Зарубіжний досвід організації системи обліку заробітної плати

Одним з найважливіших напрямків діяльності бухгалтерії будь-якого підприємства, як в Україні, так і за кордоном, є нарахування заробітноїплати працівникам підприємства. Облік праці та заробітної плати є однією з найбільш трудомістких і відповідальних ділянок роботи бухгалтера. Він поправу займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві.

В умовах переходу до системи ринкового господарювання, відповідно до змін в економічному і соціальному розвитку країниістотно змінюється і політика в області оплати праці, соціальної підтримки і захисту працівників. Ці зміни вимагають серйозного вивчення івикористання багатьох фундаментальних положень, прийнятих у країнах зрозвиненою економікою, наприклад, таких як США.

Чи можна однозначно відповісти на питання, чи відрізняється бухгалтерський облік в США від бухгалтерського обліку, прийнятого в Україні? Відрізняється, бо багато проблем вирішуються в цих країнах неоднаково, що обумовлено різною правовою основою, яка існує в кожній країні, традиціями, багатовіковим досвідом і менталітетом бухгалтерських працівників. І в той же час, основні положення цих бухгалтерських систем однакові, так як беруть початок від праць Луки Пачолі (1445−1517).

У США в деяких галузях вартість робочої сили досягає більше половини витрат [17, c. 93]. Значення обліку заробітної плати полягає в тому, що роботодавець зобов’язаний вести звітність, що підтверджує зобов’язання щодо нарахування заробітної плати і утримань з неї. Система обліку заробітної плати потребує суворого контролю і ефективної обробки даних, а також регулярного інформування відповідних фінансових органів.

Необхідно розрізняти постійних (штатних) співробітників і підрядників (працівників, що виконують роботу по договору — підряду). Правила обліку заробітної плати застосовуються до штатних працівників фірми. Сумісники не є працівниками даної фірми і тому система обліку заробітної плати на них не поширюється. Вони пропонують послуги фірмі за винагороду, але не знаходяться під її прямим наглядом або контролем.

Існують три види зобов’язань, пов’язаних з нарахуванням заробітної плати:

• 1) Заборгованість із виплати заробітної плати.
• 2) Заборгованість по податках, що стягуються з заробітної плати.
• 3) Заборгованість за іншими утримань із заробітної плати.
• 4) Заборгованість по оплаті відпусток.

Крім визначення мінімального рівня заробітної плати Закон про справедливі умови праці в США впорядковує виплати за роботу в понаднормовий час.

Власник промислового, торгового або транспортного підприємства, діяльність якого виходить за межі одного штату, відповідно дофедеральному законодавству оплачує кожну годину понаднормових робіт в подвійному розмірі регулярної ставки. Роботи у вихідні тасвяткові дні можуть бути також оплачені як понаднормові у відповідності до спеціальних угод з оплати праці.

Програма соціального забезпечення в США фінансується за рахунокутримання податків з робітників, службовців, підприємців та осіб, що займаються малим бізнесом. Ця програма забезпечує інтереси близько 90% працюючого населення США [17, c. 56].

У більшості компаній робітники і службовці мають право на оплачувану відпустку. Наприклад, службовець може заробити право на двотижневу оплачувану відпустку за кожні п’ятдесят тижнів роботи. Таким чином, службовець отримує 52 — тижневу платню за п’ятдесят тижнів роботи.

Теоретично вартість двох тижнів відпустки має бути розподілена у вигляді витрат на весь рік. Звідси, оплата відпустки складає 4% (2-х тижневу відпустку розділити на п’ятдесят тижнів) заробітної плати працівника.

До обов’язків кожного власника підприємства входить ведення документації, пов’язаної з нарахуванням та виплатою заробітної плати на кожного працівника та службовця. Більшість компаній використовує для цих цілей комп’ютерне програмне забезпечення. Для розрахунку заробітної плати працівника ручним способом використовується особовий рахунок.

Ця форма розроблена відповідно до діючих вимог до оформлення документації з нарахування і виплати заробітної плати.

Утримані суми переводять у відповідні органи, а працівнику щорічно надають довідку — розрахунок сум всіх утримань. У формі особового рахунку назви більшості граф дають уявлення про суму заробітку (графа «нараховано разом»), про те, до яких органів, фондів або організацій зроблені ті чи інші утримання із заробітної плати. У цій формі також відображається заробітна плата наростаючим підсумком. Запис заробітної плати наростаючим підсумком дозволяє підприємцю розрахувати і провести утримання податку FICA (SocialSecurityand Medicare Tax (FICA) — податок соціального та медичного страхування), який нараховується до певного максимального рівня заробітної плати, заробітня плата вище цього рівня податком FICA не обкладається. Наприкінці року власник підприємства надає працівнику форму № 2. Її копію підприємець надсилає до Податкової служби. Таким чином, Податкова служба має можливість перевірити, заявив той чи інший працівник повну суму свого заробітку, отриманого за роботу за наймом.

Розрахункова відомість являє собою детальний перелік сум нарахованої і виплаченої заробітної плати. У відомість включаються: прізвище, кількість відпрацьованих годин, нарахована заробітна плата, утримання і сума до виплати кожному працівникові. Підсумки розрахункової відомості служать підставою для запису проводок в журналі реєстрації операцій.

Після того, як тижнева заробітна плата нарахована, виникає зобов’язання з її виплати. Спосіб виплати залежить від системи тієї чи іншої фірми. Більшість фірм використовують спеціальний поточний рахунок, на якому непотрібний мінімальний залишок. Згідно з цією системою чек спочатку виписується на звичайний поточний рахунок для чистих надходжень і за тим депонується на спеціальний поточний рахунок до того, як чеки будуть видані працівникам фірми. Якщо використовується система ваучерів (поряд з спеціальним поточним рахунком), то готується ваучер-чек на всю суму, що підлягає виплаті і робиться запис у журналі виплат, здійснених готівкою (регістрі платіжних документів-ваучерів) за дебетом рахунку «Банківський рахунок заробітної плати» і кредитом рахунку «Ваучери до оплати».

FICA податки з працівників і власників підприємства, а такожфедеральний прибутковий податок перераховуються до Податкової служби, щоквартально. Коли в рахунок сплати податків надходять доситьвеликі суми (вище певного встановленого рівня), перерахування проводяться щомісячно. Федеральні внески настрахування по безробіттю перераховуються щорічно (якщо сума не перевищує певного встановленого рівня) або щоквартально (якщо сума перевищує визначений рівень).

В умовах переходу до системи ринкового господарювання у зв’язку із змінами в економічному і соціальному розвитку країни істотно змінюється і політика в області оплати праці, соціальної підтримки і захисту працівників. Багато функцій держави щодо реалізації цієї політики, як і в США, передаються безпосередньо підприємствам, які самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, матеріального стимулювання його результатів. Поняття «заробітна плата» наповнилося новим змістом і охоплює всі види заробітків (а також різних премій, доплат, надбавок і соціальних пільг), нарахованих в грошових і натуральних формах (незалежно від джерел фінансування), включаючи грошові суми, нараховані працівникам відповідно до законодавства Таким чином, трудові доходи кожного працівника визначаються за особистих внесках, з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства, регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються.

Мінімальний розмір оплати праці працівників підприємств всіх організаційно — правових форм визначається законодавством (і в цьому полягає ще одна схожість з системою США — там мінімальний розмір оплати праці визначається федеральним Законом про справедливі умови праці (іноді його називають Законом про заробітну плату і робочий час)).

Можна сказати, що принцип відповідності двох систем особливо наочно проявляється на цій ділянці (облік праці та заробітної плати) бухгалтерського обліку. Бо саме тут видно, що витратою фірми є не виплата заробітної плати, а її нарахування. Але на цій ділянці існують іде які особливості. Так, у системі російського бухгалтерського обліку можна чітко простежити по кожному особовому рахунку всю нараховану заробітну плату і всі утримання з неї, а в системі бухгалтерського обліку США — тільки суму, яка належить до виплати. Таким чином, можна побачити, що в Росії прийнятий варіант — брутто, у США — нетто. Перший варіант відрізняється більшою повнотою, аналітичність і робить більш повною коллацію (тотожність)аналітичного обліку — підсумку особових рахунків з даними синтетичного рахунку «Розрахунки з персоналом з оплати праці». Всі особливості американської системи бухгалтерського обліку, і зокрема системи обліку праці і заробітної плати не можуть повністю вкорінитись в систему обліку нашої держави. Перш за все це пов’язано з тим, що в Україні існує багатовікова самобутня традиція ведення бухгалтерського обліку, також в країні є величезна кількість бухгалтерів, «перевчити» яких дуже складно. Однак, не зважаючи на низку ускладнень, система бухгалтерського обліку України, як і системи інших країн, повинна поступово переходити на єдині світові стандарти, щоб сформувати єдину досконалу систему бухгалтерського обліку.