Використання методів активного навчання на семінарських заняттях при вивченні спецкурсу «Соціологія культури»

Використання методів активного навчання на семінарських заняттях при вивченні спецкурсу «Соціологія культури»

соціальний менталітет виховання традиція Виконала студентка групи КМК — 41

Кузів Оксана Викладач Мадей Н. М.

Вступ до заняття Соціологія культури належить до соціологічних теорій середнього рівня (спеціальних соціологічних теорій), Вона здобуває емпіричні дані, які характеризують культуру як одну із соціальних підсистем і, узагальнюючи ці дані, розробляє її теоретичну модель в межах загальносоціологічної теорії.

Як складова соціології, соціологія культури використовує вироблені нею поняття і засоби, без яких неможливе пізнання соціальної реальності як системи (група, роль, інститут тощо) і окремих соціальних феноменів (релігія, клас, економіка та ін.). Особливість культури як однієї із соціальних підсистем полягає в тому, що на основі аналізу культурного життя суспільства стало можливим виявити різноманітні загальносо-ціологічні параметри, визначити підходи і розробити найважливіші засоби, обґрунтувати зміну парадигм соціального пізнання. Е. Дюркгейм, М. Вебер, П. Сорокін, розвиваючи соціологію загалом, сформували основні засади і соціології культури (багато соціологів класичної епохи приділяли увагу аналізові культури у своїх концепціях соціального і культурного життя).

Тема: «Соціальні інститути»

План семінарського заняття:

1. Поняття соціальних інститутів

2. Структура і функції соціальних інститутів

3. Види соціальних інститутів, їх значення Крім цього у мою роботу входили експериментовані ігри зі студентами, ігротеки, вікторини, що дозволяли краще засвоїти поданий матеріал.

Так, при підготовці до семінарського заняття на тему «Соціальні інститути», студенти отримали практичне завдання прочитати декілька художніх творів. Це були: давньоруська народна казка «Про Добриню Микитовича і Змія Горинича», бірмська народна казка «Принцесажаба», російська народна казка «Царівна-жаба», «Ніч 277. Розповідь про Абд-Аллаха, сина Абу-Кіляби» (із казок 1000 й однієї ночі), Брати Грім «Червона капелюшка», І. Франко «Фарбований лис». При цьому, перед студентами було поставлено таке завдання — на прикладі кожного із цих творів, розглянути соціальний устрій суспільства, а саме: які соціальні інститути представлені у творі, яка соціальна структура суспільства існувала на той час (верстви, стани, касти) у тому чи іншому суспільстві, які соціальні ролі приходиться виконувати героям у різних ситуаціях. Особливий акцент був зроблений на таких питаннях, як: ціннісні орієнтації, особливості національного менталітету, народні традиції, стиль виховання дітей, стиль взаємовідносин між героями творів.

У заключній частині цього заняття студенти виконували групове завдання, яке полягало в інтерпретації тексту із соціологічної точки зору. Група студентів розподілилась на три підгрупи, кожна з яких працювала з одним із вищезгаданих художніх творів. Студентам треба було спробувати співвіднести текст твору із подіями, що відбуваються у сучасному суспільстві, а також дати відповідь на питання, чи змінюються ціннісні орієнтації героїв, чи є вони гуманними один до одного, чи залежать ці ціннісні орієнтації від типу суспільства.

Крім того, подібні форми вимагають від студента цілого комплексу якостей, що необхідні для виховання культурно-розвиненої особистості, а саме: розвиненої уяви; вміння бачити суттєве; необхідність спостереження; швидкої і точної реакції в різних ситуаціях.

Треба зазначити, що застосування подібних технологій робить роботу на семінарському занятті не тільки невимушеною, а навіть бажаною. Таким чином, вирішується проблема «нездорового» змагання між студентами за бали та рейтинги. А викладач в даному випадку вже не виконує роль людини, яка тільки перевіряє й ставить оцінки, створюються умови для гуманістичної взаємодії між тими, хто вчиться, й тими, хто навчає.

Ще одним напрямом впливу на студентів у навчальній діяльності є застосування таких методів та форм, які б дозволили студентові зануритись у свої почуття, думки. Створити для студентів такі умови, щоб вони змогли вільно висловити ці думки й викликати тим самим почуття й емоції інших студентів. Але висловлювання власних почуттів і думок не завжди можливе при звичайному спілкуванні, а особливо першокурсниками. Тому ми вважаємо, що буде доцільно знайти підхід до особистості кожного студента через аналітичні письмові роботи.

Основне завдання подібних робіт для студентів має бути — самостійне дослідження індивідуального життєвого шляху в контексті історично-значимих подій, які визначили долю даного покоління. Адже будь-яке покоління відрізняється від інших, як особистою, так і соціальною біографією, психологічним складом та ціннісними орієнтаціями. Мета зазначеного спостереження за допомогою цих робіт — більш ґрунтовно ознайомитися зі студентами, що дозволить у більш повному обсязі врахувати унікальність і своєрідність кожного студента. Крім того, це дозволить отримати інформацію про те, які позитивні та негативні відбитки наклало шкільне виховання; як проводить дозвілля, які гуртки відвідує, і, звичайно, у якій сім'ї виріс студент, а також, можливість дізнатись, чим зумовлений вибір професії, наскільки молода людина готова до студентського життя, наскільки студент соціально адаптований, які має почуття до оточуючих людей, про його острахи та побоювання.

Деякі, найбільш цікаві, уривки були зачитані студентам. Означені уривки зачитувались, звичайно, анонімно, хоч автори називали себе самі. Я намагалась вибрати такі уривки, щоб вони сколихнули в студентів найтепліші почуття доброту, жалість, чуйність, визвали найгарніші емоції - захоплення, піднесення, переконання в правильно вибраній професії. Ось приклади таких уривків:

" … В 2003 році я вступила до Миколаївського торгово-економічного кооперативного технікуму. Але не відчувала ніякого задоволення від цього навчання. Якось прогулюючись вулицею з подругами, я побачила вбогу бабусю, яка скуцьорбившись сиділа на сирій, холодній землі вона просила милостині, але мало хто їй щось давав. Зрозуміло, що всяке буває: може, в неї син алкоголік і посадив її туди заробляти на випивку, а може, діти не захотіли доглядати стареньку, та, може, й не змогли, бо самі вбогі та голодні. У всякому разі, мені хотілося їй допомогти, але я розуміла, що вона не одна така, а будучи бухгалтером, я навряд чи могла б щось змінити. Тоді в душі в мене ніби щось перевернулось, я не могла зрозуміти — з якою професією має бути людина, щоб могла законно допомогти тим, хто цього потребує. З 2004 року, моя мама стала працювати соціальним працівником. Я її розпитувала про цю роботу, оскільки це для мене було щось нове й незрозуміле. І з маминих слів я зрозуміла, що це саме та професія, отримавши яку можна допомагати людям, що опинились на вулиці - без підтримки та забезпечення. Це стало моїм покликанням. Тому у наступному році, я з великою силою волі спробувала вступити саме на цю спеціальність" .

" … Бавовняні повзунки — майже м’які, майже іграшки, постійні сварки батьків через нестачу грошей, відсутність взаєморозуміння — таким було моє «щасливе» дитинство. До 15 років головним атрибутом мого життя були злидні, жахливі злидні!.. Пам’ятаю, як зі своїми бабусею та дідусем, інвалідами, ходили здавати макулатуру. На ці гроші вони купували щось поїсти, а нам із сестрою, обов’язково цукерку чи жуйку. Кожного дня я чекала на канікули, бо знала, що знов опинюсь на вулиці - серед своїх друзів, які часто втікали з інтернатів. У нас була тільки одна ціль — чогось добитись. Зараз усі досягли своєї мети. Жоден з них не спився, не сколовся. Ми ніколи нічого не крали. Заробляли збираючи металолом, макулатуру. Потім я вивчила англійську мову, щоб заробляти репетиторством. На вулиці я навчилася багато чому: як вижити, як постояти за себе, як дружити. Зібравши останні сили після випускних іспитів в школі, я пішла завойовувати бюджетне місце в МДГУ, — це був третій ВНЗ, куди мене прийняли. І я лишилась тут. «

" Мама всерйоз захопилася нетрадиційною релігією, і я на практиці дізналася, яка це страшна річ — фанатизм. Вона почала мало бувати вдома, на уроках навчала дітей зовсім не програмним речам, нав’язувала свої думки та ідеї. Закінчилося все тим, що її звільнили зі школи. Стосунки між батьками дедалі псувалися, і вони розлучились. Я залишилась жити разом з мамою, а тато знайшов іншу жінку. Від нашої чудової, зразкової сім'ї не лишилося й сліду. Живучи разом з мамою, я дізналась, що таке тиранія і деспотизм. Я змушена була робити всю домашню роботу, але весь час чула у свою адресу тільки те, яка я погана, — нічого доброго і теплого, ніякої ласки та ніжності. Усе ж таки я продовжувала гарно вчитися, але вже не було попереднього бажання бути кращою. Я просто відчувала себе дресированою собакою, яка вміє ходити на задніх лапах. Школу я закінчила добре і без сторонньої допомоги вступила до університету. Батьки не допомагали й не заважали. Зараз я з ними майже не спілкуюся, тата бачу раз на місяць, а маму не бачила понад півроку" .

Ще одна із письмових аналітичних робіт, яку я запропонувала студентам ІІІ курсу — «Визначення та обґрунтування типу покоління сучасної молоді», тобто типу свого покоління, з точки зору ціннісних орієнтацій.

Перед студентами було поставлено завдання обрати із запропонованих нами назв тип покоління, а також додати свої назви з обов’язковим обґрунтуванням. Мета цієї роботи — змусити студентів замислитись, як суспільні події впливають на їх світогляд та ціннісні орієнтації. Серед запропонованих нами назв були такі: прагматичне покоління; зневірене покоління; скептичне покоління; цинічне покоління; агресивне покоління; покоління романтиків; обмануте покоління; втрачене покоління; покоління надій. Ми навмисно не запропонували назви морального спрямування, щоб перевірити, наскільки студенти самі зорієнтовані на ці цінності.

Серед позитивних найчастіше називались назви: терпляче; миролюбне; довірливе; моральне; гуманне; стабільне; щасливе; добре; толерантне. Серед негативних найчастіше зустрічались: байдуже; егоїстичне; пасивне; розбещене; нахабне; холоднокровне; агресивне; таке, що втратило надію. У групу особистісно-значимих характеристик увійшли такі назви поколінь: відчайдушне; упевнене; сильне; прагнуче; впливове; проривне; революційне; інтерактивне. Професійно та інтелектуально значимі назви: прогресивне; освічене; високотехнологічне; таке, що аналізує; пізнавальне; інформаційне.

Серед незвичайних назв зустрічались такі: покоління крайнощів; покоління сформованої думки; поневолене покоління; покоління реального часу; покоління штучних бажань; покоління нової ери; отруєне покоління; покоління реалізованих можливостей; покоління духовної й розумової акселерації; покоління забутих цінностей; покоління вседозволеності; людина-дзиґа.