Дошкільна освіта у галузі «Природа» (реферат)

Реферат на тему:

Дошкільна освіта у галузі «Природа»

Компетентність дошкільника у сфері «Природа» — складник його загальної життєвої компетентності. Матеріали Змістового блоку, як і Базового компонента дошкільної освіти, не випадково починаються з аналізу мети, завдань та напрямів педагогічної роботи, пов’язаної з освоєнням маленькою дитиною природного довкілля, з усвідомленням нею себе як частки та чинника його нормального функціонування.

Мета дошкільної освіти у галузі «Природа» — створити сприятливі умови для становлення у дошкільника компетентності в цій сфері життєдіяльності, сформувати зачатки екологічної культури, наукового світобачення та екологодоцільної поведінки.

Сучасне наукове бачення світобудови, що розглядає живі організми як складові біосфери, визначило основні змістові лінії Базового компо­нента: «Природа планети Земля» і «Природа Космосу». Компетентність дошкільника у субсфері «Природа планети Земля» становлять відомості про природне довкілля як цілісний живий організм, в якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, люди, у багатоманітності, єдності, русі, мінливості. Компетентність у галузі «Природа Космосу» становлять елементарні уявлення про зорі (Сонце), планети (Венера, Земля, Місяць, Марс, Сатурн).

Оскільки підходи до системи знань, умінь, навичок дошкільників у цій сфері життєдіяльності змінилися, основними стають не вони самі по собі, а ставлення до природи як до цінності, екологічна свідомість та екологічно доцільна поведінка, базис особистісної культури дитини. У зв’язку, з цим доцільно чіткіше визначити відмінності вимог Базового компонента дошкільної освіти від традиційного підходу до даної сфери життєдіяльності і традиційної навчально-дисциплінарної моделі (схема­тично це відображено у таблиці 9.

Сподіваємося, наведені відмінності допоможуть педагогові визначити шляхи оптимізації взаємодії з природним довкіллям дошкільника як суб'єкта. Це сприятиме формуванню зачатків екологічної свідомості дошкільника, його особистісному зростанню. Щоб полегшити педагогам аналіз найважливіших складників, що характеризують взаємодію дітей з природним довкіллям зобразимо їх схематично (схема 4, с 128).

Схема розвитку компетентності дошкільника у сфері «Природа».

Протягом дошкільного дитинства взаємодія з природним довкіллям змінюється: від суб'єктивно-прагматичного ставлення до рослин, тварин до гуманної взаємодії. Розвиток гуманної взаємодії з природним довкіл­лям відбувається в таких напрямах:

• розрізнення природного та рукотворного;

• розрізнення станів рослин і тварин — здорового та потерпаючого;

• постійне піклування про мешканців найближчого природного довкілля (в груповій кімнаті, на майданчику дитсадка, вдома);

• прояви інтересу до праці в природі, надання посильної допомоги для створення та підтримання для рослин і тварин сприятливих умов, чистоти в довкіллі;

• дотримання правил природокористування;

• розуміння, що природні умови (світло, тепло, чисте повітря, вода, ґрунт), рослини, тварини, люди — це Природа, живий організм.

Показники компетентності дошкільника у субсфері «Природа планети Земля».

Знає, що Сонце освітлює і прогріває повітря, воду, ґрунт, рослини, тварин.

Знає ознаки та якості повітря, води, ґрунтурозрізняє їхні стани, має уявлення про їх причини. Розрізняє чисті та забруднені повітря, воду, ґрунт.

Знає, що в природному довкіллі відбуваються зміни відповідно до пір року. Розрізняє характерні ознаки пір року, послідовність їх настаннястан погоди, рослин, поведінку тварин, сезонну працю людей у природі. Знає причини зміни сезонів, народні прикмети про характерні особливості пір року.

Має уявлення про найпоширеніші метеорологічні явища природи, їхній вплив на рослини, поведінку тварин, життєдіяльність людей.

Знає і правильно називає групи рослин: дерева, кущі, квіти, мохи, гриби. Має уявлення про їх різноманітність, будову (корінь, стебло, стовбур, листя, квіти, плоди) — функції кореня, стебла, листя.

Має уявлення про вплив природних умов на ріст та розвиток рослин.

Знає і правильно називає групи тварин: дощові черви, молюски, раки, павуки, комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи і звірі (дикі та свійські). Знає особливості їхньої будови та зовнішнього вигляду.

Має уявлення про взаємозв'язок між будовою тварин та способом їхнього життя (спосіб живлення, пересування, захисту). Знає середовище де мешкають тварини, та їх значення у природі.

Має уявлення про позитивний і негативний впливи людини на при­родне довкілля: охорона рослин, що зникають, тварин, селекційна робота, одомашнення тварин, озеленення осель, подвір'їв, вулиць міст та сіл, з одного боку, та забруднення повітря, вод, ґрунтіввитоптування рослин тощо — з іншого.

Знає, якої шкоди завдають організму людини забруднені повітря, вода, ґрунти, природне харчування.

Дотримується самостійно або з нагадування дорослого правил при­родокористування у найближчому природному довкіллі:

• володіє моральними нормами гуманної взаємодії з рослинами і тваринами (всі мають право жити);

• варіює особисту поведінку відповідно до стану рослин, тварин, а також стану погоди під час спілкування з природним довкіллям;

• намагається передавати свої враження від краси природи, спілку­вання з рослинами, тваринами у емоційному слові, малюнку, рухах;

• прагне дбати про чистоту природного довкілля, економне викорис­тання води та енергії в побуті;

• має сформовані емоційні еталони взаємодії з природним довкіллям: бути приємними рослинам і тваринам, стримувати у собі бажання надоку­чати їм, стримувати негативні емоції щодо того, що є неприємним у природному довкіллі;

• за власним бажанням виявляє безкорисливу готовність допомогти рослинам, тваринам, які цього потребують;

• проводить самостійні спостереження у природному довкіллі.