Бригадна форма організації та оплати праці
Доплата бригадирам (в т.ч. змінним), не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадою установлюється з метою компенсації втрат у їх заробітної плати внаслідок витрат часу на керівництво бригадою. Законодавство надало право наймачам самим визначати розміри цих доплат на підставі і в порядку, передбаченому ст. 63 Трудового кодексу Республіки Білорусь. За орієнтир у визначенні розміру… Читати ще >
Бригадна форма організації та оплати праці (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Бригадна форма організації та оплати праці
Зміст
Бригадна форма організації і оплати праці
Список використаної літератури
Бригадної форми організації і оплати праці
бригада рада колектив заробітна плата Успішній роботі підприємства багато в чому сприяє повсюдне застосування на об'єктах будівництва, підприємствах промисловості, в підсобних виробництвах бригадної форми організації та оплати праці. У бригадах створюються умови для застосування засобів механізації робіт і технологічних процесів, придбання молодими робітниками професійної майстерності та підвищення кваліфікації кадрів, зростають можливості для поєднання професій, взаємозамінності і взаємодопомоги в праці, зміцнення трудової і виробничої дисципліни.
Необхідність створення нових бригад обґрунтовується показниками річного плану інженерної підготовки виробництва. Бригада створюється відповідно до наказу (розпорядження) роботодавця. Зарахування в бригаду проводиться за згодою працівника.
Бригадир призначається також наказом (розпорядженням) роботодавця.
Мінімальна чисельність бригади визначається з урахуванням п. 1.10 додатка 1 до постанови Міністерства праці Республіки Білорусь від 21 січня 2000 р. № 6 «Про заходи щодо вдосконалення умов оплати праці працівників організації, що фінансуються з бюджету», із змінами і доповненнями, яким передбачено, що бригади створюються при чисельності не менше 5 осіб.
Бригаду очолює бригадир — передовий кваліфікований робітник, що володіє організаторськими здібностями і користується авторитетом у членів бригади. Не звільнений від виконання робіт в якості робочого бригадир разом із знаннями, передбаченими за його професією і розряду в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників (далі - ЄТКД), додатково повинен знати: технологію і організацію виробництва і праці, будівельні норми і правила виконання робіт, норми витрат матеріалів, порядок оплати праці, облік робочого часу, вимоги, що пред’являються до якості продукції, а також до використовуваних сировини і матеріалів, правила експлуатації закріпленого за бригадою інструменту та обладнання, інструкції з охорони праці, техніки безпеки, промислової санітарії та протипожежної безпеки при виконанні робіт, що доручаються бригаді, принципи госпрозрахунку і підряду, інші питання, пов’язані з діяльністю бригади.
За професійною складу бригади поділяються на спеціалізовані та комплексні.
Якщо спеціалізовані або комплексні бригади працюють в одну зміну, то вони є змінними, а при роботі у 2−3 зміни — наскрізними.
З метою найбільш повного використання можливостей колективних форм організації та стимулювання праці в досягненні його високої продуктивності, максимальної економії виробничих ресурсів, розвитку почуття ощадливості в бригадах може застосовуватися бригадний госпрозрахунок. Найбільш ефективна форма бригадного госпрозрахунку — його поєднання з підрядними принципами організації та стимулювання праці.
Госпрозрахункової є бригада, якій поряд із завданнями з обсягом виробництва, зростання продуктивності праці (зниження трудомісткості) та підвищенню якості продукції (робіт, послуг) доводяться розміри фонду заробітної плати, норми витрат по одному або декількох видів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії та інших матеріальних ресурсів, використання яких безпосередньо залежить від її діяльності. Взаємні зобов’язання адміністрації та госпрозрахункової бригади, а також форми і розміри її заохочення відображаються в договорі між ними.
Бригаді, яка працює на умовах підряду відповідно до договору, доручається виконання певного закінченого обсягу робіт встановленої якості (випуск готової продукції тощо). За нею закріплюються знаряддя і засоби праці, надаються необхідні виробничі ресурси, створюються умови для успішного виконання роботи і, як правило, встановлюються довгострокові нормативи визначення коштів на оплату праці. Колективу бригади гарантується загальна сума заробітної плати при якісному виконанні відповідно до договору обсягу робіт у визначені терміни незалежно від того, з якою чисельністю працівників він виконаний.
Бригада має право пред’явити претензії до адміністрації з відшкодування втрат, якщо невиконання адміністрацією договірних зобов’язань призвело до невиконання бригадою доведених показників, шлюбу продукції, перевитрати в порівнянні з встановленими нормами витрат праці, матеріалів, палива, енергії і т.д.
Структура і професійно-кваліфікаційний склад бригад формуються виходячи зі змісту і складності виробничих процесів і тарифно-кваліфікаційних характеристик виконуваних робіт, передбачених випусками № 3 ЕТКС «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи» та № 40 «Виробництво будівельних матеріалів та виробів» та ін. .
На основі трудомісткості робіт визначається чисельність спеціалізованих або комплексних ланок, які очолюються ланковими. Призначення ланкових здійснюється наказом (розпорядженням) роботодавця за поданням бригадира і майстри.
При роботі бригади в багатозмінному режимі виконання функцій змінних бригадирів покладається на ланкових.
У бригадах працюють ради бригад, які створені шляхом обирання відкритим голосуванням з числа найбільш авторитетних і кваліфікованих робітників. У раді наскрізної бригади має бути дотримано представництво всіх змін. До його складу включається профгрупорг. Рада бригади очолює бригадир.
Склад ради бригади оголошується наказом (розпорядженням) роботодавця.
У роботі ради приймає участь майстер або виконавець робіт.
Рада бригади здійснює свою роботу під керівництвом адміністрації і профспілкової організації, направляючи її на підвищення ефективності виробництва і якості роботи, вдосконалення організації та умов праці, поліпшення виховної роботи, створення сприятливого психологічного клімату в колективі, поліпшення підбору і розстановки робочих, зміцнення трудової дисципліни і скорочення плинності кадрів. За виконання покладених на нього функцій рада несе відповідальність перед колективом бригади.
Засідання ради бригади проводиться в міру необхідності. З питань, які вимагають документального оформлення, складаються короткі протоколи, які доводяться до бригади. У разі розбіжностей у раді бригади рішення спірних питань виноситься на загальні збори бригади.
Всі рішення бригади приймаються більшістю голосів.
До обов’язків колективу (ради) бригади відносяться:
— Розгляд виробничих планів (завдань) бригади та заходів, що забезпечують їх виконання;
— Внесення на розгляд адміністрації пропозицій щодо підвищення ефективності виробництва і якості роботи, механізації трудомістких процесів, поліпшення умов праці в бригаді;
— Участь у впровадженні наукової організації праці в бригаді, заходів щодо зниження трудомісткості продукції (робіт, послуг), у підготовці пропозицій щодо введення технічно обґрунтованих і перегляду діючих норм, зміни чисельності та професійно-кваліфікаційного складу бригади, надання допомоги членам бригади в освоєнні передових методів і прийомів праці, діючих норм виробітку, обслуговування;
— Проведення систематичної роботи щодо зміцнення трудової і технологічної дисципліни, поліпшення використання робочого часу, обладнання, матеріалів, сировини, палива і енергії, розгляд випадків порушення трудової дисципліни і підготовка пропозицій адміністрації про накладення стягнень на порушників трудової дисципліни;
— Підвищення кваліфікації та обмін досвідом роботи в бригаді, висування кандидатур робітників для навчання в системі підвищення кваліфікації кадрів, сприяння учням, які навчаються у складі бригади, в успішному оволодінні професією;
— Розгляд та затвердження пропозицій бригадира по встановленню коефіцієнтів трудової участі (далі - КТУ) членам бригади відповідно до діючого положення про порядок їх застосування.
До прав колективу (ради) бригади відносяться:
— Участь у вирішенні питань комплектування бригади, планування й організації її роботи, оплати і стимулювання праці, підвищення кваліфікації працівників, виховання членів бригади, притягнення до відповідальності порушників дисципліни;
— Узгодження з адміністрацією призначення бригадира;
— Участь в атестації і раціоналізації робочих місць бригади. У межах встановлених нормативів і коштів:
— Визначення розмірів премій і заробітку кожного члена бригади, що виплачуються за результати роботи всього колективу бригади, з урахуванням реального внеску в загальні результати роботи;
— Представлення членів бригади до встановлення (скасування) надбавок і доплат за професійну майстерність і суміщення професій (розширення зони обслуговування);
— Зміна в установленому порядку кваліфікаційних розрядів робітників після рекомендації адміністрації та профспілкової організації;
— Висування з числа членів бригади кандидатів на матеріальне і моральне заохочення за підсумками трудового змагання і на звання кращого за професією;
— Розгляд питань прийому в бригаду нових працівників, звільнення членів бригади;
— Проведення виховної роботи в колективі бригади, організація наставництва, розвиток почуття колективізму, товариськості, взаємної допомоги і відповідальності за виконання виробничих планів (завдань), розгляд питань виробничих і невиробничих взаємовідносин членів бригади.
Бригадир як керівник бригади зобов’язаний:
— Забезпечувати виконання виробничого плану (завдання), встановленого бригаді, і планованих техніко-економічних показників, злагоджену і ритмічну роботу бригади на основі рівномірного завантаження всіх її працівників, взаємодопомоги та взаємозамінності, дотримання протягом зміни режиму праці та відпочинку;
— Своєчасно доводити виробничі завдання до працівників бригади, проводити їх розстановку у відповідності з технологічним (виробничим) процесом, картами організації праці та кваліфікацією, контролювати виконання доручених робіт, проводити їх приймання;
— Забезпечувати дотримання бригадою технологічного процесу, вимог, передбачених в картах організації праці і інструкціях з експлуатації устаткування, правил з охорони праці та техніки безпеки;
— Перевіряти забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментом, пристосуваннями, технічною документацією, приймати необхідні заходи щодо попередження та ліквідації простоїв, аварій, поломок устаткування, виправлення виявлених дефектів і недоліків у роботі;
— Брати активну участь у впровадженні прогресивних форм організації та передових методів праці, сприяти поєднанню професій, освоєння багатоверстатного (багато агрегатного) обслуговування, впровадження та розвитку бригадного госпрозрахунку і підряду, домагатися на цій основі раціонального використання устаткування і всіх видів виробничих ресурсів, підвищення продуктивності праці і зниження собівартості;
— Допомагати членам бригади освоювати більш високі норми виробітку, роз’яснювати їм умови оплати праці, сприяти підвищенню кваліфікації та економічних знань членів бригади, розвитку наставництва, винахідництва і раціоналізації.
Бригадир як керівник бригади має право:
— Вимагати від адміністрації своєчасного забезпечення всім необхідним для нормального ходу виробничого процесу і виконання встановленого бригаді плану (завдання);
— Давати робочим бригади необхідні вказівки щодо виконання робіт, що мають для них обов’язковий характер, вимагати від них своєчасного і якісного виконання доручених робіт, дотримання технологічної дисципліни, правил з охорони праці та техніки безпеки, трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку;
— Пред'являти безпосередньо або через майстра, рада бригадирів претензії до суміжних бригадам, з чиєї вини зривається виконання плану (завдання) бригади;
— Отримувати роз’яснення адміністрації по трудовому законодавству, нормування та умов оплати праці, нарахованої заробітної плати та інших питань, що стосуються бригади;
— Вносити на розгляд адміністрації пропозиції про вдосконалення організації роботи бригади та її структури, збільшення змінності, поліпшення технології та умов праці, зміни умов її оплати з метою підвищення продуктивності праці;
— Готувати і вносити з урахуванням думки майстра на затвердження колективу (ради) бригади пропозиції щодо встановлення розмірів КТУ членам бригади, представляти їх спільно з профгрупоргів і з урахуванням думки колективу бригади до заохочення;
— Вносити на розгляд адміністрації пропозиції про зарахування робітників у бригаду та виключення з неї з урахуванням думки колективу (ради) бригади;
— Підписувати після схвалення колективом (радою) бригади договір про взаємні зобов’язання бригади й адміністрації при роботі в умовах бригадного госпрозрахунку, підряду або в інших випадках;
— Припиняти роботу в тих випадках, коли порушення правил з техніки безпеки може спричинити за собою загрозу здоров’ю або життю працівників, не допускати до роботи члена бригади, що знаходиться в стані, що веде до таких же наслідків (алкогольне сп’яніння, хвороба тощо), негайно повідомляти про ці випадки майстру або іншому керівникові;
— Представляти спільно з профгрупоргів з урахуванням думки колективу (ради) бригади на розгляд адміністрації пропозиції про застосування заходів громадського впливу або накладення дисциплінарних стягнень на окремих членів бригади за невиконання покладених на них обов’язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку;
— Представляти інтереси бригади на виробничих нарадах, зборах, засіданнях громадських органів і т.д.
Бригадир здійснює свою роботу в тісній взаємодії з радою бригади, вносить на його розгляд найважливіші питання діяльності бригади (виконання плану (завдання), стан трудової дисципліни, представлення членів бригади до встановлення надбавок і доплат, визначення розмірів КТУ та ін.
Заробітна плата за тарифом (Зт) нараховується шляхом множення його годинної тарифної ставки (Сч) на кількість відпрацьованих годин (К):
Зт = Сч * К.
Бригадний відрядний приробіток і премія розподіляються між робітниками бригади, включаючи бригадира, пропорційно їх тарифної заробітної плати, а при застосуванні КТУ — пропорційно тарифної заробітної плати, помноженої на КТУ.
При почасово-преміальній оплаті праці кожному члену бригади, включаючи бригадира, спочатку нараховується заробітна плата за тарифом, після чого в зазначеному вище порядку нараховується премія.
Доплата бригадирам (в т.ч. змінним), не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадою установлюється з метою компенсації втрат у їх заробітної плати внаслідок витрат часу на керівництво бригадою. Законодавство надало право наймачам самим визначати розміри цих доплат на підставі і в порядку, передбаченому ст. 63 Трудового кодексу Республіки Білорусь. За орієнтир у визначенні розміру доплат бригадирам прийнята норма (до 2% від заробітної плати бригади, без урахування премій, надбавок і доплат, які мають індивідуальний характер).
Доплати бригадирам з числа робітників з відрядною оплатою праці виплачуються за умови виконання завдання з обсягу робіт, що відповідають вимогам якості, норм виробітку, а бригадирам з числа робітників з погодинною оплатою праці - за умови виконання бригадою встановлених місячних нормованих завдань, які відповідають вимогам якості.
Змінним бригадирам доплата за керівництво робітниками, зайнятим на зміні, провадиться в розмірі до 50% суми, що виплачується бригадиру за керівництво всією бригадою.
Зазначені доплати виплачуються змінним бригадирам з числа робітників з відрядною оплатою праці за умови виконання всією бригадою норм виробітку за обсягом робіт, що відповідають вимогам якості, а змінним бригадирам з числа робітників з погодинною оплатою праці - за умови виконання всією бригадою встановлених місячних нормованих завдань, які відповідають вимогам якості.
Бригадирам керівним бригадою (зміною) неповний місяць (з причини хвороби, відпустки тощо), доплата за керівництво бригадою (зміною) нараховується пропорційно до відпрацьованих днів.
Якщо ж бригадир був відсутній на роботі з причини виконання ним державних обов’язків, то за ним зберігається заробітна плата за ці дні з урахуванням доплати за керівництво бригадою.
Бригадир позбавляється права на отримання доплати за керівництво бригадою у разі невиконання бригадою в цілому за місяць встановленого завдання (при відрядній оплаті праці) або нормованого завдання (при погодинній оплаті праці). За порушення бригадиром (в т.ч. змінним) трудової дисципліни, правил техніки безпеки, допущення браку в роботі та інші проступки до нього приймаються заходи матеріального впливу шляхом зниження КТУ.
У тих випадках, коли робітник з наказом виконував обов’язки бригадира (в т.ч. змінного), йому за час заміщення нараховується доплата за керівництво бригадою з розрахунку встановленого відсотка доплати від суми заробітної плати всієї бригади (без премії).
Аналізуючи бригадну форму організації праці, можна сказати, що видається доцільним її використання, але при цьому необхідний зважений і продуманий підхід до вибору даної форми організації праці.
Список використаної літератури
1. Акімов В.В., Макарова Т. М., Мерзляков В. Ф., Огай К. А. Економіка галузі (будівництво). М.: Инфра-М, 2009. — 304 с.
2. Блінов А.О., Кайтаева Х.І. Управління персоналом. М.: Еліт, 2007. — 392с.
3. Бобков К.І., Сапожников В. М. Наукові проблеми економіки будівництва. М.: АСВ, 2006. — 224 с.
4. Глибокий С. В., Борисевич І.В. Організація і нормування праці в сучасному виробничому менеджменті. Мн.: Видавництво Гревцова, 2008. — 320 с.
5. Іванова С. В. Кандидат, новачок, співробітник. Інструменти управління персоналом, які реально працюють на практиці. М.: Ексмо, 2007. — 304 с.
6. Корнійчук Б.В. Економіка праці. М.: Гардаріки, 2007. — 286 с.
7. Минченкова О. Ю., Федорова Н. В. Управління персоналом організації. М.: КНОРУС, 2008. — 512 с.
8. Міснікова Л.В., Лебедєва С.М. Економіка та організація праці. Мн.: Місанта, 2002. — 166 с.
9. Мумладзе Р. Г., Гужіна Г. М. Економіка і соціологія праці. М.: КноРус, 2009. — 328 с.
10. Попазова О. А. Економіка праці. СПб.: Вектор, 2004. — 192 с.
11. Федцов В. Г., Юдіна Г. Г. Управління персоналом підприємства (на прикладі газодобувних підприємств). М.: Вільямс, 2008. — 992 с.
12. Шлендер П. Е., Кокін Ю.П., Кохова І.В., Лаврентьєв В.М. Економіка праці. М.: Магістр, 2008. — 686 с.
13. Щокін Г. В. Теорія і практика управління персоналом. Київ.: МАУП, 2003. — 280 с.
14. Яковлєв Р. А. Оплата праці в організації. М.: МЦФЕР, 2005. — 528 с.