Особливості перекладу англійських реалій художнього тексту (на матеріалі перекладів роману Ч. Дікенса «Домбі та син»)

• Вступ
• Розділ 1. Реалії як лінгвістичне явище
• 1.1 Визначення і суть реалій
• 1.2 Реалії в системі без еквівалентної лексики
• 1.3 Класифікація та структура реалій
• 1.4 Особливості перекладу реалій
• Розділ 2. Переклад англійських реалій (практична частина)
• 2.1 Особливості перекладу англійських реалій художнього тексту (на матеріалі перекладів роману Ч. Діккенса «Домбі та син»)
• Висновок

Вступ

Кожна країна, кожний народ, кожна місцевість мають свої особливі умови розвитку, які є її характерними рисами, які відрізняють різні культури, надаючи їм щось особисте, надзвичайне, неповторне. У кожній мові існують спеціальні слова, які належать до національної лексики, не маючи повних аналогів в інших мовах. Такі слова називають реаліями, і саме вони є об'єктом цього дослідження.

Переклад реалій — це частина важливої і великої проблеми передачі національної та історичної своєрідності, яка сходить до самого зародження теорії перекладу як самостійної дисципліни. Реалії входять до складу без еквівалентної лексики, але належать до найменш вивчених лінгвістичних одиниць. [1. С.106]

При перекладі з однієї мови на іншу перекладачі та мовці стикаються з реаліями — лексичними одиницями, що не мають еквівалентів за межами будь-якої мови. Саме тому на сучасному етапі розвитку перекладознавчої науки головною умовою адекватного перекладу з однієї мови на іншу дослідники називають досконале та глибоке знання національно маркованих найменувань. Як зазначає Виноградов В. С., людина, що перекладає з однієї мови на іншу, повинна завжди усвідомлювати розбіжності у культурному тлі, представленому цими мовами.

Різні мови — це різне бачення одного і того ж предмета. Мова відображає світогляд народу, який створює дану мову, тому кожному народові притаманна своя система понять. У контексті загальної проблематики національно-культурної специфіки мови і мовленнєвої діяльності загалом особливого теоретичного і практичного інтересу в перекладнознавстві набуває проблема реалій. У реаліях найбільш яскраво виявляється зв’язок мовою і культурою: поява нових реалій в матеріальному і духовному житті суспільства спричиняє виникнення реалій у мові. Перекладач повинен знати не тільки мову, але і культуру, життя, побут, історію, географію, державний і політичний устрій тих країн, з мови яких ведеться переклад. Незнання реальної дійсності, яка стоїть за словами, нерозуміння реалій часто призводить до грубих помилок у перекладі.

У наш час, який характеризується активністю міжнародних стосунків у всіх сферах людського спілкування, особливо актуальним є дослідження реалій, як мовних одиниць, у яких на лексичному рівні представлена соціокультурна інформація: історія народу, його культура, системи світовідчуття та світорозуміння. Повноцінне міжнародне спілкування, діалог культур є неможливим без розуміння реалій даного народу.

Дослідженням реалій вчені-лінгвісти почали займатися порівняно недавно, лише у 40-х роках ХХ століття. Хоча лексика «реалія» вживалася у філологічній літературі ХIX і першої половині ХХ століття для позначення матеріальних предметів і характерних національних звичаїв. Дослідженням реалій у ХХ столітті займалися А. Федоров, С. Толстой, Г. Шатков, Л. Соболев, Я. Рецкер, В. Коптілов, О. Кундзіч, С. Фрорін, Г. Томахін. Усі дослідники зробили чимало для вивчення реалій, для обґрунтування їхньої класифікації та способів відтворення їхніх функцій у перекладі. [2. С 150]

Реалії не тільки надзвичайно складні для перекладу, а й для розуміння перекладної літератури.

Актуальність проблеми зумовлює вибір теми курсової роботи — особливості перекладу англійських реалій художнього тексту (на матеріалі перекладів роману Ч. Діккенса «Домбі та син»).

Метою цієї курсової роботи є визначення змісту поняття «реалія», структуру та типи реалій. Охарактеризувати засоби і особливості перекладу реалій. Зробити аналіз перекладу реалій з англійської мови на українську на матеріалі роману Ч. Діккенса «Домбі та син» .

Розділ 1. Реалії як лінгвістичне явище

1.1 Визначення і суть реалій

Як лінгвістичне явище реалії відносяться до категорії безеквівалентної лексики. Вони є частиною фонових знань і є значним інтересом при дослідженні взаємодії мови і культури. «Спеціалісти все більше уваги приділяють соціальній стороні мови, яка безпосередньо відображає її взаємодію з життєдіяльністю народу, який нею розмовляє» [3. с.4].

Під безеквівалентною лексикою вони розуміють «слова, службовці для вираження понять, відсутні в іншій культурі і в іншій мові, слова, що відносяться до приватних культурних елементів, тобто до культурних елементів, характерних лише для культури, А і відсутніх в культурі В, а також слова, що не мають перекладу іншою мовою, одним словом не мають еквівалентів за межами мови, до якої вони належать» [4. с.53].

При цьому наголошується, що характерною межею безеквівалентних слів є неможливість їх перекладу на інші мови за допомогою постійної відповідності, їх не співвідношення з деяким словом іншої мови. Але це не позначає того, що вони зовсім не можуть перекладатися.

Зрозуміло, що можливість правильно передати позначення речей, про які йде мова в оригіналі, і образів, пов’язаних з ними, передбачає знання дійсності, змальованої в творі, що переводиться. За цими знаннями, як в країнознавстві, так і в порівняльному мовознавстві і теорії перекладу, закріпилося визначення «фонових» .

Фонові знання — це «сукупність уявлень про те, що складає реальний фон, на якому розгортається картина життя іншої країни, іншого народу» [5 с.146].

Е.И. Шумагер відзначає, що фонові слова — це лексичні одиниці, на перший погляд найзвичайніші, що вільно перекладаються на іноземні мови, які містять, проте, цінну інформацію про специфічно національну позамовну діяльність. [6. с.124].

Для теорії і практики перекладу велике значення грає одна з груп фонових знань — та, яка відноситься до явищ, специфічних для іншої культури, іншої країни, і необхідна читачам твору, що переводиться, щоб без втрат засвоїти в деталях його зміст. Такою частиною фонових знань є слова-реалії. У лінгвістиці існує декілька визначень реалій.

Згідно визначенню О.С. Ахманової, реалії - це «в класичній граматиці всілякі чинники, що вивчаються зовнішньою лінгвістикою, такі, як державний устрій країни, історія і культура даного народу, мовні контакти носіїв даної мови і тому подібне з точки зору їх віддзеркалення в даній мові» [7. с.381].

Само слово «реалія» — латинський прикметник середнього роду множини (realise; мн. realia — «речовий», «дійсний»), що перетворився під впливом аналогічних лексичних категорій в іменник. О. С. Ахманова відзначає, що реалії - це також предмети матеріальної культури [7. с.381].

Слід відрізняти реалії-слова і реалії-предмети. Термін «реалія» у значенні реалії-слова, як знак реалії-предмета і як елемент лексики даної мови, отримав в перекладацькій літературі досить широке розповсюдження [8. с.16].

За визначенням Г. Д. Томахіна, реалії - це «назви властивих лише певним націям і народам предметів матеріальної культури, фактів історії, державних інститутів, імена національних і фольклорних героїв, міфологічних істот і т.п.» [10. с.13].

Таким чином, дослідник включає в поняття реалії найменування окремих предметів, понять, явищ побуту, культури, історії даного народу або даної країни. Як видно з визначення, Г. Д. Томахін дає визначення реалії в значенні знаку реалії-предмета, не піднімаючи питання про переклад таких культурно-маркованих одиниць.

На наш погляд, найповніше визначення реалії дають болгарські вчені С. Влахов і З. Флорін: «Реалії - це слова (і словосполучення), що називають об'єкти, характерні для життя (побуту, культури, соціального і історичного розвитку) одного народу і чужі іншому, будучи носіями національного і історичного колориту, вони, як правило, не мають точних відповідностей (еквівалентів) в інших мовах, і, отже, не піддаються перекладу на загальних підставах, вимагаючи особливого підходу» [8. с.55].

У реаліях найнаочніше виявляється близькість між мовою і культурою: поява нових реалій в матеріальному і духовному житті суспільства веде до виникнення відповідних слів в мові. Відмінною рисою реалії є характер її наочного вмісту. Реалії можуть бути обмежені рамками навіть окремого колективу або установи. Реаліям властивий і часовий колорит 10. с.13].

Як мовне явище, найтісніше пов’язане з культурою, ці лексичні одиниці швидко реагують на всі зміни в розвитку суспільства; серед них завжди можна виділити реалії - неологізми, історизми, архаїзми. Кожний з типів реалій вимагає індивідуального підходу при перекладі.

За своїми властивостями і функціями реалії близькі до термінів та іменників. Дослідники культурно-маркованих одиниць неодноразово відмічають, що кордон між термінами і реаліями вельми умовний і дуже рухливий. У ряді випадків досить складний встановити відзнаку мовних реалій від термінів. Але все ж є ознаки, за якими цілком можливо диференціювати реалії від термінів.

Сфера застосування термінів — це наукова література. Реалії, навпаки, частіше використовуються в художній літературі, де вони служать не лише стилістичними цілями, але і відтворенню національного місцевого і історичного колориту [10. с.16].

Отже, реалія — це назва національно-культурних об'єктів, характерних для вихідної культури і невідомі для іншої культури, мову на яку перекладають.

1.2 Реалії в системі без еквівалентної лексики

Зіставлення словарного складу будь-якої іноземної та рідної мови з’ясовує, що в іноземній мові поряд з мовними одиницями, що мають одиничні, або численні відповідності в перекладацькій мові, є такі лексичні і граматичні одиниці, для яких в перекладацькій мові не існує прямих відповідностей. Одиниці іноземної мови, що не мають регулярних відповідностей в мові перекладу, мають назву безеквівалентних одиниць. Без еквівалентна лексика, як зазначає А. В. Суперанська, головним чином, виявляється серед «неологізмів, серед слів, які називають специфічні поняття і реалії, і серед маловідомих імен і назв, для яких треба створювати оказіональні відповідності в процесі перекладу» [11. с.468].

А.В. Суперанська також відносить до безеквівалентної лексики:

Імена людей, прізвиська тварин, географічні назви, назви рослин, історичних подій, документів, організацій, партій, та інше.

Влахов і Флорин вважають, що до складу безеквівалентної лексики входять, окрім реалій, терміни, вигуки, звукоімітації, екзотизми, абревіатури, звернення, фразеологізми.

Безеквівалентними граматичними одиницями, з точки зору Т.Р. Левицької та А.М. Фітермана, «можуть бути як окремі морфологічні форми (наприклад, герундій) і частини мови (наприклад, артикль), так і синтаксичні структури (наприклад, абсолютні конструкції.) «[11. c.148]

Як і відповідності, безеквівалентні одиниці виявляються лише у відношенні до однієї з двох мов, які аналізуються. Ми зазначаємо це, тому що одиниці іноземної мови, безеквівалентні у відношенні до даної перекладацької мови, можуть мати регулярні відповідності в інших мовах.

У межах без еквівалентної лексики реалії виділяються в окрему перекладознавчу категорію, і належать до найменш вивчених лінгвістичних одиниць. Аналіз існуючих визначень реалії дозволяє виділити дві основні точки зору на розуміння цього явища — екстралінгвістичну та лінгвістичну. Прихильники екстралінгвістичного підходу розглядають реалію як «суто позамовне явище, визначаючи її як факти, пов’язані з подіями суспільного та культурного життя країни, особливостями її державного ладу, історією її народу» [12. с.68].

У працях представників лінгвістичної течії релевантним критерієм виділення реалії вважається її «яскраво виражений національно-культурний колорит, співвіднесеність з об'єктивною реальністю, відображеною в свідомості конкретної лінгвокультурної спільності і як наслідок цього, відсутність відповідностей в інших мовах» [12. с.69].

Очевидно, всі реалії входять в обсяг безеквівалентної лексики певного бінарного зіставлення [13. с.107].

Але ж до її складу входить також частина прислів'їв та приказок, окремі лексеми надзвичайно місткого семантичного наповнення, та інші випадки лексико-семантичної безеквівалентності.

Окремі автори зараховують до реалій географічні назви, власні імена та прізвища.

Але ж річ у тім, що при трансляційному перейменуванні реалій застосовують різні способи: транскрипцію, транслітерацію, калькування, а географічні назви, власні імена та прізвища можна при перенесенні на грунт мови-споживача лише більш або менш вдало транскрибувати чи транслітерувати.

Влахов та Флорин вважають, що «реалії входять як самостійне коло слів до безеквівалентної лексики. Частково покривають коло реалій, але з цим частково виходять за межі безеквівалентної лексики терміни, вигуки, екзотизми, абревіатури, звернення, відступлення від літературної норми; із реаліями стикаються власні імена і фразеологізми. В тих же межах безеквівалентної лексики значне місце займають слова, які б ми назвали власне безеквівалентною лексикою — це одиниці, які не мають лексичних відповідностей в перекладацькій мові. [14. с.43]

Таким чином, ми вже можемо скласти собі більш або менш чітку думку про своєрідну категорію слів і словосполучень, які називаються реаліями. Але перед тим, як аналізувати структуру, класифікацію і способи перекладу реалій, треба дати чітку характеристику поняття реалії.

1.3 Класифікація та структура реалій

В першу чергу Влахов і Флорин вказують на «сходство реалии с термином» [15. c.432].

На відміну від більшості слів, терміни позначають чітко визначені поняття, предмети та явища, звично, що це однозначні слова без синонімів, які часто входять до складу «міжнародної» лексики; серед них часто зустрічаються слова із значеннями, які обмежені даною історичною епохою. Все це можна сказати і про реалії. Більш того, на перетині цих двох категорій є ряд слів, які важко із упевненістю причислити до одної з цих категорій, а є ще й такі, які можна на законній основі віднести до обох груп. [15. с.434].

Проте Є.К. Павлова бачить суттєву різницю між термінами та реаліями. Терміни — це основа наукової лексики, сфера їх вживання — спеціальна, наукова література. Реалії зустрічаються переважно в художній літературі, де вони складають елементи місцевого і історичного колориту. Термін поширюється із поширенням предмета, найменуванням якого він є. Але ми не можемо вимагати від терміна «національної належності»: незалежно від свого походження, він — набуток всього людства, яке користується ним, як своєю «законною» власністю. Реалія ж завжди належить народу, у мові якого вона народилася. Її лише приймають в інші мови, «як гостя, і вона гостює у них коли день, коли рік, а трапляється й так (але порівняно рідко), що обживається настільки, що залишається назавжди, збагачуючи або засмічуючи мову, яка її прийняла» [17, с. 19].

Різниця між терміном та реалією вбачається і в їх походженні. В той час, коли багато термінів створюються штучно для найменування тих, чи інших предметів, понять і явищ (грецького або латинського походження), реалії завжди виникають шляхом природної словотворчості, і це цілком зрозуміло: «реалії - народні слова, тісно пов’язані, головним чином, із побутом народу».

Після того, як ми розглянули схожість і різницю між реаліями і термінами, можна вивести дефініцію поняття «реалія». Багато вчених і фахівців давали визначення реалії, але на нашу думку, найбільш повною і зрозумілою є дефініція Влахова та Флорина: «реалії - це слова і словосполучення народної мови, які відображають найменування предметів, понять, явищ, характерних для географічного середовища, культури, матеріального побуту або суспільно-історичних особливостей народу, нації, країни, племені, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевого або історичного колориту; точних відповідностей на інших мовах такі слова не мають, а отже, не можуть бути перекладені „на загальних основах“, тому що вимагають особливого підходу» .

Що стосується структури реалій, то на питання, до якої категорії мовних засобів слід віднести реалії, фахівці не дають однозначних відповідей. Вайсбурд, наприклад, вважає, що «поняття, віднесені до реалій, можуть бути виражені окремими словами, словосполученнями, реченнями і скороченнями» [15. с.18].

Ми вже розглянули поняття реалії, її структуру, але для більш повної та яскравої характеристики доцільно розглянути типи реалій. На наш погляд найкращою класифікацією реалії є класифікація Влахова та Флорина, які розглянули реалії під різними кутами зору. Класифікація реалій має на їх погляд:

1. Поділ за предметною ознакою

2. Поділ за місцевою ознакою (в залежності від національної та мовної залежності.)

Географічні реалії:

Найменування об'єктів фізичної географії, в тому ж числі і метеорології

Найменування географічних об'єктів, пов’язаних з діяльністю людини Етнографічні реалії:

Побут:

а) їжа, напої, побутові заклади та ін.

б) одежа (включно: взуття, головні убори та ін.) і прикраси

в) житло, меблі, посуд та ін. обладнання

Праця:

а) люди праці

б) знаряддя праці:

в) організація праці (включно господарства):

— Мистецтво і культура:

а) музика і танці:

б) музичні інструменти та ін.

в) Фольклор г) Театр д) Інші мистецтва та предмети мистецтв:

е) Виконавці:

є) Звичаї та ритуали:

ж) Свята та ігри з) Міфологія й) Культ (прихильники та послідовники) і культові будівлі та предмети

к) Календар:

— Етнічні об'єкти:

а) Етноніми б) прізвиська (звично шутливі або образливі) в) Найменування осіб за місцем проживання:

— Міри і гроші:

а) Одиниці мір:

б) Грошові одиниці:

в) Простомовні найменування мір і грошей:

Суспільно-політичні реалії:

— Адміністративно-територіальний устрій:

а) Адміністративно-територіальні одиниці б) Населені пункти:

в) Деталі населеного пункту:

— Органи та носії влади:

а) органи влади б) Носії влади Суспільно-політичне життя:

а) Політична діяльність та діячі б) Патріотичні та суспільні рухи (і їх діячі) в) Соціальні явища та рухи (і їх представники) г) Звання, титули, звернення д) Заклади е) Учбові заклади і культурні установи є) Стани та касти (і їх члени) ж) Станові знаки і символи:

— Військові реалії:

а) Підрозділення:

б) Зброя в) Обмундирування:

г) Військові службовці і командири Наприкінці цієї предметної класифікації хотілось би зазначити, що подальше розділення — по місцю — стосується тих же реалій, але розглянутих під іншими кутами зору [14. c.65−67].

Місцева ознака:

В площині однієї мови:

Свої реалії - це більшою частиною ісконні слова даної мови:

Хііт (heath — болотиста місцевість, покрита вереском), ель=ейл (ale — світле англійське пиво)

Чужі реалії - це або запозичення, тобто слова іншомовного походження в словниковий склад мови, або кальки, тобто по морфемні або послівні переклади найменувань чужих для даного народу об'єктів, або транскрибовані реалії іншої мови.

1.4 Особливості перекладу реалій

Переклад реалій становить частину проблеми передачі національного та історичного колориту певної країни. Реалії - це предмети матеріальної культури, які характерні для того чи іншого народу, національності чи общини та виражають національну самосвідомість і колорит.

З проблемою перекладу реалій перекладач зустрічається дуже часто. Так як реалії позначають поняття, які відсутні в інших культурах, вони завжди становлять особливу складність в процесі перекладу. З іншого боку, ці складнощі забезпечують інтерес до даної проблеми.

У процесі перекладу реалій виникають два основних складних моменти: відсутність у мові перекладу еквівалента через відсутність у носіїв цієї мови об'єкта, який позначає реалія (референта) та необхідність передати не тільки семантику, а й колорит — національне та історичне забарвлення. [14. c.73]

Існують такі основні способи передачі реалії у процесі перекладу: транскодування (транскрипція або транслітерація), калькування, описовий переклад та гіпонімічний переклад.

Транскодування — це такий спосіб перекладу, коли звукова та/або графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу. Дуже часто транскодування застосовується при перекладі інтернаціональних реалій. Головною позитивною якістю транскодування є його максимальна стислість. Завдяки транскрипції та транслітерації створюється певний експресивний потенціал: у контексті слів рідної мови транскрибоване слово виділяється як чуже, надає предмету, який воно позначає, конотацій небуденності, оригінальності. Але все ж використовувати цей прийом треба дуже обережно, так як перенасиченість тексту транскодованими реаліями не зближує читача з оригіналом, а навпаки віддаляє.

Під терміном калькування розуміється дослівний або буквальний переклад. Наприклад «skyscraper» — хмарочос. Часто використовується і напівкалькування, що являє собою часткове запозичення слів та виразів, які складаються частково з елементів вихідної мови, частково з елементів мови перекладу.

Описовий переклад — це такий прийом перекладу, коли слово замінюється в мові перекладу словосполученням, яке адекватно передає зміст цього слова, при цьому опис не повинен бути надто докладним і складним.

Гіпонімічний переклад — заміна видового поняття на родове, тобто передача реалії язиковою одиницею, яка має більш широке значення. За своїм значенням це прийом генералізації, який дуже часто використовується. Він дозволяє відмовитись від транскрипції та провести заміну понять, різниця між якими в умовах даного контексту незначна. [17. c. 193]

Вирішальним при виборі між транскрипцією і перекладом реалії є та роль, яку вона грає в змісті, яскравість її колориту, тобто міра її висвітлювання в контексті. На думку вчених, при транскрипції «звичайні і звичні в мові оригіналу слова і вислови в мові перекладу випадають із загального лексичного оточення, відрізняються своєю чужерідністю, внаслідок чого, привертають до себе посилену увагу», а це порушує рівновагу між змістом і формою, чим відрізняється адекватний переклад. При передачі реалій ж реалій іншим шляхом утрачається характерне забарвлення мови, носіями якої вони є: зникає частина національного або історичного колориту.

Всі засоби передачі реалій в перекладі необхідно ув’язувати з тим, в якій мірі запроваджені слова, знайомі читачу; якщо вони незнайомі, чи не підказане часом значення реалії контекстом. Дуже важливим є те, щоб враження від перекладеної реалії у читачів було б таким же, як у носіїв мови, з якої реалія перекладена. [19. c.240].

Розділ 2. Переклад англійських реалій (практична частина)

2.1 Особливості перекладу англійських реалій художнього тексту (на матеріалі перекладів роману Ч. Діккенса «Домбі та син»)

Над романом «Домбі та син» Ч. Діккенс працював в 1846—1848 роках. Це був період найвищого підйому робочого руху в Англії, революційних подій у Франції та інших країнах Європи. Написання роману та його перекладу на російську мову тривало майже одночасно в 1847—1848 роках.

Критик і біограф Ю.Д. Левін відмітив, що романи Ч. Діккенса «приобрели широкую известность в России середины ХIХ века, благодаря талантливым и ярким переводам Иринарха Введенского» [Левин Ю. Д 1985, с.7], який «ставил перед собою противоречивою цель: пытался сохранить их национальный колорит и одновременно сроднить с оттечественной литературой.

Безсумнівною заслугою І.І. Введенського, як відмічали його сучасники і його послідовники, являється, по-перше, те, що він познайомив російського читача з великим англійським письменником, по-друге, він намагався своїми перекладами створити враження від тексту, адекватне враження, виникаюче у англійців після читання романів Діккенса.

Перекладацький стиль А.В. Кривцової сформувався під впливом традицій, заложених Е. Л. Ланном. Роман «Домби та син» переведений на російську мову А.В. Кривцової, виданий в двох томах, кожен має свої коментарі до тексту, зроблені Е. Л. Ланном. Встановлено, що дані коментарі - незвичайно цікавий матеріал для дослідження, оскільки ці коментарі дають російському читачу інформацію, яка не увійшла в текс оригінала, але важливі для відтворення на російському тексті язикової картини світу, яка притаманна англійській мові 19 століття. Той факт, що дані коментарі мають додатковий характер до тексту, свідчить про те, що автор тексту сприймав коментовані реалії як актуальні та суспільних для сучасного англійського читача. Але відсутність відповідних реалій в російській мові вимагало створення додаткові коментарі до перекладу роману.

Проведений аналіз дозволяє відмітити збіги перекладів багатьох реалій. Це видно на прикладі переклада реалії «наемная карета». Речення «Running downstairs again as fast as she had run up, miss Tox got the party out the hackney — coach, and soon returned with in under convoy», перекладено І.І. Введенським як «Через минуту мисс Токс снова вбежала в комнату, сопровождаемая целым конвоем гостей, которых она высодила прямо из наемной кареты», а в А.В. Крівцовой «Сбежав вниз с такою же быстротой, с какой вбежала наверх, мисс Токс высадила заинтересованную сторону из наемной кареты и вскоре вернулась, ведя ее под конвоем. «

Абсолютно співпадає переклад у обох перекладачів діккенсовської фрази «an elderly Gentleman in a Welch wig „(c.33) і Введенський і Крівцова переклали як“. пожилой джентльмен в валлийском парике.» .

Також є приклади, що ілюструють незначну різницю в перекладі тієї чи іншої реалії. Так видно різний вибір із синонімічного ряду, що представляє еквівалентний переклад, наприклад, трактир-ресторан. Фраза в оригінальному тексті «When dinner was done? And the cloth was cleared away (the entertainment had been brought from a neighboring eating-house)» (с.37), отримала переклад І.І. Введенського як «Когда убрали со стола и сняли скатерть, — кушанье было принесено из соседнего трактира.», а у Крівцової так «Когда они пообедали и убрали со стола (обед был доставлен из соседнего ресторана). «

Зіставлення перекладів фрази". and the housekeeper had said it was the common lot, and the butler had said who’d have thought it, and the housemaid had said she couldn’t hardly believe it, and the footman had said it seemed exactly like a dream, they quite warn the subject out." (с.23), показує, що слова «горничная и лакей» обрані обома перекладачами, з однаковою впевненістю, різниця доторкнулась лише реалій «ключница и буфетчик» у І.І. Введенського і А.В. Крівцової - «экономка и дворецкий» :

І.І. Введенський «…а ключница прибавила, что такой есть общий жребей всех человеков; когда буфетчик сказал: «кто бы мог подумать!», а горничная с лакеем проговорили, что им это все мерещится, как будто во сне; тогда назидательный предмет совершенно истощился. «

А.В. Кривцова: «…а экономка сказала: „Таков наш удел!“; а дворецкий сказал: „Кто бы мог подумать?“, а горничная сказала, что „она едва может этому поверить“, а лакей сказал: „Это похоже на сон“ , — события окончательно покрылось ржавчиной.» .

В книзі переклад реалій-грошей представляє особливий інтерес, так як події в романі розгортаються в 19 ст. грошова система, яка використовувалася в той час вже застаріла, і в сучасній англійській мові, багато позначень грошей являються в певній мірі історизмами. Можливо, саме через це переклад А.В. Кривцової фрази «Twelveand ninepence in the pound, Twelveand ninepence in the pound» (с.712), яку містер Перч говорив уві сні, «Двенадцать шиллингов и девять пенсов в фунте, двенадцать шиллингов и девять пенсов в фунте», коментується Е. Л. Ланном як «явная нелепица, так как в фунте 20 шиллингов». Необхідність коментаря визвана тим, що шилінги, пенси, і фунти — це ті побутові реалії, що в часи А.В. Кривцової були недобре відомі російському читачу.

Фраза «There was a man who came to ask for change for a sovereign-» (с.38) перекладена Введенським як «Сперва приходил мужчина разменять червонец». А у Кривцової це звучить так «Заходил мужчина разменять соверен.». Певно, що Введенський навмисно замінив англійський соверен російським червонцем, аби наблизити текст до російського читача.

Переклад суспільно-політичних реалій є важкою задачею і нерідко представляє ряд проблем для перекладача. Наприклад, в романі Діккенса зустрічається слово «beadle». В своєму перекладі Кривцова транскрибувала це слово (бідл), а Ланн дав в коментарях пояснення: «Бидл — низшее должностное лицо городского прихода (административного района), избираемое на один год жителями и утверждаемое в своей должности мировым судьей». [Е.Л. Ланн, комментарии с.473]. Коментарі потрібні, тому, що багатьом російським читачам це поняття незнайоме. І пояснення далі: «Бидл Королевской биржи — низжий служащий Лондонской биржи, исполняющий обязанности курьера. «

Дана реалія (бідл) зовсім інакше перекладена І.І. Введенським, який перекладає як «сторож». І якщо у А.В. кривцової біля церкви зустрічає «величественный бидл», то у І.І. Введенського «сторож с какой-то зловещей физиономией» .

Цікавість визвазвала реалія «pew-opener», у І.І. Введенського російською «староста», (худенький, низенький старичек", а у А.В. Кривцової - це «маленькая прислужница страдающая отдышкой». Блище до оригіналу переклад цієї реалії у А.В. Кривцової, оскільки у Діккенса цей персонаж — жінка.

Встановлено, що перекладачі працюючи з суспільно-політичними реаліями транскрибують їх (speaker — спікер, parliament — парламент), або дають послівний переклад. Так наприклад слово Lord Mayor обидва перекладачі транскрибували переклад: І.І. Введенський — «лорд — мер», А. В. Кривцова «лорд-мєр» .

Перекладачі, манера перекладу яких аналізується в роботі, відносяться до різних епох, які мають різні мовні картини світу. Саме тому перекладач знаходячись в синхронній йому мовній картині світу, обирає ті мовні явлення, що характерні його часу.

Одною з рис відмінності манер перекладачів є наслідком різночасових мовних картин світу, являється відношення перекладача до лексичних одиниць релігійного характеру. І.І. Введенський перекладає їх звично, оскільки для нього та його сучасників — читачів релігійні мотиви являлись звичайними компонентами життя. А. В. Кривцова, роблячи свій переклад, для читачів Радянського Союзу, вихованих в дусі атеїзму, намагається зменшити в перекладі кількість лексичних одиниць релігійного характеру. Так, наприклад, переклад фрази «Be diligent, try to like it, my dear boy, work for a steady іndependence.» (с.39), переклад І.І. Введенського «Будь деятелен, дитя мое, трудись, устраивай свою карьеру и… Господь благословит тебя!». А у А. В. Кривцовой це звучить інакше, тема Господа відсутня: «Будь прилежен, старайся полюбить это дело, милый мой мальчик, работай, чтобы стать независимым, и будь счастлив!»

До мовних реалій слід віднести звертання. Тип звертання звичайної вічливості по традиції в російських перекладах з англійської мови транскрибуються і залишаються — містер, місіс, місс, сер. В даних перекладах роману «Домбі та син» немає відхилинь від традиції.

Порівняльний аналіз перекладів звертань показує відмінність в підході перекладачів, а зі зміною підходу міняється тональність розповіді. Так переклад речення ««Yes my pretty», answered Richards, «Come and kiss him! «» (с.25), переклад І.І. Введенського стилістично більш нейтрально «- Да моя красавица, ответила Ричардс, подойдите и поцелуйте его!», якщо порівняти його з перекладом А.В. Кривцової ««Да, милочка,» — ответила Ричардс. — «подойдите и поцілуйте его! «» .

З чого сдідує, що переклад І.І. Введенського має нейтральний стилістичний відтінок або слегка підвищений. Ті ж звернення перекладені А. В. Кривцовою мають дещо знижений розмовний відтінок. Наприклад:

Ч. Діккенс:". There poore dear!" (c.26)

І.І. Введенський: «тогда, мое милое, бедное дитя!»

А.В. Кривцова: «полно, бедняжечка!»

Одним із важливих для ідеології твору, потрібним для здійснення замислу автора, структурних елементів являється власне ім'я — реалія, яка вказує на місце подій, (колорит місцевості), час подій (колорит епохи), на національні традиції (колорит культури), на відношення автора до персонажу (експресія імені), та інше.

В перекладі А.В. Кривцової можна знайти такі приклади: ім'я «Jemima, Walter» були транскрибовані як «Джемайма та Уолтер» .І. І Введенський їх транслітерував «Джеміма, Вальтер» .

Переклад А.В. Кривцової імені «Spitfire», яке являється в романі одночасно ім'ям та характеристикою (прізвиськом). Прізвиська завжди мають образний характер, збудований на національних традиціях, на звичних певному народу явленнях та їх традиційному осмисленню. Задача перекладача — передати дух образу, приблизити російського читача до того сприйняття імені, яким володіє англієць. Кривцова переклала ім'я як «Задира», основуючись на словарю, наприклад словарь І.Р. Гальперина слово «Spitfire» трактується як «1. Злючка, порох, вспыльчивый или раздраженный человек» .

Місцем події роману Ч. Діккенса являється столиця Британії - Лондон. При передачі англійських топонімічних назв, багато перекладачів намагаються приблизитися англійські назви до російських. В перекладі І.І. Введенський такі слова як «Portland Place, Bryanstone Square» переклав як Портлендська площа та Брайєнский сквер. А. В. Кривцова переклала ж іншим підходом, намагаючись зберегти іноземний облік топоніма, тому і транскрибує їх «City — Сіті, Peckham — Пекем, Portland place — Портленд Плейс, Bryanstone Square — Брайанстон Сквер, Mile-End — Майл-Енд, Camden Town — Кемден Таун.

Фраза Ч. Діккенса «Though the offices of Dombey and son were within the liberties of the City of London and within hearing of Bow Bells.» (с.33), перекладена І.І. Введенським як «контора Домби и сына находится в Сити, в главной части Лондона, там, где слышен звон баусритских колоколов.». Ця ж фраза У А. В Кривцової звучить інакше: «Хотф контора Домби и сына находилась в пределах вольностей Лондонского Сити и звона колоколов Сент-Мери — Ле — Боу» .

Різний підхід перекладачів до фрази «„The same“ said Sol; „when she took fire, four days' sail with a fair wind out of Jamaica Harbour, in the nightl“» (с.40).І.І. Введенський промовчав про топонім «Тот самый, — отвечал Соломон. — Когда на нем в четвертый день плавания показался огонь.». Коли А. В. Кривцова не забула про топонім: «Оно самое, — сказал Соль. — Когда оно загорелось среди ночи, после четерехдневного плавания при попутном ветре, по выходе из Ямайского порта. «

Є ряд прикладів, коли один перекладач транслітерує топонім, а інший транскрибує. Так фраза Ч. Діккенса «But when the George the second drove ashore, uncle, on the coast of Cornwall.» (с.40), переклад І.І. Введенського «- А помнишь, дядюшка, как страшный ветер прибыл „Георгия Второго“ к берегам Корнвалиса.», а к А.В. Кривцової «А когда „Георга Второго“ прибило к Корнуэльскому берегу.» .

переклад діккенс англійська реалія

Висновок

Переклад художнього тексту — це творча діяльність перекладачів, яка в першу чергу характеризується суб'єктивним відношенням до тексту оригінала. Одним із важливих факторів, що формує суб'єктивність перекладача, являється фактор часу, який являється важкою категорією, складається з таких складових як час написання тексту, час написання перекладу, час читача.

Порівняльний аналіз манери перекладу дозволяє виділити риси, притаманні особистості перекладача, в тому числі, окрім знань англійської мови і світобачення, культурологічні знання, відношення до потенційного читача.

Порівняльний аналіз перекладів названого роману двома перекладачами дозволяє говорити про те, що є ряд подібностей та ряд відмінностей в підході до перекладу англійських слів-реалій.

До числа подібних реалій слід віднести реалії - гроші, суспільно-політичні реалії, назви мір довжини.

Але творчий характер процесу перекладу заставляє іноді відходити від традиції. Тому і у перекладі І.І. Введенського поряд з фунтами, соверенами, пенсами, використовується і російський червонець.

Також різниця в перекладі двох авторів спостерігається через різне бачення мовної картини світу.І.І. Введенський в своєму перекладі орієнтується на сучасного для нього читача, пропускає ті англійські реалії, які на погляд перекладача малозрозумілі або зовсім незрозумілі російському читачу. А. В. Кривцова ж слідкую в своєму перекладі за кожним словом — реалією в тексті оригінала, намагається передати всі реалії, що використав Ч. Діккенсон.

Треба відмітити, що вибір способу перекладу реалії здатний вплинути на зміну тональності роману. Встановлено, що тональність перекладу, здійснений І.І. Введенським блище по тональності звучання тексту оригінала. Багато компонентів, які передають англійський гумор, притаманний Ч. Діккенса, в перекладі, виконаним А. В. Кривцовою, втрачені, можливо через бажання перекладача зберегти іноземний характер тексту.

Отже, реалія — це назва національно-культурних об'єктів, характерних для вихідної культури і невідомі для іншої культури, мову на яку перекладають.

Найуживаніший спосіб перекладу реалій — це транскрибція, транслітерація, іноді застосовують подвійну форму, наприклад (транскрибування + семантичний переклад, або транскрибування + паралельні коментарі.)