Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Лексико-фразеологічна основа текстів політичних промов на матеріалі сучасної англомовної преси

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Основний комунікативний блок (далі ОКБ) становить другу частину структурно-композиційної організації тексту, де відбувається як висунення тези, так і її доведення. ОКБ складається з декількох абзаців. Кількість абзаців залежить від кількості аргументів, які промовець використовує для доведення своєї тези. Кожен з аргументів міститься в окремому абзаці й ілюструється прикладами. В політичній… Читати ще >

Лексико-фразеологічна основа текстів політичних промов на матеріалі сучасної англомовної преси (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Лексико-фразеологічна основа текстів політичних промов на матеріалі сучасної англомовної преси

Вступ

Робота присвячена дослідженню лексико — фразеологічної основи текстів політичних промов на матеріалі сучасної англомовної преси.

Специфіка мовних засобів політичного тексту, що слугують для створення прагматичного потенціалу тексту і впливу на адресата таких інформаційних текстів, як суспільно-політичні, політичні газетні інформаційні та тексти політичних промов, не отримала належного відображення в теорії політичного дискурсу, політичного наративу, що є об'єктами дослідження політичної комунікації у політичній лінгвістиці.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення і опису специфіки мовних засобів, що функціонують в політичних текстах особливого формату і політичного статусу (а саме — в промовах політичних діячів), у зв’язку із збільшеною роллю політичної та ідеологічної інформації в сучасному політизованому суспільстві.

Дослідження такого явища, як політична промова, потребує його вивчення через призму ряду наук: лінгвістики тексту, теорії мовних актів, прагмалінгвістики, політичної лінгвістики, соціолінгвістики, теорії комунікації та теорії мовної дії.

Об'єктом дослідження виступають англомовні суспільно-політичні та газетні інформаційні тексти (які включають політичний дискурс і політичний наратив).

Предметом дослідження лексичні та фразеологічні засоби, що вживаються для створення текстів політичних промов.

Мета роботи полягає у виявленні та описі мовних засобів, домінуючих і специфічно маркованих англомовних політичних текстах (а саме — в політичних промовах) і у визначенні ролі та функцій цих засобів в обраному для дослідження політичному інформаційному комунікативному просторі.

У відповідності з поставленою метою вирішуються конкретні завдання дослідження:

1) дослідити поняття політичної промови;

2) дати характеристику політичної промови та дослідити компоненти, з яких вона складається;

3) дослідити лексичну основу текстів політичних промов;

4) розглянути фразеологічну основа текстів політичних промовю У роботі застосовується комплекс методів дослідження: дистрибутивний аналіз, метод словникових дефініцій, контекстуальний аналіз.

Дослідження проводиться на матеріалі політичного дискурсу — інавгураційних промов та звернень до Конгресу, до нації американського президента Б. Обами, інформаційних політичних текстів ЗМІ, взятих з американських газет, журналів, електронних джерел.

В якості матеріалу зібрано 125 мовних засобів, що включають тематично об'єднані групи слів, політичні фразеологізми текстів політичного дискурсу та політичного наративу і спеціальну термінологію текстів політичних промов.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше системно проаналізовано, виявлено та описано домінантні функції мовних засобів, що конституюють англомовні інформаційні політичні тексти початку XXI століття.

Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що воно вносить певний внесок у розвиток теорії дискурсу, уточнюючи характеристики і функціональні особливості політичного дискурсу, політичного наративу і політичного промови, як особливих типів інформаційних політичних текстів початку XXI століття.

Практична цінність полягає в тому, що матеріали роботи та висновки можуть бути використані у викладанні у вузах таких теоретичних курсів, як теорія комунікації, лінгвістика тексту, політична лінгвістика, стилістика англійської мови, соціолінгвістика. Матеріали роботи можуть знайти застосування при написанні навчальних посібників, при розробці спецкурсів та спецсемінарів з особливостей політичної промови. А також можуть представляти інтерес у викладанні практики англійської мови і при написанні дипломних і магістерських робіт.

Курсова складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку літератури.

1. Політична промова як об'єкт лінгвістичного вивчення

політичний фразеологічний лінгвістичний промова Політична діяльність відіграє особливу роль в житті суспільства. Уважається, що від певної політичної позиції або ситуації залежить місце країни на міжнародній арені, її взаємини з іншими державами, а також її роль у діяльності світової спільноти. Однак важливу роль у визначенні іміджу країни відіграє спосіб її презентації політичними лідерами держави. За допомогою виступів політики мають можливість звернутися як до міжнародного співтовариства, так і до громадян своєї країни.

Слово «політика» походить від грецького слова «роlitiko», яке означало державні або суспільні справи, сферу діяльності, пов’язану з відносинами між класами, націями та ін. Словник Longman Dictionary of Contemporary English пропонує таке визначення лексеми «politics»: 1. ideas and activities relating to gaining and using power in a country, city etc. (national/local etc politics); 2. the profession of being a politician; 3. the activities of people who are concerned with gaining personal advantage within a group, organization etc.; 4. someone's political beliefs and opinions; 5.especially British English the study of political power and systems of government.

В основі політичної комунікації лежить дискурс як певна форма, засіб організації комунікативних практик у тому чи іншому суспільстві. Вважається, що політичний дискурс можна розглядати як мінімум з трьох точок зору:

1) власне філологічної - як і будь-який інший текст; проте «боковим зором» дослідник дивиться на тло — політичні та ідеологічні концепції, які переважають у світі інтерпретатора;

2) соціопсихолінгвістичної - на основі дослідження ефективності для досягнення прихованих або очевидних (але, без сумніву, політичних) цілей комунікатора;

3) індивідуально-герменевтичної - за рахунок виявлення особистісних смислів автора і/або інтерпретатора дискурсу за певних обставин [6, с. 161].

Політична промова є найбільш прототипним жанром політичного дискурсу [9, с. 21]. Політична промова як вияв політичного дискурсу — це публічний виступ, який є ефективним засобом для одержання визнання та демонстрації лідерства.

О.Й. Шейгал зауважує, що за характером провідної інтенції розмежовуються: а) ритуальні жанри (інавгураційна промова, ювілейна промова, традиційне радіозвернення), в яких домінує фатика інтеграції; б) орієнтаційні жанри, що представляють собою тексти інформаційно-прескриптивного характеру (партійна програма, маніфест, конституція, послання президента про становище в країні, звітна доповідь, указ, угода), в) агональні жанри (гасло, рекламна промова, передвиборні дебати, парламентські дебати) [19, с. 9].

Політичний дискурс трактується як інституційне спілкування, яке використовує певну систему професійно-орієнтованих знаків, тобто характеризується власною субмовою (лексикою, фразеологією і пареміологією).

Існує багато методів для аналізу політичних дискурсів. З них виділяється метод «семіотичного квадрату» політичного дискурсу. Предмет аналізу становить віртуальний вимір дискурсу, який розглядається як семіотичний простір, що включає вербальні і невербальні знаки, сукупним денотатом яких є світ політики і тезаурус прецедентних висловлювань, набір моделей мовних дій і жанрів, специфічних для спілкування в цій сфері. Про такий аналіз йдеться в роботах О. Й. Шейгал, Бертранд Д., Дезе А., Мисика Ж.

Загальна характеристика політичного дискурсу визначає його межі та зміст, системоутворюючі ознаки і функції, описує базові концепти. У з’ясуванні особливостей політичного дискурсу нам допоможе відповідь на питання «для чого потрібен політичний дискурс?».

Основне призначення політичної комунікації - боротьба за владу. На думку багатьох вчених, в рамках семіотичного підходу, всяка влада виражається в мові. А політика — це «не що інше, як кодифіковані знаки, що розгортаються за допомогою акту висловлювання в соціально-семіотичний процес — мовленнєву дискурсію, що розуміється як сукупність мовних (дискурсивних) практик, що роблять вплив на формування уявлення про об'єкт (факт, явище, процесі), який вони представляють» [5, c. 117].

У процесі виступу політики повинні не тільки проінформувати аудиторію про якийсь аспект суспільного життя, але, що важливіше, домогтися прихильності аудиторії, переконати слухачів прийняти ту чи іншу позицію, а також заручитися підтримкою громадян. Це боротьба за владу і отримання довіри слухачів, що зумовлює його основні функції та способи їх реалізації. Олена Йосипівна Шейгал вирахувала такі основні функції політичного дискурсу [10, c. 43]:

— інтеграція та диференціація групових агентів політики;

— агональність і гармонізація відносин учасників політичного процесу;

— акціональна функція (в політиці «говорити» означає «робити»);

— функція інтерпретації (створення «мовної реальності» поля політики);

— контролююча і регулятивна функції (маніпуляція свідомістю і контроль за діями політиків і електорату).

Дослідження виступів політиків дозволяють, з одного боку, прогнозувати подальші дії і наміри, а з іншого — встановлювати найбільш ефективні способи впливу на слухачів.

Ми можемо це зрозуміти через відмінності політичної мови від звичайної. Адже лексика у політичному дискурсі - термінологічна. По-друге, специфічна структура дискурсу є результатом своєрідних мовних прийомів, а також його звукового і письмового оформлення, тому дослідження політичного дискурсу пов’язане з аналізом форми, завдань і змісту дискурсу, уживаного в певних політичних ситуаціях. Наприклад: виступ політика-кандидата на президентський виборах перед народом відрізняється від виступу політика на трибунах міжнародних організацій тим, що перший повинен досягти довіри слухача, який обиратиме та голосувати. А другий передає позицію країни, яку представляє, і не зобов’язаний переконати присутніх. Це пояснюється характеристиками дискурсу політичних промов.

Інша особливість політичного дискурсу — «тоталітарний» дискурс. В. З. Демьянков говорить, що коли намагаються охарактеризувати особливості «тоталітарного» дискурсу, неминуче вводять в опис етичні терміни, наприклад, за X. Медером [цит. у 11, с. 78]:

— «ораторство»: домінує декламаторський стиль звернення,

— пропагандистський тріумфалізм,

— ідеологізація всього, про що йдеться, розширювальне вживання понять, на шкоду логіці,

— перебільшена абстракція і науко-подібність,

— підвищена критичність і «завзятість»,

— лозунговість, пристрасть до заклинань,

— агітаторський запал,

— превалювання «Над-Я»,

— формалізм партійності,

— претензія на абсолютну істину.

Ці властивості відрізняють політичний дискурс від інших видів мовлення. Ця полемічність позначається, наприклад, на виборі слів і являє собою перенесення військових дій з поля бою на театральні підмостки. На думку деяких психологів, така сублімація агресивності закладена в людській природі. Спрямована полемічність на навіювання негативного ставлення до політичних супротивників мовця, на нав’язування інших цінностей і оцінок. Ось чому терміни, оцінювані позитивно прихильниками одних поглядів, сприймаються негативно, часом навіть як пряма образа [2, c. 209].

Як справедливо зазначає О. Й. Шейгал, в політичному дискурсі спостерігається конфлікт двох тенденцій — до понятійної точності, з одного боку, і до смислової невизначеності - з іншого. Політики не повинні давати приводу викрити їх у слабкості наведених аргументів, необгрунтованості висловленого положення, брехні, тому найбільш дієвим у такій ситуації є використання «порожньої мови» — мови некатегоричності, референціально розмитої, двозначної, мови «напівбрехні - напівправди» [4, c. 5]. Таким чином, можна зробити висновки про те, що політичний дискурс розуміється як мовленнєві утворення (усні чи письмові), що стосуються сфери політики, реалізовані вербально і екстра-вербально, що актуалізуються у певному ситуативному контексті і спрямовані на здійснення конкретної прагматичної семантики. Аргументативна комунікація дозволяє визначити позиції політичного діяча, встановити способи впливу на аудиторію і простежити структуру побудови аргументів, щоб певним чином впливати на свідомість слухачів.

Отже, як було зазначено вище, метою створення політичної промови є здійснення комунікативного впливу на численну аудиторію. Вплив у політичній комунікації складається з двох компонентів — вербального (мовленнєвого) та невербального, які тісно пов? язані між собою.

Політична промова відноситься до інформативно-переконувального типу політичних текстів. Виокремлення різновидів політичної промови стає можливим завдяки таким факторам: 1) місце реалізації промови; 2) тематичний зміст текстів; 3) аудиторія, на яку спрямована промова. Проте, другий і третій фактори безпосередньо залежать від першого, тому при створенні типології політичних промов вирішальним є місце реалізації промови. Cеред політичних промов дослідники (М.О.Діденко, Й. Бок) виділяють: парламентські, передвиборчі, партійні, вітальні, святкові промови (до цього типу відносять також і новорічні / різдвяні промови).

При виокремленні політичних промов, Гулей М. Д. виділяє такі типи промов: передвиборчі, вітальні, святкові, дипломатичні [4, c. 8].

Партійні промови проголошуються и в разі святкування річниці створення партії та в період передвиборчої кампанії.

Виокремлені нами типи президентської політичної промови мають певні комунікативні особливості.

Передвиборчі промови проголошуються президентом, який має намір балотуватися на другий строк, перед виборами. Основною метою передвиборчих промов президентів є утримання влади і прихилення на свій бік виборців.

Проголошення парламентських промов відбувається в парламенті і залежить від регламенту.

Вітальні промови вважаються однією з прерогатив представників влади й формально присвячені тематиці заходів, на яких проголошуються. Але ж насправді вони служать популяризації промовцем своїх цілей і завдань.

Святкові промови містять у собі особливості інформативно-переконувальних текстів. Основним фактором, який сприяє виокремленню такого типу промов, є дата проголошення промови: новорічна/різдвяна промова або промова, присвячена певній події.

Дипломатичні промови проголошуються під час офіційних зустрічей Президентів із представниками інших країн, під час офіційних візитів і мають ритуальний характер.

В англомовному президентському дискурсі були виявлені наступні ритуальні жанри: інавгураційна / прощальна мова («inaugural / farewell address»), Різдвяне / Новорічне звернення («Christmas speech»), застільна промова («toast» / «meal-speech»), ювілейна / урочиста промова, приурочена до знаменних дат, врученню премій, відкриттю форумів, фестивалів, виставок («jubilee / anniversary speech», «speech / remarks on the occasion of…»). Високочастотним виявився щотижневий ритуальний жанр США — суботнє традиційне радіозвернення президента («Saturday radio address»), характерний саме для американського суспільства і до теперішнього моменту не досліджений в лінгвістичній науковій літературі.

Другими за частотністю є орієнтаційні жанри президентського дискурсу. У політичному дискурсі вони представлені такими жанрами, як партійна програма, маніфест, послання президента про становище в країні парламенту, указ, угода, звітна доповідь. До цього жанру слід також зарахувати інтерв'ю та прес-конференцію, які, як правило, глави держав дають загальновизнаним ЗМІ і з їх допомогою висловлюють свою позицію, визначають ціннісні орієнтири для своїх співгромадян.

Політична промова розглядається як текст особливого типу, в основу якого покладено «трансцендентну структуру» (термін О.О. Реформатського), яка відбиває специфіку комунікативної ситуації тексту та характеризується такими лінгвостилістичними параметрами: аргументативний характер розгортання тексту, об'єктно-суб'єктний спосіб організації інформації, відверта авторська інтенція, безпосередня й постійна апеляція до адресата, специфіку якого теж визначають односпрямовані та спеціально організовані мовленнєві засоби й набір релевантних комунікативно-прагматичних настанов.

Побудова політичної промови відбувається за античною трихотомічною схемою: вступ, основна частина, заключна частина.

Вступ є необхідним для привертання уваги аудиторії. Основна частина складається традиційно з висунення та доведення тези, вона орієнтована на інформаційний аспект. У заключній частині підводять підсумки основних положень і роблять висновки. Якщо темою політичної промови є вирішення певної проблеми, то у вступі або на початку основної частини чітко визначається ця проблема, а далі йде перелік тих явищ, що її спричинили, заходи для її усунення. Заключна частина містить заклик до аудиторії за допомогою запропонованих заходів вирішити цю проблему.

Основною прагматичною настановою вступного комунікативного блоку (далі ВКБ) (за термінологією О. М. Мороховського й О.П. Воробйової) є привернення уваги адресата. ВКБ — це контакто — встановлювальний мовленнєвий акт, у якому використовуються такі формули соціального етикету як «My fellow citizens», «Thank you. God bless you and God bless the United States of America» та ін. Найчастіше ВКБ складається з одного абзацу.

Особливістю політичної промови слід вважати те, що промовець в ній використовує тільки прагматично адекватні звертання (термін Л.В. Корновенко).

Основний комунікативний блок (далі ОКБ) становить другу частину структурно-композиційної організації тексту, де відбувається як висунення тези, так і її доведення. ОКБ складається з декількох абзаців. Кількість абзаців залежить від кількості аргументів, які промовець використовує для доведення своєї тези. Кожен з аргументів міститься в окремому абзаці й ілюструється прикладами. В політичній промові аргумент визначається за місцем розташування, тобто він стоїть після вступної тези, у разі, якщо теза виражається експліцитно; експліцитному вираженню тези сприяє вживання експресивно забарвлених дієслів або дієслів, що виражають думку адресата (ментальних дієслів).

Заключний комунікативний блок (далі ЗКБ) — це кінцева частина структурно-композиційної організації тексту політичної промови, де підводяться підсумки викладеного раніше й дається комплексна оцінка явищ, про які йшлося. У ЗКБ для створення впливового ефекту на аудиторію використовуються афективні синтаксичні моделі речень з окличними словами, аргументативний повтор, анадіплоз, епіфора, сегментовані речення, парцельовані конструкції, емфатичні конструкції.

2. Лексико-фразеологічна основа текстів політичних промов на матеріалі сучасної англомовної преси

Для досліджуваних нами суспільно-політичних, газетно-інформаційних політичних текстів ЗМІ характерне функціонування тематично об'єднаних груп слів, політичних фразеологізмів, та специфічної термінології. Всі три категорії цих яскравих мовних засобів здійснюють повідомлення інтелектуальної інформації та маніфестацію інформаційної, впливаючої і регулятивної функцій в інформаційних текстах.

2.1 Лексична основа текстів політичних промов

Тематично об'єднані групи слів представлені прагматично позитивними і прагматично негативними лексичними одиницями в політичному дискурсі в цілому та політичних промовах зокрема.

Прикладами тематично об'єднаних груп слів з?? позитивною прагматикою виступають такі лексичні одиниці, як: justice, freedom, democracy, society, freedom and moderation, nation, citizen, generation, dignity та ін., які, у зв’язку з тривалістю вживання, вже послабили свою функцію впливу, наприклад:

e.g. To Chairman Dean and my great friend Dick Durbin, and to all my fellow citizens of this great nation, with profound gratitude and great humility, I accept your nomination for presidency of the United States [AL].

It is that promise that’s always set this country apart, that through hard work and sacrifice each Ot US can pursue our individual dreams, hut still come together as one American family, to ensure that the next generation can pursue their dreams, as well [AL].

У підкласі мовних засобів з негативною прагматикою представлені прагматично сильні лексеми та словосполучення типу: violence, hateful, ideology, depression, the extremist, turmoil, jeopardy, the radicalism, struggle, tyranny, war, to frighten, chaos and retreat та інші, які несуть великий прагматичний потенціал і здійснюють потужний вплив на адресата.

e.g. Because for 232 years, at each moment when that promise was in jeopardy, ordinary men and women — students and soldiers, farmers and teachers, nurses and janitors — found the courage to keep It alive [AL].

We meet at one of those defining moments, a moment when our nation is at war, our economy s in turmoil, and the American promise has been threatened once more [AL].

It moves forward because you reaffirmed the spirit that has triumphed over war and depression, the spirit that has lifted this country from the depths of despair to the great heights of hope, the belief that while each of us will pursue our own individual dreams, we are an American family, and we rise or fall together as one nation and as one people [ENVS].

Визначаючи основні особливості використання лексики в політичних промовах, слід зазначити наявність численних термінів, що відносяться як до власне суспільно-політичної лексики, так і запозичених з інших сфер діяльності (наука, техніка і т.д.).

Досліджуваний матеріал дозволяє виділити наступні основні шари політичної лексики:

* детермінологізована політична лексика (що вийшла за межі політичного спілкування): discussion, segregation, consensus, service, confrontation, etc.

I thank President Bush for his service to our nation, as well as the generosity and cooperation he has shown throughout this transition [ST].

We are shaped by every language and culture, drawn from every end of this Earth; and because we have tasted the bitter swill of civil war and segregation, and emerged from that dark chapter stronger and more united, we cannot help but believe that the old hatreds shall someday pass; that the lines of tribe shall soon dissolve; that as the world grows smaller, our common humanity shall reveal itself; and that America must play its role in ushering in a new era of peace [ST].

* оцінно-нейтральна базова політична термінологія: legitimacy, universal suffrage, elective responsibility etc.

We made significant progress toward easing the doubts about the capacity for the job and the legitimacy of the election that have clung stubbornly to Mr. Bush during his eight difficult months in the Oval Office. You could almost see him growing into the clothes of the presidency [AL].

У цю групу входять т. зв. «інтернаціоналізми»:

* політичні терміни, виражені інтернаціональною лексикою греко-латинського походження: constitution, communism, fascism, democracy, etc.

Recall that earlier generations faced down fascism and communism not just with missiles and tanks, but with the sturdy alliances and enduring convictions [ST].

If there is anyone out there who still doubts that America is a place where all things are possible; who still wonders if the dream of our founders is alive in our time; who still questions the power of our democracy, tonight is your answer [ENVS].

* політичні терміни, інтернаціональні за денотативним змістом: liberty, equality, fraternity, etc.

These challenges are not all of government's making. But the failure to respond is a direct result of a broken politics in Washington and the tailed policies of George Bush [AL].

Let us remember that it was a man from this state who first carried the banner of the Republican Party to the White House — a party founded on the values of self-reliance, individual liberty, and national unity [ENVS].

* оцінно-марковані базові політичні терміни: conservatism, progressivism, tyranny, bureaucrat, etc.

When the bombs fell on our harbor and tyranny threatened the world, she was there to witness a generation rise to greatness and a democracy was saved [ENVS].

* «злободенна лексика» чи т. зв. «слова-хронотопи», тобто властиві певному зрізу часу: nuclear-free zone, privatization, austerity, etc.

Another timely appeal would be to ask the nuclear powers to help transform East Asia into a nuclear-free zone. The Southeast Asian Nuclear-Weapon-Free Zone Treaty, signed in Bangkok in 1995, could serve as a source of inspiration in the effort to eliminate nuclear weapons worldwide [ST].

В якості найбільш репрезентативних ми виявили чотири семантичні групи специфічної термінології: політичної, економічної, терористичної і мілітарної.

Політична: Four Power Steering Committee — Комітет чотирьох держав; socialist counter — demonstrators — контрдемонстрації, влаштовані соціалістами; head of chancery — глава апарату радників; diplomats — дипломати; federal government — федеральний уряд; refugee organizations — організації біженців; the official residences of Federal Dignitaries — офіційні резиденції високопоставлених чиновників; social democrats — комітет соціал-демократичної партії; political section — політичний відділ; line of defence — оборонний рубіж; national defence — оборона країни; The United States Department of State - Міністерство закордонних справ; Department of Defense - Міністерство Оборони; Secretary of Defense — міністр Оборони; Department of the Air Force — Міністерство військово-повітряних сил; Department of Health, Education and Welfare - Міністерство охорони здоров’я, освіти та соціального забезпечення; United States Department of Labor — Міністерство праці; the extravagant minorities — екстремістська меншість; Senator — сенатор; the European unity — європейська єдність; memorandum — меморандум та ін.

This is the last rally of a campaign that began nearly 2 years ago [NBE].

Tomorrow you can put an end to the politics that would divide a nation just to win an election; that puts reason against reason, and city against town, Republican against Democrat; that asks us to fear at a time when we need to hope [NBE].

Not just the CEO but the secretary and the janitor; not just the factory owner but the men and women who work the factory floor [AL].

The truth is, on issue after issue that would make a difference in your lives — on health care and education and the economy — Senator McCain has been anything but independent [AL].

Економічна: embargo — ембарго; taxation — податки; stockbrokers — біржові маклери; the entertainment allowance — асигнування на представницькі витрати; the Ways and Means Department — бюджетний відділ; the order to the bank — платіжне доручення в банк; bill of credit — акредитив, вексель; barter deal — бартерна угода; exchange prices — біржовий курс; gross receipt — валовий дохід; bond issue — випуск облігацій, позика; joint venture zone — зона спільного підприємництва; clearing — кліринг, безготівкові розрахунки між банками; commercial classified information — комерційна таємниця; compensation agreement — компенсаційна угода; control packet of shares — контрольний пакет акцій та ін.

They are counting on the 24 Democrats on the Ways and Means Committee to produce a bill that includes universal health insurance coverage, a realistic financing scheme and a requirement that businesses help pay for it — the basic issues that have stalled the bill in a swamp of interest-group politics almost everywhere else [AL].

Терористична: terrorists — терористи, the dealer of the weapon — торговець зброєю; international terrorism — міжнародний тероризм; reign of terror - правління терора; sophisticated weapons - складні види зброї; liquidation — «ліквідація»; the coordinator - координатор; the fundamentalists — фундаменталісти; a fanatical group — фанатичне угруповання; the volunteer-terrorist — доброволець-терорист; the extremist ideology - екстремістська ідеологія; a radical Islamic empire - радикальна Ісламська імперія; the radicalism - радикалізм; terrorist attacks - терористичні атаки; shahids — шахіди та ін.

When John McCain said we could just «muddle through» in Afghanistan, I argued for more resources and more troops to finish the fight against the terrorists who actually attacked us on 9/11, and made clear that we must take out Osama bin Laden and his lieutenants if we have them in our sights [AL].

You don’t defeat a terrorist network that operates in eighty countries by occupying Iraq [AL].

Мілітарна: military policemen - військова поліція; the Bomb Disposal — служба знешкодження бомб; offensive arms — наступальні озброєння; nuclear arms — ядерні озброєння; the international arms dealer — міжнародний дилер з постачання озброєння; unprecedented military buildup — безпрецедентне нарощування озброєння; intelligence source - абсолютно надійне джерело розвідувальної інформації; terror bombing - «психічне» бомбардування та ін.

«We are not enemies, but friends… though passion may have strained it must not break our bonds of affection.» [ENVS]

But I will also renew the tough, direct diplomacy that can prevent Iran from obtaining nuclear weapons and curb Russian aggression [AL].

Проведене нами дослідження текстів сучасних політичних промов дало об'єктивні дані для висновку про їх потужну прагматику і впливовий потенціал, який створюються і посилюються використанням зазначеної специфічної термінології.

Формування у роботі чотирьох семантичних груп специфічної термінології в політичних промовах як найбільш репрезентативних, дає підставу вважати, що специфічна термінологія, поряд з вищеописаними мовними засобами: тематично об'єднаними групами слів, словосполученнями, є інструментом управління і має потужну прагматику та характеризується впливовим потенціалом.

2.2 Фразеологічна основа текстів політичних промов

За допомогою цих фразеологізмів яскравий, образний опис дій закріплюється в пам’яті слухачів. Семи активної дії, що має позитивний результат, асоціюються у них з урядом та його головою й автором промови Ж.-П. Раффареном і підсилюють переконання в правильності політики.

У промовах політичних діячів можна зустріти фразеологічні одиниці з позитивним чи негативним емоційно-оцінним компонентом, що створюють образи, які закарбовуються у свідомості адресата:

And this year, in this election, she touched her finger to a screen, and cast her vote, because after 106 years in America, through the best of times and the darkest of hours, she knows how America can change [ENVS].

Таким чином, фразеологічні одиниці вживаються авторами свідомо і цілеспрямовано, сприяють більшій аргументованості та експресивності промови. Функція експресивності й емоційності полягає, насамперед, у тому, аби при аргументації думки впливати не так на раціональне, логічне, як на емоційно-образне мислення адресата з тим, щоб викликати його довіру, оскільки головною прагматичною метою будь-якого політичного дискурсу є переконання адресата у правильності висловлюваних ідей задля залучення на свій бік якомога більшої кількості прихильників.

e.g. The state of the economy calls for action, bold and swift, and we will act — not only to create new jobs, but to lay a new foundation for growth [ST]

Політичні фразеологічні одиниці є стратегічно важливим прагматичним фундаментом; у взаємодії з тематично об'єднаними групами слів, словосполученнями з метафоричним компонентом вони утворюють структуру потужного прагматичного значення в інформаційному політичному тексті.

e.g. Four years ago, I stood before you and told you tiy story, of the brief union between a young man from Kenya and a young woman from Kansas.«.'ho weren’t well-off or well-known, but shared 3 belief that in America their son could achieve whatever he put his mind to.

I miss them tonight, and know that my debt to them is beyond measure. [ENVS]

Аналіз прагматичного аспекту функціонування фразеологізмів у політичній комунікації дає підставу вважати, що фразеологічні одиниці виступають тут як інтенсифікатори цілеспрямованого впливу на адресата.

e.g. Let it be said by our children’s children that when we were tested we refused to let this journey end, that we did not turn back nor did we falter; and with eyes fixed on the horizon and God’s grace upon us, we carried forth that great gift of freedom and delivered it safely to future generations [AL].

Результати аналізу семантики тематичних груп фразеологічних одиниць і контекстів їх функціонування дають підстави стверджувати, що політичні фразеологізми виконують функцію потужного впливу на інтелект, свідомість і волю адресата.

e.g. I’m a person of deep faith, and my religion has sustained me through a lot in my life [AL].

I don’t blame them for this — that’s the nature of our political culture, and if I had to carry the banner for eight years of George Bush’s failures, I’d be looking for something else to talk about too [AL].

У плані реалізації ФO в англомовних політичних промовах найбільш продуктивними тематичними группами є ФО, що включають семантичний компонент з таких тематичних груп:

1) «Будівля»

Our campaign was not hatched in the halls of Washington — it began in the backyards of Des Moines and the living rooms of Concord and the front porches of Charleston. [ENVS]

…to reclaim the American Dream and reaffirm that fundamental truth — that out of many, we are one; that while we breathe, we hope, and where we are met with cynicism, and doubt, and those who tell us that we can’t, we will respond with that timeless creed that sums up the spirit of a people [ENVS]

And when we try to have an honest debate about the crises we face, whether it’s on the Senate floor or a Sunday talk show, the conversation isn’t about finding common ground, it’s about finding someone to blame. [CDC]

2) «Подорож»

I believe that as we stand on the crossroads of history, we can make the right choices, and meet the challenges that face us [Keynote address].

The road ahead will be long. Our climb will be steep. [ENVS]

3) «Азартна гра»

Well I’m making a different bet. I’m betting on the American people [AL]

4) «Спорт»

There will be setbacks and false starts. [ENVS]

In the last several years, we have seen Washington become a place where keeping score of who’s up and who’s down is more important than who’s working on behalf of the American people. [CDC]

5) «Людина»

And to all those watching tonight from beyond our shores, from parliaments and palaces to those who are huddled around radios in the forgotten corners of our world — our stories are singular, but our destiny is shared, and a new dawn of American leadership is at hand [ENVS]

And before every event we do, I usually have a minute to sit quietly and collect my thoughts. [CDC]

I would not be standing here tonight without the unyielding support of my best friend for the last sixteen years, the rock of our family and the love of my life, our nation’s next First Lady, Michelle Obama. [ENVS]

Для виявлення найбільш тематично об'єднаних досліджених політичних фразеологічних одиниць ми створили їх класифікацію на основі тематичної угруповання і виділили тематичні групи:

a) фразеологічні одиниці, що позначають політичну діяльність

But as the civil rights movement gained steam and they watched the marches and saw the boycotts and heard about the passage of voting rights, the workers in Memphis decided that they’d had enough, and in 1968, over 1,000 went on strike. [NCCL]

It was an idealism not based in rigid ideology [HRAC].

б) фразеологічні одиниці, що позначають втручання, тиск, підпорядкування

And after consulting those two higher powers, I decided to get in the race. [CDC]

в) фразеологічні одиниці, що позначають незгоду, невдоволення, ворожість, готовність до боротьби:

They march to remember, but they also march because they know our journey isn’t complete — they know we have fights left to win; that we have dreams still unfulfilled. [NCCL]

г) фразеологічні одиниці, що позначають владу, контроль, відповідальність

As transformations in technology and communication have ushered in a global economy with new rules and new risks, they’ve watched their government do its best to try and shift those risks onto the backs of the American worker [NCCL]

Висновки

політичний фразеологічний лінгвістичний промова Результати, отримані в даній роботі, є новим цінним внеском у розкриття специфіки та функцій мовних засобів політичної промови, що слугує для створення прагматичного потенціалу інформаційного політичного дискурсу та їх впливу на масового адресата.

Отримані тематично об'єднані групи слів своєї семантикою характеризують серйозність і напруженість політичної ситуації у світі і в країні і закликають і мобілізують на протистояння діям терористів, екстремістів, фанатиків.

При дослідженні мовних засобів у сучасному політичному дискурсі загалом та в політичній промові зокрема, спостерігається відносно висока частотність словосполучень з негативними оцінними значеннями.

Прикладами тематично об'єднаних груп слів з позитивною прагматикою виступають такі лексичні одиниці, як: justice, freedom, democracy, society, freedom and moderation, nation, citizen, generation, dignity та ін., які, у зв’язку з тривалістю вживання, вже послабили свою функцію впливу.

У підкласі мовних засобів з негативною прагматикою представлені прагматично сильні лексеми та словосполучення типу: violence, hateful, ideology, depression, the extremist, turmoil, jeopardy, the radicalism, struggle, tyranny, war, to frighten, chaos and retreat та інші, які несуть великий прагматичний потенціал і здійснюють потужний вплив на адресата.

Досліджуваний матеріал дозволяє виділити наступні основні шари політичної лексики: детермінологізована політична лексика; оцінно-нейтральна базова політична термінологія; політичні терміни, виражені інтернаціональною лексикою греко-латинського походження; політичні терміни, інтернаціональні за денотативним змістом; оцінно-марковані базові політичні терміни; «злободенна лексика» чи т. зв. «слова-хронотопи», тобто властиві певному зрізу часу.

В якості найбільш репрезентативних ми виявили чотири семантичні групи специфічної термінології: політичної, економічної, терористичної і мілітарної.

Фразеологічні одиниці вживаються авторами свідомо і цілеспрямовано, сприяють більшій аргументованості та експресивності промови. Функція експресивності й емоційності полягає, насамперед, у тому, аби при аргументації думки впливати не так на раціональне, логічне, як на емоційно-образне мислення адресата з тим, щоб викликати його довіру, оскільки головною прагматичною метою будь-якого політичного дискурсу є переконання адресата у правильності висловлюваних ідей задля залучення на свій бік якомога більшої кількості прихильників.

У плані реалізації ФO в англомовних політичних промовах найбільш продуктивними тематичними группами є ФО, що включають семантичний компонент з таких тематичних груп: «Будівля», «Подорож», «Азартна гра», «Спорт», «Людина».

Для виявлення найбільш тематично об'єднаних досліджених політичних фразеологічних одиниць ми створили їх класифікацію на основі тематичної угруповання і виділили такі тематичні групи: фразеологічні одиниці, що позначають політичну діяльність; фразеологічні одиниці, що позначають втручання, тиск, підпорядкування; фразеологічні одиниці, що позначають незгоду, невдоволення, ворожість, готовність до боротьби; фразеологічні одиниці, що позначають владу, контроль, відповідальність.

Мовні засоби є найпотужнішим інструментом впливу на політичну й ідеологічну свідомість суспільства. Використання мовних засобів, методів і технологій впливу на інтелект і свідомість суспільства дозволяє штучно створювати громадську думку, формувати політичні симпатії і антипатії і маніпулювати суспільством.

Мовна комунікація поступово переходить в розряд найсучаснішої, відносно дешевої, екологічно безпечної, а головне — найбільш ефективної зброї. Мова — не тільки засіб спілкування, а й впливу на суспільство. Дослідження функцій мовних засобів в політичних промовах дозволило отримати нові знання не тільки про функції мовних засобів в інформаційному політичному дискурсі, але і про функції самого інформаційного політичного дискурсу, про лінгвістичному інструментарії інформаційних воєн, нові знання з проблем «мова і свідомість», «мова та ідеологія», «мова і суспільство».

Список використаних джерел та літератури

1. Базылев В. Н. Российский политический дискурс (от официального до обыденного) / Политический дискурс в России. Материалы рабочего совещания. 30 марта 1997 г. М., 1997. — С. 7 — 13.

2. Бакеркина В. В. О роли и месте политического языка в истории развития русского литературного языка / Язык и культура. Материалы 4-ой Международной конференции. Часть 2. Киев, 1996. — С. 208 — 210.

3. Бернацкий Г. Г. Культура политической дискуссии. Л., 1991. — 32 с.

4. Гулей М. Д. Лексико-граматичні особливості та композиційна структура французької політичноп промови: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.05 / М. Д. Гулей; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2009. — 19 с.

5. Демьянков В. З. Интерпретация политического дискурса в СМИ // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования: Учебное пособие / Отв. ред. М. Н. Володина. М.: Изд-во Московского государственного университета им. М. В. Ломоносова, 2003. С. 116−133.

6. Кобозєва О. О. Структура та функції політичного наративу «вибори президента» / Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. — 2008. — № 38. — С. 161−165.

7. Хасанова, Д. М. Фразеологизмы в информационном тексте/ Д. М. Хасанова // Университетские чтения — 2009: материалы науч-но-методических чтений ПГЛУ. — Пятигорск: ПГЛУ, 2009. — Часть 2. — С. 200−204

8. Чайкина А. Ю. Когнитивные основания выбора и функционирования фразеологических единиц в англоязычном политическом дискурсе: Автореф. дисс… канд. филол. наук. — Москва, 2012. — 23 с.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою