Біржовий товар. 
Порядок ведення торгів, порядок зняття товарів із торгів

Реферат на тему:

Біржовий товар. Порядок ведення торгів, порядок зняття товарів із торгів.

БІРЖОВИЙ ТОВАР.

.

Найважливішою особливістю організації біржової торгівлі є те, що на біржі оперують тільки тими товарами, в яких індивідуальні відмінності окремих предметів щодо якості товару не мають практичного значення. Торгівля ведеться певною кількістю одиниць стандартизованого товару або цінних паперів. Товар повинен відповідати особливим вимогам:

1) бути якісно однорідним;

2) бути визначеним за кількістю або вагою;

3) може бути замінений будь-яким іншим товаром з цієї ж партії.

Такі характеристики, що дозволяють здійснити торгівлю товаром при його відсутності під час укладення угоди, визначаються або природою даного товару (папір одного і того ж сорту, акції одного підприємства), або за загальноприйнятим еталоном даного товару. Товари, які відповідають всім перерахованим вимогам, називаються біржовими товарами, їх кількість асортимент постійно змінюються.

Якщо в кінці XIX ст. їх кількість складала близько 200 товарів, то сьогодні їх кількість зменшилась до 60 — 65, з них на біржі постійно знаходиться в обігу не більше 45 видів. До біржових товарів належать зернові, продовольчі, олійні, текстильна сировина, кольорові метали. До небіржових товарів належать будь-які інші готові вироби і напівфабрикати. При класичних формах бірж товари і цінні папери повністю позбавлені властивого тільки їм характеру, вони виступають в операціях лише як однорідні товари. Жоден товар, жоден зразок, жоден цінний папір безпосередньо не бере участі у біржовій торгівлі. У більшості випадків торгівля ведеться певною кількістю одиниць стандартизованого товару або цінних паперів, наприклад акцій певної фірми, певної номінальної вартості.

Залежно від видів товарів, якими здійснюється торгівля, розрізняють товарні, фондові, валютні біржі та біржі праці.

Історично першими з’явилися товарні біржі, на яких концентрується оптовий оборот масових, головним чином сировинних та продовольчих товарів. Сьогодні на західних товарних біржах вже не котируються товари, які були біржовими на початку XX ст., а деякі з них зникли недавно: вугілля, фанера, чорні метали, вершкове масло, шовк тощо. Однак з’являються нові товари: алюміній, нікель, мазут, бензин, дизельне пальне, пропан і т. д.

На вітчизняних біржах тепер дозволена реалізація товарів за вільними цінами, які вироблені поверх державного замовлення і обсягів поставки для забезпечення міждержавних зобов’язань. А в зв’язку з тим, що обсяг цей невеликий, нині на біржах знаходяться в обігу як біржові, так і небіржові товари, а тому біржі нагадують універсальний магазин. Разом з тим, останнім часом спостерігається підготовка наших провідних бірж до спеціалізації.торгів, де будете надаватися перевага класичним біржовим товарам.

.

ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ТОРГІВ.

.

Одним з основних завдань біржі є забезпечення місця, де укладаються угоди, встановлення правил торгівлі і контролю за їх виконанням, збір і розповсюдження інформації про товари. Торговий зал біржі розбитий на секції, так звані, на біржовому жаргоні, «ями». У кожній з них проводяться операції з купівлі-продажу певних видів товарів. Ціни встановлюються вигуками. У вік електроніки така система може показатися архаїчною, але, на думку біржовиків, вона виконує і корисні функції: зокрема, створює необхідну ринкову атмосферу, забезпечує публічність (відкритість, гласність) торгів.

Як правило, за 30 хв. до початку торгів брокери збираються в торговому залі біржі. Всі вони мають при собі інформаційний листок, де вказані: список товарів з ціною, кількість пропозицій, номер брокерської контори, місце її знаходження, умови розрахунку і термін поставки товару. Триразовий удар гонга сповіщає про початок торгів, які відбуваються у кожній товарній секції. Біржова торгівля організується за принципом: останній, хто ствердно відповів на пропозицію, вважається стороною угоди, а укладення форвардних угод і угод «з умовою» за принципом згоди сторін з вимогами, що взаємно висуваються.

Веде торг у секції біржовий маклер. Спочатку він проводить торг за пропозиціями на реальний товар, призначений для негайної реалізації, а потім обговорюються пропозиції щодо укладання форвардних операцій. Торги у кожній секції відбуваються в такому порядку.

1. Маклер оголошує список товарів, виставлених на торги цього біржового дня. У момент оголошення маклером товару, брокери, які виявляють до операції зацікавленість, підіймають вгору свої перепустку. Якщо інтерес до товару виявлений, то маклер оголошує номер брокерської контори, яка представила цей товар. Якщо брокер, що представляє її, не відреагував (або його не має у даний момент, або «заґавився»), то товар знімається з торгів, а брокер платить штраф «за нез’явлення брокера на біржу». Тому брокер повинен бути уважним, зібраним і обов’язковим.

2. Далі маклер оголошує чергову позицію. Після оголошення списку робиться невелика перерва (хвилин на десять). Потім, після одного удару гонга, починається друга частина роботи, під час якої обговорюються брокерські пропозиції. Обговорення кожної брокерської пропозиції також складається з двох частин.

У першій частині обговорюється пропозиція у тому вигляді, в якому вона представлена в інформаційному листку. Якщо внаслідок обговорення не знайшовся покупець на всю партію товару, то маклер проводить другу частину торгу за цим пунктом.

У другій частині обговорюються зустрічні пропозиції від брокерів-покупців, які зібралися у секції. Брокери повідомляють свої умови, на яких вони б погодилися придбати даний товар, причому не весь, а лише його частину. Ці умови торкаються кількості товару і ціни пропозиції, і якщо угода знову не укладена, то маклер, переходить до обговорення наступного пункту виставлених на продаж товарів.

Обговорення пропозицій щодо укладання форвардних угод дещо відрізняється. У цьому випадку маклер лише оголошує присутнім, які зібралися, пропозицію щодо укладання форвардної угоди і номер брокерської контори, яка запропонувала цей товар. Потім сам брокер-продавець (або його повноважний помічник) виходить у центр секції і обговорює з присутніми їхні зустрічні пропозиції протягом декількох хвилин. Якщо покупець і продавець знайшли один одного, тобто визначилися сторони угоди, то маклеру залишається тільки зафіксувати усну угоду, а учасникам угоди оформити договір поставки і зареєструвати угоду в Реєстраційному відділі біржі. Якщо ж брокера не влаштовують зустрічні пропозиції, то він повідомляє про це маклеру, який закінчує обговорення даної пропозиції.

Але може скластися така ситуація, коли зустрічних пропозицій надійшло багато, однак під час обговорення сторони угоди не виявлені. Тоді брокер повинен з блискавичною швидкістю проаналізувати варіанти і постаратися відразу ж визначити найбільш вигідні для себе умови, вибрати брокера-покупця і повідомити про це маклеру, який фіксує усну угоду сторін. Якщо ж брокер нерозторопний і не може визначити сторін угоди, то після закінчення обговорення всіх пропозицій на цей біржовий день буде продовжено обговорення його товару. З одного боку, це дає можливість брокеру ще раз зважити всі пропозиції, але, з іншого боку, він може позбутися вигідних покупців, оскільки останні також будуть мати час подумати і купити інший товар. Якщо сторони угоди знову не будуть визначені, то обговорення переноситься на наступний біржовий день.

Аналогічним чином в іншій секції відбувається обговорення пропозицій щодо укладання угод «з умовою», їх особливістю є те, що брокер має право зняти свій товар, виставлений в секції угод «з умовою», якщо цей товар вже реалізований під час обговорення попередніх брокерських пропозицій в даний біржовий день. Він може також перевести товар в іншу секцію для реалізації не «з умовою», а в звичайному порядку. Для цього брокер після закінчення роботи секції повинен підійти до маклера, пред’явити йому свою перепустку і повідомити про прийняте рішення. Однак переведення товару в іншу секцію може бути здійснене тільки після закінчення торгів.

Уклавши угоду, брокер вносить в спеціальний бланк кодовий номер свого контрагента, час укладення угоди, місяць обумовленої поставки товару, її обсяг і ціну. Ці дані негайно передаються присутнім в кожній ямі біржовим спостерігачам в комп’ютерну систему обліку. Інформація про ціну виноситься на спеціальне табло в торговому залі біржі, а також передається на інші біржі і біржові служби інформаційних компаній, після чого заноситься в інформаційний банк даних. Банк з даними про угоди завіряється брокером і передається у відділ зв’язку фірми, який є структурною одиницею даної біржі. Там на ньому знову проставляється час надходження, після чого клієнту повідомляють про виконання його замовлення.

Кожний брокер прагне, щоб у нього не залишилося невиконаних замовлень. Однак оскільки таке не завжди вдається всі угоди проходять через одну з фірм, що входить до розрахункової палати біржі. Після закінчення торгівлі остання підводить підсумки укладення угод. За правилами Чиказької торгової ради, всі угоди повинні закриватися в день їх укладення. Брокери несуть фінансову відповідальність перед фірмою, що входить в розрахункову палату, а палата гарантує виконання всіх замовлень, що надійшли на біржу. По суті, продаж партії товару перетворюється в угоду між продавцем і розрахунковою палатою, а також розрахунковою палатою і покупцем.

Гарантія виконання замовлень забезпечується завдяки маржігрошовій заставі, що вноситься всіма фірмами, які входять до розрахункової палати, її розмір встановлюється на кожній біржі членами особливого комітету палати залежно від рівня коливань цін на ринку. Власники товару, що виноситься на продаж зобов’язані внести певну заставу брокеру. Якщо продавець приймає рішення щодо продажу товару, то він надсилає про це до розрахункової палати біржі письмове повідомлення.

.

ПОРЯДОК ЗНЯТТЯ ТОВАРІВ ІЗ ТОРГІВ.

.

На біржі існують особливі правила не тільки виставлення товарів, а й зняття товарів з біржових торгів. Ці правила вводяться для того, щоб обмежити позабіржовий оборот. Біржа має прибуток з кожної укладеної на ній угоді. Тому вона зацікавлена в розширенні кількості учасників і збільшенні кількості угод. З цією метою на біржах організовують дні відкритих торгів, в яких беруть участь всі особи, що бажають купити або продати партію товару. Але при цьому угоди повинні укладатися і оформлятися тільки через біржу. Однак мають місце випадки, коли брокер або відвідувач, отримавши на біржі інформацію, укладає угоду не на біржі, а поза нею. У перші місяці роботи наших (вітчизняних) бірж мала місце така ситуація, коли брокер, що запропонував до продажу товар, несподівано знімав свою пропозицію або «раптом» зникав з торгів. Тому керівництвом бірж були посилені правила зняття товарів з торгів. Брокер не може зняти виставлений для продажу товар до закінчення третіх біржових торгів, а також змінити вказану в заявці інформацію до закінчення перших торгів.

Брокер може змінити інформацію щодо товару, вказаного у заявці, лише у торговому залі біржі або відразу після закінчення обговорення пропозиції, або ж протягом певного часу після закінчення торгів. У відповідній товарній секції брокер повідомляє маклеру або його помічнику ціну, з якою розпочнуться торги на наступний день.

Якщо покупець товару не з’явиться протягом декількох торгів і товар не буде проданий, то вже без згоди брокера заявка на продаж цього товару виводиться з інформаційного каналу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

.

1. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа.- М.: Финансы и статистика, 1981. 210 с.

2. Баскакова М. А. Толковый юридический словарь бизнесмена (русско-английский, английско-русский).-6-е изд., перераб. и доп.- М.: Финансы и статистика, 1994. 640 с.

3. Биржевая деятельность. Учебник/Под ред. проф. А. Г. Грязновой, проф. Р. В. Корнеевой, проф. В. А. Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. 240 с.

4. Биржи в СССР: первый год работы.- М., 1991. 240 с.

5. Бланк И. А. Торгово-посредническое предпринимательство. Экономические основы биржевой торговли.- К., 1992. 230 с.

6. Бородулин В. Рынки ценных бумаг США.- М.: Московская центральная фондовая биржа, 1992. 320 с.

7. Брокер и дилер — биржевые дельцы. Руководство по биржевой деятельности.- Частное право, 1991. 92 с.

8. Буренин А. Н. Фьючерсные, форвардные и опционные рынки.- М.: Тривола, 1995. 240с.

9. Быков А. В. и др. Биржевая торговля. Что это такое? — Красноярск: 1991. 463с.

10. Васильев Г. А., Каменева Н. Г. Организация и техника биржевой торговли / ВЗФЭИ. — М.: Экономическое образование, 1995. 324 с.

11. Васильев Г. А., Каменева Н. Г. Товарные биржи. — М.: Высшая школа, 1991.-112с.