Особливості перекладу фразеологічних одиниць на українську та російську мови

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Поняття фразеології та фразеологічної одиниці в лінгвістиці

1.1 Фразеологія як лінгвістична дисципліна

1.2 Поняття фразеологічної одиниці

1.3 Класифікація фразеологічних одиниць

1.4 Внутрішня форма фразеологічних одиниць Висновки до 1 розділу РОЗДІЛ 2. Класифікація прийомів перекладу фразеологічних одиниць

2.1 Види перекладів фразеологізмів

2.2 Фразеологічний переклад

2.3 Труднощі перекладу фразеологізмів

2.4 Національно-культурна специфіка у фразеології і переклад Висновки до 2 розділу ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

«Сучасна лінгвістика немислима без зіставлення досліджуваних об'єктів. Взаємне співвіднесення, порівняння та протиставлення одиниць, форм, категорій, розрядів та інших мовних явищ виступає як обов’язкова умова характеристики кожного з них, встановлення істотних формальних і смислових зв’язків між ними і конституювання об'єднують їх мікросистем, субсистем і систем «[5, 37]. Сказане повністю відноситься до дослідження фразеологічних одиниць. Слід зазначити, що у сфері фразеологічного дослідження потреба в зіставленні дуже висока.

Порівняно недавнє становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни є однією з причин ще недостатньо повної розробки багатьох проблем у цій галузі. До цих пір серед лінгвістів відсутнє єдине розуміння об'єкта фразеології і як наслідок цього — невпорядкованість фразеологічної термінології. Відсутність єдиної точки зору на обсяг фразеології не дозволяє отримати чіткого уявлення про те, які стійкі словесні комплекси характерні для тієї чи іншої мови або для певної кількості мов.

Про фразеологію та про її перекладі написано безліч статей, книг, дисертацій, а інтерес до цієї області мови не вичерпується ні у дослідників, ні в тих, хто просто небайдужий до слова. Сам факт наявності в мові крім слів цілих словесних комплексів, які іноді тотожні речі, а частіше являють собою унікальний лінгвістичний феномен, який відрізняється яскравою виразністю, образністю та емоційністю, служить для нас приводом до того, щоб дослідити саме цей розділ мовознавства.

Передача на англійську мову фразеологічних одиниць — дуже важке завдання. У силу свого семантичного багатства, образності, лаконічності і яскравості фразеологія грає в мові дуже важливу роль. Особливо широко фразеологізми використовуються в усному мовленні, в художній і політичній літературі. Вибір того чи іншого виду перекладу залежить від особливостей фразеологічних одиниць, які перекладач повинен розпізнати і зуміти передати їх значення, яскравість і виразність. Так як фразеологічні одиниці широко використовуються в літературі всіх стилів, то грамотний перекладач не повинен допускати неточностей у перекладі того чи іншого фразеологізму. Без знання фразеології неможливо оцінити яскравість і виразність мови, зрозуміти жарт, гру слів, а іноді просто і сенс всього висловлювання.

Актуальність роботи полягає в самому об’екту розвідки, тому що класифікація фразеологічних одиниць визначає характерниі для них ознаки, а також питання їх перекладу залишається досі в полі зору лінгвістів.

Об'єктом даного дослідження є фразеологічні одиниці англійської мови Предметом дослідження є особливості перекладу фразеологічних одиниць на українську та російські мови.

Метою роботи є вивчення та аналіз теоретичного матеріалу з питань фразеологічних одиниць та їх перекладу, а також оцінка та аналіз даного матеріалу з позицій його актуальності та можливості його застосування на практиці.

Завданням дипломної роботи є вивчення і опис різних груп фразеологізмів, видів і прийомів їх перекладу, використовуючи методи та прийоми лінгвістичного аналізу Результати розвідки дипломної роботи, можуть бути застосовані на практиці при вивченні англійської мови в школах та вищих навчальних закладах Дипломна робота складається з вступу, двох розділів, кожен з яких закінчується певними висновками, загальних висновків та списка використаної літератури У першому розділі розглядаються поняття фразеології та фразеологічної одиниці, класифікація фразеологічних одиниць і їх внутрішня форма.

У другому розділі розглянуто основні прийоми перекладу фразеологічних одиниць, виявлено труднощі, що виникають при перекладі фразеологізмів, з урахуванням національно-культурної специфіки у фразеології. Тема національно-культурної специфіки є досить традиційною для досліджень в області фразеології. Протягом багатьох років у роботах по фразеології стверджувалося, що фразеологічні одиниці являють собою національно-специфічні одиниці мови, що акумулюють культурний потенціал народу. Яскрава емоційна забарвленість, відтінки якої надзвичайно різноманітні, характерна для розмовних фразеологічних одиниць. Вона створюється як окремими їх компонентами, так і тим образно-метафоричним значенням, яке виникає в результаті поєднання цих копонентів. Тому в дипломній роботі надається особлива увага цим проблемам.

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ ТА ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ ОДИНИЦІ В ЛІНГВІСТИЦІ

Фразеологія — це скарбниця мови. У фразеологізмах знаходить відображення історія народу, своєрідність його культури та побуту. Фразеологізми часто носять яскраво національний характер. Поряд з чисто національними фразеологізмами в англійській фразеології є багато інтернаціональних фразеологізмів.

Фразеологічні одиниці заповнюють лакуни в лексичній системі мови, яка не може повністю забезпечити найменування пізнаних людиною сторін дійсності, і в багатьох випадках є єдиними позначеннями предметів, властивостей, процесів, станів, ситуацій і т.д.

Фразеологія — надзвичайно складне явище, вивчення якого потребує свого методу дослідження, а також використання даних інших наук: лексикології, граматики, стилістики, фонетики, історії мови, історії, філософії, логіки і країнознавства.

Думки лінгвістів по ряду проблем фразеології розходяться, і це цілком природно. Тим не менш, важливим завданням лінгвістів, що працюють в області фразеології, є поєднання зусиль та знаходження точок дотику в інтересах, як самої теорії фразеології, так і практики викладання іноземних мов.

1.1 Фразеологія як лінгвістична дисципліна Фразеологія (грец. phrasis — «вираз», logos — «навчання») — це наука про фразеологічні одиниці (фразеологізми), тобто про стійкі поєднаннях слів з ускладненою семантикою, не утворюються по породжуючим структурно-семантичним моделям змінних поєднань [20, 37].

Як самостійна лінгвістична дисципліна фразеологія виникла порівняно недавно. «Предмет і завдання, обсяг і методи вивчення її ще недостатньо чітко визначені, не отримали повного висвітлення» [20, 38]. Менше за інших розроблені питання про основні особливості фразеологізмів у порівнянні з вільними словосполученнями, про класифікацію фразеологічних одиниць та співвідношення їх з частинами мови і т. д. У мовознавців не склалося єдиної думки про те, що таке фразеологізм, немає, отже, і єдності поглядів на склад цих одиниць у мові. Одні дослідники (Л.П. Сміт, В. П. Жуков, В.Н. Телія, Н. М. Шанський та ін) включають до складу фразеології всі стійкі сполучення, інші (Н.Н. Амосова, А.М. Бабкін, А. И. Смирницький та ін) — тільки певні групи. Так, деякі лінгвісти (в тому числі і академік В.В. Виноградов) не включають в розряд фразеологізмів прислів'я, приказки та крилаті слова, вважаючи, що вони за своєю семантикою та синтаксичною структурою відрізняються від фразеологічних одиниць. В. В. Виноградов стверджував: «Прислів'я і приказки мають структуру пропозиції і не є семантичними еквівалентами слів» [10, 243].

У завдання фразеології як лінгвістичної дисципліни входить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї чи іншої мови.

Важливими аспектами дослідження цієї науки є: стійкість фразеологічних одиниць, системність фразеології і семантична структура фразеологічних одиниць, їх походження та основні функції.

Особливо складною галуззю фразеології є переклад фразеологічних одиниць, що вимагає чималого досвіду в сфері дослідження цієї дисципліни.

Фразеологія розробляє принципи виділення фразеологічних одиниць, методи їх вивчення, класифікації та фразеографии — опису в словниках.

Фразеологія користується різними методами дослідження. [2, 76]. На базі існуючих у мовознавстві методів дослідження розробляються «власне фразеологічні прийоми аналізу і опису» [13, 35]:

1. Метод ідентифікації - встановлення тотожності слів і синтаксичних конструкцій, які утворюють фразеологізми, з їх вільними аналогами;

2. Метод аплікації, що є різновидом методу ідентифікації, метод обмежений у виборі змінних, що встановлює відмінні структурно-семантичні організації фразеологізму від сполучень, утворених відповідно до регулярними закономірностями вибору і комбінації і т.п.

Фразеологія пропонує різні типи класифікацій фразеологічного складу мови залежно від властивостей фразеологізмів і методів їх дослідження.

Англійський фразеологічний фонд — складний конгломерат відвічних і запозичених фразеологізмів з явним переважанням перших. У деяких фразеологізмах зберігаються архаїчні елементи — представники попередніх епох.

Фразеологізми — високоінформативні одиниці мови; вони не можуть розглядатися як «прикраси» або «надмірності». Подібне трактування фразеологізмів зустрічається в деяких роботах і в даний час є застарілою [6, 112]. Фразеологізми — одна з мовних універсалій, так як немає мов без фразеологізмів.

В англійській та американській лінгвістичній літературі небагато робіт, спеціально присвячених теорії фразеології, але і в наявних найзначніших роботах не ставляться такі фундаментальні питання, як науково обгрунтовані критерії виділення фразеологізмів, співвідношення фразеологічних одиниць і слів, системність фразеології, фразеологічна варіантність, фразоутворювання, методи вивчення фразеології та ін. Також не ставиться англійськими і американськими вченими питання про фразеологію як про лінгвістичну дисципліну, чим і можна пояснити відсутність в англійській мові назви для даної дисципліни.

Питання фразеології як лінгвістичної дисципліни було вперше поставлено видатним радянським лінгвістом проф. Е.Д. Полівановим, який неодноразово повертався до цієї проблеми і стверджував, що лексика вивчає індивідуальні лексичні значення слів, морфологія — формальні значення слів, синтаксис — формальні значення словосполучень. «І от виникає потреба в особливому відділі, який був би співмірний з синтаксисом, але в той же час мав на увазі не загальні типи, а індивідуальні значення даних окремих словосполучень, подібно до того, як лексика має справу з індивідуальними (лексичними) значеннями окремих слів. Цьому відділу мовознавства, як і сукупності досліджуваних в ньому явищ, я і приділяю найменування фразеології і вкажу, що для даного значення пропонується і інший термін — ідіоматика «[17, 99].

Б.А. Ларін був першим вченим після Е.Д. Поліванова, який знову звернувся до питання про фразеології як лінгвістичної дисципліни. «Фразеологія як лінгвістична дисципліна знаходиться ще в стадії» прихованого розвитку «.. але вона ще не оформилася як зрілий плід підготовчих праць. … А виділення такої дисципліни нам вже необхідно, бо всім зрозуміла дилетантська безпорадність, різнобій і безуспішність попутного, випадкового розбору цього матеріалу в лексикографії, стилістиці, синтаксисі «[17, 100].

З часом праці В. В. Виноградова сприяли появі безлічі робіт по фразеології різних мов. Таке накопичення систематизованих фактів — одна з передумов створення фразеології як лінгвістичної дисципліни.

Розроблена в семантиці теорія лексичного значення допомагає виявленню семантичної специфіки фразеологізмів та виділення різних типів значення у сфері фразеології. Слово у складі фразеологізмів далеко не завжди втрачає свої морфологічні особливості, морфологія допомагає встановити, що втрачено, а що збереглося. До складу фразеології входять обороти різних структурних типів, у тому числі фразеологізми зі структурою словосполучення і пропозиції. Дані синтаксису дуже важливі для виявлення граматичної специфіки цих оборотів, їх граматичної структури та функцій. Слову в складі фразеологізму властивий певний фонетичний вигляд, але в процесі розвитку він може і змінюватися. І в тому, і в іншому випадку дані фонетики не можна не враховувати. Стилістичний потенціал фразеологізмів, особливо ідіоматізмов і ідіофразеоматізмов, дуже значний. У їх значенні висока питома вага коннотативного аспекту. Фразеологічна стилістика, що вивчає стилістичні можливості фразеологізмів, спирається на досвід лексичної стилістики, зокрема, у розробці деяких стилістичних прийомів. Дані історії мови і етимології важливі при етимологічному аналізі фразеологізмів. Об'єкт фразеології такий складний і специфічний, що вивчення його дає нові дані, які поповнюють зазначені вище дисципліни.

Фразеологія збагачує лексикологію інформацією про зміни, яким піддаються слова у складі фразеологічних одиниць, а лексичну стилістику — даними про узуальні та оказіональні стилістичні особливості фразеологізмів, а також дає додаткову інформацію в багато розділів загального мовознавства. Аналіз фразеологічного матеріалу дуже важливий для лінгвокраїнознавства. Фразеологічна інформація ще слабо використовується іншими дисциплінами. Тим відрадніше відзначити широке використання фразеологічного матеріалу в книзі Є.М. Верещагіна і В. Г. Костомарова, які підкреслюють, що «цілий ряд фразеологізмів містять у своїй семантиці національно-культурний компонент — або синхронно, з позицій сучасної мовної свідомості, або діахронії, тобто тільки з причини спряженості з національною культурою словосполучення-прототипу «[6, 107].

1.2 Поняття фразеологічної одиниці

фразеологізм переклад лінгвістичний У сучасній лінгвістиці чітко намітилися два напрямки досліджень. Перший напрямок вихідною точкою має визнання того, що фразеологізм — це така одиниця мови, яка складається зі слів, тобто за природою своєю словосполучення. При цьому одні вчені висловлюють думку, що об'єктом фразеології є всі реально можливі в даному мовою конкретні словосполучення, незалежно від якісних відмінностей між ними. Так, наприклад, В. М. Копиленко говорить наступне: «Фразеологія охоплює всі поєднання лексем, що у даному мові, в тому числі і так звані «вільні «словосполучення [12, 81]. З іншого боку об'єктом фразеології в межах цього напряму визнаються тільки деякі розряди і групи словосполучень, які виділяються з усіх можливих у промові особливим своєрідністю. В залежності від того, які ознаки приймаються в розрахунок при виділенні таких словосполучень, і визначається склад подібних одиниць у мові. Тільки ці «особливі» словосполучення і можуть бути названі фразеологізмами.

Незважаючи на умовність понять і пов’язане з цим розмежування, зазвичай говорять, що фразеологія може бути представлена:

1) як фразеологія мови в «широкому» сенсі слова, що включає до свого складу і словосполучення, переосмислення повністю, і словосполучення, в яких є не переосмислені слова-компоненти. Прикладом такого «широкого» розуміння обсягу та складу фразеології може служити точка зору В. Л. Архангельського, О.С. Ахманової, Н. М. Шанського.

2) як фразеологія мови в «вузькому» сенсі слова, що включає до свого складу тільки словосполучення, переосмислення до кінця. До числа робіт, що відображають таке розуміння обсягу та складу фразеології російської мови, відносяться, наприклад, статті В. П. Жукова. В обох випадках характер фразеології, як і лексемний характер компонентів не ставиться під сумнів. Фразеологізм рекомендують розглядати як контамінацію ознак слова і словосполучення, підкреслюється омонімічність фразеологізму і співвідносного з ним за структурою словосполучення.

Представники другого напрямку виходять з того, що фразеологізм — це не словосполучення (ні за формою, ні за змістом), це одиниця мови, яка складається не зі слів. Об'єктом фразеології є висловлювання, які лише генетично суть словосполучення. «Вони розкладені лише етимологічно, тобто поза системою сучасної мови, в історичному плані» [16, 202]. Ці вирази протиставляються словосполученнями, не омонімічності, так як якісно відрізняються від них. Основним у вивченні фразеологізму робиться не смислова і формальна характеристика компонентів, що його утворюють, і не зв’язків між компонентами, а самого фразеологізму в цілому, як одиниці мови, що має певну форму, зміст і особливості вживання в мові. Склад фразеології утворюється з категоріально однотипних одиниць. Історія та етимологія кожного фразеологізму вивчається поза прямолінійною залежності від якихось «універсальних» схем переосмислення словосполучень, ступеня семантичної злитості компонентів і десемантизації слів у словосполученнях.

Отже, «фразеологізм — це стійке поєднання слів з ускладненою семантикою, не утворюються по породжує структурно-семантичним моделям змінних поєднань» [14, 5], тобто це сталий вираз чи поєднання слів, яке вноситься до мови в готовому вигляді і не може вживатися в самостійному значенні.

Під стійкістю фразеологічної одиниці розуміється міра, ступінь семантичної злитості, неразложимости компонентів. На думку В. П. Жукова, стійкість, принаймні в семантичному плані, органічно пов’язана з ідіоматічностю, тобто зі смисловою нерозкладеністю фразеологізму. Стійкість — це ступінь, міра семантичної нерозкладними компонентів всередині того чи іншого фразеологізму. Вона є формою прояву идиоматичности стосовно конкретно даного фразеологизму. Іншими словами, стійкість — це міра идиоматичности.

Над проблемою фразеологічних одиниць працювали багато наукових діячів. Родоначальником теорії фразеології вважається швейцарський лінгвіст Шарль Баллі, вперше визначив фразеологію як самостійний розділ лексикології. Був запропонований цілий ряд класифікацій фразеологічних одиниць. В залежності від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів фразеологізму, наскільки сильно в них переносне значення, В. В. Виноградов ділить їх на три типи: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення. В. В Кунин виділяє ідіоматізми, фразеоматізми і ідіофразеоматізми. Н. М. Амосова ділить всі фразеологічні одиниці на фраземи та ідіоми.

Відсутність хоча б одного з названих ознак виключає названу одиницю з фразеологічного складу мови.

Слово — основний, але не єдиний засіб номінації в системі мови. У промові йому властиво з’являтися в комбінаціях з іншими словами, і принцип організації їх у словосполучення регулюється синтаксичними нормами і правилами. Такі поєднання створюються за існуючими в мові моделям. Наприклад, модель, А + N, відображаючи принципову можливість комбінації прикметника та іменника, може бути заповнена нескінченним безліччю компонентів, що відповідають вимогам моделі, і результат такої операції цілком передбачуваний: отримане поєднання буде позначати щось, що володіє якимсь ознакою. У тотожних ситуаціях часто вживаються тотожні словосполучення: May I come in? Knock at the door, etc. Дана комбінація слів вживається зазвичай у фіксованій формі і відтворюється в мовленні готовим блоком. Такі поєднання є стійкими, але відносяться до загального, а не фразеологическому фонду словникового складу. Справа в тому, що в компонентах подібних поєднань немає семантичних змін; вони зберігають своє значення, іноді змінюючи тільки функцію, як, наприклад, у стійкому виразі Good morning функція номінативна — опис часу доби — замінюється контактної - привітанням. Якщо ж стійкість вираження доповнюється семантичним зміною компонента або компонентів, ми маємо справу з фразеологічної одиницею. Незважаючи на те, що фразеологічні одиниці являють собою поєднання слів, вони розглядаються лінгвістами з позицій не синтаксису, як вільні сполучення, а лексикології. Тому є кілька причин. [1, 57]

Перш за все, у вільному, створюваному за моделлю словосполученні можлива заміна будь-якого з компонентів в рамках цієї моделі. Так, прикметник red може вживатися у поєднанні з величезною безліччю іменників (red frock, red banner, red strip, red hair, etc.), зберігаючи своє значення кольору. Аналогічно будь-який іменник, що позначає предмет, потенційно здатний мати ознаку, за тією ж моделлю буде поєднуватися з нескінченним числом прикметників, ця ознака передавальних (red frock, dirty frock, new frock, expensive frock, etc.). При фразеологічному ж поєднанні зв’язок між компонентами жорсткий і заміна будь-якого з них неможлива без руйнування сенсу всій одиниці. Наприклад, поєднання black sheep (= the worst member), хоча воно і побудоване за регулярної моделі А + N, не може бути відтворене з тим же значенням навіть при мінімальних в смисловому відношенні замінах (black ram або grey sheep). Формально відповідаючи мовної моделі, фразеологічні одиниці немодельовані, тобто являють собою одиничне використання мовної моделі для передачі в постійному контексті якої - небудь смислової структури.

Інша причина, по якій фразеологічні одиниці відносять до об'єктів лексикологічного дослідження, — наявність у такого поєднання спільних рис зі словом. Як і слово, фразеологічні одиниці не створюються в процесі мовлення з одиниць нижчого рівня, а відтворюються готовим блоком. Ця ознака вказує на те, що у фразеологічної одиниці, як і в слові, мається єдине лексичне значення; здатність співвідноситися з якою-небудь частиною мови і виступати в ролі єдиного для всього поєднання члена пропозиції сигналізує про наявність у фразеологічної одиниці значення граматичного. Так, в прикладі «Instead of taking urgent measures the government chose sitting on the fence» фразеологічна одиниця «sit on the fence» володіє єдиним лексичним значенням «waiting» і виконує загальну граматичну функцію іменної частини складеного присудка (а не присудка і обставини місця, як це було б у випадку вільного поєднання типу … chose sitting in the pub).

Відзначаються випадки, коли, як і слово, фразеологічні одиниці піддаються переосмислюванню з подальшим розвитком багатозначності. Прикладом такої фразеологічної одиниці може служити вираз «to place oneself on record», що має два значення: 1. to do smth noteworthy і 2. to say smth. in public.

Здатність фразеологічних одиниць до переосмислення відбивається і в стилістичному компоненті його значення. Наприклад, стійке сполучення «wear and tear» може бути застосовано як до опису фізичного зносу чого-небудь (breaking down), так і емоційного стану (overstrain). В останньому випадку вираз досить жорстко закріплено за розмовною стилістичним пластом, тоді як перше значення може вживатися навіть у термінологічній функції.

Спаяність фразеологічної одиниці дозволяє їй піддаватися словотворчих процесів, наприклад афіксації. Так, від фразеологічної одиниці brain-trust додатком суфіксаer утворена одиниця brain-truster, а від single-rhyme — single-rhymer.

Однак на відміну від слова, фразеологічна одиниця в мові може сильніше варіюватися, допускаючи граматичні зміни компонентів всередині застиглої форми. Особливо чітко це видно при наявності у фразеологічних одиницях дієслівного компонента: I ground my teeth; he was grinding his teeth; let her grind her teeth then, etc. Зміни можливі і в компонентах-прикметників, хоча вони зустрічаються рідше і привносять у фразеологічні одиниці додаткову експресивність: You are the coolest cucumber I’ve ever met. Таким чином, фразеологічні одиниці функціонально і семантично подібні речі, хоча формально і є словосполученнями.

Отже, фразеологічна одиниця являє собою немодельоване словосполучення, пов’язане семантичною єдністю. У промові така єдність не створюється, а відтворюється в готовому вигляді (не модельованому) і функціонує як єдиний член речення. Невеликі варіювання структури фразеологічної одиниці не впливають на ці основні її ознаки.

Незважаючи на свою немодельованысть, фразеологічні одиниці досить чітко розподіляються за типами структур їх утворюють. Перш за все, це фразеологічні одиниці, за формою збігаються з відповідними вільними словосполученнями (take silk; break the ice, etc.). Другу групу утворюють сурядні структури (pick and choose; lick and promise; rain or shine; light to darkness; for love or money; by hook or by crook; etc.). Третю групу складають фразеологічні одиниці з предикативне структурою (as the matter stands; before you could say Jack Robinson; as the crow flies). До неї примикають фразеологічні одиниці у формі наказового способу, що носять вигуковий характер (Take it easy! Draw it mild! Bless my soul! Take your time; etc.), А також одиниці компаративного характеру (as dead as a door-nail; as mad as a hatter; etc.). Дещо одноосібно стоять одновершинні структури, що складаються з одного повнозначного і одного або декількох службових слів (behind the scenes; in the blood; for good), і дієслівно — постпозитивні фразеологічні одиниці, що знаходяться на кордоні фразеологічного фонду (to bear up; to give in; etc.

1.3 Класифікація фразеологічних одиниць У відношенні обсягу фразеології вчені дотримуються різних точок зору. Це пояснюється винятковою складністю об'єкта дослідження та існуванням у мові ряду перехідних випадків, що знаходяться між класичними фразеологічними одиницями і вільними, або, як їх зараз частіше називають, змінними сполученнями слів. Велике значення має також, під яким кутом зору підходить вчений до класифікації фразеологічних одиниць.

Згідно запропонованої А. В. Куниним класифікації, фразеологічні одиниці утворюють дві основні групи відповідно до характеру їх функціонування в мовленні. Номінативні одиниці іменують предмети, явища, ознаки і можуть мати різну структуру (a bitter pill to swallow; a wolf in sheep’s clothing; a cock-and-bull story; to stir up a hornets 'nest; much cry and little wool; to call a spade a spade; etc.). Номінативно-комунікативні фразеологічні одиниці виконують функції посилення мовлення та часто бувають, близькі до вигуків, незважаючи на різноманітність структурних типів (as hell; birds of a feather; this cat won’t jump; the fat’s in the fire; etc.) [14, 27]

Класифікація фразеологізмів з точки зору семантичної злитості їх компонентів належить академіку В. В. Виноградову. Як відомо, фразеологізми виникають з вільного поєднання слів, яке вживаються в переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і поєднання стає стійким. В залежності від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів фразеологізму, наскільки сильно в них переносне значення, В. В. Виноградов і ділить їх на три типи: «фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення» [9, 89]. Розглянемо ж ці типи фразеологічних одиниць стосовно до сучасної англійської мові.

Фразеологічні зрощення, або ідіоми — це абсолютно неподільні, нерозкладні стійкі поєднання, загальне значення яких не залежить від значення складових їх слів: kick the bucket (розм.) — загнутися, померти; простягнути ноги; send smb. to Coventry — бойкотувати кого-небудь, припинити спілкування з ким-небудь; at bay — загнаний, в безвихідному становищі; be at smb. 's beck and call — бути завжди готовим до послуг; бути на побігеньках; to rain cats and dogs — лити як з відра (про дощ); be all thumbs — бути незграбним, незграбним; Kilkenny cats — смертельні вороги [29, 54].

Фразеологічні зрощення виникли на базі переносних значень їх компонентів, але згодом ці переносні значення стали незрозумілі з точки зору сучасної мови. «Образність фразеологічних зрощень розкривається тільки історично» [19, 29]. Наприклад, слова bay, що означає глухий кут, і beck — помах руки є архаїзмами і ніде крім даного вище фразеологізму не вживаються. Або, наприклад, вираз to be all thumbs історично склалося з виразу one’s fingers are all thumbs. Подібне спостерігаємо у фразеологізмах Kilkenny cats (яке, мабуть, сходить до легенди про запеклу боротьбу між містами Kilkenny і Irishtown в XVII столітті, що призвело до їх розорення) і send smb. to Coventry (в книзі Кларендона «The History of the Great Rebellion and Civil Wars in England» розповідається, що під час англійської революції в місті Ковентрі знаходилася в’язниця, в якій містилися засланці роялісти).

Таким чином, у фразеологічних зрощеннях втрачено зв’язок між прямим та переносним значеннями, переносне значення для них стало основним. Саме тому фразеологічні зрощення складно перекладати на інші мови.

Фразеологічні зрощення мають ряд характерних ознак:

1) до їх складу можуть входити так звані некротизми — слова, які ніде, крім даного зрощення, не вживаються, і незрозумілі внаслідок цього з точки зору сучасної мови;

2) до складу зрощень можуть входити архаїзми;

3) вони синтаксично нерозкладні;

4) у них неможлива в більшості випадків перестановка компонентів;

5) вони характеризуються непроникністю — не допускають до свого складу додаткових слів.

Втрачаючи своє самостійне лексичне значення, «…слова, що входять в структуру фразеологічного зрощення, перетворюються в компоненти складної лексичної одиниці, яка наближається за значенням до окремого слова». Тому багато фразеологічних зрощень синонімічні словами: kick the bucket — to die; send smb. to Coventry — to ignore і т.д. Але не варто забувати, що з точки зору стилістики фразеологічна одиниця і слово далекі один від одного.

Фразеологічні єдності - це такі стійкі поєднання слів, в яких за наявності загального переносного значення чітко зберігаються ознаки семантичної роздільності компонентів: to spill the beans — видати секрет; to burn bridges — спалювати мости; to have other fish to fry — мати справи важливіші; to throw dust into smb. 's eyes — заговорювати зуби; to burn one’s fingers — обпектися на чому-небудь; to throw mud at smb. — Поливати брудом; to be narrow in the shoulders — не розуміти жартів; to paint the devil blacker than he is — згущувати фарби; to put a spoke in smb.'s wheel — вставляти палиці в колеса; to hold one’s cards close to one’s chest — тримати що-небудь в секреті, не розголошувати що-небудь, мовчати, тримати язик за зубами; to gild refined gold — золотити чисте золото, намагатися поліпшити, прикрасити небудь і без того досить хороший; to paint the lily — підфарбувати колір лілії, намагатися поліпшити або прикрасити що-небудь не потребує в поліпшенні [15, 78].

Фразеологічні єдності дещо зближуються з фразеологічними зрощення своєю образністю, метафоричністю. Але на відміну від фразеологічних зрощень, де образний зміст розкривається тільки діахронічно, у фразеологічних єдностях образність, переносність усвідомлюються з точки зору сучасної мови. Недарма академік В. В. Виноградов вважає образність характерною ознакою тільки фразеологічних єдностей.

Зв’язок між компонентами фразеологічного єдності мотивована, виразно відчувається метафоризація. Для розуміння фразеологічної єдності необхідно його компоненти сприймати в переносному значенні. Наприклад, зміст виразу make a mountain out of a molehill — робити з мухи слона, тобто сильно перебільшувати що-небудь (буквально, робити гору з горбка норки крота), розкривається тільки в тому випадку, якщо слово molehill розглядати в значенні «щось незначне, маленьке», а слово mountain — «щось дуже велике». У складі фразеологічних єдностей немає слів, не зрозумілих з точки зору сучасної мови.

Характерні ознаки фразеологічних єдностей:

1) яскрава образність і випливає звідси можливість збігу з паралельно існуючими словосполученнями (to throw dust into smb. 's eyes, to be narrow in the shoulders, to burn one’s fingers, to burn bridges);

2) збереження семантики окремих компонентів (to put a spoke in smb.'s wheel);

3) неможливість заміни одних компонентів іншими (to hold one’s cards close to one’s chest);

4) емоційно-експресивна забарвленість грає вирішальну роль (to throw dust into smb.'s eyes, to paint the devil blacker than he is);

5) здатність вступати в синонімічні відносини з окремими словами або іншими фразеологізмами (to gild refined gold — to paint the lily).

Фразеологічні сполучення — це усталені звороти, до складу яких входять слова і з вільним, і з фразеологічні пов’язаним значенням: a bosom friend — щирий друг, a pitched battle — запекла сутичка, (to have) a narrow escape — врятуватися дивом, to frown one’s eyebrows — насупивши брови, Adam’s apple — адамове яблуко, a Sisyfean labor — сізіфову працю, rack one’s brains — ламати голову (посилено думати, згадувати), to pay attention to smb. — звернути на когось увагу, і т.д. [15, 97]

На відміну від фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей, що володіють цілісним нерозкладним значенням, «фразеологічні сполучення характеризуються смисловою розкладеністю». В цьому відношенні вони зближуються з вільними словосполученнями.

Характерні ознаки фразеологічних сполучень:

1) в них допустима варіантність одного з компонентів (a bosom friend — щирий друг, a bosom buddy — нерозлучний приятель);

2) можлива синонімічна заміна стрижневого слова (a pitched battle — запекла сутичка, a fierce battle — люта сутичка);

3) можливе включення визначень (he frowned his thick eyebrows, він насупив густі брови);

4) допустима перестановка компонентів (a Sisyfean labor — Сізіфова праця, a labor of Sisyphus — праця Сізіфа);

5) обов’язково вільне вживання одного з компонентів і пов’язане вживання іншого (a bosom friend — щирий друг: нерозлучним не може бути ворог або хто-небудь інший).

Висування відтворюваності в якості основного ознаки фразеологізмів дозволило професору Н. М. Шанському розвинути далі класифікацію академіка В. В. Виноградова і виділити четвертий тип фразеологічних одиниць — так звані «фразеологічні вирази».

Фразеологічні вирази — це тільки обороти з буквальним значенням компонентів. До фразеологічних виразів відносяться такі стійкі в своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які цілком складаються із слів з вільним номінативним значенням і семантично ділимими. Їх єдина особливість — відтворюваність: вони використовуються як готові мовні одиниці з постійним лексичним складом і певною семантикою [29]

До складу фразеологічних виразів включають численні англійські прислів'я та приказки, які вживаються в прямому значенні, не мають образного сенсу: live and learn — вік живи, вік учись; better untaught than ill taught — краще бути невченим, ніж неправильно вченим; many men, many mind — скільки голів, стільки й умів; easier said thаn done — легше сказати, ніж зробити; nothing is impossible to a willing heart — хто хоче, той доб'ється.

1.4 Внутрішня форма фразеологічних одиниць Загальновідомо, що поняттям «внутрішня форма» наша наука зобов’язана лінгвістичної концепції В. фон Гумбольта, який вважає внутрішню форму явищем багатогранним, що випливають з духу народу або національної духовної сили. Подібне визначення внутрішньої форми отримало надалі різні тлумачення. Перш за все, виникло протиставлення внутрішньої форми мови внутрішній формі мовних одиниць, причому внутрішня форма мовних одиниць розуміється різними лінгвістами по-різному. Одні вчені визначають внутрішню форму як найближче етимологічне значення мовних одиниць, інші вважають внутрішньою формою «контрастну ознаку, що зв’язує назву з його джерелом» [11, 46]. За словами В. В. Виноградова, «внутрішня форма слова, образ, що лежить в основі значення і вживання слова, може зменшитися тільки на тлі тієї матеріальної і духовної культури, тієї системи мови, в контексті якої виникло або перетворилося дане слово або сполучення слів» [9, 17 -18].

Під внутрішньою формою фразеологічної одиниці прийнято розуміти «…діахронічно зв’язок фразеологічного значення обороту і його етимологію» [16, 42].

Структура фразеологізму має план змісту і план вираження. План змісту — образ, що зберігається в пам’яті і становить внутрішню форму фразеологізму. А план вираження — «акустично — графічний» слід «фразеологізму, відбитий у свідомості. Фразеологізм виникає разом з деякою ситуацією. За нею закріплюється зміст, який потім переосмислюється, тобто формується образ фразеологічної одиниці на основі первинних значень слів у прототипних ситуаціях. Саме ці первинні слова залишають в образі свій слід (план вираження). Так виникає внутрішня форма, в якій міститься основна інформація [21, 24]. Внутрішня форма робить значення слова мотивованим, але ця обумовленість не є повною. А. А. Потебня, який ввів поняття «внутрішня форма» у вітчизняну лінгвістику, визначає її як найближче етимологічне значення. Таким чином, внутрішня форма — це усвідомлюваний мовцем спосіб вираження значення в слові, який в різних мовах представлений по-різному [30, 97].

Згідно В.А. Маслової, спочатку в світі виникає якась прототипна ситуація, тобто ситуація, відповідна буквальному значенням фразеологізму, наприклад, людина, послизнувшись, сіла на калошу. За нею закріплюється зміст, який потім переосмислюється, тобто формується образ фразеологічної одиниці на основі первинних значень слів у прототипних ситуації. Саме ці первинні слова залишають в образі свій слід. Так виникає внутрішня форма, в якій і міститься основна інформація, пов’язана з культурою. Культурну інформацію можна отримати з внутрішньої форми фразеологізму, бо в ній наявні «сліди» культури — міфи, архетипи, звичаї та традиції, відображені історичні події та елементи матеріальної культури [19, 87].

Отже, внутрішня форма спрямована на відтворення деякої істотного зв’язку для мети вторинної номінації або передачі системи зв’язків (цілісної ситуації), вона також сприяє виникненню у свідомості асоціативних зв’язків. Крім того, типова ситуація, що виражається внутрішньою формою, несе в собі «певну цілісну орієнтацію, закріплену за нею над індивідуальною свідомістю попередніх поколінь, вироблену суспільною практикою в процесі історичного розвитку даного суспільства» [20, 137]. Внутрішня форма — явище багатогранне, що випливає з духу народу або національної духовної сили.

Висновки до 1 розділу У розділі розглянуті питання про поняття фразеології і фразеологічних одиниць, напрямки їх дослідження, класифікації фразеологічних одиниць та їх характерні ознаки, а також внутрішня форма фразеологізмів, що дозволяє зробити висновки, що фразеологія — надзвичайно складне явище, вивчення якого потребує свого методу дослідження, а також використання даних інших наук: лексикології, граматики, стилістики, фонетики, історії мови, історії, філософії, логіки і країнознавства. Фразеологія збагачує лексикологію інформацією про зміни, яким піддаються слова у складі фразеологічних одиниць, а лексичну стилістику — даними про узуальні та оказіональні стилістичні особливості фразеологізмів, а також дає додаткову інформацію в багато розділів загального мовознавства. Аналіз фразеологічного матеріалу дуже важливий для лінгвокраїнознавства.

Фразеологізм — це сталий вираз чи поєднання слів, яке вноситься до мови в готовому вигляді і не може вживатися в самостійному значенні.Фразеологічні одиниці утворюють різні групи відповідно до характеру їх функціонування в мовленні, вони можуть бути класифіковані з точки зору семантичної злитості їх компонентів, як пропонує академік В. В. Виноградов.

Внутрішьоя форма фразеологізмів спрямована на відтворення деякої істотного зв’язку для мети вторинної номінації або передачі системи зв’язків, вона також сприяє виникненню у свідомості асоціативних зв’язків.Отже, внутрішня форма — явище багатогранне, що випливає з духу народу або національної духовної сили.

РОЗДІЛ ІІ. ЩОДО СПЕЦИФІКИ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Для того, щоб в теоретичному плані говорити про прийоми перекладу фразеологічних одиниць, необхідно всю фразеологію даної мови раскласифіцирувати за якимсь обгрунтованим критерієм на групи, в межах яких спостерігався б як переважний той або інший прийом, той чи інший підхід до передачі фразеологічної одиниці. Багато авторів в якості вихідної точки беруть лінгвістичні класифікації, побудовані в основному на критерії нерозкладеності фразеологізму, неподільності його компонентів, залежно від якої, і від ряду додаткових ознак: мотивування значення, метафоричності, і визначається місце фразеологічної одиниці в одному з наступних трьох (чотирьох) розділів: фразеологічні зрощення (ідіоми), фразеологічні єдності (метафоричні одиниці), фразеолологіческіе поєднання і фразеологічні вирази (Ш. Баллі, В. В. Виноградов, Б.А. Ларін, Н.М. Шанський). Показовою щодо творчого використання такої класифікації в теорії та практиці перекладу можна вважати роботу Л. В. Федорова. Розібравши основні для того часу лінгвістичні схеми, він зупиняється на запропонованій В. В. Виноградовим і осмислює її з точки зору перекладознавства. Наприклад, він відзначає відсутність чітких меж між окремими рубриками, «різну ступінь мотивованості, прозорості внутрішньої форми та національної специфічності» єдностей, яка може зажадати від перекладача «приблизно такого ж підходу, як ідіоми». Та ж класифікація «вельми зручна для теорії та практики перекладу» і на думку Я.І. Рецкера, який, однак, бере з неї тільки єдності і зрощення, вважаючи, що по відношенню до цих двох груп фразеологічних одиниць слід застосовувати неоднакові прийоми перекладу: «переклад фразеологічного єдності повинен, по можливості, бути образним», а переклад фразеологічного зрощення «здійснюється переважно прийомом цілісного перетворення «[18, 73].

Такий підхід до принципів перекладу фразеологічних одиниць не можна вважати неправильним, оскільки від ступеня злитості компонентів безсумнівно залежить в деякій мірі і можливість повноцінного перекладу, вибір найбільш вдалих прийомів. Однак, як було зазначено, провідні теоретики перекладу, спираючись на лінгвістичні схеми, насичують їх своїм змістом, роблять ряд модифікацій і застережень, вводять додатково поділ на образні і необразні одиниці, на фразеологізми прискозового і неприсказового типу і т.д.

Можливості досягнення повноцінного словникового перекладу фразеологічних одиниць залежать в основному від співвідношень між одиницями іноземної мови та перекладаїмої мови [30]:

1) фразеологічна одиниця має в перекладаємій мові не залежну від контексту повноцінну відповідність (смислове значення + конотації);

2) фразеологічну одиницю можна передати на замінювану мову тією чи іншою відповідністю, звичайно з деякими відхиленнями від повноцінного перекладу, перекладається варіантом (аналогом);

3) фразеологічна одиниця не має в перекладаємій мові ні еквівалентів, ні аналогів, неперекладаєма в словниковому порядку.

Дещо спрощуючи схему, можна сказати, що фразеологічні одиниці переводять або фразеологізмом (перші два пункти) — фразеологічний переклад, або іншими засобами (за відсутністю фразеологічних еквівалентів і аналогів) — нефразеологічний переклад.

Це, зрозуміло, полярні положення. Між ними є безліч проміжних, середніх рішень, з якими пов’язаний подальший розвиток перекладу в інших розрізах — залежно від деяких характерних ознак і видів фразеологічних одиниць (образна — необразна фразеологія, фразеологічна одиниця присказного — неприсказного типу), переклад з урахуванням стилю, колориту, мови, авторства окремих одиниць і т.д. Ці додаткові аспекти повніше представлять проблему перекладу фразеологічних одиниць, розширять і полегшать вибір найбільш підходящого прийому.

2.1 Види перекладів фразеологізмів Для досягнення максимальної адекватності при перекладі фразеологізмів з англійської мови на російську чи українську перекладач повинен вміти скористатися різними «видами перекладу» [10, 80]:

1) Еквівалент, тобто наявний в українській та російській мовах адекватний фразеологічний зворот, що співпадає з англійським зворотом за змістом, і за образної основи, наприклад: as cold as ice — холодний як лід, Augean stable (s) — авгієві стайні, the salt of the earth — сіль землі, swallow the pill — проковтнути (гірку) пілюлю.

2) Аналог, тобто такий стійкий оборот, який за значенням адекватний англійській, але по образній основі відрізняється від неї повністю або частково. Наприклад: a drop in the bucket — крапля в морі, a fly in the ointment — ложка дьогтю в бочці меду, it is raining cats and dogs — ллє як з відра.

3) Описовий переклад, тобто переклад шляхом передачі змісту англійського звороту вільним словосполученням. Описовий переклад застосовується тоді, коли в мові відсутні еквіваленти та аналоги, наприклад: to rob Peter to pay Paul — віддати одні борги зробивши нові (взяти в одного, щоб віддати іншому), to burn the candle on both ends — працювати з раннього ранку і до пізнього вечора.

4) Антонімічний переклад, тобто передача негативного значення за допомогою стверджувальної конструкції або навпаки, наприклад: to keep one’s head — не втрачати голови, to keep one’s head above water — не влазити в борги, to keep one’s pecker up — не падати духом.

5) Калькування. Метод калькування застосовується в тих випадках, коли перекладач хоче виділити образну основу фразеологізму, або коли англійський оборот не може бути переведений за допомогою інших видів перекладу, наприклад: the moon is not seen when the sun shines (прислів'я) — коли світить сонце, місяця не видно.

6) Комбінований переклад. У тих випадках, коли український або російський аналог не повністю передає значення англійського фразеологізму або ж має інший специфічний колорит місця й часу, то дається калькований переклад, а потім йде описовий переклад і російський аналог для порівняння, наприклад: to carry coals to Newcastle — «возити вугілля в Ньюкасл «, тобто возити небудь туди, де цього і так достатньо (рос. ехать в Тулу со своїм самоваром).

Допускаючи повне або часткове калькування в окремих випадках, перекладач виключає всяку можливість використання буквалізму, тобто невиправданих дослівних перекладів, що спотворюють сенс англійських фразеологізмів або не відповідають нормам сучасної мови [18, с. 67].

Таким чином, вибір того чи іншого виду перекладу залежить від особливостей фразеологічних одиниць, які перекладач повинен розпізнати і зуміти передати їх значення, яскравість і виразність. Так як фразеологічні одиниці широко використовуються в літературі всіх стилів, грамотний перекладач не повинен допускати неточностей у перекладі того чи іншого фразеологізму. Без знання фразеології неможливо оцінити яскравість і виразність мови, зрозуміти жарт, гру слів, а іноді просто і сенс всього висловлювання.

2.2 Фразеологічний та нефразеологічний переклад Фразеологічний переклад передбачає використання в тексті перекладу стійких одиниць різного ступеня близькості між одиницею іноземної мови і відповідної одиницею перекладного мови — від повного і абсолютного еквівалента до приблизно фразеологічної відповідності.

В принципі, можливість передавати фразеологічними одиницями аналогами з образністю, абсолютно не має точок дотику в іноземній мові та перекладаємій мові, пояснюється головним чином тим, що по більшій частині це стерті або напівстерті метафори, не сприймані або, скоріше, сприймані підсвідомо носієм мови: адже в значенні залишитися з носом ніякого «носа» росіянин не бачить, як не помічає болгарський читач «пальця» в аналогу остана з пр’ст в уста («залишитися з пальцем у роті»). Ступінь яскравості образу — дуже низька — до нульової у фразеологічних зрощень, а в єдностях більш висока, але рідко досягає інтенсивності у вільному поєднанні, — є однією з головних передумов для вибору прийому перекладу між аналогом і калькою. Про це мова піде нижче, але вже тут ясна небезпека занадто поспішного, не пов’язаною з особливостями контексту рішення щодо цього вибору.

Нарешті, надзвичайно часті відмінності, що виникають у випадках використання таких прийомів перекладу, як різного роду трансформації типу антонімічного перекладу, конкретизації і генералізації, яким, подібно лексичним, піддаються і фразеологічні одиниці.

Фразеологічний еквівалент — це фразеологізм на перекладаємій мові, за всіма показниками рівноцінний перекладаємій одиниці. Як правило, незалежно від контексту він повинен володіти тими ж денотативним і коннотатівним значеннями, тобто між співвідносними фразеологічними одиницями не повинно бути розходжень у відношенні значеннєвого змісту, стилістичної віднесеності, метафоричності і емоційно-експресивного забарвлення, вони повинні мати приблизно однаковий компонентний склад, володіти рядом однакових лексико-граматичних показників: сполучуваністю (наприклад, щодо вимоги одухотвореності / бездушності), приналежністю до однієї граматичної категорії, зв’язком з контекстними словами-супутниками і т.д.; та ще одним — відсутністю національного колориту [ 18, 71].

Фразеологічні еквіваленти можуть бути повними і частковими. Повними фразеологічними еквівалентами є ті готові англійські еквіваленти, які збігаються з українськими та російськими за значенням, лексичним складом, образності, стилістичної забарвленням і граматичної структурі; наприклад: почити (почивати) на лаврах — rest on one’s laurels, сіль землі - the salt of the earth, грати з вогнем — to play with fire, час настав (пробив) — one’s hour has struck, немає диму без вогню — there is no smoke without fire, працьовитий як бджола — busy as a bee.

Переклад на основі часткових фразеологічних еквівалентів аж ніяк не означає, що при цьому в перекладі значення і образність фразеологізму передаються не повністю. Під цим терміном слід мати на увазі те, що в пропонованому англійською мовою еквіваленті можливі деякі розбіжності з українською та російською, іншими словами, для перекладача «при перекладі фразеологічної одиниці важливо, перш за все, передати образ фразеологізму, а не його мовну структуру».

Часткові фразеологічні еквіваленти можна розбити на три групи.

До першої групи належать фразеологізми, що збігаються за значенням, стилістичній забарвленні і близькі по образності, але розходяться по лексичному складу: обіцяти золоті гори — to promise wonders, to promise the moon; в гостях добре, а вдома краще — East or West, home is the best; купити кота в мішку — to buy pig in a poke; перша ластівка — the first portent (sign); шкурка вичинки не варта — the game is not worth the candle; притча во язицех — the talk of the town.

Деякі з цих оборотів перекладаються за допомогою антонімічного перекладу, тобто від'ємне значення передається перекладачем з допомогою стверджувальної конструкції або, навпаки, позитивне значення передається за допомогою негативної конструкції: курчат по осені рахують — don’t count your chickens before they are hatched.

До другої групи належать фразеологізми, що збігаються за значенням, образності, лексичним складом та стилістичної забарвленням, але відрізняються за таким формальним ознакам, як число і порядок слів, наприклад: грати на руку кому-небудь — to play into smb. 's hands (розбіжність в числі); не все те золото, що блищить — all is not gold that glitters (розбіжність у порядку слів); за деревами не бачити лісу — not to see the wood for the trees (розбіжність у порядку слів).