Економічна характеристика ДП «Чайка» та його виробничого напрямку діяльності
Молодому сучасному спеціалісту необхідно набути досвіду, практичних навичок, а не лише теорії, набутих в університеті. Під час проходження практики я мала можливість використати свої набуті раніше знання і отримати нові, як результат спілкування з провідними спеціалістами підприємства, опрацювання методів розрахунків показників технологічної та економічної ефективності, дослідження взаємодії… Читати ще >
Економічна характеристика ДП «Чайка» та його виробничого напрямку діяльності (реферат, курсова, диплом, контрольна)
План Вступ
1. Економічна характеристика ДП «Чайка» та його виробничого напрямку діяльності
2. Організація та планування виробничої системи галузі кукурудзи на зерно на підприємстві
3. Визначення потенціалу та напряму розвитку галузі кукурудзи на зерно на підприємстві
4. Оцінка економічної ефективності виробництва продукції кукурудзи на зерно на ДП «Чайка», філія «Дударків»
5. Аналіз проекту по закупівлі сушилки для зерна кукурудзи на підприємстві
Висновки Список використаних джерел Вступ Об'єктом дослідження є державне підприємство «Чайка». Дане підприємство спрямовує свою діяльність на виробництво якісної асортиментної продукції з використанням нових технологій у сільському господарстві.
Метою проходження виробничої практики на даному підприємстві було набуття професійних умінь та навичок для самостійного прийняття рішень, під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, оволодіння сучасними методами і формами організації виробництва, закріплення набутих за роки навчання знань.
Завданням виробничої практики є:
— вивчення організаційної і виробничої структури підприємства;
— здійснення аналізу системи планування виробництва досліджуваної галузі;
— вивчення основ планування діяльності допоміжних підрозділів підприємства;
— виявлення особливостей формування потенціалу підприємства;
— формування теоретичних і практичних навиків ведення господарської діяльності.
Зміст виробничої практики зводиться до:
1) ознайомлення з підприємством і його виробничо — господарськими підрозділами;
2) дослідження виробничого напрямку підприємства, аналіз основних показників, що характеризують техніко — економічний рівень розвитку досліджуваного підприємства;
3) вивчення основ організації та планування виробничої системи галузей підприємства;
4) аналіз основних параметрів потенціалу та розвитку галузі підприємства;
5) оцінка фактичної та планової економічної ефективності виробництва продукції;
6) розробка проекту розвитку (вдосконалення функціонування) галузі.
Молодому сучасному спеціалісту необхідно набути досвіду, практичних навичок, а не лише теорії, набутих в університеті. Під час проходження практики я мала можливість використати свої набуті раніше знання і отримати нові, як результат спілкування з провідними спеціалістами підприємства, опрацювання методів розрахунків показників технологічної та економічної ефективності, дослідження взаємодії аграрного виробництва з довкіллям та використання ним природних ресурсів, використання низки нормативної, технічної та іншої документації, дослідження методів аналізу первинної облікової інформації на основі застосування документів виробничої діяльності і звітності підприємства.
Методи дослідження. В процесі написання звіту з виробничої практики були використані монографічний, розрахунково-конструктивний, графічний, економіко статистичний, кошторисний та абстрактно — логічний методи дослідження.
Дослідження проводились з використанням матеріалів, що надавались головний економістом державного підприємства «Чайка».
1. Економічна характеристика ДП «Чайка» та його виробничого напрямку діяльності
Базою проходження практики є державне підприємство «Чайка», а саме філія «Дударків». До підприємства на правах підрозділів входять :
— філія «Дударків», — знаходиться на території Бориспільського району Київської області ;
— філія «Чемер» , — територія Козелецького району Чернігівської області;
— філія «Лісне» , — знаходиться в Києво-Святошинському районі Київської області ;
— філія «Рибгосп Васильківський» , — Васильківський район Київської області ;
— база «Грушки» , — знаходиться в місті Києві.
Крім виробництва продукції сільського господарства на підприємстві, як уже згадувалось, налагоджена система переробки, а саме наявний молокопереробний цех, млин, крупорушка, цех по виготовленню ковбасних виробів. Філія «Дударків» має виробничий центр у селі Дударків. Основним видом продукції підрозділу є виробництво та переробка зерна на борошно та крупи. На території філії закладено сад. Для детальнішої характеристики розглянемо організаційну структуру підприємства.
Функції керування діяльністю підприємства реалізуються підрозділами апарата керування й окремих працівників, що при цьому вступають в економічні, організаційні, соціальні, психологічні відносини один з одним.
Головою підприємства є генеральний директор ДП «Чайка» та його три заступники і помічник з різних питань, наступна ланка охоплює начальників відділів, головного економіста та бухгалтера, що звітно підпорядковані відповідному заступнику. В свою чергу кожна філія має свого директора та схожу організаційну систему управління із різновидом необхідних кваліфікацій.
При дослідженні основних показників, що характеризують техніко-економічний рівень розвитку досліджуваного підприємства важливо охарактеризувати його розмір за показниками площі сільськогосподарських угідь, величини авансованого капіталу, кількості працівників та обсягу продажу продукції.
Таблиця 1.1 Показники розміру ДП «Чайка» за 2011;2013 роки
Показник | 2011 рік | 2012 рік | 2013 рік | |
Площа с/г угідь в тому числі рілля | ||||
Авансований капітал, тис. грн | ||||
В тому числі власний капітал, тис. грн | ||||
Позичковий капітал, тис. грн | ||||
Середньооблікова чисельність працівників, осіб | ||||
Обсяг продажу продукції, тис. грн | 30 783,2 | 33 585,6 | ||
У тому числі на 1 га с/г угідь | 11,47 | 11,71 | 10,1 | |
На 1 працівника | 127,76 | 145,8 | 180,98 | |
З таблиці 1.1 ми бачимо, що площа с/г угідь, в тому числі і рілля протягом 2011;2013 років зростає. Авансований капітал теж зростає, зокрема за рахунок власного капіталу. Позичковий капітал займає меншу частку в авансованому, але теж призводить його збільшення. У 2013 році середньооблікова чисельність працівників зменшилась аж на 39 осіб. Обсяги продажу у 2013 році досягли — 66 603 тис. грн, у тому числі на 1 га с/г угідь- 10,1 тис. грн, на 1 працівника — 180,98 тис.грн.
Проаналізуємо виробничу структуру підприємства через товарну продукцію.
Таблиця 1.2 Структура товарної продукції ДП «Чайка» у 2013 році
№ | Вид товарної продукції | Структура товарної продукції рослинництва і тваринництва | Рангований ряд | ||
Тис. грн | % | ||||
Пшениця озима | 2010,7 | 5,094 | |||
Пшениця яра | 27,6 | 0,07 | |||
Жито | 152,1 | 0,385 | |||
Кукурудза на зерно | 914,3 | 2,316 | |||
Ячмінь ярий | 21,8 | 0,055 | |||
Горох | 148,9 | 0,377 | |||
Овес | 0,347 | ||||
Просо | 45,6 | 0,116 | |||
Соняшник | 3559,2 | 9,016 | |||
Ріпак озимий | 35,5 | 0,09 | |||
Картопля | 2137,9 | 5,416 | |||
Овочі відкритого грунту | 140,5 | 0,356 | |||
Плоди | 63,2 | 0,16 | |||
Ягоди | 17,5 | 0,044 | |||
Чистий дохід по рослинництву | 9536,6 | 24,15 | |||
Вирощування ВРХ | 2427,8 | 6,15 | |||
Свині | 10 544,9 | 26,713 | |||
Молоко | 14 206,7 | 35,989 | |||
Мед | 1,8 | 0,005 | |||
Продукція рибництва | 146,3 | 0,371 | |||
Послуги в с/г господарстві | 0,033 | ||||
Продукція в с/г та послуги вцілому | 39 474,9 | ; | |||
Отже, ДП «Чайка» має слабкий рівень спеціалізації. Найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції мають галузі: виробництво молока (36%), вирощування свиней (27%), вирощування соняшнику (9%) та вирощування ВРХ (6%). Можна зробити висновок, що ДП «Чайка» має молочно-м'ясний напрямок з помірно розвинутим зерновиробництвом.
Таблиця 1.3
Показники інтенсивності виробництва ДП «Чайка» за 2011;2013 роки
Показник | 2011рік | 2012 рік | 2013 рік | |
Авансований капітал на 1 га с. г. угідь, грн./га | 22,27 | 22,88 | 24,61 | |
Вартість основних засобів на 1 га с. г. угідь, грн./га | 16,67 | 17,69 | 12,23 | |
Оборотний капітал на 1 га с. г. угідь, грн./га | 5,56 | 5,15 | 4,76 | |
Матеріальні витрати на 1 га с. г. угідь, грн./га | 7,89 | 7,66 | 6,97 | |
Витрати на оплату праці на 1 га с. г. угідь, грн. /га | 2,11 | 2,08 | 1,57 | |
Трудозабезпеченість підприємства на 1 га с. г. угідь | 0,09 | 0,08 | 0,06 | |
Отже, можна зробити висновок, що підприємство «Чайка» має велику концентрацію ресурсів на одиницю своєї площі. Протягом останніх трьох років деякі із показників зазнали незначного коливання в ту чи іншу сторону. Можна сказати, що ДП «Чайка» має потенціал розвивати великомасштабне виробництво с/г продукції.
Розглянемо показники інтенсивності використання земельних ресурсів.
Таблиця 1.4 Показники інтенсивності використання земельних ресурсів за 2011;2013 роки
Показники | 2011рік | 2012 рік | 2013 рік | |
Площа сільськогосподарських культур, га | ||||
Площа ріллі, га | ||||
Ступінь розораності | 0,89 | 0,83 | 0,84 | |
Ступінь розораності показує частку ріллі у загальній структурі сільськогосподарських угідь. Даний показник не значно зріз у 2013 році за рахунок зростання площі ріллі .
Таблиця 1.5 Показники економічної ефективності виробництва ДП «Чайка» за 2011;2013 роки
Показники | 2011 рік | 2012 рік | 2013 рік | |
Рентабельність власного капіталу, % | 1,9 | 0,77 | 0,27 | |
Рентабельність авансованого капіталу, % | 1,76 | 0,62 | 0,21 | |
Рівень рентабельності, % | 22,8 | 10,53 | 21,26 | |
Рентабельність продажу, % | 18,57 | 9,53 | 17,53 | |
Рентабельність власного капіталу у 2013 році становить 0,27%, це показує скільки прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, воно одержує на кожну гривню власного капіталу у відсотках. Аналогічно і рентабельність авансованого капіталу. Рентабельність авансованого капіталу значно зменшилась у 2013 році.
Рівень рентабельності характеризує економічну ефективність поточних витрат, їх ступінь окупності. У 2013 році рівень рентабельності дорівнює 21,26% , — це означає, що підприємство за рахунок одержаної грошової виручки не повністю відшкодувало витрати виробництва на реалізовану продукцію і додатково одержало на кожну гривню цих витрат по 0,21 грн прибутку.
Рентабельність продажу в 2013 році становила 17,53% , — що означає, що ціна за якою реалізується продукція, може бути знижена на 17,53% і при цьому підприємство не нестиме збитків, досягаючи нульової рентабельності.
Рис. 1. Коефіцієнт загальної ліквідності ДП «Чайка» за 2011;2013 роки Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань.
Критичне значення коефіцієнту покриття дорівнює 1, значення коефіцієнту покриття у межах 1 — 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги. На ДП «Чайка» є високим і це свідчить, що воно в змозі вчасно покрити свої борги.
Визначимо показники продуктивності використання виробничих ресурсів.
Таблиця 1.6 Показники продуктивності використання виробничих ресурсів ДП «Чайка» в 2011;2013 рр.
Показники | 2011рік | 2012рік | 2013рік | |
Продуктивність оборотного капіталу, коеф | 1,22 | 1,29 | 1,7 | |
Продуктивність авансованого капіталу, коеф | 0,3 | 0,28 | 0,34 | |
В цілому можна сказати, що продуктивність використання виробничих ресурсів ДП «Чайка» є високою. За останні три роки діяльності продуктивність оборотного капіталу та продуктивність авансованого капіталу мала тенденцію до зростання.
Розглянемо заплановану підприємством структуру посівних площ на 2014 рік.
Таблиця 1.7 Структура посівних площ на ДП «Чайка» на 2014 рік
Вид продукції | Площа, га | Питома частка, % | |
1.пшениця озима | 23,95 | ||
2.жито озиме | 4,91 | ||
3.горох | 4,55 | ||
4.ячмінь ярий | 2,55 | ||
5.яра пшениця | 1,09 | ||
6.овес | 2,59 | ||
7.вико-овес | 1,45 | ||
8.ячмінь озимий | 1,27 | ||
9.кукурудза на зерно | 15,18 | ||
10.кукурудза на силос+сорго | 6,91 | ||
11.соняшник на зерно | 11,95 | ||
12.озимий ріпак | 5,14 | ||
13.багаторічні трави | 7,32 | ||
14.однорічні трави | 151,5 | 6,89 | |
15.овочі | 10,5 | 0,48 | |
16.багаторічні насадження | 2,73 | ||
Всього | |||
У даній структурі посівних площ найбільшу частку займає озима пшениця, кукурудза на зерно та соняшник на зерно.
Таблиця 1.8 Динаміка урожайності основних культур ДП «Чайка», ц/га
Показник | 2011рік | 2012 рік | 2013 рік | |
Пшениця озима | 28,1 | 47,2 | 29,3 | |
Соняшник | ; | ; | 16,16 | |
Кукурудза на зерно | 60,2 | 61,6 | 47,5 | |
Вика | 13,2 | 43,6 | ||
Горох | 15,8 | 13,2 | ||
Жито озиме | 34,9 | 53,6 | 35,4 | |
Кукурудза на силос | 201,1 | ; | ||
Овес | 16,6 | 36,9 | 18,9 | |
Просо | 22,8 | 18,3 | 12,6 | |
Пшениця озима | 33,3 | 45,2 | ||
Яра пшениця | 11,5 | 35,6 | 10,5 | |
Ячмінь | 12,9 | 23,6 | ||
Гречка | ; | ; | 5,1 | |
З вищенаведеної таблиці видно, що динаміка урожайності культур значно варіює. Урожайність кукурудзи на зерно зазнала значного зменшення (на 14,1 ц/га) порівняно із 2012 роком.
Таблиця 1.9 Собівартість продукціїпо філії «Дударків» ДП «Чайка» за 2013 рік, грн./ц
№ п/п | Вид продукції | 2013 р. | 2012 р. | +/; | |
оз. пшениця | 113,5 | 66,8 | 46,7 | ||
оз. жито | 114,7 | 19,8 | 94,9 | ||
горох | 258,4 | 147,1 | 111,3 | ||
ячмінь | 182,1 | 55,2 | 126,9 | ||
пшения яра | 353,3 | 97,9 | 255,4 | ||
овес | 81,6 | 44,9 | 36,7 | ||
віко-овес | 86,8 | 19,7 | 67,1 | ||
Просо | 227,4 | 229,1 | — 1,7 | ||
кукурудза зернова | 100,1 | 164,9 | — 64,8 | ||
Силос | 27,0 | 22,9 | 4,1 | ||
Сінаж | 31,0 | 45,6 | — 14,6 | ||
Сіно | 40,5 | 43,5 | — 3,0 | ||
Солома горохова (планова) | 20,0 | 20,0 | 0,0 | ||
Солома озима (планова) | 15,0 | 20,0 | — 5,0 | ||
Солома яра (планова) | 15,0 | 20,0 | — 5,0 | ||
овочі | 374,1 | 307,0 | 67,1 | ||
картопля | 537,7 | 294,0 | 243,7 | ||
Смородина | 2312,3 | 890,9 | 1421,4 | ||
Кукурудза на зерно є провідною культурою на підприємстві. З огляду на дані таблиці 1.9 у 2013 році її собівартість значно зменшилась. Тому саме на основі даної культури будуть проводитись подальші розрахунки.
Таблиця 1.10 Витрати рослинництва на ДП «Чайка» за 2011;2013 роки
Стаття витрат | Витрати на виробництво продукції, тис. грн. | 2013 р. до 2011 р., % | ||||||
2011 р. | % | 2012 р. | % | 2013 р. | % | |||
Витрати на оплату праці | 6,1 | 19,5 | 4439,3 | 15,6 | 133,7 | |||
Відрахування на соціальні заходи | 5,51 | 7,03 | 1714,4 | 6,06 | 144,06 | |||
Матеріальні витрати | 62,8 | 14 399,8 | 62,6 | 19 249,1 | ||||
у т.ч.: — насіння і посадковий матеріал | 2728,5 | 12,6 | 13,1 | 3266,5 | 11,5 | 119,7 | ||
— мінеральні добрива | 9,5 | 10,1 | 2906,7 | 10,2 | 140,6 | |||
— пальне і матильні матеріали | 18,8 | 18,9 | 4019,4 | 14,2 | 98,7 | |||
— електроенергія | 474,6 | 2,1 | 0,63 | 284,2 | 1,00 | 59,8 | ||
— паливо й енергія | ; | ; | 3,4 | 815,4 | 2,88 | ; | ||
— запасні запчастини, ремонти та буд матеріали | 4,2 | 1180,6 | 5,1 | 1235,3 | 4,3 | |||
— оплата робіт і послуг | 2062,3 | 9,5 | 7,2 | |||||
Амортизація | 1103,6 | 5,1 | 1264,7 | 5,5 | 1604,9 | 5,6 | 145,4 | |
Інші витрати (включаючи орендну плату) | 2405,5 | 11,1 | 1250,5 | 5,44 | 1270,7 | 4,4 | 52,8 | |
у т.ч.: — земельні частки (паї) | 258,1 | 1,19 | 1,8 | 565,9 | 2,00 | 219,2 | ||
— майнові паї | ; | ; | ; | ; | ; | ; | ; | |
Усього витрат | 100,00 | 130,94 | ||||||
Аналізуючи структуру витрат рослинництва можна сказати, що найбільшу частку займають матеріальні витрати, а саме витрати пов’язані із купівлею мінеральних добрив, насіння та посадкового матеріалу, пального та мастильних матеріалів.
2. Організація та планування виробничої системи галузі кукурудзи на зерно на підприємстві
зерно кукурудза земельний добрива Розглянемо таксонометричну модель вирощування кукурудзи на зерно, що складається з вхідної підсистеми, перетворюючої підсистеми та вихідних підсистем забезпечення.
Таблиця 2.1 Таксонометрична модель вирощування кукурудзи на зерно
Вхідна підсистема | Перетворююча підсистема | Вихідна підсистема | |
v Площа v Основні засоби v с/г машини v Оборотні активи v Посадковий матеріал v Засоби захисту рослин v Пальне v Робоча сила v Матеріально-технічне забезпечення v Інформаційні ресурси | v Основний обробіток ґрунту v Ранньовесняний обробіток ґрунту v Посів v Догляд за посівами v Збирання врожаю | v Основна продукція v Вихідна продукція v Система маркетинг v Система утилізації відходів | |
Детальніше до вхідної підсистеми можна віднести :
Площа, у нашому випадку 334 га .
Основні засоби: *трактори: МТЗ -/
82, МТЗ-80,Т-150, Т-151, Т-150К;
*комбайни: Case, ККП-3 «Херсонець-9»;
*транспортні засоби: КАМАЗ ;
*зерноочисні комбайни: КЗС, ЗМ-60;
* с/г машини: ЗПГ-24, БДВ -6,5, КРН-4,2, 600С
Оборотні активи: мінер/
альні добрива (NPK, безводний аміак, аміачна селітра, карбамід);
Засоби захисту рослин: «Ураган Форте», «Майстер»;
Посадковий матеріал: Гібриди: Arabica, Mas 12. R ;
Пальне: *дизельне паливо
*бензин
*газ;
Робоча сила: (трактористи, інженери, економісти/
перевізники,ін.);
Матеріально-технічне забезпечення: *грошові кошти;
Інформаційні ресурси .
Кукурудза — теплолюбна культура. Мінімальна температура проростання насіння становить +8−10 °С, сходи з’являються за +10−12 °С. При висіванні в холодний ґрунт (менше +8°С) насіння проростає дуже повільно, набубнявіле насіння не сходить, різко знижується польова схожість. У фазі 2−3 листків кукурудза витримує приморозки до -2°С, сходи гинуть за -3°С. Небезпека повернення весняних приморозків в Україні припадає один раз на 5−6 років. Якщо зниження температури (нижче -5 °С) триває кілька годин, то кукурудза вимерзає незалежно від фази розвитку. У фазах сходів — викидання волотей оптимальна температура для росту і розвитку становить +20−23 °С. До появи генеративних органів підвищення температури до +25−30 °С кукурудзі не шкодить. У фазі цвітіння підвищення температури понад +25 °С негативно впливає на запилення рослин. Максимальна температура, за якої припиняється ріст кукурудзи, становить +45−47 °С.
У Лісостепу кукурудза найкраще росте після озимини, зернобобових, цукрового і кормового буряку, гречки, картоплі.
Обробіток ґрунту є одним із базових та найбільш витратних елементів технології вирощування кукурудзи. За допомогою основного обробітку ґрунту регулюється водний, температурний, підживлювальний, повітряний режими та вологоємкість ґрунту, що особливого значення набуває за посушливих умов вирощування. Найбільший рівень урожайності кукурудза формує при розміщенні її посівів на полях, де здійснено глибокий основний обробіток ґрунту, що сприяє ефективному накопиченню вологи та зумовлюється морфологічною будовою її кореневої системи. Коренева система кукурудзи формується ярусами. У скоростиглих гібридів, як правило, 5−7, у пізньостиглих — 7−9 підземних ярусів вузлових коренів. На коренях із заглибленням, на відміну від інших злаків, збільшується кількість повітроносних порожнин. Їхня наявність зумовлюється тим, що кукурудза виявляє підвищені вимоги до аерації ґрунту, оптимальні параметри якої забезпечує традиційна глибока оранка (на 25−27 см) або енергоощадний безполицевий чизельний обробіток.
Весняний передпосівний обробіток ґрунту в усіх зонах вирощування культури передбачає максимальне збереження вологи, створення пухкого посівного шару на зораних площах. Ранньовесняне закриття вологи і вирівнювання здійснюють при настанні фізичної стиглості ґрунту. Вирівнювання проводиться під кутом 45−50° до напрямку основного обробітку. На незораних з осені площах навесні доцільно проводити обробіток ґрунту важкими дисковими знаряддями або протиерозійними культиваторами на глибину 12−14 см.
Кукурудза досить вимоглива до підвищеного мінерального живлення, і як культура тривалого вегетаційного періоду здатна засвоювати поживні речовини упродовж усього життєвого циклу. На створення 1 т зерна з відповідною кількістю листостеблової маси кукурудза споживає із ґрунту та добрив у середньому 24−30 кг азоту, 10−12 кг фосфору та 25−30 кг калію. Тому для формування урожаю зерна на рівні 5,5−6,0 т/га вона виносить із ґрунту в середньому 132−180 кг азоту, 55−72 кг фосфору та близько 138−180 кг калію. Таку кількість поживних речовин у доступних рослинам формах навіть при високому рівні родючості ґрунт забезпечити не в змозі. Тому добрива лишаються найвпливовішим фактором підвищення врожайності культури.
Що стосується строків внесення добрив, то перевагу слід надавати їхньому застосуванню під основний обробіток ґрунту. У несприятливі за зволоженням роки внесення добрив під оранку найбільш ефективне.
При достатній вологозабезпеченості ефективність добрив не залежить від строків внесення. Навесні їх краще вносити не врозкид під культивацію, а на глибину 10−12 см культиваторами-рослинопідживлювачами або іншим знаряддям. Локалізація добрив дає можливість при економії туків на 30−40% отримувати такі ж прирости врожаю, як і при підвищених дозах.
Із добрив доцільніше використовувати складні (нітрофоску, нітроамофоску, нітрофос). Вони забезпечують прирости врожаю на 1−2 ц/га вищі ніж еквівалентна кількість простих туків. Перспективними і технологічними є рідкі комплексні (РКД) та азотні добрива (рідкий аміак, аміачна вода, КАС).
До перетворюючих систем вирощування кукурудзи віднесемо :
1. Основний обробіток грунту (вересень-жовтень);
2. Ранньовесняний обробіток грунту;
3. Посів (квітень);
4. Догляд за посівами;
5. Збирання врожаю.
Відповідно вихідними підсистемами є :
1.Основна продукція (зерно);
2.Вихідна продукція (силос);
3.Система маркетинг ;
4.Система утилізації відходів.
На 2014 рік заплановані витрати на збут продукції кукурудзи становлять — 29,7 тис. грн (за планом підприємства на 2014 рік). Утилізація відходів кукурудзи може передбачати подальше заорювання чи використання в якості корму для худоби.
3. Визначення потенціалу та напряму розвитку галузі кукурудзи на зерно на підприємстві
Для визначення потенціалу та напрямку розвитку галузі я обрала зернову галузь, а саме вирощування кукурудзи на зерно. Кукурудза на зерно займає вагому частку у структурі посівних площ на ДП «Чайка», урожайність на даному підприємстві дорівнює середній по Україні (приблизно 47,9 ц/га за статистичним збірником «Україна в цифрах 2013»). Природно-кліматичні умови та якісний репродуктивний матеріал дасть змогу підприємству отримувати значні показники урожайності культури, що в свою чергу прямо впливають на рівень прибутку та рентабельності. Щорічне зростання закупівельних цін та можливість різнобічного використання (кондитерська, хлібопекарська галузь,індустріальна, тваринницька та медична) дає змогу щорічно нарощувати обсяги виробництва.
Відповідно до обраної нами зернової галузі, на базі статистичних даних, наданих підприємством здійснимо оцінку потенціалу за такими параметрами:
1. Оцінка конкурентоспроможності потенціалу галузі
Одним з основних інструментів стратегічного управління, що оцінюють в комплексі внутрішні і зовнішні чинники, які впливають на розвиток галузі є SWOT-аналіз Отже, сильними сторонами галузі по вирощуванню кукурудзи на зерно є:
· «На світовому ринку утримується високий попит на кукурудзу. Незважаючи на збільшення пропозиції внутрішнього ринку таке зерно залишається найприбутковішим для вітчизняних аграріїв», — О. Масляк (керівник Центру стратегічних досліджень в АПК);
· Одна з основних культур, що активно використовується в харчовій, індустріальній, тваринницькій та медичній галузях ;
· Коливання виробництва не впливають на внутрішнє споживання; для України є експортно-орієнтованою культурою; основна фуражна культура в світі;
· Тривалість збирання не впливає на якість та обсяг виробництва зерна, за сухої погоди зерно кукурудзи навіть покращує свої якісні показники;
· Кукурудза є цінним енергетичним джерелом. У провідних країнах Європи і в США до 12−15% енергоносіїв виробляють із кукурудзи у формі біоетанолу. Одна тонна зерна кукурудзи забезпечує виготовлення 420−480 л біоетанолу для виробництва біодизельного пального.
Слабкими сторонами галузі по вирощуванню кукурудзи на зерно є:
· Кукурудза досить виснажує грунт, та спричинює зменшення його родючості, що за собою тягне додаткові витрати ;
· Викорінювання рештків, після збору урожаю та їх утилізація ,інколи стає проблемою для вітчизняних підприємств ;
· Потребує наявності необхідної власної техніки для вирощування культури.
Можливостями галузі по вирощуванню кукурудзи на зерно є:
· Можливість використання високопродуктивних гібридів, що вже пройшли перевірку на українських полях та показали досить високі результати урожайності та погодо-стійкості ;
· Можливе подальше збільшення попиту та цін на дану продукцію з урахуванням позитивних тенденцій попереднього маркетингового року;
· Розширення чи збільшення використання продукції іншими галузями.
Загрозами галузі по вирощуванню кукурудзи на зерно є:
· Сучасний бурхливий розвиток науки та селекції сприяє появі нових генно-модифікованих організмів, які своїми біологічними властивостями здатні замінити основні зернові культури, в тому числі і кукурудзу за вміст в них поживних речовин і мікроелементів, що стане причиною відмови підприємств від її вирощування;
· Щорічне зростання цін на насіння, на мінеральні добрива, ЗЗР та паливо змушують підприємства відмовитись від вирощування кукурудзи, так як рівень її собівартості перевищуватиме рівень доходів від її реалізації, що робить вирощування даної культури потенційно не рентабельним для підприємства.
Отже, підвищення попиту на дану продукцію у роки продовольчої кризи, її різнобічне використання, систематичне підвищення цін, відповідна стійкість кукурудзи до природніх умов, можливість використання гібридів дає змогу виробляти більше і збувати свою продукцію; використовувати для забезпечення кормами власних тваринних комплексів, як ДП «Чайка». Проблемами, з якими може зіткнутись виробник, є значне підвищення цін на матеріальні ресурси, що зробить вирощування кукурудзи не рентабельним.
2.Оцінка вартості земельних ресурсів Для здійснення оцінки вартості землі використовують ряд методів, в основі яких лежать відповідні нормативи та розрахунки.
Виділяють 3 основні методи при оцінці об'єктів нерухомого майна:
1) Дохідний метод, який полягає в тому що вартість об'єкта оцінюється в процесі його безпосереднього продажу, або це сума доходів, які ми отримаємо, продавши відповідний об'єкт.
2) Витратний метод полягає у визначенні сукупності витрат, понесених на створення та експлуатацію і поліпшення даного об'єкта.
3) Порівняльний метод базується на припущенні, що вартість об'єкта можна визначити на прикладі порівняння його вартості з вартістю аналогічного об'єкта. При цьому використовуються спеціальні порівняльні одиниці (1га, 1 м).
Для оцінки вартості земельних ресурсів ДП «Чайка» я використала витратний метод.
Грошова оцінка землі в Київській області на 2013 рік становила — 22 000 грн за 1 га земельної площі, придатної для ведення сільського господарства (2 клас грунтів).
Отже, маючи дані про нормативну вартість одиниці площі та кількість її одиниць можемо визначити загальну вартість землі, а отже і оцінити вартість земельної ділянки ДП «Чайка» :
(3.1)
— вартість земельної ділянки, тис. грн;
— нормативна грошова оцінка 1 га, грн.
Q — кількість одиниць, га Взд = 22 6592 = 145 024 (тис.грн) На ДП «Чайка» із наявних 6592 га землі 1280 га було взято в оренду. Маючи інформацію про вартість землі можна визначити розмір орендованих платежів, які щомісячно підприємство виплачує пайовикам.
Розмір щомісячної орендної плати (Оп) визначаємо з врахуванням грошової оцінки при цьому враховуємо що розмір щорічної орендної плати за договором оренди становить 2% від нормативної грошової оцінки:
ОП = 1280 22 0,02 = 563,2 (тис.грн) ОПза місяць = 56 3200 / 12 = 46 933(грн.)
Отже, щомісячна орендна плата за надану в користування землю державному підприємству «Чайка» становить 46 933 грн за місяць.
4. Оцінка економічної ефективності виробництва продукції кукурудзи на зерно на ДП «Чайка», філія «Дударків»
Собівартість як економічна категорія є відокремленою частиною вартості. Основу цієї категорії становлять вартість спожитих засобів виробництва і вартість необхідного продукту.
Показник собівартості дає можливість отримати інформацію про економічний стан підприємства і виявити резерви підвищення ефективності виробництва.
Собівартість — один з найважливіших показників господарської діяльності усіх виробничих підприємств, зокрема і аграрних, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно-економічних умовах господарювання.
Планування собівартості продукції передбачає найбільш ефективне і раціональне використання наявних посівних площ, основних засобів, матеріальних і трудових ресурсів відповідно до вимог систем землеробства і тваринництва та охорони довкілля. Обґрунтоване планування витрат, собівартості виробництва продукції та виконання робіт — необхідна передумова організації роботи виробничих одиниць на принципах підприємницького розрахунку. Тому план собівартості продукції, робіт і послуг є одним з найважливіших розділів плану кожного господарства.
При плануванні потреби продукції рослинництва, враховують:
1. Попит на продукцію певного виду, асортименту та якості на ринку. Основними напрямками реалізації продукції можуть бути:
— реалізація продукції за договорами з переробниками, сільськогосподарськими, заготівельними, торгівельними та іншими організаціями. При цьому особливу увагу приділяють виконанню державних і регіональних (за їх наявності) на продукцію;
— поставки за міжгосподарською кооперацією;
— експорт продукції;
— поставка відповідно до бартерних договорів;
— реалізація на міських ринках, у власних магазинах, населенню.
2.Внутрішньогосподарські потреби в продукції рослинництва:
— видача і продаж продукції працівникам відповідно до чинного в господарстві положення про оплату праці;
Прогнозуючи урожайність, а також аналізуючи її тенденції, користуються:
— методом екстраполяції: знаходження наступних рівнів динамічного ряду за відомих попередніх. Перевага цього методу полягає в доступності розрахунків. Результати обчисленої за цим методом прогнозованої врожайності особливо дійові, коли середньорічні темпи її приросту не зазнають суттєвих змін у часі, не відбулось за останні 2−3 роки і не передбачається в плановому році докорінних змін у технології вирощування та сортах культур.
— за максимальною фактичною урожайністю культур за певний період;
— за середньою фактичною урожайністю культур за певний період;
— за мінімальною фактичною урожайністю культур за певний період;
— змішаний метод, який передбачає визначення урожайності за допомогою аналізу вищезазначених методів.
Отже, визначимо планову урожайність кукурудзи на зерно.
Таблиця 4.1 Динаміка урожайності кукурудзи на зерно
Роки | |||||||||||
Урожайність (ц/га) | 41,4 | 62,9 | 89,6 | 70,3 | 56,5 | 24,8 | 74,7 | ||||
За допомогою методу екстраполяції розрахуємо урожайність на 2014 рік.(рис. 4.1).
Рис. 4.1 Динаміка показників урожайності кукурудзи на зерно (ц/га) Підставивши у рівняння y= - 0,9745x +63,38, х=11 отримаємо планову урожайність на 2014 рік, яка становитиме 52,6 ц/га. Визначимо планову урожайність кукурудзи на зерно змішаним методом.(табл. 4.2).
Таблиця 4.2 Показники планової урожайності кукурудзи на зерно на ДП «Чайці» на 2014 рік
Продукція | Урожайність, ц/га | |||||
min | max | Середнє арифметичне | Екстраполяція | Планове значення | ||
Кукурудза на зерно | 24,8 | 89,6 | 57,2 | 52,6 | 54,9 | |
Отже, з таблиці 4.2 видно, що планове значення урожайності кукурудзи на зерно на 2014 рік становитиме 54,9 ц/га. Так, як площа під даною культурою змінилась і використовуючи плановий показник урожайності визначимо валовий збір кукурудзи на зерно.
Таблиця 4.3 Плановий валовий збір кукурудзи на зерно на 2014 рік
Продукція | Посівна площа, га | Урожайність, ц/га | Валовий збір, ц | |
Кукурудза на зерно | 54,9 | 18 336,6 | ||
Отже, виходячи із вищенаведених розрахунків валовий збір становитиме 18 336,6 ц.
Розглянемо витрати на придбання матеріальних ресурсів по філії «Дударків» ДП «Чайка» на кукурудзу на зерно.
Таблиця 4.4 Планова потреба у насінні кукурудзи на зерно на 2014 рік по філії «Дударків»
Показник | Кукурудза на зерно | |
Площа, га | ||
Потреба в насінні, ц на 1 га | 0,4 | |
Потреба у насінні, ц | 133,6 | |
Страховий фонд, 15% | 20,04 | |
Потреба у насінні всього, ц | 153,64 | |
Ціна за 1 ц /грн | ||
Витрати на насіння, грн | ||
Дані потреби в насінні та ціни відповідно робочого зошиту з «Планування і контролю на підприємстві» за 2014рік
Із даних таблиці 4.4 знаходимо витрати на купівлю насіння кукурудзи для посіву 334 га культури, що дорівнюють 26 887 грн.
Розглянемо витрати на мінеральні добрив, оскільки вони забезпечують максимальну віддачу у вигляді урожайності.
Таблиця 4.5 Потреба у мінеральних добривах для вирощування кукурудзи на зерно на 2014 рік
Вид добрив | N P2O5 K2O | Норма внесення д. р | Вміст діючої речовини,% | Фізична маса, кг/га | Вартість 1 кг без ПДВ | Вартість, грн./га | |
Суперфосфат | P2O5 | 19,5 | 153,8 | 2,08 | 319,9 | ||
Калій хлористий | K2O | 3,4 | |||||
Нітроамофоска | N | 3,42 | |||||
P | ; | ; | |||||
K | ; | ; | |||||
Аміачна селітра | N | 34,5 | 86,9 | 2,75 | 238,97 | ||
Всього : | 890,7 | ||||||
Дані відповідно зошиту із дисципліни «Планування та контроль на підприємстві»
Для вирощування кукурудзи на зерно використовуються такі мінеральні добрива, як суперфосфат, калій хлористий, нітроамофоска та аміачна селітра, що тягне витрати у розмірі 1410 грн/га. Для вирощування 334 га культури необхідно: 1410 334 = 470 940 грн.
Таблиця 4.6 Планова потреба у засобах захисту рослин на 2014 рік для кукурудзи на зерно
Вид пестицидів | Призначення | Норма внесення, л/кг на 1 га | Ціна без ПДВ, грн | Ймовірність внесення,% | Вартість, грн./га | |
Харнес 90% | бур’яни | 2,5 | 86,7 | |||
Естерон 85% | бур’яни | 0,6 | 56,7 | |||
Тітус 25% | бур’яни | 0,045 | ||||
Всього: | ||||||
Дані відповідно зошиту із дисципліни «Планування та контроль на підприємстві»
Вартість пестицидів є добутком норми внесення на ціну та ймовірність. Отже планові витрати на ЗЗР для кукурудзи на зерно складуть — 106 212 грн.
Витрати на пальне у сільському господарстві займають вагому частину витрат. Заплануємо витрати на пальне на 2014 рік.
Таблиця 4.7 Планування витрат пального на 2014 рік на вирощування кукурудзи на зерно
Культури | Дизель, л | Бензин, л | Витрати на дизель, грн | Витрати на бензин, грн | Всього, грн | |
Кукурудза на зерно | 38 011,8 | 33 372,3 | ||||
За заплановану вартість дизелю взято середній показник станом на 04.2014 по областях України — 11,9 грн/л, аналогічно бензин — 14,8 грн/л. Норматив витрат палива по культурах взято із технологічної карти.
Таблиця 4.8 Розрахунок планової оплати праці на 2014 рік
Культура | Площа, га | Затрати праці, люд/год | Оплата праці, грн | Оплата праці всього, грн | |||
На 1 га | Всього | За 1 га | В т. ч з нарахуваннями | ||||
Кукурудза на зерно | 192,48 | 71,5 | |||||
Наведені вижче розрахунки доцільно представити у вигляді таблиці 4.9
Таблиця 4.9 Витрати на виробництво кукурудзи на зерно на 2014 рік по філії «Дударків»
Статті витрат | Витрати, грн | |
Насіння | ||
Добрива | ||
ЗЗР | ||
Амортизація | ||
Загальновиробничі витрати | ||
Ремонт | ||
Витрати на оплату праці з нарахуванням | ||
ПММ | ||
Всього витрат: | ||
Загальні витрати на вирощування кукурудзи на зерно складають — 2 386 356, на 1 га -7144 грн відповідно. Визначимо планову собівартість 1 ц продукції.
Таблиця 4.10 Розрахунок планової собівартості 1 ц кукурудзи на зерно на 2014 рік
Продукція | Витрати, тис. грн | Плановий обсяг виробництва, ц | Планова собівартість за 1 ц | |
Кукурудза на зерно | 18 336,6 | |||
Показник планової собівартості на 2014 рік майже однаковий із нормативним (згідно технічної карти).
Таблиця 4.11
Розрахунок планового прибутку кукурудзі на зерно на 2014 рік
Культура | Обсяг виробництва, ц | Обсяг реалізації, ц | Виручка від реалізації, грн. | Планова виробнича собівартість, грн./ц | Собівартість реалізованоїної продукції, грн. | Прибуток, грн. | |
Кукурудза на зерно | 18 336,6 | 18 336,6 | |||||
Середня ціна за 1 т кукурудзи — 2460 грн/т на травень 2014 року.(Державна служба статистики України) .
Таблиця 4.12 Показники економічної ефективності виробництва кукурудзи на зерно на 2014 рік
Культура | Прибуток, грн. | Рівень рентабельності, % | Рентабельність продажу, % | Маса прибутку на 1 га, грн. | Маса прибутку на 1 ц, грн. | |
Кукурудза на зерно | 0,89 | 0,89 | 115,9 | |||
Отже, розрахувавши показники ефективності виробництва можна сказати, що підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток, як головне джерело розширеного відтворення. Ціна, за якою реалізується продукція може бути знижена на 89% при чому підприємство збитків не нестиме, досягаючи нульової рентабельності Тому вирощування кукурудзи на зерно є економічно вигідними і терпимими до ризиків.
Важливим питанням є визначення доцільності заміни однієї культури на іншу, користуючись методикою обгрунтвання рішення «продукт-продукт». Так на приклад, підприємство вирішить замінити вирощування кукурудзи на зерно на, за умови однакових постійних витрат .
Правило даного рішення звучить таким чином: посівну площу культури-заміника потрібно розширювати за рахунок основної культури, якщо коефіцієнт заміни менший співвідношення цін (співвідношення умовного прибутку)і навпаки.
Таблиця 4.13 Вихідні дані для обґрунтування рішення «Продукт-Продукт» на 2015 рік
Показники | Кукурудза на зерно | Пшениця | |
Урожайність, ц/га | 54,9 | ||
Змінні витрати, грн./га | |||
Ціна реалізації, грн./ц | |||
Постійні витрати, грн./га | 2857,6 | ||
УП=Ц за 1 ц — ЗВ на 1 ц Ц — ціна, грн ЗВ — Зміні витрати, грн Кз=УРосн /УРзам =49/34=1,44
Кзкоефіцієнт заміни УРосн — урожайність культури, що замінюється УРзам — урожайність культури, що заміную Кз = 23,05/54,9= 0,41
Коефіцієнт співвідношення умовних прибутків — це різниця між ціною 1 ц продукту та змінними витратами на 1 ц.
УП = Ц — ЗВ;
УПкукурудза на зерно = 24 654,9 — 4286 = 9219
УП пшениця = 165 33- 3759 = 1686
3) КСУП = УПкукурудзи на зерно / УП пшениця КСУП = 9219/1686= 5,4
Отже, розширювати площу пшениці за рахунок кукурудзи на зерно є недоцільним.
5. Аналіз проекту по закупівлі сушилки для зерна кукурудзи на підприємстві
Підвищення цін на енергоносії примушує виробників зерна замислюватися про оптимізацію витрат на первинну переробку зерна (очищення і сушку). В даний час практично всі виробники зерна зіткнулися з тим, що елеватори, забезпечуючи свою рентабельність, піднімають ціни на первинну переробку зерна (очищення, сушку). Та зберігання коштує недешево.
Виходить, що по деяким областям на елеватор йде до 30% від ціни на зерно. Виникає закономірне бажання виробників зерна обійтися на якомусь етапі без послуг елеваторів. Провести очищення і сушку зерна своїми силами і зберегти його у себе до весни, коли ціна на зерно досягне максимуму.
Середній рівень вологості минулорічної кукурудзи по Україні склав близько 23%, що змусило аграріїв витрачати 11,3 м³ газу для сушки однієї тони до базової вологості. За оцінками асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», на сьогодні середній рівень вологості кукурудзи вищий за минулорічний у зв’язку із несприятливими погодними умовами і складає в середньому 27%.
Це означає, що цього року на сушку однієї тонни кукурудзи доведеться витратити близько 17,7 м³ газу. Таким чином, минулого року аграрії використали 197,7 млн м3 газу на сушку кукурудзи, що у грошовому еквіваленті склало 915,7 млн. гривень. Цього року витрати аграріїв на сушку зростуть на 86%. Прогнозується використання 373,3 млн м3 газу із сумарною вартістю 1729,6 млн. гривень. Таким чином, аграрії цього року додатково витратять 175,6 млн м3 природного газу.
Також прогнозується зростання вартості послуг елеваторів при прийомі зерна у суб'єктів ринку в середньому на 80 грн. за 1 тонну, що зумовлено підвищенням витрат на сушіння зерна з вищою вологістю до базової, що в масштабах країни складе колосальні витрати.
Найбільшими світовими виробниками зерно сушок є:
1. Фірма «Арай»
2. Mecmar
3. Mepu
4. Argimec
5. STELA Laxhuber GMBH
Найбільшими виробниками зерносушарок в Україні є:
1. ТДВ «Бриг»
2. Харківський завод елеваторного обладнання «СОКІЛ»
3. «Бам Україна»
4. ПрАТ «Інститут укроргстанкінпром»
5. «Омега Агро»
Планується закупити зерносушарку стаціонарну типу GDT 300
Це стаціонарна проточна зерносушарка. Процес сушіння проходить в автоматичному режимі: вологе зерно в зонах сушіння піддається впливу сухого гарячого повітря. Щоб захистити матеріал від утворення конденсату і зробити придатним для зберігання перед вивантаженням з зерносушарки його охолоджують і відразу вивантажують.
Переваги зерносушарки GDT:
Для сушіння всіх видів зерна: пшениці, кукурудзи, рису, ріпаку, гороху, олійних культур;ля насіннєвого матеріалу, продовольчого зерна.
Низьке використання електричної і теплової енергії.
Повна автоматизація і контроль процесу сушіння.
Існує захист від загоряння (іскробезпека), спеціальний контроль полум’я пальників.
Плавне регулювання подачі зерна в зерносушарці, залежно від вологості матеріалу перед сушінням.
Система конусних каскад, яка забезпечує рівномірний розподіл гарячого повітря в зерносушарці.
Шахта сушарки пристосована до роботи в агресивному середовищі, тому що виготовлена ??/
зі спеціального сплаву алюмінію.
Модульна конструкція колони зерносушарки дає можливість нарощувати її висоту і таким чином збільшувати продуктивність.
Пропонується широка гама теплогенераторів для зерносушарки (дизпаливо, природний газ,/
пропан).
Пальник, з практично повним згоранням палива, і мінімальним утворенням канцерогенних речовин, що вигідно відрізняє наші зерносушарки від вітчизняних аналогів.
Зерносушарка виготовлена з антикорозійних матеріалів — оцинкованої сталі та алюмінію.
Робота без збоїв. Автоматичний контроль режиму сушіння. Технологія зерносушарки автоматизована — визначаються і задаються оптимальні режими. Автоматика запобігає можливому загорянню зерна. Контролюється температура зерна і гарячого повітря. Температура задається з точністю до 1 градуса. Існує захист від загоряння (іскробезпека), спеціальний контроль полум’я пальників.
Теплогенератор вбудований в шахту сушарки, що не допускає тепловтрат при передачі тепла по повітроводам.
Теплогенератор зібраний на болтових з'єднаннях, без використання зварювання. Через кілька років, під впливом високих температур, навіть жаростійкий метал прогорає. Але Вам буде досить замінити лише вигорілий лист, а не весь теплогенератор.
Механізм розвантаження, облицьований зносостійкими полімерними матеріалами, не допускає травмування зерна при розвантаженні.
Високий ККД теплогенератора — забезпечується за рахунок застосування пальникових пристроїв з, практично, повним згоранням палива, з мінімальним утворенням канцерогенних речовин, що вигідно відрізняє його від вітчизняних аналогів. За бажанням клієнта проводиться теплоізоляція шахти гарячого повітря і венткоробів — що значно підвищує ККД, знижує витрату палива. ККД=72%.
Рис. 5.1 Зерносушарка GDT
Таблиця 5.1 Технічна характеристика зерносушарки
Технічна характеристика | Зерносушарка М-852 | |
Загальний об'єм | 50 м³ | |
Встановлена електрична потужність | 24 кВт | |
Продуктивність сушарки | 150 т/добу | |
Пшениця з 19% до 15% | ||
Кукурудза з 28% до 14% | ||
Кукурудза з 35% до 14% | ||
Ріпак з 12% до 6% | ||
Максимальна теплова потужність | 63 кВт | |
Встановлена електрична потужність | 27 кВт | |
Продуктивність по гарячому повітрі | 5,5 м³ /сек. | |
Температура теплоносія | до 130 С0 | |
Витрати палива — соломи в тюках, при вологості 40−50% | 35 000 кг/24 год | |
Розмір монтажного майданчика зерносушарки (ДхШ) | 5,5 м х 4,5 м | |
Висота сушильної секції | 30,2 м | |
Габаритні розміри монтажного майданчика для теплогенератора з бункером завантаження соломи: ДхШхВ | 8,7 м. х 3 м. х 3,8 м. | |
Таблиця 5.2 Інвестиційні витрати необхідні для введення в експлуатацію зерносушарки
Статті витрат | Грн | |
Базова вартість зерносушарки | ||
Витрати на устаткування | ||
Витрати на пальне | ||
Інші загальновиробничі витрати | ||
Всього за розділом | ||
Таким чином, для закупівлі сушарки та приведення її в дію необхідний капітал у розмірі 950 955 грн. Підприємство в спромозі саме забезпечити витрати у повному обсязі.
Для того щоб запустити зерносушарку в дію перед тим необхідно повністю забезпечити її фінансовими, матеріальними, трудовими ресурсами.
1) Чистий грошовий потік;
2) Коефіцієнт дисконтування;
3) Недисконтований чистий грошовий потік;
4) Дисконтований чистий грошовий потік.
Таблиця 5.3 План руху грошових коштів, грн
0 рік | ||||||||
ЧГП | — 950 955 | |||||||
КД | 0,846 023 689 | 0,715 756 | 0,6 055 466 | 0,512 307 | 0,433 424 | 0,366 687 | ||
НЧГП | — 950 955 | — 84 221 | ||||||
ДЧГП | — 950 955 | 733 277,5 | 524 847,8 | 444 033,9 | 375 663,3 | 317 820,1 | ||
Строк окупності складає 1рік та 1 місяць .
Далі, маючи вихідну інформацію, необхідно розрахувати такі показники як NPV та IRR.
NPV = 150 844 грн.
IRR = 89%
Вартість сушки 1 т зерна приблизно 16 грн. За даний рік нам необхідно висушити 1834 т зерна кукурудзи. Оскільки потужність сушарки 150 т/день, необхідно продавати послуги сушки зерна на ринку.
Також можна отримати економію на сушці не лише власної кукурудзи на зерно, а й пшениці, гороху та олійних культур.
Таблиця 5.4 Дані, для розрахунку руху грошових коштів, грн
0 рік | ||||||||
Економія по кукурудзі | ||||||||
Доходи | ||||||||
Витрати | ||||||||
ЧГП | — 950 955 | |||||||
При роботі сушарки 366 днів на рік при повній завантаженості отримаємо дохід у розмірі 842 400 грн на рік.
Висновок Під час написання даної роботи було досягнуто поставленої мети та виконано всі заплановані завдання. За результатами досліджень можна зробити наступні висновки.
У першому розділі була звіту висвітлена економічна характеристика підприємства. А саме: досліджено організаційну систему управління підприємства, визначено виробничий напрям (молочно-м'ясний з помірно-розвинутим зерновиробництвом), показники інтенсивності виробництва, інтенсивності використання земельних ресурсів, простежено динаміку загальної ліквідності за останні три роки, продуктивність використання ресурсів, динаміка урожайності культур, які вирощуються на підприємстві та витрати на галузь рослинництва у розрізі порівнянні двох останніх років та визначення відхилень. На основі структури посівних площ прийнято рішення досліджувати галузь вирощування кукурудзи на зерно.
У другому розділі наведена аксонометрична модель вирощування кукурудзи на зерно, з детально розписаною перетворюючою системою.
Слабкі та сильні сторони, доцільність займатися відповідною галуззю рослинництва наведено в третьому розділі, а такою здійснена оцінка вартості земельних ресурсів ДП «Чайка».
Четвертий розділ ґрунтується на плануванні основних статей витрат для вирощування кукурудзи на зерно, а саме планування урожайності, витрат на насіння, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, пальне, заробітню плату. Після визначення показників маси прибутку на 1 га та на 1 ц продукції, а також показників рентабельності було доведено що вирощування культури є економічно доцільним. Здійснено обґрунтування рішення «Продукт-продукт», та визначено, що розширення площ пшениці за рахунок кукурудзи на даному підприємстві здійснювати не варто.
В якості поліпшення діяльності галузу було запропоновано придбати зерносушилку, яка б дала змогу здійснити економію на сушці та зберіганні зерна не лише кукурудзи, а й пшениці, рапсу тощо.
Дана установка дасть змогу не лише зекономити на послугах сушки власної продукції, а й продавати дані послуги. При роботі 366 днів на рік та повній завантаженості проект окупиться за 1 рік та 1 місяць.
Список використаних джерел
1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероблене. — К.: КНЕУ, 2002. — 624 с.
2.Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000. — 356 с.
3.Батенко Л. П. Планування діяльності підприємства: Навчальний посіб./За заг.ред. В.Є. Москалюка. — К.:КНЕУ, 2005. — 384 с.
4.Гудзь В. П., Примак І.Д., Рибак М. Ф. Оптимізація захисту рослин // Адаптивні системи землеробства. Навчальний посібник.-К.: Центр учбової літератури, 2007.-с.168−170.
5.Гук М. М. Планування сільськогосподарського виробництва. — К.: Урожай, 1992. — 278 с.
6.Демяненко С.І. Менеджмент витрат в АПК: Навч посіб. — К.: КНЕУ, 2008 — 464.
7.Іваненко Ф. В. Технологія виробництва і переробки продукції рослинництва: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2008. — 600 с.
8.Нелеп В. М. Планування на аграрному підприємстві: Підручник — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2004. — 495с.
9.Нелеп В. М. Планування агропромислових формуваннях: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2008. — 296 с.
10. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб./За заг. ред. В.Є. Москалюка. — К.:КНЕУ, 2005. — 384 с.
11.Сідун В.А., Пономарьова Ю. В. Економіка підприємства: Навч. Посібник: Вид. 2-ге, перероб. Та доп. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 356 с.
12.Тарасюк Г. М., Шваб Л.І. Навчальний посібник. Київ: «Каравела», 2003, 432 с.
13.Турченюк М. О., Зінь Є.А. Планування діяльності підприємства. — К.: ВД «Професіонал», 2004. — 320 с.
.ur