Інституційний розвиток вищого медичного навчального закладу як основа забезпечення якості вищої медичної освіти

Дослідження містить три взаємопов'язані концепти, які зумовлюють реалізацію його провідної мети: методологічний концепт включає фундаментальні концепції щодо реформування медичної та освітньої галузей; теоретичний орієнтує на використання наукового підґрунтя для інституційного розвитку організації; технологічний включає опис конкретних дій навчального закладу з вирішення окресленої проблеми.

За А. Туреном, інституція має позначати не те, що було інституційовано, а те, що є джерелом інституціювання, тобто ті механізми, завдяки яким культурні орієнтири трансформуються в соціальну практику [3].

Отже, інституційний розвиток вищого навчального закладу передбачає: 1) ефективну взаємодію з чималою кількістю різних об'єктів зовнішнього середовища (органи влади, партнери, конкуренти, громадські організації, засоби масової інформації, слухачі тощо); 2) забезпечення попиту на освітні послуги; 3) створення інформаційно збагаченого освітнього середовища; 4) ефективне використання та нарощування ресурсного потенціалу організації; 5) створення гнучкої системи управління.

Загальновідомо, що будь-яка людська діяльність здійснюється на основі уявлення про бажаний результат, шляхи його досягнення й необхідні для цього засоби. Отже, інноваційні зміни, що відбуваються у навчальному закладі, є результатом раціонально організованих процесів реалізації оптимальними шляхами і методами поставлених цілей.

Відтак, для вирішення найважливіших, найактуальніших проблем використовується програмно-цільовий підхід, який ґрунтується на їх комплексному аналізі та побудові системної сукупності дій і заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети, вирішення цільового завдання, що виокремлюється з аналізованих проблем.

Використовуючи програмно-цільовий підхід, Харківською медичною академією післядипломної освіти розроблено і успішно реалізується маркетингова стратегія просування власних освітніх послуг, розширення їх спектра шляхом вивчення ситуації, узгодження з потребами ринку, пошуку ділових партнерів, замовників освітніх послуг та реалізація стратегії через оволодіння викладачами новітніми інтерактивними, індивідуалізованими, командними та проектними технологіями, що включають питання фандрейзингу, процедури подання запитів на державну підтримку та грантові конкурси.

Модернізація усіх сфер життєдіяльності українського суспільства зумовлює необхідність переосмислення якості післядипломної медичної освіти. Це, у свою чергу, вимагає якісно нового рівня надання освітніх послуг закладами післядипломної освіти та створення умов для ефективного, продуктивного навчання фахівців. Результатом такого навчання має стати високий рівень їхньої професійної компетентності, яка визначається ступенем відповідності теоретичних знань та умінь їх практичному використанню у житті і професійній діяльності при розвитку потреб людини у постійному оновленні своїх знань та умінь і неперервним їх удосконаленням.

Такий навчальний процес вимагає змін у професійно-педагогічній діяльності викладача та навчально-пізнавальній діяльності слухача. Для викладача — це перехід від викладання до супроводжуючого навчання, від монологу до взаємодії, від подання готової інформації до дослідного навчання, від оцінки рівня засвоєння знань, умінь, навичок слухачами до визначення рівня їх компетентності. Для слухача — це перехід від сприйняття і запам’ятовування навчальної інформації до усвідомленого, активного навчання, від зовнішньої до внутрішньої мотивації, від знань до компетенцій.

Отже, у Харківській медичній академії післядипломної освіти на заміну моделі навчання, в центрі якої знаходиться викладач, а слухачі пасивно засвоюють інформацію, приходить нова модель навчання, заснована на таких методологічних засадах: в центрі технології навчання — слухач; в основі навчальної діяльності - співробітництво; провідний метод — інтерактивний, слухачі відіграють активну роль у навчанні; сутність технології - розвиток здатності слухачів до самонавчання.

Незаперечною є думка, що післядипломна освіта має забезпечувати інтелектуалізацію інформаційного освітнього простору, створення нового інформаційного поля, що збагатить навчальне середовище та зумовить задоволення освітніх потреб висококваліфікованим фахівцям, професійна діяльність яких необхідна для сталого розвитку суспільства.

Необхідність створення інформаційно збагаченого освітнього середовища вимагає запровадження дистанційного навчання.

Дистанційне навчання як нова педагогічна технологія в системі післядипломної медичної освіти допомагає інтегрувати різноманітні можливості мережі «Інтернет» у навчальний процес, запровадити новітні методи і технології, що відповідають телекомунікаційному середовищу.

Проте при запровадженні дистанційного навчання у ХМАПО на перший план ставилось не впровадження техніки, а відповідне змістове наповнення циклів тематичного удосконалення та інших освітніх послуг.

При виокремленні тем лекцій, семінарських і практичних занять, що виносяться на дистанційне навчання, використовувалися такі критерії відбору:

• — потреби та інтереси слухачів (визначали за результатами анкетування і тестування слухачів);
• — складність навчального матеріалу (розраховували на засадах закону Бредфорда, показника інформаційно-знаннєвих елементів навчального тексту, показників труднощів навчального матеріалу, а саме: інформативність, абстрактність навчальних понять і складність їх структури (І. Підласий, Т. Канівець, Л. Лутченко));
• — при визначенні тем семінарів і практичних робіт виходили із можливостей обговорення питань та контролю виконання у віртуальному режимі.

Реалізація дистанційного навчання у ХМАПО забезпечує отримання слухачем знань у процесі розв’язання змістових завдань, попередньо розроблених викладачем із використанням програмнопедагогічних засобів, що надаються шляхом організації мережевого доступу до серверних ресурсів навчального закладу.

З метою нарощування ресурсного потенціалу в Академії створена система корпоративного підвищення кваліфікації персоналу. Так, для забезпечення практики активного володіння науковопедагогічними працівниками Академії мовами проводяться цикли тематичного удосконалення з англійської та української мов, організовано систематичну роботу Speaking-Club. Започатковано проведення в режимі on-line для науково-педагогічних працівників Академії навчально-демонстраційних сесій з української мови.

Щорічно проводяться олімпіади з англійської мови серед інтернів та конкурс знавців англійської мови серед науково-педагогічних працівників.

Запроваджено практику участі іноземних клінічних ординаторів — носіїв англійської мови — у навчальному процесі циклів тематичного удосконалення з іноземних мов.

Створений оновлюваний освітній портал із набуття і підтримки науково-педагогічними працівниками Академії англомовної компетентності. На порталі розміщуються тестові модулі, на підставі яких визначається рівень опанування науково-педагогічними працівниками англійської мови для цілеспрямованого формування індивідуальних маршрутів навчання та здійснення самоаналізу успішності оволодіння іншомовними компетенціями, е-посібники, відеоуроки, завдання для самостійного опрацювання, презентації, автентичні тексти, аудіозаписи тощо.

За результатами щорічних рейтингових досліджень узагальнюється та оприлюднюється ефективний досвід роботи кафедр Академії, що увійшли у топ-10 найкращих кафедр, та перспективний педагогічний досвід викладачів.

Складовою системи управління якістю післядипломної медичної освіти є створений в Академії підрозділ забезпечення якості освіти, що здійснює аналітико-експертну діяльність, на підставі якої надає своєчасну, релевантну, об'єктивну інформацію для ефективних управлінських рішень. Моніто-рингові дослідження є головним інструментарієм контролю за основними індикаторами статичної та динамічної моделей результативності діяльності підрозділів Академії, її ресурсного потенціалу та інституційного розвитку.

На підґрунті особливостей освітнього моніторингу, його місця в управлінській діяльності визначено такі основні напрями його здійснення в Академії: 1) моніторинг контексту освітнього процесу; 2) моніторинг ресурсів освітнього процесу; 3) моніторинг перебігу освітнього процесу; 4) моніторинг результатів освітнього процесу.

Моніторинг створює інформаційну систему, що передбачає безперервність відстеження перебігу процесів та отримання результатів, а також включає розробку апарату та технологій вимірювання існуючого стану об'єкта, процесу або явища.

Одним із підходів, що використовується для здійснення моніторингових досліджень в Академії, є кваліметричний підхід. Він ґрунтується на найголовніших принципах кваліметрії: урахування взаємозв'язку між складними і простими властивостями об'єктів через створення стандарту відповідної моделі ідеального об'єкта (або якості об'єкта) шляхом декомпозиції для виділення основних параметрів його розвитку [4].

Моніторинг якості післядипломної медичної освіти здійснюється також на основі технології поелементного аналізу, в основу якої покладено змістовно-діяльнісний підхід, що ґрунтується на таксономії цілей Б. Блума, та тестово-операціональний підхід В. Беспалька. Ця технологія моніторингових досліджень якості післядипломної.