Практичне дослідження процесів адаптації (констатуючий експеримент)

Для виявлення потенційної «групи ризику» серед учнів 5-го класу ми підібрали різноманітні методики.

Однією із перших методик була проведена «Соціометрія» (адаптована Бітяновою). Метою соціометрії було визначити соціометричний статус кожного учня в системі міжособистісних стосунків у класному колективі. Учні заслухали інструкцію: «Вам буде задано три запитання. У відповіді вам потрібно написати прізвище та ім'я трьох однокласників. Уважно подумайте та відповідайте щиро. Результати нікому не повідомляються».

Запитання:

Кого б із класу ви запросили б на День народження?

З ким би із однокласників ви пішли б у похід?

Уявіть, що ваш клас збирають знову, кого б із старого класу ви хотіли бачити у новому?

Після проведення методики були оброблені результати і визначені внутрішньогрупові вибори, які представлені у рисунку 2.1.

Рис. 2.1. Схема внутрішньгрупових виборів.

Богдан В.

Богдан Г.

Владислав І.

Анна М.

Валентин Ш.

Анастасія Ш.

Олег Ш.

Дослідження показало, що індекс згуртованості класу дорівнює 0,8. Даний показник свідчить про гарний рівень згуртованості класу. Лідерами в класі являються Анастасія Ш. та Олег Ш. перевагу учні надають Богдану Г. та Валентину Ш. Учні нехтують Богданом В. та Анною М.

За результатами можна побачити, що більшу увагу у роботі потрібно приділити Богдану та Анні. Та працювати над покращенням рівня згуртованості класу.

З метою виявлення особистих якостей, певного змісту психіки та психологічного стану учнів була використана методика «Неіснуюча тварина» Дж. Лампена. Учні отримали кольорові олівці та альбомний лист та завдання: «Вигадайте і намалюйте неіснуючу тварину, і назвіть її неіснуючим ім'ям. „Відпустіть“ свою руку та дозвольте їй малювати ніби самій по собі».

За даною методикою було досліджено 4 із 7 учнів. Після обробки результатів ми виявили, що загальний рівень розвитку дітей знаходиться на середньому рівні. Більш детальніші результати можна побачити у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

За даними результатами можна отримати первинне бачення внутрішнього стану учнів, їх психологічні особливості.

Також для кращої вивчення адаптації учнів була проведена проективна методика «Що мені подобається в школі?» (за Н.Г.Лускановою). Метою даної методики є виявлення ставлення дітей до школи і мотиваційну готовність дітей до навчання в школі старшої ланки.

Діти отримали кольорові олівці, альбомні аркуші та завдання: «Намалювати те, що найбільше подобається в школі, малювати можна що завгодно, оцінки за малюнки ставиться не будуть».

Діти із задоволенням та захопленням почали виконувати поставлене завдання, всі учні малювали за заданою темою.

За проведеною методикою виявила, що у дітей наявне позитивне відношення до школи. Проте лише один учень має високу шкільну мотивацію, яка свідчить про наявність пізнавальних навчальних мотивів. Інші учні також мають позитивне відношення до школи, але їх мотивація склалася на фоні зовнішніх шкільних атрибутів та переважанням ігрової мотивації.

Також, з метою підтвердження результатів попередньої діагностики та визначення рівня зацікавленості учнів до навчальної діяльності учнів 5-го класу, була дана анкета С. Я. Капрілової «Що нам цікаво» (див.додаток А). Учням було роздано бланки із текстом анкети, де їм потрібно було вибрати або самостійно написати відповідь.

За проведеним анкетуванням було виявлено, що більшість класу зацікавлені в навчальній діяльності. Учні ходять до школи в більшості з метою пізнання нового, участі в суспільній праці. Вони вважають, що ходити до школи є їх обов’язком. Найважче учням дається вивчення англійської мови. Всім учням подобається вивчення математики та фізкультури. В цілому дітям подобається ходити до школи, в них середній рівень шкільної мотивації. Учні свою відповідальність за навчання розуміють.

Для визначення рівня самооцінки учнів була проведена методика «Моя самооцінка» (див. додаток Б). Учням були зачитані 50 рис характеру, які потрібно було згрупувати за двома критеріями «Ідеал» та «Анти-ідеал». Потім учням потрібно було вибрати ті риси, які притаманні саме їм.

Результати даного дослідження можна побачити у наведених діаграмах.

Рисунок 2.2. Рівні самооцінок учнів. Ідеал.

Свій «Ідеал» переоцінюють такі учні як Олег Ш., Богдан В., Богдан Г. Адекватні вимоги до свого «Ідеалу» мають Анастасія Ш. та Валентин Ш.

Рисунок 2.3. Рівні самооцінок учнів. Анти-ідеал.

За результатами дослідження «Анти-ідеал» ми маємо протилежні дані. Досить критично до свого «Анти-ідеалу» відносяться Богдан В., Анастасія Ш. та Валентин Ш. Проте Олег Ш. та Богдан Г. адекватно відносяться до свого «Анти-ідеалу».

За даними результатами можна зробити висновок, що найбільші труднощі із самооцінкою має Богдан В. та потрібно проводити роботу щодо нормалізації самооцінки учнів.

За допомогою тесту «Вивчення шкільної тривожності» (Філіпса) (див. додаток В) було досліджено адаптацію учнів 5 класу до нових умов навчання.

Метою даного тесту є вивчення рівня і характеру тривожності, пов’язаної із школою у дітей середнього шкільного віку. Тест складається із 58 запитань, на кожне із яких потрібно дати відповідь «так» або «ні».

Отже, можна сказати, що у 33% учнів підвищена загальна тривожність у школі, мають страх самовираження та проблеми у стосунках.

Після проведення та обробки тесту були отримані результати, які можна побачити в діаграмі наведеній нижче.

Рис. 2.4 Рівні тривожності

Таким чином можна зробити висновок, що учні 5 класу знаходяться в процесі адаптації до навчання в середній ланці школи. В класі склалися дружні відносини, психологічний комфорт учнів знаходиться на середньому рівні. Щодо навчання думки учнів розділилися: одним подобається вивчення точних наук, іншим — фізична культура та інформатика. Клас складається із 7 учнів, проте в ньому склалися свої мікроколективи. Відносини між хлопцями та дівчатами на середньому рівні, але якщо ситуація того вимагає, то згуртованість підвищується. Більшість учнів гарно адаптується до нових умов навчання, в «групі ризику» адаптаційних процесів знаходиться Богдан В.

Клас потребує допомоги соціального педагога, щодо створення оптимальних умов, які б сприяли кращій адаптації учнів до навчання в нових умов.