Аудит розрахунків з постачальниками на ТОВ фірма «Лазорчик»

ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Теоретичні основи організації аудиторської перевірки розрахунків з постачальниками

1.1 Мета, завдання, інформаційна база аудиту розрахунків з постачальниками

1.2 Аналіз нормативно-правової бази, що регулює ведення аудиту розрахунків з постачальниками

1.3 Характеристика фінансово-господарської діяльності ТОВ фірми «Лазорчик»

1.4 Оцінка аудиторського ризику через підприємницький ризик

1.5 Складання плану та розробка програми аудиту Розділ 2. Методика аудиторської перевірки розрахунків з постачальниками

2.1 Опис альтернативних облікових рішень

2.2 Перелік первинних документів з обліку розрахунків з постачальниками

2.3 Перелік реєстрів аналітичного та синтетичного обліку

2.4 Класифікатор можливих порушень при обліку розрахунків з постачальниками

2.5 Методи збору аудиторських доказів

2.6 Опис контрольних процедур для виявлення можливих порушень під час проведення аудиту розрахунків з постачальниками

2.7 Проведення аудиту фінансового стану ТОВ «Лазорчик»

2.8 Результати проведення аудиту Розділ 3. Особливості проведення аудиту в умовах використання клієнтом обчислювальної техніки для ведення обліку Висновки

Список використаної літератури Додатки

ВСТУП Актуальність дослідження. У процесі господарської діяльності та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідношення з іншими суб'єктами господарювання, які виникають в наслідок кругообігу господарських засобів і називаються розрахунками. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову і навпаки.

В цей час підприємства велику увагу приділяють розрахункам з постачальниками. Це обумовлено тим, що постійно здійснюваний кругообіг господарських коштів викликає нерозривне оновлення багатьох різних розрахунків. Одним з найбільш розповсюджених видів розрахунків як раз і є розрахунки з постачальниками за сировину, матеріали, товари та інші матеріальні цінності. Недосконалість розрахунків з постачальниками часто стає причиною виникнення дебіторсько-кредиторської заборгованості, що у свою чергу свідчить про порушення фінансової й розрахункової дисципліни. Як показує практика це приводить до появи незаконної і нереальної заборгованості, несвоєчасному погашенню сум заборгованості і нарешті, до штрафних санкцій. Причиною порушення розрахункової й фінансової дисципліни може бути недосконалість ведення бухгалтерського обліку по розрахункових операціях, недбалість працівників, а також шахрайство, зловживання. Тому своєчасний аудит розрахунків з постачальниками призведе до зменшення заборгованостей, а також зменшення ризику і підвищення надійності поставок при виборі постачальника.

Аудит розрахункових операцій, особливо з постачальниками є важливим елементом у системі господарського контролю. Основним в цьому є формування повної і достовірної інформації про стан розрахунків з постачальниками за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і зроблені послуги, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності; забезпечення інформацією, необхідної внутрішнім і зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності для контролю за дотриманням законодавства при здійсненні організацією господарських операцій і їхньою доцільністю, наявністю і рухом майна і зобов’язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до затверджених норм, нормативами й кошторисами; контроль за станом дебіторської й кредиторської заборгованості; контроль за дотриманням норм розрахунків, встановлених у договорах з постачальниками.

Огляд літературних джерел показав, що дослідженням проблем обліку розрахунків з постачальниками займалися такі провідні вчені та теоретики бухгалтерського обліку як І.А. Бланк, Ф. Ф. Бутинець, Я. Д. Крупка та ін.

Метою даної роботи є вивчення аудиту розрахунків з постачальниками на ТОВ фірма «Лазорчик» і на цій основі виявлення недоліків, розробка шляхів, пропозицій щодо вдосконалення аудиту.

З урахуванням поставленої мети в курсовій роботі були сформовані наступні завдання дослідження:

— розглянути законодавчо-нормативну та теоретичну базу по темі роботи;

— дати організаційно-економічну характеристику досліджуваного підприємства;

— дослідити організацію аудиту розрахунків з постачальниками на підприємстві;

— розробити та впровадити напрямки вдосконалення організації аудиту розрахунків з постачальниками за рахунок автоматизації процесу.

Об'єктом дослідження курсової роботи виступає ТОВ фірма «Лазорчик». Предметом — особливості аудиту обліку розрахунків з постачальниками на підприємстві.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ

1.1 Мета, завдання, інформаційна база аудиту розрахунків з постачальниками

Аудиторська діяльність є підприємницькою діяльністю аудиторів (аудиторських фірм) по незалежній перевірці бухгалтерського обліку і фінансової звітності організацій і індивідуальних підприємців на договірній і платній основі.

Мета і основні принципи аудиторської перевірки аудитор визначає згідно правилу (стандарту) № 1 «Мета і основні принципи аудиту фінансової (бухгалтерської) звітності». Основною метою аудиторської діяльності є вираження думки про достовірність бухгалтерській звітності і відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку законодавству України. Отже, призначення аудиту — це перевірка фінансових звітів з метою:

підтвердження достовірних звітів або консультації їх невірогідності;

перевірки повноти, достовірності і точності віддзеркалення в обліку і звітності витрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства за період, що перевіряється;

контроль за дотриманням законодавчих і нормативних документів, регулюючих правила ведення обліку і складання звітності, методологічної оцінки активів, зобов’язань і власного капіталу;

виявлення резервів кращого використання власних основних і оборотних коштів, фінансових резервів і позикових джерел [13, с. 12].

Завдання аудитора полягає:

в оцінці рівня бухгалтерського обліку, кваліфікації облікових кадрів, якості обробки інформації (особливо первинної документації), правильності і законності здійснення бухгалтерських записів;

у наданні допомоги підприємствам шляхом рекомендацій по усуненню недоліків, особливо тих порушень, які безпосередньо вплинули на фінансові результати, позначилися на достовірності показників звітності;

у необхідності оцінки не тільки минулих фактів і існуючих в даний момент положень, але і орієнтуванні керівництва організації, що перевіряється, на ті майбутні події, які здатні вплинути на господарську діяльність і кінцевий результат.

Одним з найважливіших моментів, які характеризують фінансовий стан підприємства, є стан розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Перевірка правильності віддзеркалення в бухгалтерській звітності розрахункових операцій є важливим і трудомістким етапом аудиторської перевірки. Аудит розрахунків з постачальниками — лише частина перевірки фінансово-господарської діяльності організації. Його метою є встановлення відповідності використовуваної в організації методики обліку, нормативним актам, що діють на території України. Розрахунки з постачальниками мають місце практично на будь-якому підприємстві. До них можна віднести наступні витрати:

придбання товарно-матеріальних цінностей для подальшого перепродажу або для власного споживання;

оплата послуг наданих іншими організаціями;

надання послуг стороннім організаціям.

Основними завданнями при аудиті розрахунків з постачальниками є:

встановлення реальності дебіторської і кредиторської заборгованості;

перевірка наявності простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості;

встановлення дебіторської і кредиторської заборгованості, по якій пройшов термін позивної давності;

перевірка списання заборгованості, термін позивної давності, по якій пройшов;

перевірка правильності обліку дебіторської і кредиторської заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реалізації і видів реалізації;

перевірка правильності і обґрунтованості списання заборгованості [23, с. 112].

Ці основні питання аудитор повинен вивчити, дати їм оцінку, висловити думку в аудиторському висновку і зробити пропозиції по виявлених порушеннях і відступах від встановлених правил обліку.

1.2 Аналіз нормативно-правової бази, що регулює ведення аудиту розрахунків з постачальниками

Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХІІ зі змінами і доповненнями. Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.

Постанова КМУ «Про затвердження порядку подання фінансової звітності» від 28.02.2000 № 419. Регулюється порядок затвердження та подання фінансової звітності в Україні.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджено наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291. Встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових норм і видів діяльності.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджено наказом МФУ від 31.03.99 № 391/3684. Цим положенням (стандартом) визначається мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визначення і розкриття її елементів.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджено наказом МФУ від 31.03.99 року. Цим положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджено наказом МФУ від 31.03.99 № 87. Цим положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» затверджено наказом МФУ від 28.05.99 р. № 137. Цим Положенням (стандартом) визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності.

Закон України «Про ціни і ціноутворення» № 507−12 від 03.12.1990 року. Цей закон визначає поняття ціноутворення, повноваження органів влади в галузі ціноутворення, види та порядок встановлення і застосування цін і тарифів, порядок здійснення контролю за цінами.

Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21 грудня 2000 року. Визначає порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. № 20. Це положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Зокрема встановлює принципи визнання доходів від реалізації готової продукції, відображення податків, включених до складу ціни реалізації, порядок оцінки доходу як при звичайному продажу, так і при бартерних операціях.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Зокрема визначає склад виробничої собівартості готової продукції, загальновиробничих, адміністративних витрат та витрат на збут.

1.3 Характеристика фінансово-господарської діяльності ТОВ фірми «Лазорчик»

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Лазорчик», в подальшому Товариство, створено згідно установчого договору від 05.01.1993 р. У відповідності із законами України «Про господарські товариства», «Про підприємництво», «Про власність», «Про зовнішньоекономічну діяльність» .

Учасниками товариства є громадяни України: Лазорчик Володимир Михайлович, Лазорчик Тетяна Василівна та Рунович Раїса Яківна.

Товариство є юридичною особою, має права та обов’язки і здійснює свою діяльність згідно дійсного Статуту, Установчого договору та чинного законодавства. Товариство має розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, початку та штампи зі своєю назвою (фірмовим знаком), а також інші реквізити і проводить свою діяльність на засадах самофінансування і самоокупності. У всіх випадках, що не передбачені чинним Статутом та Установчим договором, Товариство керується рішеннями зборів учасників та вимогами чинного законодавства.

Товариство за своїми зобов’язаннями відповідає всім закріпленим за ним майном на яке, згідно чинного законодавства, може бути звернено стягнення на вимогу кредиторів.

Товариство не відповідає за зобов’язаннями Учасників крім випадків, що передбачені чинним законодавством.

Учасники Товариства несуть відповідальність в межах своїх вкладів. Свою діяльність Товариство здійснює згідно чинного законодавства на всій території України, а також за кордоном.

Адреса Товариства: 266 000 Україна, м. Рівне, вул. Вінницька, 15.

Товариство створено з метою більш повного забезпечення суспільних потреб в товарах народного споживання та реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів Учасників та членів трудового колективу. Предметом діяльності Товариства є здійснення у встановленому законом порядку всіх видів діяльності, які відповідають меті його створення і не заборонені чинним законодавством України. Основним видом діяльності Товариства є торгівля, зокрема:

· виробництво та реалізація рибної продукції;

· створення та утримання пунктів громадського харчування, барів, ресторанів;

· товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі, в тому рахунку з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

· організація та здійснення оптової та роздрібної торгівлі, в тому числі й у власних торгівельних точках;

· участі в господарських, фінансових, громадських та інших об`єднаннях, в тому числі й з зарубіжними партнерами;

· інші види діяльності крім тих, які прямо заборонені чинним законодавством України.

Товариство у встановленому чинним законодавством порядку, як на території України, так і за кордоном, має право:

— продавати та передавати іншим юридичним особам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безкоштовно в тимчасове користування або позичати будинки, сировину та інші матеріальні цінності, які належать Товариству, а також списувати їх з балансу, якщо інше не передбачено чинним законодавством;

— продавати, передавати в оренду громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, за виключенням тих, які не можуть знаходитись в них у власності або в користуванні згідно чинного законодавства (безкоштовна передача та виділення Товариством матеріальних цінностей громадянам проводиться за рішенням зборів Учасників у випадках, які не заборонені чинним законодавством);

— використовувати на підставі угод кошти та інше майно юридичних та приватних осіб;

— самостійно встановлювати ціни і тарифи на виконані роботи, виготовлену продукцію та надані послуги;

— здійснювати будь-які угоди та інші юридичні акти з юридичними та приватними особами крім тих, що заборонені діючими законодавчими актами.

Товариство в межах діючого законодавства проводить зовнішньоекономічну діяльність. Зовнішньоекономічна діяльність Товариства здійснюється на основі валютної самоокупності та самофінансування.

Товариство здійснює експортно-імпортні операції по прямим зв’язкам або через інші організації на власний розсуд. Товариство має право здійснювати у встановленому порядку будь-які види зовнішньоекономічні угоди (контракти), крім тих, які прямо заборонені чинним законодавством.

Товариство експортує та імпортує продукцію у відповідності з чинним Статутом та існуючими правилами.

Одержані Товариством від зовнішньоекономічної діяльності у власність кошти, майно, майнові та немайнові права та інші результати, після встановлених законом відрахувань державі, поступають в його розпорядження і вилученню не підлягають. Для укладання угод і виконання договірних обов’язків, як працівників Товариства так і інших спеціалістів по домовленості.

Загальна структура підприємства наведена в Додатку 1.

Проведемо у таблиці 1.1. аналіз основних економічних показників діяльності ТОВ фірми «Лазорчик» за 2006;2009 рр. Для аналізу були використані наступні форми звітності: Ф. № 1 «Баланс підприємства»; Ф. № 2 «Звіт про фінансові результати»; Ф. № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»; Ф. № 1-ПВ «Звіт з праці» .

Таблиця 1.1 Основні економічні показники ТОВ фірми «Лазорчик» за 2006;2009 рр.

Дані таблиці показують, що обсяги виробленої продукції з 2007 р. почали знижуватись і становили у 2009 р. трохи більшу половину того, що було у 2007 р. Водночас можна стверджувати, що темпи падіння виробництва в останні два роки значно прискорилися. Загальна динаміка обсягів виробництва оцінюється як незадовільна і зображена на рис. 1.1. Це пов’язано із високим рівнем інфляції та виходом з робочого стану деякої техніки. Балансовий прибуток у 2009р. зменшився наполовину у порівнянні з 2008 р. і становив 30,6 тис.грн. Це зумовлено збільшенням витрат на виробництво і реалізацію продукції, зростанням собівартості реалізованої продукції, збільшенням прямих матеріальних витрат та умовно-постійних витрат. Відповідно, збільшення собівартості продукції у 2009 р. негативно вплинуло на рентабельність виробництва — вона знизилась на 80%.

Рис. 1.1. Динаміка обсягу виробленої продукції ТОВ фірмою «Лазорчик»

Величина фонду оплати праці у 2008 році становила 145,7 тис.грн.; у 2009 році зменшилась на 2,3%; у 2008 році фонд оплати праці зріс на 43,2 тис. грн, тобто на 30,4%. На підприємстві спостерігається плинність кадрів. На сьогоднішній день тут працює 35 чол. Більшість працівників звільняються за власним бажанням.

1.4 Оцінка аудиторського ризику через підприємницький ризик Національні нормативи аудиту визначають ризик аудиту або загальний ризик як такий, коли аудитор може висловити неадекватну думку в документах бухгалтерської звітності, в якій існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за неправильно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень. Ризик аудиту має три складові частини:

— властивий ризик;

— ризик, пов’язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього контролю;

— ризик невиявлення помилок та перекручень [14, с. 106].

Під час здійснення аудиту розрахунків з постачальниками дуже важливим є визначення величини загального аудиторського ризику, який можна розрахувати за такою моделлю (1.1):

АР = РК*РН*ВР (1.1)

фінансовий облік постачальник аудит де АР — загальний ризик аудиту; ВР — властивий ризик; РК — ризик системи контролю; РН — ризик невиявлення помилок.

Для визначення властивого ризику використовуємо анкету оцінки підприємницького ризику, подану у Додатку 2.

Використовуючи шкалу оцінювання ризиків, яка наведена у табл. 1.2, можна оцінити середній рівень підприємницького ризику, який співпадає з властивим ризиком і дорівнює 41% (570%/14).

Таблиця 1.2. Критерії оцінки

Ризик не виявлення помилок полягає в тому, що аудиторські процедури не завжди можуть виявити помилки за певною операцією. Тому варто прийняти значення даного ризику 15%.

Для визначення ризику невідповідності системи внутрішнього контролю формується запитальник аудитора, який містить тести для перевірки (Додаток 3).

За результатами проведених тестів невідповідності системи внутрішнього контролю, відповідно рівень системи внутрішнього контролю становитиме 49,3% (740%/15), а ризик системи контролю 50,7%.

Загальний аудиторський ризик становитиме:

АР = ВР*РК*РН = 0,41*0,507*0,15 = 0,0312 (3,12%)

Отже, загальна величина аудиторського ризику при здійсненні аудиторської перевірки ТОВ «Лазорчик» становитиме 3,12%, що відповідає прийнятій величині загального аудиторського ризику, що становить 1−5% (0,01−0,05).

1.5 Складання плану та розробка програми аудиту Програма аудиту розрахунків з постачальниками являє собою детальний перелік змісту аудиторських процедур для збору аудиторських доказів.

При перевірці необхідно встановити:

чи заключені договори постачання продукції;

реальність заборгованості постачальникам, що повинно бути підтверджено актами інвентаризації (звірки) розрахунків;

правильність складання бухгалтерських проводок по рахунках 60 і 62;

відповідність записів аналітичного обліку по рахунках 60 і 62 записам в журналах-ордерах, головній книзі і балансі [17, с. 102].

По виявлених невідповідностях визначають істотність, характер і можливі причини виникнення відхилень.

Аудиторські процедури по суті припускають детальну перевірку вірності віддзеркалення в бухгалтерському обліку оборотів і сальдо по рахунках. Мета загальної програми аудиту — зібрати достатній об'єм аудиторських доказів, відповідно до правила (стандарту) № 5 «Аудиторські докази», для формулювання професійної думки про відповідність бухгалтерського обліку операцій по придбанню продукції вимогам чинного законодавства і достовірності у всіх істотних аспектах бухгалтерської звітності в частині відображених в ній операцій.

Важливим кроком на етапі планування аудиту є комплектація адекватної робочої групи залежно від цілей перевірки, об'єму роботи і термінів проведення аудиту. Так, у разі проведення цільової перевірки і при значному об'ємі операцій робочу групу аудиторів пропонується розділити на окремі підгрупи по напрямах перевірки. Робоча група повинна формуватися з аудиторів, що спеціалізуються на перевірках даних операцій. При незначному об'ємі операцій до складу робочої групи досить включити двох-трьох аудиторів (фахівців у сфері торгівлі). Аудитори повинні мати достатню теоретичну підготовку в області правових і економічних основ операцій по придбанню і реалізації продукції, укладенню договорів, механізму їх проведення і бухгалтерського обліку, а також мати практичний досвід роботи в торгівлі. У необхідних випадках до виконання окремих етапів аудиту можуть бути привернуті експерти. Робота експерта і використання наданих їм матеріалів регламентовані правилом (стандартом) аудиторської діяльності «Використання роботи експерта» .

План і програма аудиту розрахунків з постачальниками на ТОВ фірма «Лазорчик» представлені в Додатках 4−5.

Перш ніж прийняти пропозицію нового клієнта більшість аудиторських фірм збирає відомості про це підприємство, щоб визначити чи прийнятна його пропозиція. По можливості необхідно оцінити репутацію можливого клієнта в ділових колах, стійкість фінансового стану та його взаємовідносини з попередньою аудиторською фірмою. Політика фірми відносно підбору нових клієнтів включає такі елементи: вивчення фінансової інформації про потенційного клієнта. Оцінка необхідності застосування спеціальних знань, наприклад, комп’ютерного аудиту чи спеціальних знань стосовно галузі економіки клієнта; одержання інформації про підприємство і керівництво можливого клієнта у його банкірів, адвокатів, страхових організація та інших взаємозв'язаних сторін; одержання інформації у колишнього аудитора про чесність керівництва підприємства-клієнта, про розбіжності аудитора і керівництва з питань застосування бухгалтерських принципів, аудиторських процедур та про причини зміни аудитора.

Критеріями прийняття рішення щодо обслуговування клієнта можуть бути: фінансова історія підприємства; сучасний фінансовий стан; структура власності; галузь та види продукції; структура управління; облікова політика; система внутрішнього контролю; професійний рівень адміністрації та службовців підприємства; розуміння адміністрацією та власниками ролі і обов’язків аудитора з проведення аудиторської перевірки за законом; технічні вимоги до проведення аудиту; необхідність залучення персоналу зі спеціальними знаннями та інші. Найважливішими критеріями відмови в аудиторському обслуговуванні клієнта є: відмова адміністрації в дозволі на перевірку важливих документів та виявлення свідчень навмисного невідображення адміністрацією в обліку суттєвих господарських операцій.

Після прийняття рішення про можливість проведення аудиту щоб звести до мінімуму можливі непорозуміння, умови проведення аудиту повинні бути зафіксовані з допомогою письмового зобов’язання. Письмове зобов’язання — це угода між аудиторською фірмою і клієнтом про проведення аудиту та супутніх робіт (Додаток 6). В ньому чітко обумовлюється, що входить в обов’язки аудитора аудит, складання звітності та інші послуги, наприклад, з підготовки податкових декларацій та виконання інших замовлень адміністрації. У ньому фіксуються обмеження сфери дії аудиту, строки завершення аудиторської перевірки, обов’язки персоналу клієнта допомагати аудитору в зборі облікових даних і документів та готувати для нього додаткові записи.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ

2.1 Опис альтернативних облікових рішень Облік і звітність підприємства здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV та інших нормативно-правових актів. Перевірки фінансової діяльності підприємства здійснюються державними податковими органами, іншими органами державної влади у межах визначених законом повноважень, ревізійною комісією підприємства та/або аудиторами [1, с. 47].

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку у ТОВ «Лазорчик» несе його головний бухгалтер. Підприємство із дня свого заснування веде журнально-ордерну форму ведення бухгалтерського обліку, при цьому воно може самостійно пристосовувати застосовувані регістри бухгалтерського обліку до специфіки своєї діяльності при дотриманні загальних методологічних принципів, установлених Положенням про бухгалтерський облік і звітність на Україні. Для нарахування заробітної плати підприємство застосовує книгу нарахування заробітної плати, у якій інформація подається в розрізі працівників. Ведеться Книга продажу, Книга доходів та витрат, Касова книга та Головна книга.

Підставою для бухгалтерського обліку на ТОВ є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції.

Підприємство має створену інвентаризаційну комісію згідно із ст. 10 Закону України № 996-XIV від 19.07.1999 р.

ТОВ «Лазорчик» має свою облікову політику, принципи якої наводяться у наказі про організацію бухгалтерського обліку й облікову політику підприємства. В наказі про облікову політику викладено такі основні аспекти, щодо обліку:

— дані регістрів обліку майна підприємства, інших облікових регістрів і додаткових довідок відображають в Головній книзі підприємства, що є підставою для складання фінансової звітності;

— перед складанням річної фінансової звітності проводиться інвентаризація активів та зобов’язань підприємства станом на 1 грудня поточного року. Крім того, проведення інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та при встановленні фактів розкрадань. Для проведення інвентаризації створюють постійно діючу комісію;

— для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів середньозважений валютний курс не застосовується.

Даний наказ є основою для ведення бухгалтерського обліку на ТОВ «Лазорчик» і основним його призначенням є:

1) упорядкування облікового процесу на підприємстві;

2) методологічне та методичне забезпечення відображення майна підприємства, господарських операцій та результатів його діяльності;

3) надання бухгалтерському обліку планомірності та цілеспрямованості;

4) забезпечення ефективного обліку.

2.2 Перелік первинних документів з обліку розрахунків з постачальниками Під час проведення аудиту розрахунків з постачальниками вивчається достовірність первинних документів, порядок, своєчасність і послідовність їх заповнення, зіставленість.

Основними документами, які використовуватимуться при перевірці розрахунків з постачальниками ТОВ «Лазорчик», є:

§ наказ про облікову політику підприємства;

§ договірна документація на постачання товарно-матеріальних засобів, виконання робіт і послуг;

§ журнал реєстрації рахунків-фактур постачальників;

§ рахунки-фактури постачальників;

§ журнал реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних засобів;

§ акти звіряння розрахунків;

§ акти інвентаризації розрахунків;

§ копії платіжних доручень;

§ книга придбання товарно-матеріальних засобів;

§ бухгалтерська звітність, облікові регістри, обігові відомості, журнали-ордери 6, 7, 8, Головна книга.

Під час аудиту розрахунків із постачальниками необхідно встановити:

§ достовірність рахунків-фактур постачальників і повноту оприбуткування матеріальних запасів (звіряють рахунки з доданими до них прибутковими документами, даними складського та бухгалтерського обліку);

§ правильність кореспонденції рахунків, зазначеної в рахунках-фактурах, та відповідність суми рахунку в графі відповідних дебетових рахунків Журналу № 6. Це потрібно з’ясувати з метою виявлення зловживань, за наявності яких одержані запаси привласнюються за рахунок фальсифікації записів на рахунках бухгалтерського обліку;

§ законність списання недостач, втрат від псування запасів з вини постачальників та правильність віднесення цих сум на відповідні рахунки;

§ достовірність розрахунків за невідфактурованими або неоплаченими поставками.

Перевірку правильності відображення на статтях балансу відповідних залишків заборгованості здійснюють за даними аналітичного обліку до рахунків шляхом порівняння залишків за кожним видом розрахунків на початок періоду, що перевіряється, із залишками за відповідними статтями балансу.

При аудиті розрахунків з постачальниками треба встановити наявність договорів поставки матеріально-технічних засобів, перевірити доцільність їх придбання, дотримання встановлених договором розрахунків.

Особливу увагу слід звернути на своєчасність поставок, відповідність кількості та якості поставленої продукції вимогам договору, на використання підприємством своїх прав у разі порушення умов договору, правильність та обґрунтованість цін.

У разі перевірки повноти і правильності оприбуткування отриманих від постачальника запасів, дотримання діючих цін і тарифів завданням аудитора є встановлення:

§ наявності, достовірності та правильності оформлення договорів (контрактів) на доставку запасів;

§ повноти та своєчасності оприбуткування запасів, що надійшли від постачальників;

§ достовірності та законності розрахунків з постачальниками;

§ дотримання строків позовної давності [20, с. 262].

При перевірці правильності оформлення договорів (контрактів) на доставку запасів від постачальників аудитор повинен з’ясувати наявність обов’язкових реквізитів: місце підписання контракту, найменування постачальника та одержувача, суму договору відповідно до специфіки, ціну, умови поставки, умови платежу, документи, які підтверджують поставки, кількість і якість товару, форс-мажорні обставини, арбітраж.

Повноту оприбуткування запасів встановлюють порівнянням даних платіжних документів, які надійшли від матеріально відповідальних осіб, книг складського обліку, регістрів аналітичного обліку за розрахунками з постачальниками.

Аудитор має впевнитись у тому, що отримані запаси, виконані роботи та надані послуги документально оформлені відповідно до вимог рахунками-фактурами, платіжними вимогами, актами або довідками приймання виконаних будівельно-монтажних робіт тощо.

У разі перевірки обґрунтованості цін порівнюють ціни, зазначені в рахунках постачальників, з цінами, наведеними в укладених договорах.

Правильність розрахунків з постачальниками перевіряють зіставленням операцій з оплати рахунків з виписками банку або іншими грошовими документами. Ці дані мають збігатися.

В ході аудиторської перевірки виявлено такі порушення у первинних документах: у видатковому касовому ордері не вказано ідентифікаційного коду ЄДРПОУ (відсутній також штамп), не записаний кореспондуючий рахунок, субрахунок, відсутні дані про засвідчення особи одержувача коштів; у прибутковому касовому ордері немає записано ідентифікаційного коду ЄДРПОУ (відсутній також штамп) та кореспондуючого рахунку, не вказано суми ПДВ, в додатку не записаний документ, а також немає підпису головного бухгалтера; у платіжному дорученні не записано сума прописом та не вказано сума ПДВ; у виписці банку не має відповідного штампу банку та підпис особи, що здійснювала операцію.

2.3 Перелік реєстрів аналітичного та синтетичного обліку Вивчення бухгалтерського обліку дає змогу визначити напрями подальшої перевірки та ті ділянки обліку, яким потрібно приділити більше уваги у зв’язку з наявними порушеннями (зловживаннями). Аудитор з’ясовує, наскільки використано облікові дані для підвищення ефективності внутрішнього контролю за діяльністю підприємства, а також забезпеченість ідентичності аналітичного та синтетичного обліку, відповідності первинного обліку даним балансу. Правильність відображення в обліку зобов’язань перевіряють у такій послідовності: з’ясовують наявність відповідних господарських договорів; визначають правильність формування статей балансу, де відображуються розрахунки з постачальниками. У процесі перевірки облікових регістрів аудитор має встановити відповідність залишку на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», відображеного в Головній книзі, залишкам аналітичного обліку (Журнал-ордер № 6). Аудитор при перевірці розрахунків з постачальниками має встановити правильність кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, що дає змогу виявити не тільки помилки у відображенні в обліку розрахункових операцій, а й розкрити факти навмисного викривлення облікових даних з метою приховування допущених зловживань.

Аудитор перевіряє порядок ведення аналітичного обліку та повноту відображення в ньому операцій. З цією метою він розглядає кожну позицію, наявність виправдних документів щодо надходження та оприбуткування матеріальних цінностей на складі.

Перевірці підлягають господарські операції, відображені в Журналі № 6 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» і Реєстрі операцій за розрахунками з постачальниками (підрядниками), міжгосподарськими підприємствами. Аудитор має встановити своєчасність і повноту оплати кожного рахунка-фактури, правомірність віднесення на рахунки розрахунків матеріальних цінностей, повноту оприбуткування матеріальних цінностей на балансових рахунках та субрахунках, своєчасність акцепту платіжних вимог-доручень, правильність оприбуткування, оцінки та відображення в регістрах обліку невідфактурованих поставок, достовірність сум, відображених у бухгалтерському регістрі як «Недостачі (претензії) після акцепту рахунків-фактур». У ході аудиторської перевірки розрахунків з постачальниками у Головній книзі виявлено по рахунку 63 незначні відхилення по розрахованих сумах, це свідчить про арифметичні помилки.

2.4 Класифікатор можливих порушень при обліку розрахунків з постачальниками Під час проведення аудиту розрахунків з постачальниками можливі помилки і відхилення від чинного законодавства, що можуть виникнути по даному розділу обліку, найтиповіші з яких є:

— несвоєчасна реєстрація оперативного факту на носії інформації та в обліковому регістрі,

— реєстрація господарських операцій в документах не уніфікованої форми (у випадку, якщо для даної операції уніфікований документ передбачений),

— відсутність необхідних реквізитів, які надають документу юридичної сили,

— порушення, допущені при оформленні первинного документу (заповнення документів засобами, які не допускають їх тривале зберігання, порушення при внесенні виправлень в первинний документ),

— порушення строків зберігання документації в архіві,

— неправильне оформлення справ з первинною обліковою документацією,

— перекриття заборгованості одному контрагенту авансами, одержаними від іншого контрагента,

— несвоєчасне списання заборгованості із закінченим строком позовної давності,

— відсутність коригування по списаних на витрати ТМЦ (роботах, послугах), раніше відображених як невідфактуровані поставки, документи за якими надійшли і мають невідповідність з раніше відображеними в обліку показниками,

— несвоєчасне висунення претензій постачальникам, відображення по претензіях нереальних сум,

— відсутність аналітичного обліку розрахунків із постачальниками по неоплачених в строк розрахункових документах, по невідфактурованих поставках, по виданих авансах, по виданих векселях, по прострочених з оплатою векселів тощо,

— порушення методології обліку в частині неправильно складених кореспонденцій рахунків.

2.5 Методи збору аудиторських доказів Для ефективності проведення аудиту розрахунків з постачальниками аудитору необхідно визначити, які методи та прийоми будуть використовуватись ним для отримання аудиторських доказів, та скласти програму розрахунків з постачальниками. Під час аудиту вказаних операцій аудитором можуть застосовуватись прийоми:

— правова оцінка укладання договорів на постачання продукції;

— застосування письмового підтвердження від третіх осіб;

— перевірка документів, отриманих суб'єктами підприємницької діяльності від третіх осіб;

— застосування прийому інспекції та аналітичних процедур.

Для того, щоб скласти свою думку про постановку бухгалтерського обліку, вірогідність й об'єктивність облікових даних, ефективність системи внутрішнього контролю аудитор повинен зібрати достатню кількість доказів. Збираючи докази, аудитор використовує обмежену кількість методів їх одержання.

Під час аудиту розрахунків з постачальниками використовуються різні методи й методичні прийоми збирання аудиторських доказів: спостереження чи участь в інвентаризації, формальна перевірка, опитування, нормативно-правова перевірка, зустрічна перевірка, підтвердження, арифметична перевірка, проведення аналізу. Спостереження чи інвентаризація. Цей процес полягає в спостереженні процесу або процедури інвентаризації, яка виконується іншими особами, наприклад, перевірка наявності й стану об'єкта шляхом огляду, підрахунку, зважування, обміру тощо. Формальна перевірка передбачає встановлення повноти і правильності оформлення і наявності підписів на документах, печатки на прибуткових та видаткових касових ордерах, авансових звітах тощо. Така перевірка застосовується з метою виявлення фактів підробки документа, дописування, зміни низки реквізитів. Опитування полягає в пошуку інформації, котру можна отримати від обізнаних осіб підприємства або поза його межами. Опитування можуть варіювати від формальних письмових запитів, адресованих третім особам, до неформального усного опитування працівників підприємства. Відповіді на опитування дають аудитору інформацію, якою він раніше не володів, або підтверджувальні аудиторські докази. Наприклад, опитування можна провести, щоб виявити чи дійсно бухгалтер відповідально виконує свої обов’язки при ведені розрахункових операцій із постачальниками.

Нормативно-правова перевірка полягає у вивченні господарських операцій з точки зору їх відповідності законодавчо-нормативним актам, нормативам, інструкціям. Підрахунок полягає у перевірці арифметичної точності первинних документів та реєстрів обліку або у самостійному проведенні підрахунків. Арифметична перевірка застосовується шляхом перерахунку підсумків по документах, рахунках коштів у Головній книзі, оскільки часто, при підрахунку трапляються різні помилки, тобто важливим елементом є арифметична перевірка правильності відображення сум на рахунках бухгалтерського обліку і в журналі 1 та у відомостях до нього. Аналітичні процедури полягають в аналізі найважливіших показників і співвідношень, включаючи підсумкове дослідження відхилень і взаємозв'язків, котрі суперечать іншій інформації, що стосується цієї справи, або відхиляються від показників, які очікуються.

2.6 Опис контрольних процедур для виявлення можливих порушень під час проведення аудиту розрахунків з постачальниками Для виявлення можливих порушень чи зловживань розроблений певний набір контрольних процедур, які застосовуються аудитором під час проведення аудиту розрахунків з постачальниками табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Опис контрольних процедур для виявлення можливих порушень при аудиті грошових коштів

Здійснивши опис контрольних процедур, відповідно результати проведених процедур записуються у робочих документах аудитора, що додаються до аудиторського висновку.

2.7 Проведення аудиту фінансового стану ТОВ «Лазорчик»

Для аудиту використано ф.№ 1 «Баланс підприємства», ф.№ 2 «Звіт про фінансові результати», ф.№ 5 «Примітки до річної фінансової звітності», облікові дані по рахунках 70, 79, 44.

Таблиця 2.2 Фінансовий стан ТОВ фірми «Лазорчик» за 2006;2009 рр.

За даними таблиці випливають наступні висновки: значення коефіцієнта покриття у 2006;2007 рр. були менші за критичне значення, яке рівне 1. Це означає, що підприємство дещо невчасно ліквідовувало свої борги. За наступні два роки ситуація покращилася — коефіцієнт покриття зріс до 1,1. Коефіцієнт швидкої ліквідності в 2009 р. знизився з 1,05 до 0,46. Щодо коефіцієнта абсолютної ліквідності, у 2009 р. він був таким же як і в 2007 р., порівняно з 2008 р. зріс наполовину, проте цей показник перебуває далеко за межами припустимого рівня (0,2−0,35). Отже, у підприємства не вистачає грошових коштів на покриття невідкладних зобов’язань. Коефіцієнт автономії зростає із кожним роком, але його значення суттєво відрізняється від критичного, яке є більшим 0,5. Це свідчить про те, що підприємство є ще не досить фінансово стійким і залежить від кредиторів. З кожним роком коефіцієнт фінансової залежності зменшується, що є позитивним для підприємства, скільки воно зменшило свою частку позикових коштів у своєму фінансуванні. Хоча коефіцієнт фінансового ризику за останні два роки значно зменшився, до критичного значення (1) йому ще далеко. Коефіцієнт маневреності власного капіталу у 2006;2007 рр. мав негативне значення, що вказує на те, що підприємство не мало можливості вільно маневрувати власними коштами. На протязі наступних двох років ситуація дещо покращилася — величина показника зросла до 0,39. Рентабельність продукції, що виробляється на підприємстві у 2009 р. становила 0,15, тоді як у попередні два роки була 0,19. Однією з причин зниження рентабельності є зниження обсягу виробництва.

2.8 Результати проведення аудиту Аудиторський звіт (Додаток 7) та аудиторський висновок (Додаток 8) складається за результатами проведення аудиту на ТОВ «Лазорчик». Аудиторський звіт містить відомості про стан обліку, внутрішнього контролю, достатність і достовірність фінансової звітності. Аудиторський звіт складається тільки для замовника і може бути опублікований тільки за його дозволом. В аудиторському висновку подається оцінка помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства та їхнього впливу на фінансову звітність. Відмінність аудиторського звіту від аудиторського висновку в тому, що аудиторський звіт не є аудиторським документом та розрахований виключно на замовника. Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідоцтвом того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому так і в деталях відповідає діючому законодавству, методологїї ведення бухгалтерського обліку.

Після проведення аудиторської перевірки складається акт приймання здачі виконаних аудиторських робіт. Даний документ складається у двох примірниках, один з яких залишається у замовника, а другий — у виконавця.

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ КЛІЄНТОМ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ Впровадження і використання комп’ютерних технологій обробки облікової інформації стало одним з найбільш значних досягнень науки і управління. Система суб'єкта господарювання істотно впливає на методики ревізії і аудиту. Аудитор на стадії підготовки до перевірки господарюючого суб'єкта повинен вивчити організаційно-технічне забезпечення контролю і визначити необхідність залучення для дослідження його надійності технічних фахівців. В процесі дослідження системи комп’ютерної обробки даних можуть бути встановлені особливості алгоритму систематизації інформації, що спричиняють її спотворення.

Комп’ютерна обробка даних в організації має місце у випадках, коли за допомогою комп’ютерної техніки здійснюється обробка значних об'ємів інформації незалежно від наступних чинників:

комп’ютер використовується організацією самостійно або за договором з третьою стороною;

комп’ютер використовується організацією для обробки економічної інформації у всіх аспектах господарської діяльності і її обліку або тільки для автоматизації обробки інформації по окремих видах фактів господарської діяльності, окремих ділянках обліку [24, с. 234].

При проведенні аудиту в системі комп’ютерної обробки даних зберігаються мета аудиту і основні елементи його методології. Наявність комп’ютерної обробки даних істотно впливає на процес вивчення аудитором системи обліку організації і супутніх йому засобів внутрішнього контролю.

Аудитору бажано мати уявлення про технічне, програмне, математичне забезпечення комп’ютерної техніки, а також системи обробки економічної інформації. У разі відсутності в аудитора необхідних для цього знань, слід використовувати роботу експерта в області інформаційних технологій. А також аудиторській організації доцільно мати бібліотеку найбільш поширених систем комп’ютерної обробки даних і докладати зусилля до вивчення особливостей їх практичного застосування.

Аудитор повинен вивчити і оформити у вигляді робочого документа всі істотні питання організації обробки облікових даних в системі комп’ютерної обробки даних організації, відобразивши в ньому наступні положення:

організаційна форма обробки даних, наприклад: обробку даних здійснює спеціальний підрозділ або комп’ютери встановлені на робочих місцях бухгалтерського персоналу і обробка даних здійснюється безпосередньо бухгалтерами; обробку даних організація здійснює самостійно або третя сторона по укладеному з нею договору;