно, на цьому етапі НДІ Азовського моря починає більш широкий випуск консерви та риби, різних видів обробки. Наукових лабораторій набувають нових ідей: помножують кількість бичків, збільшують популяцію азовської тараньки, а головне, розводять так званні водорості-очисники, які допомагають зберегти та захистити фауну моря від шкідливих речовин.

Останній, третій під етап — уповільненого зростання. Темпи приросту реалізації залишаються незмінними, або починають падати, але зростання прибутків має місце. Можливості організації наближаються до своєї межі, темпи розвитку уповільнюються. Організація підходить до піку своєї активності, до піку своєї життєдіяльності.

Для науково-дослідного інституту такий етап характеризується більш широким розвитком напрямків технологічного процесу. У виробничій сфері формується сталий випуск продукції, отже організація отримує сталий прибуток.

Такий етап більш прогресивний для НДІ Азовського моря і є показовим. Перехід на цей рівень свідчить про те, що організація перебуває в перехідному стані від зростання до зрілості. Проте в аналізі, який був проведений вище, відомо, що даний етап не підходить за багатьма параметрами.

Практика показує, що організації проходять всі стадії життєвого циклу і в підсумку переживають занепад, що характеризується тривалою втратою ринків збуту та прибутків. На етапі занепаду організація може відновити свою діяльність та знову розвиватися за тим самим циклом, при умові застосовування інноваційних технологій.

Отже, з проведеного аналізу, спираючись на дані таблиці 1.4 та на дані НДІ Азовського моря, можна зробити висновок, що науково-дослідний інститут знаходиться на стадії зростання, а саме — прискореного росту. Цьому свідчить те, що в організації є прибуткове виробництво з невеликим асортиментом, а діяльність науково-дослідного підрозділу досить активне у рамках Азовського моря. Багато досліджень дали позитивний ефект як в формуванні біосистеми моря, так і в популяції та виведення нового сорту риби.

Висновки

Під час виконання звіту з були закріплені знання набуті в процесі навчання в університеті та проходження практики: практичних навичок організаційно-управлінської діяльності, здійснення економічної роботи підприємств в умовах ринкових відносин, також відбулося ознайомлення з процесом діяльності НІАМ, його історією, діяльність всіх відділів, особливо економічного.

Даний звіт містить аналіз результатів господарської діяльності НДІ Азовського моря.

Організація була створена у 1975році, як «РибГосНадзор», тому основною задачею його було:

— дослідження Азовського моря;

— виведення нових сортів риби;

— збільшення популяції.

Місія компанії: природоохоронні заходи, за для збереження фауни Азовського моря та вод, що прилягають до нього; виведення нових сортів риб та дослідження стану популяції риб у нерестовий період; забезпечення українського населення рибною продукцією, яка містить Омега-3 жирні кислоти.

Для вирішення задач НІАМ ведуться дослідження за такими основними напрямками:

— оцінка чисельності й стану популяції риб в Азовському морі, лиманах і внутрішніх водоймах, вдосконалення методик обліку та прогнозування біоресурсів;

— розробка нових технологій аквакультури;

— вивчення ефективності та довгострокове планування заходів зі штучного відтворення популяції цінних риб Азовського басейну;

— вивчення основ використання штучних рифів-нерестовищ і рифів-біофільтрів у водоймах Азовського басейну;

— молекулярно-генетичні дослідження риб;

— комплексне вивчення водних екосистем;

— оцінка потенціалу внутрішніх водойм регіону, розробка біологічних обґрунтувань та режимів спеціальних товарних рибних господарств;