Інноваційні технології навчання англійської мови та їх вплив на навчально-виховний процес

Інноваційні технології навчання англійської мови та їх вплив на навчально-виховний процес Підготувала:

Бондарук О.І.

вчитель англ. мови ЗОШ І-ІІІ ст. № 2

Володимир-Волинський 2011р.

Розвиток системи освіти вимагає від педагогічної науки й практики вивчення і впровадження нових методів навчання і виховання дітей.

Відбором, теоретичним осмисленням, класифікацією педагогічних інновацій займається нова галузь педагогічного знання — педагогічна інноватика (лат. іnnovatio — оновлення, зміна). Її аналіз, оцінки конкретних реалій мають непересічну цінність і для педагогічної практики, особливо для налаштованих на творчість педагогів.

Інновації в педагогіці пов’язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією (лат. integratio — відновлення, об'єднання в ціле окремих елементів) знань і форм соціального буття. Нині створюється нова педагогіка, характерною ознакою якої є інноваційність — здатність до оновлення, відкритість новому.

За своїм змістом, формами і методами освіта не є незмінним феноменом, адже вона весь час реагує на нові цивілізаційні виклики, суспільні реалії, враховує тенденції, перспективи розвитку людства. Однак оновлення навчально-виховної практики часто відставало від темпів розвитку, соціальних вимог до неї.

На сучасному етапі все очевиднішим стає те, що традиційна школа, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх нарощення. А значна частина знань, які освоюють діти, була здобута людством 200−400 років тому.

Сучасна школа недостатньо розвиває здібності, необхідні її випускникам для того, щоб самостійно самовизначитись у світі, приймати обґрунтовані рішення щодо свого майбутнього, бути активними і мобільними суб'єктами на ринку праці. Головними недоліками традиційної системи освіти є породжені нею невміння і небажання дітей вчитись.

Подолання кризи сучасної освіти можливе завдяки інтенсивному реформуванню її відповідно до вимог часу, у процесі формування принципово нової системи загальної освіти, яка поступово замінюватиме традиційну.

Незначущою особливістю сучасної освіти є співіснування двох стратегій організації навчання — традиційної та інноваційної.

Термін «традиційне (нормативне) навчання» та «інноваційне навчання» запропоновані групою вчених у доповіді Римському клубу (1978), який звернув увагу світової наукової громадськості на неадекватність принципів традиційного навчання вимогам сучасного суспільства до особистості, її пізнавальних можливостей. Інноваційне навчання трактувалось у ній як процес і результат навчальної та освітньої діяльності, що стимулює новаторські зміни в культурі, соціальному середовищі. Воно орієнтоване на формування готовності особистості до динамічних змін у соціумі за рахунок розвитку здібностей до творчості різноманітних форм мислення, а також здатності до співробітництва з іншими людьми.

Інноваційне (лат. іnnovatio — оновлення, зміна) навчання — зорієнтоване на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна і освітня діяльність, яка ґрунтується на розвитку форм мислення, творчих здібностей, високих соціально адаптованих можливостей особливостей особистості.

З метою розвитку творчих здібностей учнів поступового й систематичного прилучення їх до самостійної пізнавальної діяльності, забезпечення співпраці між учнями та вчителем недостатньо використовували лише традиційний урок. Тому варто кожному вчителеві подумати над зміною форми уроку в окремих випадках. Особливо це стосується уроків англійської мови, де більша частина уроку йде на формування в учнів умінь і навичок, застосування набутих теоретичних знань. На жаль, на уроках англійської мови вчителі використовують лише базовий підручник чи робочий зошит для вивчення і закріплення нового матеріалу, що робить навчальний процес одноманітним і нецікавим для молодших школярів. Тому не слід зводити уроки лише до механічного відтворення, закріплення навичок. Нетрадиційний урок дає змогу учням побачити можливості застосування своїх знань, виявити свій рівень, порівняти себе з іншими учнями, розкритись. У зв’язку зі збільшенням розумового навантаження на уроках практикуються такі прийоми і методи, що підтримують у школярів інтерес до навчання, бажання, стимулюють їхню активність протягом року.

На допомогу вчителеві можуть прийти уроки-казки, уроки-подорожі, уроки-діалоги, уроки-ділові ігри та використовуватися елементи гри в ході уроку.

Більше того, дослідження психологів засвідчують, що в молодшому шкільному віці необхідна присутність сюжетно рольової гри. «В протилежному випадку незадоволений ігровий мотив, переносячись у неадекватну сферу навчання, перешкоджає формуванню повноцінних мотивів навчання» Навчальна гра задовольняє найбільш актуальні для дитини потреби в спілкуванні, емоціях, русі. Переважно групові форми ігор найповніше забезпечують адаптацію школярів до нового соціального середовища. Ігри мотивують мовленнєву діяльність учнів. За рахунок багаторазового ігрового сприйняття та відтворення навчального матеріалу забезпечується стійке запам’ятовування лексичних одиниць та граматичних структур. Підключення ігрових та музичних компоне6нтів, елементів драматизації сприяє створенню творчої атмосфери інтелектуальної діяльності на уроках, що значно підвищує ефективність мимовільних процесів сприйняття, уваги та пам’яті. Особливе значення має створення сприятливого психологічного клімату на уроках. Саме в молодшому шкільному віці проявляються такі негативні форми дитячої безпосередності як нестриманість, упертість, примхливість, дратівливість, пустотливість і т.д. [4; ст.10]. У зв’язку з цим створення доброзичливої, сприятливої емоційної атмосфери на уроках, яка позитивно впливає на ефективність і стратегію навчальної діяльності учнів, є, на мою думку, дуже важливим завданням учителя.

Загальновідомими є труднощі, які виникають у першокласників у процесі оволодіння навичками техніки письма (каліграфічними, графічними, орфографічними). Тому одним з параметрів готовності молодшого школяра до школи є, зокрема, розвиток дрібної мускулатури кисті руки як передумова оволодіння письмом [6; ст.384]. На думку С. Л. Коробка, шести річки припускаються помилок і в таких видах дошкільної діяльності, як конструювання й аплікація, та порушують пропорції при малюванні та ліпленні.

У шести, семирічних учнів ще зберігаються деякі особливості сенсорики дошкільників. Як і дошкільники, першокласники користуються в сенсорних процесах способами спостереження, зіставлення, розглядуваного пошуку, обведення предмета рукою чи поглядом, накладання, прикладання.

Саме тому резерви загального розвитку молодших школярів у навчально-виховному процесі О. Я. Савченко [7, ст.177] вбачає в обов’язковому продовженні (в спеціальних системах вправ) розвитку трьох дошкільних напрямів: «чутливі вуха», «гострі очі» та «вмілі руки» (розвиток і вдосконалення вмінь слухати й чути, бачити та відчувати). Зокрема вона [там само, с.187] пропонує опосередкований шлях подолання згаданих вище та аналогічних труднощів — тренування відповідних м’язів руки молодшого школяра та координація його рухів у таких видах діяльності, які, здавалося б, далекі від письма.

Ось, наприклад, розглянемо вправу, метою якої є формування вмінь аудіювання.

Завдання: За бажанням розфарбувати погодні умови. Вирізати смужки з ними та виразами обличчя. Слухаючи на уроці розповідь учителя про погоду та ставлення до неї хлопчика, проілюструвати за допомогою відповідних малюнків. Наприклад, It’s sunny. The boy likes/ doesn’t like a sunny day.

А тепер розглянемо застосування комп’ютеру на уроках англійської мови. Проведення уроків з використанням комп’ютеру переконує нас у тому, що він має надзвичайно широкі можливості для вдосконалення навчального процесу. Учень «подумки» виконує низку розумових операцій з образами відображеного наочного матеріалу. До того ж використання комп’ютерів у початковій школі - надзвичайно цікаве. І бажано цю зацікавленість не втратити, зробити уроки більш змістовними, щоб діти чекали їх із нетерпінням. У дітей молодшого шкільного віку дуже рідко з’являється страх до комп’ютера, вони з радістю спілкуються з ним.

Сьогодні комп’ютер все більше входить до найближчого інтелектуального оточення дитини, сприяє розвитку розумових здібностей, активному й свідомому набуттю знань і вмінь, зацікавленості у навчанні. Завдяки застосуванню елементів інформаційної культури у початковій школі маленьким учням цікаво і весело вчитись, і це є велінням часу. Комп’ютер стає їх другом і помічником у багатьох корисних справах. Удало підібрані комп’ютерні програми, як правило, забезпечують розвиток творчих здібностей дітей, їх інтересів, вмінь і навичок, є найпотужнішими джерелами розвитку пізнавальної активності та інтелектуальних почуттів дитини. Комп’ютерні ігри повинні складати основну частину уроку, яка продовжується 12−15 хвилин, як передбачено гігієнічними вимогами щодо тривалості використання комп’ютерних технологій. [8; ст.5]

За допомогою комп’ютерних програм молодші школярі вивчають комбінаторику, вчаться будувати і конструювати, причому кожний учень має змогу вчитися у своєму стилі. Гра стимулює процес пізнання і навчання дітей. А також привчає їх до сумлінної праці.

Отже, ми можемо зробити висновок, що гра — це праця. У процесі гри в дітей виробляються навички зосередження, самостійного мислення, розвивається увага, дисципліна. Введення в урок ігор чи ігрових моментів робить навчання цікавішим, створює в дітей бадьорий настрій, полегшує подолання труднощі у засвоєнні навчального матеріалу.

Нетрадиційний урок — це творчість, самобутність, мистецтво вчителя. Лише слід пам’ятати що такі уроки не можна проводити надто часто, не варто серйозну справу навчання перетворювати на суцільну гру. Дидактична гра — це не самоціль на уроці, а засіб навчання і виховання. Гру не варто змішувати з розвагою. Вона має бути лише засобом виявлення рівня знань, умінь, навичок.

англійська мова інноваційний ігровий

Список літератури

1. І.М. Дичківський // Інноваційні педагогічні технології // К.: Академвидавництво, 2004

2. Л. Отдатчикова // Нетрадиційні форми навчання // Сільська школа. — № 11 (23), листопад — 2008

3. Д.Б. Ельконін, А. Л. Венгер // Особливості психологічного розвитку дітей 6−7 річного віку // М., 1998

4. Поліщук В.М. // Поведінкові прояви в дітей дошкільного і раннього шкільного віку // Початкова школа. — № 12. — 1996

5. О.Б. Бігич // Вправи з навчання техніки читання та письма англійською мовою на початковому ступені // К.: Ленвіт, 2000

6. И. А. Зимняя // Педагогическая психология // М.: Просвещение, 2000

7. О. Я. Савченко // Сучасний урок у початкових класах // К.: Магістр S, 1997

8. Г. Т. Рекун // Вивчення інформатики в початковій школі // Бібліотека вчителя початкової школи. — № 21−22. — 2000 шкільного віку // Початкова школа. — № 12. — 1996

9. О.Б. Бігич // Вправи з навчання техніки читання та письма англійською мовою на початковому ступені // К.: Ленвіт, 2000

10. И. А. Зимняя // Педагогическая психология // М.: Просвещение, 2000

11. О. Я. Савченко // Сучасний урок у початкових класах // К.: Магістр, 1997

12. Г. Т. Рекун // Вивчення інформатики в початковій школі // Бібліотека вчителя початкової школи. — № 21−22. — 2000.