Проблеми чоловічого клімаксу

Проблеми чоловічого клімаксу

Вступ

Довгі роки активно дискутувалося питання про правомочність терміну «чоловічий клімакс». Відносно жінок клімакс чітко зв’язується з припиненням овуляції і втратою репродуктивної здатності. Що стосується чоловіків, то описано велику кількість випадків збереження у них фертильності до глибокої старості. Проте, заперечувати наявність певної перебудови чоловічого організму не можна. Зміни з боку нервової, ендокринної, серцево-судинної і інших систем, в основі яких лежить так звана часткова андрогенна недостатність у чоловіків (PADAM) і виявляється зниженням продукції вільного тестостерона, підвищенням змісту естрогену і глобулінів, що зв’язують статеві гормони, і порушеннями андрогенно-естрогенного балансу, дозволили виділити поняття чоловічого клімаксу.

Клімакс у чоловіків може наступити в будь-якому віці. Прийнято розрізняти ранній клімакс — до 45 років, звичайний — від 46 до 60 років і пізній — після 60 років, він обумовлений впливом багато кого ендоі екзогенних чинників. Перш за все, це — природжена неповноцінність нейрогуморальної регуляції статевих функцій, порушення статевого дозрівання, гіпогонадізм, крипторхізм. Важливе значення мають супутні захворювання: гіпертонічна хвороба, атеросклероз, цукровий діабет, всі види кастрації (травматична, хірургічна, медикаментозна, променева), алкогольна і інші хронічні інтоксикації.

З біологічної точки зору клімакс — необхідний і неминучий механізм, що дозволяє вивести старіючі особини з відтворювання, що доцільне для збереження вигляду. Спільність проявів клімаксу у чоловіків і жінок була доведена клінічно, це дозволяє вважати його фізіологічним синдромом, обумовленим віковими зсувами в гормональному балансі і обміні речовин і, перш за все, віковим згасанням функції статевих залоз. У чоловіків клімакс наступає пізніше, ніж у жінок, протікає менш помітно, його часто розцінюють як старечі зміни організму.

Існує велика кількість теорій старіння. Багато учених підкреслюють, що старіння — не тільки результат загальних і місцевих інволюційних процесів, що протікають в органах і системах, але і пристосування старіючого організму до них. При фізіологічному старінні відбувається координована перебудова різних рівнів регуляції. Цей процес багато в чому залежить від конституціональних особливостей індивіда. В тих випадках, коли старіння протікає нерівномірно, порушується функціонування регуляторних механізмів і виникає клінічний патологічний клімакс — андропауза. Пусковим механізмом її є зниження чутливості гіпоталамічних центрів до рівня гонадотропінів і статевих гормонів, що приводить до дисбалансу секреції гіпофізом лютеотропного гормону (ЛГ), фолликуло-стимулюючого гормону (ФСГ) і зміні коефіцієнта ФСГ/ЛГ.

Зовнішні і внутрішні статеві органи чоловіків

У чоловіка розрізняють зовнішні і внутрішні статеві органи. До зовнішніх належать статевий член, мошонка і сечівник.

Мошонка складається з шкіри і підшкірної клітковини. У ній містяться яєчка, їх придатки і початкова частина сім'явивідного каналу. Температура в мошонці на 3—4 ° нижча, ніж у черевній порожнині, що має значення для нормального розвитку сперматозоїдів. Звичайно яєчка опускаються в мошонку через пахові канали в кінці сьомого місяця внутрішньоутробного розвитку. При неопущенні з черевної порожнини або затримці в паховому каналі функція яєчок буває зниженою.

Статевий член утворюють три печеристих тіла, оточені клітковиною і покриті дуже рухливою шкірою. Довжина незбудженого статевого члена зрілого чоловіка дорівнює 9—10 см, збудженого — 14—16 см.

Сечівник являє собою трубку довжиною 12—22 см, яка проходить через стінку сечового міхура, передміхурову залозу (простату), стінку тазового дна і нижнє печеристе тіло члена. На задній поверхні відтинка, що проходить через передміхурову залозу, є сім'яний горбик. У нього відкриваються отвори сім'явипорскувальних каналів і передміхурової залози.

До внутрішніх чоловічих статевих органів відносяться яєчка, придатки яєчок, сім'яні міхурці, передміхурова залоза.

Яєчко — парна чоловіча статева залоза. За величиною і зовнішнім виглядом яєчко нагадує голубине яйце, дещо сплющене з боків. Довжина яєчка — 4—4,5 см, товщина — 2—2,5 см, маса — 15—25 г. У яєчках виробляються сперматозоїди і чоловічий статевий гормон тестостерон, що впливає на виробіток сперматозоїдів, функцію сім'яних міхурців, передмірухової залози, а також на функцію нервової системи, залоз внутрішньої секреції і тонус усього організму.

Сперматозоїди починають продукуватись у 13—17 років, тобто в період статевого дозрівання. Цей процес може тривати до глибокої старості. Так, у віці до 70 років сперматозоїди виявляються в спермі більшості чоловіків, в 71−80 — в 50%, в 81—90 років — в 25%, понад 90 років — в поодиноких випадках. Ендокринна функція яєчок різко підвищується в період статевого дозрівання і досягає максимуму в 25 років. Після 25 років і до 50 років продукція яєчками тестостерону поступово зменшується, а у віці 50—70 років різко знижується ендокринна функція яєчок.

Придаток яєчка являє собою трубку, в яку впадають протоки від яєчка. Трубка придатка переходить у сім'я-провідну протоку, яка проходить через паховий канал в черевну порожнину, де розміщується за сечовим міхуром. У кінці протоки є розширення, в яке впадає вихід від сім'яного міхурця, після чого утворюється загальний сім'явипорскувальний канал. Цей канал впадає на верхівці сім'яного горбика в сечівник.

Сім'яні міхурці — парні органи, що розвиваються і функціонують під впливом чоловічого статевого гормона тестостерону, виділяють клейкий желатиноподібний секрет, який є складовою частиною сперми. Тимчасове зниження потенції після статевих стосунків певною мірою зумовлене спорожненням сім'яних міхурців.

Передміхурова залоза, або простата, за своєю формою і величиною нагадує каштан. Складається з дольок, що утворюють вивідні протоки, які відкриваються на задній стінці сечівника.

Секрет передміхурової залози розріджує сперму, збільшує її об'єм і необхідний для нормальної життєдіяльності! сперматозоїдів.

Статева діяльність чоловіка здійснюється за допомогою рефлексу. До складу статевої рефлекторної дуги входять: рецептори-сприймачі статевих подразнень (зорові, слухові, нюхові, дотикові); доцентрові провідники; центри статевої функції; відцентрові провідники; статевий член.

Вищими безумовпо рефлекторними підкірковими статевими центрами є проміжний мозок і підгорбкові центри, які стимулюють статеву рефлекторну діяльність через спинномозковий центр ерекції (збудження) і еякуляції, що розміщені в спинному мозку.

Ерекція може настати при подразненні чутливих нервових закінчень, закладених в статевих органах, під впливом уяви, спогадів, зорових, слухових та інших відчуттів, при подразненні центра ерекції кров’ю, насиченою статевими гормонами. Під час стосунку подразнення передаються на центр еякуляції, а з нього — на спермовипорскувальну протоку, сім'яні міхурці і передміхурову залозу. Це зумовлює еякуляцію сперми, яка супроводжується найвищою статевою насолодою — оргазмом. Головним джерелом статевих гормонів у чоловіка є яєчка, функція яких тісно зв’язана з іншими органами внутрішньої секреції — гіпофізом, наднирковими, щитовидною, зобною залозами. Статеві гормони гіпофіза збуджують і підтримують утворення сперматозоїдів і тестостерону в яєчку. Інші гормони гіпофіза регулюють ріст органів і тканин, функцію надниркових і щитовидної залоз тощо. Гіпофіз у свою чергу регулюється підгорбковими центрами.

Значний вплив на статеву функцію чоловіків і жінок має кора надниркових залоз, у якій виробляються і тестостерон, і естрогени.

При зниженні функції щитовидної залози пригнічується діяльність статевих органів як чоловіка, так і жінки. У чоловіків зменшується здатність до запліднення і навіть настає безпліддя, знижується статевий потяг і потенція. У жінок менструації стають незначними і нерідко зовсім припиняються. Статеві залози тісно зв’язані і з зобною залозою. Вона добре розвинена у дітей. У 12—14 років зобна залоза поступово атрофується і починають бурхливо розвиватись статеві органи.

Функція ендокринної системи і, зокрема, статевих залоз залежить від діяльності центральної і вегетативної нервової системи. Порушення останньої спричиняють ослаблення або розлад діяльності статевих органів.

Причини і час настання клімаксу у чоловіків

Питання про настання клімаксу у чоловіків і досі є предметом суперечок багатьох вчених. Дехто вважає, що процес утворення сперми і здатність до ерекції у здорового чоловіка можуть тривати до глибокої старості. Однак спо стереження і дослідження останніх десятиліть переконли во засвідчують, що клімактеричним змінам підлягає та кож і чоловічий організм.;

Вищими підкірковими центрами регуляції функції статевих залоз як у чоловіків, так і в жінок є центри шдгорб-кової ділянки, що стимулюють функцію гіпофіза при допомозі релізінг-фактора, а також через вплив на вегетативні первові центри. З віком ослаблення гальмівного впливу центральної нервової системи призводить до посилення функції підгорбкових центрів, збільшення продукції релізінг-фактора, а отже, і до посиленої діяльності гіпофіза. У відповідь на це спочатку підвищується діяльність статевих залоз, а потім поступово виснажується, знижується, зумовлюючи прояви клімаксу.

Можливий і інший механізм розвитку клімактеричних змін: спочатку виникають зворотні зміни в статевих залозах — яєчках, передміхуровій залозі, сім'яних міхурцях, придатках яєчок, в надниркових залозах та інших оргапах, що впливають на функцію статевої системи, а потім настають зміни в гіпофізі і підгорбкових центрах.

Найбільше уражується ендокриппа функція яєчок, що позначається на виробленні тестостерону, який тонізує весь організм. Дещо пізніше порушується продукція сперматозоїдів. '

У більшості чоловіків клімактеричні зміни розвиваються поступово, малопомітно і не супроводжуються особливими скаргами та наріканнями. .Однак 10—15% чоловіків під час клімаксу звертаються за медичною допомогою.

Найчастіше клімактеричні зміни в чоловіків настають, у віці 45—60 років. Проте в деяких випадках клімаксу ці межі можуть розсуватись як у один, так і в інший бік. Слід пам’ятати, що клімакс не співпадає з припиненням статей вої діяльності. Остання може продовжуватись .як під час клімактеричного періоду, так і через багато років після нього.

Причини раннього клімаксу у чоловіків Клімакс у чоловіків, що настає до 45 років, називається раннім. Причини раннього клімаксу можуть бути вроджені і набуті. До вроджених причин відносяться недорозвинення статевих органів, неопущення яєчок внаслідок передчасних пологів, а також внутрішньоутробної інтоксикації плода під час вагітності матері (токсикози вагітних, гіпертонія, несумісність між організмом матері і плода по резус-фактору, групах крові, інфекційні, серцево-судинні і інші захворювання матері тощо).

До набутих причин відносять наслідки перенесених в дитинстві тяжких іпфекційних* захворювань — свинки, бруцельозу, туляремії, тяжких форм грипу і ін. Ранній клімакс може зумовитись тяжкими нервово-психічними травмами, переживаннями, неповноцінним харчуванням, виснажливою, непосильною працею; тяжкою інтоксикацією шкідливими для організму хімічними речовинами, наркотиками. Спричипити ранній клімакс може туберкульоз яєчок, надниркових залоз, мозкових оболонок, гонорея передміхурової залози, сім'яних міхурців, яєчка; пухлини яєчок, надниркових залоз, мозку; ураження підгорбкових центрів мозку, гіпофіза, що супроводжуються підвищенням артеріального тиску, ожирінням, діабетом. Ранній клімакс настає при захворюванні ендокринної системи, опроміненні яєчок рентгенівськими променями і радіоактивними речовинами. Часто причинами раннього клімаксу є виснаження, зумовлене статевими надмірностями, зловживанням алкогольними напоями, курінням, а також занадто калорійне харчування при зниженій руховій активності тощо.

Ознаки клімаксу у чоловіків

Прояви клімаксу у чоловіків умовно можна розподілити на чотири основні групи: нервово-психічні, серцево-судинні, ендокринно-обмінні, сечостатеві.

Нервово-психічні розлади проявляються зниженням гальмівної функції нервової системи, підвищенням збудливості, дратливістю, нервозністю. Людина стає, капризною, сварливою, безпричинно конфліктує. Дріб'язкові неприємності, невдачі, зауваження по роботі або щодо поведінки зумовлюють тривожний настрій, пригнічують, можуть вивести з рівноваги на тривалий час. Деякі хворі невдоволені собою, навколишньою обстановкою на роботі і вдома, скаржаться на багатьох товаришів або колег, на сусідів, безпідставно бурчать. Інші стають надмірно балакучими. Багато чоловіків клімактеричного віку скаржаться на знижену працездатність, підвищену втомлюваність, безсилля, зменшення енергії, погіршення пам’яті, особливо на недавні події, ослаблення уваги. Щоб зрозуміти і запам’ятати суть якогось тексту, його доводиться перечитувати кілька разів. У деяких випадках пацієнти скаржаться на шум у вухах, запаморочення, оніміння рук, окремих пальців на руках, ногах, свербіж деяких ділянок шкіри, особливо мошонки, відчуття повзання мурашок по тілі, мерехтіння перед очима. Нерідко з’являється біль у ділянці лоба, в скронях, особливо зліва, потилиці чи тім'ї. Біль у потилично-шийній ділянці віддає в шию, хребет, лопатку; може тривати від кількох годин до кількох днів.

Часто клімакс супроводжується розладом сну. Одні хворі засинають швидко, але сплять недовго (1—3 г), потім прокидаються і не можуть заснути до самого ранку. Інші пацієнти довго не можуть заснути звечора, а потім не встигають виспатись. Хворі не встигають за ніч відпочити, відновити свої сили, ходять виснажені, знесилені, сонні.

У ряді випадків чоловіки втрачають інтерес до праці, родини, стають байдужими до колись улюблених занять,' скаржаться на самотність. Заглиблюються у роздуми про своє життя, акцентують увагу на своєму захворюванні, стають педовірливнмп, легкодухими, безініціативними, відмежовуються від усіх.

Серцево-судинні розлади зумовлюються порушенням нервової регуляції м’язів стінок судин та їх атеросклерозом. У хворого раптово зявляються приливи жару і червоніють ділянки щік, лоба, покрита волоссям частина голови, шия, спина, передня частина грудної клітки. Приливи нерідко супроводжуються неприємним відчуттям сухості в роті і носі, а потім долучається рясне потовиділення. Хворому душно, важко дихати. Після таких приливів організм розслаблюється, пацієнт знесилюється і хоче відпочити. Іноді хворі відчувають ніби стукіт у скронях. Це буває при підвищеному артеріальному тискові і прискореному пульсі. Часто непокоїть ниючий, а іноді й гострий біль у ділянці серця, який різко посилюється при спробі нагнутись, при ходьбі, під час фізичної праці тощо. Біль посилюється при переживаннях, неприємних новинах, фізичній перевтомі, після недостатнього відпочинку.

Проявами ослаблення судинних стінок є варикозне розширення вен (особливо на ногах) після піднімання тягарів, а також розширення гемороїдальних вен і поява геморою у людей, схильних до запорів.

Ендокринно-обмінні порушення зумовлюються фізіологічним віковим зниженням продукції організмом гормонів підгорбкових центрів, гіпофіза, яєчок, підшлункової, щитовидної залоз, надниркових та інших залоз внутрішньої секреції, а також ферментів, що регулюють обмін речовин. У клімактеричний період знижуються рухливість, працездатність, статева діяльність, потреби організму в енергетичних і пластичних речовинах. Однак деякі пацієнти втрачають самоконтроль і споживають велику кількість калорійних продуктів. Це призводить до ожиріння, атеросклерозу. При зловживанні білковими продуктами, особливо м’ясом і яйцями, а також сіллю може розвинутись подагра, ураження суглобів. Надмірний вміст жирів, особ-. ливо смальцю, яєчних жовтків, і недостатня кількість рідини може призвести до утворення піску і каменів у жовчних шляхах, а надлишок білків (м'яса, яєць, риби) при дефіциті води — до утворення піску і каменів у сечових шляхах. При переважати в раціопі вуглеводів може розвинутись діабет. Однією з ознак надмірного харчування є здуття живота, утворення в кишечнику газів унаслідок розвитку гнильних процесів, які свідчать про нездатність організму перетравити всю їжу.

Сечостатеві розлади. Чоловіки під час клімаксу нерідко скаржаться на часте сечовипускання. Зменшується сила сечового струменя. Іноді натиск стає настільки слабким, що недостатньо відкривається сечівник і сеча витікає не одним струменем, а розбризкується. У деяких випадках буває біль унизу живота, в паху, крижах. При обстеженні у таких хворих нерідко виявляють гіпертрофію або запалення передміхурової залози. Часто під час клімаксу знижується статева функція, рідшими стають статеві стосунки, слабше виражена ерекція, пришвидшується еякуляція. Нерідко підвищений статевий потяг при зниженій здатності до статевих зносин призводить до тяжких нервовр-психічних порушень і переживань чоловіка. Проте іноді клімакс не впливає на статеву діяльність чоловіка.

Перебіг клімаксу у чоловіків

Споконвіку точаться суперечки про те, чи буває у чоловіків клімакс. Чимало фахівців заперечують наявність клімаксу у чоловіків, мотивуючи це тим, що у чоловіків, по-перше, немає таких демонстративних змін в організмі, як розлади менструації у жінок; по-друге, у чоловіків клімакс перебігає більш повільно, репродуктивпа функція згасає поступово, а іноді зберігається і до глибокої старості. Та якщо врахувати, що здатність до репродукції в похилому і старечому віці зберігається лише в поодиноких чоловіків, і проаналізувати фізіологічні і морфологічні зміни в організмі чоловіка, то стане зрозуміло, що клімакс позначається на стані здоров’я чоловіка. Уражується нервово-психічна, серцево-судинна, ендокринна системи, порушується обмін речовин, відбуваються зміни в інших тканинах і органах. В основі клімактеричних явищ лежать процеси старіння органів і тканин, що призводить до зменшення продукції і насичення крові чоловічим статевим гормоном тестостероном, який виливає па функцію статевих органів, ендокринних залоз, нервової системи та ін. Клімакс супроводжується деяким зменшенням яєчок, їх придатків, передміхурової залози, сім'яних міхурців, статевого члепа. Обмін речовин при клімаксі знижується, в ділянці живота, шиї, обличчя, навколо серця відкладається жир, розвивається атеросклероз судин, ослаблюється сила мязів, шкіра зморщується, погіршується пам’ять.

Найчастіше з’являються клімактеричні прояви у чоловіків у віці від 45 до 60 років (особливо в 50—54 роки). У цей час помічають занепад сил і енергії, підвищення втомлюваності, зниження працездатності. Людина стає нерішучою, плаксивою, скаржиться на неприємні відчуття і біль у ділянці серця та інших органах, головний біль, погіршення сну, запори. До цих симптомів приєднується серцебиття, приливи крові до голови, пітливість, похолодання кінцівок, запаморочення, відчуття повзання мурашок по тілу, оніміння кінцівок, пальців тощо. Нерідко підвищується артеріальний тиск.

Під час клімаксу частішає акт сечовипускання, зменшується сила струменя, розбризкується сеча, з’являється біль внпзу живота. У цей час знижується або підвищується статевий потяг, зменшується потенція, спостерігаються недостатня ерекція статевого члена, передчасна еякуляція.

Різноманітні порушення діяльності сечостатевих органів, первової системи, психічні захворювання під час клімаксу часто зумовлюються порушенням функції і збільшенням передміхурової залози. При патологічному клімаксі це спостерігається більше ніж у половини чоловіків. Іноді з приводу психічних розладів доводиться звертатись за допомогою до психіатра.

Клімактеричний період у чоловіків може тривати від 1 до 5 років (найчастіше — 1,5—3 роки). Перебіг клімаксу теж значною мірою залежить від типу нервової системи, умов праці, відпочинку, побуту, етапу здоров’я тощо. У чоловіків з холеричним типом нервової системи під час клімаксу нерідко спостерігаються розлади нервової системи.

Неврози супроводжуються підвищеною збудливістю, плаксивістю, головним болем, приливами, поганим сном тощо. У сангвініків перебіг клімаксу спокійний, якщо вони зайняті улюбленою працею на підприємстві, в установі або в домашньому господарстві; У флегматиків клімакс не позначається па нервовій системі. Меланхоліки часто скаржаться на біль у місці розташування різних органів і систем, а іноді й психічні розлади.

При доброзичливому ставлені на роботі, злагоді в родині клімактеричні розлади бувають незначними. Якщо ж взаємини пенормальщ, виникають різноманітні нарікання, сварки, клімакс ускладнюється значними розладами, особливо з боку первово-психічної і серцево-судинної систем. За ступенем вираженості у чоловіків розрізняються компенсований, нестійко компенсований і декомпенсований клімакс. Компенсованим називають клімактеричний період без значних розладів функцій організму і порушення працездатності. При нестійкій компенсації спостерігаються періодичні нетривалі розлади, які можна відносно швидко і легко усунути за допомогою медикаментів та інших лікувальних заходів. При декомпенсованому клімаксі розлади з боку деяких систем організму можуть бути досить значними, вимагають тривалого систематичного лікування і супроводжуються тривалою втратою працездатності.

Профілактика ранніх та тяжких проявів клімаксу у чоловіків

Для профілактики ранніх та тяжких проявів клімаксу у чоловіків важливе значення мають побутові умови, режим праці і відпочинку, харчування, систематичне занят-тя фізичною культурою, запобігання, а при розвитку — своєчасне лікування гострих та хронічних захворювань, невиснажливий ритм статевого життя. Чоловіки повинні запам’ятати, що зловживання алкогольними напоями, ку-рінпя тощо значного мірою сприяють появі раннього клімаксу. Детальніше про все це сказано у підрозділі про клімакс у жінок.

Праця повинна бути невиснажливою, посильною, приносити фізичне і моральне задоволення. Тому дуже важливо дотримувати раціонального режиму праці і відпочинку. Перерви в роботі слід використовувати для активного відпочинку. При сидячій роботі — відпочивати стоячи і навпаки. Стежити за дотриманням правил охорони праці і техніки безпеки. Відстань від житла до місця праці вважається оптимальною, якщо для її подолання затрачається не більше 30—35 хв. На роботу і з роботи бажано ходити пішки. Нічний сон дорослого повинен тривати 7—8 г. У вихідні дні і під час відпустки потрібно якомога більше перебувати па свіжому повітрі, на лоні природи — в парку, в лісі, в саду, біля річки, озера, ставка, моря. Харчування повинно бути збалансованим, повноцінним і задовольняти потреби організму. Раціональним режимом харчування передбачається прийом їжі через 4—5 г, з пічною перервою 10—11 г.

Могутнім засобом збережеиня здоров’я, творчого довголіття, високої працездатності до глибокої старості є систематичні постійні заняття фізичними вправами, фізкультурою. День повипен починатися з фізичної зарядки. На роботі необхідно регулярно і неухильно виконувати вправи під час фізкультурної паузи. Влітку бажано якомога, більше купатись, займатись греблею, здійснювати пішохідні екскурсії, збирати гриби, працювати в саду, на городі, взимку — кататись на ковзанах, лижах, ходити на полювання.

Дуже важливо виявити і своєчасно лікувати різноманітні гострі та хронічні захворюванпя: кір, коклюш, дифтерію, скарлатину, ангіну, грип, дизентерію, черевний тиф, туберкульоз, гонорею, сифіліс, гастрит, ентероколіт, — дерматити тощо. Особливо небезпечні гонорея і трихомоноз. При запущених, нелікованих або недолікованих гонореї і трихомонозі збудники захворювання можуть проникати в передміхурову залозу, сім'яні міхурці, придатки яєчок і самі яєчка, зумовлюючи запальні процеси. Це зрештою призводить до тяжких різноманітних ускладнень, у тому числі й раннього клімаксу.

Активність статевої діяльності залежить від віку пацієнта, умов праці, побуту, відпочинку, харчування, стосунків міяї партнерами, темпераменту тощо. Статеве життя повинне приносити насолоду, задоволення і позитивно відбиватись на розумових й фізичних показниках. Згідно з рекомендаціями лікарів статеві стосунки повинні бути на третьому-четвертому десятилітті життя 1—2 рази на тиждень, на п’ятому-шостому один-два рази на місяць. Але це лише орієнтовна порада. Ритм статевого життя визначається суто індивідуально. Статеві стосунки повинні бути невиснажливими, не зумовлювати похудіння, в’ялості, блідості. Статевий акт звичайно не супроводжується ослабленням нервової і м’язової енергії і зниженням працездатності.

Під впливом алкоголю ослаблюється гальмівний процес, людина швидко збуджується. Втрачаючи контроль над своїми діями, вступає в статеві стосунки з незнайомими особами, що може призвести до венеричних захворювань. Особи, що зловживають алкоголем, стають іноді імпотентами вже в 35—40 років, а іноді навіть і раніше.

Тому боротьба з пияцтвом є складовою частішою профілактики раннього і тяжкого клімаксу у чоловіків.

Пришвидшує і ускладнює перебіг клімаксу і куріння, оскільки нікотин негативно впливає на ферменти, що регулюють обмін речовин у серці, нервовій системі, м’язах, слизових оболонках шлунка і травного тракту, а також подразнює слизові оболонки трахеї, бронхів, альвеол.

Лікування клімаксу у чоловіків

Як уже зазначалось, клімакс — не хвороба, а фізіологічний період в житті людини. У переважної більшості чоловіків клімакс перебігає нормально і не вимагає ніяких лікувальних заходів. Проте у 10—15% чоловіків клімактеричні розлади настільки значні, що вони змушені звернутись за допомогою до лікаря. Раптова поява приливів, болю в ділянці серця, внизу живота, плаксивості, запаморочення, оніміння деяких частин тіла, безсилля, зниження пам’яті, статевої потенції та ін. породжують іноді думку про тяжку невиліковну хворобу і наближення кіпця життя. Роз’яснення суті змін, що відбуваються в організмі, розповіді про те, що ці порушення — тимчасове явище і через рік-другий стан нормалізується, породжує у більшості хворих надію на швидке видужання. Клімакс протікає в легшій формі, якщо людина виконує улюблену працю, бере активну участь у житті свого колективу, відчуває турботу своєї родини тощо. Піднімають тонус, поліпшують обмін речовин, загальний стан організму систематичні фізкультурні вправи, ранкова фіззарядка, фізкультурна пауза на роботі, систематичні прогулянки, катання на ковзанах, лижах, мисливство, купання, гребля і інші види спорту. Якщо чоловік звик до певного виду спорту, то з настанням клімаксу відмовлятись від цих вправ недоцільно. Щоденну буденну роботу корисно чергувати з заняттям улюбленою справою, так званим хоббі — театр, кіно, концерти, їзда на велосипеді, автомашині, рибалка, філателія тощо. Сприятливо діють на стан здоров’я сонячні ванни. Але не слід зловживати цією процедурою. Перебувати на сопці довше години протягом усього дня не рекомендується.

Добре відновлюють сили перебування на свіжому повітрі, водні процедури — обтирання вологим рушником, обливання, душ, ванна, купання в водоймах чи басейні. Під час клімаксу необхідно бути на свіжому повітрі не менше 4 г на добу, а у вихідні та святкові дні — 8—12 г.

Раціональний режим, добре продумане збалансоване харчування, влаштований побут, доброзичливі «стосунки в сім'ї і на роботі, улюблена професія, активний повноцінний відпочипок — ось ті чинники, які є запорукою доброго настрою, прекрасного здоров’я і творчого довголіття.

Висновки

Останніми роками значно зріс інтерес до проблеми «чоловічого клімаксу» — старінню у чоловіків. Провідною ланкою в процесі «клімаксу чоловіка «є вікове зниження концентрації андрогенів в крові.

Як не дивно, представники сильної підлоги в клімактеричний період не завжди можуть, що називається, тримати себе в руках і управляти своєю поведінкою. Подібно жінкам, панічно реагуючим на супутні клімаксу симптоми, багато чоловіків, що переживають клімакс, міняються до невпізнання. Стримані і спокійні стають емоційно неврівноваженими і дратівливими, весельчаки і заводії впадають в тугу і депресію, а зануди і мовчуни вражають оточуючих несподіваною безпечністю і товариськістю. Протягом дня чоловік здатний проявити цілу гамму емоцій — від безпричинної веселості до абсолютно необгрунтованого відчуття страху і тривоги.

Інтерес проблемі «клімаксу чоловіка» має декілька аспектів. По-перше, медичний, оскільки цей період в житті чоловіка супроводжується якісною перебудовою організму, комплексом ендокринних і метаболічних змін, що першу чергу відображається функціональними порушеннями в статевій і центральній нервовій системах, кістках, м’язах, шкірному покриві. По-друге, соціальний аспект. Адже що складається на сьогоднішній день демографічна ситуація веде до того, що відбувається збільшення частки літніх людей в популяції, зменшення частки молоді, значно більш низкою тривалості життя чоловіків в порівнянні з жінками. Тому є важливим збільшити період активної працездатності старіючих чоловіків. І, нарешті, особовий аспект, пов’язаний з поліпшенням якості життя чоловіків середнього і немолодого віку.

Як правило, чоловічий клімакс супроводжується частою зміною настрою, незадоволеністю собою, надмірною недовірливістю відносно власного здоров’я. Загострюються неврози, з’являється боязнь невиліковної хвороби.

На щастя, чоловічий клімакс — стан тимчасовий. Звичайно він триває від 2 до 4 років. При своєчасно початому лікуванні і відповідній підготовці чоловічий клімакс проходить, не залишаючи серйозних наслідків і не викликаючи всякого роду розладів.

Важливо не просто продовження життя, а максимально тривале збереження творчої діяльності, фізичної, інтелектуальної і сексуальної активності.

Література

Давидов Л. Я., Султан Л. І. Д13 Клімакс— К.: Здоров’я, 1980.— 48 с

І. І. Горпінченко, д. м. н., професор, завідуючий відділом сексопатології і андрологии Інституту урології АМН України, головна сексопатологія і андролог МЗ України, р. Київ, Здоров’я України, № 68, квітень 2003 року