Роль і значення громадських організацій у вихованні військовослужбовців та формування морально-психологічного клімату у військових колективах

Академія внутрішніх військ МВС України

Факультет № 4 (гуманітарний)

Кафедра військового навчання та виховання

Курсова робота

з навчальної дисципліни «Теорія і практика виховної роботи»

Тема: «Роль і значення громадських організацій у вихованні військовослужбовців та формування морально-психологічного клімату у військових колективах»

Харків — 2006

Зміст

Вступ

1. Роль і значення громадських організацій у військових частинах

2. Робота громадських організацій у підрозділах Висновки Література

Вступ

В сучасних українських військових формуваннях найбільш дійову ланку військовослужбовців та службовців, складають члени громадських організацій та активу частин і підрозділів. Суттєво впливаючи на результати виконання повсякденної службової діяльності та бойових завдань, вони проводять величезну і необхідну роботу по вихованню у військовослужбовців необхідних морально-ділових якостей і формуванню морально-психологічного клімату військових колективів.

Недооцінка цього фактору та приниження ролі громадських організацій в проведенні виховної роботи значно погіршує морально-психологічний стан, що в свою чергу знижує ефективність використання бойової техніки, та сучасної зброї.

В цій курсовій роботі аналізується досвід Внутрішніх Військ МВС України, щодо організації в частинах та з'єднаннях громадських організацій, їх значення та роль в вихованні військовослужбовців. Розкривається зміст та способи формування морально-психологічного клімату в військовому колективі, підвищення рівня його згуртованості, встановлення ідейних орієнтирів і певних традицій, що в значній мірі впливає на остаточні показники в службово-бойовій діяльності підрозділу.

Актуальність теми. Сучасний етап реформування та розвитку внутрішніх військ МВС України активізує нові вимоги до громадських організацій, їх підготовленості і службово-бойових якостей, особливо їх робота у повсякденній діяльності, ефективності організації навчання й підготовки до повсякденної діяльності частин та підрозділів.

Мета роботи. На основі вивчення особливостей громадських організацій, побудувати модель і визначити методи ведення виховної роботи у військових частинах і підрозділах ВВ МВС України.

1. Роль і значення громадських організацій у військових частинах

В частинах та з'єднаннях Внутрішніх Військ МВС України створюються та організуються робота громадських організацій з метою залучення військовослужбовців та службовців до формування у особового складу державного світогляду, забезпеченню зразкового виконання службових обов’язків, організації змістовного відпочинку, адаптації до звичних умов середовища.

Цей процес регулюється статтею № 5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка визначає, що «військовослужбовці мають право створювати свої громадські обєднання відповідно до законодавства України».

До громадських організацій, що утворюються та діють в частинах та окремих підрозділах Внутрішніх Військ МВС України слід віднести такі, як:

1.Офіцерські збори.

2.Групи громадського контролю.

3.Рада клубу.

4.Рада музею (кімнати бойової слави).

5.Рада бібліотеки.

6.Організація ветеранів частини.

7.Профспілкова організація.

8.Жіноча рада.

9.Спортивний комітет частини.

До основних завдань громадських організацій можна віднести:

— виховання військовослужбовців в дусі відданості та відповідальності, готовності до захисту Української держави;

— мобілізації на успішне оволодіння навичками військової справи та якісне виконання службово-бойових завдань, покладених на частину та підрозділи;

— впровадження військових ритуалів, кодексів честі, вивченні історії частини, подвигів військовослужбовців Внутрішніх Військ МВС України;

— забезпечення соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей, дотримання ними пільг та використання прав згідно з чинним законодавством;

— допомога командуванню у вирішенні питань повсякденної службово-бойової діяльності;

— залучення військовослужбовців до активної громадської роботи, поширення їх світогляду, вивчення та розуміння проблем соціально-політичного становища в державі та за її межами.

— здійснення установлених законами України прав і пільг ветеранів по соціальному та економічному захисту, та залученню ветеранів до активної суспільної роботи;

— прийняття участі у вирішенні трудових конфліктів, надання допомоги у здійсненні соціальної справедливості;

— організація і проведення інформаційно-пропагандистських заходів, культурно-просвітницької роботи серед військовослужбовців та членів їх сімей;

— підтримання зв’язків з місцевими державними органами, засобами масової інформації, робота з неформальними організаціями молоді, релігійними концесіями за містом дислокації частини [2;3].

Давайте розглянемо зміст роботи цих громадських організацій в частинах Внутрішніх військ МВС України.

Офіцерські збори — є постійно діючою суспільно-громадською організацією, до складу якої входять тільки військовослужбовці офіцери, яка створюється та працює в частинах Внутрішніх Військ МВС України. Прийом офіцерів до складу Зборів офіцерів здійснюється на офіцерських зборах на основі принципу добровільності.

Вищим органом офіцерських зборів є збори офіцерів, які проводяться по мірі необхідності, але не рідше, ніж один раз у квартал, а також на вимогу 1/3 членів офіцерської ради і є правомірними у разі присутності на них не менше половини членів.

Для ведення поточної роботи на загальних зборах офіцерів обирається таємним голосуванням на 1 рік президія офіцерських зборів у кількості, яка встановлюється на загальних зборах. При Президії Зборів офіцерів можуть додатково створюватися робочі групи з проведення різноманітних заходів.

Обраним до Президії вважається той офіцер, який отримав під час виборів найбільшу кількість голосів, але не менш половини голосів офіцерів, присутніх на зборах.

На першому організаційному засіданні Президія обирає відкритим голосуванням голову, його заступників (один чи два) та секретаря.

Офіцерські збори на загальних зборах, а також на засіданнях Президії розглядають певні питання службової діяльності офіцерів, випадки негативної особистої поведінки, соціального захисту та дотримання чинного законодавства.

За порушення кодексу честі офіцера офіцерські збори мають повноваження оголосити офіцеру визначені положенням заходи громадського впливу.

До важливих напрямків роботи Зборів офіцерів належать:

— вшанування офіцерів у зв’язку з успіхами в службі та особистому житті;

— участь у військово-патріотичному вихованні молоді;

— надання матеріальної допомоги членам офіцерських зборів за рахунок внесків;

— організація культурно-освітньої роботи, святкувань та інших урочистих подій;

— проведення індивідуальної роботи з членами Зборів офіцерів та надання певної допомоги;

— розгляд заяв, пропозицій;

— участь членів Президії зборів у вирішення питань соціальної справедливості щодо офіцерів та членів їх сімей;

— підтримання взаємодії з атестаційними комісіями;

— рекомендація кандидатів з числа членів зборів та висунення їх кандидатур до складу різноманітних громадських організацій;

Рішення офіцерських зборів приймаються відкритим голосуванням і є чинними, якщо за них проголосувало більше ніж половина присутніх на зборах. Хід зборів та прийняті рішення по питанням що розглядаються на офіцерських зборах оформлюються протоколом.

Протягом місяця відповідними командирами розглядаються пропозиції та рекомендації офіцерських зборів, а Президія офіцерських зборів розглядає письмові та усні заяви офіцерів у встановлений термін.

Група громадського контролю — обирається у зєднанні (частині) на загальних зборах особового складу відкритим голосуванням у кількості 9−11 чоловік терміном на 2−3 роки та діє у відповідності з «Положенням про органи громадського контролю у Внутрішніх військах МВС України» введеним в дію наказом командуючого Внутрішніми військами МВС України № 130 від 29.07.1993 року.

Група громадського контролю відкритим голосуванням обирає голову та його заступників, а також створює комісії розподіляючи між членами обов’язки з окремих питань.

До групи громадського контролю частини організаційно входять пости громадського контролю, що створюються в підрозділах. Склад груп і постів оголошується наказом командира частини.

Групи громадського контролю свою діяльність планують на квартал та ведуть певну документацію.

Основними напрямками діяльності органів громадського контролю є:

— перевірка порядку збереження матеріально-технічних засобів;

— здійснення контролю за організацією всіх видів забезпечення;

— перевірка стану та утримання прикухонного господарства, казарменого і житлового фонду;

— боротьба з зазіханнями на державу і громадську власність;

— перевірка виконання вимог законів України.

Члени органів громадського контролю, здійснюючи перевірки, мають певні права та обов’язки.

Командири та їх заступники з виховної роботи спрямовують роботу громадського контролю, всебічно підтримуючи ініціативу, своєчасно розглядають їх пропозиції та вживають заходи по усуненню виявлених недоліків.

З метою навчання членів груп та постів громадського контролю формам та методам роботи, обміну передовим досвідом, у зєднаннях (частинах) с цією категорією активу два рази на рік у січні та липні проводяться одноденні семінари.

Рада клубу — створюється в складі 7−9 осіб терміном на 1 рік з числа військовослужбовців, членів їх сімей, активістів культурно-виховної і просвітницької роботи, представників громадських і творчих організацій.

Склад ради клубу затверджується наказом командира, якому безпосередньо підпорядкований клуб. Головою ради призначається начальник клубу. Для вирішення питань художня рада збирається не менше одного разку на місяць [1;2].

Рада клубу в своїй діяльності:

— відпрацьовує проекти планів, програм культурно-виховної та просвітницької роботи відповідно до особливостей місця знаходження клубу і запитів військовослужбовців, членів їх сімей;

— співпрацює з державними, громадськими організаціями з метою координації культурно-просвітницької роботи та організації дозвілля;

— веде роботу щодо виявлення додаткових резервів і можливостей для розвитку і організації дозвілля, виходить з відповідними пропозиціями до командування;

— вивчає запити і побажання військовослужбовців, членів їх сімей, готує пропозиції щодо їх задоволення;

— створює ініціативні групи для участі в проведенні відповідних масових заходів;

— заслуховує інформацію членів ради з окремих питань культурно-просвітницької роботи і дає необхідні рекомендації;

— сприяє шефській роботі, організації проведення ремонту, благоустрою приміщень, придбанню обладнання, культурно-освітнього майна, поповненню книжкового фонду бібліотеки [1;2;3].

Рада музею (кімнати історії військової частини) — створюється для організації практичної роботи у складі 5 — 7 чоловік строком на 1 рік.

Наказом по частині її головою призначається офіцер, як правило виховної ланки терміном на 1 рік. До складу ради залучаються також і ветерани частини (зєднання).

Рада музею (кімнати історії військової частини) в своїй діяльності:

— допомагає командуванню виховувати особовий склад в дусі безумовного виконання Конституції України, законів, вимог військової присяги, статутів, готовності зі зброєю в руках захистити суверенітет і територіальну цілісність держави;

— активно бере участь у формуванні високих бойових та морально-психологічних якостей, необхідних для військової служби і виконання службово-бойових завдань, покладених на Внутрішні Війська МВС України;

— забезпечує вивчення особовим складом історії частини, з'єднання, подвигів солдатів, сержантів, прапорщиків та офіцерів Внутрішніх Військ МВС України

Члени ради музею та актив підрозділів популяризують зібрані в музеї матеріали, дають консультації, беруть участь у написанні історії частини, допомагають у створенні пам’яток, наочних матеріалів, інших видань на матеріалах музею історії частини, з'єднання.

До роботи рада музею історії частини, з'єднання залучає широкий актив зі складу офіцерів, прапорщиків, сержантів, солдатів, а також офіцерів запасу [1;2;3].

Рада бібліотеки — безпосередньо організовує роботу бібліотеки, з метою всебічного і своєчасного задоволення запитів військовослужбовців на літературу й іншу інформацію, сприяння відродженню їх національної самосвідомості, підвищенню культурного рівня, військових знань і службової кваліфікації. Очолює її офіцер чи службовець за контрактом. Склад ради бібліотеки у кількості 5−7 осіб затверджується наказом командира частини на початку року, терміном на 1 рік.

Рада бібліотеки в своїй роботі:

— визначає та надає пропозиції щодо найбільш зручного режиму діяльності бібліотеки;

— оформлює різноманітні літературні виставки;

— організовує проведення культурно-виховних заходів у приміщенні бібліотеки та надає допомогу при їх проведенні у підрозділах частини;

— періодично готує сценарії тематичних ранків та вечорів, літературних читань, усних часописів та інших виховних заходів;

— бере участь у перспективному плануванні роботи бібліотеки.

Планування роботи розглянутих рад здійснюється на період навчання, на місяць, та на кожний захід, який проводиться.

Організація ветеранів частини — є добровільним громадським обєднанням військовослужбовців запасу Внутрішніх Військ МВС України, з метою соціального захисту ветеранів, їх активної участі у військово-патріотичному вихованні військовослужбовців та молоді в подальшій розбудові незалежної Української держави, які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному обчисленні.

Організація ветеранів частини є складовою частиною організації ветеранів МВС України. Вона керується у своїй діяльності Конституцією України, Законом України «Про об'єднання громадян», Законом України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист», Статутом ветеранів України, нормативними актами МВС та ГУ ВВ МВС України щодо діяльності ветеранських організацій.

У своїй роботі організація ветеранів взаємодіє зі всіма службами та підрозділами частинами, а також з відповідними місцевими (регіональними) організаціями ветеранів військ, бойових дій та праці.

В частинах можуть утворюватися ради ветеранів з метою збереження традицій та розповсюдженню військово-патріотичного виховання ради ветеранів частин Внутрішніх Військ МВС України підтримують зв’язки з колишніми військовослужбовцями, що проживають за межами України.

Прийом до ради ветеранів проводиться згідно письмової заяви ветерана.

Первині організації ветеранів створюються в частині при наявності не менш 15 її членів, а групи не менш 5. На засіданнях групи ради ветеранів визначаються напрямки та зміст роботи.

Для ведення поточної роботи в організаціях де нараховується понад 25 ветеранів обирається рада та її голова терміном на 2 роки. Свої пленарні засідання рада проводить по мірі необхідності, але не менше 1 разу на рік.

План роботи рад ветеранів складається на рік, а загальні збори ветеранів проводяться по мірі необхідності, але не рідше одного разу на два місяці.

Члени ради ветеранів мають певні права та обов’язки [3;13].

Профспілкова організація — це самостійна громадська організація, яка об'єднує на добровільних засадах працівників та службовців Внутрішніх Військ МВС України з метою захисту їх професійних, трудових, соціально-економічних прав і задоволенню їх духовних запитів та інтересів.

Членство у профспілці є добровільним, прийом здійснюється в індивідуальному порядку на підставі особистої заяви у місячний термін на чергових зборах членів профспілки.

Вищім керівним органом профспілкової організації є профспілкові збори, які вважаються правомочними при участі в них більше половини членів профспілки.

Профспілкові збори проводяться при необхідності, але не рідше 2 разів на рік для ведення поточної роботи на профспілкових зборах обирається комітет, засідання якого проводяться при необхідності, але не рідше 1 разу в 2 місяці.

Із складу комітету обирається голова профкому, його заступник, а в організації чисельність якої менше 15 членів тільки профорганізатор.

Профспілка має особисті кошти, які складаються із вступних та щомісячних членських внесків, надходжень від господарчої, видавничої діяльності, благодійних внесків організацій, приватних осіб та інших надходжень, що не суперечать чинному законодавству України.

Члени профспілки мають певні права та обов’язки [1;2].

Жіноча рада — є постійно діючою суспільно-громадською організацією, до складу якої входять тільки жінки:

— військовослужбовців Внутрішніх Військ МВС України;

— працівників та службовців Внутрішніх Військ МВС України;

— ветеранів Внутрішніх Військ МВС України.

Вищим органом жіночої ради є збори жінок, які проводяться при необхідності, але не рідше одного разу у квартал.

Для ведення поточної роботи на зборах жіночої ради обирається комітет жіночої ради відритим голосуванням в кількості, яка встановлюється рішенням зборів.

На першому організаційному засіданні комітету жіночої ради обирається голова та її заступники. Склад комітету жіночої ради затверджується командиром частини.

Жіноча рада на зборах та засіданнях комітету розглядає питання пов’язані з наданням допомоги командуванню:

— у вирішенні проблемних питань забезпечення та обслуговування військовослужбовців усім необхідним;

— при організації та проведенні культурно-виховної роботи, дозвілля військовослужбовців Внутрішніх Військ МВС України та членів їх родин;

— у забезпеченні соціального захисту, дотриманні та доведенні встановлених законодавством пільг військовослужбовцям та службовцям Внутрішніх Військ МВС України.

— при розвитку самодіяльної художньої та технічної творчості, фізичної культури, спорту, туризму.

Рішення зборів та комітету жіночої ради приймається відкритим голосуванням, заноситься до протоколу та носить пропозиційний характер щодо прийняття рішення командиром частини.

Члени жіночої ради мають певні права та обов’язки.

Спортивний комітет частини. Організацію і керівництво спортивною підготовкою і спортивною роботою в частині (підрозділі) здійснює командир. Для надання йому допомоги створюється спортивний комітет, який складається з голови, двох заступників, секретаря, голови колегії суддів і 6−8 членів [1;2;3].

Склад спортивного комітету затверджується наказом командира частини. У нього можуть входити командири підрозділів, спортивні організатори (спорторги), члени інших громадських організацій частини (ради ветеранів, клуби, бібліотеки, жінради).

Спортивний комітет:

— розробляє і подає на затвердження командиру плани спортивних заходів і положення про змагання, організовує огляди спортивної роботи в підрозділах, спортивні змагання на першість частини, направляє роботу колегії суддів, комплектує спортивні команди частини, організовує в них тренування протягом року;

— готує громадські спортивні кадри — спорт організаторів (спорторгів), тренерів, суддів; надає допомогу підрозділам в організації спортивної роботи і контролює її приведення;

— узагальнює і поширює передової досвід спортивної роботи, проводить разом із радою клубу та радами світлиць підрозділів заходи фізичної культури і спорту;

— готує і подає командиру матеріали для нагородження спортсменів нагрудними знаками, присвоєння спортивних розрядів, звань і суддівських категорій.

Особливу увагу спортивний комітет приділяє розвитку легкої і важкої атлетики, стрілецького і лижного спорту, плаванню, гімнастиці, спортивним іграм, шахам і іншим видам спорту, а також таким вправам, що найбільше сприяють розвитку фізичних, вольових, психологічних якостей і навичок, притаманних певному військовому фаху.

Важливими засобами, які застосовує спортивний комітет частини щодо пропаганди спорту і залученню військовослужбовців до активної спортивно-масової роботи є:

— використання наочної агітації;

— демонстрація за допомогою технічних засобів пропаганди художніх, документальних і аматорських фільмів спортивної тематики;

— використання сценічного мистецтва при показі видовищних спортивних номерів у концертних програмах, що демонструють красу, силу, спритність і витривалість людини, посилені музикою, декоративним і світловим оформленням, що значно посилює емоційний вплив на військовослужбовців [3;4].

Особливою ділянкою роботи спортивного комітету частини виступає методична підготовка спортивних організаторів (спорторгів) підрозділів, тому що центром спортивно-масової роботи є рота.

У кожному підрозділі частини при особистій участі членів спортивного комітету створюються спортивні команди, до яких залучаються воїни підрозділу. Це можуть бути команди по футболу, волейболу, шахам, шашкам, військово-прикладним видам спорту. З членами команд проводяться учбово-тренувальні заняття.

Найбільше поширеними формами спортивно-масової роботи спортивного комітету виступають: лекції, доповіді, кінофільми, фізкультурні свята, показові спортивні виступи [4;8].

Зв’язок з місцевими державними органами та засобами масової інформації, роботу з неформальними організаціями молоді, релігійними концесіями здійснює актив військової частини (з'єднання).

Одним із напрямків роботи активу частини під керівництвом заступника командира частини (з'єднання) з виховної роботи по успішному виконанню поставлених перед частиною завдань, пропаганді службово-бойової діяльності Внутрішніх військ є налагодження тісних стосунків з державними органами влади, громадськими організаціями та представниками засобів масової інформації.

Даний напрямок роботи організовується і проводиться на основі вимог Статуту внутрішньої служби Збройних сил України в якому в обов’язках заступника командира полку (окремого батальйону) з виховної роботи вказується на необхідність:

— вивчати соціально-політичну обстановку в районі розташування полку (окремого батальйону), вносити командирові пропозиції щодо вдосконалення виховної роботи особовим складом;

— забезпечити постійні інформування військовослужбовців про суспільно-політичну обстановку в Україні, військову політику держави та завдання Збройних Сил України, стан бойової підготовки та військової дисципліни особового складу;

— постійно підтримувати зв’язки з органами місцевого самоврядування, подавати їм допомогу у військово-патріотичному вихованні молоді [1;2;3].

Основними принципами взаємодії активу частини з громадськими організаціями та державними установами за містом дислокації частини виступає:

1. Позапартійність. Військовослужбовці частини і з'єднання виконують свої обов’язки поза політичною діяльністю. «Військового-службовці не можуть бути членами будь-яких політичних партій або рухів» (ст. 6 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

2. Пріоритет державної політики щодо оборони, бойової та мобілізаційної підготовки, підтримання статутного порядку.

3. Узгодженість дій по формуванню у військовослужбовців вірності Конституції України, Законам, Указам Президента.

4. Спільне вироблення загальних заходів по зміцненню морально-психологічного стану особового складу підрозділів, частини і з'єднань.

Основні напрямки роботи активу частини:

1. Проведення державної політики щодо оборони і безпеки, посилення боротьби зі злочинністю.

2. Організація реклами військової служби у Внутрішніх військах МВС України через державні органи влади та засоби масової інформації.

3. Культурне шефство над військовими частинами і з'єднаннями з боку державних органів влади органів влади, культурно-просвітницьких організацій.

4. Надання допомоги місцевим адміністраціям у військово-патріотичній роботі з молоддю.

5. Вирішення соціально-побутових проблем військовослужбовців та членів їх сімей.

6. Організація передплати періодичних видань.

Механізм взаємодії включає в себе процес прямого, активного двостороннього зв’язку заступників командирів частини (з'єднань) з виховної роботи, груп (відділів) виховної роботи представників різних ланок громадських організацій що входять до складу активу частини з державними і громадськими організаціями, засобами масової інформації, в результаті якого проходить координація дій для досягнення таких цілей:

— проведення державної воєнної політики;

— зміщення бойової і мобілізаційної готовності, військової дисципліни;

— підвищення морально-психологічного стану особового складу;

— забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей;

— задоволення культурно-побутових запитів військовослужбовців;

— активна співпраця з виборчими територіальними органами під час проведення виборів, референдумів, опитувань тощо [1;2].

Давайте розглянемо, що бажано враховувати активу частини (з'єднання) під час підготовки та святкування Дня Внутрішніх військ, професійних, державних і релігійних свят:

— направити іменні запрошення на урочисті збори голові місцевої держадміністрації, начальникам УВС області, міста, району, начальникам взаємодіючих органів, головам громадських організацій, культурно-просвітницьких та благодійних фондів;

— разом із запрошеннями підготувати листи з клопотанням про заохочення особового складу;

— підготувати матеріали про досягнення в службово-бойовій діяльності частини (з'єднання) кращих офіцерів, прапорщиків, сержантів, солдатів та передати ці матеріали разом із запрошеннями представникам засобів масової інформації;

— залучати до участі в святкових міроприємствах релігійних діячів, представників молодіжних патріотичних організацій [1;2;3].

Сьогодні в умовах активного розповсюдження релігії в суспільстві, що в першу чергу пов’язано з зняттям заборони та обмежень на цю проблему цілком актуальним є розуміння релігійного виховання, метою якого повинно бути формування у військовослужбовців поваги до релігії та розуміння її суті, як однієї з сфер духовного життя людства, на основі принципу добровільності.

В Україні з прийняттям закону 1991 року «Про свободу совісті і релігійні організації», статті 35 Конституції України 1996 року щодо взаємин церкви і держави, закону України «По альтернативну (невійськову) службу», затвердженням Кабінетом Міністрів «Переліку діючих в Україні організацій (конфесій), віровчення яких не припускає користування зброєю та служби у Збройних Силах» 1992 року створені достатні умови для вільного функціонування релігійних організацій традиційного і не традиційного спрямування у межах закону. На сьогоднішній день нараховується понад сімдесят різноманітних конфесій, більше п’ятсот тридцяти громад, одинадцяти віросповідних напрямків. Суттєво зросла діяльність впливових релігійних обєднань, національних меншин.

В цих умовах проходив процес релігійно-національного відродження, зростання релігійної мережі, міжнародного співробітництва церков та релігійних організацій України з міжнародними релігійними структурами та духовними центрами закордону [2;3].

Основними напрямками роботи громадських організацій частини з релігійними структурами є:

— роз'яснення військовослужбовцям історії релігії, її місце в духовному житті людства, особливостей сучасної релігійної структури в Україні, зміст та направленість існуючих релігійних течій;

— показ особовому складу зв’язку релігії та культури, змісту та особливостей релігійних свят, обрядів практичне їх втілення при організації культурно-освітньої роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей;

— виховання високої духовної культури, доведення та роз’яснення етичних правил поведінки в релігійних закладах;

— створення умов за принципом добровільного ознайомлення з змістом біблії, інших релігійних творів, для відвідування віруючими релігійних закладів;

— всебічне сприяння та надання допомоги військовими частинами релігійним установам в відновлені та збереженні історичних пам’ятників релігії.

Громадському активу частини та підрозділу необхідно пам’ятати, що виховний вплив релігійного напрямку повинен розкривати кращі духовні якості та цінності особистості, незважаючи виконанню службово-бойових завдань.

Таким чином стає зрозуміло, що члени громадських організацій у частині разом з активом підрозділів складають найбільш дійову ланку військовослужбовців та службовців Внутрішніх Військ МВС України, які суттєво впливають на результати виконання повсякденних завдань службової діяльності.

Недооцінка цього фактору та приниження ролі громадської організації в проведенні виховної роботи значно погіршує морально-психологічний стан, що в свою чергу знижує ефективність використання бойової техніки, та сучасної зброї.

Командир та його заступник повинні постійно піклуватися про професійну підготовленість, майстерність, ідейну переконливість активу та членів громадських організацій частини.

Заступник командира з виховної роботи щодо організації роботи громадських організацій та активу підрозділів повинен:

— брати активну участь у доборі членів, керівних органів цих організацій;

— постійно навчати їх формам, методам та практичній діяльності;

— особисто брати участь у їх засіданнях, зборах;

— враховувати у своїй діяльності пропозиції громадських організацій;

— доповідати командиру про роботу організацій, відстоювати їх інтереси;

— узгоджувати плани роботи громадських організацій.

громадський організація військовий виховання

2. Робота громадських організацій у підрозділах

У військових підрозділах, важливим чинником виховної роботи виступають громадські організації. До складу громадських організацій підрозділу входять:

— Рада військового колективу — постійно діючий громадський орган військовослужбовців підрозділу, що обирається відкритим голосуванням на загальних зборах особового складу підрозділу, як правило, у складі 7−11 чоловік з числа найбільш авторитетних військовослужбовців і діє у відповідності з положенням, яке затверджене наказом командуючого військами № 186 від 23.09.1992 р. у ротах і їм рівних підрозділах.

— Рада прапорщиків — утворюється у відповідності з положенням затвердженим наказом командуючого військами від 24.11.1994р. № 237, у батальйонах та окремо дислокованих ротах при наявності в них не менше 15 прапорщиків.

— Редколегія стінного друку — обирається на загальних зборах особового складу підрозділу відкритим голосуванням в кількості 3−5 військовослужбовців, здібних та маючих певні навички та якості в опоряджувальній роботі строком на 1 рік.

— Рада народознавчої світлиці - обирається на загальних зборах особового складу підрозділу відкритим голосуванням у складі 5−7 чоловік з найбільш підготовлених військовослужбовців, що мають певний досвід в оформленні наочної агітації, створенні та утриманні живого кутка та квітів, організації проведення духовно-освітніх заходів.

— Пост громадського контролю — створюється у відповідності з положенням, затвердженим наказом командуючого військами від 29.07.1993р. № 130, у ротах і їм рівних підрозділах.

Всі ці органи колегіальні, але кожен член громадського органу, в який він обраний, має свою ділянку, напрямок або сектор роботи.

Організація і зміст роботи ради військового колективу підрозділу.

Рада військового колективу обирається на загальних зборах підрозділу, як правило, у складі 7−11 чоловік, строком на 1 рік. На зборах також обирається голова ради та 1−2 його заступники. Вищим органом ради військового колективу є загальні збори військовослужбовців підрозділу, які проводяться у разі необхідності, але не рідше одного разу на місяць.

Рада військового колективу свою роботу будує планово. План роботи складається на місяць. Пропозиції до плану готує голова ради військового колективу, план розглядається й затверджується на засіданні ради, підписується головою.

Засідання ради військового колективу проводяться у разі необхідності, але не рідше, ніж двічі на місяць. Засідання ради проводить голова: на засіданні повинні бути присутні не менше ніж дві третини членів ради.

Протоколи загальних зборів, засідань ради військового колективу веде голова чи один із членів ради.

Рішення ради (загальних зборів) приймається, якщо за нього проголосувало не менш половини присутніх членів ради. Ухвалені рішення повинні носити конкретний характер з вказівкою строків проведення заходів та відповідальних за їх проведення осіб.

Кожен з членів ради військового колективу повинен відвідувати її засідання, брати активну участь у їх підготовці та роботі, своєчасно та повно виконувати прийняті рішення. На засідання ради військового колективу можна запрошувати командира підрозділу, його заступника з виховної роботи.

Гласність роботи ради військового колективу, оперативність доведення його рішень до кожного члена колективу забезпечується регулярною інформацією членів ради на загальних зборах підрозділу та через використання засобів виховної роботи (стінний друк, технічні засоби, радіомовлення).

На першому після виборів організаційному засіданні ради можуть бути визначені сектори або відповідальні особи за напрямами громадської діяльності

Сектори ради військового колективу можуть бути такі:

— надання командирам допомоги у підтриманні високої бойової готовності, якісному виконанні службово-бойових завдань, зміцненні військової дисципліни, навчанні та вихованні військовослужбовців;

— соціального та правового захисту військовослужбовців;

— спортивно — масової роботи;

— організації дозвілля, проведення культурно-масових заходів та зв’язків з громадськими організаціями.

Кожний сектор або напрям громадської діяльності очолює член ради військового колективу з урахуванням здібностей і побажань. До нього можуть входити декілька чоловік, у такому разі вони розподіляють між собою окремі ділянки роботи.

Приблизний зміст роботи секторів Ради військового колективу.

«Сектор надання допомоги командирам у підтриманні високої бойової готовності, якісному виконанні службово-бойових завдань, зміцненні військової дисципліни, навчанні та вихованні військовослужбовців»:

— бере участь в організації та проведенні заходів, спрямованих на виховання військовослужбовців у дусі вірності конституційному обов’язку, військовій присязі;

— виховання у особового складу почуття високої відповідальності за стан бойової готовності, оволодіння військовою майстерністю, сумлінного виконання завдань бойової служби;

— розуміння державної важливості завдань, які виконують Внутрішні Війська МВС України. Формування у військовослужбовців високих морально-психологічних якостей, зміцнення дисципліни та правопорядку.

«Сектор соціального та правового захисту військовослужбовців» допомагає командирам:

— контролювати дотримування Закону «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.»;

— здійснювати допомогу командуванню у забезпеченні військовослужбовців усіма видами постачання

«Сектор спортивно-масової роботи» за згодою командира підрозділу організовує:

— роботу спортивних секцій;

— проводить спортивні змагання з різних видів спорту.

«Сектор організації дозвілля, проведення культурно-масових заходів та зв’язків з громадськими організаціями.» Спільно з командирами та їх заступниками з виховної роботи організовує:

— естетичне, художнє виховання військовослужбовців, використовуючи кіно, радіо, телебачення, виставки, музеї, театри, художню та мемуарну літературу;

— готує та проводить бесіди, диспути, тематичні вечори, культпоходи, обговорення кінофільмів тощо;

— підтримує зв’язки з громадськими організаціями (Комітетом солдатських матерів, жіночими радами, радами офіцерів та прапорщиків) з метою виховання військовослужбовців.

Рада військового колективу звітує про свою роботу на загальних зборах особового складу один раз у півріччя (січень — лютий, липень — серпень).

З метою обміну досвідом, вивчення практики роботи з головами рад військових колективів у частинах, з'єднаннях у січні, липні проводяться одноденні семінарські заняття.

Рада військового колективу — веде таку документацію (Додаток№ 2):

— список членів ради військового колективу із закріпленням їх за секторами;

— плани роботи ради військового колективу;

— протоколи засідань ради військового колективу;

— протоколи загальних зборів особового складу підрозділу.

Організація і зміст роботи ради прапорщиків.

Ради прапорщиків утворюються у батальйонах та окремо дислокованих ротах при наявності в них не менше 15 прапорщиків.

У підрозділах; розташованих одному військовому містечку, за рішенням командира частини створюється одна рада, яка об'єднує прапорщиків цих підрозділів.

Рада обирається на загальних зборах прапорщиків відкритим (за рішенням зборів — таємним) голосуванням у складі 5−9 чоловік, на 2 роки.

Голова ради прапорщиків обирається на загальних зборах. На організаційному засіданні ради обираються відкритим голосуванням 1−2 заступники голови.

Командир підрозділу спрямовує діяльність ради прапорщиків на успішне виконання службово-бойових завдань. Він періодично заслуховує інформацію голови ради, пропозиції ради враховує у своїй управлінській діяльності.

Безпосередню відповідальність за організацію роботи ради несе заступник командира підрозділу з виховної роботи.

Рада прапорщиків проводить засідання не менше 1 разу на місяць, а також загальні збори прапорщиків — не менше 1 разу на квартал, після узгодження з командиром і його заступником з виховної роботи. Не пізніше 5 днів після засідання (зборів) оформляється протокол, де відображаються розглянуті питання та прийняті рішення.

Робота ради прапорщиків планується на місяць, плани роботи затверджуються на засіданні ради і підписуються її головою).

Всі рішення рада приймає відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш 2/3 присутніх на засіданні членів ради.

Після закінчення терміну своїх повноважень рада прапорщиків звітує загальним зборам прапорщиків про виконану роботу.

Метою роботи ради прапорщиків є:

— виховання у прапорщиків високої відповідальності перед народом України, постійної готовності до захисту Української держави, формування в них високих моральних якостей, активності й відповідальності за виконання службових і громадських обов’язків;

— згуртування прапорщиків навколо патріотичної ідеї державної незалежності України, вірності своєму обов’язку — захисника Батьківщини;

— встановлення справедливості та соціальної захищеності прапорщиків від грубощів і свавілля, приниження особистої гідності, а також допомога у питаннях поліпшення умов життя, відпочинку прапорщиків і членів їхніх сімей.

Повноваження ради прапорщиків:

— допомагати командирам у вихованні підлеглих в дусі відданості народу України, готовності захищати його честь і гідність, а також стояти на сторожі конституційних прав;

— виховувати прапорщиків на історико-культурних традиціях українського народу, кращих службово-бойових традиціях військ і своєї частини;

— формувати у прапорщиків високі морально-бойові якості, загальну і військову культуру, допомагати їм у підвищенні своєї професійної підготовки;

— сприяти вихованню у прапорщиків чесності та непідкупності, вірності військовій присязі, відповідального ставлення до виконання свого службового обов’язку;

— виховувати у прапорщиків культуру в організації свого побуту, пропагувати тверезий спосіб життя, вести боротьбу зі шкідливими звичками;

— постійно вивчати матеріально-побутове становище прапорщиків і членів їх сімей і клопотати перед командуванням про надання матеріальної допомоги тим, хто її потребує;

— проводити вшанування прапорщиків у зв’язку з досягнутими успіхами у службовій діяльності, вручення державних нагород, поздоровляти з приводу знаменних подій у сімейному житті, урочисто проводжати прапорщиків, які звільняються в запас;

— пропагувати приклади мужності, умілих дій, непідкупності, пильності з боку прапорщиків під час виконання службових завдань;

— вести індивідуальну виховну роботу серед прапорщиків, знати їх настрій, проблеми та турботи, з цією метою планувати відвідування їхніх сімей;

— з метою запобігання порушенням військової дисципліни практикувати заслуховування на засіданнях ради прапорщиків, які мають зауваження по службі, ведуть себе недостойно у сім'ї;

— турбуватися про соціальну та правову захищеність прапорщиків і

— членів їхніх сімей, клопотати перед командирами про відновлення справедливості та притягнення до відповідальності окремих офіцерів та прапорщиків за факти грубості, приниження особистої гідності;

— брати участь у роботі по добору та комплектуванню посад прапорщиків, надавати допомогу прийнятим на службу в оволодінні службовими обов’язками;

— спільно з командуванням організовувати дозвілля і культурно-просвітницькі заходи для прапорщиків та членів їхніх сімей, проводити спортивно-масову роботу з ними.

Рада прапорщиків має право:

брати участь в атестуванні прапорщиків та вносити свої пропозиції командиру що до їх доречного використання на службі;

готувати пропозиції для командира що до нагородження прапорщиків, присвоєння їм військового звання старший прапорщик, призначення на посаду, зміщення з посади;

брати участь у розслідуванні обставин та причин, що призвели до злочинів, подій, правопорушень та інших проступків, скоєних прапорщиками;

у разі необхідності доповідати командиру та житлово-побутовій комісії свої пропозиції щодо розподілу житла для прапорщиків і членів їхніх сімей;

брати участь в роботі громадської комісії по контролю за роботою установ військової торгівлі з метою кращого забезпечення необхідними товарами прапорщиків і членів їхніх сімей.

За скоєні проступки до прапорщиків радою (загальними зборами можуть бути вжити заходи громадського впливу:

— товариська критика;

— товариське попередження;

— прийняття рішення про прилюдне вибачення прапорщика, який вчинив той чи інший проступок, перед загальними зборами прапорщиків чи особою, яку він образив;

— клопотання перед командиром щодо прийняття до порушника відповідних заходів, згідно з дисциплінарним статутом.

Обов’язки і права голови ради прапорщиків.

Голова ради прапорщиків свою роботу будує, виходячи із завдань, що ставляться командиром, а також у відповідності з планами роботи, рішеннями загальних зборів і ради прапорщиків.

Він зобов’язаний:

розробляти плани роботи ради прапорщиків, обговорювати і затверджувати їх на засіданнях ради, інформувати про них прапорщиків на загальних зборах;

організовувати підготовку та проведення засідань ради і загальних зборів прапорщиків;

спільно з членами ради проводити організаторську роботу з прапорщиками, щоб вони стали взірцем в бойовій службі, навчанні та військовій дисципліні, звертаючи при цьому особливу увагу на прапорщиків, нещодавно прийнятих, та тих, які мають зауваження;

знати турботи та настрій прапорщиків, вивчати питання матеріального, медичного, торгово-побутового і культурного обслуговування їх, а також членів їхніх сімей;

постійно інформувати командира, його заступників про роботу ради прапорщиків, прийнятих рішеннях, проблемах, що виникають в колективі прапорщиків;

не менше 1 разу на півріччя виступати на загальних зборах прапорщиків зі звітом щодо заходів, яких вживає рада прапорщиків.

Голова ради прапорщиків має право:

— бути присутнім на оголошенні рішення та постановці завдань командиром брати участь в атестуванні прапорщиків;

— звертатись до командування з питань відновлення справедливості щодо прапорщиків, їх соціальної та правової захищеності;

— довести доручення прапорщикам з метою підготовки до зборів та засідань ради, а також виконання рішень, що приймаються радою.

— Вищим органом, якому підзвітна рада прапорщиків, є загальні збори прапорщиків.

— Збори мають повноваження, якщо на них присутні не менш 50% облікового складу прапорщиків.

— Інформація про рішення загальних зборів доводиться до всіх відсутніх на зборах прапорщиків головою ради в найближчі дні після зборів.

Загальні збори прапорщиків розглядають:

— заходи по забезпеченню особистого прикладу прапорщиків у виконанні завдань бойової служби, надійності охорони об'єктів, суворого дотримання законів, чесності і непідкупності, відповідальності за недозволені зв’язки із засудженими та їхніми родичами;

— питання професійної підготовки прапорщиків та підвищення їх службової майстерності;

— результати атестування прапорщиків, добір кандидатів на навчання, визначення претендентів для нагородження;

— організацію та проведення культурно-просвітницької роботи серед прапорщиків та членів їхніх сімей;

— питання неетичної поведінки прапорщиків за межами служби, в сім'ї, з товаришами по службі тощо.

— Обговорення питань, що виносяться на загальні збори прапорщиків, проводяться в умовах гласності і відкритості. Кожен прапорщик може виступати по суті питань, які розглядаються.

Обговорення і критика наказів командирів і начальників не дозволяються.

Збори можуть просити командирів і начальників пояснень з приводу прийнятих ними рішень з окремих питань.

Рішення загальних зборів прапорщиків приймаються відкритим голосуванням і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на зборах. За вимогами більшості учасників загальних зборів рішення може прийматися і таємним голосуванням.

Критичні зауваження і пропозиції загальних зборів прапорщиків повинні бути розглянуті командиром з прийняттям необхідних заходів з питань, що приймаються зборами, в 2 тижневий термін.

Питання, які потребують вирішення старшими начальниками, командир доповідає їх в порядку підлеглості.

Про результати розгляду пропозицій командир в місячний термін інформує загальні збори або раду прапорщиків.

Рада прапорщиків — веде таку документацію:

— список членів ради прапорщиків, їх напрямки роботи;

— плани роботи ради прапорщиків на місяць;

— протоколи засідань ради прапорщиків;

— протоколи загальних зборів прапорщиків.

Порядок ведення службової документації ради прапорщиків такий же як і ради військового колективу Робота ради народознавчої світлиці

Рада народознавчої світлиці - в окремій папці зберігає плани роботи народознавчої світлиці на місяць за рік, матеріали окремих заходів, які проводилися з військовослужбовцями підрозділу в світлиці; плани-сценарії проведених форм інформаційно — пропагандистського забезпечення та культурно-виховної і просвітницької роботи.

Організація роботи ради народознавчої світлиці підрозділу.

Народознавча світлиця створюється в кожній роті, батареї і рівних їм підрозділах. Для народознавчої світлиці відводять кращі, просторі та світлі приміщення, які повніші відрізнятися від інших приміщень своїм оформленням та затишком.

Змістом роботи ради народознавчої світлиці є виховання у військовослужбовців високої відповідальності перед українським народом за постійну готовність до захисту Української держави, пропаганда військово-історичних традицій українського війська, вимог військової присяги, статутів, дотримання законності, чесного, сумлінного виконання військового обов’язку, завдань служби, зміцнення військової дисципліни.

В народознавчій світлиці повинні бути:

- наочна агітація;

— бібліотечка;

— культурно-освітнє майно;

— необхідні меблі та квіти.

Організовує та проводить роботу в народознавчій світлиці рада, яка обирається на загальних зборах особового складу відкритим голосуванням у складі 5−7 чоловік строком на 1 рік. В раду входять найбільш підготовлені та авторитетні солдати, сержанти, прапорщики, офіцери — активісти інформаційно-пропагандистської та культурно-освітньої роботи.

Рада обирає голову і його заступника, кожному члену ради доручається керівництво однією з ділянок роботи: організація духовно-освітніх заходів, робота секцій та гуртків, оформлення наочної агітації, утримання живого кутка та квітів тощо.

Головним завданням ради народознавчої світлиці є активне сприяння командиру підрозділу в ідейно-патріотичному, військовому, правовому та естетичному вихованні особового складу, у мобілізації військовослужбовців на успішне виконання завдань служби, бойової та гуманітарної підготовки, зміцнення військової дисципліни.

Діяльність ради спрямовує командир підрозділу та його заступник з виховної роботи, які підтримують ініціативу ради, допомагають їй в організації і проведенні інформаційно-пропагандистських та культурно-виховних заходів.

Рада народознавчої світлиці щомісячно планує свою роботу, враховуючи завдання, які вирішує підрозділ, побажання та пропозиції військовослужбовців, їх інтереси та культурні запити.

Затверджений заступником командира підрозділу з виховної роботи план вивішується на видному місці у приміщенні народознавчої світлиці.

Рада народознавчої світлиці організує, надає допомогу та проводить:

— шевченківські читання та шевченківські уроки;

— години відродження;

— тематичні вечори;

— вечори запитань та відповідей;

— усні журнали;

— зустрічі з ветеранами частини;

— літературні вечори;

— вікторини;

— обговорення прочитаних книг, переглянутих кінофільмів, спектаклів,

— виставки образотворчого мистецтва військовослужбовців та членів їх сімей;

— заняття гуртків самодіяльної творчості особового складу;

— веде підшивки газет та журналів, які надходять за переплатою до підрозділу чи купуються, за рішенням загальних зборів, за кошти особового складу підрозділу.

В народознавчій світлиці організовується чергування із членів ради чи активу підрозділу. Графік чергування складається на місяць, підписується головою ради та вивішується поряд з планом роботи.

Про свою роботу рада періодично, але не менше 2 разів на рік, звітує на загальних зборах особового складу підрозділу, як правило, в січні-лютому та липні-серпні кожного року.

З метою найбільшого впливу на свідомість військовослужбовців в народознавчій світлиці членами ради оформлюється наочна агітація.

Наочна агітація народознавчої світлиці повинна відповідати її призначенню. Вона повинна бути державною, деполітизованою, оперативною, злободенною, пов’язаною з життям підрозділу, притягувати своїм яскравим виглядом. Організатором оформлення наочної агітації у підрозділі є заступник командира з виховної роботи.

В наочній агітації народознавчої світлиці повинні бути такі тематичні матеріали:

— державні символи України (прапор, герб, гімн, духовний гімн);

— акт проголошення незалежності України;

— портрет Т. Г. Шевченка (або бюст);

— портрет Президента України;

— Військова присяга на вірність Українському народу;

— портрети видатних діячів України;

— фотографія Командуючого ВВ МВС України та його вимоги;

— основні положення Закону України «Про Внутрішні війська МВС України»;

— основні етапи історичного розвитку України і її війська, релігії, звичаї, обряди та традиції українського народу;