Ефективне ведення сільськогосподарського виробництва та його вплив на соціальний розвиток сільської місцевості

ЕФЕКТИВНЕ ВЕДЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

Постановка проблеми та аналіз основних публікацій. Питання ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств та їх вплив на розвиток сільських територій є надзвичайно важливими. Особливої актуальності воно набуває в посткризовий період. Тенденції розвитку галузі останніми роками свідчать про поглиблення інтеграційних процесів. Це дозволяє господарствам мобілізувати наявні виробничі ресурси і підвищити ефективність виробничої діяльності. Однак дана ситуація неоднозначно впливає на розвиток сільських територій. Дослідженням даної проблеми займалися І.І. Лукінов, П. Т. Саблук, В. К. Терещенко, В. В. Юрчишин, О.В. Шкільов та ін.

Метою дослідження є вивчення питання впливу рівня ефективності виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств на соціальний розвиток сільських територій.

Виклад основного матеріалу. Питання ефективності виробничої діяльності завжди було актуальним для підприємств будь-якого виду діяльності, особливо це стосується господарств аграрного сектора економіки. Реформи, що проводилися останніми роками дали змогу трансформувати дану галузь народного господарства. Результатом господарської діяльності аграрних формувань стало збільшення прибутку та підвищилася рентабельність від реалізації сільськогосподарської продукції.

Таблиця 1. Ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах Київської області

Джерело: Сільське господарство України: Стат. збірник. — К.: Держкомстат, 2009. — 368с.

За аналізований період загальний прибуток для підприємств Київської області зріс у 2,8 рази, в той час як по Україні - в 4,3 рази. Основною галуззю сільського господарства залишається рослинництво, де прибуток зріс в 1,3 рази, по Україні ций показник є вищим і складає 2,8 рази. Малоприбутковим залишається тваринництво. З останніх п’яти років рентабельними для господарств були 2005 та 2008 рр. Така тенденція характерна як для господарств досліджуваного регіону, так і по Україні в цілому.

Важливою умовою ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств є забезпечення основними виробничими ресурсами (табл. 2).

За аналізований період відбулося скорочення площі ріллі у використанні сільськогосподарських підприємств на 1%. Іншим важливим фактором виробництва є наявність і використання основних засобів. Їх вартість у сільському господарстві збільшилася в 1,6 рази. Це відбулося у тому числі і за рахунок залучення інвестицій в основний капітал. В Київськой області обсяги залучання зросли в 3,2 рази. По Україні обсяги залучення інвестицій зросли в 5 разів. Однак частка аграрного сектора у загальній вартості інвестицій є незначною і складає 8,6% проти 12% у 2004 році. По Україні частка складає 7,5% проти 4,5% 2004 року.

Таблиця 2. Забезпеченість основними ресурсами сільськогосподарських підприємств Київської області

Джерело: Сільське господарство України: стат. збірник. — К.: Держкомстат, 2009 р. — 368с.

Особливої уваги потребує вивчення наявності та використання трудових ресурсів. Останніми роками відбулося різке скорочення зайнятого населення в сільському господарстві регіону: на 42,5% проти 17% середнього рівня по Україні. Основними причинами такої ситуації є занепад тваринницької галузі, впровадження у виробництво високопродуктивних технологій та інтеграційні процеси, що відбуваються останніми роками в АПК України.

Ситуація, що склалася на сьогодні, має негативний вплив на розвиток сільських територій. Адже рівень ефективності господарської діяльності опосередковано впливає на суму сплати податків, в тому числі - до місцевого бюджету. Чим прибутковішим є підприємство, тим більшою є сума сплаченого ним податку. В свою чергу, сума податкового платежу розбивається і надходить, залежно від виду, до доходної частини місцевого бюджету у різній пропорції.

Для прикладу розглянемо структуру місцевого бюджету Яготинського району Київської області. Так, основними наповнюючими статтями місцевого бюджету з 2004 року по 2008 рік були: податок з доходу фізичних осіб (від 71 до 88%); плата за землю (від 6 до 16%); фіксований сільськогосподарський податок (від 9 до 30%).

З аналізу формування податків бачимо, що вони є основними наповнювачами бюджетів сільських регіонів. Таким чином, наповнення бюджету сіл і району, а відповідно, і соціальний розвиток напряму залежить від рівня нарахування заробітної плати і кількості працюючих в аграрних формуваннях району. В свою чергу цей показник пов’язаний з рівнем продуктивності працівників і об'ємом виробництва валової продукції.

Дані табл. 3 свідчать про значне збільшення виробництва валової продукції з 59,9 млн грн до 103,0 млн грн, або на 72%. Також значно зріс рівень середньомісячної зарплати по району — з 325 грн у 2004 році до 1111,0 грн. у 2008. Однак, заробітна плата в сільському господарстві найнижча з поміж інших галузей народного господарства, по регіону вона складає - 71% від робітників в промисловості і 62% від будівельників. Зросла і продуктивність одного працюючого з 23,7 тис. грн до 42,8 у 2008 р.

У той же час рівень поповнення місцевого бюджету за рахунок податку з доходів фізичних осіб зріс лише в 1,5 рази. З 1918,8 тис. грн до 3062,8 тис. грн.

Порівнюючи три показники — валової продукції (приріст в 1,7 рази), ріст продуктивності праці (приріст в 1,8 рази) та ріст нарахування податку з доходів фізичних осіб (приріст в1,5 рази) — неважко зрозуміти, що останній показник не відповідає темпам росту валової продукції і продуктивності праці, а отже — не задовольняє фінансові органи і владу району. Якщо врахувати, що бюджет району дотаційний, то рівень росту податку з доходів фізичних осіб повинен рівнятися росту продуктивності праці і бути не меншим рівня росту виробництва валової продукції.

Таблиця 3. Динаміка рівня заробітної плати в Яготинському районі Київської області, грн.

Джерело: власні дослідження автора Постає питання: яким чином можливим було б виправити дану ситуацію, яким чином інтереси агробізнесу поєднати з інтересами сільських громад.

Для прикладу візьмемо ситуацію, коли кількість працюючих залишилася на рівні 2004 року, при рівні зарплати 2008 року в такому випадку ми мали додатково перерахування прибуткового податку понад 3 млн грн, а за умов прирівняння заробітної плати до рівня промисловості бюджет району і сіл додатково отримав би ще 1,3 млн грн.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

• 1. За аналізований період сільськогосподарським підприємствам удалося збільшити прибутковість господарської діяльності, в основному за рахунок розвитку галузі рослинництва;
• 2. У 2008 році в аграрний сектор регіону вдалося залучити інвестицій в основний капітал на суму в 1461,7 млн грн, що в 3,2 рази більше ніж в 2004 році. Дана частка складає 8,6% загальної суми інвестицій;
• 3. Впровадження нових технологій, занепад галузі тваринництва, демографічні умови стали основними причинами скорочення зайнятого населення більш як на 48%;
• 4. Виходячи з аналізу можна стверджувати, що наповнення місцевого бюджету більш ніж на 80% залежить від двох основних чинників: кількості працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві та рівня заробітної плати.

Для зміни даної ситуації необхідно рішучі кроки пов’язані з розвитком галузі тваринництва, створенням додаткових робочих місць в сільській місцевості, підвищенням рівня заробітної плати до рівні робітників промисловості.

Література

• 1. Сільське господарство Київської області у 2008 році. Статистичний збірник. — К.: 2009. — 369 с.
• 2. Сільське господарство України у 2008 році. Статистичний збірник. — К.: 2009. — 369 с.
• 3. Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. zakon rada.gov.ua.