Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Системне водокористування

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Свердловини за наглядом рівня підґрунтових вод на системах. В створах для тривалого нагляду за рівнями підґрунтових вод відокремлюють режимні свердловини. Їх розміщують через кожні 1…1,5 км, в створах через 5…6 км від верхніх меж системи до водоприйомника. В зоні свердловин відокремлюють майданчик для відбору проб, беруть проби ґрунтів для налізу на засоленість і ґрунтових вод на мінералізацію… Читати ще >

Системне водокористування (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Міністерство аграрної політики та продовольства України Та державна інспекція сільського господарства України Державний вищий навчальний заклад Херсонський державний аграрний університет Будівельно-гідромеліоративний факультет Кафедра гідромеліорації та економіки природокористування Курсовий проект На тему:

Системне водокористування Виконала: ст. 4 к.1 г. ГМФ Середа І.В.

Перевірила: Булаєнко Л.М.

Херсон — 2012

ЗМІСТ

1. Природно-економічні умови зрошувальної системи

1.1 Місце розташування

1.2 Кліматичні умови

1.3 Ґрунтові умови

1.4 Геологічні і гідрогеологічні умови

1.5 Джерело зрошення. Якість води

2. Характеристика об'єктів експлуатації

2.1 Водозабірна споруда

2.2 Характеристика міжгосподарської мережі

2.3 ГТС на міжгосподарській системі

3. Служба експлуатації на ГМС

3.1 Завдання та структура міжгосподарської служби

3.2 Допоміжні служби

4. Системне водокористування

4.1 Основні положення та визначення планового водокористування на ГМС

4.2 План подачі води у точки водовиділу

4.3 Диспетчерський графік водорозподілу на ГМС

4.4 Основні показники виконання системного плану

4.5 Впровадження або здійснення системного плану

5. Експлуатаційна гідрометрія

5.1 Завдання експлуатаційної гідрометрії

5.2 Види гідрометричних постів

5.3 Облік води на зрошувальній системі

6. Експлуатаційні витрати

6.1 Адміністративно-господарські

6.2 Амортизаційні відрахування

6.3 Витрати на утримання штату

6.4 Витрати на боротьбу з наносами

6.5 Витрати на боротьбу з фільтраційними витратами

6.6 Витрати на боротьбу з бур’янами

6.7 Витрати на утримання насосної станції

6.8 Витрати на утримання та поточний ремонт системи

7. Основні показники роботи системи

8. Техніко-економічні показники роботи системи Література

1. Природно-економічні умови зрошувальної системи

1.1 Місце розташування Ділянка, що проектується під зрошення розташована на землях Горностаївського району Херсонської області, на відстані 10 км від районного центру Горностаївка та на відстані 127 км від обласного міста Херсона. Відстань до автодороги Каховка-Кам'янка-Дніпровка від районного центру 5 км. В районі смт. Горностаївка є пристань для барж та суден типу «річка-море», залізничне сполучення — станція Братолюбовка.

1.2 Кліматичні умови Ділянка зрошення знаходиться в Херсонській області, яка займає найбільш несприятливу в агрокліматичному відношенні частину території України-Сухий степ.

Клімат області - континентальний, помірно-сухий з частими суховіями і пильними бурями.

По гідротехнічним умовам територія області ділиться на два агрокліматичні райони: північний і південний. Ділянка зрошення розташована у північному агрокліматичному районі: дуже теплий.

Середня багаторічна температура повітря +9,2°С. Найбільш прохолодним місяцем є січень, середня температура якого складає -5,0°С.

Серед літніх місяців найтеплішим є липень — середня температура +21,5°С. Винятково висока температура в окремі місяці може складати +32°С.

Таблиця 1.1

Основні кліматичні показники

Показники

місяці

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Рік

Температура повітря, С

— 4,0

— 3,8

1,5

8,6

16,0

19,7

23,0

21,6

16,4

9,9

2,9

— 1,9

9,2

Вологість повітря мм/мб

1,3

1,5

1,6

4,9

8,3

11,0

14,3

13,4

8,5

3,3

1,4

1,2

70,7

Опади (Р)мм

1.3 Ґрунтові умови Згідно ґрунтово-меліоративної карти до проектної ділянки зрошення ввійшли чорноземи південні мало гумусні середньо суглинкові.

Майже вся територія області розорана. Херсонська область лежить у Причорноморській (Понтичній) степовій геоботанічній провінції.

Ґрунти характеризуються сприятливими водно-фізичними властивостями. Вони займають вузьку смугу уздовж лівого берега Дніпра, їх площа переважає 120 тис. га. Ґрунти володіють розтягнутим гумусним профілем, високою водопроникністю, рихлі з поверхні не набухають і, ґрунти, не запливають.

Основні показники:

— Щільність ґрунту б = 1.30 т/м3;

— Найменша вологоємкість ґрунту у % від маси сухого ґрунту внв=24%;

— Нижній поріг оптимальної вологості у % від найменшої вологоємкості в=70%;

— Водопроникність за першу годину вбирання складає 120−150 мм.

Наявність обмінного увібраного натрію становить 0,1−1,0 мг.-екв./100 г. ґрунту. Це призводить до виникнення ознак солонуватості. Ступінь насичення основними вище 92 -95%. Відношення гумінових кислот до фулькокислот 3−4.

1.4 Геологічні і гідрогеологічні умови У геоструктурному відношенні територія області розташована на південній окраїні Східно-Європейської платформи. Геологічні та гідрогеологічні умови на масиві благо приємні для розвитку зрошуваного землеробства. Ґрунтова поверхня на корі вивітрювання і гранітно-гнейсових породах фундаменту залягає шарувата теригенно-карбонатна товща відкладів Причорноморської западини. На півночі вона складається з палеогенових карбонатних та глинистих порід, які місцями відслонюються у річкових долинах. Верхній шар осадочного чохла складається з міоценових пісків та глин і пліоценових вапняків — черепашників Південноукраїнської монокліналі. Серед антропогенових найпоширенішими є породи лесової формації.

Загальна мінералізація складається від 0,35 до 0,5 мг/л.

1.5 Джерело зрошення. Якість води Основним джерелом зрошення на півдні України є Каховське водосховище, вода з якого транспортується по Сірогозкоьму каналу в маловодні райони Херсонської області.

Джерелом зрошення на ділянках є міжгосподарський розподільник Сірогозький канал.

На якість поливної води впливають хімічний склад солей, наявність зважених часток у воді, водневий показник.

Поливна вода придатна для зрошення (1 класу). Відношення Na/Са -0,3…0,8, рівень pH? 8, мінералізація складає 0,35…0,5 мгл.

2. Характеристика об'єктів експлуатації

2.1 Водозабірна споруда Джерелом зрошення є водосховище, зрошувальна система складається з відкритих тупикових каналів, з всіма необхідними гідротехнічними спорудами (насосної станції, водовипусками в молодші канали, точками водовиділу, та водоскидами).

Скидна система розташована в нижній частині системи.

На території зрошувальної системи розташовано 14 господарств-водокористувачів.

2.2 Характеристика міжгосподарської мережі

На зрошувальну ділянку вода поступає з водосховища по магістральному та 1-К каналу за допомогою насосної станції.

На ділянці розташована комбінована мережа, яка складається з закритих трубопроводів (1-Кр, 1−1 Кр…1−8 Кр), та тимчасових зрошувачів під дощувальну машину ДДА -100 МА.

За допомогою насосної станції господарства вода забирається з каналу 1К, та подається в розподільчий трубопровід 1 Кр з котрого по польовим трубопроводам 1−1 Кр…1−8 Кр вода подається на поля сівозмінної ділянки. За допомогою гідрантів-водовипусків, котрі розташовані вздовж польових трубопроводів через кожні 120 м, вода подається в тимчасові зрошувачі. В кінці тимчасових зрошувачів запроектована скидна мережа.

На зрошувальній ділянці є такі гідротехнічні споруди: насосна станція, розподільчі колодязі, гідранти-водовипуски, спостережна свердловина.

На даній ділянці застосовується восьмипільна сівозміна з наступним складом культур:

люцерна люцерна озима пшениця озима пшениця овочі

картопля кормові буряки ярові зернові

Площа кожного поля сівозмінної ділянки дорівнює 70 га.

Рельєф спокійний з загальним похилом 0,001 (по вісі тимчасового зрошувача)

3. Служба експлуатації на ГМС

3.1 Завдання та структура міжгосподарської служби Завдання міжгосподарської служби експлуатації:

визначення водності ресурсів системи, підвищення зрошувальної здатності джерел зрошування, розподіл води між користувачами;

забір води в системі по плану або відведення її за масивів в розрахункові строки, розподілення води по масивам, каналам, точкам водовиділу, складання планів водорозподілу по системам, надання допомоги господарствам у плануванні і здійснення водокористування;

контроль використання води у господарствах при зрощені, встановлення лімітів подачі води в господарства і на окремі масиви у випадку погіршення меліоративного стану земель;

підтримка у робочому стані міжгосподарських каналів і споруд, ремонт споруд і очистка каналів і колекторів від наносів, проведення робот по підвищенню К.К.Д. каналів і покращенню меліоративного стану земель, технічного обслуговування внутрішньогосподарської меліоративної мережі і споруд;

виробничі дослідження на системі, вивчення показників роботи системи і виявлення резервів, на основі цих досліджень складають перспективний план розвитку системи для удосконалення пристроїв системи;

сприяти розвитку меліоративних робіт в зоні системи, бути замовником нового будівництва, приймати в експлуатацію закінчених об'єктів в зоні системи.

Характеристика об'єктів міжгосподарської служби наведена у підрозділі 3.1

3.2 Допоміжні служби Для безперебійної експлуатації і оперативного управління гідромеліоративних систем потрібно:

експлуатаційний штат;

допоміжні служби;

технічне оснащення.

До допоміжної служби і технічного оснащення відносяться:

зв’язок (диспетчерський, всі види сигналізації, засоби автоматизації);

експлуатаційна гідрометрія (гідрометричні пости і пункти обліку води на зрошувальної мережі, насосної станції);

режимна мережа (спостережні свердловини);

виробничі

будівлі (склади, ангари, гаражі);

енергетичне господарство;

транспорт;

меліоративні лабораторії;

підсобні підприємства (майстерні);

експлуатаційні дороги;

експлуатаційні знаки (пікети, репери, марки);

інспекторські дороги.

1. Диспетчерський зв’язок з вузловими спорудами, очками виділу води і водокористувачами. По досвіду існуючих систем телефонних ліній потрібно 8…10 км на кожні 1000 га зрошувальних земель.

При диспетчерському в’язку можливо отримувати відомості від кожної точки, передавати розпорядження всім точка одночасно й проводити виробничі наради з всіма точками. Для зв’язку з віддаленими точками на системі і з опорними гідрометричними постами на рейках, а також з обласним управлінням і міністерством водного господарства в УЗС є радіостанції.

2. Пости обліку води на каналах, водовипусках, на скидній мережі, на насосних станціях. На міжгосподарський мережі на 1000 га необхідно мати 6…8 постів обліку води.

На внутрішньогосподарський мережі при зрошенні машинами ДДА-100М потрібно 10…15 водовипусків-водомірів на 1000 га. В наш час збільшується число постів обліку води на спорудах у вигляді різноманітних приставок з приладами, що показують витрату води в залежності від перепадів тиску.

3. Свердловини за наглядом рівня підґрунтових вод на системах. В створах для тривалого нагляду за рівнями підґрунтових вод відокремлюють режимні свердловини. Їх розміщують через кожні 1…1,5 км, в створах через 5…6 км від верхніх меж системи до водоприйомника. В зоні свердловин відокремлюють майданчик для відбору проб, беруть проби ґрунтів для налізу на засоленість і ґрунтових вод на мінералізацію. Крім основних (режимних) свердловин, на системах є локальні свердловини, за допомогою котрих по зміні рівнів води в каналах визначають рівні стояння ґрунтових вод, приблизно на 100…150 га достатньо однієї свердловини на рівнинному рельєфі.

4. Будівлі для розміщення експлуатаційного персоналу і робітників, а також виробничі будівлі - склади, гаражі, майстерні. По досвіду існуючих систем корисна площа жилих будівель складає 0,2…0,25 м3/га, виробничих — 0,1…0,15 м3/га.

5. Електричні лінії і трансформатори. Електрична енергія повинна бути підведена к експлуатаційному містечку, до головної споруди, вузловим спорудам, до майстерень і виробничих будівлям.

6. Підсобні підприємства, системи — майстерні, механічні бази, будівельні двори і кар'єри. Для виконання основних ремонтних робіт і для технічного обслуговування внутрішньогосподарської мережі УЗС має свою базу.

7. Машини, транспорт, інструменти, інвентар для експлуатаційних робіт. Потреба в машинах і механізмах для виконання ремонтно-будівельних робіт на гідромеліоративних системах визначають по умовах експлуатації. В процесі експлуатації, системи оснащають парком машин з умовою видів об'ємів робіт.

8. Лабораторія УЗС для виробничих досліджень в цілях удосконалення системи і покрашення експлуатації. В лабораторіях проводять аналізи ґрунтів, підґрунтових вод, визначають вологість ґрунтів по дільницям, коефіцієнти усмоктування і фільтрації ґрунтів.

9. Експлуатаційна обстановка на каналах і спорудах — кілометрові стовпи, пікети, кути репери, марки, знаки-покажчики, контрольні створи на каналах, контрольні дільниці замірів деформацій на лотках, трубопроводах, дренах, колекторах, контрольні свердловини, п'єзометри, щілиноміри.

Н спорудах IV i ІІІ класів капітальності ведуть систематичні натурні спостереження і досліди для оцінки їх роботи в процесі експлуатації.

10. Службові (інспекторські) дороги вздовж каналів і колекторів для спостереження каналів і споруд, а також для їх ремонту. Ширина доріг не менш 4,5 м, дороги профільовані, закріплені на дільницях з слабкими ґрунтами.

Дерева, посаджені вздовж каналів і окремими масивами, затінюють канали і перехоплюють фільтраційні води.

4. Системне водокористування

4.1 Основні положення та визначення планового водокористування на ГМС Планове водокористування — діяльність по забору води по раніше складеному плану.

До основних положень планового водокористування відноситься:

гідромеліоративні системи необхідно вдосконалювати таким чином, щоб вони дозволяли забезпечувати раціональне використання води, охорону навколишнього середовища і родючості ґрунтів;

водокористування повинно проводиться згідно плану і не повинно бути не раціональним;

на державному рівні здійснювати облік водних ресурсів усіх водних джерел й оформлювати у вигляді кадастрового обліку;

водокористування повинно бути платним.

4.2 План подачі води у точки водовиділу План подачі води в точки водовиділу є одним з показників виконання системного плану.

В плані подачі води в точки водовиділу розраховуються декадні витрати (Qдек, м3/с) та декадні об'єми (ДW, тис. м3) по усім господарствам зрошувальної системи.

План подачі води в точки водовиділу розраховується в табличній формі (таб. 4.1)

4.3 Диспетчерський графік водорозподілу на ГМС Системний план водокористування по декадним періодам містить таки показники:

забір води з джерела зрошення;

сумарний забір води з джерела зрошення з наростаючим підсумком;

втрати води в міжгосподарської мережі;

сумарний об'єм водоподачі господарством;

подача води на заповнення системи, на зрошення земель-супутників, та ін.

Системне водокористування проводиться по принципам диспетчеризації.

Диспетчерський графік забору і розподілення води складаються на весь поливний період. Розподіленням води на міжгосподарській системі керує диспетчерська служба.

Розрахунки по складанню диспетчерського графіку ведуть з самого віддаленого вузла системи від джерела зрошення чи водозабору.

Характерною особливістю його являється, те що він може корегуватися.

Диспетчерський графік приведений у таблиці 4.2.

4.4. Основні показники виконання системного плану Площа зрошувальної системи нетто, wсист=9200 га;

Площа поливу в га/пол

(4.1)

де 12і — площі, займають окремі культури від площі системи нетто (в долях)

n1 n2 nі — кількість поливів і-тої культури

(га/пол) Загальна кількість води, яку потрібно забрати з джерела зрошення за зрошувальний період:

тис.м3 (4.2)

де Qi — середньо декадна витрата води в голові системи, м3

тис.м3

Загальна кількість води, яку необхідно подати на поле:

тис.м3 (4.3)

де Мзвср — середньозважена зрошувальна норма, м3/га

(тис. м3)

Загальний ККД зрошувальної системи

(4.4)

Об'єм води, який необхідно подати в точки водовиділу

Wт.в.=24 007,4 тис. м3

ККД міжгосподарської системи

(4.5)

Загальний ККД господарської мережі

(4.6)

4.5 Впровадження системного плану Експлуатаційні роботи на ГМС складаються з:

а) догляду, охорони, нагляду б) поточних капітальних і аварійних ремонтів Догляд і нагляд проводять з першого дня експлуатації.

Надійна робота каналів і споруд на зрошувальної системі залежить від правильної організації і проведення експлуатаційних робот на протязі року при експлуатації відкритої зрошувальної системи виділяють три періоди:

І - підготовка зрошувальної мережі до пуску води:

завершення ремонтних робіт;

очистка каналів;

розконсервація споруд;

нанесення експлуатаційних знаків;

фарбування металевих вузлів;

встановлення водомірних рейок;

градуїровка ГТС;

підготовка гідрометричних постів;

перевірка технічного стану всіх ГТС.

Після цього складають акт технічного стану і готовності мережі до прийому води, потім роблять поступовий пуск води в канал.

ІІ - проведення поливів:

виконання гідрометричних робіт;

проведення водообліку;

контроль процесів водорозподілення;

перевірка пропусків розрахункових витрат;

забезпечення проектних витрат і швидкостей;

систематичні спостереження за технічним станом каналу.

ІІІ - підготовка відкритої мережі до зимового періоду:

скид води з каналів очистка їх від наносів;

підготовка насосної станції і техніки поливу до зимового періоду;

фіксування засувок в напіввідкритому стані;

обстеження стану каналів, ГТС з метою виявлення видів і об'ємів робіт (складання дефектних відомостей);

ремонтні роботи;

оформлення документації на ремонтні роботи;

складання робочого графіку;

консервація вузлів агрегатів механізмів на зимовий період;

При експлуатації насосної станції виділяють періоди, кожному з яких відповідає перелік експлуатаційних заходів і робіт:

І - підготовка насосної станції до пуску води:

за утримання і експлуатацію обладнання і будівлю насосної станції назначають відповідальну особу;

огляд двигунів і насосів;

очистка і зняття консервуючого шару змазки;

встановлення арматури і приладів;

перевірка ізоляції електрообладнання;

підтяжка болтових з'єднань;

опробування роботи насосів не пізніше ніж за два тижня до початку поливів.

У перші роки експлуатації ведіть спостереження за осадкою фундаментних опор насосної станції, фундаментів насосів і упорів трубопроводу.

ІІ - проведення поливів:

водоподача ув’язується з технічними можливостями агрегата, планами проведення, профілактичних і поточних ремонтів;

кожен день ведеться облік робочого часу кожного агрегату у якому проводиться огляд обладнання;

кожну декаду проводиться іспит резервних насосів при повному навантаженні на протязі півгодини;

машиністи насосної станції кожну зміну контролюють тиск в мережі і ведення гідрометричних робіт на системі.

ІІІ - проведення технічного огляду будівлі насосної станції:

насосно-силове обладнання після відключення насосної станції;

складання дефектних відомостей на проведення ремонтних робіт;

огляд напірного трубопроводу, насосів вакуум системи;

очистка водомірного колодязя і підвідного каналу від наносів;

проведення ремонту згідно деформаційної відомості;

проведення охорони насосної станції в зимовий період.

На невеликих насосних станціях демонтують всмоктуючи лінії і інше обладнання.

зрошувальний система водокористування гідрометрія

5. Експлуатаційна гідрометрія

5.1 Завдання експлуатаційної гідрометрії

Головним завданням експлуатаційної гідрометрії є організація та проведення обліку води на зрошувальних системах. Пости обліку води розташовують з метою виконання усіх задач експлуатаційної гідрометрії при найменшій їх кількості (один і той же пост повинен виконувати декілька задач).

На зрошувальної мережі розмішено такі пости: опорний, головний, головний транзитний, розподільчий головний, розподільчий транзитний, господарчі пости.

5.2 Види гідрометричних постів Пости бувають:

Опорні - встановлюють на джерелі зрошення;

Головні - встановлюються на магістральних каналах і служать для водорозподілення і балансового обліку води. Бувають: головні транзитні (на транзитних ділянках каналів) і головні (в голові магістрального каналу, для обліку води яка поступає в систему) Розподільчі - встановлюються на розподільчих каналах усіх порядків. Вони бувають транзитні і головні.

Господарчі - у точці водовиділу споживача, і призначені для нормування водоподачі і балансового обліку води;

Внутрішньогосподарські розташовуються на розподільчій і поливній мережі в середині господарства. Вони призначені для водорозподілення;

Контрольні - розташовуються на магістральних і розподільчих каналах. Призначені для контролю за водокористуванням, Визначення ККД і градуювання споруд;

Скидні - розміщуються на скидних каналах. Призначені для обліку невикористаної води. Бувають зрошувальні і дренажні.

Спеціальні - розмішуються на різних каналах і призначені для проведення науково досліджених робіт.

Найбільш досконалими є автоматичні і дистанційні водомірні пости, котрі працюють за принципом автоматичного фіксування датчиками і передачі цих команд по лініям зв’язку регіструючому пристрою.

5.3 Розміщення гідрометричних постів на зрошувальній системі

Пости обліку води розташовують з метою виконання усіх задач експлуатації і гідрометрії при найменший їх кількості (один і той же пост повинен виконувати декілька задач).

На зрошувальної мережі розмішено такі пости: опорний, головний, головний транзитний, розподільчий головний, розподільчий транзитний, господарчі пости

6. Експлуатаційні витрати

6.1 Амортизаційні відрахування Амортизація основних фондів — це процес перенесення авансованої раніше вартості основних фондів на вартість продукції, з метою їх повного відтворення Амортизаційні відрахування обчислюються за певними нормами, які характеризують щорічне відрахування у відсотках від балансової вартості за формулою:

(6.1)

де Вп — первісна балансова вартість основних фондів;

Вл — ліквідаційна вартість основних фондів;

Тел — нормативний експлуатаційний термін служби.

По цій формулі розраховується норма амортизаційних відрахувань.

Сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

грн (6.2)

де БВ — балансова вартість фондів.

Амортизаційні відрахування на будівлі, споруди, передавальні пристрої нараховуються по методу рівномірної амортизації, тобто перенесення балансової вартості основних фондів на собівартість продукції, що виробляється протягом амортизаційного періоду за однаковими нормами амортизаційних відрахувань.

Розміри щорічних амортизаційних відрахувань на зрошувальної мережі приведені в таблиці 6.1

6.2 Адміністративно-господарчі витрати Адміністративно господарчі витрати по системі складаються з таких видів:

витрати на відрядження;

службові роз'їзди;

канцелярські, почтові, телефоні;

оплата за електрику.

Ці витрати складають 25 відсотків від фонду заробітної плати.

Адміністративно господарчі витрати по системі складають 7203,6 грн.

Таблиця 6.1

Розміри щорічних амортизаційних відрахувань на зрошувальної мережі

Групи та види основних фондів

Нормативна величина, грн/га

Вартість споруд,

Амортизаційні відрахування

Всього:

А, тис. грн

Від-на

Кап. Ремонт

%

тис. грн

1. Насосна станція

0,09

1,09

19,0532

2. Обладнання н.с.

95,68

3. Міжгосподарська мережа та МК канали

110,4

4. ГТС на зрош. мережі

2,5

1,5

55,2

5. Гідрометричні пости

73,6

2,5

5,5

4,048

6. Спостережні свердловини за РПВ

1,6

1,6

3,2

2,944

7. Диспетчерське обладнання

2,5

5,3

7,8

7,176

8. Мережа експ. доріг

73,6

2,5

1,9

4,4

3,2384

9. Телефоні лінії

18,4

0,6

3,6

0,6624

10. Захисні лісосмуги

73,6

1,5

0,5

1,472

11. Транспортні заходи

18,4

0,6

9,6

1,7664

12. Виробничі та допоміжні будівлі

73,6

1,2

1,6

2,8

2,0608

13. Мости та переїзди

73,6

2,5

1,5

2,944

6292,8

306,645

6.2 Витрати на утримання штату Таблиця 6.2

Штат управління зрошувальної системою. Група системи IV га

Найменування посади

Число одиниць

Заробітна плата, грн.

за місяць

за рік

Начальник управління Старший інженер Економіст Головний бухгалтер Секретар всього нарахування на з/п 4.4%

разом

Допоміжний штат Лаборант всього нарахування на з/п 4.4%

разом

Всього

Таблиця 6.3

Штат насосної станції

Найменування посади

Число одиниць

Заробітна плата, грн.

за місяць

за рік

Начальник насосної станції

Оператори насосної станції

всього нарахування на з/п 4.4%

Всього

Таблиця 6.4

Лінійний штат експлуатаційних дільниць

Найменування посади

Номер експлуатаційної дільниці

всього

Заробітна плата, грн.

І

ІІ

за місяць

за рік

Начальник дільниці

Гідротехнік

Технік гідрометр

Регулювальники споруд

Наглядачі гідрометричних постів

Техніки

Всього

нарахування на з/п 4.4%

разом

101,2

2401,2

1214,4

28 814,4

Всього експлуатаційного штату по системі - 16 одиниці

Заробітна плата за рік — 28 814,4 грн.

Число одиниць на 1000 га зрошувальних земель — 2,12 одиниці

6.4 Витрати на боротьбу з наносами В більшості випадків наноси поступають в систему з джерела зрошення у результаті розмивів поверхні ґрунтів на площах водозабору. Чим вище мутність води в джерелі зрошення, тим більш об'єм наносів на гектар. Є наноси внутрішньо системного походження, що утворяться в результаті розмиву укосів і дна каналу і внутрішніх переміщень твердих стоків. При правильній експлуатації каналів об'єм цих наносів може бути незначний.

Для боротьби з наносами закріплюють ділянки розмиву у верхів'ях ріки, знижують надлишки води які надходять в систему, змінюють час забору відповідно до найменшої мутності води у вододжерелі. Змінюють режим наносів на головній ділянці (влаштовують струмененапрямні системи, відстійники, організовують гідравлічні промивання і здійснюють механічне очищення).

Об'єм наносів, що надходять у систему, залежить від мутності води в джерелі(кг/м3).

Об'єм наносів, що надходять у систему в зваженому стані, за місяць в м3

тис.м3 (6.3)

де

Q — середньо місячний забір (брутто) води в систему, м3

— середньо місячна каламутність води, кг/м3

— об'ємна маса наносів, кг/м3

= 1,3 кг/м3

Об'єм наносів, що надходять до системи за поливний період

Показники

IV

V

VI

VII

VIII

IX

Всього

1. Середня витрата, м3/с

2,07

3,86

3,39

3,72

3,29

1,13

17,46

2. Середня мутність, кг/м3

0,50

0,40

0,60

0,80

0,70

0,70

3,70

3. Об'єм зважених наносів, тис. м3

0,69

3,18

4,06

6,13

4,74

0,53

19,32

4. Об'єм донних наносів, тис. м3

0,55

2,54

3,24

4,90

3,80

0,42

15,46

5. Всього наносів, тис. м3

1,24

5,72

7,30

11,03

8,54

0,95

34,78

Таблиця 6.5

Процентний зміст наносів по фракціям приймається по даним гідрометричної служби. Об'єм наносів по фракціям визначається пропорційно процентному змісту наносів.

Таблиця 6.6

Об'єм наносів по фракціям

Показники

Донні

всього

Зважені

галька

крупні

крупні

середні

дрібні

мулисті

%

тис.м3

4,64

10,82

15,46

1,24

3,40

4,95

5,87

Розподіл наносів по окремим частинам зрошувальної системи і ефективність заходів по боротьбі з наносами приймають по даним деяких зрошувальних мереж. Для більш точних розрахунків необхідно мати фактичні дані по кожній системі о розподіленні наносів по каналам й об ефективності заходів по боротьбі з наносами.

Таблиця 6.7

Розподіл наносів по каналам в % від об'єму їх по фракціям

Показники

%

Донні

Зважені

Всього

тис.м3

галька

крупні

крупні

середні

дрібні

мулисті

тис.м3

1. Головна дільниця

%

тис.м3

4,41

9,20

0,43

0,68

14,71

2. МК

%

тис.м3

0,23

1,62

0,37

0,68

0,99

0,59

4,48

3. Міжгосподарський канал

%

тис.м3

0,31

1,02

1,98

1,17

4,48

4. Внутрішньо-господарсьські канали

%

тис.м3

0,12

1,02

0,99

1,17

3,31

5. На поля

%

20,0

50,0

тис.м3

0,99

2,94

3,93

разом

%

тис.м3

4,64

10,82

1,24

3,40

4,95

5,87

30,91

Заходи по боротьбі з наносами Таблиця 6.8

Заходи по боротьбі з наносами

Показники

%

Донні

Зважені

тис. м3

галька

крупні

крупні

середні

дрібні

мулисті

1. Промивка на головній дільниці

%

тис.м3

4,17

8,66

0,49

0,68

0,99

0,59

2. Очистка каналів

%

тис.м3

0,46

0,93

9,27

0,99

2,04

1,98

3. Планування на полях

%

тис.м3

0,68

2,47

разом

%

тис.м3

4,64

9,58

9,77

1,67

3,71

5,04

Вартість одиниці роботи по боротьбі з наносами по видам заходів прийнята приблизно по даним декількох зрошувальних мереж й затвердженим нормам часу і розцінками.

Таблиця 6.9

Визначення вартості по боротьбі з наносами

Найменування робіт

Об'єм робіт, W, тис. м3

Вартість1 м3 в грн.

S очистки, тис. грн.

Головна дільниця й МК:

а) промивка на головній дільниці

1,92

0,30

0,58

б) очистка екскаваторами

15,36

1,50

23,04

в) очистка вручну

1,92

12,00

23,04

разом

19,20

46,65

Міжгосподарські канали:

а) очистка земленасосами

0,45

0,90

0,40

б) очистка екскаваторами

0,35

1,50

0,53

в) очистка іншими механізмами

0,59

1,20

0,70

г) очистка вручну

0,12

1,20

0,14

разом

1,51

1,78

Внутрішньогосподарські канали:

а) очистка механізмами (іншими)

1,98

1,20

2,38

б) очистка екскаваторами

0,99

1,50

1,49

г) очистка вручну

0,33

1,20

0,40

разом

3,31

4,27

Планування на полях/разом

1,24/25,25

0,90

1,11/53,81

Показники заходів по боротьбі з наносами Таблиця 6.10

Показники заходів по боротьбі з наносами

Найменування

Об'єм наносів

Вартість очищення

Показники

W, тис. м3

Sоч тис. грн

W/w, м3/га

S/w, грн/га

S/W, грн/м3

На головній дільниці і МК

19,20

46,65

2,09

5,07

2,43

В міжгосподарської

1,51

1,78

0,16

0,19

1,18

Во внут.-господарської

3,31

4,27

0,36

0,46

1,29

Планування на полях

1,24

1,11

0,13

0,12

0,90

по системі

25,25

53,81

2,74

53,81

5,80

6.5 Витрати на боротьбу з фільтрацією води з каналів На зрошувальних мережах проводять заходи по боротьбі з фільтрацією води з каналів з метою збільшення ККД господарської, міжгосподарської мережі каналів та системи в цілому. ККД не повинен бути нижче: господарської мережі 0,9−0,85, міжгосподарської мережі 0,9−0,85 та системи в цілому 0,8−0,75. Боротьбу з фільтрацією проводимо на окремих каналах або групах каналів, на окремих ділянках системи або по системи в цілому, в визначеному порядку протягом декількох років.

Встановлюємо змочену поверхню каналу, підлягаючу протифільтраційній обробці.

Приблизно цю площу можна знайти за формулою:

м2 (6.5)

Де Qбр — максимальна витрата каналу, м3

l — довжина каналу, м

1. Встановлюємо сумарну змочену поверхню каналів, підлягаючих протифільтраційній обробці

м2 (6.6)

Таблиця 6.11

Найменування каналу

Пропускна здатність, Qбр, м3/с

Довжина каналу, м

МК

6,47

1 230 475,92

0,3

92 428,18

0,83

???

???

1. Площа щорічної обробки дорівнює:

м2 (6.7)

де Т — тривалість дії даного типу протифільтраційного виду обробки

2)

2. Щорічні витрати на боротьбу з фільтрацією води з каналів

грн (6.8)

де, а — вартість одного м2 протифільтраційного облицювання, грн/м2

(грн.)

6.6 Витрати на боротьбу з бур’янами На зрошувальних системах підвідні канали, а також канали водоскидної мережі та колекторно-дренажної мережі, знаходяться під впливом вологості і піддаються інтенсивному заростанню рослинами. В сильно зарослих каналах різко збільшується коефіцієнт шорсткості, що знижує пропускну здатність каналу на 60−70% і більше. Зменшення швидкості води в каналах приводить до того, що працювати приходиться на форсованих горизонтах, щоб пропустити необхідну витрату. Це збільшує втрати води на фільтрацію. Багато річні спостереження декількох науково-дослідних інститутів встановлено, що в зарослих каналах фільтрація збільшується в 1,5−2 рази. Присутність бур’янистої рослинності на каналах небажано ще і тому, що насіння бур’янистої рослинності попадають у воду та виносяться на поля, забруднюючи їх.

Боротьбу з бур’янистою рослинністю на зрошувальних каналах проводять трьома способами: механічним (скошування), хімічним (обробка гербіцидами), біологічним (затінення каналів деревами, розведення травоїдних риб).

Найбільш розповсюджений спосіб — скошування спеціальними косарками і вручну, не менше двох разів на рік.

Затрати на очистку каналів від бур’янистої рослинності.

Встановлюємо площу каналу, підлягаючу очистці від бур’янистої рослинності

Приблизно цю площу можна знайти за формулою:

(6.9)

де

Qбр — максимальна витрата каналу, м3

l — довжина каналу, м Встановлюємо сумарну поверхню каналів, підлягаючих скошуванню

га (6.10)

Таблиця 6.12

Найменування каналу

Пропускна здатність, Qбр, м3/с

Довжина каналу, м

МК

6,47

107 500,00

273,44

0,30

37 500,00

20,54

0,83

29 500,00

Щорічні затрати на боротьбу з бур’янистою рослинністю на каналах при двократному скошуванню:

грн. (6.11)

де, а — вартість скошування на площі в 1 га.

А = 4 грн/га — скошування косарками, А = 12 грн/га — скошування в ручну Площа яка скошується косарками — га Площа яка скошується в ручну — га

грн.

грн.

грн.

грн.

6.7 Витрати на утримання насосних станцій При мушиному водозаборі експлуатаційні витрати по утриманню насосних станцій складаються з наступних величин:

вартість електроенергії

утримання штату насосної станції

ремонт насосно-силового обладнання Вартість електроенергії для насосних станцій визичаємо по наступний залежності:

грн. (6.12)

де

W — об'єм поданої води за рік, м3

H — висота підйому, м

a — вартість електроенергії, грн./кВт.год Таблиця 6.13

Сумарні витрати на утримання насосної станції

Види затрат

%

В грн.

Вартість електроенергії

Утримання штату насосної станції

Ремонт насосно-силового обладнання

7,70

4,06

88,24

Разом

6.8 Витрати на утримання та поточний ремонт системи Структура експлуатаційних витрат Для підтримання у нормальному технічному стані каналів, гідро технічних споруд і інших допоміжних пристроїв на системі необхідно своєчасно проводити ремонт.

Щорічні витрати на утримання і поточний ремонт споруд, каналів, жилих і виробничих будівель, дорожньої мережі і інших частин зрошувальної мережі встановлюємо за утвердженими нормативами.

Таблиця 6.14

Щорічні витрати на утримання і поточний ремонт зрошувальної системи

Види затрат

Площа, га

Питомі витрати, грн./га

Сума тис. грн

Насосні стації: грн/тис.м3 води, піднятої на висоту 1 м при геометричному напорі більше 10 м.

0,07

0,64

Зрошувальні канали і колектори при питомій довжині 10 м/га

0,4

3,68

Експлуатаційні дороги, покрашенні

1,51

13,89

Засоби автоматизації управління системою

0,76

6,99

Засоби зв’язку при довжині ліній 10 м/га

0,4

3,68

Виробничі і житлові будівлі

0,5

4,60

Машини і обладнання

1,28

11,78

Транспортні засоби

0,77

7,08

Об'єкти енергетичного господарства (крім енергетичних пристроїв при насосних станціях

0,4

3,68

Захисні регульовані і протипаводкові заходи

0,75

6,90

Інші види затрат

0,5

4,60

Разом

7,34

67,53

7. Основні показники роботи системи Забір води з джерела зрошення — тис. м3

Подача води в точки виділу — 24 007,4 тис. м3

Подано води на поля — 21 344 тис. м3

Забір і подача води на 1 га зрошувальної площі:

а) в голові системі - тис. м3

б) в точки виділу — тис. м3

в) на поля — тис. м3

Коефіцієнт корисної дії системи:

а) до проведення протифільтраційних заходів — 0,51

б) після проведення протифільтраційних заходів — 0,89

Затрати на експлуатацію міжгосподарської частини системи в рік а) на очистку від наносів і бур’янистої рослинності - грн.

б) на утримання експлуатаційного штату — грн.

Обсяг наносів, що надходять до систему — м3

Обсяг очистки від наносів міжгосподарської мережі - м3

Обсяг очистки від наносів внутрішньогосподарської мережі - м3

8. Техніко-економічні показники роботи системи Таблиця 8.1

Щорічні витрати по елементам затрат і структура собівартості експлуатаційних витрат на зрошувальної системі

Види затрат

Щорічні витрати

Собівартість 1 м³ води

Структура %

Всього тис. грн.

на 1 га грн.

Амортизаційні відрахування

306,645

33,33

0,776

0,18

Утримання експлуатаційного штату

1879,24

10,09

Адміністративно господарчі витрати

7203,6

4,20

Заходи по боротьбі з наносами

53,81

5,85

0,03

Очистка каналів від бур’янистої рослинності

2053,44

223,20

1,20

Заходи по боротьбі з фільтрацією води з каналів

15 693,91

84,24

Затрати на електроенергію для насосної станції

42,413

4,61

0,02

Витрати на поточний ремонт

67,53

7,34

0,04

Разом

171 405,038

18 630,48

Собівартість 1 м3 води поданої в точу виділу господарства визначається по формулі:

(8.1)

де УА — сума щорічних експлуатаційних витрат

Wт.в. — обсяг води поданий в точки виділу за рік

(грн/м3)

Назва культури

%

Площа системи, га

Урожайність ц /га

Вартість продукції

ВВП

S, тис. грн.

грн. /ц

грн. /га

1. Люцерна

12,5

2. Люцерна

12,5

3. Озима пшениця

12,5

4. Озима пшениця

12,5

5. Овочі

12,5

6.Картопля

12,5

7.Кормові буряки

12,5

Ярові зернові

12,5

?=175 000 ?=1 610 000

Затрати на 1 га зрошувальної площі - 18 630,48 грн.

Вартість 1 м3 води, поданого у точку виділу — 0,776 коп.

Вартість 1 м3 води, поданого на поле — коп.

Вартість сільськогосподарської продукції - 175 000 тис. грн.

Вартість сільськогосподарської продукції а 1 га зрошувальної площі:

(тис. грн. /га) Вартість продукції в розрахунку на 1 м3 поданої води в точку виділу:

(тис. грн./м3)

Питома вага витрат по водокористуванню системи у вартості виробленої сільськогосподарської продукції

Список використаної літератури М. Ф. Натальчук, Х. А. Ахмедов, В. И. Ольгаренко — М.: Колос, 1983. — 279 с.

Н.А Шаров. Эксплуатация гидромелиоративных систем. — М.: Колос, 1967. — 384 с.

В.В. Колесников. Эксплуатация внутрихозяйственных оросительных систем на юге Украины. / Учебное пособие. Днепропетровский сельскохозяйственный институт; Херсонский сельскохозяйственный институт/. — Днепропетровск, 1990. — 48 с.

В.Я. Бочкарев, М. Ф. Натальчук. Практикум по эксплуатации и автоматизации гидромелиоративных систем. — М.: Колос, 1980. — 327 с.

Конспект лекцій.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою