Підприємство по технічному обслуговуванню і ремонту будівельних машин

КУРСОВА РОБОТА з «Економіки підприємства»

на тему: «Підприємство по технічному обслуговуванню і ремонту будівельних машин»

м. Полтава — 2013 рік Зміст Вступ

1. Розрахунок річної виробничої програми ремонтної майстерні

2. Розрахунок кількості основних робітників і розподілення їх по розрядах

3. Розрахунок вартості основних фондів

4. Розрахунок зарплати основних виробничих робочих

5. Затрати на запасні частини і матеріали

6. Цехові накладні витрати

7. Визначення економічного ефекту ремонтної майстерні

8. Розрахунок оборотних засобів підприємства

9. Розрахунок доходу ремонтної майстерні

10. Розрахунок техніко-економічних показників ремонтної майстерні

Список літератури виробничий ремонтний майстерня витрата Вступ Мета дисципліни «Економіка підприємства» — вивчення шляхів та методів рішення задач по підвищенню ефективності виробництва.

В зв’язку з цим велика увага приділяється проблемам, пов’язаним і показниками та факторами ефективності виробництва: прибутком та рентабельністю, організацією виробництва—праці та заробітної праці; використанню основних та оборотних засобів, матеріально-технічному забезпеченню і нормуванню праці.

Важливим направленням в підвищенні ефективності виробництва являється ріст продуктивності праці. В курсовій роботі розглядаються шляхи підвищення продуктивності праці при експлуатації та ремонту машин в транспортному будівництві. Суть роботи — у процесі навчання з цієї дисципліни студенти набувають навички в розрахунках по економіці, організації та плануванню виробництва, що має важливе значення при виборі кращого рішення при організації ремонтних робіт, впровадження нової техніки і технології на виробництві.

Курсова робота — призначена для поглиблення і закріплення знань з економіки — що вивчає виробництво товарів та послуг, їх розподіл та реалізацію для придбання максимального прибутку .

В курсовій роботі розраховують такі поняття як виробнича програма ремонтної майстерні, де розраховують річну кількість ТО і Р. В розділі «Кількість основних робочих» знаходиться кількість робочих і табличним способом розподіляють робочих за фахом в розрахунку вартості основних фондів знаходять ці фонди, і знаходять витрати на виробництво. В розрахунку зарплати основних робочих знаходиться основна зарплата, допоміжна, загальна, доплата за роботу в нічний час і т. д. В зарплатах на запасні частини і матеріали знаходиться загальна вартість запчастин і матеріалів. Цехові накладні витрати включають в себе утримання цехового персоналу, витрати на виробництво на охорону праці і ТБ і т. д. У визначенні економічного ефекту ремонтної майстерні визначається річна економія. Розрахунок оборотних засобів підприємства ведеться табличним способом і знаходиться норматив оборотних засобів.

1. Розрахунок річної виробничої програми ремонтної майстерні

1.Розрахунок річної виробничої програми ремонтної майстерні ведуть в такій послідовності:

— складають відомість наявності машин, які ремонтуються згідно завдання.

Таблиця 1.1-Наявність ремонтуємих машин

Річна кількість годин приймається по довіднику.

Види, кількість та трудоємкість ТО і Р приймаються з довідника

2.Визначаю річну кількість ТО і Р коефіцієнтом переходу від циклу до року. Всі дані заносяться у таблицю № 1.2

Таблиця 1.2-Річна кількість ТО і Р.

Коефіцієнт переходу від циклу до року знаходжу по формулі:

; (1.1)

де, Тр — річна кількість роботи машин;.

Мц — тривалість міжремонтного циклу з довідника Наприклад: розрахуємо коефіцієнт для АвтокранаКС-7976

Річну ТО і Р знаходжу добутком (2· 4·5), результат заношу в графу (7); загальну трудоємкість знаходжу множенням граф (6 і 7), результат заношу в графу (8) таблиці № 2.

Аналогічно розраховую коефіцієнт переходу від міжремонтного циклу до року і для інших машин включених в завдання. Розподіляю загальну трудоємкість річної виробничої програми по видам технологічних дій і всіх машин окремо.

Річна виробнича програма має слідуючий вигляд:

Таблиця 1.3-Річна виробнича програма по ТО і Р.

2. Розрахунок кількості основних робітників і розподіл їх по розрядам Розраховую загальну чисельність основних виробничих робочих, вона визначається від загальної річної трудоємності виробничої програми і дійсного фонду часу робочого за формулою:

Р_n =; (2.1)

де, Т_обс — річний обсяг робіт (трудоємність);

Ф_др — річний дійсний фонд часу робочого;

К_n — коефіцієнт виконання норми виробітку приймається від 1,05 до 1,20.

Р_n = = 54 чол.

Дійсний фонд часу робочого визначається по формулі:

Ф_др = [(365 — (t_в + t_n + t_відп)) · t_зм — nn] · f; (2.2)

де, t_в — вихідні дні;

t_n — святкові дні;

t_відп — тривалість відпустки (дні);

t_зм — тривалість зміни;

365 — календарні дні за рік;

nn — годин не роботи в передсвяткові дні;

f — коефіцієнт враховуючий втрати робочого часу = 0,96 — 0,97.

Ф_др = [(365 — (104 + 10 +24)) · 8 — 4] · 0,97 = 1758 год.

Аналогічно розраховується число виробничих робочих по ТО і Р. В цьому випадку ділимо величину трудоємності ТО і ПР на дійсний фонд робочого часу. Після розрахунку кількості робочих розподіляється робоча сила за фахом згідно «ЕТКД»

Таблиця 2.1. Розподілення робочих за фахом.

До складу працюючих ремонтних майстерень крім основних робітників входять: допоміжні робітники, керівники, спеціалісти, що відносяться до службовців.

Кількість допоміжних робітників:

Р_д = (0,15? 0,18) · Р_n; (2.3)

Р_д = 0,18 · 54 = 10 чол.

Кількість інженерно-технічних робітників:

Р_ітр = (Р_n + Р_д) · (0,07? 0,04); (2.4)

Р_ітр = (54 + 10) · 0,04 = 3 чол.

Кількість службовців керуючого складу:

Р_СКП = (Р_n + Р_д) · (0,02? 0,03); (2.5)

Р_СКП = (54 + 10) · 0,03 = 2 чол.

Кількість молодшого обслуговуючого персоналу:

Р_М = (Р_n + Р_д) · (0,02? 0,03); (2.6)

Р_М = (54 + 10) · 0,03 = 2 чол.

Площу виробничого підприємства визнаємо по питомій площі, яка приходиться на одного робітника і розраховується по формулі:

F = P ·; (2.7)

де, Р_n — кількість робітників;

Р — площа на одного робітника;

З — кількість змін.

F = 19 · = 513 м²

Режим роботи майстерні:

Перша зміна від 8 до 17 год.

Друга зміна від 17 до 2 год.

3. Розрахунок вартості основних фондів Для того, щоб визначити економічну ефективність проектує мого підприємства необхідно витратити на проектуєме підприємство та прибуток, який отримує це підприємство за виконані роботи.

Для визначення витрат на проектуєме підприємство потрібно розрахувати вартість основних фондів підприємства до складу яких входять:

— будівлі та виробниче обладнання ;

— передавальні пристрої ;

— вантажо-під'ємні засоби ;

— інструменти та інвентар.

Вказані основні засоби визначаються в технічній частині проекту. Вартість основних засобів визначається на основі прейскуранта цін з додаванням 10% вартості на монтаж та перевезення.

Для спрощення розрахунків основні засоби можуть бути визначені так:

— вартість будови розраховується виходячи з вартості 1 м³ об'єму будови за формулою:

В_буд = V · G; (3.1)

де, V — Об'єм будови;

G — вартість 1 м³.

В_буд = 4104 · 4200 = 17 236 800 грн.

Об'єм визначається по зовнішній площині і висоті:

V = F · Н + F · Н; (3.2)

де, Н — висота будівлі;

F — площа виробничих приміщень

V = 513 · 6 + 0,33 · 513 · 6 = 4104 м³

Вартість виробничого обладнання та його монтаж складає 65−80%.

Силове обладнання 12%.

Передаточні пристрої 6%.

Вантажо-під'ємних засобів 12%.

Вартість інструмента та інвентарю 4−6% вартості будівлі.

Результати заношу у таблицю № 3.1

Таблиця 3.1-Вартість основних фондів.

Розрахунок витрат на виробництво.

Для економічної ефективності проектує мого підприємства необхідно розрахувати собівартість продукції, яка являє собою витрати в грошовій формі на ТО і Р машин. Витрати виробництва групуються в наступні статті:

1. Прямі витрати — витрати на заробітну плату основних виробничих з нарахуванням.

2. Витрати на матеріали, запчастини та комплектуючі вироби.

3. Цехові накладні витрати.

4. Загальнозаводські витрати.

5. Позавиробничі витрати.

4. Розрахунок зарплати основних виробничих фондів Загальний фонд заробітної плати виробничих робітників включає в себе основну заробітну плату з нарахуванням, зв’язаним з витратами на соціальне страхування робітників.

З_заг = З_осн + З_дод + Н_зп; (4.1)

де, З_осн — основна заробітна плата;

З_дод — додаткова заробітна плата;

Н_зп — нарахування на заробітну плату.

З_заг = 1 079 559 + 1 399 681 + 917 319 = 3 396 559 грн.

До складу основної заробітної плати входять всі види розрахунків за фактично відпрацьований час, заробітна плата за роботу в нічний час, доплата за шкідливі умови праці, доплата за керівництво бригадою.

Основою для розрахунків служить:

1. Трудоємкість виробничої програми.

2. Прийнята форма оплати праці.

3. Тарифні ставки і тарифні коефіцієнти.

Основна заробітна плата знаходиться по формулі:

З_осн = З_пр + З_від грн., (4.2)

де, З_пр — пряма заробітна плата З_від — відрядна заробітна плата.

З_осн = 1 079 559 + 0 = 1 079 559 грн.

Пряма заробітна плата:

З_пр. = Т_заг · Ч · К_ср.т.; грн.; (4.3)

де, Т_заг — трудоємкість робіт по ТО і Р;

Ч — часова тарифна ставка першого розряду;

K_срт — середній тарифний коефіцієнт.

З_пр. = 114 239 · 7 · 1,35 = 1 079 559 грн.

Оскільки в курсовій роботі за основу береться пряма заробітна плата, то відрядну вважаємо рівною нулю.

З_від = N · Р = 0 грн (4.4)

Додаткова заробітна плата знаходиться по формулі:

З_дод = П_р + Д_н.ч. + Д_бр + Д_с.пр +Д_зоб., грн. (4.5)

де, П_р — преміальна надбавка;

Д_нч — доплата за роботу в нічний час;

Д_бр — доплата за керівництво бригадою;

Д_с.пр — доплата за сумісництво професій -20−40% від З_пр.

Д_зоб — державні обов’язки і відпустка.

З_дод = 809 669 + 132 905 + 3692 + 323 868 + 129 547 = 1 399 681 грн.

Преміальна надбавка:

П_р = З_пр. · (75%); грн. (4.6)

П_р = 1 079 559 · (75%) = 809 669 грн.

Розмір доплати за роботу в нічний час визначається по формулі:

Д_н.ч. = N_рн. · R_н · К _ср.т. · Ч ·, грн., (4.7)

де, N_рн — кількість робочих працюючих в нічну зміну;

Rн — кількість годин праці в нічний час;

К_срт — середній тарифний коефіцієнт;

Ч — часова тарифна ставка першого розряду;

Ф_др — дійсний фонд робочого часу;

t_зм — тривалість зміни.

Д_н.ч. = 16_. · 4 · 1,35 · 7 · = 132 905, грн.,

Розмір доплати за керівництво бригадою:

Д_бр =, грн., (4.8)

де, Ч_б — часова тарифна ставка бригадира;

Ф_др — дійсний фонд робочого часу бригадира;

N_б — кількість бригадирів;

10…15% - відсоток доплати за керівництво бригадою.

Д_бр == 3692, грн.,

Спочатку знаходиться відсоток державних зобов’язань від основної зарплати по формулі:

% З_зоб. = ,(4.9)

де, Д_о — тривалість відпустки, в днях;

Д_к — кількість календарних днів за рік;

Д_п — кількість святкових днів;

Д_в — кількість вихідних днів.

% З_зоб. = = 12% ,

Знаючи відсоток державних зобов’язань зарплати від основної знаходиться зарплата:

З_зоб = грн., (4.10)

З_зоб = = 129 547 грн.,

Нарахування на заробітну плату зв’язані з витратами на соціальне страхування робочих.

Відрахування на соціальне страхування входять до складу собівартості ремонтуємої продукції і визначаються до встановленим нормативам у відсотковому відношенні від загального фонду зарплати.

Н_з.п. = 0, 37 (З_осн. + З_дод.), грн., (4.11)

де, З_осн — основна зарплата;

З_дод — додаткова зарплата.

Н_з.п. = 0, 37 (1 079 559 + 1 399 681) = 917 319 грн.,

5. Затрати на запасні частини і матеріали Річні витрати на основні і допоміжні матеріали і запчастини визначаються виходячи із норми витрат на одиницю продукції і програми цеха (дільниці) по ремонту будівельних машин. Норма витрат по ТО і Р приймається у відсотковому відношенні по КР машин (прейскурант № 26−05−18). Витрати на основні матеріали по ТО і Р складають 7−10% від оптової ціни КР; вартість допоміжних — 8% від основних матеріалів; запасні частини 12−16% від оптової ціни на КР, тоді;

ВТО_іР = (Н_ом + Н_дм + Н_з.ч.) · N_маш; (5.1)

де, Н_ом — норматив витрат на основні матеріали. Н_дм — норматив витрат на допоміжні матеріали. Н_з.ч.— норматив витрат на запасні частини. N_маш — кількість машин.

Наприклад: розрахуемо загальну вартість для Автокрана — КС -7976

ВТО_іР =(22 540 + 1803 + 38 640) · 7 = 440 881 грн.

Розрахунок ведеться табличним способом.

Таблиця № 6. Підрахунок витрат на матеріали і запасні частини.

6. Цехові накладні витрати До цехових накладних витрат відносяться витрати пов’язані з діяльністю проектує мого підприємства по ТО і Р будівельних машин.

Сума накладних витрат визначається по сумі накладних статей:

а) утримання цехового персоналу;

б) відрахування на соціальне страхування;

в) витрати на охорону праці та ТБ;

г) витрати на поточний ремонт будівель та обладнання;

д) компенсація зносу малоцінних та швидкозношуваних інструментів та приладів;

е) амортизація основних фондів;

ж) витрати на воду для технологічних потреб;

і) витрати на утримання обладнання;

к) витрати на утримання будівель та споруд:

1. витрати на воду для побутових потреб.

2. на освітлення будівель.

3. розрахунок твердого та рідкого палива для опалення будівель.

л) інші витрати.

Розрахунок кожної статті накладних витрат.

Для визначення витрат пов’язаних з утриманням цехового персоналу складається штатний розклад по формі.

Таблиця 6.1 Штатний розклад.

а) визначаємо величину тарифної оплати допоміжних робочих:

З_Т = Ф_др. · N_р · Ч · К_{ср.т .}; грн. (6.1)

З_Т = 1758 · 10 · 7 · 1,09 = 134 135 грн.

Преміальна надбавка допоміжним робітникам дорівнює 50% від тарифної оплати:

П_р = З_т · 0,5; грн. (6.2)

П_р = 134 135 · 0,5 = 67 068 грн.

Величина доплати за роботу в нічний час дорівнює:

Д_н.ч.= N_р.н. · R_н · К _ср.т. · Ч ·; (6.3)

Д_н.ч.= 3 · 4 · 1,09 · 7 · = 20 120 грн.

Основна заробітна плата допоміжним робітникам дорівнює:

З_осн = З_т + П_р + Д_н.ч.; грн. (6.4)

З_осн = 134 135 + 67 068 + 20 120 = 221 323 грн.

Додаткова заробітна плата допоміжним робітникам обчислюється аналогічно, як і основним робітникам б) Нарахування на заробітну плату допоміжних робітників становить:

Н_з.п. = 0,37 · (З_осн + З_дод); грн. (6.5)

Н_з.п. = 0,37 · (221 323 + 26 559) = 91 716 грн.

Загальний фонд зарплати допоміжних робітників дорівнює:

З_заг = З_осн + З_дод + Н_з.п.; грн.(6.6)

З_заг = 221 323 + 26 559 + 91 716 = 339 598; грн.

в) Витрати на охорону праці і ТБ Величина цих затрат береться на основі аналізу затрат минулого року підприємства, для розрахунків в розмірі 30−70 грн. на одного робочого, або 4−6% від заробітної плати виробничих робітників:

Зт_б = N· 50; грн.(6.7)

де, Nкількість всіх робітників підприємства Зт_б = 71· 50 = 3550 грн.

г) витрати на поточний ремонт будівель і обладнання.

Поточні ремонт основних засобів визначається по спрощеним показникам на будівлі 2%.

З_б = В_б · 0,02; грн.(6.8)

З_б = 17 236 800 · 0,02 = 344 736 грн.

На обладнання 3−5%:

З_обл = В_обл · 0,04; грн.(6.9)

З_обл = 14 134 176 · 0,04 = 565 367 грн.

На пристосування 5%:

З_пр = В_пр · 0,05; грн.(6.10)

З_пр = 4 136 832 · 0,05 =206 842 грн.

д) відшкодування малоцінних та швидкозношуючих інструментів та пристосувань.

В цю статтю включаються предмети вартістю менше 100 грн. і строком служби в 1 рік:

З_мц = N · 70; грн.(6.11)

З_мц = 71 · 70 = 4970 грн.

е) амортизація основних фондів.

Величина затрат на амортизаційні відрахування складає: на будівлі та спороди 2,5−3,5% для обладнання та пристосування тільки на повне їх відшкодування: обладнання — 6−8%, пристрої - 9−12% їх вартості.

А_б = Вб · 2,5%; грн. (6.12)

А_б = 17 236 800 · 0,025 = 430 920 грн.

А_обл. = Вобл · 6%; грн.(6.13)

А_обл. = 14 134 176 · 0,06 = 848 051 грн.

А_пр = Впр · 9%; грн.(6.14)

А_пр = 4 136 832 · 0,09 = 372 315 грн.

ж) витрати на раціоналізацію і винахідництво:

величина цих витрат складає 20−30 грн. на одного робітника.

В_рац = N · 20; грн.(6.15)

В_рац = 71 · 20 = 1420 грн.

з) витрати на утримання обладнання приймаються у розмірі 5…8% від початкової вартості.

В_утр. = Вобл · 3…5%; грн.(6.16)

В_утр. = 14 134 176 · 0,04 = 565 367 грн.

і) загальну необхідність в воді на миття машин на технологічні потреби, визначають по трудоємкості ТО і Р приймаючи, що на 100 нормо-годин виробничої програми витрати води рівні 4,5 м³.

Q_В= м³ (6.17)

Q_В= = 5141 м³

Вартість води на технологічні потреби:

С_В = Q_В · Ц_В; грн. (6.18)

де, Ц_В — вартість 1 м³ води С_В = 5141 · 3,80 = 19 536 грн.

к) витрати на утримання будов та споруд:

1) витрати на воду для побутових потреб розраховуються по нормі на 1 людину за зміну 25−35 л

Q_ПО = · N_р · (25 — 35), (6.19)

де, N_р — число робочих;

Ф_др — дійсний фонд робочого часу;

t_з — тривалість зміни.

Q_ПО = · 71 · 0,03 = 468 м³.

В_{в =} Q_ПО · Ц_В; грн.(6.20)

В_{в =} 468 · 3,80 = 1778 грн.

2) Вартість електроенергії на освітлення визначається із розрахунку 15 Ват-год на 1 м² будови з добавкою 5% на чергове освітлення:

В_ел = n · B_e · б · F · К_в · Ф_др + 0,05 · n · B_e · б · F · К_в · Ф_др, (6.21)

де, B_e — вартість електроенергії;

б — питомі витрати електроенергії - 0,2;

F — площа будівлі;

К_в — коефіцієнт використання — 0,75.

В_ел= 2 · 2,4 · 0,2 · 513 · 0,75 · 1758 + 0,05 · 2 · 2,4 · 0,2 · 513 · 0,75 · 1758 = 681 802 грн

3) розрахунок вартості твердого пального для опалення:

В_пал =, (6.22)

де, G — питома теплотворна здатність 1 кг палива 15 кКал V — об'єм будови n — ККд установки 0,5?0,6 В — вартість 1 т. пального t — кількість годин опалення 3600 q — питома теплота згорання вугілля 9500

В_пал = = 43 857 грн,

і) інші витрати 4…6% від З_осн.

В_{інш =} З_осн. · 0,04; грн.(6.23)

В_{інш =} 1 079 559 · 0,04 = 43 182 грн.

Всі дані заносяться в кошторис на виробництво. При визначенні повної собівартості необхідно розрахувати кошторис загальнозаводських витрат.

Кошторис загальнозаводських витрат включає в себе затрати на утримання адміністративно-керівного апарату, конторського персоналу управління заводу, амортизацію основних засобів загальнозаводського призначення, утримання приміщень та обладнання, техніки безпеки та інше.

Для розрахунку накладні загальнозаводські витрати приймаються у розмірі:

— для заводів 45−65%;

— для ЦРМ 40…60%;

— для Р 30…40%

від фонду заробітної плати.

Таблиця 6.2-Кошторис витрат Заводські витрати включають в себе витрати збуту та реалізації, а також на утримання вищих організацій, відрахування на освоєння нової техніки, витрати на раціоналізацію. Величина цих витрат може бути прийнята в розмірі 3−5% від заводської собівартості.

Отримані результати заносяться в кошторис витрат на виробництво.

7. Визначення економічного ефекту ремонтної майстерні

Економічна ефективність показує співвідношення ефекту отриманого в результаті виробництва і витрат пов’язаних з його впровадженням.

Застосування проекту буде економічно вигідним в тому разі, якщо визначена величина строку окупності буде меншою чи дорівнюватиме нормативному строку, на протязі якого витрати будуть повернуті за рахунок економії в результаті впровадження проекту:

Т_р? Т_н

Річна економія від впровадження проекту визначається по формулі:

Е_річ. = Ц — С = П_заг,(7.1)

де, Е_річ. — річна економія або загальний прибуток підприємства;

Ц — вартість ТО і Р в оптових цінах (кошторис затрат на виробництво);

С — повна собівартість ТО і Р, береться за даними з кошторису затрат на виробництво.

Е_річ. = 18 147 923 — 13 466 086 = 4 681 837; грн.

8. Розрахунок оборотних засобів підприємства Необхідність в оборотних засобах підприємства визначається в співвідношенні з кошторисом витрат на виробництво і встановлених норм запасу в днях для кожної з груп матеріальних цінностей, які входять до складу оборотних засобів проектуємих підприємств.

Розрахунок ведеться по формулі:

Н = В · Д ;(8.1)

де, Н — норматив обортних запасів;

В — витрати за день;

Д — дні запасу.

Наприклад: розрахуемо норматив оборотних засобів для основних матеріалів

Н = 9498 · 30 = 284 940;

Вони заносяться в таблицю 8.1.

Таблиця 8.1 Розрахунок оборотних засобів підприємства.

9. Розрахунок доходу ремонтної майстерні

Вартість річного випуску продукції визначають по формулі:

Ц = Ц_{ТО і Р} · N; (9.1)

де, Ц_{ТО і Р} — оптова ціна одиниці продукції;

N — річна програма ТО і В в шт.

Наприклад: розрахуемо загальну ціну для АвтокранаКС-7976 по: ТО-1;ТО-2; СО;ПР.

ТО-1 Ц = 1385 · 188 = 260 380 грн.

ТО-2 Ц = 4894 · 35 = 171 290 грн.

СО Ц = 4733 · 14 = 66 262 грн.

ПР Ц = 163 769 · 10 = 1 637 690 грн.

Оптову ціну ТО і Р визначають із трудоємкості ТО і Р від трудоємкості капітального ремонту:

1) визначається питома вага трудоємкості ТО і Р від трудоємкості капітального ремонту:

ПТ =; (9.2)

де, ПТ — питома трудоємкість ТО і Р від трудоємкості капітального ремонту у відсотках;

Т_{ТО і Р} — трудоємкість ТО-1; ТО-2; СО; ПР;

Т_КР — трудоємкість капітального ремонту.

Наприклад: розрахуемо загальну ціну для АвтокранаКС-7976 по: ТО-1;ТО-2; СО;ПР.

ТО-1 ПТ = = 0,43%

ТО-2 ПТ = = 1,52%

СО ПТ = = 1,47%

ПР ПТ = = 50,86%

2) за знайденим відсотком визначають оптову ціну ТО і Р від ціни капітального ремонту:

Ц_{ТО і Р} =; (9.3)

де, Ц_КР — оптова ціна капітального ремонту;

ПТ — питома вага одного ТО і Р від трудомісткості капітального ремонту.

Наприклад: розрахуемо загальну ціну для АвтокранаКС-7976 по: ТО-1;ТО-2; СО;ПР.

ТО-1 ПТ = = 1385 грн ТО-2 ПТ = = 4894 грн СО ПТ = = 4733 грн ПР ПТ = = 163 769 грн Отримані підрахунки заносяться в таблицю 9.1.

Таблиця 9.1.Дохід майстерні

Загальний дохід підприємства:

Д_заг = Д · Д_ст(9.4)

Д_заг = 12 515 809 · 1,45 = 18 147 923 грн

10. Розрахунок техніко-економічних показників ремонтної майстерні

Строк окупності підприємства:

Т_річ =; років (10.1)

Де, В — вартість основних фондів Е_річ — прибуток підприємства Т_річ = = 8 років

Рентабельність проектованого підприємства дорівнює:

Р_заг =; (10.2)

Р_заг = = 13%

Виробіток на одного робочого:

В_пл = год.; (10.3)

В_пл = = 2116 год.

Процент зростання продуктивності праці:

%В =; (10.4)

Де, В_пл — виробіток на одного робочого;

Ф_др — дійсний фонд робочого часу.

%В = = 20%

Середня зарплата (місячна) основних виробничих робочих:

З_ср = грн.; (10.5)

З_ср = = 3826 грн.

Відсоток росту середньої заплати:

% З_ср =; (10.6)

Де, З_пл — запланована середня заробітна плата;

З_ф — заробітна плата за минулий рік аналогічного підприємства.

% З_ср = = 9% .

Зростання заробітної плати менший за відсоток приросту проценту продуктивності праці.

%В > % З_ср.

20% > 9% .

Список літератури

1. Довідник сучасної техніки

2. Н. А. Беспалов, Б. В. Шелюбский ?Дорожно-строительные машины и оборудование ?

3. Д.Б.Н. В.2.8.-3−95. Технічна експлуатація будівельних машин

4.И. В. Дудко «Економіка підприємства»