Етап повної автоматизації навичок

Для досягнення головної мети цього етапу — повної автоматизації нових навичок — необхідно ввести в спонтанну мову звуки, поставлені на VI етапі, і зняти залишкову ринофонію вокальними вправами.

Уведення поставлених звуків у спонтанну мову проходить неоднаково в дітей різного віку.

Для молодших дошкільників поява нових фонем — процес, тісно зв’язаний з розвитком мовлення, тому доцільно на заняттях з малятами наближати їх до живої ситуативної обстановки — це ігри типу лото, відгадування загадок, додавання слів у реченні, сюжетні ігри з називанням великої кількості однорідних предметів. По ходу занять ігри і бесіди ускладнюються і стають більш тривалими.

Уникаючи скандованого поскладового проказування, слід якомога раніше переходити від слова до фрази. Проміжним варіантом можуть служити словосполучення чи повторення речень із трьох слів у два прийоми. Раннє уведення фрази у вправи допомагає закріпити координацію видиху. Фрази вимовляються співучо. Протяжливі голосні звуки допомагають утримувати ротовий резонанс.

Скоромовки, прислів'я, вірші й інший подібний матеріал потрібний тільки для закріплення артикуляцій. Вони не допомагають поліпшити живу невимушену мову, і немає необхідності учити напам’ять багато віршів, лічилок, прислів'їв, їх рекомендують тільки для тренувань удома.

Діти старшого дошкільного і молодшого шкільного віку вже критично відносяться до свого недоліку. Вони соромляться не тільки дефектного, але і нової правильної вимови. Вони бояться кожного випадку залучення уваги до себе (але іноді можуть і зовсім байдуже відноситися до свого недоліку). Досить легко опановуючи мовні вправи, вони іноді відмовляються правильно вимовляти викликані звуки в спонтанній мові. Тут особливого значення набуває психотерапевтичний аспект роботи. Крім бесід з дитиною, обов’язково залучають до процесу виправлення мови батьків, вихователя дитячого саду чи вчителя.

Після того як дитина навчиться правильно вимовляти нові звуки в словах і коротких реченнях, їх включають у спонтанну мову, бесіди по заданій темі.

Інакше кажучи, необхідно якомога раніше вводити досліджуваний звук у розмовну мову, оскільки, набравши велику кількість ідеально вимовних на занятті фраз, діти часто запишаються зовсім безпомічними в спонтанній мові. Постійне обсмикування дитини при невірному проголошенні фонеми невротизує дітей, викликає в них негативну реакцію.

Школярам включають у заняття матеріали шкільної програми Крім того, охоплюючи велику кількість лексичного матеріалу з різних навчальних дисциплін, автоматизація і введення в спонтанну мову звуків проходять швидше.

Працюючи над текстом, постійно стежать за голосом. Що навчаються говорять плавно, не кваплячи, на м’якому видиху, при необхідності в грудному регістрі з тактильним контролем. Це сприяє опусканню гортані, включенню грудного резонатора у фонацію, запобігає гортанно-глотковим видиху і змиканню.

Після закінчення занять за дітьми здійснюється диспансерне спостереження. Перший час їх оглядають один раз у 3−4 тижні. Потім інтервали поступово збільшуються до напівроку. Таке спостереження дає можливість вчасно прийти на допомогу дитині, провести з ним невеликі курси вправ (2−3 тижня), якщо він почне втрачати які-небудь мовні навички. Особливо важливе повернення до логопедичних занять при заміні чи знятті ортодонтичного апарату-, оскільки викликана цим зміна конфігурації й обсягу ротової порожнини часто спотворює звуковимову.