Розвиток пізнавального інтересу до творів зарубіжної літератури

Реферат на тему:

Розвиток пізнавального інтересу

до творів зарубіжної літератури

Головною метою вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвітній школі є залучення учнів до вершинних досягнень світової літератури і культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької і загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних явищ масової культури.

Вивчення літератури у 5 класі є логічним і закономірним продовженням тематично-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого принципів програми «Читання» у початковій школі, що дає змогу дотримуватися послідовності, наступності і безперервності змісту літературної освіти. У початковій школі формувалося усвідомлення учнями того, що різні види мистецтв тісно пов’язані між собою і знання одного з них допомагає глибше сприймати і розуміти інший вид, закладалися першооснови самостійної читацької діяльності. Тому набутий учнями у початковій школі літературний досвід дає змогу грунтовно і поглиблено узагальнити їхні уявлення, знання та естетичні враження, щоб підвести їх у 5 класі до відчуття стилю того чи іншого твору, формувати у них здатність визначати характери художніх образів, виражених словом.

У цілому курс «Зарубіжна література» передбачає два головні етапи навчання: пропедевтичний (підготовчий — 5−8 класи) і систематичний (9−12 класи).Такий підхід закладено й у програму з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, у якій вивчення матеріалу на історико-літературній основі також починається з 9 класу. Узгодженість двох програм і навчальних дисциплін дозволить учителеві-практику краще викладати матеріал і запобігати небажаному дублюванню понять із теорії літератури.

Навчальний матеріал програм розподілено на такі рубрики:

— «Кількість годин (рекомендованих на вивчення розділу/теми)» ;

— «Зміст навчального матеріалу (конкретне змістове наповнення розділу/теми)» ;

— «Державні вимоги до рівня навчальних досягнень школярів» .

Головним об'єктом вивчення на уроках зарубіжної літератури є тексти літературних творів, що не применшує важливості засвоєння школярами певного обсягу відомостей про життя письменників, добу написання творів, художні системи, до яких вони належать. Однак вчителю особливу увагу слід звертати на роботу безпосередньо з художнім текстом, тому варто обережно й зважено користуватися різноманітними дайджестами, скороченими варіантами текстів тощо. Адже для навчального процесу важливе не стільки механічне запам’ятовування сюжетних ліній і різноманітних фактів із літературних творів, скільки їхній аналіз та інтерпретація, уміння учня бачити художні деталі, розуміти творчий задум письменника та оцінювати особливості його реалізації, насолоджуватися самим процесом читання, немов «переживаючи» події твору. Саме така робота допоможе школярам сприйняти літературу як мистецтво слова.

Крім того, це є відповіддю на нагальну вимогу сучасності: формувати школяра не як пасивного споживача певного обсягу даної інформації, а як особистість, здатну самостійно її здобувати, поновлювати, коригувати та інтерпретувати протягом усього свого життя. Адже будь-який, в т. ч. художній, тест є головною одиницею передачі інформації, тому робота саме з певним твором (передовсім великого обсягу) вчитиме школярів «приборкувати» значний обсяг інформації, тим самим готуючи молодь до відповіді на «виклики ХХІ століття», комп’ютеризованого «інформаційного суспільства», що є необхідним для кожної сучасної людини.

Ще одним важливим аспектом підготовки учня є надання школяреві у процесі вивчення зарубіжної літератури не лише літературної, а й мовної освіти. Адже жодні лінгвістичні вправи не замінять навичок користування мовою, тобто розвитку мовлення.

Для стимулювання творчості вчителя виділяється резервний час — по 4 години на рік у кожному класі, що становить понад 11% від усієї кількості часу, відведеного на вивчення предмета. Кількість годин на вивчення конкретних тем і творів мають орієнтовний характер. Резервний час учитель може використовувати на власний розсуд: додати години на вивчення програмової теми, увести до кола вивчення додатковий твір.

Під час календарно-тематичного та поурочного планування вчителеві слід враховувати, з одного боку, обсяг і структуру навчального матеріалу програми, запропоновані в розділі «Зміст навчального матеріалу», з другого — конкретні вимоги до видів навчальної діяльності учнів із зарубіжної літератури, закладені до розділу «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» .

Плануючи роботу, вчителю слід пам’ятати, що перевага надається проблемно-тематичному, а не монографічному структуруванню навчального матеріалу.

Пріоритетним напрямом роботи в п’ятому класі має стати формування сталого інтересу до читання творів зарубіжних авторів та виховання культури спілкування з книжкою.

Учитель має застосовувати ефективні засоби стимулювання інтересу як до вміщених у підручниках художніх текстів, так і допоміжної інформації. Це, зокрема, створення «літературних пригод», що їх юні читачі переживатимуть разом із наскрізними персонажамипостмодерний прийом подання серйозних тем літературного життя в оболонці «розважальності» — трансформація теоретико-літературних понять у художні образи, які закарбовуються у дитячій свідомостіігрові форми, які відповідають психологічним особливостям даного вікового контингенту школярів тощо.

Значну увагу у 5 класі варто приділяти роботі із стереотипами дитячого сприйняття літературних текстів, комунікативному аспекту, інтерактивним методикам навчання, практиці залучення учнів до «співтворчості» .

Методичний апарат підручників включає три рівні запитань і завдань. Він також надає учням можливість вільного вибору завдань творчого типу. Учитель має виходити з того, що навчальна книжка написана не для нього, а для його учнів. Вона має своїм головним завданням зробити цікавим для дітей і процес читання, і процес підготовки до уроку. «Пригоди» і «бесіди» наскрізних героїв книжки сприяють розширенню сектора самостійного засвоєння учнями інформаційного матеріалу (що відповідає сучасній вимозі «вчити вчитися»). Тому видається доцільним активно впроваджувати практику читання п’ятикласниками певної «літературної пригоди» наскрізних персонажів підручника, що випереджатиме пояснення нового матеріалу на уроці або ж знайомство учня з художнім текстом. Можна (хоча й зовсім необов’язково) на уроці активізувати настанови на віртуальну співучасть школярів в описуваних подіях або для їх залучення до діалогу навколо питань, порушених наскрізними персонажами підручника. Однак робити це слід дозовано й обґрунтовано. Значно важливішим видається акцентування в класі значущих або дискусійних моментів, що виникають під час «літературних пригод», а також вміщених в ці «пригоди» запитань та завдань. У своїй сукупності вище згадані засоби оновлення методичного апарату сприяють перевтіленню підручника в «книжку про книжки», тобто про мистецтво читання й обговорення художньої літератури.

На забезпечення програми з дисципліни «Зарубіжна література» підготовлено до випуску підручники: «Зарубіжна література. 5 клас» автор Волощук Є.В., «Зарубіжна література. 5 клас» авторів Ковбасенко Ю.І, Ковбасенко Л. В., «Зарубіжна література. 5 клас» авторів Мірошниченко Л.Ф., Клименко Ж. В., «Зарубіжна література. 5 клас» авторів Півнюк Н.О., Чепурко О. М., Гребницька Н.М.

Звичайно, у Програмі та підручниках закладено лише основи для вивчення зарубіжної літератури. Успішний результат залежатиме від конкретної практичної роботи кожного вчителя.