Розділ 3. Внесок єгипетських традицій у світову культуру та сучасність

Про Єгипет не можна сказати, що це відстала у своєму розвитку країна. Це не так. Спочатку, маючи таке багате минуле, неможливо мати бідну і нецікаву культуру в сьогоденні. Єгипет є важливим центром відродження традицій арабської літератури. Вже починаючи з початку 20 століття тут активно публікуються арабські оповідання та новели, що незабаром перетворилися на окремий і досконалий літературний жанр. А таких майстрів, як Нагіб Махфуз, Абдуррахман аш-Шаркаві і Юсуф Ідріс знає чи не цілий ісламський світ.

У Єгипті розвинений театр. Починаючи з 1870 року, місцеве населення регулярно відвідувало захоплюючі арабські п'єси таких драматургів, як Тевфик аль-Хакім і Махмуд Теймур. Новий виток розвитку театр отримав в 1980 році, коли свій творчий шлях початок величезна кількість молодих і талановитих авторів, серед яких багато жінок.

Музеї та бібліотеки далеко не рідкість, так як країна, що має таку унікальну спадщину, повинна відкрито про це говорити і з радістю це демонструвати.

Гордістю Єгипту по праву вважається національна бібліотека «Дар аль-Кутуб», книжковий фонд якої становить 1,5 млн. книг, у тому числі і рідкісні аналоги зборів з 58 тисяч рідкісних ісламських рукописів.

У Єгипті регулярно Виходять у світ десятки Друкований видань. Серед найвідомішіх можна виділити політичний тижневик «Роз ель-Юсеф» и економічний тижневик «Аль-Мусаввар». Свобода слова в цій країні відсутня, так як всі друковані видання підпадають під закон.

Єгипетські телевізійні засоби масової інформації мають величезний вплив на весь Арабський світ. Але і тут про свободу слова говорити не доводиться, так як радіо і телебачення в Єгипті перебувають у власності держави.

Крім того, в Єгипті відбувається активна наукова діяльність. Зараз в країні близько 30 наукових товариств, а також два десятки єгипетських дослідних інститутів, які активно вивчають найдавнішу Історію Єгипту.

Мистецтво Стародавнього Єгипту розвивалося понад 6 тис. років. Дивовижні пам’ятки архітектури, скульптури, живопису, декоративно-прикладного мистецтва зберегли до наших днів історію цивілізації у долині Нілу. Вони і сьогодні вражають досконалістю форм і конструкцій, реалістичною достовірністю, високим рівнем художньої майстерності.

Єгипетський народ створив багату літературу, яка мала в подальшому вплив на античну та арабську літератури. Авторитет єгипетської науки, зокрема математики, астрономії, медицини, географії, історії, у стародавньому світі був досить питомим.

Художня культура Стародавнього Єгипту відбила розвиток класових взаємин рабовласницького суспільства. У ній знайшли відображення разючі контрасти між соціальним становищем могутнього володаря, намісника Бога на землі — фараона, землевласницької верхівки, служителів релігії — жерців та простих трудівників — землеробів, мисливців, будівельників, гончарів.

Мистецтво Стародавнього Єгипту було надзвичайно залежним від релігії, і це значною мірою уповільнювало його розвиток. Культові догмати вимагали канонізації художніх образів, суворого наслідування усталеним зразкам. Та попри все протягом тривалого періоду єгипетська художня культура розвивалась, відбиваючи і нові вимоги часу, і боротьбу різних соціальних верств.

Провідним видом мистецтва Стародавнього Єгипту була архітектура, а всі інші види певним чином залежали від неї. Монументальність форм — ось що перш за все впадає у вічі при знайомстві із самобутньою єгипетською культурою. Грандіозність архітектури царських поховань визначала стиль скульптури, стінопису, які складають єдиний ансамбль з архітектурним комплексом.

Давньоєгипетську скульптуру характеризує високий ступінь розвитку, незважаючи на суворі релігійні канони.

Про високий рівень скульптури свідчать портретні статуї фараонів IV династії Джедефра, Мікеріна, Шепсескфа. Основна думка, яку прагнули донести творці різця, — зобразити фараона як втілення бога. Скульптури відзначаються точним відтворенням пропорцій натури і прекрасним моделюванням форм.

У цей час розвивається і дрібна пластика. Широкого розповсюдження набули статуетки селян, слуг, рабів. Оскільки ці твори зображали представників нижчих верств, скульптори мали право не додержуватись канону. Тому статуетки вражають своєю життєвістю, точним відтворенням занять давніх єгиптян. Значне місце в мистецтві Стародавнього Єгипту посідають монументальний розпис і рельєф.

Що стосується населення, то від тих великих епох змінилося вже більше 200 поколінь, змінився сам народ, його звички і релігія. Більшість, хто нині живуть на території цієї країни — це араби, що не є прямими спадкоємцями стародавніх єгиптян. Такими по праву вважаються копти, що в більшості випадків сповідують християнство. Саме їх мова, а не арабська, і походить від самого справжньої давньоєгипетської. Але замість того, щоб активно його розвивати і просувати в маси, копти успішно її забули і лише зрідка використовують у своєму богослужінні.

Єгиптяни завжди вважалися дуже слухняним народом. Протягом тривалого періоду країна перебувала в повному спокої, успішно підкоряючись своїм правителям. А ті, в свою чергу, ні про що не хвилювалися і продовжували керувати країною. Так було завжди. Тепер же ситуація докорінно змінилася. Постійні революції, повстання і вбивства явно свідчать про те, що у населення від тієї епохи фараонів мало що залишилося. Вони змінилися, як і світ навколо.

Відмінною рисою населення Єгипту є поголовне куріння сигарет або кальянів майже всім чоловічим населенням. Поняття здорової нації їм очевидно слабо знайоме, як і поняття екології, так як сміття вони викидають всюди. Що стосується їхнього одягу, то він тут різноманітний. Бідні верстви населення одягаються досить скромно: використовуючи тільки халати-галабеї, шльопанці і на голову намотують хустку. Більш заможні єгиптяни носять європейський одяг, але навіть в такій ситуації голова представниць прекрасної половини людства повинна бути покрита хусткою.

Більше 90% проживаючих на цій території - мусульмани — сповідують іслам, і лише невелика частина вважає себе істинними християнами. Це і є копти. Копти і мусульмани живуть по-різному і дивляться один на одного як на «невірних». Але, незважаючи на це, вони навчилися досить мирно співіснувати, розміщуючи свої церкви і мечеті зовсім поруч.

До релігії сучасні мусульмани ставляться дуже шанобливо. Тут немає такого поняття, як забути помолиться або не піти в мечеть. Це великий гріх. Немає нічого важливішого, як діалог з Богом, що відбувається 5 разів на день. Мусульмани обов’язково дотримуються посту, здійснюють паломництво в Мекку і читають Коран напам’ять. Особливо це стосується людей похилого віку.

Що стосується коптів, то вони живуть за своїм календарем, що бере витоки ще з часів епохи фараонів. Рік, відповідно до такого календаря, складається з 12 місяців, довжиною в 30 днів і одного місяця, довжиною в 5 днів (6 днів у високосний рік). Різдво, Хрещення та Великдень святкуються в ті дні, що і в православних християн у всьому світі.

Мистецтво та культура Стародавнього Єгипту мало надзвичайно велике значення для історії світової культури та сучасності. Його вплив простежується в майбутньому, в культурах інших народів. А чудові пам’ятники єгипетського мистецтва і сьогодні хвилюють нашу уяву своєю високою майстерністю, величним розмахом, реалістичною вірогідністю.