Прогнозування фінансового стану та ймовірності банкрутства господарства

У ринковій економіці банкрутство підприємств — закономірне явище. Із кожних 100 новостворених підприємств на ринку залишається від 20 до 30 одиниць. Проте, через недосконале законодавство, брак належного теоретико-методичного забезпечення процедури санації, дефіцит кваліфікованого в цих питаннях фінансового менеджменту, порушення у проведенні обліку економічних операцій багато із потенційно життєздатних підприємств України стають потенційними банкрутами. У зв’язку з цим, дослідження питання про банкрутство підприємства стає надзвичайно актуальним.

Одним із головних завдань управління в конкурентному ринковому середовищі є виявлення загрози банкрутства і розробка контрзаходів, спрямованих на подолання на підприємстві негативних тенденцій. Банкрутство — неспроможність підприємства задовольнити вимоги кредиторів і здійснювати обов’язкові платежі в бюджет. Діагностика банкрутства — це своєчасне виявлення неплатоспроможності, збитковості, фінансової залежності від зовнішніх джерел фінансування, низької ділової активності. Питання визначення ймовірності банкрутства підприємства стоїть особливо гостро, адже достовірна і своєчасна ідентифікація негативних факторів впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства дозволяє сформувати відповідну фінансову політику та розробити заходи, направлені на підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, підвищити платоспроможність, забезпечити конкурентоспроможність підприємства у довгостроковому періоді, а головне — попередити ризик банкрутства підприємства. Існує значна кількість методів діагностики за допомогою моделей ймовірності банкрутства: двофакторна та п’ятифакторна моделі Е. Альтмана, п’ятифакторна модель Е. Альтмана адаптована, дискримінантна модель Р. Ліса, дискримінантна модель Дж. Таффлера, показник діагностики платоспроможності Ж. Конана і М. Гольдера, коефіцієнт У. Бівера, модель Г. Спрінгейта, дискримінантна модель О. Терещенка, модель Р. Сайфулліна-Г. Кадикова, О. Зайцевої та інші. Разом з цим, найбільш широке застосування серед методів прогнозування банкрутства отримала модель пропонується використовувати коефіцієнт Бівера (КБ), який розраховується за формулою:

КБ = (ЧП — НА): (ДЗ + ПЗ),.

де ЧП — чистий прибуток; Н, А — нарахована амортизація;

ДЗ — довгострокові зобов’язання;

ПЗ — поточні зобов’язання.

Коли КБ вище 0,4 — підприємству банкрутство не загрожує. Якщо протягом тривалого періоду коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2 — це означає формування незадовільної структури балансу.

Проведемо оцінку ймовірності банкрутства окремих сільськогосподарських підприємств Березнегуватського району Миколаївської області за допомогою вище розглянутих моделей діагностики загрози банкрутства підприємства, які з є більш точнішими та придатнішими для діагностики банкрутства безпосередньо українських сільськогосподарських підприємств (табл. 2).

Таблиця 3.6 Діагностика ймовірності банкрутства свого підприємств за У. Бівером.

Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривного часу (1,5 — 2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, яка направляється на розвиток виробництва. Така тенденція в кінцевому випадку призводить до незадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними засобами стає менше 0,1.

Таким чином, проведене дослідження дає підстави стверджувати, що в найближчі 2−3 роки досліджуваному господарству загрожує, фінансовий стан якого буде нестійким, що негативно вплине на подальшу на господарську діяльність фермерського госпоадлсрвта та сричинить отримання суттєвих збитків від економічної діяльності. Все вимагає негайного запровадження відповідних заходів за для попередження зазначеного фінансово стану.