Моделювання впливу податкових пільг та видатків бюджету на розвиток паливно-енергетичного комплексу та сільського господарства в Україні

Моделювання впливу податкових пільг та видатків бюджету на розвиток паливно-енергетичного комплексу та сільського господарства в Україні

Розглянемо влив видатків державного бюджету, що спрямовані на ПЕК, на капітальні інвестиції в промисловість у цілому. Модель побудовано з використанням квартальних даних 2007;2013 рр. Державної служби статистики [12] та Державної казначейської служби України [13]. Із цією метою було використано програмний пакет Eviews 8.0, за допомогою якого модель перевірено на адекватність, значимість коефіцієнтів, нормальність залишків, відсутність мультиколінеарності, автокореляції залишків та гетероскедастичності. Для стаціонарності часових рядів у регресії використані прирости змінних [14].

Модель виглядає наступним чином:

Ainvestmentt = 3643,09 + 1,56 * Agovexpt ;

— 1,27 * Agovexp-з — 13 045,58 * seas (1)(1).

R² = 0,95;

де Ainvestmentt — приріст капітальних інвестицій у промисловість, млн. грн.;

Agov expi — приріст видатків державного бюджету на ПЕК, млн. грн.;

seas (1) — фіктивна змінна, що позначає перший квартал.

Для аналізу впливу видатків державного бюджету, спрямованих на ПЕК, на капітальні інвестиції в промисловість у відсотковому вираженні, необхідно використати коефіцієнт еластичності.

Модель (1) ілюструє, що збільшення приросту видатків державного бюджету на ПЕК на 1% спричинює зростання приросту капітальних інвестицій у промисловість на 0,27% у поточному періоді, проте через три квартали викликає спад на 0,22%.

Регресія свідчить про наявність тісного зв’язку між видатками державного бюджету на ПЕК та капітальними інвестиціями в промисловість, проте він носить суперечливий характер. Така ситуація пояснюється відсутністю чіткого контролю над видатками бюджету та значною монополізацією ПЕК.

Також у моделі спостерігається сезонність. Із цією метою було використано фіктивну змінну seas (1), яка свідчить про спад приросту капітальних інвестицій у промисловість у першому кварталі кожного року приблизно на 13 млрд. грн.

Розглянемо влив податкових пільг, субсидій і поточних трансфертів підприємствам на валовий внутрішній продукт аграрного сектору. Модель побудовано з використанням квартальних даних 2007;2013 рр. Державної служби статистики [12] та Державної казначейської служби України [13] на основі програмного пакету Eviews 8.0.

Для стаціонарності часових рядів у регресії використані прирости змінних [14]. продуктивність трансферт еластичность субсидія Модель виглядає наступним чином:

Agdpi = -12,82 * Atax_incentivesi-i — 11,56 * Asubsidies-i ;

— 28 181,18 + 119 848,38 * seas (3),(3).

R² = 0,93;

де Agdpt — приріст валового внутрішнього продукту аграрного сектору, млн. грн.;

Atax_incentivesi-i — приріст податкових пільг, що призводять до втрат державного бюджету, наданих аграрному сектору, млн. грн.;

Asubsidiesi-i — приріст субсидій і поточних трансфертів підприємствам (установам, організаціям), наданих аграрному сектору, млн. грн.;

seas (3) — фіктивна змінна, що позначає третій квартал.

Коефіцієнт детермінації регресії (3) — 0,93, що свідчить про високу залежність варіації залежної змінної від варіації незалежних змінних. Модель (3) показує обернений зв’язок між інструментами державної допомоги і валовим внутрішнім продуктом аграрного комплексу.

Це означає, що зростання кількості державної допомоги сільському господарству не призводить до збільшення валового випуску агросектору в наступному періоді, що свідчить про неефективність бюджетних витрат.

В Україні склалася ситуація, коли державна допомога направлена переважно на розвиток агрохолдингів, що руйнує ринкову конкуренцію та сприяє ще більшій монополізації ринку, прискорюючи знищення сіл і селян.

Дане явище чітко спостерігається за допомогою економетричної моделі (3), тобто зростання кількості податкових пільг і субсидій призводить лише до зростання надприбутків холдингів, які не зацікавлені в розвитку галузі.

У модель (3) було також включено фіктивну змінну, яка позначає третій квартал, із метою врахування до регресії сезонного коливання залежної змінної.

Розглянемо влив податкових пільг та капітальних інвестицій на імпорт сільськогосподарських товарів в Україну. Модель побудовано з використанням квартальних даних 2010;2014 рр.

Державної служби статистики [12] та Державної казначейської служби України [13]. Регресію створено та перевірено за статистичними методами за допомогою програми Eviews 8.0.

Із метою зведення часових рядів до стаціонарності в моделі використані прирости показників [14]. Модель виглядає наступним чином:

Aimporti = 85,66 + 0,37 * Atax incentivesi-i ;

— 0,09 * Acapital investmentt-i — 324,02 * seas (3) (4) R² = 0,88;

Aimportt — приріст імпорту сільськогосподарських товарів, тис. доларів;

Atax incentivest-i — приріст податкових пільг, що призводять до втрат державного бюджету, наданих аграрному сектору, млн. грн.;

Acapital_investmentt-i — приріст капітальних інвестицій, що призводять до втрат державного бюджету, наданих аграрному сектору, млн. грн.;

seas (3) — фіктивна змінна, що позначає третій квартал.

Модель (4) також характеризується досить високим коефіцієнтом детермінації - 0,88. Регресія свідчить, що зростання кількості податкових пільг призводить до збільшення імпорту сільськогосподарських товарів у наступному періоді.

Це означає, що державна допомога крупному бізнесу агрокомплексу в Україні не сприяє підвищенню конкурентоспроможності галузі, тому українські товаровиробники сільськогосподарської продукції програють конкуренту боротьбу іноземним фермерам.

У регресію також було включено капітальні інвестиції в галузь та фіктивну змінну третього кварталу. Модель (4) дає зрозуміти, що підвищення рівня капітальних інвестицій у галузь підвищить конкурентоспроможність українських фермерів та зможе витіснити сільськогосподарські товари іноземного походження.

Висновки

Враховуючи негативні макроекономічні тенденції України та гострий дефіцит бюджетних коштів у 2015 р., державна допомога має бути спрямована саме на розвиток підприємств галузей комплексу, не сприяти монополізації, і до того ж витрати бюджету мають бути чітко проконтрольовані.

У зв’язку з політико-економічним становищем України державна допомога ПЕК у 2015 р. суттєво знизилася порівняно з попереднім періодом — майже на 18%. Причому серед витрат державного бюджету, спрямованих на розвиток видів економічної діяльності, левова частина припадає на повернення заборгованості попередніх років. Найбільша частка всіх кредитних коштів для реалізації інвестиційних програм у 2015 р. спрямована саме на ПЕК, що свідчить про інтерес іноземних інвесторів у розвитку об'єктів даного комплексу з метою їх подальшої приватизації. Побудована у статті модель підтверджує суперечливість використання витрат державного бюджету на ПЕК протягом 2007;2013 рр., оскільки вони не однозначно призводять до зростання капітальних інвестицій у промисловість через певний період.

Для уникнення замкнутого кола кредитів інвестовані в галузь кошти мають призводити до зростання показників розвитку. Тому актуалізується питання про сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, а не фінансування монополістичних утворень за рахунок бюджету; створення чіткої системи контролю над цільовим використанням бюджетних та кредитних ресурсів на розвиток як ПЕК, так і промисловості в цілому.

Аграрний сектор — це стратегічний вид економічної діяльності, який щорічно забезпечує від 6% до 10% ВВП, 15−20% зайнятого населення і до 31% загального експорту в Україні, тому вимагає від уряду особливої уваги. Сільське господарство характеризується нерівномірністю грошових надходжень, що пов’язано із сезонними коливаннями виробництва та залежністю від природних умов, що створює необхідність для надання державної допомоги, яка має мінімально впливати на ринкову конкуренцію, при цьому сприяти стабільному випуску продукції та оновленню виробничих фондів.

Незважаючи на підписану Угоду про асоціацію з ЄС, уряд України продовжує фінансувати експортерів з державного бюджету України через надану пільгу щодо повернення ПДВ, що призводить до суттєвих втрат бюджету. Звичайно, така ситуація не залишиться без уваги стороною ЄС, що віддаляє Україну від подальшої інтеграції.

Спеціальний режим оподаткування ПДВ залишається одним з основних інструментів державної допомоги аграрному комплексу, хоча в 2016 р. відбувся перехід до диференційованого методу нарахування ПДВ. Незважаючи на високий статистичний показник рентабельності сільськогосподарських виробників, який викликаний значною девальвацією національної валюти, ринок сільськогосподарської галузі є неефективним.

Даний факт підтверджено побудованими економіко-математичними моделями. Зростання об'єму державної допомоги не призводить до зростання виробництва в галузі, а навпаки, стимулює ріст обсягів імпортної продукції. Допоки Україна буде розвиватиме та фінансуватиме великий бізнес, який направлений на зростання експорту, продовжиться знищення здорової конкуренції, знищення малого та середнього бізнесу, укріплення монополізації ринку та зростання соціальної нерівності й безробіття.

Список використаних джерел

• 1. Долішній М.І. Ринкова економіка і нові господарські структури / М.І. Долішній // Львівський економічний вісник. — 2011. — № 4. — С. 49−55.
• 2. Скрипник А. В. Оцінка фіскальної ефективності пільгового оподаткування прибутку підприємств / А. В. Скрипник, Д. М. Серебрянський // Економіка України — 2006. — № 7. — С. 13−27.
• 3. Busom I. Tax incentives and direct support for R&D: what do firms use and why? / I. Busom, B. Corchuelo, Ros E. Martinez [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.ucm.es/data/cont/docs/518−2013;11−05-indemwpn₀₃.pdf.
• 4. Перший етап модернізації економіки України: досвід та проблеми / О. М. Алимов [та ін.]; за заг. ред. В.І. Ляшенка; ІЕП НАН України, КПУ — Запоріжжя: КПУ, 2014. — 798 с.
• 5. Чичина О. А. Стан та перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації / О. А. Чичина // Молодий вчений. — 2015. — № 2 (17). — С. 130−133.
• 6. Дмитренко Е. Д. Проблеми підвищення енергоефективності та енергозбереження України / Е. Д. Дмитренко, О. М. Кириленко // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. — 2014. — № 38. — С. 60−63.
• 7. Модель TIMES-Україна: ІТ-ландшафт, структура та інформаційне наповнення [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2014/11/Diachuk_%D0%86%D0%95%D0%9F-IRG_Nov2014.pdf.
• 8. Подолець Р. З. Ефективність та оптимізація енергетичного балансу України: дис. … канд. екон. наук: спец. 08.03.02 / РЗ. Подолець; НАН України; Інститут економічного прогнозування. — К., 2005. — 198 с.
• 9. Стогній О. В. Математичне моделювання енергетичних об'єктів і систем / О.В. Стогній, М.І. Каплін, Т. Р Білан // Проблеми загальної енергетики — 2012. — № 4 (31). — С. 38−45.
• 10. Щербина Л. В. Модель удосконалення українського енергоринку / Л. В. Щербина // Комунальне господарство міст. — 2005. — № 65. — С. 167−175.
• 11. Затонацька Т. Г. Бюджетно-податкове регулювання інвестиційної діяльності в Україні: [монографія] / Т. Г Затонацька. — К.: Задруга, 2012. — 299 с.
• 12. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua/.
• 13. Офіційний веб-сайт Державної казначейської служби України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://treasury. gov.ua/main/.
• 14. Черняк О.І. Навчально-методичний комплекс з курсу «Часові ряди» / О.І. Черняк, А. В. Ставицький. — К.: Київський університет, 2004. — 24 с.