Психопрофілактика. 
Психогігієна, психопрофілактика, основи психотерапії

Психопрофілактика являє собою розділ загальної профілактики. Психопрофілактичні заходи спрямовані на попередження виникнення психічних захворювань. Слід однак дещо розширити це визначення: не лише профілактика психічних захворювань, а й особистісних і професійних криз, що можуть бути наслідком деформуючого впливу професійної діяльності чи деформованого спеціаліста.

Здорова людина сприймає наявне у неї здоров’я, як належне, з котрим, в принципі, нічого особливого не станеться. Тому часто вона нехтує психопрофілактичні попередження. Багато спеціалістів відмічали подвійне ставлення населення до профілактики: з одного боку, бажання бути здоровим, страх перед недугою, з іншого — потурання шкідливим звичкам, бажання отримати від життя якнайбільше задоволень і зручностей, страх перед можливими неприємними процедурами, пов’язаними з профілактичними заходами. Тим не менш, профілактичні заходи, пов’язані з попередженням деяких соматичних захворювань (наприклад, інфекційних), такі як щеплення, медичні огляди здійснюються більш-менш успішно. Що ж стосується спроб провести психопрофілактичні заходи (наприклад, бесіди, лекції), часто вони сприймаються формально. В психопрофілактиці велику роль відіграють загальні профілактичні заходи: профілактика інфекційних захворювань, травматизму, інтоксикацій, алкоголізму, наркоманії і токсикоманії.

Психопрофілактичні заходи можна розділити на три рівні:

• 1. Первинна (початкова) психопрофілактика. Система профілактичних заходів має бути спрямована на вивчення психотравмуючих факторів. На предмет здатності викликати травматизацію вивчається професія в цілому (особливості професійної діяльності, професійне середовище), оточуюче середовище, сімейні взаємостосунки та особистісні характеристики індивідів. На цьому рівні система психопрофілактики полягає у вивченні витривалості психіки до впливу шкідливих агентів оточуючого середовища та можливих шляхів збільшення цієї витривалості, а також попередження психогенних захворювань. В багатьох моментах заходи первинної психопрофілактики збігаються із психогігієною. Сюди ж відносяться психогігієна сім'ї і вагітних жінок, своєчасне застосування методів лікувальної, педагогічної та психологічної діагностики і корекції.
• 2. Вторинна психопрофілактика полягає у контролі за неускладненням чи в попередженні негативних наслідків вже наявного психічного розладу чи психологічної кризи. Сюди входить своєчасна допомога хворим людям, що отримали психотравму, пережили кризову ситуацію, система діагностики і допомоги професіоналам, що демонструють симптоми синдрому хронічної втоми, синдрому емоційного вигоряння.
• 3. Третинна психопрофілактика — система заходів, спрямованих на попередження втрати працездатності і соціальної адаптації при психічних розладах, психогенних захворюваннях, професійних та особистісних кризах. Тут йдеться про:
  • · професійну реабілітацію (пошук для професіонала нових ресурсів у професійній діяльності, можливостей професійного росту, в крайньому випадку йдеться про можливу зміну професії);
  • · соціальну адаптацію (створення максимально сприятливих умов для хворої людини при її поверненні у звичне оточення);
  • · пошук шляхів для самоактуалізації особистості (усвідомлення особою власних ресурсів розвитку, відкриття «другого дихання»).