Проектування зовнішньоекономічної угоди імпорту чаю

ЗМІСТ Вступ

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку чаю

1.1 Аналіз світового ринку чаю

1.2 Аналіз українського ринку чаю

2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди

2.1 Законодавча база

2.2 Нормативно-правові умови здійснення проекту

3. Зовнішньоекономічний контракт

4. Оцінка ефективності запропонованого проекту Висновки Список використаних літературних джерел

Вступ Ринок чаю України та відстеження основних світових тенденцій являє собою важливий елемент при прогнозуванні подальшого розвитку українського ринку. Імпорт чаю є досить актуальним питанням, оскільки український ринок чаю забезпечує зростаючі показники рентабельності для лідируючих фірм-імпортерів на ринку.

Мета і задачі дослідження. Метою курсової роботи є проектування зовнішньоекономічної угоди імпорту чаю на основі теоретичного та аналітичного дослідження.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні конкретні завдання:

1) проведення маркетингового аналізу ринку чаю (світові показники та тенденції розвитку українського ринку);

2) проведення дослідження нормативно-правової та законодавчої бази України, що регулює здійснення зовнішньоекономічної угоди (закони, постанови, укази, декрети, листи відомств та міністерств тощо);

3) підготовка проекту зовнішньоторговельного контракту (в даному випадку — імпорт чаю з метою подальшої реалізації на внутрішньому ринку);

4) розрахунок ефективності зовнішньоекономічної угоди (передбачає врахування всіх умов, вказаних у контракті та використання ключових даних для розрахунку рентабельності здійснення зовнішньоторговельної угоди).

Методи дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи використовуються наступні методи наукового дослідження: аналізу та синтезу (для оцінки сучасних тенденцій світового та українського ринку чаю 1.1 та 1.2); аналітичні та математико-статистичні методи (для розрахунку ефективності здійснення угоди у розділі 4); статистичні методи.

Інформаційною базою дослідження були матеріали періодичної преси, маркетингові дослідження фахових сайтів, статистична інформація, офіційні сайти міжнародних організацій, нормативно-правова і законодавча база України.

маркетинговий ринок чай зовнішньоекономічний

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку чаю

1.1 Аналіз світового ринку чаю Аналізуючи світове виробництво чаю, бачимо, що головними експортерами чаю на світовому ринку являються Шрі-Ланка, Індія та Індонезія, на які припадає близько 70 відсотків світового експорту. За 2010 рік обсяг сукупного експорту чаю з Шрі-Ланки становив 1,549 млрд $ у грошовому виразі та 318 605 тонн у натуральному виразі. [17]

Щодо обсягів виробництва, то значними потужностями володіють також Китай, Японія та Росія, але майже 75−95 відсотків їх продукції йде на власне споживання. Така велетенська країна, що виробляє чай, як Китай, практично сторониться від вивозу чаю на зовнішні ринки та експортує дуже небагато відносно внутрішнього виробництва. Він виробляє його у кількостях, що покривають лише місцеві потреби, тобто приблизно п’яту частину світового виробництва (між 200 тис. та 300 тис. т. щорічно). З цієї кількості виробленого чаю експортують приблизно 50 тис. т щорічно.

Росія та Японія мають схожі тенденції, більш того, вони ввозять ще й закордонні чаї, щоб забезпечити потреби свого населення.

За ними йде африканська група країн, які експортують майже увесь чай, що ними виробляється. Це — Кенія, Уганда, Малаві, Мозамбік, Танзанія, Мадагаскар, де внутрішнє споживання практично відсутнє.

Головними споживачами чаю серед країн, що чай не виробляють, залишаються країни англосаксонської зони, що закупляють щорічно на світовому ринку загалом 850−870 тис. т. чаю, а також арабські країни Лівія, Єгипет, Ірак, Судан та Йорданія, що разом ввозять 150−170 тис. т чаю.

Щодо споживання чаю на душу населення у різних країнах, то найбільшими чаювальниками є англійці, ірландці, новозеландці - кожен з них випиває за рік 1,5−3 кілограми чаю. [12]

Серед двох десятків країн з найвищим споживанням чаю (більш ніж 0,5 кг на душу на рік) три чверті знаходились у минулому або знаходяться зараз під англійським впливом. Виняток складають лише Японія, Іран, Нідерланди, Марокко, Туніс — країни з давньою, добританською, чайною традицією.

Щодо обсягу ринку чаю, то у ваговому виразі за останні роки він практично не змінюється. Проте у грошовому виразі, світовий ринок чаю показує значні темпи зростання, навіть, незважаючи на кризові явища у світовій економіці. Ціни на чай в середньому піднялися на 10−15%. У першу чергу це пов’язано з посушливими явищами в країнах-експортерах чаю, і скороченням площ плантацій. Причини подібного явища також криються в зміні ринкової структури: частка чаїв в пачках (які називають листовими) знижується, частка ж чаїв, що пакетуються, які коштують дорожче за рахунок більш дрібного об'єму фасовки і більш високої доданої вартості, навпаки, — зростає. [8]

Щорічно, частка чаю, що пакетується, на ринку зростає в середньому на 20%, частка чаю в пачках — скорочується. Якщо в 2006 році співвідношення розсипних і чаїв, що пакетуються, в грошовому виразі складало 60:40 на користь розсипних, а у ваговий це співвідношення досягало 70:30, то вже на старті сезону 2010;2011 ситуація в грошовому виразі кардинально змінилася — тепер уже лідирують чаї, які пакетуються в пропорції 65:35.

Ще однією причиною зростання об'єму грошей, що обертаються на чайному ринку (крім звичних інфляції, зростання вартості енергоносіїв, логістики і чайного листя), є попит, що постійно росте, на чай високої якості. Пов’язано це як із зростанням доходів населення, так і із зростанням споживацьких запитів.

Щодо сегментації світового чайного ринку, то тут ясно виражена цінова сегментація: близько 45% ринку займає чай преміум-класу (з ціною 1,3−5 дол. за 100г), 30% - чай економ-класу (до 0,8 дол. за 100 г), 23% - середньоціновий сегмент (0,8−1,3 дол. за 100г), і 2% - чай високого преміум класу (з ціною більше 5 дол. за 100-грамову пачку).

Наведемо нижче зріз цін продажу чаю різних сортів безпосередньо від його виробників (див. табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Світовий ринок: ціни на чай, $/т (на 25.01.2012 г.)

За інформацією «The Public Ledger», світові ціни на чай можуть знизитися, оскільки виробництво починає поступово відновлюватися після економічної кризи та неврожаю, проте високий попит, що зберігається на чай, обмежує потенціал зниження цін. Деякі трейдери дивуються з приводу того, що ціни на чай все ще залишаються на високому рівні, однак з урахуванням очікуваного високого врожаю в Кенії зниження цін є лише питанням часу.

Чай в найвищій ціновій категорії (сегмент високого преміум-класу) представлений виробниками Китаю, Індії та Великобританії, тут ціни можуть досягати до 685 тис. дол. за 1 кг. (Див. Табл. 1.2) [11]

Таблиця 1.2

Рейтинг найдорожчого чаю

Щодо видової різноманітності чаю, то в залежності від сорту та якості він поділяється на 3 види. [11]

Високосортний чай. Найдорожчий — з чайних бруньок, що не розпустилися (типсів), і наймолодшого листу. Байховий чай (англ. Pekoe, кит. Pak-ho) також належить до високосортного — його виробляють з перших двох листів гілок чайного куща і типсів. Лиски і бруньки мають бути цілими.

Середньосортний чай — з ламаного або різаного листу, що залишається при виробництві цільнолистового чаю. Такий чай заварюється швидше і міцніше, але при цьому не має тонкого аромату і смаку великолистового. До середньосортних чаїв належать Брокен Пекой (Broken Pekoe) і Брокен Оранж Пекой (Broken Orange Pekoe), які поділяються на підвиди.

Низькосортний чай виготовляють зі спеціально подрібненого листу або відходів виробництва високоабо середньосортного чаю. Такий чай швидко заварюється, вирізняється міцністю, але має менший аромат і менш виражені смакові характеристики порівняно з великолистовим. До цієї самої категорії належать розчинні, гранульовані й більшість пакетованих сортів.

Також розрізняють «нечайні» чаї, які виробляють з хвої, листя та кущів: мате, каркаде та ройбуш.

Європейська класифікація чаю основана на основній характеристиці готового чайного листу — ступені окислення (ферментації) чайної сировини. Так, для отримання білого або зеленого чаю сировину піддають тепловій обробці, в процесі якої гинуть ферменти чайного листу. За хімічним складом такий чай найближчий до натурального листу — в ньому не утворюються темно-фарбовані фенольні сполуки. Чорний чай — результат окислення соку чайного листу і його подальшого бродіння. Процес ферментації завершує сушіння, необхідне для зберігання чаю. [11]

Білий чай практично не ферментують — його зав’ялюють і підсушують, потім сортують та упаковують. Заварений білий чай за кольором трохи темніший від зеленого.

Зелений чай окислюється не більш ніж два дні, після чого його нагрівають для завершення процесу ферментації. Спосіб нагрівання залежить від традицій приготування. У Китаї — у горщиках, у Японії лист обдають паром.

Бірюзовий чай належить до сильно окислених сортів (ферментація — до двох тижнів), його смакові якості й аромат нагадують чорний чай.

Чорний чай повністю ферментований. Процес триває від двох тижнів до місяця, хоча зараз його іноді скорочують. До чорних чаїв належать Кімун, Юннань, Ассамський чай, Дарджилінг, Orange Pekoe.

Чай пуер (у Китаї класифікується як чорний) виготовляють зі старого листя, процес окислення триває кілька років.

Світові тенденції щодо споживання чаю значно змінилися за останні кілька років. Якщо ще у 2006 році чорний чай був стійким лідером, займаючи 83% ринку, а зелений значно відставав у популярності з часткою ринку в 11%, то зараз смакові вподобання споживачів змістилися на користь зростання частки зеленого чаю: 75% віддають перевагу традиційному чорному чаю, 20% - зеленому, 4% - фруктовим та чаю з квітів, лише 1% займають «нечайні» чаї (ройбуш, мате). [16]

Нещодавно багато дослідників пророкували повну зупинку зростання попиту на зелений чай — це зростання в 2005 році склало не більше одного відсотка, рік потому — і зовсім незначні 0,7 відсотка. Проте з 2007 року ринок зеленого чаю знову пішов в стрімке зростання. Це можна пояснити модною зараз у Європі та загалом у світі тенденцією на екологічно чисті та корисні для здоров’я продукти харчування.

Світовий ринок чаю останніми роками розвивався динамічно, спостерігається стабільне зростання чайного виробництва в світі.

Високий інтерес до ринку чаю обумовлений наступними чинниками:

ринок в останні роки характеризується стійким ростом;

ринок із швидким оборотом капіталу (порівняно з ринком алкогольних напоїв і тютюнових виробів);

чай є товаром масового повсякденного попиту. [14]

Світові експерти відзначають, що на світовому ринку дуже багато неякісної продукції. Хороший чай займає не більше 30% загального об'єму ринку, ще 50% - це чай посередньої якості, останні 20% - чай дуже низької якості.

Щодо прогнозів, то експерти вважають, що у найближчих 10 років зростання виробництва чаю сповільниться, в основному за рахунок Африки. Чорного чаю буде отримано 3,1 млн т. Найбільшим виробником чорного чаю в світі залишатиметься Індія — приблизно 1,2 млн. т в 2017 році. Далі слідуватимуть Кенія — 344 тис. т, Шрі-Ланка — 341 тис. т, Китай — 312 тис. т, Туреччина — 210 тис. т. Щодо зеленого чаю дані неповні, тому експерти утримуються від точних прогнозів. Правда, у ФАО вважають, що виробництво зеленого чаю випереджатиме виробництво чорного. Щорічний приріст — 4,5%. В основному приріст забезпечить Китай, де зеленого чаю в 2017 році буде отримано приблизно 1,3 млн т. [8]

Споживання чорного чаю також буде рости. Через 5 років об'єм споживання складе 2,8 млн т. Більше споживатимуть цього чаю в азіатських країнах. Крім того, серед найбільших імпортерів залишатиметься Росія. У 2017 році вона може купити на світових ринках 328 тис. т чорного чаю. Що стосується зеленого чаю, то його споживання в основному переважатиме в теплих країнах Азії і Африки.

Душове споживання в Європі як і раніше значно випереджатиме споживання в Азії. Так, на душу населення в Англії доводиметься 2,2 кг в рік, в Росії - 1,26 кг, а в Індії - 0,65 кг.

За попередніми оцінками ФАО, споживання чаю у світі зросте в 2012 році на 4,8% - до 3,85 млн. тонн, а виробництво — на 1,2% - до 3,78 млн. тонн. [20]

Щодо торгівлі чаєм, то на відміну від кави та низки інших сільськогосподарських товарів, чай не торгується на ф’ючерсній біржі, бізнес у цій галузі заснований на реальних угодах, що зумовлює певні особливості функціонування та розвитку світового ринку чаю. Ціни на чайний лист схильні більш сильним коливанням. До того ж чай може зберігатися довго, і трейдери не поспішають його продавати, очікуючи вигідних цін. В результаті на ринку з’являється багато менш якісних чаїв з країн Південно-Східної Азії, Центральної Африки, Латинської Америки. Попит на якісний чай на світовому ринку вже кілька років істотно перевищує пропозицію, і вартість чаю щорічно збільшується на 10 — 20%. А ось, на тлі надвиробництва, попит і ціна на чай низької якості падають.

1.2 Аналіз українського ринку чаю Чай — найдешевший і затребуваний безалкогольний напій в Україні. Таке відношення українців до чаю дозволила вітчизняному чайному ринку швидко оговтатися від наслідків економічної кризи і відновити обсяги продажів.

Згідно даним дослідження MMI Україна за лютий 2012, проведеного компанією TNS Ukraine, за останні півроку чай вживали 94,4% жителів країни, причому 72,2% робили це практично щодня, а 56,8% - випиваючи по 2−3 чашки в день. Слід також зазначити, що українець за рік в середньому споживає всього 500−600 грамів чаю.

Щорічна ж місткість ринку чаю?? Україні оцінюється в 22 — 24 тис. тонн. Такий рівень споживання чаю тримається вже кілька років (лише в кризовому 2009 році він знизився до 20 тис. тонн). Відносна стабільність пояснюється тим, що чай в Україну як і раніше залишається найдешевшим напоєм.

Якщо проаналізувати структуру вітчизняного ринку за видами чаю, то неважко помітити, що вона приблизно відповідає світовим канонам. Чорний чай в Україні, без будь-яких добавок, продовжує домінувати, частка якого становить близько 80% ринку в натуральному вираженні. На початку 2011 року більшість виробників чаю прогнозували, що збільшиться попит на зелений чай, як до продукту, що більше відповідає здоровому способу життя. Але цього не сталося. Продажі зеленого чаю останні пару років не перевищують 17% загального обсягу (споживання збільшується влітку, особливо в південних областях). Близько 3−4% припадає на частку фруктово-трав'яних сумішей (їх роблять з трав і висушених фруктів та ягід без додавання чайного листя). Слід зазначити, що збільшується частка ароматизованих чаїв. За 2011 рік, споживання чорних ароматизованих чаїв підвищилося на 2,4% в порівнянні з минулим року, а частка зеленого ароматизованого чаю зросла на 2,3% в натуральному вираженні.

Щодо географічної структури імпорту, то близько 80% чаю в Україну завозиться зі Шрі-Ланки (лише за офіційною статистикою за минулий рік імпорт цейлонського чаю становив 10,3 тис. т, або $ 11,6 млн.), ще близько 10% - дорожчого продукту індійського походження (0,8 тис. т, або $ 1,5 млн.). (Рис. 2.1.) У решту вміщується майже вся географія чайного виробництва: Китай, Індонезія, В'єтнам, Кенія, Аргентина, Сінгапур, Грузія тощо. До 2% фасованих чаїв привозять до України з країн, де чайне листя не вирощують, до таких зокрема відносяться Великобританія і Німеччина. Значущим партнером в торгівлі чаєм є Росія, де зосереджені крупні фасувальні фабрики чаю, що імпортується. Викликано це тим, що лідери чайного ринку України мають виробничі потужності не тільки в нашій країні, але і в Росії. [15]

Нефасоване листя поставляють в нашу країну переважно компанії-лідери, що володіють чаєфасувальними виробництвами на території України. Листя ввозять головним чином з азіатського регіону (Шрі-Ланки, Індії, Індонезії і Китаю), а також з Кенії. Широко представлена продукція фасувальників з Нідерландів, Великобританії, Греції, Польщі, Чехії та інших.

Рис. 2.1. Географічна структура імпорту чаю в Україну Щодо видової різноманітності імпортованих чаїв, то лідером тут є цейлонські чаї, які займають 50% ринку, далі йдуть індійські та кенійські чаї - по 15%, та китайські - 10%. (Рис. 2.2) [15]

Рис. 2.2. Структура імпорту чаю в Україну за видами чаю За 2011 рік імпорт чаю в Україну, за даними агентства «Союз-Інформ», скоротився на 11%. Це пов’язано з високими перехідними залишками минулого сезону, коли в Україну було ввезено найбільшу за часи незалежності кількість чайного листа — 29 тис. тонн. Такий активний імпорт чаю в Україну був викликаний сприятливими цінами на чай на світовому ринку.

На думку експертів, прибуток ринку чаю в Україну виглядає значно краще. Якщо до кризи через переорієнтації споживачів на більш дорогі сорти чаю та подорожчання сировини щорічно він додавав в грошовому вираженні не більше 10 — 5%, то в 2009 році порівняно з 2008 роком його зростання склало майже 40%, досягнувши, за даними «Союз-Інформу «, 618 500 000 гривень. Такий стрибок в першу чергу обумовлений девальвацією національної валюти, оскільки український ринок чаю повністю залежить від зарубіжних поставок.

Чайна продукція в Україну представлена?? у всіх цінових категоріях — економ, середня, преміум і колекційна. Найбільш динамічний в останні роки преміум-сегмент (від 10,50 гривні за пачку листового фасованого чаю, 100 г) в період кризи трохи здав свої позиції, поступившись 15% ринку листю економ (до семи гривень за пачку).

В цьому році продажі дорогого чаю в Україну повернулися до докризового рівня, і зараз на частку преміум-сегмента припадає приблизно 35 відсотків ринку. Хоча дешевий чай в Україну все ще лідирує за обсягами продажів у вазі - його частка становить 40 відсотків. Частка елітного колекційного чаю (від 50 гривень за пачку) в країні невелика: 1 -2%.

Особливий сегмент в Україні займає ваговий чай. Ваговий чай ву нас продається в спеціалізованих магазинах і кіосках. Частка вагового чаю в Україні - всього 2,5% від загального обсягу. Цей бізнес побудований на франшизах і передбачає величезні торгові націнки на кожному етапі перепродажу. В залежності від каналів збуту рентабельність вагового чаю може доходити до 200%. Поставки вагового чаю в Україна здійснюють не більше десятка компаній.

В останні роки українці активно переключаються на чай в пакетиках, який займає близько 40% ринку в натуральному виразі і 57% в грошовому (через упаковки пакетований чай коштує дорожче), і його частка продовжує зростати. Умови сучасного життя вимагають економії часу — пакетик чаю зручніше і швидше заварюється. Так, останніми роками попит на чай, що пакетується збільшується (до 10% в рік) — за рахунок зниження споживання листового чаю.

Зростання світових цін на чай можна пояснити кількома причинами. З початку минулого року на основних ринках чаю (Шрі-Ланка, Індія, Кенія) спостерігалося значне зростання цін на сировину. Так, вартість цейлонського листя за останній рік збільшилася майже удвічі. Чайне листя з інших країн подорожчало на 30−50%. Частково така тенденція обумовлена дефіцитом якісного чайного листя на світовому ринку. За твердженням головного ті-тестера Ahmad Tea London, експерта Чайної Ради Великобританії Вільяма Меннінга, частка високоякісного продукту на світовому ринку не перевищує 20%. Дефіцит пов’язаний з скороченням площ плантацій: в Індії - через брак коштів для своєчасного перезакладки плантацій, в Шрі-Ланці - унаслідок політичної нестабільності і природних катаклізмів, в Кенії на місці чайних закладаються плантації троянд, розведення яких більш рентабельне, чим вирощування чаю.

Також збільшення цін на чай обумовлено подорожчанням послуг логістики, енергоносіїв, ситуацією на міжнародному валютному ринку. З настанням фінансової кризи восени минулого року об'єми торгів на аукціонах скоротилися, що миттєво відобразилося на цінах — вони вперше за декілька років пішли вниз. Проте це не дозволило понизити роздрібні ціни на чай в Україні. Адже поставки на перші шість місяців здійснюються по контрактах, які були заключені ще в серпні-вересні 2008 р., при високих цінах.

Роздрібна ціна на чай основних брендів в Україні протягом минулого року виросла на 30−50% - пропорційно цінам постачальників. Основне зростання цін (15−40%) припало на останній квартал 2008 р., що пов’язано із значними коливаннями курсу долара. (Рис. 2.5.) [8]

Рис. 2.5. Подорожчання відсоткових цін на чай в Україні, у %

Зараз на вітчизняному ринку чаю працюють декілька десятків операторів, що представляють більше 130 торгових марок чаю.

Основний «марочний» склад на ринку чаю за останній рік не змінився. За даними маркетингових досліджень у десятку лідерів потрапляє чай наступних торгових марок: «Ахмад», «Ліптон», «Майский чай», «Ділмах», «Хейліс», «Маброк», «Мономах», «Батік». Протягом року їхня частка на ринку декілька змінювалася в ту або іншу сторону. Але в цілому позиції лідерів досить стабільні. (Рис. 2.6.) [15]

Рис. 2.6. Частка українського ринку операторів чаю Щодо прихильності українських споживачів до тієї чи іншої торгової марки чаю, то лідерами можна вважати «Ahmad Tea» та «Greenfield», які отримали по 21% голосів. Далі в рейтингу — чаї «Lipton» (12%) і трав’яні суміші під ТМ «Карпатський чай» (9%). Замикають шістку лідерів продажу чаї «Dilmah» (6%) та «Edems» (4%). Менші частки (по 3%) дісталися таким брендам, як «Майский чай» і «Бесіда». По 2% голосів отримали «Batik», «Brook Bond», «Маброк» та чаї від компанії «Оримі-Трейд» «Принцеса Нурі». [9]

У зв’язку з світовими тенденціями щодо зростання цін на чай, структура чайного ринку в поточному році зазнає достатньо серйозних змін: споживачі переорієнтуються на більш дешевий товар. (Рис. 2.7.) [8]

Рис. 2.7. Структурна сегментація українського ринку чаю При цьому економ-сегмент буде рости за рахунок середньоцінового. Безумовно, торішній стрімкий ціновий стрибок не міг не позначитися на попиті на представлену на ринку продукцію, що, у свою чергу, не могло не відобразитися на структурі чайного асортименту. Якщо до вересня 2008 р. найбільше зростання продажів спостерігалося в преміальному сегменті, то з вересня продавці відзначають активізацію продажів в сегменті «економ». Представники компаній прогнозують, що з наростанням кризових явищ продажу чаю преміум-сегмента будуть неухильно скорочуватися. [10]

Щодо цінової сегментації, то на українському ринку представлено 4 сегмента з варіацією цін від 5 (низький) до 20 грн. і вище (супер-преміум). Більш детальна інформація щодо цін кожного сегмента та їх частки на ринку представлена у таблиці 2.1. та 2.2. [15]

Таблиця 2.1

Цінова сегментація українського ринку чаю

Таблиця 2.2

Сегментація за часткою ринку

Постачальники продукції середнього класу розраховують, що падіння продажів в преміум-сегменті дозволить їм зберегти свою частку.

Учасники чайного ринку вважають, що в умовах кризи закріпити свої позиції зможуть гравці, торгові марки яких представлені в економ-сегменті. Відзначимо, що в 2008 р. в медіум-сегменті з’явилися вельми сильні бренди «ТЕТ» («Піраміда») і «Тесс» («Орімі-Трейд»). Оператори також сподіваються, що в 2009 р. буде активно розвиватися тенденція до збільшення кількості «private label», характерна для 2008 р. Це було б логічно — адже продукція приватних марок, як правило, орієнтована на экономі медіум-сегменти, які найбільш запитають споживачем в умовах кризи. А ось постраждають більше всіх — і, можливо, навіть підуть з ринку — імпортери готової продукції, а також компанії, портфель яких наповнений продуктами тільки преміум-сегмента.

Крупні виробники вже готуються належним чином відреагувати на зміни в споживацькому попиті, а саме:

частково відмовитись від випуску чаїв у дорогих упаковках;

збільшити виробництво чаїв з меншою доданою вартістю.

Відбулись також зміни в збутових каналах. З настанням кризи умови співпраці чайних компаній з мережним роздробом змінилися. Якщо в докризові часи постачальники чаю встановлювали відстрочення платежу для мереж на рівні 90−120 днів, то зараз хочуть скоротити її до 60 днів.

Щодо прогнозу на майбутнє, то продавці чаю вважають, що об'єм вітчизняного чайного ринку в 2009 р. збільшиться в гривневому еквіваленті, але зменшиться в доларовому, а також у фізичному виразі.

В найближчому майбутньому лідери ринку укрупнюватимуться, слабкі компанії втрачатимуть позиції. На думку експертів, в перспективі основну частку ринку займуть 5−6 постачальників.

2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди

2.1 Законодавча база Правове регулювання зовнішньоторговельної угоди з імпорту чаю на територію України здійснюється на основі таких законів та нормативно-правових актів:

Конституція України;

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-XII від 16.04.1991;

Закон України «Про єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» № 1212-XIV від 04.11.1999;

Закон України «Про Митний тариф України» № 2371-ІІІ від 05.04.2001;

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» № 1109-V від 31.05.2007;

Закон України «Про податок на додану вартість» № 403/97 від 27.06.1997;

Закон ВР України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94ВР від 23.09.1994;

Взагалі правове регулювання здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється на підставі Конституції України, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991, іншими законами, що стосуються тих чи інших аспектів здійснення міжнародних економічних операцій (тарифне і нетарифне регулювання, митні процедури, встановлення заборів, вимог та стандартів до товарів, особливості та умови транспортування, валютне регулювання експортно-імпортних операцій, оподаткування), Декретом КМУ «Про Єдиний митний тариф України» № 4−93 від 11.01.1993, Указами Президента, Постановами Кабінету Міністрів України, іншими підзаконними нормативно-правовими актами Митної служби України, міністерств та відомств.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» № 1109-V від 31.05.2007 чай має номер 0902 40 00 10 (чай чорний ферментований і частково ферментований у первинних упаковках масою нетто 10 кг і більше).

Відповідно до Закону України № 1109-V від 31.05.2007 «Про внесення змін і доповнень до Митного тарифу України» (який діє з 01.01.2008) по групі товарів № 0902 40 00 10 ввізне мито не сплачується.

На імпортовану чи реімпортовану продукцію (чорний неферментований чи частково ферментований чай) нараховується ПДВ у розмірі 20% (регламентується Законом України «Про податок на додану вартість» № 403/97 від 27.06.1997. Об'єктом оподаткування ПДВ є операцiї з увезення товарiв у митному режимi iмпорту або реiмпорту.

2.2. Нормативно-правові умови здійснення проекту Тарифне регулювання здійснення угоди Тарифне регулювання при ввозі на територію України здійснюється по ставкам Єдиного митного тарифу України, який являє собою звід ставок митного збору при ввезенні і вивезенні товарів.

Тарифне регулювання здійснюються за допомогою митного тарифу. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Згідно із законодавством України імпорт чаю за кодом 0902 40 00 10 (чай чорний ферментований і частково ферментований у первинних упаковках масою нетто 10 кг і більше) митом не обкладається.

Митний збір нараховується митними органами згідно з ставками, діючими на день подання вантажної митної декларації, і сплачується митним органам на момент прийняття вантажної митної декларації до митного оформлення.

Нарахування митних зборів здійснюється у національній валюті. Нарахування митного збору розраховується за формулою:

Сума митних зборів = митна вартість товару * 0,2%

Митна вартість товару — вартість товару на митній території, до неї входить: вартість товару, вартість транспортування, навантаження — розвантаження, страхування до пункту перетину кордону, комісійні і брокерські.

Митне оформлення і пропуск товарів може здійснюватись тільки після сплати необхідних митних зборів або при умові надання митним органам у встановленому порядку відстрочки.

Нетарифне регулювання здійснення угоди Серед інструментів нетарифного регулювання виділяють заборону експорту та імпорту, кількісне обмеження експорту та імпорту (квотування і ліцензування), антидемпінгові заходи, технічні бар'єри, заходи, пов’язані з виконанням митних формальностей.

До інструментів нетарифного регулювання даної операції можна віднести такі якісні обмеження, як вимоги до маркування і транспортування, вимоги до якості товару, встановлення санітарного і екологічного контролю.

Чай, що імпортується, має відповідати наступним вимогам: якість повинна відповідати Українському державному стандарту; чай повинен знаходитись в тарі, яка гарантує збереження товару під час транспортува-ння та зберігання; маркування повинно містити інформацію про назву продукту, назву підприємства та термін придатності.

До нетарифних методів регулювання зовнішньоторговельних операцій також відносять: ускладнення митних процедур, збільшення необхідної документації, технічні бар'єри, адміністративні формальності, методи прихованого протекціонізму, фінансові, політичні та інші методи. Такі методи можуть встановлюватися та відмінятися в залежності від сезонності торговельної діяльності та кон’юнктури ринку.

Митні процедури з даним товаром До основних регламентованих митних процедур належать: порядок пересування товарів; організація досмотру товарів і вантажів; оформлення митних документів; перевірка правильності заповнення вантажної митної декларації; розрахунок розміру мита, митних податків і митних зборів; передача статистичних даних у відповідні органи.

Митне оформлення Оформлення ВТД (внутрішній транзит залізничним транспортом) Діє відповідно до Наказу ДМСУ N 865 12.12.2003 Див. Лист ДМСУ 11/2−09−306-ЕП 16.01.2004

Для здійснення контролю за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України, переміщуються цією територією з будь-якою метою, крім транзиту, використовується внутрішній транзитний документ та його електронна копія. У цьому випадку застосування інших заходів забезпечення доставки не потрібні.

Оформлення попередньої ВМД (крім залізничного транспорту) Діє відповідно до Наказу ДМСУ N 396 17/04/2008

З 01/01/2008 умовою пропуску через митний кордон України товарів є подання суб'єктом підприємницької діяльності, на адресу якого ввозяться товари, митниці, у зоні якої він знаходиться, попередньої вантажної митної декларації та її електронної копії.

Заборони, вимоги та стандарти, які застосовуються до даного товару при зовнішньоторговельних операціях У пунктах перетину товаром кордону законодавством України регламентовані певні види проведення обов’язкового контролю. Вони вводяться з метою недопущення імпорту неякісної продукції та подальшого гарантування ввезення квітів відповідної якості та таких, що відповідають всім вимогам українського законодавства. До таких видів контролю слід віднести нижчеперелічені:

Види контролю в пунктах пропуску:

1) Документальний контроль (фітосанітарний) Діє відповідно до ПКМУ N 1569 24/10/2002

Факт здійснення попереднього документального контролю товарів засвідчується шляхом вчинення запису посадовими особами митного органу на зворотній сторінці товаросупровідних (товаротранспортних) документів, що передаються перевізнику: «Направляється для проходження остаточного фітосанітарного контролю до митниці призначення (вказується митний орган)». Зазначений запис завіряється особистою номерною печаткою посадової особи митного органу.

2) Санітарно-епідеміологічний контроль Діє відповідно до ПКМУ N 1569 24/10/2002

Державна санітарно-епідеміологічна служба України відповідно до покладених на неї завдань забезпечує охорону території України від занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб, здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд і контроль в пунктах пропуску через державний кордон.

3) Фітосанітарний контроль на кордоні

Діє відповідно до Лист ДМСУ № 11/2−18/15 129-ЕП 29.12.2006

Якщо товари, що підлягають обов’язковому фітосанітарному контролю служби Головної державної інспекції з карантину рослин в пункті пропуску через державний кордон України, переміщуються через державний кордон України у герметичних транспортних засобах (у тому числі контейнерах) рефрижераторного типу, митні органи можуть також здійснювати попередній документальний контроль цих підкарантинних матеріалів та об'єктів.

У таких випадках підставою для завершення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон є наявність фітосанітарного сертифікату країни експортера та карантинного дозволу. У разі відсутності фітосанітарного сертифікату, у розділі 2 карантинного дозволу має міститися інформація про відсутність такого сертифікату.

Після здійснення митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажу і транспортного засобу, посадові особи контрольних служб в актах про результати контролю (для залізничного виду транспорту), картках контролю (для автомобільного виду транспорту) та інших документах, наданих митному органу для здійснення контролю, проставляють відбитки штампів та печаток, які засвідчують факт здійснення контролю.

Сертифікати, дозволи, висновки та ін.

Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи Діє відповідно до ЗУ № 4004-XII 24/02/1994

Митному органу подається санітарно-гігієнічний висновок.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи — документ встановленої форми, що містить опис ознак об'єкта експертизи, висновок (позитивний чи негативний) про відповідність об'єкта експертизи вимогам санітарного законодавства (санітарних норм), вимоги стосовно об'єкта експертизи — критерії безпеки та умови використання, з якими має ознайомитись і які зобов’язується виконувати замовник — власник об'єкта експертизи, і які є в подальшому предметом державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Декларація про відповідність продукції (УКРСЕПРО) Діє відповідно до Наказу Держспоживстандарту № 221 13.09.2007

Оцінка відповідності продукції, включеної до Переліку продукції, відповідність якої може бути підтверджена декларацією про відповідність, на бажання виробника (постачальника) може здійснюватись шляхом її сертифікації (Лист ДМСУ від 22.03.2007 р. № 11/2−18/2932-ЕП).

Пропуск через митний кордон України у вільний обіг продукції, що наведена в Переліку, здійснюється на підставі декларації про відповідність, зареєстрованої в органі з сертифікації. У разі відсутності декларації відповідності до митного органу подається сетифікат віповідності УКРСЕПРО.

Карантинний дозвіл Укрголовдержкарантин Діє відповідно до ПКМУ № 705 12.05.2007

Карантинний дозвіл — документ, що засвідчує право на ввезення в Україну, а також транзит вантажу (рослин і рослинних продуктів) на умовах, визначених Державною службою з карантину рослин України.(Закон України від 30.06.93 N 3348-XII «Про карантин рослин»). Додатково див. Лист ДМСУ від 02.08.2004 р. № 25/9−18/9589-ЕП.

Обов’язкова сертифікація продукції (УКРСЕПРО) Діє відповідно до Наказу ДСтУ N 28 01.02.2005 у редакції наказу № 221 13.09.07

Необхідною підставою для здійснення митного оформлення імпортної продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, є сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання відповідності).

Контроль за наявністю зазначених документів здійснюється при митному оформленні товарів у режимі імпорту за ВМД.

Радіологічний контроль Діє відповідно до ПКМУ N 1569 24/10/2002

Радіологічний контроль проводиться безпосередньо на кордоні посадовими особами Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України.

Підтвердженням проведення радіологічного контролю є наявність у товаросупровідних документах відмітки «Радіологічний контроль» або відмітки «Екологічний контроль» (див. лист ДМСУ № 11/4−09−609-ЕП 16.01.2003). Штамп «Радіологічний контроль» застосовується для вантажів, що не підлягають екологічному контролю.

Фітосанітарний сертифікат Діє відповідно до ПКМУ № 705 12.05.2007

Митний контроль і митне оформлення здійснюються після проведення фітосанітарного контролю.

Фітосанітарний сертифікат, який видано країною походження повинен супроводжувати товари, що підлягають цьому виду контролю.

Ввезення підкарантинних матеріалів із країн, що не мають державних органів з карантину і захисту рослин, дозволяється без фітосанітарного сертифіката з попереднім оформленням карантинного дозволу на імпорт Укрголовдержкарантину.

Валютне регулювання здійснення угоди Валютні операції знаходяться під значним контролем законодавства та нормативно-правових актів Національного Банку України. Основними документами в сфері валютного контролю є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 від 23.09.1994 р. та Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15−93 від 19.02.1993 р.

Для зовнішньоекономічних операцій українських підприємств як засіб платежу може використовуватись вільно конвертована іноземна валюта.

Розрахунки в іноземній валюті по зовнішньоторговельній операції в Україні здійснюються згідно Положення НБУ «Про введення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів-юридичних осіб» № 349 від 04.09.1998.

Оплата за поставлений товар повинна бути здійснена покупцем не пізніше 90 днів з моменту перетину товаром митного кордону України (Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94ВР від 23.09.1994).

Економічне обґрунтування можливостей здійснення зовнішньоторговельної угоди та розрахунок її прибутковості

Враховуючи, що середня роздрібна ціна однієї 100-грамової пачки чорного чаю преміум-класу в Україні коштує близько 20 грн., а наш фасований чай буде пропонуватися до продажу за ціною 16 грн. (при імпортній ціні в 0,8 дол. за 100 г), операція є вигідною як для покупця, так і для споживачів. Подальші більш конкретні розрахунки наводяться в розділі 4 даної роботи.

3. Зовнішньоекономічний контракт