Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Гігієна мікроклімату аптеки

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Для забезпечення нормальних умов проживання і трудової діяль­ності необхідно, щоб концентрація діоксиду вуглецю (СО2) в при­міщенні не перевищувала 0,1% (1 л/м3). З цією метою кількість вентиляційного повітря на одну людину повинна становити (в м3/год): в житлових приміщеннях — 40−75- аудиторіях, театрах — 20−30- службових приміщеннях — 20−42- класах — 12−30- лікарняних пала­тах для дорослих… Читати ще >

Гігієна мікроклімату аптеки (реферат, курсова, диплом, контрольна)

РЕФЕРАТ на тему:

" Гігієна мікроклімату аптеки"

Вступ Аптека є одною з установ системи охорони здоров’я, основною функцією якої є своєчасне постачання населення і лікувально-профілактичних установ лікарськими препаратами, предметами догляду за хворими, предметами санітарії й інших медичних товарів. При виготовленні і збереженні необхідно суворе дотримання гігієнічного режиму.

Тому основною метою роботи є вивчення гігієнічного нормування виробничого мікроклімату в аптеках, засоби запобігання несприятливому впливу виробничого мікроклімату на організм людини.

1. Вплив мікрокліматичних факторів, гігієнічне нормування виробничого мікроклімату в аптеках

При порушенні санітарного режиму в аптеки можуть створюватися несприятливі мікрокліматичні умови. Вплив цього шкідливого фактора випробують насамперед працюючі в мийній, дистиляційно-стерилізаційній, стерилізаційній і в торговому залі.

Так, у мийній у зв’язку з необхідністю постійно мати гарячу воду для миття посуду й інших цілей тривалий час горить піч (у сільській місцевості) чи газова плита, у результаті чого підвищується температура повітря.

Поряд з цим відзначається висока вологість, тому що в процесі миття посуду з мийних ванн і поверхні посуду при її повітряному сушінні в повітря надходить велика кількість пари.

Відомо, що підвищена вологість у сполученні з високою температурою повітря впливає на організм людини: відбувається порушення процесів терморегуляції й утрудняється віддача тепла випаром, що приводить до перегрівання.

У випадку якщо в мийній не досить ефективно працює вентиляційна система, мийниці посуду, санітарки змушені часто відкривати кватирки, фрамуги, вікна, улаштовувати наскрізне провітрювання, що сприяє виникненню простудних захворювань, загостренню хронічних запальних процесів.

У стерилізаційно-дистиляційній і стерилізаційній кімнатах підвищення температури повітря обумовлено нагріванням різних апаратів — сушильних шаф, стерилізаторів, перегінних апаратів і ін. Для створення оптимальних мікрокліматичних умов у цих приміщеннях необхідно встановити ефективно працюючу загальнообмінну приточно-витяжну вентиляцію.

На відміну від зазначених вище приміщень з перевагою мікроклімату, що нагріває, торговий зал і підвал відносяться до приміщень з холодним мікрокліматом.

У торговому залі, особливо в холодний час року повітря може значно охолоджуватися, що зв’язано з постійним рухом відвідувачів і відкриванням зовнішніх дверей. У зв’язку з цим створюються несприятливі умови для роботи провізорів-технологів, фармацевтів і касирів. Для усунення цього фактора в аптеки необхідно мати утеплений тамбур з повітряною тепловою завісою.

Низька температура і висока вологість повітря в підвалі пояснюється безпосереднім зіткненням стін із ґрунтом. Тому при будівництві будинку щоб уникнути вогкості і зволоження стін враховується рівень стояння ґрунтових вод (не менше 1.5 м). Підвальні приміщення аптек повинні бути обладнані приточно-витяжною загальнообмінною вентиляцією.

2. Гігієнічна характеристика основних технологічних процесів.

і виробничих факторів, що визначають мікрокліматичні умови праці.

в аптеках Робота провізорів і середнього фармацевтичного персоналу в аптеках відноситься до числа дуже складних і напружених видів трудової діяльності. Аптечні працівники піддаються впливу несприятливих мікрокліматичних умов, факторів зовнішнього середовища, малої інтенсивності праці при великій нервово-психічній активності. Фізичний компонент трудової діяльності аптечних працівників не виходить за межі середньої ваги, однак, зорова напруга, нервово-емоційні навантаження внаслідок необхідності вирішувати нестереотипні задачі (готування лік по індивідуальних, нестандартних прописах, велика моральна відповідальність за якість виготовлених лік, контакт із хворими й ін.) вимагають великої уваги до цієї професії.

При порушенні санітарно-гігієнічних умов у повітрі приміщень аптек нерідко зумовлюють газоподібні домішки, зв’язані з розфасовкою розчину аміаку, нашатирно-анісових крапель і ін. Зміст аміаку в повітрі робочої зони значно перевищує ПДК, пари його поширюються в сусідні приміщення. Лікарський пил може бути виявлений у повітрі асистентської, матеріальних кімнатах (коморах), особливо при виготовленні складних порошкоподібних сумішей.

Окрім порушення мікроклімату в ряді приміщень аптек працівники аптек можуть піддаватися впливу шуму й інших факторів виробничого середовища.

Особливості метеорологічних умов приземного шару повітря невеликих ділянок земної поверхні або виробничих і побутових приміщень називають мікрокліматом.

Поняття «клімат» і «мікроклімат» не досить раціональні при вивченні умов закритих приміщень, де з метою гігієнічної оцінки мікро­клімату необхідно дати фізіологічний, чітко визначений критерій. Ось чому під поняттям <<мікроклімат" виробничих приміщень слід розумі­ти сукупність факторів, що впливають на певні фізіологічні функції: терморегуляцію організму і теплообмін із зовнішнім середовищем.

Гігієністи вивчають самостійно цілий комплекс кліматичних факторів і не враховують спільну дію з іншими факторами (освіт­лення, барометричний тиск тощо). Деяких мікрокліматичних фак­торів взагалі немає в умовах закритих приміщень (атмосферні опа­ди, географічний рельєф тощо). Отже, на терморегуляцію організ­му впливають такі фактори: температура повітря та оточуючих предметів, вологість, рух повітря.

На мікроклімат виробничих приміщень впливає технологічний процес. Виробничі приміщення поділяються на холодні, з нормаль­ною температурою, гарячі.

При низькій температурі проводиться робота в холодильни­ках, складських приміщеннях, елеваторах, холодильних цехах тощо. До гарячих виробничих приміщень належать доменні, сталепла­вильні, прокатні цехи металургійної промисловості, ливарні маши­нобудівної промисловості, фарбувальні й сушильні відділи текстильної промисловості, вугільні шахти тощо. Технологічний процес може впливати також і на вологість повітря виробничих приміщень.

Джерелами підвищення вологості повітря можуть бути галь­ванічні ванни, фарбувальні апарати тощо. Відносна вологість по­вітря у таких цехах досягає 80−90% і навіть 100%. Рідше у вироб­ничих цехах може бути знижена вологість повітря. Тоді вологість досягає 20−30%. Повітря із зниженою вологістю викликає відчуття сухості слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.

Основні причини руху повітря у виробничих приміщеннях:

— конвекційні потоки повітря внаслідок різної температури по­верхонь технологічного устаткування;

— струмені повітря з отворів вентиляційних пристроїв;

— повітряні потоки, створені рухом машин, людей.

Через відкриті вікна та двері (в зимовий період) повітря прони­кає у виробниче приміщення з великою швидкістю, що створює.

3. Засоби запобігання несприятливому впливу виробничого мікроклімату

на організм людини

Несприятлива дія виробничого мікроклімату проявляється на­самперед в порушенні процесів терморегуляції, функції різних органів та систем.

Незважаючи на значні коливання температури, вологості та руху повітря у виробничих умовах, організм справляється з ними завдяки терморегуляційному апарату.

Але при тривалій дії особливо несприятливого мікроклімату тер­морегуляційні властивості організму стають недостатніми, порушується тепловий баланс, виникають порушення в стані всього організму.

Висока температура повітря в поєднанні з тепловим випромі­нюванням і фізичним навантаженням негативно впливає на серце­во-судинну систему, водно-сольовий обмін, дихання. Спо­стерігаються зниження артеріального тиску, згущення крові.

Механізація виробничих процесів, насамперед пов’язаних з, важкою фізичною працею, є одним з радикальних засобів боротьби з перегріванням організму. Має значення також перехід на нові технологічні процеси, при яких не буде потреби працювати в умовах високої температури та інтенсивного теплового випромінювання.

У виробничих приміщеннях слід забезпечити безперебійне ви­далення нагрітого повітря через отвори у верхній зоні приміщення.

Штучна вентиляція може бути припливною, витяжною або припливно-витяжною. Найбільш досконалою системою штучної вен­тиляції є кондиціювання, тобто очищення повітря і створення та автоматичне регулювання в приміщенні оптимальних мікрокліма­тичних параметрів: температури, вологості, швидкості руху повітря. Є різні системи кондиціонерів. У найбільш досконалих приладах можна регулювати іонний склад, ароматизувати повітря.

Кондиціонери є місцеві й центральні. Місцеві, або кімнатні, кондиціонери називають ще кліматизерами, вони передбачають лише охолодження повітря. При кондиціюванні повітря в приміщеннях для перебування великої кількості людей (аудиторії, кінозали, теат­ри тощо) рекомендовано створювати пульсуючий мікроклімат для підтримання тонізуючого ефекту: кожні 15 хвилин на дві хвилини знижувати температуру повітря на 3−4 °С. Цей захід попереджує присипляючу дію монотонного мікроклімату.

На чистоту повітря в приміщеннях впливають кількість людей, які знаходяться в приміщенні, інтенсивність вико­нуваної ними роботи, температура внутрішніх приміщень.

Для забезпечення нормальних умов проживання і трудової діяль­ності необхідно, щоб концентрація діоксиду вуглецю (СО2) в при­міщенні не перевищувала 0,1% (1 л/м3). З цією метою кількість вентиляційного повітря на одну людину повинна становити (в м3/год): в житлових приміщеннях — 40−75- аудиторіях, театрах — 20−30- службових приміщеннях — 20−42- класах — 12−30- лікарняних пала­тах для дорослих — 60−75- палатах для дітей — 35- майстернях — 70- убиральнях — 60−100- кухнях — 200−300.

Обмін повітря в житлових приміщеннях не повинен перевищу­вати 2−3 об'ємів приміщення за 1 годину, інакше буде відчуватися протяг, у вбиральнях — 4−5 об'ємів.

Показником ефективності вентиляції приміщень є кратність повітрообміну — це число, яке показує, скільки разів упродовж однієї години повітря в приміщенні замінюється зовнішнім.

З метою поліпшення тепловіддачі організму в гарячих цехах застосовують обдування працівників повітрям за допомогою повітря­них душів. Обдування працівників рекомендується в тих випадках, коли температура повітря в приміщенні перевищує 25 °C.

А, Б — відкриття стулок фрамуг при безвітряній погоді в теплу і холодну пору рокуВ, Г-те саме при боковому вітрі- 1-літні припливні отвори- 2-зимові припливні отвори- 3 — вертиляційний ліхтар.

Для регуляції водно-сольового обміну використовують для пиття підсолену кухонною сіллю (0,5%) газовану воду.

До заходів особистої профілактики відносяться короткочасні перерви під час роботи, які проводяться в кабінах з водяним охо­лодженням, використання спецодягу.

Серед запобіжних заходів проти переохолоджень можна на­звати усунення потоків холодного повітря, що потрапляють через вікна та двері. Утеплення вікон і дверей, відповідна будова стін І перестінків також є запобіжним заходом проти переохолодження. Робітники, які працюють у холодному приміщенні, повинні бути забезпечені спецодягом.

Аптеки варто розміщати відповідно до затверджених генеральних планів населених пунктів і проектами детального планування. Розміри земельних ділянок варто приймати відповідно до глави СНІП по плануванню і забудові міст, селищ і сільських населених пунктів. Структура і склад приміщень аптеки визначається завданням на проектування з урахуванням профілю.

Нормовані значення температури, відносної вологості,.

швидкості руху повітря (теплий період року).

Категорія роботи.

Температура (в °С).

Відносна вологість (в %).

Швидкість руху повітря (в м/с).

Допустима (на постійних і непостійних робочих місцях).

Опти­мальна.

Допус­тима.

Опти­мальна.

Допустима (на постійних і непостійних робочих місцях).

Опти­мальна.

Вер­хня межа.

Нижня межа.

Легка.

22−25.

28−30.

21−19.

40−60.

55−60.

ОД.

0,1−0,2.

Середньої важкості 2а.

21−23.

27−29.

18−17.

40−60.

0,3.

0,2−0,4.

Середньої важкості 26.

20−22.

27−29.

16−15.

40−60.

0,3.

0,2−0,5.

Важка.

18−20.

26−28.

15−13.

40−60.

0,4.

0:2−0,б.

Використана література

  1. 1.Загальна гігієна: Навчальний посібник. — К., 1999.

  2. 2.Даценко І.І. та ін. Загальна гігієна з основами екології. — К., 1999.

  3. 3.Проблеми гігієни аптек. — Львів, 199.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою