Лікарські рослини: фіалка триколірна і подібні види
В квітах знайдено ефірну олію (що складається з метилового ефіру) і акнтоціанові глікозиди (віоланін, 3-глікозид дельфінідину і 3-глікози пеонідину) — в коренях знайдені сліди алкалоїдів. Вкриті дрібними білими щетинистими волосками, при основі серцевидні, в обрисі оркуглі, овальні або майже трикутніприлистки лінійно-ланцетні, торочкуваті і війчасті. Синьо-фіолетові, голубі або білі. Прилистки… Читати ще >
Лікарські рослини: фіалка триколірна і подібні види (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат.
Лікарські рослини: фіалка триколірна і подібні види
Місце поширення
Фіалка триколірна — світлолюбива рослина відкритих місць поширення. Яка виносить лише слабку тінь. Проростає серед кущів, в світлих соснових дрібнолистяних, рідше широколистяних лісах. Надає перевагу помірно вологим ґрунтах, але зустрічається і на більш сухих і вологих місцях. Росте переважно на лугових, досить багатих, слабо кислих або навіть нейтральних ґрунтах (рН 6,0−7,5).
Рідко зустрічається на бідних, кислих (рН 5,0−5,5), лужних, піщаних і супіщаних ґрунтах. Не виносить конкуренції інших рослин.
У всіх типах лісу вона росте лише на окраїнах, полянах, галявинах.
В лісостеповій і степовій зоні фіалка росте на схилах балок, байрачних лісах і заростях кущів.
Хімічний склад: сировини
Трава фіалки трьохколірної містить каротиноїди (аротин, віолоксантин, зеаксантин, ауроксантин, флавоксантин), аскорбінову кислоту, 0,087% саліцилової кислоти, 9,5% слизів, 6,2% урсолової кислоти, флавоноїди (вітексин, ізовітексин, орієнтин, ізоорієнтин, віолантин, віцентин — 2 та ін.).
Листки містять 0,13% стебла — 0,08%, корені - 0,05% рутину (віолкверцитрина).
В квітах знайдено ефірну олію (що складається з метилового ефіру) і акнтоціанові глікозиди (віоланін, 3-глікозид дельфінідину і 3-глікози пеонідину) — в коренях знайдені сліди алкалоїдів.
Застосування:
Препарати фіалки трьохколірної призначають для прийому всередину в якості відхаркуючого засобу при катарах дихальних шляхів. Під їх впливом спостерігається підсилення секреції бронхіальних залоз, розрідження мокроти і більш легке її виділення. Трава фіалки входить в склад відхаркуючих і сечогінних засобі. Використовують її також при лікуванні дитячих діатезів.
Фіалка має антисептичні, протизапальні, бронхолітичні, відхаркувальні, діуретичні, слабкі жовчогінні й спазмолітичні властивості. Настій трави фіалки призначають при гострих респіраторних захворюваннях, хронічних бронхітах і бронхопневмоніях, при коклюші, у разі запальних захворювань ШКТ, нирок, сечового міхура, при нирковокам’яній хворобі, подагрі й поліартриті. У дерматологічній практиці фіалку застосовують як дермотонічний, гіпосенсибілізуючий, протизапальний, антимікробний, антисклеротичний, болезаспокійливий і протисвербіжний засіб. Пероральне застосування настою показане при свербежі, кропивниці, мляво гранулюючих ранах, трофічних виразках, вуграх, фурункулах, авітамінозах з висипами на шкірі, псоріазі та екземі. Для місцевого лікування гноячкових висипах при імпетиго, герпесних висипів та корості застосовують сік, видавлений із свіжозібраної трави фіалки. В акушерській практиці настій фіалки дають усередину як засіб, що сприяє скороченню матки в післяродовий період.
.Відмінні ознаки фіалки триколірної і подібних видів.
Ознаки. | Фіалка триколірна — Viola Tricolor. | Фіалка польова. Viola arvensis. | Фіалка двоквіткова. Viola biflora. |
Листки | До 6−7 см завдовжки з 3−6 зубцями з кожного бокуприлистки перистороздільні. | До 2,5 см завдовжки з 2−5 зубцями з кожного боку, прилистки перистороздільні. | Прилистки майже досередини з'єднані мі собою та з черешком, яйцевидні або яйцевидно-ланцетні. Листки серцtвидно-яйцевидні, голі. |
Квіти. | Поодинокі, на довгих квітконіжках, з двома невеликими приквітками, віночок довший, за чашечку (до 30 мм), фіолетово-жовтий. | Поодинокі на довгих квітконіжках, з двома невеликими приквіткамивіночок не довший за чашечку (6−14 мм) — блідо-жовтий. | Синьо-фіолетові, голубі або білі. Прилистки звичайно ланцетні, зазублені або торочкуваті. Виходять з пазух прикореневих листків. |
Поширення. | Зустрічається по всій Україні (за винятком Криму), частіше в лісових і лісостепових районах. Росте на лісових галявинах, у рідких лісах, по чагарниках, лісових ліках. Уздовж доріг, у парках, садах. | Росте як бур’ян на полях та городах, зустрічається по всій території України. | На гірських луках. В Карпатах нерідко. |
Ознаки | Фіалка багнова — Viola uliginosa. | Фіалка біла. Viola alba. | Фіалка приємна. Viola snavis. |
Листки. | Вкриті дрібними білими щетинистими волосками, при основі серцевидні, в обрисі оркуглі, овальні або майже трикутніприлистки лінійно-ланцетні, торочкуваті і війчасті. | Голі, або м’яковолосисті, овально-серцевидні (довжина пластинки перевищує ширину), верхівка пластинки гострокутня. | Округло-серцевидні (довжина пластинки не перевищує глибину), верхівка плати стини округла, або тупотрикутна. |
Квіти. | Квіти звичайно білі, запашні, Приймочка плоска, диско видна, нахилена. | Квіти запашні, від основи майже досередини білі, виїмчасті, цвіте IV-V. | Квіти дуже запашні, фіолетові, пелюстки невиїмачасті. Цвіте IV-V. |
Поширення. | На болотах, заболочених місцях — На Поліссі, в Лівобережному лісостепу дуже рідко. | В лісах, по чагарниках. В Західному лісостепу рідко та в Криму. | В лісах, по чагарниках, В лісостепу та степу звичайно. |
Ознаки | Фіалка запашна — Viola odorata. | Фіалка двозначна. Viola ambigua. | Фіалка шершава. Viola hirta. |
Листки. | Нитковидні. Голі, блискучі. В числі 2−4. Прилистки яйцевидні. | Серце видно трикутні або яйцевидні. При основі з виїмкою. Обернено-серцевидні, опущені досить густими волосками. | З нитковидною боа округло-серцевидною основою, розсіяно волосисті або голі. |
Квіти. | Лілувато-фіолетові, 3−12 мм завод. Цвіте ІV-VІ. | Блідо-фіолетові, запашні. Шпорка пряма, тупа, білувата. | Запашні. Звичайно неплідні. |
Поширення. | В лісах, по чагарниках. По всій Україні, на півдні значно рідше. В гірському Криму. | На степових схилах, відслоненнях, узліссях, по чагарниках. В лісостепу, степу та в Криму. | В лісах, по чагарниках, на схилах. По всіх Україні, крім степових районів Криму. |
Ознаки | Фіалка дивна — Viola mirabilis. | Фіалка ліскова. Viola arenaria. | Фіалка донська. Viola tanaitica Giosset. |
Листки. | Дрібні 5−120 см заввишки, прикореневі - 1−2 см завдовжки. | Серце видно трикутні або яйцевидні. При основі з виїмкою. Обернено-серцевидні, опущені досить густими волосками. | Ясно-зелені, нерідко лілуваті, голі або ледве волосисті. |
Квіти. | Розвиваються тільки в пазухах стеблових листків. Лілово-фіолетові, дрібні, без запаху. | Блідо-фіолетові, запашні. Шпорка пряма, тупа, білувата. | 15−20 мм, світло-фіолетові. |
Поширення. | В лісах, по чагарниках. На Поліссі, в лісостепу, гірському Криму звичайно, в степових районах рідко. | В соснових мішаних лісах, на пісках. В Криму. | Переважно в дубових лісах. В лівобережному Лісостепу і Степу, В Гірському Криму. |
Ознаки | Фіалка лісова — Viola sylvestris. | Фіалка Рівіньєва. Viola Riviniana. | Фіалка гірська. Viola montana. |
Листки. | Ясно-зелені, округлі або широкосерцевидні, коротко волосисті, 10−30 см. | Від яйцевидних з серцевидною основою до лацетних. | Довгасто-ланцетні, майже голі або зісподу по жилках короткощетинистоволосисті. |
Квіти. | 20−25 мм завдовжки, голубі. | Голубі, 12−18 мм завдовжки, без запаху. | Блідо-лілові 9−17 мм завдовжки. |
Поширення. | В лісах — в Карпатах, на Поліссі, в Правобережному лісостепу і Гірському Криму звичайно. | В лісах — в Карпатах. На Поліссі. | |
Ознаки | Фіалка росла — Viola accrescens. | Фіалка висока. Viola elatior. | Фіалка відхилена. Viola declina. |
Листки. | З серцевидною, або обрубаною основою із коротеньким черешком. | Довгасто-яйцевидні, або довгасто-ланцетніприлистки перисто-зубчасті. | Середні листки — округлі, верхні - довгасто-овальні, нерідко серцевидні або широколанцетні. |
Квіти. | Голубі з темнішими жилками 15−30 мм завдовжки. | Великі, жовті, голубі, фіолетові або строкаті. | Світло-фіолетові. |
Поширення. | На степових схилах, узліссях, сухих луках. В лівобережному лісостепу і степу на яйлах Криму. | По степових чагарниках, на узліссях. В пд. районах лісостепу та в гірському Криму. | На альпійських і субальпійських лугах, в Карпатах на вис. 800−2000м. |
Ознаки | Фіалка дакійська — Viola dacica. | Фіалка Єлисавети. Viola Elisabethae. | Фіалка Китайбелева. Viola Kitaibeliana. |
Листки. | Нижні стеблові листки яйцевидні. | Широко ланцетні, нижні - майже округлі. | Верхні - довгасто обернено яйцевидні або овальні з помітним черешком. |
Квіти. | Порівняно великі до 30 мм завдовжки. | ||
Поширення. | На альпійських і субальпійських луках. | На гірських луках та узліссях. | На степах, степових і кам’янистих схилах. В степових районах півдня і Криму. |
Фіалка висока
.Фіалка піскова.
.Фіалка відхилена.
.Фіалка приємна.
..Фіалка шаршава.
.Фіалка болотна.
..