Визначення річної потреби в кормах молодняку великої рогатої худоби

Курсовий проект на тему:

Визначення річної потреби в кормах молодняку великої рогатої худоби

1. Вступ Важливим господарсько-зоотехнічним заходом щодо збільшення виробництва яловичини і поліпшення її якості є організація відгодівлі.

Відгодівля — це нормована годівля призначених на м’ясо тварин, яка спрямована на одержання в найкоротший термін запланованого приросту їх живої маси за рахунок інтенсивного нагромадження структурних і резервних речовин (білка, жиру, та ін.) при економному витрачанні кормів.

У виробництві м’яса використовують властивість тварин збільшувати живу масу в процесі росту й розвитку та їхню здатність до відгодовування. За період відгодівлі значно збільшують живу масу: молодняк в 1,5 — 2 рази, дорослі тварини на 25 — 30%. Підвищуються вгодованість тварин, забійний вихід, поліпшується якість м’ясної продукції. Поживна цінність м’яса худоби вищої вгодованості в 2 рази вища, ніж м’яса від забою худих тварин.

Результати відгодівлі залежать від віку, живої маси і вгодованості худоби на початку відгодівлі, інтенсивності і повноцінності годівлі, організації і техніки годівлі, породи і типу тварин. Технологія вирощування і відгодівлі худоби на м’ясо поділяється на кілька періодів: вирощування телят у молочний період, дорощування і відгодівлю.

Оскільки ростуть тільки молоді тварини, власне м’ясо нагромаджується в їхньому тілі за рахунок утворення нових м’язових волокон та їх потовщення. Водночас у молодих тварин відкладається і жир. З віком інтенсивність росту м’язової тканини сповільнюється, а відкладення жиру зростає. В дорослих тварин маса тіла збільшується переважно за рахунок відкладення жиру при незначному збільшенні м’язів за рахунок їх потовщення. Тому відгодівлю молодняку великої рогатої худоби слід розглядати як заключний період вирощування, коли збільшення маси тварин відбувається за рахунок росту м’яких тканин і кісток при одночасному інтенсивному резервуванні поживних речовин.

Залежно від умов годівлі та утримання худоби вирощування її на м’ясо може бути інтенсивним, помірним та екстенсивним. При помірному та екстенсивному вирощуванні, як правило, застосовують заключний його стан — відгодівлю.

Ефективність відгодівлі перебуває у прямій залежності від її тривалості. Молодняк віком до року відгодовують протягом 6 — 7 місяців, а тварин у віці 1,5 — 2 роки і дорослу худобу — 3 — 4 міс. Відгодівля вибракуваних корів нижче середньої вгодованості може тривати близько 90, середньої - до 60 днів.

Отже, метою моєї курсової роботи є опанування методики розробки науково обґрунтованого кормового плану для великої рогатої худоби в господарствах різних форм господарювання.

Кормова база в своєму взаємозв'язку має три складові частини: кормовий план, план кормовиробництва і кормовий баланс.

Кормовий план — це комплекс організаційно — господарських, науково обґрунтованих розрахунків річної потреби по забезпеченню худоби в кормах для отримування запланованої продуктивності, низької собівартості і високої оплати кормів раціонів.

Кормовий план складається на пасовищний та стійловий періоди для всіх статево — вікових груп великої рогатої худоби.

В основу розробки кормового плану входить: наявність поголів'я тварин, тривалість стійлового і літнього періодів та розрахунки необхідної кількості кормів з урахуванням фізіологічного стану тварин.

План кормовиробництва — це система заходів по створенню стабільної кормової бази, яка забезпечує тваринництво всіма видами кормів.

Кормовий баланс — це метод порівняння потреб тварин в кормах з наявністю їх в господарстві.

Кормовий план, план кормовиробництва і кормовий баланс нерозривно пов’язані між собою і складають основу кормової бази.

2. Огляд літератури Біологічні особливості молодняку великої рогатої худоби. Травлення у молодняка має принципові особливості на двох різних етапах онтогенезу: в молочний період вирощування від народження до 4 — місячного віку та післямолочний — 6 — 24 міс.

Виходячи з необхідності реалізації генетичного потенціалу м’ясної продуктивності худоби на комплексах і фермах, слід обов’язково балансувати раціони за вищезгаданими біологічними показниками поживності згідно з деталізованими нормами включенням в раціон комбікормів — стартерів, БВД, БВМД, преміксів, високоякісного сіна, сухої трав’яної різки, лізину, метіоніну, тривітаміну. Це гарантує високу інтенсивність росту телят, середньодобові прирости яких повинні бути 600 — 800 г.

У післямолочний період (4 — 12міс.) відбувається інтенсивний ріст м’язової та кісткової тканини, тому система годівлі повинна бути спрямована на забезпечення інтенсивних процесів синтезу тканинних білків, ріст, формування опірних тканин та помірне відкладення жиру з розрахунку, щоб забезпечувати інтенсивне вирощування молодняку в післямолочний період (середньодобові прирости 800−900 г).

При плануванні системи годівлі особливу увагу в цей період приділяють оптимально високій концентрації обмінної енергії на рівні 10 — 10,5 МДж в 1 кг сухої речовини та максимальному споживанню сухої речовини на 100 кг живої маси в основному за рахунок високоякісних грубих та соковитих кормів (кукурудзяний силос, сінаж, сіно, суха люцернова різка) при помірній кількості концентрованих (25−30% за поживністю). Це досягається за рахунок організації стабільної цілорічної годівлі високоякісними кормами з кормосховищ при частковому (20−25%) використанні зелених кормів влітку, або й без них при обов’язковому балансуванні раціонів за 24 — 25 показниками згідно з деталізованими нормами годівлі.

Потреби молодняку в поживних речовинах. Ефективність використання енергії та продуктивна дія визначаються концентрацією обмінної енергії поживних та біологічно активних речовин в 1 кг сухої речовини кормів. Чим вища концентрація обмінної енергії, тим ефективніше її використання на продукцію. Норми (концентрація) енергії, поживних та біологічно активних речовин в 1 кг сухої речовини раціонів для бичків живою масою від 150 до 600 кг. Щоб одержати середньодобові прирости 600 г, достатньо в раціонах з розрахунку на 1 кг сухої речовини кормів мати 8,4 — 8,5МДж обмінної енергії, 800 г — 10 — 10,1, а 1000 — 1200 г — 10,8 — 11,0МДж. Мінімальну концентрацію обмінної енергії в сухій речовині раціонів для одержання середньодобових приростів від 200 до 1200 г у молодняка живою масою від 100 до 600 кг за даними системи АRC (пояснення у таблиці 1).

1. Мінімальна концентрація обмінної енергії в сухій речовині раціонів для вирощування та відгодівлі молодняку великої рогатої худоби.

Деталізовані норми годівлі молодняка великої рогатої худоби при вирощуванні і відгодівлі. Основою правильної годівлі молодняку великої рогатої худоби являється найбільш повне задоволення його потреби в поживних речовинах в усі вікові групи, виходячи з науково обґрунтованих норм.

Потреба молодняку в поживних речовинах визначається віком, породними особливостями, умовами утримання, метою вирощування, запланованим середньодобовим приростом.

Для задоволення потреби тварин, вирощуваних на м’ясо і відгодівлі, в поживних речовинах, розкриття генетично обумовлених можливостей продуктивності, нормування їх годівлі необхідно проводити на основі деталізованих норм.

Використання у виробництві деталізованих норм при вирощуванні і відгодівлі молодняку великої рогатої худоби дозволяє підвищити повноцінність годівлі, ефективність використання кормів і приріст живої маси на 8 — 10 відсотків.

Згідно деталізованим нормам в раціонах для молодняку великої рогатої худоби враховують: кормові одиниці, обмінну енергію, суху речовину, сирий протеїн, перетравний протеїн, цукор. крохмаль, сиру клітковину, сирий жир, кальцій, фосфор, калій, натрій хлор, сірку, мідь, кобальт, каротин, вітаміни Д, Е.

Потреба телят і молодняку великої рогатої худоби в енергії виражена кормовими одиницями і обмінною енергією в МДж при вирощуванні на м’ясо.

Техніка годівлі. Найраціональніше використання кормів в умовах промислової технології виробництва яловичини досягається за рахунок приготування біологічно повноцінних сумішок, збалансованих деталізованими нормами годівлі. Встановлено (Кандиба В.М., Маменко Я. М., 1980 р.), що годівля бичків повноцінними напіввологими кормо сумішками, до складу яких входять високоякісний кукурудзяний силос, комбікорм, солома, меляса або коренеплоди, протеїнові та мінеральні добавки забезпечує підвищення середньодобових приростів на 10 — 16% (до 800 — 1000 г), зниження трудових та матеріальних витрат на 25−30% порівняно з роздаванням окремо всіх видів кормів. Перевага кормо сумішей створюється завдяки стабільному протіканню метаболічних процесів травлення в передшлунках, підвищенню перетравності та ефективності використання енергії грубих і соковитих кормів на синтез продукції.

Відгодівля м’ясної худоби. Усю худобу слід відгодовувати й нагулювати до високих вагових кондицій. За правильною організацією відгодівлі й нагулу молодняк здають на м’ясо у віці 15 — 20 місяців живою масою 450 — 500 кг і більше.

Є можливість проводити інтенсивну відгодівлю молодняку безпосередньо заготовленими в господарстві кормами, а також кормовими відходами промисловості.

Цикл виробництва яловичини поділяють на чотири періоди:

1. Молочний, тривалістю 60 — 90 днів. Основну частину за поживністю становлять молоко та замінники незбираного молока. Починаючи з першого місяця, телят поступово привчають до рослинних кормів. У рецептах комбікормів — стартерів треба передбачити набір мікроелементів та антибіотиків. Високоякісне сіно має бути в годівниці вже з першого тижня, сінаж (силос) — наприкінці першого місяця. За 6 місяців слід випоїти незбираного молока + обрату не менш як 800 л і згодувати комбікормів — стартерів не менш як 150 кг.

2. Післямолочний (60−90 днів). Молодняк повністю переводять на рослинні корми, згодовуючи 3 — 4 їх види як кормосумішку. У цей період відбувається активний розвиток передшлунків. До раціону, для збалансування протеїнового, мінерального комплексу, вводять комбікорм.

3. Період інтенсивного росту характеризується активним розвитком м’язів і формуванням опорних тканин і визначає наступний рівень м’ясної продуктивності. Слід забезпечити безперебійне й повноцінне забезпечення тварин найдешевшими об'ємистими кормами. Найдоцільніше згодувати корми у вигляді кормосумішок, відповідно до живої маси, яка в групі не повинна різнитися більш як на 10%. Неабияке значення має якість заготовлюваних кормів — сіна, сінажу, силосу. Сіно частково можна замінити соломою ярих зернових. Зміни кормів в раціоні слід проводити плавно.

4. Заключна годівля характеризується високими середньодобовими приростами (900 — 1200 г), яких можна досягти тільки у разі використання кормів з високою концентрацією енергії.

У господарстві з інтенсивним землеробством рекомендується нагул худоби на культурних пасовищах із застосуванням загінної системи випасання, що може забезпечити за добу 60 кг трави на голову.

За добу на голову молодняку потрібно в середньому 40−50 л води. Воду худобі випоюють не менше трьох разів у прохолодні дні та не менше чотирьох — у спекотні. Водойми, якщо вони є, має перевірити лікар — ветеринар.

Технологічна модель інтенсивного виробництва яловичини. На міжгосподарських відгодівельних пунктах найпоширенішим було виробництво яловичини на дешевих відходах промисловості. Так вироблялося понад 30% яловичини в Україні. Решту забезпечували за рахунок вибракуваного поголів'я молочної худоби.

На зміну системі виробництва яловичини прийшла нова формація — господарства з різними формами власності та нова галузь — спеціалізоване м’ясне скотарство, критерієм розвитку яких є здешевлення виробництва продукції за рахунок різкого зменшення витрат узагалі та концентрованих кормів зокрема.

Класична система ведення цієї галузі полягає у:

· цілорічному безприв’язному утриманні худоби;

· дотриманні сезонності отелень;

· максимальному використанні пасовищ;

Слід зазначити, що перехід до сезонних отелень досить складний. Підсисний період триває 8 місяців, негативно впливає на відтворну здатність корів, тому доцільно застосовувати біостимулятори.

Період одержання приплоду — найвитратніший. У цей період до раціону кормів включають найякісніше сіно.

М’ясне скотарство стає значно прибутковішим. Розроблена технологія базується на застосуванні підсисного методу вирощування телят до 6-місячного віку, що забезпечує високий рівень їх годівлі в період формування найціннішої м’язової тканини туші. Вирощування молодняку підсисним методом за технологією м’ясного скотарства є основою одержання 900 — 1100 г середньодобових приростів та повного збереження телят.

Запроваджена в господарстві технологія вирощування м’ясної худоби мало витратна, вона дає змогу звести до мінімуму участь людини в догляді за тваринами, зменшує витрати енергії палива, використанні засобів механізації.

Після відлучення тварин одночасно формують цехи сухостійних корів, нетелей, і корів з теличками до шести місяців та ремонтних бугаїв.

Молодняк на момент відлучення від корів на кінець пасовищного періоду досягає 240 — 280 кг живої маси за середньодобових приростів 900 — 1500 г, а жива маса на кінець квітня нового року досягає 360 кг.

У раціони годівлі входять дешеві корми власного виробництва: сіно, сінаж, солома, силос, концентрати. Навесні молодняк випускають на другий пасовищний період і утримують до пізньої осені.

Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі.Одним з ефективніших моментів посилення процесів засвоєння азоту, в тому числі небілкових його форм, в організмі великої рогатої худоби та підвищення її м’ясної продуктивності на раціонах з кислотними властивостями (силосні, висококонцентратні) є введення до їхнього складу лужних мінеральних еквівалентів, передусім катіону Na+, як одного з найактивніших лужних еквівалентів міжклітинного середовища, вміст якого у рослинних кормах, як правило недостатній. Досягається це згодовуванням тваринам мінеральних кормових добавок з лужними властивостями, насамперед буферних солей натрію та його сполук. Вміст бікарбонатів у корови в тканинах зростає, показники кислотно — лужної рівноваги зміщуються з ацидозного стану в лужний бік, а продуктивне засвоєння азоту раціонів при цьому посилюється. Дуже часто мінеральні кормові добавки з буферними і лужними властивостями згодовують худобі на фоні цих раціонів разом із джерелами небілкового азоту у вигляді мінерально — амонійних препаратів МП — 15 і МП — 30, що не тільки поповнює дефіцит перетравного протеїну в нормах, а й посилює ефективність продуктивного використання азоту в організмі тварин.

Технологія силосування в плівкові рукави — це:

· зберігання корму вищої якості з мінімальними (3 — 5%) втратами сухої речовини;

· заготівля корму при будь — якій погоді;

· воля вибору місця зберігання кормів;

· зберігання основних видів корму — силос, сінаж, буряковий гніт, вологе зерно й ін.;

· одержання готового силосного корму зі змістом енергії не менш 6,3 МДж NEL;

· істотне зниження витрат на капітальні вкладення по організації зберігання кормів;

· строк закладки 2 — 3 хвилини;

· строк трамбування 2 — 3 хвилини.

Історія виникнення технології починається в 1968 році в Німеччині, коли інженеру компанії «Эберхардт» прийшла думка про створення машини для силосування в полімерні рукави. У цьому ж році разом з доктором Эггенмюллером він представив перші креслення. Через два роки в 1970 році перша машина — ротопресс для силосу, ознаменувала нову еру в практиці заготівлі й зберігання кормового матеріалу.

Сьогодні технологія зберігання кормів у пластикових рукавах широко використовується в 18 європейських країнах: Чехія, Угорщина, Росія, Іспанія, Польща, Україна, Німеччина та інші.

За допомогою цього методу можливо найбільше якісно переробити й зберегти наступні корми: різний трав’яний корм, бобові, рослинний зерновий корм, подрібнений цукровий буряк, пивний концентрат, обгортки кукурудзяних качанів, змішаний рослинний корм, кукурудзу.

Процес силосування в пластикові рукави. Кормовий матеріал за допомогою навантажувачів доставляється до ротопрессу — ущільнювача й вивантажується на закладний стіл. Ротор штовхає кормовий матеріал крізь сталевий тунель у лежачий на машині складений полімерний рукав. При цьому силосуєма маса пресується.

Після того, як мішок повністю набивається, його відразу ж герметизують. У системі силосування в рукави практично немає втрат. Кисень, що перебуває в мішку, використовується в реакції окислювання й ферментації молочної кислоти.

Плівкові рукави захищені від сонця спеціально розробленим пакувальним стабілізатором. Ультрафіолетовий стабілізатор зупиняє вплив сонячних променів на пластик, чим забезпечує гарантоване зберігання корму до 2-х років. А біла глянцева плівка відбиває прямі промені від поверхні мішка.

Велике поширення метод силосування в полімерні рукави одержав багато в чому за його економічність. Технологія консервації кормів у пластикових мішках економічно обґрунтована, тому що при цій системі відсутні витрати, зв’язані з будівництвом стаціонарних силососховищ. Втрати вдається підтримувати на рівні 3%. Такі результати неможливо гарантувати при використанні інших традиційних способів зберігання кормів.

У порівнянні із традиційними способами зберігання — наземними сховищами або вежами — упакування в полімерні рукави надає економічні й експлуатаційні вигоди.

Інструменти технології. Технологія силосування в полімерні рукави виключає придбання цілого парку машин. Основним інструментом технології є роторний прес, що ущільнює й закладає силосну масу в поліетиленові мішки. Другий, невід'ємний атрибут системи — пластикові рукави, які і є сховищами для кормів вищої якості.

· силосний прес Euro Bagger 3000

Силосний прес Euro Bagger 3000 ставиться до нового покоління силосних пресів, що використовують гальмові троси для досягнення високого стиску силосної маси. Швидке наповнення мішка з високою щільністю силосу забезпечує максимально низькі втрати сухої речовини, що наближаються до показників у лабораторних умовах.

· GRINDER BAGGER GB (Устаткування для складування й обробки корму) Дробильний і пакувальний агрегат (GB6) з'єднує в собі функції здрібнювання всіх видів зернових культур із системою складування кормів у мішки.

Перевагою циліндричної дробарки є велика економія електроенергії, що досягає 70% при грубому подрібненні кормів для птиці й 30 — 50% при подрібненні кормів для поросят.

· Силосні мішки Кращим альтернативним варіантом зберігання силосу є технологія зберігання в полімерних мішках.

Залежно від товщини полімерного матеріалу розрізняють дві категорії полімерних мішків. Вибір категорії визначається видом силосуємої рослинної маси:

· для силосування цілих рослин кукурудзи, трави, конюшини, люцерни, густо сіяних злаків і т.д. — мішки товщиною в 225 мікрон;

· для силосування цукрового гніта, пивоварної вижимки, зерна кукурудзи, і інших злаків — мішки товщиною в 240 мікрон.

Кожний силосний мішок поставляється з індивідуальним номером, зазначеним на ящику й на вкладеному гарантійному талоні. Завдяки цьому унікальному номеру мішок можна відстежити на будь-якому етапі виробничого процесу.

2. Визначення річної потреби господарства в нормах для молодняку великої рогатої худоби Річна потреба в кормах для кожної статево — вікової групи тварин визначається підсумковими даними кормів місячних стійлового і пасовищного періодів для кожної статево — вікової грипи.

Плануючи річну потребу тварин в нормах, необхідно враховувати погодні умови (холодна весна), які можуть привести до непередбачуваних витрат кормів стійлового періоду. Тому для кожної статево — вікової планують страховий фонд кормів: грубих (солома, сіно, сінаж) — 10%, а силосу — 20%. Після додаткового визначених кормів страхового фонду підраховують підсумки річної потреби в кормах.

2. Поживність кормів, включених до раціонів (при натуральній волозі)

3. Схема зеленого конвеєру на пасовищний період

Для стабільної кормової бази пасовищного періоду необхідно організовувати та збалансовувати своєчасне, в певній фазі вегетації використання культур зеленого конвеєру (таблиця 2).

Під зеленим конвеєром розуміють організацію безперервного постачання і повного задоволення тварин зеленими кормами протягом весняно — осіннього періоду.

Тривалість пасовищного періоду 165 днів з 21 квітня по 2 жовтня.

4. Орієнтовний план росту молодняку

на дорощуванні і відгодівлі

5. Раціон для відгодівлі молодняку на жовтень — грудень місяць

Жива маса 197 кг, вік 7 — 9 міс., запланований середньодобовий приріст 800 г

6. Аналіз раціону

Висновки:

При надлишку енергії відбувається накопичення жиру в прирості, настають післяродові ускладнення.

При нестачі цукру порушується вуглеводно жировий обмін, підвищується вміст кетонових тіл, знижується резервна лужність крові.

Надлишковий Са безболісно виводиться з організму при нормі Р, або при додатковому внесенні мононатрійфосфату у раціон у разі його нестачі.

За всіма іншими показниками раціон є повноцінним.

7. Раціон для відгодівлі молодняку на січень — березень місяць

Жива маса 271 кг, вік 10 — 12 міс., запланований середньодобовий приріст 810 г

8. Аналіз раціону

Висновки:

При надлишку енергії відбувається накопичення жиру в прирості, настають післяродові ускладнення.

При нестачі цукру порушується вуглеводно жировий обмін, підвищується вміст кетонових тіл, знижується резервна лужність крові.

Надлишковий Са безболісно виводиться з організму при нормі Р, або при додатковому внесенні мононатрійфосфату у раціон у разі його нестачі.

За всіма іншими показниками раціон є повноцінним.

9. Раціон для відгодівлі молодняку на квітень місяць

Жива маса 311 кг, вік 13 міс., запланований середньодобовий приріст 810 г

10. Аналіз раціону

Висновки:

При надлишку енергії відбувається накопичення жиру в прирості, настають післяродові ускладнення.

При нестачі легко перетравних вуглеводів порушується вуглеводно жировий обмін, підвищується вміст кетонових тіл, знижується резервна лужність крові.

Надлишковий Са безболісно виводиться з організму при нормі Р, або при додатковому внесенні мононатрійфосфату у раціон у разі його нестачі.

За всіма іншими показниками раціон є повноцінним.

11. Раціон для відгодівлі молодняку на квітень (перехідний період) місяць

Жива маса 319 кг, вік 13 міс., запланований середньодобовий приріст 810 г

12. Аналіз раціону

молодняк корм відгодівля раціон Висновки:

При надлишку енергії відбувається накопичення жиру в прирості, настають післяродові ускладнення.

При нестачі протеїну може виникнути гіпопротеїнемія, знизитися рівень гемоглобіну, затриматися ріст, знизиться продуктивність і резистентність організму.

При нестачі крохмалю порушується вуглеводно — жировий обмін, підвищується вміст кетонових тіл, знижується резервна лужність крові.

Надлишковий Са безболісно виводиться з організму при нормі Р, або при додатковому внесенні мононатрійфосфату у раціон у разі його нестачі.

За всіма іншими показниками раціон є повноцінним.

13. Раціон для відгодівлі молодняку на травень — червень місяць

Жива маса 356 кг, вік 14 — 15 міс., запланований середньодобовий приріст 810 г

14. Аналіз раціону

Висновки:

При надлишку енергії відбувається накопичення жиру в прирості, настають післяродові ускладнення.

При надлишку сирої клітковини відбувається зниження поїдання та перетравності кормів, знижується продуктивність тварин.

Надлишковий Са безболісно виводиться з організму при нормі Р, або при додатковому внесенні мононатрійфосфату у раціон у разі його нестачі.

За всіма іншими показниками раціон є повноцінним.

При надлишку крохмалю виникає депресія травлення і закисання вмісту рубця.

15. Раціон для відгодівлі молодняку на липень — вересень місяць

Жива маса 428 кг, вік 16 — 18 міс., запланований середньодобовий приріст 950 г

16. Аналіз раціону

Висновки:

При надлишку енергії відбувається накопичення жиру в прирості, настають післяродові ускладнення.

При надлишку крохмалю виникає депресія травлення і закисання вмісту рубця.

При надлишку сирої клітковини відбувається зниження поїдання та перетравності кормів, знижується продуктивність тварин.

Надлишковий Са безболісно виводиться з організму при нормі Р, або при додатковому внесенні мононатрійфосфату у раціон у разі його нестачі.

За всіма іншими показниками раціон є повноцінним.

17. Річний план потреби господарства в кормах для відгодівлі молодняка

4. Структура річних раціонів Використовуючи дані таблиці 16, розраховуємо середньорічну структуру раціонів.

18. Структура річних раціонів

5. Потреба в мінеральних і синтетичних речовинах Наведені в таблиці дані свідчать про збалансованість раціонів для бичків на відгодівлі у визначені періоди росту на протязі року необхідними мінеральними добавками. Так для молодняку великої рогатої худоби необхідно закупити 11,5476 ц. кухонної солі, на одного середньорічного бичка припадає 0,115 470 кг. на місяць. Для профілактики дефіциту в кормах раціону багатьох важливих мікроелементів бичкам заплановано закупити ПКСМ 0,0365 кг. з розрахунку на 100 мг. на добу.

Для балансування раціонів за фосфором, дефіцит якого в раціонах жуйних завжди присутній, передбачено закупити певні мінеральні добавки, в нашому випадку найдоцільніше використовувати МНФ — 6,3868 ц.

19. Потреба в мінеральних і синтетичних речовинах.

Висновки Розрахована нами річна потреба в кормах для молодняку на відгодівлі є реальною і ефективною бо:

1. річні потреби молодняку на відгодівлі в поживних речовинах визначені залежно від плану росту;

2. так, на середньорічного бичка на відгодівлі заготовлено 27,1624 ц. кормових одиниць, що відповідає нормативам для кормової бази зони Степу України;

3. рекомендована така структура кормів, % за поживністю

· грубі - 11,73

· соковиті - 32,93

· зелені - 38,74

· концентрати — 16,6

4. запропонована річна структура кормової забезпечила такі витрати кормів на 100 кг. приросту:

27 162,4 к. од. / (458 кг — 150 кг) * 100 голів = 8,8 к. од.

Для отримання від молодняку на відгодівлі у віці 15 — 18 місяців максимальної живої маси пропонуємо:

1. організувати повноцінну годівлю на протязі всіх вікових періодів;

2. контроль повноцінності годівлі забезпечувати за основними трьома групами методів:

· побічні - зовнішній вигляд, контроль за живою масою, продуктивністю, затрати кормових одиниць чи обмінної енергії на виробництво одиниці продукції;

· зоотехнічні - аналіз раціонів за деталізованими нормами, визначення фактичних даних складу і поживності кормів;

· для уточнення впливу раціонів на організм біохімічні дослідження крові, сечі, які свідчать про перетравність та доступність поживних речовин в організм.

Список використаної літератури

1. Попов О. Я. — Велика рогата худоба — К., Вища школа — 1982 р.

2. Ноздрін М.Т. та ін. — ДН годівлі с.- г. тварин — довідник — 1991 р.

3. Ібатуллін І.І., Панасенко Ю. О. — Практикум з годівлі с.-г. тварин — 2003 р.

4. Миронов В. Г., Гринёва А. Г., Волошина Л. М. — Рекомендации по технологии производства говядины на промышленной основе — 1988 р.

5. Маменко О. М., Кандиба В. М. та ін. — Вирощування і відгодівля великої рогатої худоби — К., Урожай — 1987 р.

6. Вридник Б., Орос В. та ін. — Відгодівля м’ясної худоби — ж. Пропозиція, № 8 — 9 2001 р.

7. Шуст П., Кепко В. — Технологічна модель інтенсивного виробництва яловичини — ж. Пропозиція, № 12 — 2000 р.

8. Калинка А. та ін. — М'ясне скотарство стає значно прибутковішим — ж. Пропозиція, № 4 — 2005 р.

9. Кепко В. — Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі - ж. Пропозиція, № 1 — 2005 р.

10. Ігнатов Г. — Відгодівля великої рогатої худоби на відходах харчової промисловості - ж. Пропозиція, № 6 -2000 р.

11. Конспект лекцій