Гігієна мікроклімату аптеки
Для забезпечення нормальних умов проживання і трудової діяльності необхідно, щоб концентрація діоксиду вуглецю (СО2) в приміщенні не перевищувала 0,1% (1 л/м3). З цією метою кількість вентиляційного повітря на одну людину повинна становити (в м3/год): в житлових приміщеннях — 40−75- аудиторіях, театрах — 20−30- службових приміщеннях — 20−42- класах — 12−30- лікарняних палатах для дорослих… Читати ще >
Гігієна мікроклімату аптеки (реферат, курсова, диплом, контрольна)
РЕФЕРАТ на тему:
" Гігієна мікроклімату аптеки"
Вступ Аптека є одною з установ системи охорони здоров’я, основною функцією якої є своєчасне постачання населення і лікувально-профілактичних установ лікарськими препаратами, предметами догляду за хворими, предметами санітарії й інших медичних товарів. При виготовленні і збереженні необхідно суворе дотримання гігієнічного режиму.
Тому основною метою роботи є вивчення гігієнічного нормування виробничого мікроклімату в аптеках, засоби запобігання несприятливому впливу виробничого мікроклімату на організм людини.
1. Вплив мікрокліматичних факторів, гігієнічне нормування виробничого мікроклімату в аптеках
При порушенні санітарного режиму в аптеки можуть створюватися несприятливі мікрокліматичні умови. Вплив цього шкідливого фактора випробують насамперед працюючі в мийній, дистиляційно-стерилізаційній, стерилізаційній і в торговому залі.
Так, у мийній у зв’язку з необхідністю постійно мати гарячу воду для миття посуду й інших цілей тривалий час горить піч (у сільській місцевості) чи газова плита, у результаті чого підвищується температура повітря.
Поряд з цим відзначається висока вологість, тому що в процесі миття посуду з мийних ванн і поверхні посуду при її повітряному сушінні в повітря надходить велика кількість пари.
Відомо, що підвищена вологість у сполученні з високою температурою повітря впливає на організм людини: відбувається порушення процесів терморегуляції й утрудняється віддача тепла випаром, що приводить до перегрівання.
У випадку якщо в мийній не досить ефективно працює вентиляційна система, мийниці посуду, санітарки змушені часто відкривати кватирки, фрамуги, вікна, улаштовувати наскрізне провітрювання, що сприяє виникненню простудних захворювань, загостренню хронічних запальних процесів.
У стерилізаційно-дистиляційній і стерилізаційній кімнатах підвищення температури повітря обумовлено нагріванням різних апаратів — сушильних шаф, стерилізаторів, перегінних апаратів і ін. Для створення оптимальних мікрокліматичних умов у цих приміщеннях необхідно встановити ефективно працюючу загальнообмінну приточно-витяжну вентиляцію.
На відміну від зазначених вище приміщень з перевагою мікроклімату, що нагріває, торговий зал і підвал відносяться до приміщень з холодним мікрокліматом.
У торговому залі, особливо в холодний час року повітря може значно охолоджуватися, що зв’язано з постійним рухом відвідувачів і відкриванням зовнішніх дверей. У зв’язку з цим створюються несприятливі умови для роботи провізорів-технологів, фармацевтів і касирів. Для усунення цього фактора в аптеки необхідно мати утеплений тамбур з повітряною тепловою завісою.
Низька температура і висока вологість повітря в підвалі пояснюється безпосереднім зіткненням стін із ґрунтом. Тому при будівництві будинку щоб уникнути вогкості і зволоження стін враховується рівень стояння ґрунтових вод (не менше 1.5 м). Підвальні приміщення аптек повинні бути обладнані приточно-витяжною загальнообмінною вентиляцією.
2. Гігієнічна характеристика основних технологічних процесів.
і виробничих факторів, що визначають мікрокліматичні умови праці.
в аптеках Робота провізорів і середнього фармацевтичного персоналу в аптеках відноситься до числа дуже складних і напружених видів трудової діяльності. Аптечні працівники піддаються впливу несприятливих мікрокліматичних умов, факторів зовнішнього середовища, малої інтенсивності праці при великій нервово-психічній активності. Фізичний компонент трудової діяльності аптечних працівників не виходить за межі середньої ваги, однак, зорова напруга, нервово-емоційні навантаження внаслідок необхідності вирішувати нестереотипні задачі (готування лік по індивідуальних, нестандартних прописах, велика моральна відповідальність за якість виготовлених лік, контакт із хворими й ін.) вимагають великої уваги до цієї професії.
При порушенні санітарно-гігієнічних умов у повітрі приміщень аптек нерідко зумовлюють газоподібні домішки, зв’язані з розфасовкою розчину аміаку, нашатирно-анісових крапель і ін. Зміст аміаку в повітрі робочої зони значно перевищує ПДК, пари його поширюються в сусідні приміщення. Лікарський пил може бути виявлений у повітрі асистентської, матеріальних кімнатах (коморах), особливо при виготовленні складних порошкоподібних сумішей.
Окрім порушення мікроклімату в ряді приміщень аптек працівники аптек можуть піддаватися впливу шуму й інших факторів виробничого середовища.
Особливості метеорологічних умов приземного шару повітря невеликих ділянок земної поверхні або виробничих і побутових приміщень називають мікрокліматом.
Поняття «клімат» і «мікроклімат» не досить раціональні при вивченні умов закритих приміщень, де з метою гігієнічної оцінки мікроклімату необхідно дати фізіологічний, чітко визначений критерій. Ось чому під поняттям <<мікроклімат" виробничих приміщень слід розуміти сукупність факторів, що впливають на певні фізіологічні функції: терморегуляцію організму і теплообмін із зовнішнім середовищем.
Гігієністи вивчають самостійно цілий комплекс кліматичних факторів і не враховують спільну дію з іншими факторами (освітлення, барометричний тиск тощо). Деяких мікрокліматичних факторів взагалі немає в умовах закритих приміщень (атмосферні опади, географічний рельєф тощо). Отже, на терморегуляцію організму впливають такі фактори: температура повітря та оточуючих предметів, вологість, рух повітря.
На мікроклімат виробничих приміщень впливає технологічний процес. Виробничі приміщення поділяються на холодні, з нормальною температурою, гарячі.
При низькій температурі проводиться робота в холодильниках, складських приміщеннях, елеваторах, холодильних цехах тощо. До гарячих виробничих приміщень належать доменні, сталеплавильні, прокатні цехи металургійної промисловості, ливарні машинобудівної промисловості, фарбувальні й сушильні відділи текстильної промисловості, вугільні шахти тощо. Технологічний процес може впливати також і на вологість повітря виробничих приміщень.
Джерелами підвищення вологості повітря можуть бути гальванічні ванни, фарбувальні апарати тощо. Відносна вологість повітря у таких цехах досягає 80−90% і навіть 100%. Рідше у виробничих цехах може бути знижена вологість повітря. Тоді вологість досягає 20−30%. Повітря із зниженою вологістю викликає відчуття сухості слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.
Основні причини руху повітря у виробничих приміщеннях:
— конвекційні потоки повітря внаслідок різної температури поверхонь технологічного устаткування;
— струмені повітря з отворів вентиляційних пристроїв;
— повітряні потоки, створені рухом машин, людей.
Через відкриті вікна та двері (в зимовий період) повітря проникає у виробниче приміщення з великою швидкістю, що створює.
3. Засоби запобігання несприятливому впливу виробничого мікроклімату
на організм людини
Несприятлива дія виробничого мікроклімату проявляється насамперед в порушенні процесів терморегуляції, функції різних органів та систем.
Незважаючи на значні коливання температури, вологості та руху повітря у виробничих умовах, організм справляється з ними завдяки терморегуляційному апарату.
Але при тривалій дії особливо несприятливого мікроклімату терморегуляційні властивості організму стають недостатніми, порушується тепловий баланс, виникають порушення в стані всього організму.
Висока температура повітря в поєднанні з тепловим випромінюванням і фізичним навантаженням негативно впливає на серцево-судинну систему, водно-сольовий обмін, дихання. Спостерігаються зниження артеріального тиску, згущення крові.
Механізація виробничих процесів, насамперед пов’язаних з, важкою фізичною працею, є одним з радикальних засобів боротьби з перегріванням організму. Має значення також перехід на нові технологічні процеси, при яких не буде потреби працювати в умовах високої температури та інтенсивного теплового випромінювання.
У виробничих приміщеннях слід забезпечити безперебійне видалення нагрітого повітря через отвори у верхній зоні приміщення.
Штучна вентиляція може бути припливною, витяжною або припливно-витяжною. Найбільш досконалою системою штучної вентиляції є кондиціювання, тобто очищення повітря і створення та автоматичне регулювання в приміщенні оптимальних мікрокліматичних параметрів: температури, вологості, швидкості руху повітря. Є різні системи кондиціонерів. У найбільш досконалих приладах можна регулювати іонний склад, ароматизувати повітря.
Кондиціонери є місцеві й центральні. Місцеві, або кімнатні, кондиціонери називають ще кліматизерами, вони передбачають лише охолодження повітря. При кондиціюванні повітря в приміщеннях для перебування великої кількості людей (аудиторії, кінозали, театри тощо) рекомендовано створювати пульсуючий мікроклімат для підтримання тонізуючого ефекту: кожні 15 хвилин на дві хвилини знижувати температуру повітря на 3−4 °С. Цей захід попереджує присипляючу дію монотонного мікроклімату.
На чистоту повітря в приміщеннях впливають кількість людей, які знаходяться в приміщенні, інтенсивність виконуваної ними роботи, температура внутрішніх приміщень.
Для забезпечення нормальних умов проживання і трудової діяльності необхідно, щоб концентрація діоксиду вуглецю (СО2) в приміщенні не перевищувала 0,1% (1 л/м3). З цією метою кількість вентиляційного повітря на одну людину повинна становити (в м3/год): в житлових приміщеннях — 40−75- аудиторіях, театрах — 20−30- службових приміщеннях — 20−42- класах — 12−30- лікарняних палатах для дорослих — 60−75- палатах для дітей — 35- майстернях — 70- убиральнях — 60−100- кухнях — 200−300.
Обмін повітря в житлових приміщеннях не повинен перевищувати 2−3 об'ємів приміщення за 1 годину, інакше буде відчуватися протяг, у вбиральнях — 4−5 об'ємів.
Показником ефективності вентиляції приміщень є кратність повітрообміну — це число, яке показує, скільки разів упродовж однієї години повітря в приміщенні замінюється зовнішнім.
З метою поліпшення тепловіддачі організму в гарячих цехах застосовують обдування працівників повітрям за допомогою повітряних душів. Обдування працівників рекомендується в тих випадках, коли температура повітря в приміщенні перевищує 25 °C.
А, Б — відкриття стулок фрамуг при безвітряній погоді в теплу і холодну пору рокуВ, Г-те саме при боковому вітрі- 1-літні припливні отвори- 2-зимові припливні отвори- 3 — вертиляційний ліхтар.
Для регуляції водно-сольового обміну використовують для пиття підсолену кухонною сіллю (0,5%) газовану воду.
До заходів особистої профілактики відносяться короткочасні перерви під час роботи, які проводяться в кабінах з водяним охолодженням, використання спецодягу.
Серед запобіжних заходів проти переохолоджень можна назвати усунення потоків холодного повітря, що потрапляють через вікна та двері. Утеплення вікон і дверей, відповідна будова стін І перестінків також є запобіжним заходом проти переохолодження. Робітники, які працюють у холодному приміщенні, повинні бути забезпечені спецодягом.
Аптеки варто розміщати відповідно до затверджених генеральних планів населених пунктів і проектами детального планування. Розміри земельних ділянок варто приймати відповідно до глави СНІП по плануванню і забудові міст, селищ і сільських населених пунктів. Структура і склад приміщень аптеки визначається завданням на проектування з урахуванням профілю.
Нормовані значення температури, відносної вологості,.
швидкості руху повітря (теплий період року).
Категорія роботи. | Температура (в °С). | Відносна вологість (в %). | Швидкість руху повітря (в м/с). | ||||
Допустима (на постійних і непостійних робочих місцях). | Оптимальна. | Допустима. | Оптимальна. | Допустима (на постійних і непостійних робочих місцях). | |||
Оптимальна. | Верхня межа. | Нижня межа. | |||||
Легка. | 22−25. | 28−30. | 21−19. | 40−60. | 55−60. | ОД. | 0,1−0,2. |
Середньої важкості 2а. | 21−23. | 27−29. | 18−17. | 40−60. | 0,3. | 0,2−0,4. | |
Середньої важкості 26. | 20−22. | 27−29. | 16−15. | 40−60. | 0,3. | 0,2−0,5. | |
Важка. | 18−20. | 26−28. | 15−13. | 40−60. | 0,4. | 0:2−0,б. |
Використана література
1.Загальна гігієна: Навчальний посібник. — К., 1999.
2.Даценко І.І. та ін. Загальна гігієна з основами екології. — К., 1999.
3.Проблеми гігієни аптек. — Львів, 199.