Бактеріологічна зброя

Бактеріологічна зброя

Реферат із курсу «Безпека життєдіяльності» студентки 2 курсу ДКТ Сігаєвої Марини Національний Університет «Києво-Могилянська Академія».

Київ — 1997.

Бактеріологічна зброя використовується у вигляді різних боєприпасів, вражаючою силою які є деякі види бактерій. Ці бактерії збуджують інфекційні захворювання, викликають епідемії. Батреріологічна зброя вражає людей, сільськогосподарські рослини та тварин, а також воду й продукти харчування.

Способи застосування бактеріальних засобів авіаційні бомби артилерійські міни та снаряди пакети (мішки, коробки, контейнери), котрі скидають із літаків спеціальні апарати, що розсіюють комах із літаків диверсійні методи Диверсійні методи передбачають навмисне ураження людей через предмети обіходу: одяг, продукти, цигарки тощо.

Під годину розриву бактеріологічних боєприпасів утворюється бактеріальна хмара, що складається із маленьких краплинок рідини чи твердих частинок. Хмара поступово розсіюється й оісідає на грішну землю, уражуючи місцевість, площа якої залежить від кількості рецептури, її властивостей та швидкості вітру.

Особливості ураження бактеріальними засобами Людина, уражена бактеріальними засобами, захворює не відразу, майже завжди спочатку проходити скритий (інкубаційний) період, под годину якого зернятко не виявляє собі зовнішніми ознаками. Деякі захворювання (чума, віспа, холера) здатні передаватися від хворої людини до здорової й можуть викликати епідемії. Встановити факт застосування бактеріальних засобів й визначити вид збуджувача досить складно, бо ані мікроби, ані токсини не мають ані кольору, ані запаху, ані смаку, а ефект їхнього дії може проявитися через значний проміжок години. Аби виявити бактеріальні ураження необхідні тривалі лабораторні дослідження, що не дозволяє своєчасно провести відповідні антиепідемічні заходи.

Бактеріальні засоби Бактеріальні засоби це хвороботворні мікроби та токсини, котрі смердоті виробляють. Для зарядження бактеріологічної зброї використовують збуджувачів таких захворювань: чума, холера, сибірська виразка, ботулізм.

А) Чума — це гостра інфекційна кісточка. Збуджувачем є мікроб, який не здатний жити поза організмом людини. Проте, в мокроті людини він життєздатний близько десяти днів. Інкубаційний період триває 1 — 3 доби. Захворювання починається загальною слабкістю, лихоманкою, головним болем, високою температурою та запамороченнями. Найбільш небезпечна легенева форма чуми. Захворіти нею можна, вдихаючи повітря, що містить збуджувач чуми. Ознака захворювання: крім поганого загального стану з’являється біль в груд, кашель. Хворий швидко втрачає сили, можлива втрата свідомості; смерть настає внаслідок зростаючої серцево-судинної слабкості. Захворювання триває від двох до чотирьох діб.

Б) Холера — гостре інфекційне захворювання, яку швидко поширюється й характеризується важким перебігом. Збудник холери — холерний вібріон — нестійкий до зовнішнього середовища, в воді зберігається кілька місяців. Інкубаційний період холери триває від декількох часів до шести діб, в середньому 1 — 3 доби.

Основні ознаки враження холерою: блювота, розлад шлунку, судома; рвотні маси хворого приймають вигляд рисового відвару. Втрачається велика кількість рідини, хворий швидко худне, температура тіла падає до 350. Іноді хворба закінчується смертю.

В) Сибірська виразка — захворювання, що вражає головним чином сільськогосподарських тварин, а від них може передаватися людям. Збуджувач сибірської виразки попадє до організму через дихальні шляхи, травну систему, пошкоджену шкіру. Захворювання настає через 1−3 доби; воно та має три форми: легенну, кишкову та нашкірну.

Легенна форма сибірської виразки це специфічне запалення легень: температура тіла підвищується, з’являється кашель із виділенням кров’янистої мокроти, сердцева діяльність послаблена. Якщо хворбу не лікувати, через 2−3 дні настає смерть.

Кишкова форма хвороби вражає кишечник виразкою, проявляється гострим болем у животі, кров’яною рвотою, розладом шлунку; смерть настає за 3−4 дні.

Нашкірна форма сибірської виразки найчастіше вражає відкриті частини тіла (руки, ноги, шию, обличчя). На місці попадання мікробів збуджувача з’являється пляма, котра через 12−15 часів перетворюється на пухирець із кров’янистою чи мутною рідиною. Пухирець із годиною лопається, утворюючи чорний струп, навколо якого з’являються нові пухирці, які збільшують ролзмір струпу до 9 див у діаметрі (карбункул).

Якщо карбункул прорветься, можливе зараження крові та смерть. При сприятливому перебігу хвороби температура спадає через 5−6 діб, поступово зникають прояви хвороби.

Г) Ботулізм викликаєся відповідним токсином, що є одним із найсильніших отрут, відомих на сьогодні.

Ураження йде через дихальні шляхи, травну систему, пошкоджену шкіру та слизової оболонки. Інкубаційний період — від 2 часів до однієї доби.

Токсин ботулізму вражає нервову систему, викликає нервово-паралітичні прояви. Спочатку з’являється загальна слабкість, запаморочення, порушення травної системи; потім спостерігаються паралітичні прояви: параліч головних м’язів, м «язів язика, гортані, м «язів обличчя; далі йде параліч м «язів шлунку та кишечника. Температура тіла хворого нижче за нормальну. Іноді смерть настає через кілька часів после початку захворювання внаслідок паралічу дихання.