Дослідження реалізації присудка та його переклад в науково-технічних текстах

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Загальна характеристика перекладу науково-технічних текстів
• 1.1 Труднощі під час перекладу НТЛ
• 1.2 Особливості перекладу спеціалізованої літератури
• Розділ ІІ. Особливості перекладу текстів з інженерії
• 1.1 Способи перекладу присудків
• 1.2 Способи передачі модальних присудків у текстах з інженерії. Складні модальні присудки з must і have to
• 1.3 Інші типи присудків і способи їх перекладу в текстах з інженерії
• Висновки
• Список використаних джерел і. наукові праці

Вступ

Протягом останніх століть відбуваються глобальні соціально-економічні зміни в житті людства. Науково-технічний прогрес набуває рис інформаційної революції. Все частіше ми стикаємося з новим технологіями розвитку електроніки і медицини, інженерії та біомеханіки тощо. Прогрес суспільства вимагає детального вивчення нових та вдосконалених здобутків індустрії. Це, в свою чергу, сприяє процесам глобалізації та всесвітньої інтеграції, а отже, спонукає до вдосконалення методів та способів перекладу науково-технічної літератури [2; 14−24].

Інженерія становить собою комплексну, інтегровану, багатовимірну сутність і є об'єктом дослідження майже всіх галузей сучасних гуманітарних наук. На сьогодні існує безліч галузей та підгалузей даної сфери знань. Тенденція до появи додаткових і допоміжних наук створює значну кількість проблем у їх швидкому та детальному дослідженні. Проте це є лише показником прогресу науки і техніки. Разом з тим, на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки у сфері лексичних інновацій новітніх технологій дослідження проводяться здебільшого в лексикографічному, прикладному аспекті. У той же час поза увагою залишається специфічна сутність перекладу текстів із деяких спеціалізованих сфер науки та техніки. Незважаючи на велику кількість досліджень лексичної та граматичної структури матеріалів різного стилю, все ж таки функціональний аспект вивчення особливостей перекладу залишається недостатньо розглянутим. В основному, розроблені тільки деякі основні і загальні положення передачі лексико-семантичної побудови науково-технічних текстів. Саме це й визначає актуальність даної теми.

Комплексне дослідження конкретної сфери новітніх технологій з огляду як на лінгвальні, так і на метафізичні виміри дозволяє більш повною мірою вивчити мовну природу інженерії та певних її підгалузей. Оскільки особливості перекладу текстів з інженерії детально ще не розглядалися, то буде доцільним проаналізувати лише деякі аспекти передачі лінгвістичних явищ та конструкцій [4; 14−18].

Отже, метою даної роботи є дослідження реалізації присудка та його переклад в науково-технічних текстах.

Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

— виділення корпусу дієслівних лексем базової підмови в галузі інженерії;

— дослідження особливості функціонування досліджуваних присудків у науково-технічних текстах;

— виявлення семантичного відношення полісемії в дієслівній лексиці;

— визначення граматичних особливостей і способів перекладу текстів з інженерії з англійської мови на українську.

Об'єктом дослідження є способи перекладу присудка у текстах з інженерії.

Предмет дослідження включає лексико-синтаксична структура речень, визначення і аналіз семантико-граматичних значень присудків та особливості їх передачі з англійської мови на українську в розглядуваній галузі.

Дана тема ще вивчена досить мало. ЇЇ дослідженням займалися такі вчені, як Н. Н. Амосов, А. Д. Швейцер. Зокрема, загальні положення були викладені такими авторами, як Проніна Р.Ф., Коваленко А. А., Дяченко Г. Ф., Волкова З. Н. Фактичним матеріалом дослідження слугували близько 100 репрезентативних одиниць — прикладів з науково-технічних текстів і окремих структурних компонентів, взятих з лексикографічних джерел і сучасних англомовних періодичних видань. Вивчення особливостей текстів з інженерії базується на порівнянні зразків англійських речень та їх українських відповідників.

При виконанні даної роботи було застосовано комплексну методику дослідження: порівняльний, описовий, структурно-функціональний та системний аналіз. Саме такий підхід до розгляду і вивчення даної теми дозволяє найбільш повно і чітко розглянути побудову тексту в цілому та визначити відмінності у викладенні одного й того ж матеріалу досліджуваними мовами.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що незважаючи на досить значний розвиток даної галузі науки та техніки і її перспективне застосування, дана тема вимагає більш детального вивчення. Необхідно також розглянути і виявити способи перекладу деяких дієслів, що залежать від граматичного оточення слів у тексті і конкретних умов лексико-семантичних варіантів дієслівних одиниць науково-технічних текстів з інженерії.

Теоретичне значення даної роботи полягає в тому, що вона встановлює деякі узагальнюючі приклади теорії перекладу, дає можливість використати її результати у подальшому дослідженні даної теми і визначити нові теоретичні засади передачі інформації в спеціалізованій галузі науки і техніки.

Практичне значення роботи визначається тим, що її результати дозволяють застосувати проведене дослідження на конкретній практиці і розглянути приклади перекладу присудка у текстах з інженерії у вужчому аспекті. Так як дана тема ще не вивчена досить детально, це дає можливість також визначити труднощі при перекладі текстів з даної галузі науки та знайти адекватні шляхи їх уникнення.

Структуру курсової роботи визначають поставлена мета, окреслені питання, методи і логіка дослідження даної теми. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури і додатків.

присудок модальний переклад інженерія

Розділ 1. Загальна характеристика перекладу науково-технічних текстів

1.1 Труднощі під час перекладу НТЛ

Не зважаючи на те, що серед лінгвістів немає єдиної думки з приводу класифікації лексики науково-технічних текстів, всі дослідники визнають, що вона різнорідна. Загалом можна чітко виділити три самостійних групи лексики: загальновживана, загальнонаукова і термінологічна. Оскільки не існує чітко окреслених меж між термінологічною і загальновживаною лексикою, тому доречніше буде визначити ступінь термінологічності вживання слова в текстах інженерії англійською і українською мовами. Аналіз науково-технічних текстів показав, що дієслова в них вживаються для позначення процесів (дій або подій), які можна спостерігати в об'єктах і властивостях різних областей реальної дійсності, пов’язаної з науково-технічною діяльністю людини.

Мовні одиниці, які можуть виражати різні значення в залежності від контексту, ситуації і підтексту (що особливо характерне для науково-технічних текстів, в яких хоча й не потрібно художнього образного перекладу, проте необхідне переосмислення змісту речення) потребують особливих прийомів під час перекладу. Пошук відповідників починається з уважного вивчення словникової статті, іноді навіть включаючи аналіз словникових статей і співставлення їх значень з можливим контекстуальним. До словникових відповідників не варто відноситися легковажно, оскільки розуміння висловлювання базується на припущеннях про його можливі значення [1; 44−48].

Однак однозначне використання загальновживаних дієслів не є нормою у вищезазначених текстах. Адже виклад матеріалу залежить, з одного боку, від системи мови, а з іншого — від незалежної від мови ситуації, яку повинен описувати даний текст.

Може трапитися, що в перекладі необхідна науково-технічна інформація виявляється викладеною у більш чіткій і доступній формі, яка забезпечує правильність користування цією інформацією спеціалістами, таким чином, переклад виконує основну прагматичну функцію при передачі змісту тексту [7; 14−24].

Таким чином, одна і та ж особливість науково-технічного стилю, притаманна англійській та українській мовам, може проявлятися з неоднаковою ймовірністю і виражатися різними мовними засобами. Висловлювання у тексті зазвичай пов’язані логічними зв’язками. Однак в англійській мові вони виявляються лише в змісті речень і особливо не виражаються. В Українській же мові надається передається використанню спеціальних слів і ввідних зворотів, які вказують на той чи інший вид зв’язку. Саме тому досить часто в перекладі одне й теж саме значення висловлювання передається по іншому, деякі елементи тексту вилучаються, а інколи додається певна інформація для дотримання норм мови перекладу та повноти змісту оригіналу Українська мова є синтаксичною. Під час перекладу ми повинні враховувати це, визначаючи структуру майбутнього тексту [6; 45−48].

Розкриваючи специфіку окремого підтипу перекладу, теорія перекладу розглядає низку факторів, які повинні враховуватися під час опису перекладу певного типу. По-перше, належність оригіналу до особливого функціонального стилю може впливати на характер перекладацького процесу і вимагати від перекладача застосування особливих методів і прийомів. По-друге, орієнтація на подібний оригінал може визначити стилістичні характеристики тексту перекладу, а, відповідно, і необхідність вибору тих мовних засобів, які позначають цей стиль. І, нарешті, в результаті взаємодії цих двох факторів можуть проявитися власне перекладацькі особливості, пов’язані як із загальними рисами і відмінностями між мовними ознаками аналогічних функціональних стилів двох мов, так і з особливими умовами і завданнями перекладацького процесу. В науково-технічному стилі ми спостерігаємо наявність спеціальної лексики і термінології; інформативність (змістовність), логічність (строга послідовність, чіткий зв’язок між основною ідеєю і деталями); точність і об'єктивність та, відповідно, ясність і зрозумілість. Окремим текстам, що належать до даного стилю, можуть бути притаманні вказані риси в більшій чи меншій мірі. Однак у всіх текстах спостерігається переважне використання мовних засобів, які сприяють задоволенню потреб даної сфери спілкування [6; 44−45].

У лексиці це перш за все використання науково-технічної термінології і спеціальної лексики. Можуть вживатися слова, як притаманні даному стилю, так і спеціальні значення загальнонародних слів. Наприклад, такі лексичні одиниці, як distillation, hydraulics, safe storage, designing machinery широко використовуються в текстах з інженерії. У той же час вживаються також в якості термінів і такі слова, як operations, analyze, material, cover [25; 124−254].

Беручи до уваги інформаційну цінність дієслів і їх значення в передачі динамічних характеристик предмету, доцільно визначити, яку функцію вони виконують в науково-технічних текстах з інженерії. У розподілі лексичних одиниць вони займають чи не найперше місце за своїм якісним призначенням [7; 54−55].

1.2 Особливості перекладу спеціалізованої літератури

Аналіз спеціальної літератури показав, що використання дієслів для термінологічного означення в тексті в більшості випадків залежить від лексико-граматичного оточення слів. Адже основна ідея, поняття і об'єкти виражаються в основному за допомогою іменних груп. Однак терміни-дієслова, як і терміни-іменники, також виражають поняття про предмети і явища навколишнього середовища, але вже на рівні руху, динаміки, процесу. Це особливо проявляється під час функціонування термінологічних дієслів в конкретних реалізаціях.

Підмова інженерії неоднорідна за своєю семантикою. Загальна ознака дієслівної лексики визначається словником в парадигматиці та експлуатується в модельованих текстах в синтагматиці.

З базового словника текстів з інженерії можна виділити декілька таких дієслів, які складають низку словосполучень. За семантичним аналізом вони теж не є однорідними.

Під час розгляду синтаксичного оточення дієслів у науково-технічних текстах враховується той факт, що синтаксичний аналіз не є повністю формальним. Питання про залежність синтаксичного зв’язку від лексичного значення слів теж займає не останнє місце при перекладі текстів з англійської мови на українську.

Потрібно розглянути як особові, так і не особові форми дієслова, оскільки узгодженість і тих, й інших із залежними синтаксичними і лексичними формами, як правило, однакова. Однак, неособові форми відрізняються від особових синтаксичною роллю в реченні і синтаксичними зв’язками. При перекладі неособові форми дієслова трансформуються в особові, і при цьому не особовій формі надається значення підмета, який називається потенційним підметом неособової форми. Це показує, що підмет не завжди позначає агента або суб'єкта дії, а також може мати значення семантичного об'єкта. В деяких випадках прояв цього ми бачимо за допомогою формальних зв’язків, а в інших — тільки за змістом. Отже, якщо дієслово вживається в непереносному значенні, то формальний зв’язок з потенційним підметом встановити легко; якщо ж дієслово вживається в переносному значенні, то потенційний підмет виявити дуже важко, не за формальними показниками, а за змістом [13; 64−65].

Систематизація дієслів-термінів є виявленням особливостей їх функціонування в науково-технічних текстах передбачає виявлення різних семантичних та структурних відношень — синонімія, антонімія і полісемія. Ці відношення не торкаються характерних лексико-семантичних ознак термінології і протікають в межах, які не порушують семантичної визначеності терміну. Під час дослідження термінів у текстах з інженерії були виявлені явища синонімії і полісемії.

При розкритті значень дієслів-термінів потрібно орієнтуватися на випадки їх реального використання в мові (текстах). Труднощі розуміння термінологічних дієслівних одиниць швидше мають екстралінгвістичний характер, ніж мовний. Актуалізація їх значень обумовлена тематичним напрямом текстів мови, що вивчається, тобто об'єктів реальної дійсності [8; 145−148].

Таким чином, аналіз нашого матеріалу свідчить про те, що семантика лексичних одиниць і дієслів, зокрема, має ряд специфічних особливостей. Під якісними характеристиками в даному випадку розуміється полісемія.

Реалізація лексико-семантичних варіантів у результаті використання полісемантичних дієслів в спеціалізованих текстах обумовлена певною семантикою слів в оточенні дієслова і структурними моделями.

Деякі дієслова можуть виступати як загальнонаукові і навіть (за умов певного контексту) як термінологічні. Так, дієслово behavе має значення «вести себе», наприклад:

The tubes lens will behave according to the ray-theory description if the frequency is large enough.

Якщо частота буде досить велика, то лінза електро-променевої трубки діятиме у відповідності з променевою теорією.

Але функціонуючи в словосполученні behave logarithmically у значенні «змінюватися за логарифмічним законом» (в текстах з математики) дієслово behave виступає як термін [12; 124−125].

В лексичному значенні загальнонаукових термінів була виділена група дієслів «широкої семантики». Наприклад, дієслова: drive, carry, hold, keep, function, model, generate, formulate. Дані дієслівні одиниці виступають в ролі засобів компресії наукового тексту, маючи властивість заміняти словосполучення. Конкретизуючись в мовленні, вони свій зміст визначають конкретними умовами оточення, інколи отримуючи додаткові ознаки, замінюючи термінологічні одиниці [23; 44−84].

Беручи до уваги той факт, що при перекладі центральним і ключовим є лексико-семантична єдність, виділяють наступні групи дієслів:

— дієслова, які позначають дії, пов’язані з розумовою діяльністю людини: determine, assume, evaluate, denote;

— дієслова, які позначають різні відношення між об'єктами або величинами: increase, reduce, decrease, average;

— дієслова, які позначають дії, в результаті яких змінюються внутрішні властивості об'єктів: measure, define, set, space;

— дієслова, які позначають дії, які призводять до якісних змін: connect, replace, complicate, simplify;

— дієслова зі значенням «переміщення в просторі»: drive, move, carry, conduct, track, sweep, handle, remove, fall [25; 54−58].

Під час аналізу визначення дієслів велику роль відіграють також предметні і абстрактні іменники. Серед перших різко переважають деталі машин і рідше — живі істоти. Частіше всього в ролі підмета зустрічаються конструкції іменник — дієслово — іменник [8; 44−48].

Значення механічного пересування у просторі властиве всім вищезазначеним дієсловам, але воно не завжди реалізується. Дієслова move, feed, go і come майже завжди мають такий відтінок при перекладі, а кількість вживання з цим значенням дієслів remove, pass і carry часто піддається сумніву.

Значення, в яких виступають дієслова в науково-технічних текстах, можна поділити на конкретні і абстрактні. Під першими ми розуміємо позначення фізичних дій. Переносні значення зазвичай є абстрактними.

Отже, під час перекладу семантика дієслів зазвичай така:

1) Дієслова pass, run, carry, go позначають розміщення у просторі, протяжність (extend).

2) Дієслово turn має значення «обточувати», shape while rotating.

3) Дієслово feed означає «постачати, забезпечувати», supply fuel or material to a machine.

4) Дієслово leave має значення «залишати», allow to remain.

5) Дієслово carry має значення «підтримувати, нести», support.

6) Дієслово remove позначає «видаляти, усувати», take away.

Для дієслів carry і remove характерне суміщення вказаних сем з семами «переміщення в просторі». Остання є також складовою частиною значення «обробляти» дієслова turn. У дієслів сarry і removе вона може або реалізуватися, або ні. У дієслів в перехідному значенні додається сема причинності.

Наприклад: In 1953, they studied DNA which carries information determining future cells will have.

У 1953 році вони вивчали ДНК, яка переносить інформацію для майбутніх клітин.

Крім того, дієслова можуть також мати абстрактне значення процесів руху. Інколи значення стають переносними в залежності від контексту [17; 64−68].

Дослідження загальнонаукових термінів показує, що дієслова займають проміжне місце в науково-технічних текстах. Вони зазвичай мають нейтральне значення, на відміну від іменників, які можуть носити суто конкретне позначення технічного терміна.

Оскільки система мови має знаковий характер, то це означає, що слово може функціонувати в ролі терміна, якщо його значення входить в систему науково-технічних або спеціальних понять (стосовно змісту), при цьому слово повинно бути членом певної термінологічної системи — групи слів, які використовуються в тій чи іншій галузі науки і техніки і значення яких взаємообумовлені «в плані висловлювання». Саме таке тлумачення терміну повинно бути покладене в основу відбору дієслів-термінів [18; 84−86].

Одним з принципів тактики перекладу є вміння відчути різницю у змісті тексту-оригіналу відносно більш чи менш важливі елементи. Вважається, що потрібно найповніше передати весь зміст оригіналу навіть там, де це можливо, здійснити «прямий переклад», використовуючи аналогічні синтаксичні структури і найближчі відповідники лексичним одиницям оригіналу. Але при цьому не весь зміст тексту є рівноцінним для перекладача. Він повинен розподіляти частини за ступенем їх важливості для даного акту комунікації і у випадку необхідності може пожертвувати менш важливим елементом, щоб успішніше відобразити більш важливий елемент. Однак в перекладі не завжди вдається одночасно відтворити предметно-логічний і конотативний компоненти змісту оригіналу, і перекладачу доводиться вибирати між ними:

NORM are not a problem in California wells.

У Каліфорнії дозволяється закриття природних радіоактивних матеріалів у відпрацьовані свердловини.

При перекладі цього речення з науково-технічного тексту перекладач відмовився від передачі конотативного компонента змісту оригіналу, оскільки це призвело б до варіанту, який ускладнює розуміння речення (дослівно: ПРМ не є проблемою в стінах Каліфорнії). А в наступному прикладі, навпаки, вирішили зберегти конотативне значення, відмовившись від використання найближчого відповідника:

Trash will be incinerated.

Сміття буде спалюватися.

Функціональна заміна є також найбільш поширеним прийомом під час перекладу присудка. Один з таких варіантів — це заміна дієслівного присудка іменним і навпаки [3; 74−78].

Вихідний дієслівний присудок під час перекладу на українську мову трансформується в іменний, що супроводжується перетворенням прямого додатку в іменну частину присудка або в складний іменний присудок. Інколи іменний присудок трансформується в дієслівний, який супроводжується перетворенням іменної частини в обставину способу дії.

Отже, переклад присудка, як і інших частин мови, в більшості випадків залежить від конкретної сфери оригіналу. Детальний розгляд деяких особливостей передачі текстів з інженерії на прикладі речень допоможе визначити певні правила та закономірності відтворення інформації під час перекладу з англійської мови на українську [10; 45−46].

Розділ ІІ. Особливості перекладу текстів з інженерії

1.1 Способи перекладу присудків

В науково-технічних текстах, що характеризуються точністю, чіткістю викладу, широким інформаційним змістом та динамікою переходу від терміну-детермінанта до пояснення відповідного означуваного предмету, дієслово виконує роль своєрідного центру обертання. Синтаксична і семантична структура речення дає можливість найбільш повно і вдало підібрати варіант перекладу, що базується, в основному, на багатозначності як іменних, так і дієслівних термінів. Очевидно, що значення багатозначних дієслів у науково-технічних текстах реалізується в залежності від лінгвістичного оточення. Під ним ми розуміємо слова і синтаксичні конструкції, в тому числі словосполучення, прийменникові звороти і підрядні речення, пов’язані з досліджуваним словом синтаксичним і семантичним зв’язком.

Ознаками присудка є майже для всіх англійських дієслівних форм особові дієслівні форми: am, is, are, was, were, has, had, used to, shall, should, will, would, can, could, must, may, might, ought to, do, does, did.

Визначити присудок за цими ознаками легко, і в такому випадку переклад речення зробити не важко [24; 54−148].

Наприклад: That geologist has discovered new rich deposits of coal and oil in Siberia.

Той геолог відкрив нові багаті поклади вугілля і нафти в Сибіру.

Якщо присудок утворений без допоміжного або модального дієслова, то він визначається за місцем в реченні. Тобто основним критерієм залишається порядок слів.

Наприклад:

Other wastes are brought to shore and disposed in accordance with State rules.

Інші відходи перевозяться на берег і піддаються утилізації у відповідності до нормативних вимог штату.

Однак, в окремих випадках є деякі особливості при перекладі присудка з англійської мови на українську. В основному це залежить від спеціалізованої галузі науки і техніки.

Зокрема, дослідження текстів з інженерії показують, що найчастіше в ролі присудка в них виступають дієслова пасивного стану і найпоширенішими є такі типи присудків як модальний і номінативний [14; 34−36].

Отже, розглянемо загальні способи перекладу присудка в науково-технічних текстах з інженерії.

1.2 Способи передачі модальних присудків у текстах з інженерії. Складні модальні присудки з must і have to

Складний модальний дієслівний присудок складається з модального дієслова (або його еквівалента, наприклад, to have to, to be to тощо) та інфінітивної форми іншого дієслова.

У науково-технічних текстах дієслово must має значення повинності й сильного припущення. У значенні повинності модальне дієслово must у складі присудка, що містить простий інфінітив активного стану, перекладається сполученням слова «повинний» («повинен») з неозначеною формою дієслова або, у випадку сполучення must з інфінітивом пасивного стану, словом «слід», «потрібно», «має» або «необхідно» з наступною неозначеною формою дієслова:

Other wastes must be segregated at the platform and brought to shore.

Решта відходів необхідно сортувати на платформі і відвозити на берег.

У даному реченні ми бачимо приклад модального дієслова must, яке виражає необхідність дії відповідно до передбачених стандартів. Інфінітив пасивного стану перекладається на українську мову неособовою формою дієслова.

У значенні сильного припущення must вживається і з неперфектним, і з перфектним інфінітивом. Must у таких випадках передається модальними парентетичними словами «(цілком) певно/вірогідно», неперфектний інфінітив — формою теперішнього часу дієслова-присудка, а перфектний інфінітив — формою минулого часу [9; 83−86].

Синонімом модального дієслова must є to have to, що позначає зумовлену обставинами повинність. У сполученні з простим інфінітивом активного стану це модальне дієслово перекладається словами «мусити», «доводитися», «слід» та «повинний» :

Дієслово have може мати різні значення:

1) якщо після нього стоїть додаток, то воно перекладається як «мати»;

2) як допоміжне дієслово, що допомагає утворити час Perfect;

3) і у модальному значенні дієслово havе, після якого стоїть інфінітив другого дієслова, перекладається як «повинен» [16; 74−75].

У науково-технічних текстах дієслово have найчастіше виступає в ролі модального присудка:

Most operators have to possess comprehensive waste management plans.

Більшість підприємств повинні мати детальний план управління відходами.

При перекладі have to словами «мусити» та «повинний» не відбувається, як правило, синтаксичної перебудови речення, тоді як у випадку їх перекладу словами «слід» та «доводитися» англійське особове речення трансформується в безособове.

У сполученні з простим інфінітивом пасивного стану have to перекладається словами «необхідно», «потрібно», «слід» та «доводитися» у складі безособового речення:

In almost any engineering structure certain parts have to be taken into account.

Майже у кожній інженерній споруді доводиться брати до уваги певні частини.

Складні модальні присудки з may, can і could

Присудок, виражений сполученням may з інфінітивом активного стану перекладається кількома способами залежно від значення дієслова may:

1) парентетичним прислівником «можливо» з формою майбутнього часу дієслова-присудка:

Researchers may have to accept the proposed activities further offshore.

Вченим, можливо, доведеться погодитися із запропонованими методами при розробках на великих відстанях від берега.

2) сполученням форми теперішнього часу дієслова «могти» з неозначеною формою дієслова:

The transfer may be of transgenic nature.

Передача може бути трансгенетичною.

The type casting chosen may influence the rate of solidification, which in turn affects the structure and properties of the final metal product.

Обраний спосіб лиття може вплинути на швидкість твердіння металу, яка, в свою чергу, визначає структуру та властивості готового металу.

Присудок, виражений сполученням may з неперфектним інфінітивом пасивного стану, перекладається звичайно сполученням слова «можна» з неозначеною формою дієслова:

Genetic engineering may be defined as the use of engineering methods to modify genetic material of living cells.

Генетичну інженерію можна визначити як використання інженерних методів модифікації матеріалу живих клітин.

Присудок, виражений сполученням модального дієслова саn з неперефектним інфінітивом, може перекладатися а) сполученням «можна» з неозначеною формою дієслова, б) формою теперішнього часу дієслова «могти» з наступною неозначеною формою дієслова та в) формою теперішнього або майбутнього часу дієслова-присудка:

Others believe that genetic engineering can dramatically improve crop harvests in developing countries.

Інші ж надіються, що генетична інженерія може значно покращити урожай зернових культур у країнах, які розвиваються [19; 44−46].

Присудок, виражений сполученням could з простим інфінітивом, перекладається наступними способами:

а) присудком, що складається з «можна» та неозначеної форми дієслова (для позначення меншої, у порівнянні з саn, вірогідності дії можуть вводитися парентетичні прислівники «ймовірно», «вірогідно» тощо):

The differences in those traits could be possibly attributed to the passing of features and genes [21; 54−55].

Відмінності у цих рисах очевидно зумовлені передачею рис характеру і генів.

б) присудком, вираженим формою теперішнього часу дієслова «могти» у сполученні з неозначеною формою дієслова (особливо коли англійський інфінітив має форму активного стану):

For example, introducing heat rapidly into a steel weld could cause the weld to crack.

Наприклад, якщо сталевий зварний шов піддати швидкому нагріванню, то це може спричинити розтріскування шва [19; 24−25].

Складні модальні присудки з will і would

Складний модальний присудок з дієсловом will перекладається сполученням слів «хотіти», «могти» або «слід» з неозначеною формою дієслова:

The scientists will note that living cells can produce new substances or new functions.

Вчені хочуть зауважити, що живі клітини можуть виробляти нові речовини або виконувати нові функції [20; 64−65].

Це модальне дієслово може мати значення неминучості дії, позначеної наступним інфінітивом, і в такому випадку не перекладається, а присудок у перекладі має форму теперішнього часу або часу присудка оригіналу. Іноді в разі необхідності позначення неминучості дії до перекладу можна вводити відповідні прислівники — «неминуче», «обов'язково» тощо:

A complex three-part relationship will exist between the manufacturing process, the microstructure of the metal, and the properties of the final metal part.

Виробничий процес, мікроструктура металу та властивості готового металовиробу пов’язані складними тристоронніми стосунками.

Складний присудок з модальним дієсловом would та неперфектним інфінітивом звичайно перекладається наступними способами:

а) формою минулого часу дієслова «хотіти» або «бажати» у сполученні з неозначеною формою дієслова:

A lot of scientist would prove the importance of the genetic engineering.

Більшість науковців все ж таки доводили (хотіли довести) важливість генної інженерії.

У даному реченні ми проводимо значеннєву аналогію між прямим перекладом тексту і його смисловим значенням.

б) парентетичним словом «вірогідно», «ймовірно» або «мабуть» з особовою формою дієслова як відповідника англійського інфінітива:

S. Cohen and H. Boyer would be the first to have help people with diabetes.

Коуен і Бойєр мабуть чи не найперші, хто допоміг людям, хворим на діабет.

Тут у передачі тексту речення відбувається пристосування перекладеного варіанту до синтаксичної та семантичної системи української мови [11; 44−48].

Складний модальний присудок з to be to

Дієслово to be може перекладатися самостійним значенням. В залежності від контексту його семантична сутність передається різними способами. Наприклад:

Current offshore activities are near shore.

Розробки на шельфі ведуться поблизу берегової зони.

Offshore costs are from 2 disposal companies with 11 facilities.

Витрати на шельфову утилізацію представлені двома компаніями з 11 центрами утилізації [20; 38−46].

Складний модальний присудок з модальним дієсловом to be to звичайно перекладається сполученням «бути повинним» з неозначеною формою дієслова, коли to be to вжито з інфінітивом у формі активного стану, та словами «слід», «необхідно», «потрібно», «доводиться» тощо у сполученні з неозначеною формою дієслова, якщо to be to вжито з інфінітивом у формі пасивного стану:

New building materials are to be used in the construction of many new buildings.

У спорудженні багатьох нових будівель повинні використовуватися новітні будівельні матеріали [21; 65−66].

1.3 Інші типи присудків і способи їх перекладу в текстах з інженерії

Форми пасивного стану дієслова

Досить часто в мові науково-технічної літератури доцільно пасивні конструкцій перекладати активним станом. Нерідко трапляється, що автори, використовуючи займенник «ми», в основному пишуть свої праці від третьої особи. В таких випадках перекладач має право більш широко використовувати цей особовий займенник і ввести активний стан.

Такий спосіб перекладу допомагає скоротити речення. Проте, зрозуміло, що в науково-технічній літературі не можна обійтися без пасивного стану, оскільки більшість використовуваних дієслів є перехідними [9; 32−36].

Форми пасивного стану дієслова-присудка перекладаються кількома способами залежно від лексичних та синтаксичних характеристик речення:

1) однією з трьох неозначено-особових форм дієслова (форма третьої особи множини, зворотна форма на «-ся» та форма на «-но» або «-то»):

Different types of waste are segregated at the platform: hazardous, nonhazardous, trash.

Різні типи відходів сортуються на платформі: небезпечні, безпечні, сміття.

Коли форма пасивного стану перекладається неозначено-особовою формою третьої особи множини, підмет англійського речення може перекладатися іменником у непрямому відмінку:

All are brought onshore for disposal manifested.

Всі відходи перевозять на берег для утилізації і декларуються.

2) формою активного стану дієслова-присудка (іноді з певними синтаксичними трансформаціями, зокрема, з перетворенням додатку англійського речення у підмет українського речення), коли агент дії, позначеної присудком, виражений у додатку:

Another discovery in the history of genetic engineering was made by British scientists J. Watson and F. Crick.

Інше відкриття в галузі генної інженерії зробили британські вчені Уотсон і Крік.

За такого способу перекладу порядок слів не змінюється, а змінюються їхні синтаксичні функції: підмет стає додатком, а додаток з прийменником by — підметом.

Якщо присудок у пасивній формі займає в англійському реченні кінцеву позицію, при перекладі порядок слів нерідко змінюється: присудок міститься перед підметом (докладніше про зміни порядку слів у перекладі див. відповідний розділ):

NPDES permit will be obtained for emergencies.

Буде видаватися дозвіл Національної системи усунення забруднюючих викидів при нештатній ситуації.

Пасивний інфінітив у складі модального дієслівного присудка звичайно перекладається неозначеною формою дієслова (переклад таких присудків докладніше розглядається нижче):

Must be developed a waste minimization plan.

Обов’язкова розробка плану мінімізації відходів.

A forge may be distinguished from a foundry, where metal is melted by furnace and cast from molds.

Кузня відрізняється від ливарного цеху, в якому метал плавлять в печі, а потім виливають у формах.

Пасивну форму дієслова-присудка слід відрізняти від її граматичного омоніма — складного номінативного присудка, вираженого сполученням дієслова be з (ад'єктивованим) дієприкметником II. Способи їх перекладу дещо відмінні, бо, на відміну від пасивної форми, згадане словосполучення позначає не дію, а стан (про переклад цього виду складного номінативного присудка див. відповідний розділ) [5; 45−54].

Фразеологічний присудок

Фразеологічний присудок, що складається з дієслова широкої семантики та конкретизуючого іменника, звичайно перекладається простим дієслівним присудком, хоч у деяких випадках у перекладі можна використати відповідний фразеологічний присудок:

Researchers are well aware of the fact that 800 million people in today’s world suffer from hunger.

Вчені добре знають, що у сучасному світі 800 млн. людей голодують.

Mention was earlier made of the fact that risk factor was too high due to the lack of long-term studies of harm to human health and environment.

Раніше зазначалося, що фактор ризику надто високий через недостатнє довготривалу вивчення негативного впливу на здоров’я людини і шкоду навколишньому середовищу [20; 52−54].

Серед фразеологічних присудків, що перекладають переважно універбами, тобто однослівними дієсловами, можна назвати наступні: to take place «відбуватися», to give rise (to smth.)" викликати (щось), призводити (до чогось)", to make mention (of smth.)" згадувати (щось)", to give consideration (to smth.)" розглядати, враховувати (щось)", to keep/bear in mind «пам'ятати, враховувати», to make reference (to smth.)" посилатися (на щось)", to take advantage (of smth.)" скористатися (чимсь)", to make use (of smth.)" використати (щось)", to give consideration (to smth.)" розглядати (щось)", to give account (of smth.)" описувати, аналізувати (щось)" тощо. А також: to be in agreement — співпадати, відповідати, to be in charge of — очолювати, керувати, to be in excess of — перевищувати, to have recourse to — вдаватися до, to have in mind — розуміти, враховувати.

До фразеологічних присудків, які звичайно перекладають відповідними українськими фразеологічними присудками, належать, зокрема: to bring into use «почати використовувати», to go into play/to come into action «вступати у дію», to take part «брати участь», to make emphasis (on smth.)" робити наголос (на чомусь)", to take into account «брати до уваги», to set into motion/to put into operation «вводити у дію», to pay attention «звертати увагу», to have in view — мати на увазі, тощо [9; 63−65].

Інвертований присудок

В англійській науково-технічній літературі присудок або частина присудка можуть зазнавати інверсії, тобто виноситися у позицію перед підметом на початок речення. У багатьох випадках у перекладі зберігається порядок слів оригіналу, незалежно від того, яка частина присудка знаходиться у реченні перед підметом:

а) інверсія предикативу складного номінативного присудка:

б) інверсія дієприкметника II дієслівної форми пасивного стану:

в) інверсія простого присудка:

г) Інверсія дієприкметника І дієслівних форм Continuous:

д) інверсія допоміжного дієслова had форми Subjunctive II:

Нерідко інверсія присудка або його частини супроводжується емфатичним виділенням обставини або/та заперечення:

Only in 1980s began testing of biotech-derived food.

Тільки у 1980;их роках почалося випробування біотехнічної їжі.

Окремо варто зупинитися на перекладі інвертованого з метою емфази предикативу у підрядних допустових реченнях, коли предикатив винесено у позицію перед підметом або навіть перед сполучниками as, though, however тощо, які у таких випадках перекладаються як «хоч» або «хоч який би». У перекладі предикатив зберігає свою позицію на початку речення у випадку вживання останньої сполучної фрази:

Methods of plant and animal breeding, classic as it may be called, are deeply rooted in bioknowledge.

Методи виведення нових видів рослин і тварин, хоча він і може називатися класичним, беруть початок від біотехнології.

Якщо у таких підрядних реченнях вжито катафоричний займенник it у функції підмета, то цей займенник перекладається відповідним іменником, а іменник, у свою чергу — відповідним займенником [15; 24−25].

Форми наказового способу дієслова

Проста (синтетична) форма наказового способу дієслова-присудка може перекладатися кількома способами.

В інструкціях, вказівках і т. ін. вона перекладається неозначеною формою дієслова або формою наказового способу другої особи множини:

Other wastes must be segregated at the platform and brought to shore: bring trash to local landfill; incinerate exempted hydrocarbons onshore; ship NORM to 48 states for disposal.

Решта відходів потрібно сортувати на платформі і відвозити на берег: сміття — виносити на місцеві звалище; звільнені вуглеводи спалювати на березі; природні радіоактивні матеріали розподіляйте в 48-ми штатах для наступної утилізації.

У реченнях метатекстового характеру (що звичайно регулюють перебіг комунікації) форма наказового способу перекладається формою першої особи множини наказового способу:

Add pest-resistant traits to yellow corn from white corn, and it is intraspecies operation.

Додамо антипаразитичні характеристики білої пшениці до сорту жовтої пшениці - і отримаємо міжвидову передачу генетичних даних.

Аналітичні форми наказового способу перекладаються звичайно одним із трьох наступних способів.

Модель «let + іменник-додаток + інфінітив» перекладається сполученням «(не) хай» з формою майбутнього часу, словами «припустимо, що.» та формою теперішнього або майбутнього часу дієслова-присудка у складі підрядного з’ясувального речення:

Із запереченням ця модель перекладається моделями «'не дозволяйте' + неозначена форма дієслова», «'не дозволяйте, щоб' + форма умовного способу» та «стежте/пильнуйте, щоб + не + форма умовного способу» :

Модель «Let me + інфінітив» перекладається як «дозвольте мені + неозначена форма дієслова» або «хочу/слід + неозначена форма дієслова», а іноді - формою першої особи множини наказового способу:

Модель «Let us + інфінітив» звичайно перекладається формою першої особи множини наказового способу або майбутнього часу дійсного способу [9; 30−32].

Складний номінативний присудок

Складний номінативний присудок складається з дієслова-зв'язки to be та номінативного елемента (іменника або іменникової групи, прикметника, дієприкметника II, інфінітива або герундія).

У плані перекладу складний номінативний присудок, що складається з особової форми дієслова to be та дієприкметника II, слід відрізняти від його граматичного омоніма — пасивної форми дієслова, оскільки перший перекладається відмінними від другого способами. Звичайно цей вид номінативного присудка перекладається таким же присудком, що складається в українській мові з особової форми дієслова «бути» та активного дієприкметника доконаного виду або пасивного дієприкметника минулого часу:

Mention was earlier made of the fact that risk factor was too high due to the lack of long-term studies of harm to human health and environment.

Раніше зазначалося, що фактор ризику надто високий через недостатнє довготривалу вивчення негативного впливу на здоров’я людини і шкоду навколишньому середовищу.

Інколи під час перекладу дієслово-зв'язка «є» не опускається в українському відповіднику. А заміняється іншим словом в залежності від змісту та особливостей синтаксичної побудови речення:

Traditional techniques are very slow and of trial-and-error nature.

Традиційна технологія розвивається дуже повільно і має дослідницький характер.

The transfer may be of transgenic and intraspecies nature.

Передача може бути трансгенна і міжвидова.

Досить часто в науково-технічних текстах зустрічається складний іменний присудок, в якому іменник виступає як іменна частина. Найбільше цей вид присудка зустрічається у різного роду визначеннях:

A forge is an establishment where metal is shaped into useful configurations, usually by heating and hammering.

Кузня — це місце, де металу надають корисної форми, зазвичай за допомогою нагрівання та кування.

Таким чином цей вид перекладу є найбільш простим і найчастіше зустрічається в різного роду наукових текстах.

Якщо у реченні є два присудки, одним з яких виступає складений іменний присудок, то воно перекладається як семантичне ціле з двома синтаксичними складовими і передається за допомогою різних речень. Це робить зміст висловлювання зрозумілішим для сприйняття інформації:

The rolls are semicylindrical and have several grooves machined into them through which the unshaped billets pass from one size groove to the next.

Вальці мають напівциліндричну форму, а на їхній поверхні попередньо вирізають жолобки. Необроблені заготівки рухаються від жолобків одного розміру до інших.

У функції предикатива як компонента складного номінативного присудка інфінітив вживається з такими дієсловами-зв'язками, як to be, to remain тощо і перекладається неозначеною формою дієслова (іноді з часткою «ще»), а дієслово remain перекладається як «залишається» або «потрібно» :

Інфінітив у реченнях з дієсловом-зв'язкою to be може перекладатися двома способами: як іменник і як неозначена форма дієслова [14; 84−85].

Перфектний інфінітив у складному номінативному присудка вживається досить рідко. Він звичайно перекладається особовою формою минулого часу у складі підрядного присудкового речення:

У сполученні з дієсловами seem, appear тощо перфектний інфінітив перекладається особовою формою минулого часу, а перекладним відповідником вказаних дієслів виступає, як правило, парентетичне дієслово «здається» :

In the XX century biotechnology seems to have been capable of solving this task.

У ХХ столітті біотехнологія, здається, була в змозі розв’язати це завдання.

Загалом переклад герундія не викликає труднощів при передачі змісту. Адже найбільш поширеним видом трансформації є перетворення на безсполучникове речення або речення в активному стані.

Герундій у складному номінативному присудку може перекладатися іменником або неозначеною формою дієслова.

В окремих випадках герундій-предикатив може перекладатися особовою формою дієслова-присудка.

Герундіальний зворот (тобто сполучення займенника або іменника З герундієм) у функції предикатива складного номінативного присудка перекладається підрядним предикативним реченням, що вводиться сполучною фразою «те, що» :

Складні номінативні присудки з прикметниками на — able/-ible у функції предикатива перекладаються наступними способами:

1) складним або простим номінативним присудком;

2) складним модальним дієслівним присудком з «можна» ;

3) іноді неозначеною формою дієслова, особливо якщо такі прикметники модифіковані прислівниками readily «швидко, охоче», easily «легко» ;

4) іноді підрядним присудковим реченням, що вводиться словами «такий, що» і має складний дієслівний присудок з «можна» ;

Займенник-замінник one у складному номінативному присудку звичайно перекладається іменником, який він заміщує, при цьому підмет англійського речення замінюється на займенник «це» .

Коли займенник має лівостороннє означення (наприклад, прикметник), він, як правило, не перекладається.

Займенник-замінник that (those) у функції предикатива перекладається іменником, який він заміщає [9; 79−81].

Висновки

Науково-технічний текст завдяки своїй динаміці та лабільності структури загалом не становить труднощів для перекладача-фахівця. Досить багато праць написано з приводу адекватної передачі даних, зафіксованих у технічних базах інструкцій до різноманітних приладів і в матеріалах науково-популярних журналів. Стійкість і чіткість побудови речень допомагає легко розпізнати трансформації та конструкції, що мають місце у текстах-оригіналах і їх відповідниках. Проте, у деяких випадках, стикаючись з термінологією певної галузі науки і техніки, необхідно вміти адекватно підібрати певний вид перекладу. Саме тому, досліджуючи переклад текстів зі спеціальної літератури, важливо відмітити, які конструкції вживаються найчастіше і який спосіб передачі матеріалу слід застосувати в тій чи в іншій ситуації.

Перш за все, під час дослідження даної теми були підсумовані загальні знання з теорії перекладу науково-технічних текстів. Так, важливість передавати інформацію найближче до тексту зумовлена необхідністю детально відтворити смислове та лексичне навантаження оригіналу. З іншого боку, намагання висловити думку ясно і просто визначається самим стилем текстів даного типу. Було відмічено деякі особливості перекладу присудків саме у текстах з інженерії, враховуючи базові теоретичні знання. У лексичному аспекті відмічається наявність деяких специфічних слів (в основному це — іменники, в деяких випадках — дієслова, притаманні усім науково-технічним текстам).

По-друге, відмічається частотність вживання пасивних конструкцій і складного номінативного присудка. У проектах дослідницьких робіт і наукових статтях відзначається широке використання наказового способу дієслів та модальних присудків. Наукові праці позначені спеціальною термінологією і частим вживанням загальних еліптичних конструкцій. Також варто відзначити важливість дієслів у ролі присудка, так як вони позначають основні характеристики руху у просторі і процесу виконання дій.

По-третє, із сучасним розвитком науки і техніки та поступовим тісним зв’язком між цими сферами діяльності людини і поступовим злиттям їх як взаємопов'язаних та невід'ємних сторін промислового прогресу суспільства розгляд даної теми є дуже важливим. Адже під час перекладу ми досить часто стикаємося з рядом проблем. Наприклад, поява нової термінології та спеціальної лексики вимагає правильного вивчення різних галузей науки і техніки та створення сприятливих умов для їх успішного розвитку. На сьогодні інтеграція суспільства у світ та його внесок у кожну сферу промисловості залежить від правильного розуміння та швидкого осягнення новітніх досягнень. Саме тому значний наголос робиться на успішному навчанні висококваліфікованих фахівців.

Інженерія є однією з галузей промисловості, що дуже швидко розвивається. Існує багато її підгалузей (біоінженерія, соціальна інженерія), що свідчить про динамічність та значимість її для людства в усіх аспектах.

Зараз існує дуже мало спеціалізованих галузевих словників та підручників з теорії перекладу на конкретні сфери новітніх технологій. Це і визначає значимість та актуальність теми даної роботи і вищерозглянутих питань.

Зокрема, відсутність якихось специфічних особливостей текстів з інженерії є показником їх прагматично-семантичної організованості. Проте, розглянуті проблеми повністю не вичерпують специфіку даної галузі, оскільки велика увага приділялася, в основному, граматично-синтаксичній структурі тексту, що й було передбачено темою курсової роботи. Для ширшого ж розкриття характерних рис текстів даного виду потрібно проводити ще й паралельне лексико-семантичне спостереження. Повніше вивчення даної теми дозволить більш ясно і повно відобразити особливості досліджуваної галузі.

Список використаних джерел і. наукові праці

1. Адмони В. Г. Грамматический строй как система построения и общая еория грамматики. — Л.: Наука, 1988. — 364 с.

2. Актуальні проблеми науково-технічного перекладу. Колективна онографія. Вип.2. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 007. — 256 с.

3. Бархударов Л. С. Пособие по переводу технической литературы: Международные отношения, 1967. — 325 с.

4. Бархударов Л. С. Тетради переводчика. — М.: Международные отношения, 978. — 88 с.

5. Бистрота М. Н., Петрова О. В. Пособие по английскому языку для тудентов-механиков. — М., 1979. — 145 с.