«Фальшиві друзів перекладача» нафтогазової літератури

ЗМІСТ АНОТАЦІЯ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО «ФАЛЬШИВИХ ДРУЗІВ ПЕРЕКЛАДАЧА»

1.1 Поняття міжмовної омонімії та псевдоінтернаціоналізмів

1.2 Псевдоінтернаціоналізми: лексична проблема перекладу РОЗДІЛ 2. «ФАЛЬШИВІ ДРУЗІ ПЕРЕКЛАДАЧА» У НАФТОГАЗОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

2.1 Інтернаціоналізми і псевдоінтернаціональні слова у науково-технічних текстах

2.2 «Фальшиві друзі перекладача» при перекладі нафтогазової літератури (на прикладі статті «Unconventional oil and gas extraction and animal health» by M. Bambergera and R. E. Oswald)

ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНОТАЦІЯ Робота присвячена проблемам та особливостям перекладу «хибних друзів перекладача». В роботі розглядаються класифікація, джерела виникнення міжмовного явища «хибні друзі перекладача», виокремлюються основні способи та специфіка їх перекладу. Зроблено аналіз перекладу «хибних друзів перекладача» на прикладі у нафтогазовій сфері. Розглянуто доцільність перекладу «хибних друзів перекладача» у наукових текстах.

Ключові слова: переклад, хибні друзі перекладача", наука, нафтогазова сфера.

ВСТУП Важлива роль, яку англійська мова відіграє на сучасному етапі як основний засіб міжнародного спілкування, поставила вчених-лінгвістів перед необхідністю звернути більше уваги на особливості її функціонування в усіх стилістичних різновидах. Характерною рисою розвитку сучасної науки є остаточне набуття англійською мовою статусу мови світової науково-технічної літератури. Унаслідок цього переклад науково-технічної літератури з англійської на українську мову вимагає від перекладача-спеціаліста високого рівня професійної майстерності, обумовленого в тому числі знанням лексичних, граматичних та стилістичних особливостей науково-технічних текстів. Знання лексичних особливостей науково-технічної літератури є необхідною умовою, оскільки при перекладі поруч з інтернаціональними словами, що певною мірою є помічниками перекладача, доволі часто трапляються провокуючі фактори тексту джерела, якими є «хибні друзі перекладача».

Опис інтернаціональної лексики неможливий без характеристики соціально-культурного і мовного тла, на якому виникає потреба в інтернаціоналізмах. Інтернаціоналізація лексики пов’язана з інтернаціоналізацією суспільного життя, з глобалізацією. Інтернаціоналізми розповсюдились на великих географічних територіях внаслідок мовного втілення спільних понять сучасної науки, культури, техніки, політики. Саме інтернаціоналізація суспільного життя, що отримала прискорений розвиток під впливом науково-технічної революції, збільшує суспільні потреби у вивченні іноземних мов, у перекладі наукової та художньої літератури. Неухильно прискорюється збільшення потоку інформації, у кожній галузі науки з’являються нові поняття, що потребують номінації. У наш час швидкими темпами розвивається тенденція до уніфікації мов.

Актуальність роботи. Робота присвячена актуальній темі в області порівняльної лексикології: інтернаціоналізми в українській та англійській мовах. Дослідження в області зіставлення мов є дуже важливими, тому що допомагають глибше проникнути в суть лексичних явищ досліджуваної мови, систематизувати знання лексики рідної мови, подолати проблеми перекладу інтернаціональних слів.

Дослідження міжмовних відносин і породжуваних ними явищ та процесів має давню історію і є традиційним для науки про мову. В різні часи проблемами мовних контактів і двомовності займалися А. Е. Карлінській, М. М. Міхайлов, Л. В. Щерба, аспекти інтернаціональної лексики привертали увагу В. В. Акуленко, В. М. Жирмунського, Е. М. Солодухо.

Об'єктом дослідження є «фальшиві друзів перекладача» нафтогазової літератури.

Предметом дослідження є особливості «фальшивих друзів перекладача» на прикладі статті нафтогазової літератури.

Мета роботи полягає у перекладі статті нафтогазової сфери та виявлення «фальшивих друзів перекладача» під час перекладу.

На основі мети були розроблені такі завдання:

— проаналізувати поняття «фальшивих друзів перекладача»;

— проаналізувати вживання «фальшивих друзів перекладача» при перекладі статті;

— проаналізувати способи перекладу.

Методи дослідження використані у роботі: аналізу та синтезу, індукції, дедукції, описовий.

Робота складається з двох розділів, чотирьох підпунктів, вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО «ФАЛЬШИВИХ ДРУЗІВ ПЕРЕКЛАДАЧА»

1.1 Визначення та класифікація інтернаціоналізмів З давніх часів частина лексики вживається у мовах кількох народів, між якими існували мовні контакти; білінгвізм був постійним явищем серед населення прикордонних територій. Останніми десятиріччями явищами двомовності та інтернаціоналізації лексики приділяється значна увага, завдяки чому дещо змінився традиційний погляд на цей вид лексики.

Традиційно інтернаціоналізми вважалися мовними одиницями, що властиві головним чином, європейським мовам; в окремих роботах вони звужувались взагалі до греко-латинської термінології. Не завжди враховувались суттєві ознаки утворення і властивості вживання інтернаціоналізмів. Тому їх опис у лексикологіях сучасних мов носив до певної міри формальний характер, бо в одній мові це явище неможливо ні встановити, ні повністю зрозуміти. В. Акуленко першим звернув увагу на присутність інтернаціональних елементів в інших ареалах, що склалися навколо міжнародних мов епохи феодалізму.

Інтернаціоналізми — це, як правило, не всі прояви багатомовних залежностей, а лише особливі форми міжмовної спільності. Такі слова, як television, telephone, football, окремі афікси типу — ism є атрибутом не лише англійської, а і багатьох інших мов. Р. А. Будагов також стверджував, що інтернаціоналізмами можуть бути не тільки прямі запозичення, але й «слова, що формуються на зразок структури відповідних іншомовних слів, але не запозичують їх матеріальної основи» .

Для визначення одиниць міжнародної лексики існує кілька назв — інтернаціоналізми, інтероніми, аналогізми. Часом вживається термін регіонізм, проте він не зовсім вдалий, оскільки відбиває поняття географічного або територіального характеру.

Поштовх до визначення поняття інтернаціональності дав англійський прикметник international, появу якого у писемних пам’ятках датовано 1780 p. Протягом XIX ст. термін розповсюдився у європейських мовах, а у XX ст. він проник до мов усіх континентів. Міжнародність лексики за своєю суттю відносна, бо ця лексика вживається не усіма народами однаково. Загальні мовні риси називають універсаліями, проте вони стосуються значно ширших явищ у ділянках загального мовознавства, як, наприклад, синонімії, граматичних категорій, поділу звуків на голосні і приголосні тощо. Міжнародність лексики ґрунтується на вживанні одних слів з тими ж значеннями у широкому колі мов.

Чіткі критерії визначення поняття інтернаціоналізму, на жаль, відсутні і тому різні науковці тлумачать дане поняття по-різному. Наукове визначення поняття лексичного інтернаціоналізму намагаються дати, стверджуючи, що інтернаціоналізмами в мовознавстві слід називати особливо важливі форми лексичної спільності, які є міжмовною синхронічною категорією, що має прояв лише при зіткненні або зіставленні мов.

В наш час більшість дослідників дають максимально розширені визначення, намагаючись врахувати всі можливі характеристики даного мовного феномена.

Порівняємо визначення, взяті з різних джерел. В. В. Хайрулин зауважує, що інтернаціоналізмами є загальні елементи декількох світових мов, засвоєних ними в силу генетичної спільності або взаємних культурних впливів. Інтернаціоналізми мають у результаті взаємовпливів або випадкових збігів зовні подібну форму й деякі однакові значення в різних мовах.

Подібне з цим визначення зустрічаємо у дослідника В. В. Михайленко, який стверджує, що «інтернаціоналізми, інтернаціональна лексика — слова, які виражають поняття міжнародного значення і існують у багатьох мовах світу (споріднених і неспоріднених), зберігаючи близьке або спільне значення й фонетико-морфологічну будову» [11, 38−39].

Однак, наведені вище визначення не можна вважати такими, що повністю розкривають наукове поняття та сутність інтернаціоналізмів.

На нашу думку найбільш повним на сьогодні є визначення інтернаціоналізмів Рицарєвой А. Е.: «під інтернаціоналізмами розуміються лексичні одиниці, що функціонують у декількох (не менш ніж у трьох) світових мовах, близькі по звуковій, графічній і семантичній формі, що є наслідком мовного контакту, що й виражають загальні для багатьох культур поняття з галузей науки, техніки, бізнесу, політики, мистецтва, засобів комунікації» [16, с. 9]. У своєму визначенні вона розкриває саму суть явища інтернаціоналізмів, причини їх виникнення та функції у лексиках мов.

На підставі цих тлумачень можна зробити висновок про те, що основною ознакою при визначенні інтернаціоналізмів вважається його функціонування у декількох мовах та спільність зовнішньої форми й семантики.

Щодо класифікації інтернаціоналізмів, то загалом виділяють три принципи класифікації інтернаціоналізмів:

— принцип вмотивованості;

— класифікація інтернаціоналізмів за способом та джерелом запозичення;

— класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.

За способом запозичення інтернаціоналізми можна поділити на інтернаціоналізми зі спільною зовнішньою та внутрішньою формою та інтернаціоналізми зі спільною лише внутрішньою формою.

За вибором джерела запозичення інтернаціоналізми діляться залежно від етимології - на інтернаціоналізми класичного походження (взяті з мертвих класичних мов — латинської, давньогрецької, класичної арабської, санскриту тощо) та інтернаціоналізми національного походження (слова з живих мов, що стали інтернаціоналізмами).

В. В. Акуленко, кажучи про схожість форм інтернаціональних знаків, звертає увагу не лише на вимову чи написання, але й на вмотивованість, або «внутрішню форму» знаків, включаючи їх синхронічну характеристику, «буквальне значення», що враховується носіями даної мови. При цьому роль можуть грати всі три принципово можливі типи вмотивованості:

— фонетична, тобто прямий зв’язок вимови зі значенням;

— морфологічна, тобто словотворча структура складних й похідних слів;

— семантична, тобто синхронічно відчуване непряме значення у межах семантичної структури багатозначного слова.

З морфологічною вмотивованістю слів можна зіставити також вмотивованість усталених словосполучень (в тому числі й термінологічних), котра визначається значеннями складових слів, їх морфологічною формою й синтаксичними відносинами.

Таким чином основними критеріями класифікації інтернаціоналізмів є вмотивованість, чи «внутрішня форма» .

В. В. Акуленко пропонує свій принцип класифікації інтернаціоналізмів за способом запозичення, розрізнюючи сім типів міжнародних лексичних знаків:

— слова, об'єднані схожістю значення, вимови, написання та вмотивованості, тобто інтернаціоналізми з однаковою словотворчою або змістовою структурою;

— слова, основи, морфеми, об'єднані схожістю значення, вимови та написання (атом);

— слова, об'єднані схожістю значення, вимови та вмотивованості, але не написання — спостерігається в мовах з різними системами письма та принципами написання (наприклад, інтернаціональні слова європейського походження в мовах Близького Сходу з консонантним письмом або в мовах Південної Азії зі складовим письмом);

— слова, морфеми та словосполучення, об'єднані спільністю значення, написання та вмотивованості при різній вимові, мають місце насамперед у мовах з загальною ієроґліфічною писемністю (наприклад, китайські елементи у японській та (частково) у корейській мові;

— слова, основи, морфеми, що об'єднуються схожістю лише значення та вимови при різниці у написанні та мотивації, насамперед у мовах з різними системами письма;

— слова, об'єднані спільністю значення й схожістю написання при різній вимові та вмотивованості - у мовах зі спільною ієроґліфічною базою;

— слова та форми, що об'єднані схожістю значення та вмотивованості (але не вимови та написання): укр. хмарочос, рос. небоскрёб, анґл. sky-scraper, фр. racleur de ciel, іт. grattacielo, ісп. rascacielos, рум. zgоrie-nori, латиськ. debesskrapis, індонез. pentjakar langit; або укр. крокодилові сльози, болг. крокодилски сълзи, анґл. crocodile tears, нім.Krokodilstrдne, іт. lacrime de crocodillo, рум. lacrimi de crocodil.

За вибором джерела виділяється чотири типи інтернаціональних форм:

— чисто латинські або грецькі слова (omnibus);

— національні латинізми та еллінізми, які мають греко-латинські корені та національні закінчення (лат. industria, англ. industry, нім. Industrie);

— національні слова, що стали інтернаціоналізмами (рос. спутник);

— народно-латинські (романські) варіанти латинських коренів (іт. flusso, icn. flujo — від лат. fluxus).

Виходячи з цього, можна дійти висновку, що переважна більшість інтернаціоналізмів є частковими інтернаціоналізмами, а повні інтернаціоналізми — це також окремий випадок часткових інтернаціоналізмів.

Отже, є три принципи класифікації інтернаціоналізмів. Основними критеріями класифікації інтернаціоналізмів є вмотивованість, від якої залежить функціонування міжнародних слів у лексиці.

1.2 Переклад інтернаціоналізмів Як було уже визначено інтернаціоналізми або інтернаціональні слова — це слова або вислови, які належать до спільного за виникненням фонду ряду мов, близьких за походженням або подібних за своїм культурним розвитком. Вони звичайно або запозичені безпосередньо з якогось джерела, або через іншу мову.

З точки зору перекладача ці слова можна умовно розділити на дві групи.

Перша — це власне інтернаціоналізми, які мають одне і те ж значення у мовах оригіналу та перекладу, наприклад:

англ. sport — укр. спорт англ. football — укр. футбол Ці слова співпадають як за формою, так і за значенням і в мові перекладу існують еквіваленти для їх перекладу. Враховуючи це, переклад власне інтернаціоналізмів не створює для перекладача ніяких труднощів.

Друга група — так звані псевдоінтернаціоналізми — в українській мові мають:

1. Зовсім інше значення, ніж в інших мовах.

2. Вужче значення.

3. Ширше значення.

Передача слів першої групи викликає певні труднощі. Перекладач, природно, згадує, перш за все, однокорінне слово, яке, однак, в українській мові має інше значення. Наприклад:

Rent — the money that someone pays for the use of a room, a house etc. that belongs to someone else.

Рента — вид прибутку з капіталу, землі, майна, що його власники регулярно одержують незалежно від заняття підприємницькою діяльністю.

Complexion — the natural colour or appearance of the skin on your face.

Комплекція — будова тіла.

Compositor — someone who arranges letters, pictures etc. on a page before they are printe.

Композитор — автор музичного твору.

Decade — a period of ten years.

Декада — проміжок часу в десять днів, десятиденка.

Аmmunition — bullets, shells etc. that are fired from guns.

Амуніція — речі (крім одягу і зброї), які становлять спорядження військовослужбовця.

Prospect — a possibility that something you hope for will happen soon.

Проспект — 1) широка пряма вулиця в місті; 2) поширений виклад плану, зміст якої-небудь наукової праці, учбового посібника; 3) рекламна листівка або брошура з описом товару та умов торгівлі.

Pathetic — something or someone that is pathetic is so useless, unsuccessful or badly done that they annoy you.

Патетичний — пристрасний, піднесений, пафосний, притаманний творам літератури, музики, кіно, театру тощо.

Sympathetic — willing to try to understand someone else’s problems and give them any help they need.

Симпатичний — який викликає почуття прихильності, доброзичливості.

Trivial — unimportant or of little valuе.

Тривіальний — звичайний, заяложений, позбавлений оригінальності.

Прикладом другої групи може служити слово meeting, яке далеко не завжди відповідає українському слову мітинг. Основне значення англійського слова — an event at which people meet to talk and decide things. Наприклад, a meeting of old friends. Значення політичні збори є вторинним. Українське слово агонія має вузьке значення останні, переважно рухові, прояви життєвих функцій, що передують смерті. В англійській мові, крім значення very severe pain, воно має значення a very sad, difficult, or unpleasant situation: It was agony not knowing if she would live. She was in agony of tears.

Слова цієї групи є особливо небезпечними для перекладача, оскільки вони є інтернаціональними тільки в одному із своїх значень. До них відносяться багато слів, які означають професію, рід занять:

Director — 1. one of the committee of top managers who control a company; 2. the person who gives instructions to the actors, cameraman in a film or a play; 3. someone who is in charge of a particular activity or organization.

Директор — керівник установи, підприємства чи навчального закладу.

Engineer — 1. someone who designs the way roads, bridges, machines etc. are built; 2. someone who controls the engines on a ship or aircraft; 3. BrE someone who repaires electrical or mechanical equipment; 4. soldier in the army who designs and builds roads, bridges etc; 5. AmE someone who drives a train.

Інженер — спеціаліст з вищою технічною освітою.

President — 1. the official leader of a country that does not have a king or a queen; 2. the person in charge of a club, college, government department, etc; 3. AmE the head of a business, bank etc;4. head of the meeting.

Президент — 1. виборний голова, керівник товариства, організації, установи тощо; 2. в ряді країн глава держави.

Student — 1. someone who is studying at a school, university etc; 2. be a student of sth — to be very interested in a particular subject.

Студент — учень вищого навчального закладу.

З наведених прикладів видно, як уважно потрібно перекладачу перевіряти по контексту та словнику значення подібних слів.

Прикладом третьої підгрупи може служити слово бригадир, яке, крім значення військове звання, має в українській мові ще й значення керівник виробничого підрозділу (бригади). В англійській мові однокорінне слово brigadier має тільки одне значення — a high military rank in the British army or the person who has this rank.

Псевдоінтернаціональні слова другої і третьої груп часто бувають нездоланною проблемою для недосвідчених перекладачів. Недарма їх називають «фальшиві друзі перекладача» (translator's false friends). Зустрічаючись з ними, перекладач мимоволі згадує етимологічно тотожне українське слово і забуває, що його значення та вживання не співпадають із значенням та вживанням відповідного англійського слова.

З проблемою так званих «удаваних друзів перекладача» зустрічаються не лише початкуючі, але й досвідчені перекладачі. Прикладом такої помилки може служити наступний фрагмент перекладу роману Чарльза Діккенса «Девід Коперфільд», зроблений російським перекладачем І. Введенським: «Now, my dear Dora, you must know that I never said that». «You said I wasn’t comfortable», said Dora. «I said the housekeeping wasn’t comfortable».

«Но ты должна знать, душенька, что я этого никогда не говорил». «Ты сказал, что я некомфортабельна». «Совсем нет. Я сказал, что в нашем хозяйстве нет комфорта».

Перекладач не врахував, що слово comfortable має ще й значення спокійний, задоволений.

Деякі помилки у перекладі псевдоінтернаціональних слів міцно укорінилися у перекладацькій практиці, наприклад, слово dramatic у виразі a dramatic changes має значення sudden, striking, impressive, однак досить часто це словосполучення перекладається драматичні зміни.

У деяких випадках власне інтернаціоналізм не може бути вжитим при перекладі у зв’язку з різною сполучуваністю слів у різних мовах або через причини стилістичного характеру:

… he was strongly built, with curly hair that seemed to show all the vitality of a fine constitution.

Слово constituion у цьому прикладі вжито у значенні the ability of your body to fight disease and illness. В українській мові слово конституція також має це значення (комплекс функціональних та анатомічних особливостей організму людини, що визначає його реакцію на різні (в т.ч. й хвороботворні) впливи зовнішнього середовища). Однак у такому значенні це слово є спеціальним медичним терміном. І тому неможливо у наведеному художньому тексті вжити:

* … він був міцної статури, а його кучеряве волосся, здавалося, говорило про життєздатність і здорову конституцію.

Правильним буде:

про життєздатність здорового організму.

Отже, проблема перекладу інтернаціональної лексики на сьогоднішній день одна з найактуальніших, але, на жаль, вона не так багато вивчалася. Перекладачеві доводиться остерігатися не тільки численних псевдоінтернаціоналізмів, які можуть збити з пантелику навіть досвідченого професіонала, і повністю перекрутити зміст вислову, але і складнощів, які можуть виникнути при виборі між збереженням інтернаціональної форми і підбором однокореневого еквівалента рідної або іноземної мови. Також, складнощі перекладу інтернаціональної лексики полягають в тому, що перекладач, особливо початківець, часто забуває про таке поняття, як «вживаність слова» (usage), і, знаходячись під враженням знайомої графічної форми слова, припускає у перекладі буквалізми і порушує норми рідної мови (мови перекладу), особливо в області сполучуваності слів.

РОЗДІЛ 2. «ФАЛЬШИВІ ДРУЗІ ПЕРЕКЛАДАЧА» У НАФТОГАЗОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

2.1 Інтернаціоналізми і псевдоінтернаціональні слова у науково-технічних текстах Англійські загальнонаукові інтернаціоналізми набувають в науково-технічних текстах певну якісну специфіку. Вони збагачуються зв’язками, створюють нові словосполучення і часто потребують нових еквівалентів перекладу, яких немає у словнику. Це спричиняє труднощі при перекладі. Необхідно враховувати таку специфіку і уникати помилок перекладу. Таким чином, для адекватного перекладу необхідно знати закономірності і способи перекладу інтернаціональних слів. Інколи вживання інтернаціональних значень при перекладі англійських інтернаціоналізмів на українську мову приводить до порушення стилістичних норм мови і стилю української науково-технічної літератури.

Переклад інтернаціональних слів ускладнюється тим, що в сполученні з іншим словом воно набуває в науково-технічних текстах певну специфіку. Наприклад: revolutionary changes in tube design — значні зміни в конструкції труби; massive tube failures — сильні пошкодження труби, а не масивні пош-кодження труби.

Інтернаціональні слова-прикметники optimistic, pessimistic перекладаються в науково-технічних текстах як «завищений» і «занижений» відповідно: optimistic percent — завищений процент; theory is pessimistic — розрахунок дає занижені результати.

Зустрічаються і «псевдо друзі у квадраті», наприклад: instrument air. Ми вже знаємо, що instrument означає «прибор, прилад», але повітря у приборах не використовується, тому термін «приладне повітря» не підходить — впоравшись з одним «псевдо другом», ми зіштовхнулися з іншим. І дійсно, у виробничих умовах зжате повітря використовується у пневматичних інструментах, але назвати його «інструментальним» було б некоректно, тому що він використовується у пневматичних регуляторах. Пневматичні регулятори відносяться до пневматичної системи автоматики. На підприємствах об'єднану службу, яка займається автоматикою і приборами, називають службою контрольно-вимірювальних приборів і автоматики (КВПіА). Тому точніше перекласти instrument air як «повітря КВПіА» .

У багатьох випадках відповідне англійське слово має більше значень, з яких тільки одне-два значення є тотожними. Той факт, що часто подібні англійські слова характеризуються більш розгалуженою семантичною структурою, ніж відповідні українські слова, має важливі наслідки для перекладацької практики: переклад міжмовних омонімів з англійської мови на українську приховує у собі більше можливостей помилок, ніж переклад таких слів з української на англійську мову, тому що англійське слово може бути вжитим не у тому значенні, що омонімічне йому українське слово.

All examples are taken from actual texts. — Всі приклади беруться з даних текстів.

Прикметник actual в англійській мові має щонайменше 3 значення: «фактичний, реальний, дійсний; теперішній, сучасний; актуальний, той, що має значення»), а подібне за формою українське слово актуальний має тільки два значення («важливий; нагальний, насущний»). Тому це слово можна вважати частковим інтернаціоналізмом.

The manuscript was apparently completed in 1990. — Рукопис було напевно завершено у 1990 році.

Слово manuscript в англійській мові має як іменник тільки одне значення «рукопис», а схоже за зовнішнім ознакам українське слово «манускрипт» означає «стародавній рукопис». Цей інтернаціоналізм є повним псевдо інтернаціоналізмом. Тобто, якщо у реченні йде мова про 1990 рік, а не про стародавні часи, то відповідник «манускрипт» тут недоречний, а тому перекладаємо словом рукопис.

This is dramatically illustrated by Ecrics. — Це ефектно ілюструється Еріксом.

Прислівник dramatically в англійській мові означає «яскраво, ефектно, вражаюче; сильно). Якщо перекладати це слово українською калькою «драматично», це буде означати «те, що характеризується драматизмом, напругою обставин». Але dramatically у сполученні з дієсловом to illustrate має перекладатися не як «драматично», а як «ефектно» .

Thus, the issue that this addresses is far from trivial. — Таким чином, проблема, що досліджується, достатньо суттєва.

В англійській мові «trivial» має значення «звичайний, тривіальний; несуттєвий, незначний; обмежений; ненауковий, народний», а схожий прикметник «тривіальний» в українській мові означає «той, що втратив оригінальність, свіжість; вульгарний, банальний». Інтернаціоналізм trivial відноситься до часткових псевдоінтернаціоналізмів.

У всіх наведених вище прикладів ілюструється переклад псевдоінтернаціоналізмів. Багато з англійських слів мають семантичні відповідники майже однакового зовнішнього вигляду. «Якщо перекладач стикається у тексті оригіналу із словом, подібним за формою певному українському слову, це повинно бути попередженням йому уважніше поставитися до аналізу конкретного значення англійського слова з тим, аби не припуститися помилки через неврахування всіх значень англійського слова» .

З наведених вище прикладів перекладу інтернаціональної лексики аж ніяк не випливає висновок про те, що переклад такої лексики взагалі не припускає використання дослівного перекладу. Виключення подібної можливості з ресурсів перекладача було б рівнозначно збіднінню творчих прийомів його роботи. У ряді випадків перекладач має повне право передавати кореневе значення слова буквально, але лише тоді, коли відчуття мови й досвід підказують йому, що пропонований їм переклад для даної конкретної ситуації саме і являє собою адекватну передачу думки оригіналу [Мостовий М. І.]. Наведемо ряд прикладів:last summit of 25 European Union leaders (the next will have 27) on December 14th-15th may mark a turning-point: the moment the EU changed its main topic of discussion from its own expansion to the attempt to revive its failed constitution.

У цьому реченні нараховується 6 інтернаціоналізмів: summit, leaders, moment, discussion, expansion, constitution. Усі вони мають дуже близькі за формою слова в українській мові: самміт, лідер, момент, дискусія, експансія, конституція. Слово summit в англійській мові має 2 значення («вершина, найвища ступінь, межа; зустріч або рада глав урядів»), в українську мову це слово запозичено з англійської і має лише одне значення (зазначене друге), тому при перекладі речення, слід використовувати саме саміт. У свою чергу, leader теж має багато значень в англійській мові, але у контексті цього речення мається на увазі значення «лідери держав Європейського Союзу» .

Отже, це приклади справжніх інтернаціоналізмів, в яких значення повністю збігаються у двох мовах.

Що стосується слів moment, discussion, expansion, constitution, то вони вважаються частковими псевдоінтернаціоналізмами, тому що в англійській мові вони мають набагато більше значень, ніж в українській. Але всі вони будуть перекладатися подібними за формою українськими відповідниками:

Нещодавній саміт 25-ти лідерів країн-членів ЄС, який відбувся з 14 по 15 грудня (наступний відбудеться 27 грудня), можна вважати поворотним пунктом: моментом, коли ЄС змінив головну тему дискусій стосовно своєї експансії на спробу відновити запровадження конституції, що раніше зробити не вдалося.

Інтернаціональні слова, які повністю співпадають за значенням, зустрічаються доволі рідко. Але інколи у текстах офіційно-ділового стилю наявні речення зі справжніми інтернаціоналізмами. Merkel, the German chancellor, has declared that she will use her six-month presidency of the EU, which starts on January 1st, to restart the stalled process of getting a European Union constitution approved.

У цьому реченні такі інтернаціоналізми, як presidency і process мають певні особливості. Presidency в англійській мові має два значення («президентство; головування»), але адекватним перекладом на українську мову буде слово головування, тому що посади президента ЄС, як такої, не існує. Іменник process перекладаємо графічно однаковим українським відповідником процес. Даний аналіз підтверджує той факт, що обидва слова відносяться до справжніх інтернаціоналізмів. Отже, переклад буде таким:

Ангела Меркель, канцлер Німеччини, проголосила, що вона використає своє шестимісячне головування у ЄС, яке розпочнеться 1 січня, з метою відновити призупинений процес затвердження Європейським Союзом конституції.

Таким чином, коли текст містить справжні інтернаціоналізми, то це суттєво полегшує процес перекладу. Наведемо приклади: plan is that, armed with this agreement, European leaders will gather for another «intergovernmental conference» in the second half of the year, to do whatever deals are needed to make the treaty acceptable to all. — План полягає у тому, щоб лідери Європейських країн, маючи договір, зібралися на іншу «міжурядову конференцію» у другій половині року для підписання усіх необхідних угод, щоб розробити прийнятний для всіх договір. Germans hope that Gordon Brown, like Nicolas Sarkozy, will be ready to push a new treaty through parliament, without a referendum. — Німці сподіваються, що Гордон Браун, подібно до Ніколя Саркозі, буде готовий провести новий договір через парламент без референдуму. May enable him to claim a mandate, and have such a mini-treaty ratified by the National Assembly, avoiding the need for a second referendum. — Перемога може дати йому можливість, уникаючи потреби в повторному референдумі, затвердити свій мандат і мати, так би мовити, міні-угоду, ратифіковану Національною Асамблеєю.it is not clear how seriously any promises to Turkey (or other countries) should be taken. — І дотепер невідомо наскільки серйозно повинні сприйматися будь-які обіцянки щодо Туреччини (або ін. країн). Delegates to the inaugural conference of the United Nations Convention against Corruption, in Jordan, were piously denouncing sleaze and promising to tackle corruption «wherever we find it — whether here or abroad» [Олійник]. — Британські делегати на конференції в Йорданії, що знаменує собою початок конвенції Організацій Об'єднаних Націй проти корупції, благочестиво звинувачували аморальність і обіцяли стримати корупцію, «де б ми не знаходили її - тут або за кордоном» .

На відміну від справжніх інтернаціоналізмів, псевдоінтернаціоналізми викликають певні труднощі при перекладі, тому що треба переглядати у словниках усі можливі значення англійських слів. Наводемо приклади.

Candidates will no longer be given target dates for entry, as were Bulgaria and Romania. — Кандидатам більше не будуть надавати планові терміни вступу, як це було для Болгарії та Румунії.

В останньому реченні увага прикута до іменників candidate і date. Обидва мають подібні за формою українські відповідники кандидат і дата. В українській і англійській мовах перше слово має лише одне значення, тому воно є справжнім інтернаціоналізмом. Слово date в англійській мові має багато значень («число, день, дата; період, пора, термін; побачення; епоха, вік»). Тому, перед тим, як перекласти речення, треба обов’язково знайти у словнику всі значення, а потім вибрати найбільш відповідне. Date відносимо до псевдоінтернаціоналізмів. Present notation is inaccurate and, in some cases, confusing. — Ця система умовних позначок є помилковою і, у деяких випадках, заплутаною.

В даному реченні вжиті слова-псевдоінтернаціоналізми. Їх значення в англійській мові повністю не відповідають значенням слів, подібних за формою в українській мові. Notation перекладається, як система умовних позначок (а не «нотація»), inaccurate — неточний, неправильний (а не «неакуратний»).

Таким чином, за підсумками проведеного аналізу речень можна сказати, що питання вибору оптимальних способів перекладу інтернаціоналізмів не можна вирішити в одному напрямку. З одного боку, ми з’ясували, що прагнучи уникати збереження інтернаціональної форми, тим самим можна припускати безліч помилок і спотворити зміст початкового тексту. Враховуючи цілі перекладу, адресата, а так само специфіку сфери і термінологію, дослівний переклад інколи стає більш прийнятним, як в плані значення, так і в плані вираження. Але з іншого боку, в будь-якому тексті знайдуться псевдоінтернаціоналізми, які важко розпізнати і зрозуміти навіть в контексті речень, і які зможуть заплутати навіть професійного перекладача.

2.2 «Фальшиві друзі перекладача» при перекладі нафтогазової літератури (на прикладі статті «Unconventional oil and gas extraction and animal health» by M. Bambergera and R. E. Oswald)

Для аналізу перекладу інтернаціоналізмів у нафтогазовій сфері було обрано статтю «Unconventional oil and gas extraction and animal health» by M. Bambergera and R. E. Oswald — («Нетрадиційний видобуток нафти і газу та здоров’я тварин» — М. Бамбергера, Р. Е. Освальд). Стаття та переклад статті подані у додатках А, Б.

На відміну від справжніх інтернаціоналізмів, псевдоінтернаціоналізми викликають певні труднощі при перекладі, тому що треба переглядати у словниках усі можливі значення англійських слів. Труднощі при перекладі наукового тексту полягають в тому, що значення слів можуть кардинально відрізнятися і потрібно звірятися із словником із певної термінології. До прикладу слово counter у значенні іменника — має загально прийняте значення — фішка чи жетон, проте у науковому значенні може вживатися як лічильник. Тому перекладаючи науковий текст, слід бути особливо уважним.

Стаття налічує 3005 слів. Оскільки, це науковий текст є ряд особливостей при перекладі інтернаціоналізмів. У тексті статті трапляються випадки вживання інтернаціоналізмів та псевдоінтернаціоналізмів.

Щодо інтернаціоналізмів, то у тексті сттаті трапляються такі:

— strategy — стратегія;

— university — університет;

— author — автор;

— problem — проблема;

— management — менеджмент;

— standard — стандарт;

— system — система;

— export — експорт;

— infrastructure — інфраструктура;

— toxic — токсичний;

— process — процес;

— hydrocarbon — гідрокарбон;

— risk — ризик;

— sulfur — сульфур;

— epidemiology — епідеміологія;

— carbon — карбон;

— chemicals — хімікати;

— metal — метал;

— іntegrated — інтегрований;

— atom — атом.

Далі розглянемо випадки вживання часткових інтеренаціоналізмів та псевдоінтренаціоналізмів.

Словосполучення tight oil extraction перекладатиметься не як тугий видобуток нафти, а щільне видобування.

Словосполуччення fossil fuels — дослівно викопне паливо, а слід перекладати паливо з надр землі.

Слово important — слід пам’ятати перекладається як важливий.

Public — не публічний, а громадський. Здається, що ці слова мають однакові значення, проте їхнє лексичне наповнення відрізняється.

Слово discuss — означає не дискусію, а обговорення. Назва статті починається із слова unconventional, що дослівно перекладається як те, що робиться не звичним чином, тобто нетрадиційно. Хоча, слово нетрадиційний в українській мові має багато лексичних значень, і не дуже підходить до перекладу у науковому стилі.

Слово methods — хочеться просто перекласти як методи, але варто пам’ятати, що в українській мові це слово має такі значення: методика, прийом, система, спосіб.

Слово oil — варто пам’ятати перекладається як нафта.

Слово effect, окрім ефект має значення впливати. І в тексті статті вжито саме в цьому значенні.

Слово gas — перекладається як газ (корисна копалина), оскільки це науковий текст, проте в англійській мові це слово має ще і такі значення — hot balls of gas that become stars; a person or thing that is entertaining or amusing.

Слово volume — у науковий текстах має значення об'єм, а не гучність звуку. Словосполучення shale formations варто перекладати як сланцеві відкладення.

Traffic — означає не тільки трафік, але і рух, перевезення.

Слово сommunities — в тексті вживається у значенні громада (об'єднання людей з однаковими інтересами) — farm communities.

Food safety варто перекладати як не безпека їди, а продовольча безпека.

Слово benzene — означає не бензил, а бензол. Тому при перекладі треба буде дуже уважним.

Слово visual, окрім значення візуальний може вживатися в таких значеннях: зоровий, оптичний та як це слово вжите в тексті - наочний.

Protocol — в український мові перекладається у більшості випадків як вид документу, тут це слово вжите у значенні інструкція.

Словосполучення water stress перекладатиметься не стрес води, а рівень води. Слово electricity окрім значення електрика, має ще значення — електричка. Слово form окрім перекладу форма, може перекладатися як: постать, стиль, модуль, бланк, різновид (це значення вжито у тексті).

ВИСНОВКИ Через глобалізацію та підсилену взаємодію мов виникає особливий шар запозичень, що йменуються інтернаціональними словами. Інтернаціоналізми є невід'ємною частиною словникового складу мови при зростаючій ролі культурних та економічних зв’язків між народами та країнами.

Лексика будь-якої мови постійно поповнюється, збагачується, відновлюється. Деякі слова зникають, інші, навпаки, з’являються, а носії мови активно їх використовують. Отже, інтернаціоналізми в сучасній українській мові виконують основну функцію — комунікативну. Вони беруть участь у словотворчих процесах і тим самим збагачують словниковий фонд української мови.

Присутність інтернаціонального елементу в будь-якому відношенні значно полегшує спілкування між носіями різних мов, а саме:

а) сприяє повсякденній комунікації;

б) має широке застосування у вивченні та викладанні іноземних мов;

в) передає інформацію стосовно культурно-історичних контактів між різними народами;

г) може інтерпретуватися як словник пан-європейської культури;

г) робить вагомий внесок у дискусії стосовно іншомовних запозичень.

Інтернаціоналізми розповсюдились на великих географічних територіях внаслідок мовного втілення спільних понять сучасної науки, культури, техніки, політики. Вони поки що відіграють незначну роль у подоланні мовних бар'єрів, проте їх поширення полегшує процес міжнародного використання інформації, активний обмін якою у новітній час сприяє зростанню кількості міжмовних слів.

У сучасній українській мові з’являється велика кількість інтернаціональної лексики англійського походження внаслідок пріоритетної позиції англійської мови в якості глобальної мови. Також можна відзначити проникнення інтернаціоналізмів у всі сфери людської мовної діяльності. Англійська мова, що поширюється й функціонує в теперішній час, забезпечує міжнародне спілкування й сприяє об'єднанню світового співтовариства, особливо у сферах науки й техніки.

Проблема перекладу інтернаціональної лексики на сьогоднішній день одна з найактуальніших, але, на жаль, вона не так багато вивчалася. «Фальшиві друзі перекладача» вводять в оману не тільки перекладачів-початківців, але і досвідчених майстрів.

Перекладачеві доводиться остерігатися не тільки численних псевдоінтернаціоналізмів, які можуть збити з пантелику навіть досвідченого професіонала, і повністю перекрутити зміст вислову, але і складнощів, які можуть виникнути при виборі між збереженням інтернаціональної форми і підбором однокореневого еквівалента рідної або іноземної мови.

Оптимального варіанту перекладу інтернаціоналізмів не існує: у кожному тексті зустрічаються як «фальшиві друзі перекладача, так і слова, що вимагають дослівного перекладу.

міжмовний фальшивий друг перекладач

CПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Акуленко В. В. Питання інтернаціоналізації словникового складу мови/ В. В. Акуленко. — Харків: Видавництво Харківського університету, 1972. — 216 с.

2. Алімов В. В. Теорія перекладу. Переклад у сфері комунікації/ В. В. Алімов. — М.: Книга, 2006. — 158 с.

3. Білодід І. К. Інтернаціональні елементи в лексиці та термінології/ І. К. Білодід. — Харків: Вища школа, 1980. — 208 с.

4. Борисова Л. І. Переклад інтеранаціоналізмів/ Л. І. Борисова. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua /faculty/intrel/tpp/ lecture_ 10.htm.

5. Бублейник Л. В. Проблематика художнього перекладу: семантико-стилістичні аспекти [Текст]: навч. посіб. / Л. В. Бублейник. — Луцьк: Видавництво ВІЕМ, 2011. — 164 с.

6. Будагов Р. А. Нариси по мовознавству/ Р. А. Будагов. — М.: Видавництво Академії Наук, 1993. — 280 с.

7. Виноградов В. С. Переклад. Загальні лексичні питання/ В. С. Виноградов. — М.: Москва, 2004. — 237 с.

8. Кияк Т. Р. Мовні паралелі та проблема «фальшивих друзів перекладача» Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=22 095.

9. Коваленко А. Я. Загальний курс науково-технічного перекладу/ А. Я. Коваленко. — К.: ІНКОС, 2003. — 334 с.

10. Кочерга О. Проблема прикметника в науковій термінології/ О. Кочерга // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». — 2002. — № 453. — С. 224−227.

11. Крупнов В. Н. У творчій лабораторії перекладача/ В. Н Крупнов, В. В. Михайленко// Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта» 2004. — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. — С. 38−39.

12. Купрієнко Ю. В. «Хибні друзі перекладача» в науково-технічних текстах та особливості їх перекладу з англійської мови на українську/ Ю. В. Купрієнко, Т. В. Сторчило. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.kpi.kharkov.ua/archive 83. pdf

13. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) [Текст]: підруч. / І. В. Корунець; за ред.: О. І. Тереха. — Вінниця: Нова книга, 2001. — 446 с.

14. Мирошниченко М. В. Проблеми перекладу «хибних друзів перекладача» з англійської мови на українську/ М. В. Мирошниченко. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://journals.uran.ua/eejet/article/viewFile/1868/1763.

15. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови/ М. І. Мостовий. — Харків, 2003. — 397 с.

16. Рицарєва А. Е. Прагмалінгвістиний аспект інтернаціональної лексики/ А. Е. Рицарєва, Б. Степанишин. — К.: Наука, 2002. — С. 152−155.

17. Олійник А. Д. Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української мікроекономічної термінології/ А. Д. Олійник. — К.: Знання, 2002. С. — 6−77.

18. Сдобников В. В. Теорія перекладу/ В. В. Сдобников, О. В. Петрова. — Харків: Схід-Захід, 2006. — 425 с.

19. Хайрулин М. В. Деякі питання єдності інтернаціонального і національного в різносистемних мовах/ М. В. Хайрулин. — Казань: Наука, 1991.

— 61 с.

20. Шилоносова А. А. Переклад інтернаціональної лексики/ А. А. Шилоносова// The Economist. — 2006. — № 12. — С. 12−15.