Облік розрахунків з різними дебіторами

МІНІСТЕРВСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ТА НАУКИ

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ» м. КОБЕЛЯКИ

КУРСОВА РОБОТА

На тему: «Облік розрахунків з різними дебіторами»

м. Кобеляки

2011р.

ВСТУП

Докорінна перебудова економічних відносин в агропромисловому комплексі на сучасному етапі потребує раціональної організації бухгалтерського обліку та підвищення його ролі в управлінні господарською діяльністю. Це дозволяє не тільки виявляти приховані резерви, викривати порушення режиму економії, паливної та фінансової дисципліни, але й попереджувати та вчасно усувати можливі витрати та необґрунтовані витрати. Бухгалтерський облік створює передумови до максимального використання виявлених резерві, соціального та економічного витрачання виявлених резервів, цільового та економного витрачання коштів відповідно до затверджених кошторисів витрат.

Бухгалтерський облік на сільськогосподарський підприємствах повинен бути організований таким чином, виходячи з зазначених вимог, щоб забезпечити повноту даних про наявність основних засобів, тварин, насіння та кормів, мінеральних добрив, отрутохімікатів, пального та мастил, запасних частин, інших матеріалів на будь-яку дату, а також про всі їх надходження і вибуття за певний проміжок часу; своєчасність проведення розрахунків з постачальниками за придбані запаси чи надані послуги (виконані роботи), а також по сплаті кредитів і податків; чітке відображення витрат виробництва, повне оприбуткування виробленої продукції, достовірність її калькуляції і оцінку при переробці та реалізації для вивчення фінансових результатів; чіткий контроль за виконання договірних зобов’язань щодо обсягів і строків реалізації продукції, правильності застосування реалізаційних цін, знижок і націнок до них, складання точної, повної та своєчасної звітності.

Бухгалтерський облік як система передбачає використання такої його підсистеми як управлінський облік, що дає змогу надати керівництву підприємства оперативну економічну інформацію, яка створює можливості планування та контролю ефективності використання засобів підприємства.

Управлінський облік — це підготовка, інтерпретація, узагальнення, накопичення, оформлення та передача інформації управлінському персоналу для прийняття ним відповідних рішень.

Дана інформаційна система має внутрішній характер і пристосована до потреб конкретного підприємства, тобто є індивідуалізованою.

Удосконалення бухгалтерського обліку, посилення його контрольних функцій за господарською діяльністю підприємств є основою зміцнення фінансової дисципліни. Здійснюючи суцільне та безперервне відображення всіх операцій, пов’язаних з веденням господарської діяльності, бухгалтерський управлінський облік дозволяє не тільки систематично зіставляти їх з затвердженими нормативами, але й встановлювати причини відхилень фактичних витрат від затверджених нормативів, визначити найбільш ефективні норми витрат, підвищувати рівень бюджетного та кошторисного планування.

Бюджетна установа відповідно до діючого законодавства не повинна мати ніяких боргових зобов’язань. Однак у практичній діяльності трапляються випадки утворення дебіторської заборгованості. Вона виникає у зв’язку з тим, що бюджетна установа має право перераховувати гроші авансом.

Під дебіторами розуміють підприємства, організації, фізичних осіб, які мають відносно даної установи дебіторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість — це заборгованість інших організацій, фізичних осіб, підприємств перед даною установою.

1. РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Загальні положення бухгалтерського обліку

16.07.1999р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Цей закон зокрема закріпив використання при реформуванні бухгалтерського обліку в нашій країні міжнародних стандартів фінансової звітності.

Бухгалтерський облік — це спосіб документального спостереження, відображення й контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників (підприємств, організацій, спільних підприємств, акціонерних товариств), а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень. Облік ведеться у вартісному, натуральному та трудовому вимірниках. Він ґрунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних правових актів, тобто на основі правових чинників, що передбачає виникнення виробничих госпрозрахунків підрозділів.

Завданнями бухгалтерського обліку є:

ь Виявлення обсягу випуску продукції;

ь Придбання товарів і сировини, виявлення фактичних витрат на виготовлення продукції;

ь Реалізація товарів;

ь Аналіз та контроль за собівартістю продукції;

ь Зниження собівартості;

ь Визначення та аналіз кінцевих результатів діяльності підприємства.

Предметом бухгалтерського обліку є господарські факти, явища та процеси, що зумовлюють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення.

Процес бухгалтерського обліку охоплює усе виробництво, розподіл, обіг та споживання продукції, що виготовляється.

Метод бухгалтерського обліку — це сукупність прийомів та процесів, за допомогою яких в обліку відображається уся господарська діяльність підприємства.

Метод бухгалтерського обліку має ряд елементів. Головні з них:

Документація. За допомогою документації відображаються господарські операції підприємства у визначених носіях — на технічних носіях чи паперових бланках.

Інвентаризація. Це спосіб перевірки наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом обміру, оцінки, перерахування всіх залишків господарських засобів і порівняння з даними бухгалтерського обліку.

Бухгалтерські рахунки. Вони призначені для обліку руху та наявності господарських засобів, коштів та їх джерел.

Подвійний запис. Подвійний запис випливає із фінансово-економічної суті відображення господарських операцій.

ь Оцінка. Це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству;

ь Калькуляція. В перекладі з латинської мови означає «набирати», тобто набирати витрати з метою визначення собівартості товарів та послуг, як в цілому так і по одинці;

ь Баланс. Він складається на підставі звірених даних аналітичного і синтетичного обліку на кінець кварталу. Дані статей Балансу «На початку року» повинен мати такі ж дані, як у Балансі «На кінець року» за попередній рік.

Побудова бухгалтерського обліку залежить від розвитку всіх чинників, що зумовлюють його суть. Так, застосування ПЕОМ дає можливість одному працівникові оперувати нормативною технологічною, обліковою правовою інформацією, що підносить інтегрованість бухгалтерського обліку в системі управління на вищий рівень, породжуючи нову якість обліку й нові чинники його побудови.

На відміну від інших видів обліку бухгалтерський облік забезпечує суцільну реєстрацію всіх господарських операцій на підставі документів первинного обліку.

Бухгалтерський облік базується на документуванні всіх господарських процесів і проведення періодичних інвентаризацій, забезпечує виявлення та мобілізацію резервів підприємства з метою зниження собівартості продукції (робіт, послуг).

Основними умовами правильної організації бухгалтерського обліку є підвищення його технічного озброєння.

Бухгалтерський облік у промисловості, як і в інших галузях народного господарства, є одним з найважливіших джерел економічної інформації, засобом контролю з роботою підприємства і знаряддям охорони власності.

Дані поточного бухгалтерського обліку (облікові документи, записи) потрібні насамперед працівникам самих підприємств у їхній повсякденній роботі, також вони є основою для складання фінансової звітності підприємств.

На виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1706 від 28 жовтня 1998р., бухгалтерський облік має задовольняти певним вимогам.

Перша вимога — раціональність та економічність побудови бухгалтерського обліку.

Раціонально організаційний і добре поставлений облік — основа правильного ведення господарства.

Для виконання вимоги бухгалтерського обліку облікові працівники мають бути добре обізнані у своїй справі, набуваючи для цього необхідні теоретичні та практичні знання й постійно підвищувати кваліфікацію.

Друга вимога — ясність і зрозумілість обліку.

Третя вимога — простота, чіткість, точність і повнота поточних і звітних даних, усунення серйозних недоліків в організації бухгалтерського обліку і посилення його ролі в здійсненні контролю за господарською діяльністю, надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Четверта вимога — дійовість і достовірність поточних і звітних даних згідно з Положенням (стандартом) 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», схваленим Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України.

Помилки, породжувані неуважним ставленням працівників бухгалтерського обліку до своїх обов’язків призводять до за планування облікових даних, а це створює можливість для зловживань та крадіжок власності підприємства.

П’ята вимога — порівнювання звітних даних періоду з даними за минулі звітні періоди, планами, прогнозами даними бізнес-планів підприємства. При цьому необхідна єдина оцінка об'єктів, єдність показників за об'єктами обліку та фінансової звітності.

Предметом бухгалтерського обліку є окремі сторони багатогранного процесу розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси (операції), що зумовлюють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення. Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення — тобто виробництва, розподіл, обіг та споживання. Так, на цукровому заводі предметом бухгалтерського обліку є процес виробництва, реалізації цукру тощо; на машинобудівельному підприємстві - процес виробництва машин, обладнання та їх відтворення. Таким чином, предмет бухгалтерського обліку вивчає стан і використання засобів підприємства в процесі господарської діяльності та джерел їх утворення.

Об'єктами бухгалтерського обліку підприємства є господарські засоби й джерела господарських засобів.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні господарські засоби підприємства групують за трьома ознаками:

ь Необоротні активи.

ь Оборотні активи.

ь Витрати майбутніх періодів.

ь До необоротних активів належить:

а) Нематеріальні активи — це придбані права користування природними ресурсами, майном, об'єктами, інтелектуальної власності.

б) Основні засоби, до яких належать будівлі, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, тварини робочі й продуктивні.

в) Інші необоротні активи до яких належать:

— незавершене будівництво;

— довгострокові фінансові інвестиції;

— довгострокова фінансова заборгованість;

— відстрочені податкові кредити;

— інші необоротні активи.

2. До оборотних активі належать:

а) Засоби;

б) Дебіторська заборгованість;

в) Грошові кошти та їхні еквіваленти.

3. До витрат майбутніх періодів належать витрати, що здійснені у даному звітному періоді, але відносять до наступних звітних періодів.

1.2 Загальна характеристика установи

Кобеляцька міська рада знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вулиця Леніна, 29.

Кобеляцька міська рада — представницький орган місцевого самоврядування, що обраний членами територіальної громади і відповідно до Закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Загальний склад Кобеляцької міської ради визначений в межах, визначених Законом України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» і налічує 33 депутати.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

Для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належить до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету рада створює постійні комісії. Постійні комісії обираються радою з числа депутатів ради на строк її повноважень у складі голови і членів комісії.

Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста, селища, міста. Він здійснює три основні функції:

1) представляє територіальну громаду у відношеннях з іншими територіальними громадами, органами державної влади, підприємствами, установами і організаціями;

2) головує на пленарних засіданнях міської ради;

3) очолює виконавчий комітет міської ради.

Виконавчий комітет ради утворюється відповідною радою на строк її повноважень і складі відповідно, міського голови, заступника міського голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів. До складу виконавчого комітету міської ради входить також за посадою секретар міської ради.

Кількісний склад виконавчого комітету Кобеляцької міської ради визначається радою і налічує 8 осіб. Персональний склад виконавчого комітету затверджується відповідною радою за пропозицією міського голови (п. 2 т. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Основною формою роботи виконавчого комітету ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно міським, а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Виконавчий орган Кобеляцької міської ради несе відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними та фізичними особами.

Повноваження міської ради може бути припинено громадою тоді, коли вона приймає рішення з порушенням Конституції та законів України, прав і свобод громадян, не вирішує питань, віднесених до її відома, не поводить без повноважних причин сесій міської ради, у встановлені законом строки. Рішення про це приймає міський референдум, який проводиться на вимогу не менш як однієї десятої частини громадян, що мають право голосу, або з ініціативи міського голови.

1.3 Первинний облік

Облік дебіторської заборгованості в бюджетних установах ведеться на рахунку 36 «Розрахунки з іншими дебіторами «.

Основними видами дебіторської заборгованості в бюджетних установах є:

ь розрахунки в порядку планових платежів;

ь розрахунки з підзвітними особами;

ь розрахунки за відшкодування завданих збитків;

ь розрахунки з іншими дебіторами.

Розрахунки в порядку планових платежів Розрахунки в порядку планових платежів у бюджетних установах застосовуються за наявності постійних господарських зв’язків з різними установами та організаціями за поставками матеріальних цінностей і наданням послуг, наприклад, при розрахунках з продовольчими базами за продукти харчування, з госпрозрахунковими аптеками за медикаменти, з організаціями громадського харчування за отримані талони на харчування учнів, з автопідприємствами за послуги автотранспорту.

Розрахунки з постачальниками в порядку планових платежів здійснюються не за кожною окремою угодою, пов’язаною з відвантаженням товару чи наданням послуг, а шляхом періодичного перерахування постачальнику коштів з поточних чи реєстраційних рахунків шляхом виписування платіжних доручень у строки і в розмірах, наперед обумовлених сторонами.

Сума кожного планового платежу і строки перерахування встановлюються сторонами на поточний місяць (квартал) виходячи з періодичності платежів і з обсягів поставок, закупок чи надання послуг за договорами чи угодами або фактичної поставки за минулий місяць.

Щомісячно постачальник і бухгалтерія платника уточнюють стан розрахунків відповідно до вартості фактично отриманих матеріальних цінностей чи наданих послуг і здійснюють перерахунок і відповідний платіж в порядку, обумовленому в договорі чи угоді. Звірка розрахунків оформляється актом і забезпечує відповідність перерахованих плановими платежами сум вартості отриманих товарів чи наданих послуг, запобігає порушенням платіжної і фінансової дисципліни.

Для обліку розрахунків з постачальниками в порядку планових платежів передбачено субрахунок 361 «Розрахунки в порядку планових платежів». За дебетом цього субрахунку записуються суми перерахованих планових платежів, за кредитом — записується вартість отриманих матеріальних цінностей, прийнятих робіт і послуг.

Векселі отримані - це заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами з відвантаженої продукції (товарів), вико­наних робіт і наданих послуг, які забезпечені одержаними векселями.

Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання особи, що його видала (векселедавця), сплатити певну суму по настанні встановленого терміну на користь власника векселя (векселеотримувача).

Застосовуються два види векселів: прості та переказні.

Простий вексель виписується позичальником (векселедавцем) і містить нічим не обумовлене зобов’язання сплатити певну суму грошей кредитору (векселеотримувачу).

Переказний вексель (тратта) виписується кредитором (векселедавцем) і містить нічим не обумовлену пропозицію позичальникові сплатити певну суму грошей третій особі.

Для обліку векселів одержаних використовуються:

Ї субрахунок 162 «Довгострокові векселі одержані»;

Ї рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані».

На субрахунку 162 «Довгострокові векселі одержані» ведеться облік векселів, отриманих як забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.

На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, які забезпечені векселями.

Рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» має такі субрахунки:

Ї 341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті»;

Ї 342 «Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті».

За дебетом рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані» відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом — отримання коштів для погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.

1.4 Аналітичний та синтетичний облік

Аналітичний облік розрахунків за субрахунком 361 «Розрахунки в порядку планових платежів «ведеться в меморіальному ордері № 7, в якому для кожного постачальника відводиться необхідна кількість рядків для відображення операцій протягом місяця. Записи у відомість здійснюються за кожним документом (платіжне доручення, накладна, рахунок) в міру здійснення операцій, але не пізніше наступного дня після надходження документів до бухгалтерії.

Облік розрахунків з постачальниками в порядку планових платежів може також вестись на картках ф. № 292-а або у книгах ф. № 292.

Розрахунки за відшкодування завданих збитків У практичній діяльності бюджетних установ мають місце випадки, коли в результаті перевірок, ревізій, інвентаризацій виявляються суми нестач, розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, а також суми від псування матеріальних цінностей, які повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб.

Облік розрахунків за зазначеними сумами ведеться на субрахунку 363 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків «. У дебет цього субрахунку на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів, порівняльних відомостей) записується сума завданих збитків; за кредитом — записуються суми, що надійшли в касу або утримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків.

Розмір збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей, включаючи м’ясо і м’ясопродукти, молоко і молочні продукти, визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [ (Бв — А) * Іінф + Азб + ПДВ] * 2

де, Рз — розмір збитків, грн.;

Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей, грн.;

А — амортизаційні відрахування (знос), грн.;

Іінф — загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі визначених Держкомстатом індексів інфляції;

Азб — розмір акцизного збору, грн.;

ПДВ — розмір податку на додану вартість, грн.

Сума збитків від нестачі іноземної валюти визначається в трикратному розмірі в перерахунку на грошову одиницю України за курсом НБУ.

Виявлені нестачі відносяться на винних осіб у сумі, яка вказана в акті перевірки чи ревізії. Протягом п’яти днів після встановлення нестач і розкрадання матеріали повинні бути подані в слідчі органи для пред’явлення цивільного позову. При отриманні рішення суду суми збитків, віднесені на матеріально відповідальних осіб, мають бути уточнені відповідно до виконавчого листа судового органу.

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах. Аналітичний облік ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожною винною особою. У заголовку картки вказується заборгованість, прізвище, ім'я, по батькові винної особи, дата виникнення заборгованості та сума збитків.

Розрахунки з іншими дебіторами

Інші дебітори — це установи, організації, особи, крім тих з них, розрахунки з якими обліковують на решті субрахунків класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи «.

Для обліку розрахунків з іншими дебіторами призначено субрахунок 364 «Розрахунки з іншими дебіторами «. За дебетом цього субрахунку записується збільшення дебіторської заборгованості, а за кредитом — її погашення.

На субрахунку 364 «Розрахунки з іншими дебіторами «обліковуються розрахунки з іншими дебіторами установи, а саме розрахунки за матеріальні цінності, за виконані роботи та надані послуги, за пред’явленими рахунками, розрахунки за претензіями і боргами, а також розрахунки із студентами та учнями навчальних закладів за користування гуртожитком і постільними речами.

Облік розрахунків із дебіторами ведуть позиційним способом у меморіальному ордері № 4.

Аналітичний облік на субрахунку 162 та рахунку 34 ведеться за кожним одержаним векселем.

У разі реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на суму, забезпечену векселями, у бухгалтерському обліку робиться запис:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані»;

Кредит 70 «Доходи від реалізації» з одночасним списанням собівартості реалізованих товарів, робіт і послуг.

Якщо підприємство відображає реалізацію продукції, робіт і послуг в обліку в міру подолання розрахункових документів покупцям (замовникам), то при одержанні векселів необхідно зробити запис:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані»;

Кредит 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Аналогічно в бухгалтерському обліку відображаються операції, пов’язані з одержанням векселів у забезпечення інших видів дебіторської заборгованості.

Наприклад, забезпечення означеної заборгованості за здані в оренду приміщення векселем відображаються записом:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані»;

Кредит 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Під час погашення заборгованості, забезпеченої векселями, необхідно зробити такі записи:

1) при погашенні векселя грошовими коштами:

Дебет 30 «Каса»;

Кредит 31 «Рахунки в банках»;

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані»;

2) у разі погашення векселя іншими, ніж грошові кошти, засобами:

Дебет 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;

Дебет 68 «Розрахунки за іншими операціями»;

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані».

Розрізняють векселі відсоткові та безвідсоткові.

Відсотковий вексель — це вексель, на якому зазначена сума погашення та відсоток, який буде сплачено векселеодержувачу за відстрочення платежу. Нарахування доходів за відсотковим векселем здійснюється в момент погашення останнього.

Сума відсотка нараховується за формулою:

Підприємством було реалізовано товарів на 6000 грн. на умовах комерційного (товарного) кредиту. Від покупця було отримано вексель номінальною вартістю 6000 грн. за ставкою 20% (16,67% + 3,33% ПДВ) на рік (із щомісячним нарахуванням) і строком на 90 днів. Сума відсотка за таким векселем становить:

6000 Ч 0,20 Ч 90: 360 = 300 (грн.),

у тому числі ПДВ — 50 грн.

Облік векселя до моменту погашення в бухгалтерському обліку підприємства буде відображено так (у прикладі не наводяться записи пов’язані з відображенням фінансового результату від реалізації):

1) отримання векселя від покупця, грн.:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані» 6000

Кредит 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 6000

2) нарахування відсотків за векселем за місяць (щомісячно до погашення) (300: 3), грн.:

Дебет 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» 100

Кредит 732 «Відсотки одержані» 100

3) відображення суми податкових зобов’язань із ПДВ, грн.:

Дебет 732 «Відсотки одержані» 16,67

Кредит 641 «Розрахунки за податками» 16,67

4) погашення векселя грошовими коштами, грн.:

Дебет 31 «Рахунки в банках» 6300

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані» 6000

Кредит 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» 300

У цьому прикладі 6000 грн. — номінальна вартість векселя, а 6300 грн. — вартість погашення векселя.

Якщо підприємство отримує безвідсотковий вексель, то вартість погашення дорівнює номінальній вартості та вже включає відсотки.

01.03.2000 р. підприємством «Промінь» було реалізовано товарів на суму 4200 грн. на умовах комерційного (товарного) кредиту й отримано вексель на суму 4680 грн. терміном на 2 місяці. Плата за відстрочення платежу становить 400 грн., крім того сума ПДВ, включена до вартості векселя, — 80 грн. 30.04.2000 р. вексель було погашено.

У бухгалтерському обліку підприємства ці події будуть відображені такими записами (у прикладі не наводяться записи, пов’язані з відображенням доходу від реалізації):

1) 01.03.2000 року — отримання векселя: на вартість реалізованих товарів, грн.:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані» 4200

Кредит 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 4200

Ї на суму відсотків, грн.:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані» 480

Кредит 69 «Доходи майбутніх періодів» 480

2) 31.03.2000 р. та 30.04.2000 р. — нарахування відсотків за місяць (480: 2), грн.:

Дебет 69 «Доходи майбутніх періодів» 240

Кредит 732 «Відсотки одержані» 240

Відображення податкових зобов’язань із ПДВ, грн.;

Дебет 732 «Відсотки одержані» 40

Кредит 641 «Розрахунки за податками» 40

3) 30.04.2000 р. — погашення векселя грошовими коштами ми, грн.:

Дебет 31 «Рахунки в банках» 4680

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані» 4680

Підприємство може продати вексель, який був отриманий як забезпечення дебіторської заборгованості, достроково, до закінчення терміну його сплати. У бухгалтерському обліку ця подія буде відображена такими записами:

1) на суму отриманих грошових коштів:

Дебет 31 «Рахунки в банках»

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані».

2) на суму дисконту:

Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані».

Підприємство отримало вексель за реалізовані товари на суму 8000 грн. Через 20 днів вексель було погашено у банку за 7500 грн. Сума дисконту становить:

8000 — 7500 — 500 (грн.).

У бухгалтерському обліку необхідно зробити такі записи:

1) отримання векселя в оплату за товар, грн.:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані» 8000

Кредит 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 8000

2) урахування векселя банком, грн.:

Дебет 31 «Рахунки в банках» 7500

Дебет 949 «Інші витрати операційної діяльності» 500

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані» 8000

Продаж отриманих векселів фінансовим установам та банкам називається дисконтуванням векселя.

Продаж векселя дає можливість векселеодержувачу раніше отримати гроші за реалізовані товари та утворює умовне зобов’язання перед третьою стороною. Це означає, що векселеодержувач бере на себе зобов’язання щодо сплати за векселем третій стороні, якщо векселедавець не зможе вчасно його погасити.

Умовні забезпечення обліковуються на забалансовому рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані» і розкриваються підприємством у Примітках до фінансових звітів.

Оперативний контроль за платежами за одержаними векселями ведеться за допомогою картотеки, упорядкованої за термінами погашення заборгованості.

Одержані векселі зберігаються підприємством самостійно або передаються з цією метою банку. Векселі, що є на підприємстві, знаходяться в його касі поряд з готівкою відповідно до Порядку ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.02.95 р. № 21 (зі змінами та доповненнями). На всі векселі, що зберігаються на підприємстві, складаються описи, де вказуються назва платника, сума й строк погашення заборгованості за векселем. При погашенні заборгованості, забезпеченої векселями, в описі робиться відповідна помітка й указується дата виписки банку або іншого належного документа.

Якщо отримані підприємством векселі здаються на збереження банку, то в регістрах аналітичного обліку робиться помітка про відповідний документ, одержаний від банку. Суми винагороди, сплачені останньому за послуги зі зберігання векселів, відносяться на рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Бланки векселів є бланками суворої звітності, для їх обліку використовується забалансовий рахунок 08 «Бланки суворого обліку». Аналітичний облік на рахунку ведеться за видами бланків.

У процесі діяльності підприємства виникає поточна дебіторська заборгованість, яка не пов’язана з реалізацією товарів, робіт та послуг. Для обліку розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами, авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями та іншими операціями використовується рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

За дебетом рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення чи списання.

Рахунок 37 «Розрахунки з іншими дебіторами» має такі субрахунки:

ь 371 «Розрахунки за виданими авансами»;

ь 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

ь 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»;

ь 374 «Розрахунки за претензіями»;

ь 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

ь 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок»

ь 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Аналітичний облік на субрахунках ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Розглянемо особливості обліку на цих субрахунках.

Для обліку розрахунків за авансами, виданими іншим підприємствам, використовується субрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами».

За дебетом цього субрахунку обліковуються суми виданих авансів, а також суми, сплачені за рахунками за виконані роботи з проміжних рахунків.

Сплата постачальникам авансових платежів відображається такими записами:

Дебет 371 «Розрахунки за виданими авансами»

Кредит 30 «Каса»

або Кредит 31 «Рахунки в банках»

або Кредит 33 «Інші кошти».

За кредитом субрахунку 371 обліковуються суми, погашені зарахуваннями під час розрахунків за поставлені матеріали, товари, виконані роботи, суми авансів, повернені постачальниками та підрядниками як невикористані, тощо. Ці події відображаються в бухгалтерському обліку такими записами:

Дебет 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

або

Дебет 30 «Каса»

або

Дебет 31 «Рахунки в банках»

Кредит 371 «Розрахунки за виданими авансами».

У процесі діяльності підприємства мають місце господарські операції, які пов’язані з видачею грошей підзвітним особам. Службовці отримують грошові кошти на різні цілі - закупівлю запасів, матеріалів, товарів, поїздок у відрядження тощо.

Видача під звіт грошових коштів підзвітним особам і строки та порядок їх звіту перед підприємством регламентуються Порядком ведення касових операцій у національній валюті України.

Норми відшкодування витрат на відрядження встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон» (зі змінами та доповненнями).

Видача готівки проводиться з каси підприємства за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами.

Для обліку підзвітних сум у бухгалтерському обліку використовується субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами». За дебетом субрахунку обліковуються суми, видані під звіт, за кредитом — підтверджені звітами та документами, а також повернені невикористані суми.

Це відображається такими записами:

видача грошових коштів з каси підзвітній особі:

Дебет 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

Кредит 30 «Каса».

Підзвітна особа складає звіт про витрачені кошти. На підставі затвердженого звіту здійснюються записи в бухгалтерських регістрах:

1) придбання товарно-матеріальних цінностей за рахунок підзвітних сум:

Дебет 20 «Виробничі запаси»;

Дебет 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;

Дебет 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

Дебет 28 «Товари»;

Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

2) оплата витрат, пов’язаних з виробництвом, збутом, управлінням, та витрати на відрядження:

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»;

Дебет 92 «Адміністративні витрати»;

Дебет 93 «Витрати на збут»;

Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»;

Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

3) повернення невитрачених підзвітних сум:

Дебет 30 «Каса»;

Дебет 31 «Рахунки в банках»;

Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

4) утримання неповернених підзвітних сум із заробітної плати службовцям:

Дебет 66 «Розрахунки з оплати праці»;

Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Аналітичний облік на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» ведеться щодо кожної підзвітної особи та кожного отриманого авансу окремо. Сальдо субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» може бути як дебетовим, так і кредитовим. У Балансі сальдо із субрахунку відображається розгорнуто: дебетове сальдо — у складі оборотних активів у рядку 210 «Інша поточна дебіторська заборгованість», кредитове сальдо — у складі поточних зобов’язань у рядку 610 «Інші поточні зобов’язання».

На субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриман­ню. За дебетом рахунка відображається нарахування дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення.

Відображається це такими записами:

1) нарахування доходів:

Дебет 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»;

Кредит 73 «Інші фінансові доходи»;

Кредит 74 «Інші доходи»;

2) отримання нарахованих доходів:

Дебет 30 «Каса» (при внесенні грошових коштів у касу підприємства) або

Дебет 31 «Рахунки в банках» (у разі внесення грошових коштів на рахунки в банку);

Дебет 15 «Капітальні інвестиції» (при отриманні основних засобів, нематеріальних активів);

Кредит 373 «Розрахунки за нарахованими доходами».

Виникнення розрахунків за претензіями на підприємстві пов’язане з нестачею товарів під час постачання, отриманням товарів невідповідної якості, помилковим списанням банком грошових коштів із розрахункового рахунка і т. д.

Розрахунки за претензіями обліковуються на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями».

За дебетом субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» відображаються:

Ї розрахунки за претензіями до постачальників і підрядників, транспортних організацій щодо виявлених розбіжностей цін, тарифів, які були застережені в договорах, помилках у розрахунках;

Ї розрахунки за претензіями до постачальників матеріалів, товарів щодо якості поставлених запасів, яка не відповідає вимогам договору;

Ї розрахунки за претензіями щодо нестач у процесі постачання;

Ї втрат від простоїв автотранспорту та браку з вини постачальників.

Усі вищезазначені події відображаються в бухгалтерському обліку таким записом:

Дебет 374 «Розрахунки за претензіями»;

Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;

Ї розрахунки за штрафами, пенею і неустойками, які стягуються з постачальників і замовників за невиконання договірних зобов’язань, у розмірах, зазначених у договорі або присуджених арбітражним судом. У бухгалтерському обліку це відображається записом:

Дебет 374 «Розрахунки за претензіями»;

Кредит 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки»;

Ї розрахунки за претензіями щодо помилково списаних грошових коштів і розрахункових рахунків підприємства установами банків. Відображаються записом:

Дебет 374 «Розрахунки за претензіями»;

Кредит 31 «Рахунки в банках»;

Ї розрахунки за претензіями щодо виданих авансів при порушенні договорів поставок тощо:

Дебет 374 «Розрахунки за претензіями»;

Кредит 371 «Розрахунки за виданими авансами».

За кредитом субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» відображається списання сум претензій у кореспонденції з рахунками: 1) грошових коштів — при зарахуванні претензійних сум:

Дебет 30 «Каса»;

Дебет 31 «Рахунки в банках»;

Кредит 374 «Розрахунки за претензіями»;

2) витрат — якщо постачальники відмовляються від претензійних сум або суд відхиляє претензії:

Дебет 949 «Інші витрати операційної діяльності»

Кредит 374 «Розрахунки за претензіями».

Суми претензій, які відхиляються арбітражним судом та не будуть відшкодовані, повертаються на рахунки, з яких вони були списані.

Підставою для записів операцій на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» є акти приймання вантажів, рішення арбітражних органів, письмові погодження постачальників на задоволення претензій, а також виписки банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

Аналітичний облік розрахунків за претензіями ведеться за кожним дебітором окремо.

Нестачі та збитки на підприємстві можуть бути виявлені в результаті проведення інвентаризації майна, грошових коштів і цінних паперів.

Оцінка збитків від нестач, пошкоджень і крадіжок здійснюється згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 (зі змінами та доповненнями), а також Законом України від 06.06.1995 р. № 217/95-ВР «Про визначення збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням,

знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" (зі змінами й доповненнями).

Бухгалтерський облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач і розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено, здійснюється на субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків». За дебетом цього субрахунку відображаються суми виявлених нестач, а за кредитом — списання цих сум.

У разі виявленні нестач і втрат у бухгалтерському обліку проводиться запис:

Дебет 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»;

Кредит 30 «Каса».

Одночасно суми невідшкодованих нестач обліковуються на забалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей», на якому ведеться аналітичний облік за кожним боржником окремо.

Після встановлення конкретних винуватців суми списуються з забалансового субрахунку з одночасними записами в бухгалтерському обліку:

Дебет 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

Кредит 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Якщо нестачі відшкодовуються винуватцем грошовими коштами, робиться запис:

Дебет 30 «Каса»;

Дебет 31 «Рахунки в банках»;

Кредит 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

Якщо нестачі утримуються із заробітної плати винуватця, це відображається записом:

Дебет 66 «Розрахунки з оплати праці»;

Кредит 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

У цьому розділі були наведені бухгалтерські записи, пов’язані з нестачею грошових коштів у касі підприємства. Відображення в бухгалтерському обліку нестач та збитків, пов’язаних з матеріальними цінностями, розглянуто в розділах 2 і 3.

Аналітичний облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків ведеться за кожним дебітором окремо.

На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік дебіторської заборгованості, яка не знайшла свого відображення на інших рахунках і субрахунках, а саме: усі види розрахунків із працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), розрахунки за орендними операціями, розрахунки, пов’язані зі здійсненням спільної діяльності, з реалізацією необоротних активів і запасів (крім реалізації, пов’язаної з основною діяльністю) та інші розрахунки.

За дебетом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення чи списання.

Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в Балансі в складі необоротних активів.

Поточна дебіторська заборгованість відображається в Балансі в складі оборотних активів.

У Примітках до фінансової звітності необхідно розкривати таку інформації щодо дебіторської заборгованості:

Ї перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості;

Ї перелік дебіторів і суми погашення дебіторської заборгованості пов’язаних сторін виділенням внутрішньо групового сальдо дебіторської заборгованості;

Ї склад і суми статті Балансу «Інша поточна дебіторська заборгованість»;

Ї метод визначення величини резерву сумнівних боргів;

Ї сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

Витрати майбутніх періодів — це витрати, які здійснені у звітному періоді, але відносяться до наступного (або наступних) облікових періодів.

До витрат майбутніх періодів належать витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв і агрегатів, а також сплачена авансом орендна плата, наперед сплачена страховка, рекламні послуги, передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах, використовується рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів».

За дебетом рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» відображаються понесені витрати майбутніх періодів, за кредитом — їх списання (розподіл) і включення до складу відповідних витрат звітного періоду.

Підприємство орендує приміщення. Згідно з договором орендна плата за місяць становить 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.). 01.06.2000 р. авансом була сплачена орендна плата за 3 місяці.

У бухгалтерському обліку підприємства будуть зроблені такі записи:

1) 01.06.2000 р. — сплата грошових коштів за оренду (1200 3), грн.:

Дебет 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 3600

Кредит 31 «Поточні рахунки в національній валюті» 3600

Відображена сума податкового кредиту з ПДВ (200 · 3), грн.:

Дебет 641 «Розрахунки за податками» 600

Кредит 644 «Податковий кредит» 600

2) 30.06.2000 р. — відображення витрат на оренду за червень, грн:

Дебет 92 «Адміністративні витрати» 1000

Дебет 644 «Податковий кредит» 200

Кредит 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 1200

Сплачені авансом орендні платежі визнані витратами майбутніх періодів (3600 — 1200), грн.:

Дебет 39 «Витрати майбутніх періодів» 2400

Кредит 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 2400

3) 31.07.2000 р. — відображені витрати на оренду за липень, грн.:

Дебет 92 «Адміністративні витрати» 1000

Дебет 644 «Податковий кредит» 200

Кредит 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 1200

тощо.

Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їхніми видами.

Витрати майбутніх періодів можуть відображати як оборотні, так і необоротні активи, а саме витрати, які стосуються наступного облікового періоду, а також ті, що будуть віднесені на більш пізні періоди.

У Балансі витрати майбутніх періодів відображаються в розділі III Активу «Витрати майбутніх періодів».

2. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці — це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Охорона праці регулюється законом «Про охорону праці».

Закон «Про охрону праці» — це самостійна гілка в законодавстві України про працю. Дія цього закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та видів діяльності, фізичних осіб, які відповідно до законодаства, використовують найману працю, та на працюючих за найом.

Закон не відмінив жодної з чинних норм:

ь Створити органи управління охороною праці та ситему органів нагляду за охороною праці;

ь Сворити власну нормативно-правову базу з охорони праці;

ь Забезпечити гласність з питань охорони праці;

ь Ввести економічні важелі управління охороною праці;

ь Визначити роль колективних договорів;

ь Розпочати підготовку дипломованих спеціалістів з охорони праці.

Кобеляцька міська рада має Положення про організацію та проведення роботи з працівниками з питань охорони праці технологій робіт, пожежної безпеки в структурних підрозділах Кобеляцької міської ради.

Це положення розроблено відповідно до діючих нормативних документів з охорни праці, пожежної безпеки, експлуатації тощо, а також згідно типового положення про навчання з охорони праці Держнаглядохоронпраці України ДНАОП 0.00−4.12.99 затвердженого 17.02.1999р.

За даним положенням на підприємтсві проводиться вступний інстуктаж з безпеки праці з усіма новоприйнятими на роботу незалежно від їх освіти, стажу роботи, з тимачасовими працівниками, відрядженими, а також студентами та учнями, прибувшими на виробничу практику; з працівнками інших підприємтсв, які прибули на роботу на дане підприємтсво, у випадку екскурсій на підприємство.

Вступний інструктаж підприємства проводять спеціалісти служби охорони праці (інженери з ОП та пожежної безпеки, начальник служби ОП).

Кожен вступний інстуктаж міської ради заноситься до журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці.

Даний журнал повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою. Термін зберігання журналу після останнього запису 10 років Таблиця 2.1 — Сторінка журналу

* не заповнюється при проведенні вступного інструктажу в закладах освіти з особами, які не досягли 14 років.

Окрім вступного інструктажу на підприємстві проводяться первинний, вторинний, повторний та кінцевий інструктажі.

Кобеляцька міська рада на кожному поверсі має вогнегасник. В кабінетах також є вогнегасники.

На внутрішньому подвір'ї підприємства розташований пожежний щит, на якому розміщені усі необхідні протипожежні предмети.

Отже, охорона праці та протипожежна безпека у Кобеляцькій міській раді відповідає нормам безпеки та має задовільний стан.

ВИСНОВОК

Отже, основними видами дебіторської заборгованості в бюджетних установах є:

ь розрахунки в порядку планових платежів;

ь розрахунки з підзвітними особами;

ь розрахунки за відшкодування завданих збитків;

ь розрахунки з іншими дебіторами.

ь Розрахунки в порядку планових платежів Розрахунки в порядку планових платежів у бюджетних установах застосовуються за наявності постійних господарських зв’язків з різними установами та організаціями за поставками матеріальних цінностей і наданням послуг, наприклад, при розрахунках з продовольчими базами за продукти харчування, з госпрозрахунковими аптеками за медикаменти, з організаціями громадського харчування за отримані талони на харчування учнів, з автопідприємствами за послуги автотранспорту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бутинець Т. А., Чижевська Л. В., Береза С. Л. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник для студентів. // За ред. Ф. Ф. Бутинця. Житомир: ЖІТІ, 2000;627 с.

2. Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку: 2001: Навчальний посібник // За ред. М. В. Кужельного. — К.: А.С.К., 2001. — 272 с.

3. Сопко В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. — К.: КНСУ 2000. — 578 с.

4. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 1997. — 512 с.

5. Учебно-практическое пособие «Курсом реформ — учет 2000″. — Днепропетровск: ООО"Баланс-клуб», 2000. — 336 с.

6. Финансовый менеджмент: теория и практика. Ученик // Под ред. Е. С. Стояновой. — М — 997. — 574 с.

7. Финансовый менеджмент: учебник для ВУЗов // Г. Б. Поляк, И. А. Анодис, Т. А. Краева и др., под ред. Г. Б. Поляка. — М.: Финансы, 1997. — 518 с.