Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Лікарські рослини: фіалка триколірна і подібні види

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

В квітах знайдено ефірну олію (що складається з метилового ефіру) і акнтоціанові глікозиди (віоланін, 3-глікозид дельфінідину і 3-глікози пеонідину) — в коренях знайдені сліди алкалоїдів. Вкриті дрібними білими щетинистими волосками, при основі серцевидні, в обрисі оркуглі, овальні або майже трикутніприлистки лінійно-ланцетні, торочкуваті і війчасті. Синьо-фіолетові, голубі або білі. Прилистки… Читати ще >

Лікарські рослини: фіалка триколірна і подібні види (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Реферат.

Лікарські рослини: фіалка триколірна і подібні види

Місце поширення

Фіалка триколірна — світлолюбива рослина відкритих місць поширення. Яка виносить лише слабку тінь. Проростає серед кущів, в світлих соснових дрібнолистяних, рідше широколистяних лісах. Надає перевагу помірно вологим ґрунтах, але зустрічається і на більш сухих і вологих місцях. Росте переважно на лугових, досить багатих, слабо кислих або навіть нейтральних ґрунтах (рН 6,0−7,5).

Рідко зустрічається на бідних, кислих (рН 5,0−5,5), лужних, піщаних і супіщаних ґрунтах. Не виносить конкуренції інших рослин.

У всіх типах лісу вона росте лише на окраїнах, полянах, галявинах.

В лісостеповій і степовій зоні фіалка росте на схилах балок, байрачних лісах і заростях кущів.

Хімічний склад: сировини

Трава фіалки трьохколірної містить каротиноїди (аротин, віолоксантин, зеаксантин, ауроксантин, флавоксантин), аскорбінову кислоту, 0,087% саліцилової кислоти, 9,5% слизів, 6,2% урсолової кислоти, флавоноїди (вітексин, ізовітексин, орієнтин, ізоорієнтин, віолантин, віцентин — 2 та ін.).

Листки містять 0,13% стебла — 0,08%, корені - 0,05% рутину (віолкверцитрина).

В квітах знайдено ефірну олію (що складається з метилового ефіру) і акнтоціанові глікозиди (віоланін, 3-глікозид дельфінідину і 3-глікози пеонідину) — в коренях знайдені сліди алкалоїдів.

Застосування:

Препарати фіалки трьохколірної призначають для прийому всередину в якості відхаркуючого засобу при катарах дихальних шляхів. Під їх впливом спостерігається підсилення секреції бронхіальних залоз, розрідження мокроти і більш легке її виділення. Трава фіалки входить в склад відхаркуючих і сечогінних засобі. Використовують її також при лікуванні дитячих діатезів.

.

Фіалка має антисептичні, протизапальні, бронхолітичні, відхаркувальні, діуретичні, слабкі жовчогінні й спазмолітичні властивості. Настій трави фіалки призначають при гострих респіраторних захворюваннях, хронічних бронхітах і бронхопневмоніях, при коклюші, у разі запальних захворювань ШКТ, нирок, сечового міхура, при нирковокам’яній хво­робі, подагрі й поліартриті. У дерматологічній практиці фіалку застосовують як дермотонічний, гіпосенсибілізуючий, протизапальний, анти­мікробний, антисклеротичний, болезаспо­кійливий і протисвербіжний засіб. Пероральне застосування настою показане при свер­бежі, кропивниці, мляво гранулюючих ранах, трофічних виразках, вуграх, фурункулах, аві­тамінозах з висипами на шкірі, псоріазі та екземі. Для місцевого лікування гноячкових висипах при імпетиго, герпесних висипів та корості застосовують сік, видавлений із свіжозібраної трави фіалки. В акушерській прак­тиці настій фіалки дають усередину як засіб, що сприяє скороченню матки в післяродовий період.

.

Відмінні ознаки фіалки триколірної і подібних видів.

Ознаки.

Фіалка триколірна — Viola Tricolor.

Фіалка польова.

Viola arvensis.

Фіалка двоквіткова.

Viola biflora.

Листки

До 6−7 см завдовжки з 3−6 зубцями з кожного бокуприлистки перистороздільні.

До 2,5 см завдовжки з 2−5 зубцями з кожного боку, прилистки перистороздільні.

Прилистки майже досередини з'єднані мі собою та з черешком, яйцевидні або яйцевидно-ланцетні. Листки серцtвидно-яйцевидні, голі.

Квіти.

Поодинокі, на довгих квітконіжках, з двома невеликими приквітками, віночок довший, за чашечку (до 30 мм), фіолетово-жовтий.

Поодинокі на довгих квітконіжках, з двома невеликими приквіткамивіночок не довший за чашечку (6−14 мм) — блідо-жовтий.

Синьо-фіолетові, голубі або білі. Прилистки звичайно ланцетні, зазублені або торочкуваті. Виходять з пазух прикореневих листків.

Поширення.

Зустрічається по всій Україні (за винятком Криму), частіше в лісових і лісостепових районах. Росте на лісових галявинах, у рідких лісах, по чагарниках, лісових ліках. Уздовж доріг, у парках, садах.

Росте як бур’ян на полях та городах, зустрічається по всій території України.

На гірських луках.

В Карпатах нерідко.

Ознаки

Фіалка багнова — Viola uliginosa.

Фіалка біла.

Viola alba.

Фіалка приємна.

Viola snavis.

Листки.

Вкриті дрібними білими щетинистими волосками, при основі серцевидні, в обрисі оркуглі, овальні або майже трикутніприлистки лінійно-ланцетні, торочкуваті і війчасті.

Голі, або м’яковолосисті, овально-серцевидні (довжина пластинки перевищує ширину), верхівка пластинки гострокутня.

Округло-серцевидні (довжина пластинки не перевищує глибину), верхівка плати стини округла, або тупотрикутна.

Квіти.

Квіти звичайно білі, запашні, Приймочка плоска, диско видна, нахилена.

Квіти запашні, від основи майже досередини білі, виїмчасті, цвіте IV-V.

Квіти дуже запашні, фіолетові, пелюстки невиїмачасті. Цвіте IV-V.

Поширення.

На болотах, заболочених місцях — На Поліссі, в Лівобережному лісостепу дуже рідко.

В лісах, по чагарниках. В Західному лісостепу рідко та в Криму.

В лісах, по чагарниках, В лісостепу та степу звичайно.

Ознаки

Фіалка запашна — Viola odorata.

Фіалка двозначна.

Viola ambigua.

Фіалка шершава.

Viola hirta.

Листки.

Нитковидні. Голі, блискучі. В числі 2−4. Прилистки яйцевидні.

Серце видно трикутні або яйцевидні. При основі з виїмкою. Обернено-серцевидні, опущені досить густими волосками.

З нитковидною боа округло-серцевидною основою, розсіяно волосисті або голі.

Квіти.

Лілувато-фіолетові, 3−12 мм завод. Цвіте ІV-VІ.

Блідо-фіолетові, запашні. Шпорка пряма, тупа, білувата.

Запашні. Звичайно неплідні.

Поширення.

В лісах, по чагарниках. По всій Україні, на півдні значно рідше. В гірському Криму.

На степових схилах, відслоненнях, узліссях, по чагарниках. В лісостепу, степу та в Криму.

В лісах, по чагарниках, на схилах. По всіх Україні, крім степових районів Криму.

Ознаки

Фіалка дивна — Viola mirabilis.

Фіалка ліскова.

Viola arenaria.

Фіалка донська.

Viola tanaitica Giosset.

Листки.

Дрібні 5−120 см заввишки, прикореневі - 1−2 см завдовжки.

Серце видно трикутні або яйцевидні. При основі з виїмкою. Обернено-серцевидні, опущені досить густими волосками.

Ясно-зелені, нерідко лілуваті, голі або ледве волосисті.

Квіти.

Розвиваються тільки в пазухах стеблових листків. Лілово-фіолетові, дрібні, без запаху.

Блідо-фіолетові, запашні. Шпорка пряма, тупа, білувата.

15−20 мм, світло-фіолетові.

Поширення.

В лісах, по чагарниках. На Поліссі, в лісостепу, гірському Криму звичайно, в степових районах рідко.

В соснових мішаних лісах, на пісках. В Криму.

Переважно в дубових лісах. В лівобережному Лісостепу і Степу, В Гірському Криму.

Ознаки

Фіалка лісова — Viola sylvestris.

Фіалка Рівіньєва.

Viola Riviniana.

Фіалка гірська.

Viola montana.

Листки.

Ясно-зелені, округлі або широкосерцевидні, коротко волосисті, 10−30 см.

Від яйцевидних з серцевидною основою до лацетних.

Довгасто-ланцетні, майже голі або зісподу по жилках короткощетинистоволосисті.

Квіти.

20−25 мм завдовжки, голубі.

Голубі, 12−18 мм завдовжки, без запаху.

Блідо-лілові 9−17 мм завдовжки.

Поширення.

В лісах — в Карпатах, на Поліссі, в Правобережному лісостепу і Гірському Криму звичайно.

В лісах — в Карпатах. На Поліссі.

Ознаки

Фіалка росла — Viola accrescens.

Фіалка висока.

Viola elatior.

Фіалка відхилена.

Viola declina.

Листки.

З серцевидною, або обрубаною основою із коротеньким черешком.

Довгасто-яйцевидні, або довгасто-ланцетніприлистки перисто-зубчасті.

Середні листки — округлі, верхні - довгасто-овальні, нерідко серцевидні або широколанцетні.

Квіти.

Голубі з темнішими жилками 15−30 мм завдовжки.

Великі, жовті, голубі, фіолетові або строкаті.

Світло-фіолетові.

Поширення.

На степових схилах, узліссях, сухих луках. В лівобережному лісостепу і степу на яйлах Криму.

По степових чагарниках, на узліссях. В пд. районах лісостепу та в гірському Криму.

На альпійських і субальпійських лугах, в Карпатах на вис. 800−2000м.

Ознаки

Фіалка дакійська — Viola dacica.

Фіалка Єлисавети.

Viola Elisabethae.

Фіалка Китайбелева.

Viola Kitaibeliana.

Листки.

Нижні стеблові листки яйцевидні.

Широко ланцетні, нижні - майже округлі.

Верхні - довгасто обернено яйцевидні або овальні з помітним черешком.

Квіти.

Порівняно великі до 30 мм завдовжки.

Поширення.

На альпійських і субальпійських луках.

На гірських луках та узліссях.

На степах, степових і кам’янистих схилах. В степових районах півдня і Криму.

.

.

.

Фіалка висока

.

Фіалка піскова.

.

.

.

.

.

Фіалка відхилена.

.

Фіалка приємна.

.

.

.

.

Фіалка шаршава.

.

Фіалка болотна.

.

.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою