Ензимний пілінг. 
Дермабразія

РЕФЕРАТ на тему:

Ензимний пілінг. Дермабразія

Ензимний пілінг.

З пілінгом на основі дії ферментів косметологи знайомі дав­но. Перша письмова згадка про застосування ферментів для ліку­вання шкіри датується античною добою. Овідій у своїй поемі «Догляд за шкірою обличчя жінки» описав спосіб лікування шкі­ри маскою, що містить у своєму складі слину. Нині відомо, що слина складається із різноманітних ферментів.

Ензими, або ферменти, — це біологічно активні речовини білкової природи, що каталізують хімічні реакції. У живому ор­ганізмі вони прискорюють перебіг біохімічних реакцій у сотні ти­сяч разів. Кожен фермент є специфічним до речовин, що звуть­ся субстратами, на які він впливає. Субстратами можуть бути білки, жири, вуглеводи. При цьому сам фермент залишається незмінним.

Усі ферменти мають кілька спільних властивостей:

— кожен фермент специфічний, розщеплює живильні речови­ни тільки визначеної групи і не розщеплює інші;

— ферменти діють тільки при певному рН;

— ферменти найактивніші при температурі тіла;

— невелика кількість ферменту може розщеплювати велику кількість органічної речовини.

Ферменти виробляються у клітинах тварин і рослин, їх виді­ляють із секретів залоз тварин, з різних частин рослин і виготов­ляють промисловим способом, використовуючи грибкові культури і культури бактерій. Понад 3 тис. видів ферментів ідентифіковані в організмі людини. Тільки у шкірі сотні ферментів регулюють перебіг багатьох реакцій: від побудови колагенових і еластинових волокон до постачання клітин киснем і нейтралізації вільних ра­дикалів.

Інтерес до ферментів викликав появу косметичної ензимоло­гії - одного з найсучасніших напрямів у косметології, що актив­но розробляється в науково-дослідних лабораторіях косметичних компаній, на кафедрах дерматології і фармакології університетів.

Косметологів найбільше цікавлять такі ензими (ферменти):

— панкреатин, який виділяють із секрету підшлункової зало­зи свиней;

— трипсин, який одержують шляхом сепарації та очищення панкреатинувикористовують для санації ран;

— бромелаїн, виділяють із соку ананасів;

— папаїн, виділяють із соку папайї.

Для косметичних цілей використовують і ферменти, які виробляють бактерії та грибки.

Професійні косметологи вже понад 50 років застосовують пілінг на основі ферментів. Проте він не такий популярний, як кис­лотний пілінг, особливо на основі гліколевої кислоти та інших фруктових кислот, чи пілінг на основі ретиноєвої кислоти, широ­ко рекламованої в Америці в останні кілька років. Причина, ймо­вірно, в тому, що ферменти не можуть бути включені до складу косметичних засобів для домашнього догляду і призначені тільки для професійного застосування. Крім того, всі ферменти повинні бути у спеціальній упаковці. Річ у тім, що ферменти у злущувальних косметичних засобах активізуються під впливом води і після змішування з нею мають бути негайно використані. Тому фермент­ні маски випускаються в порошкоподібному вигляді.

Для пілінгу використовують ферменти, які належать до групи протеолітичних і розщеплюють білки. Деякі ферменти, напри­клад, трипсин, впливають тільки на ороговілі, змертвілі клітини шкіри і не діють на живі клітини. Рослинні ферменти папаїн і бромелаїн впливають на змертвілі та на живі клітини.

Одним із компонентів живої клітини шкіри є лізосома. Вона сама містить ензими, призначення яких полягає в руйнуванні пев­них компонентів клітини в процесі їхньої трансформації на шляху від зародкового до верхнього епідермісу (кератинізація). Оскіль­ки рослинні ферменти проникають у живі клітини, вони можуть вивільняти деструктуризуючі ферменти з лізосоми й провокувати алергію та запалення.

У сучасній практиці пілінг на основі ензимів застовується для всіх типів шкіри, за винятком, мабуть, особливо чутливої. Необ­хідно тільки варіювати інтенсивність і час впливу, а також підби­рати комбінацію ферментів. Ензимний пілінг справляє миттєвий, відчутний і тривалий позитивний ефект на шкіру всіх типів на обличчі, кистях і всьому тілі.

При проблемній шкірі найефективішним є пілінг на основі ферментів підшлункової залози, які зазвичай містять два компо­ненти: протеолітичний фермент протеазу, що впливає на білки і кератин, і ліполітичний фермент — ліпазу, яка впливає на ліпіди, що знаходяться у фолікулярних пробках комедонів і в жирових клітинах. Ліпаза гідролізує ліпідне ядро комедону, а протеаза діє на внутрішню поверхню його устя і гідролізує виступаючі кліти­ни. Комедон легко видаляється при незначному натисненні. Од­ночасно ліполітичний компонент панкреатину благотворно впли­ває на жирну шкіру, розщеплюючи шкірний жир і зменшуючи жирний блиск. При цьому поверхня шкіри стає гладенькою і ма­товою.

При сухій шкірі в результаті ензимного пілінгу видаляються змертвілі клітини, поліпшується структура шкіри: вона пом’якшу­ється, розгладжуються дрібні зморшки, світлішають пігментні плями. Крім того, очищуються закупорені пори, тим самим попереджується утворення комедонів і жирових кіст, прискорюється відновлення клітин.

Ферментативні реакції є оптимальними у вологому середови­щі і за нормальної температури тіла, тому маска на основі фер­ментів має бути вологою і накладатися на теплу шкіру.

Ензимний пілінг впливає на шкіру повільно і делікатно. Його можна використовувати на тильній частині кистей, ліктях, на всьому тілі. Для кистей і ліктів застовується вища концентрація ферментів.

Косметична ензимологія стрімко розвивається і пропонує все ефективніші інгредієнти для косметології. Крім пілінгу, ензими вводять до складу регенеруючих засобів і засобів проти старіння шкіри.

Дермабразія.

Механічна дермабразія — це вирівнювання шкіри за допомо­гою обертової металевої фрези, що має форму циліндра чи напівсфери. Швидкість обертання фрези — до 70 тис. обертів на хвилину.

Мета процедури — стесати шкіру на глибину зморшки, щоб оброблена зона не відрізнялася від прилеглої поверхні шкіри. Ко­ли йдеться про глибокі рубці від акне, цей метод вимагає кількох сеансів, щоб згладжування рубця відбувалося поступово.

Не всі ділянки шкіри обличчя можуть бути піддані такій про­цедурі: так, виключається ділянка повік. Складно шліфувати нісоднак за умови дотримання обережності при проведенні цієї процедури результати можуть виявитися приголомшливими, особливо це стосується зморшок навколо рота. Ефективність цього методу залежить від мистецтва косметолога, що проводить дермабразію, оскільки ризик пов’язаний із процесом шліфування. Якщо шліфувати до занадто великої глибини, виникає небезпека ушкодження дерми, що спричинить утворення нерозгладжуваних рубців і незворотних депігментацій (бо в результаті шліфування можуть зникнути клітини, які синтезують меланін).

Таке втручання здійснюється в умовах операційної з дот­риманням усіх санітарних норм і вимог, що висуваються до об­лаштування операційної, підготовки персоналу тощо. При цій процедурі можна застосовувати місцеву інфільтраційну анестезію чи загальний наркоз.

Крім того, це кривава операція. У наш час, коли актуальними є проблеми інфекцій, що передаються через кров — жовтяниці різних видів, сифілісу і, звичайно, СНІДу, цю методику викорис­товують досить рідко.

Що ж стосується ускладнень, то клієнтів насамперед слід зас­терегти від неправильного догляду за шкірою після процедури (насильницьке видалення кірок, зловживання кремами і пудрами, перебування на сонці без сонцезахисних засобів).

Після закінчення процесу дермабразії на післяопераційне по­ле наноситься 5%-ний розчин перманганату калію, поверх якого накладаються спеціальні плівки, що сприяють найшвидшому за­гоєнню. Кірки відриваються приблизно через 8−10 днів.

І ось тоді настає найвідповідальніший момент — догляд за молодою, ніжною шкірою обличчя. У цей час обов’язковим є вжи­вання сонцезахисної косметики незалежно від пори року й пого­ди, застосування регенеруючих кремів і масок, що сприяють най­швидшому відновленню епідермісу.

Шліфування шкіри мікрокристалами використовується в Європі близько 20 років. Принципом дії даного методу є видалення необхідної кількості шарів епідермісу струменем кристалів двоокису алюмінію. Кристали подаються під певним тиском, що регулюється залежно від завдання, яке стоїть перед лікарем, і від­разу відсмоктуються разом з часточками рогового шару в окре­мий контейнер. Кристали двоокису алюмінію інертні, не виклика­ють хімічного подразнення і мають високі абразивні властивості. Проведення процедури не вимагає якихось специфічних умов і особливої підготовки пацієнта.

Звичайно, потрібен апарат для дермабразії. Виробництво цих апаратів давно налагоджене в Англії, Франції, Італії. Зокрема, в Україні сертифікована і продається апаратура італійських, іспан­ських, німецьких фірм. Необхідно постійно поповнювати запас кристалів, які не підлягають повторному використанню, а також пластмасових наконечників.

Показання для процедури шліфування шкіри мікрокристалами:

— дрібні зморшки, пігментні плями;

— в'януча шкіра;

— постакне;

— рубці різних видів.

Протипоказання: наявність гноячкових запалень.

Процедура безболісна, бувають неприємні відчуття при збіль­шенні тиску струменя кристалів, але застосовувати анестезію не потрібно.

Перед виконанням процедур косметолог повинен очистити шкіру від засобів макіяжу та обробити антисептичним розчином. Шліфування триває до 10 хв. Процедуру виконують у рукавич­кахрухи маніпулятора спрямовані вздовж масажних лінійшкі­ру потрібно ретельно фіксувати. Після закінчення процедури залишки кристалів видаляють стерильним пензликом, а шкіру об­робляють тоніком.

Далі косметологу надається широкий вибір таких процедур:

— нанесення композиції ароматичних олій — залежно від проблеми;

— впливати на шкіру випромінюванням різного кольору — жовтим, червоним, зеленим, синім;

— застосування легкого точкового масажу;

— накладення зволожувальних, охолоджуючих масок. Ускладненням після шліфування можуть бути синці, що ви­никають унаслідок підвищеної ламкості судин.

Пацієнтам подобається ця процедура, бо вона дає наочний ефект відразу ж: шкіра світлішає, стає гладенькою, «оксамитовою».

Адже, крім механічного видалення рогового шару, відбуваєть­ся ще й вакуумний масажпісля закінчення серії шліфувань спос­терігається ефект ліфтингу. Кількість процедур варіює від 4 до 10 сеансів. Частота — 1 раз на 10−14 днів: за цей час роговий шар цілком відновлюється. Ідеально повторювати курси двічі на рік — навесні і восени. Процедура нескладна, ефективна, має широкий спектр показань і практично не має протипоказань.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. — М.: Медицина, 1980. — 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо­давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю­дини. — К.: Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. — 176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. — 416 с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999;2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Космето­логия: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000;2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd At­las. — Urban&-Shwarzenberg, 1992. — 384 s.