Особливості розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

Інститут управління та економіки освіти Кафедра управління, інформаційно-аналітичної діяльності та євроінтеграції

Курсова робота З навчальної дисципліни «Теорія прийняття управлінських рішень»

на тему: Особливості розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень Виконав: студент 2 курсу Камінський Іван Васильович Прийняв: доц. кафедри, к. п. н.

Шишкина В. О.

Київ — 2013

Зміст Вступ Розділ 1. Методологічні аспекти вивчення особливостей розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень

1.1 Уточнення основних понять дослідження особливості розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень

1.2 Стан розробки проблеми дослідження особливостей розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень

1.3 Методи вивчення розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень Розділ 2. Теоретичні аспекти вивчення особливостей розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень

2.1 Оперативні управлінські рішення. Загальна характеристика

2.2 Фактори та умови, які впливають на розробку, прийняття і ухвалення управлінських рішень

2.3 Критерії оцінки ефективності оперативних управлінських рішень Розділ 3. Праксеологічні аспекти вивчення особливостей розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень

3.1 Аналіз особливостей розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень на прикладі компанії «Life Card Group»

3.2 Пропозиції щодо вирішення проблем які виникають в процесі розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень у компанії «Life Card Group»

Висновки Список використаних джерел Вступ На сучасному етапі розвитку цивілізації неможна не помітити той факт що швидкість нашого з Вами життя стрімко збільшується. Це викликано поступальним рухом науки і техніки, еволюційним розвитком усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, постійно діючою закономірністю розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності. Будь-яка організація як специфічне соціальне утворення, форма спільної діяльності людей у виробництві матеріальних благ (товарів) і послуг повинна першою слідкувати за цими змінами та реагувати на них відповідним чином. Успішний менеджмент (управління) організацією передбачає в першу чергу розробку, прийняття і реалізацію управлінських рішень, адже від них залежить успішність діяльності організацій. В даній курсовій роботі буде розглянуто один з видів управлінських рішень, а саме оперативні управлінські рішення, особливості їх розробки, прийняття та ухвалення. Таким чином оперативні управлінські рішення є дуже важливим аспектом функціонування організації. Керівники та менеджери постійно займаються розробкою, прийняттям та реалізацією оперативних рішень. Від них прямим чином залежить успішність її діяльності, стійкість до негативного впливу зовнішніх факторів. З цього можна зробити висновок що актуальність теми дослідження розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень беззаперечна.

Проблемна ситуація зумовлена тим що врахувати вплив цілком усіх факторів які впривають на розробку, прийняття та реалізацію оперативних управлінських рішень дуже складно. Упустивши які можна прийняти не правильне рішення, таким чином призвести занепад організації.

Об'єктом дослідження є оперативні управлінські рішення.

Предметом дослідження є розробка, прийняття та реалізація оперативних управлінських рішень.

Метою даної курсової роботи є системне дослідження факторів впливу в процесі розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень.

Завдання роботи:

визначити основні поняття дослідження розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських р

ішень;

вивчити

історію дослідження проблеми розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень;

визначити методологію дослідження розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень;

надати загальну характеристику проблемі р

озробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень;

проаналізувати фактори, які впливають на розробку, прийняття та реалізацію оперативних управлінських рішень;

визначити критерії оцінки

оперативних управлінських рішень;

проаналізувати особливості розробки, прийняття та реалізації оперативних управлі

нських рішень на прикладі компанії «Life Card Group»

запропонувати шляхи вирішення проблем, які виникають в процесі розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень у компанії

" Life Card Group"

Основна гіпотеза в тому що розробка, прийняття і реалізація оперативних управлінських рішень залежить від умов та факторів впливу на організацію .

Допоміжна гіпотеза:

правильність та ефективність розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень залежить від умов, які склались на даний момент.

Розділ 1. Методологічні аспекти вивчення особливостей розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень

1.1 Уточнення основних понять дослідження розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень Сутність управлінського рішення проявляється в людській діяльності, ролі і місці рішення в процесі управління. Розробка, прийняття та реалізація управлінських рішень представляють собою інтегративний процес людської діяльності, послідовну зміну його станів при виконанні особами, що приймають рішення, і їх апаратом управління функціональних обов’язків.

Але перед тим, як приступити до дослідження особливостей розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень нам потрібно розглянути наступні поняття.

У літературі наводяться різні визначення даного поняття взалежно від того, з якої точки зору автор розглядає тему:

Рішення — це результат розумової діяльності людини, що приводить до якого-небудь висновку і необхідним діям. (Фоміна 7)

В.М.Малиновський визначає управлінське рішення як «процес вироблення та реалізації раціонального варіанту проблеми чи завдання та як фіксований правовий акт (нормативний чи індивідуальний)» .

Найширше розуміння управлінського рішення дає Ю.В.Колесніков, намагаючись помістити у визначення всі грані складного поняття, вказує, що управлінське рішення — це акт організації, що зачіпає різні соціальні відносини, інтереси, зв’язки; засіб подолання організаційної проблеми; вид професійної діяльності; один з основних етапів процесу управління; вибір однієї з альтернатив у процесі досягнення запланованих цілей організації; інтелектуальне завдання; процес легалізації (надання гласності) управляючого впливу на керовану підсистему (об'єкт управління); процес легітимації (надання законної сили, правового обґрунтування).

Цікавим є визначення управлінського рішення запропоноване В. М. Колпаковим, під яким він розуміє «результат системної діяльності людей і продукт когнітивної (опосередкованої пізнавальними факторами), емоційної, вольової, мотиваційної природи — синтезу психічних процесів, що мають вихідну регулятивну спрямованість. Це вольовий акт осіб, які приймають рішення, оформлений у вигляді документа» [11,с.22]

Коментувати подібні тлумачення можемо тим, що оформлення усіх управлінських рішень юридично в документованій формі є неможливим та недоцільним.

Управлінське рішення — це творчий процес, у якому певним чином поєднуються тверезий математичний підхід, логіка, психологія, емоції, воля, мотивація, інтереси і функціональні обов’язки керівника того чи іншого рангу. (Василенко 38)

Управлінське рішення — це результат системної діяльності людей і продукт когнітивної (опосередкованої пізнавальними факторами), емоційної, вольової, мотиваційної природи — синтезу психічних процесів, що мають вихідну регулятивну спрямованість. (Колпаков В. М.)

Для подальшого дослідження використовуємо наступне визначення:

Управлінське рішення — це процес розробки, прийняття і реалізації найкращого варіанту для вирішення проблем, або задач, які виникають у конкретних умовах.

Оперативне управлінське рішення — рішення, яке має короткостроковий характер. Воно носять регулюючу направленість і виникає у тих випадках, коли порушується хід виробничого процесу через будь-які непередбачені внутрішні або зовнішні обставини. Ситуація, в якій виникає необхідність прийняття оперативного рішення вимагає негайних енергійних дій менеджера.

Розробка управлінських рішень — це виявлення можливих варіантів діяльності, вибір одного з них, його конкретизацію та підготовку до здійснення. (http://www.pravo.vuzlib.org/book_z1136_page₁₁₅.html)

Прийняття управлінських рішень — це процес, який відбувається впродовж певного часового періоду й здійснюється в кілька етапів.

Прийняття рішення — це результат вибору з кількох альтернатив, який фіксується письмово чи усно й містить програму дій для досягнення поставленої цілі.

Середовище прийняття рішень — це обставини, при яких приймається рішення. Це може бути при обставинах визначеності, невизначеності або ризику Реалізаціяенциклопедичний словник визначає - (від лат. Realis — речовий — дійсний) як здійснення будь-якого плану, ідеї чи задуму.

В економіці слово реалізація означає продаж товарів або майна, перетворення їх на гроші. (http://tolkslovar.ru/r4353.html)

Реалізація управлінських рішень — це процес здійснення розробленого та прийнятого варіанту дій.

Таким чином було визначено центральні поняття курсової роботи, а саме поняття управлінське рішення слід розуміти як процес розробки, прийняття і реалізації найкращого варіанту для вирішення проблем, або задач, які виникають у конкретних умовах. Оперативне управлінське рішення — управлінське рішення, яке має короткостроковий характер і потребує як найшвидшого розгляду. Розробка управлінського рішення розуміється як виявлення можливих варіантів діяльності, прийняття як це вибір одного з варіантів дій, реалізація як здійснення розробленого та прийнятого варіанту дій.

1.2 Стан розробки проблеми дослідження особливостей розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень Картина сучасного світу стрімко змінюється. Разом з нею відбуваються і процеси перебудови в управлінні та суспільстві. Внаслідок цього особливо гострою стає проблема підвищення якості та ефективності розробки, прийняття та втілення управлінських рішень, та особливо швидкості їх вирішення. Визначна роль оперативних управлінських рішень у процесі державного управління пояснюється тим, що їх ухвалення, по-перше, нерозривно пов’язане з виконанням всіх інших функцій управління; по-друге, вони є одним з основних продуктів діяльності керівників усіх рівнів управління; по-третє, є одним із важливих засобів формування соціальних інтересів.

Питання розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень досліджувались багатьма фахівцями із загальних проблем адміністративного права, адміністративного та державного управління, а також теорії прийняття управлінських рішень.

Ними напрацьовані основні теоретико-методологічні засади прийняття управлінських рішень, обґрунтовано необхідність використання системного наукового підходу до дослідження процесу підготовки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень, узагальнено особливості міждисциплінарного та формалізованого підходів до з’ясування сутності цих рішень та вимог, які до них висуваються.

Та не зважаючи на значну кількість та широке коло досліджень, присвячених різним аспектам управлінських рішень, багато питань у цій сфері залишаються ще недопрацьованими, не має єдиної концепції механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в організаціях, в державному управлінні та загальній управлінській науці. Не дивлячись на те, що наявна велика кількість якісної літератури з цієї проблематики, в багатьох питаннях автори суперечать однин одному, а це призводить до плутанини, що недопустимо при підготовці управлінських кадрів. Наслідком цього є проблеми комплексного розвитку та функціонування управлінських рішень в організаціях органах державного управління у нових економічних, політичних, соціальних та правових реаліях сучасності.

Тож необхідність ефективного забезпечення реалізації інтересів людини, суспільства та держави в цілому; потреба переосмислення місця та ролі оперативних управлінських рішень у діяльності органів управління, ряд організаційно-правових проблем в сфері підготовки та прийняття управлінських рішень обумовлюють актуальність дослідження цих процесів.

Отже можна сказати, що на сьогоднішній момент існує достатньо потужна база знань та досліджень щодо особливостей розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень. Однак з постійним розвитком, науково-технічним прогресом, зміною умов, появою нових факторів, які впливають на цей процес виникає необхідність вдосконалення та доповнення цих знань.

1.3 Методи вивчення розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень Методологічною основою вивчення процесу прийняття і підвищення ефективності оперативних кправлынських рішень може бути системний аналіз, який виходить з таких принципів:

1) розгляд зовнішнього середовища як рівнозначної сторони. Система прийняття оперативних управлынських рішень вивчається як складова системи управління, яка у свою чергу є підсистемою соціального управління;

2) розгортання мети. Рішення не може бути прийняте без порівняння стану, якого з його втіленням досягнуто, станом, що ставиться за мету;

3) багаторівневий спосіб висунення мети, аналіз взаємозв'язків між цілями на всіх рівнях управління.

4) прийняття рішення як результату вибору з-поміж якомога більшої кількості альтернатив управлінських гіпотез. Зусилля повинні витрачатися не на обґрунтування одного варіанту рішення, а на вироблення більшої кількості альтернатив;

5) кількісна оцінка витрат ресурсів та ефективність результатів за кожною альтернативою. Якщо не звертати увагу на кількість затраченого часу та працю, то процес прийняття рішень перетвориться на безперервний механічний процес;

6) багатокритеріальний підхід до оцінки того варіанта, який може бути оцінений як найкращий, тобто оптимальний.

Таке моделювання стосується частини процесу прийняття рішень, пов’язаних з виробленням можливих варіантів, а не лише того, що набирає потім юридичної сили. Тому структура моделі мусить відображати риси середовища, в якому відбувається процес прийняття рішення. Це важливо враховувати і за подальшої інтерпретації моделі. Отже, системний аналіз процесу прийняття оперативних управлінських рішень демонструє принципові можливості вирізнення інформаційного обрису цього процесу і відображає його особливості.

При обговоренні необхідності підвищення ефективності оперативних управлінських рішень необхідно підкреслити роль прогнозування. Воно повинне бути так само безперервним, як і цілепокладання, планування, програмування, проектування і, взагалі, як управління, підвищенню ефективності якого воно слугує. Ефективність прогнозів не може зводитися лише до ступеня їх достовірності, точності, хоча важливо і це. Набагато важливіше знати, наскільки певний прогноз сприяє підвищенню обґрунтованості, об'єктивності та ефективності тих рішень, які було розроблено на його основі.

Не можна не звернути увагу на структурний метод, запропонований А. И. Губинским. Важливу роль відіграє визначення послідовності етапів розробки та прийняття управлінського рішення. Розробка управлінського рішення є комплексом різних управлінських дій, де кожна наступна дія є логічним продовженням попередньої. У сучасній літературі з теорії прийняття рішень існують різні підходи щодо класифікації методів обґрунтування управлінських рішень.

Відповідно до цього способу всі методи обґрунтування оперативних управлінських рішень поділяються на кількісні та якісні.

Кількісні методи (або методи дослідження операцій) застосовують, коли фактори, що впливають на вибір рішення, можна кількісно визначити та оцінити.

Якісні методи використовують, коли фактори, що визначають прийняття рішення, не можна кількісно охарактеризувати або вони взагалі не піддаються кількісному вимірюванню. До якісних методів належать в основному експертні методи.

Кількісні методи залежно від характеру інформації, яку має особа, що приймає рішення, поділяються на:

* методи, що застосовуються в умовах однозначної визначеності інформації про ситуацію прийняття рішення:

* аналітичні методи;

* методи, що застосовуються в умовах невизначеності інформації про ситуацію прийняття рішення — теоретико-ігрові методи, які залежно від того, що спричиняє невизначеність ситуації: об'єктивні обставини або свідомі дії противника, поділяються на методи теорії статистичних рішень та методи теорії ігор.

Аналітичні методи встановлюють аналітичні (функціональні) залежності між умовами вирішення задачі (факторами) та її результатами (прийнятим рішенням). До аналітичних належить широка група методів економічного аналізу діяльності фірми (наприклад, побудова рівняння беззбитковості і знаходження точки беззбитковості).

Статистичні методи ґрунтуються на збиранні та обробці статистичних матеріалів. Характерною рисою цих методів є врахування випадкових впливів та відхилень. Статистичні методи включають методи теорії ймовірностей та математичної статистики. В управлінні широко використовують наступні з цієї групи методів:

* метод платіжної матриці;

* метод «дерева рішень» ;

* кореляційно-регресійний аналіз;

* дисперсний аналіз;

* факторний аналіз;

* кластерний аналіз;

* методи статистичного контролю якості і надійності та інші

Методи математичного програмування. Математичне програмування — це розділ математики, який містить теорію та методи рішення умовних екстремальних задач з кількома змінними. В задачах математичного програмування необхідно вибрати значення змінних (тобто параметрів управління) так, щоб забезпечити максимум (або мінімум) цільової функції за певних обмежень. Найбільш широко методи математичного програмування застосовуються в сферах планування номенклатури і асортименту виробів; визначенні маршрутів виготовлення виробів; мінімізації відходів виробництва; регулюванні запасів; календарному плануванні виробництва тощо.

Методи теорії статистичних рішень використовуються, коли невизначеність ситуації обумовлена об'єктивними обставинами, які або невідомі, або носять випадковий характер .

Теорія ігор використовується у випадках, коли невизначеність ситуації обумовлена свідомими діями розумного суперника.

Ми розглянули методологічні основи вивчення проблеми особливостей розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень. На цьому процесі застосовується ряд методів, а саме метод системного аналізу, моделювання, прогнозування, структурний метод, аналітичні та статистичні методи, метод математичного програмування, які забезпечують якість та ефективність розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень.

Таким чином в першому розділі курсової роботи було розкрито основні поняття дослідження особливостей розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень, було розглянуто зміст понять «оперативне управлінське рішення» «розробка рішення», «прийняття рішення», «реалізація рішення». Оперативне управлінське рішення — рішення, яке має короткостроковий характер і потребує як найшвидшого розгляду. Розробка управлінського рішення розуміється як виявлення можливих варіантів діяльності, прийняття як це вибір одного з варіантів дій, реалізація як здійснення розробленого та прийнятого варіанту дій.

Було досліджено стан розробки проблеми. Питання розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень досліджувались багатьма фахівцями із загальних проблем адміністративного права, адміністративного, державного управління та теорії прийняття управлінських рішень.

Також у першому розділі визначено основні методи такі як: метод системного аналізу, моделювання, прогнозування, структурний метод, аналітичні та статистичні методи, метод математичного програмування, які забезпечують якість та ефективність розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень. Виконавши ці завдання стає можливим продовження дослідження.

Розділ 2. Теоретичні аспекти вивчення особливостей розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень

2.1 Оперативні управлінські рішення. Загальна характеристика Оперативні(поточні) управлінські рішення, приймаються щодня виходячи з умов виробничої діяльності, ресурсної забезпеченості, ринкового попиту, цін, соціальних запитів, подій політичного, економічного, соціального, екологічного середовища.

Особливість: оперативні рішення чуйно реагують на виникаючу непередбачену ситуацію, у зв’язку з цим їх називають ситуаційними.

Предмет оперативних рішень: організаційні заходи, термінові доручення, заповнення виникаючих втрат, збитків, поповнення бракуючих матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, коригування планових, програмних заходів, отримання поточних вигод.

Найбільшу вагу в сукупності поточних управлінських рішень мають запрограмовані рішення, оскільки оперативні рішення носять швидкоплинний, невідкладний характер, вимагають максимально швидкого виконання і негайного реагування на ситуацію.

Оперативні управлінські рішення виконують коригувальну роль безпосередньо в ході виробничої діяльності підприємства, вирішуючи раптово виникаючі проблеми, не терплять зволікання.

Оперативні рішення, які є основою тактичних стратегій щодо ціни, часу випуску продукції, диференціації й модифікації продукції, вдосконалення технології їх виготовлення, отримують все більшу увагу. Стратегічне планування тут видається в реальному масштабі часу. Разработка механізмів адаптації підприємства, заснованих на емпіричних дослідженнях вироблення успішної стратегії, замінює формальний механізм планування стратегії. Особливоактуальний цей підхід для тих підприємств, де зміни у зовнішньому середовищі вимагають швидкої реакції. Підприємства змушені одночасно уточнювати стратегію і вирішувати виникаючі нові стратегічні завдання.

Оперативні рішення не протиставляються стратегічним, вони їх доповнюють. Це реакція на необхідність вирішення виниклих проблем в умовах обраної стратегічної позиції, здійснювана поруч послідовних рішень різних підрозділів підприємства. При цьому процес вироблення стратегії розвитку значно демократизується, відбувається передача функцій стратегічного планування на функціональні ділянки, керівникам середньої ланки, формуються спеціальні групи планування на місцях. Стратегічні ідеї зароджуються в різнихпідрозділах підприємства за умови створення організаційних можливостей і багатоаспектного контакту з зовнішнім середовищем. Джерелом стратегічних ідей можуть служити як певне коло внутрішніх проблем, так і раптово виникаючі можливості із зовнішнього середовища. Оперативні рішення повинні відповісти на питання, як діяти, і полягають у виробленні способу управління.

Оперативні рішення про порядок виконання небезпечних робіт приймаються тільки особою, відповідальною за їх проведення.

Оперативні рішення щодо зміни планових обмежень вимагають, по суті справи, повторного виконання багатьох робіт, що проводяться при складанні і балансуванню планів. Додаткові труднощі оперативного коректування планів у порівнянні з труднощами їх складання пов’язані з розходженнямумов коригування та складання планів.

Достовірне та оперативне вирішення складних завдань болиис ї розмірності стало неможливим без застосування складних математичних методів і засобів автоматизації, включаючи ЕОМ, Правильне формулювання завдань управління і об'єднання всіх автоматичних засобів в єдину систему управління стало неможливо без застосування принципів ієрархічної побудови. Для оперативного вирішеннявсіх питань і координування робіт, пов’язаних з проведенням ремонту, адміністрацією цеху призначається відповідальна особа. Прийняття оперативних рішень з управління підприємством пов’язане з визначенням оптимальних виробничих партій та незавершеного виробництва, з вирішенням питань календарного планування, з моделюванням та прогнозуванням роботи окремих підрозділів і найважливіших технологічних агрегатів.

управлінський рішення аналітичний статистичний

2.2 Фактори та умови, які впливають на розробку, прийняття і ухвалення управлінських рішень Оскільки організації є складними системами, рішення приймаються людьми, то існує цілий ряд факторів, що впливають на прийняття рішень. До них належать: особисті оцінки керівника, середовище прийняття рішень, інформаційні обмеження, психологічні обмеження, негативні наслідки, взаємозалежність рішеньта інші. Розглянемо їх дещо конкретніше.

Особисті оцінки керівника (освіта, знання, вік, досвід, ха-рактер тощо). Кожна людина має свою систему цінностей, якавизначає її дії і впливає на рішення, які вона приймає. Це впливаєна засіб, за допомогою якого приймаються рішення. Керівник, для якого головне — прибуток, не буде реконструювати підприємство, щоб було зручно працівникам.

Середовище прийняття рішень характеризується більшоючи меншою невизначеністю. Під час прийняття оперативних рішень завжди треба враховувати ризик. Ризик відноситься до рівня невизначеності, з яким можна прогнозувати результат прийнятого рішення.

Про визначеність як чинник прийняття рішень можна говорити, якщо рішення приймається в умовах, коли керівник точно знає результат кожного з альтернативних варіантів вибору.

До рішень, які приймаються в умовах ризику, відносяться такі, результати яких не є визначеними, але ймовірність кожного результату відома.

Керівництво зобов' язане враховувати рівень ризику як найважливіший фактор. Існує кілька способів отримання організацією релевантної інформації, яка дозволяє об' єктивно розрахувати ризик (наукові публікації, статистика, опитування). Ймовірність буде визначена об'єктивно, якщо інформації буде достатньо для того, щоб прогноз був статистично достовірним.

Інформаційні обмеження. Інформація потрібна для раціонального вирішення проблеми. Інколи вона недоступна або дорого коштує. Тому керівник повинен вирішити, чи суттєва вигода від додаткової інформації, наскільки важливе саме рішення, чи пов’язане воно із значними ресурсами організації чи з незначними коштами (у вартість інформації треба враховувати час керівника, час підлеглих, витрачений на збір інформації, послуги зовнішніх консультантів іт. ін.).

Прийняття оперативного управлінського рішення дуже часто є мистецтвом знаходження ефективного компромісу. Виграш в одному майже завжди відбувається за рахунок іншого (якість тягне зростання додаткових витрат, запровадження нової технології призводить, як правило, до звільнення працівників).

Взаємозалежність рішень. Вагомі рішення мають наслідки для організації в цілому, а нетільки для окремого підрозділу. (Наприклад: якщо організаціякупує нове високопродуктивне устаткування, то треба зразу ж шукати засоби для збільшення збуту продукції — завдання для відділу маркетингу, збуту).

Керівники, які знаходяться на нижніх щаблях влади, але здатні бачити таку взаємозалежність рішень, тобто бачать «всю картину», дуже часто стають кандидатами на підвищення.

Б. М. Андрушків і О. Е. Кузьмін відзначають такі фактори, які впливають на процес прийняття управлінських рішень

поведінка менеджера (звички, психологія, лояльність тощо);

можливість застосування сучасних технічних засобів;

наявність ефективних комунікацій;

відповідність структури управління цілям та місії

організації:

Аналіз впливу факторів на прийняття управлінських рішень дозволяє представити їх у вигляді взаємопов'язаної системи.

Представлена класифікація базується на положеннях теорії систем, оскільки всі фактори взаємозалежні, взаємопов' язані та взаємо обумовлені. Базуючись на результатах практичних ситуацій, слід відмітити, що будь-який із факторів може сприяти або перешкоджати підвищенню ефективності прийняття рішень. В обґрунтування цього висновку дамо їх конкретизацію.

Вплив людського фактора. До складників людського фактора можна віднести: професійні (рівень освіти, професійнукваліфікацію, стаж роботи, організаторські здібності, дисциплінованість, творчу активність); духовні (внутрішня культура, правова і екологічна культура, свобода особистості); соціально-психологічні (індивідуально-особистісні характеристики, потребна та мотиваційна сфера особистості, інтелектуально-пізнавальний, емоційно-вольовий компоненти); якості колективу, якіпов' язані з організаційною культурою підприємства.

Ці компоненти взаємопов'язані і в комплексі проявляються при прийнятті управлінських рішень через систему цінностей, настанов тощо.

Вплив людського фактора на прийняття управлінських рішень проявляється ще й безпосередньо через дію на соціальні, психологічні фактори.

Вплив інформаційного фактора. До складників інформаційного фактору можна віднести структуру інформації і систему інформаційного забезпечення (рівень забезпечення інформацією).

Вплив інформаційного фактора проявляється, як показує практика, через організацію циркуляції інформації в каналах системи управління, що може привести до невідповідності якісних і кількісних характеристик інформації в процесі прийняття рішень. При прийнятті управлінських рішень необхідно враховувати ризик, який характеризує рівень визначеності, з яким можна прогнозувати результати.

Вплив засобів праці. Під факторним впливом засобів праці розуміються причини, які приводять до оптимізації управлінської діяльності при застосуванні нової техніки, механізації і автоматизації процесу управління. На основі результатів дослідів можна зробити висновки про зміни компонентів (у першу чергу, професійного) людського фактора, функціональної структури системи управління і форм організації праці при зміні засобівуправлінської праці.

Вплив системних факторів. До складових частин системних факторів можна віднести фактор відповідності системи, механізм управління і наукову організацію управлінської праці.

Сутність системного впливу факторів визначається положеннями теорії систем — як окремі елементи, об'єднані в систему, надають їй нові якості, так і система факторів діє на роботу персоналу управління, впливає на ефективність прийнятих оперативних управлінських рішень.

Врахування впливу факторів на ефективність управлінських рішень потребує комплексних досліджень, на основі яких можуть бути розроблені науково обґрунтовані рекомендації для використання результатів цих досліджень на практиці.

Ефективні керівники намагаються збалансувати численні фактори, які впливають на процес прийняття оперативних управлінських рішень, серед яких можна назвати потребу в надійних фактах, сумлінному аналізі, в моральних та етичних оцінках.

Тут варто врахувати логіку, інтуїцію та досвід, як три сторони трикутника. Ефективний процес прийняття рішень базується на балансі цих трьох елементів .

Проаналізувавши все, вищеперелічене, можемо відмітити, що на прийняття управлінських рішень найважливіший вплив мають фактори, такі як: середовище прийняття рішень, інформаційнез абезпечення, поведінка менеджера, наявність ефективних комунікацій тощо.

Існують також фактори, які негативно впливаютьна результати рішень, а деякі з них і призводять до неефективнихрішень, тому першочерговим завданням е підготовка професійних менеджерів на всіх рівнях управління, знайомих із сучасними технологіями менеджменту.

2.3 Критерії оцінки ефективності оперативних управлінських рішень Ефективність управління можна визначити як результат дії управляючої підсистеми на керовану з метою досягнення успішного функціонування всієї системи управління, поставленої мети за належних трудових і матеріальних витрат. Досягти поставленої мети можна оптимальним або іншим шляхом, що залежить від низки причин: організаційної структури, процесу прийняття основних і часткових рішень, професійної підготовки управлінських кадрів, технічної бази обробки інформації. Тільки науково обґрунтована, чітко визначена мета та оптимальний шлях руху до цієї мети допоможуть державі уникнути катастрофи. Ефективність управляючої підсистеми буде найвищою, якщо засоби і способи досягнення поставленої мети застосовуватимуть за найменших витрат наявних ресурсів Отже, ефективність управління — це результат, співвіднесений з витратами на його досягнення. До витрат на управління повинні належати витрати не тільки на систему управління, а й на реалізацію управлінських рішень.

У фундаменті економічної науці під ефективністю розуміють співвідношення між результатами фінансово-господарської діяльністі яка характеризующимися зазвичай різницею між прибутком та реальними витратами.

Ефективність визначається виходячи з відповідних показників фінансово-господарської діяльність. Серед таких можна використовувати, наприклад, балансовий прибуток, прибуток, залишається у розпорядженні підприємства, доходи по цінних паперів, дивіденди, приріст прибутку, обумовлений тими чи інші обставинами, середньорічна вартість основних та оборотних засобів, видатки відновлення основних засобів, утримання і забезпечення апарату управління тощо. Вибір конкретних методів, процедур і математичного апарату з оцінки ефективності визначається складністю і характером об'єкта оцінки.

Особливу увагу викликає застосування експертних методів оцінки ефективності. Вони можна застосовувати як за наявності певної статистичної бази виробничо-господарської діяльності фірми, і на знову утворюваному підприємстві. У першому випадку завдання експертів зводиться до визначення значимості приватних оцінок ефективності, у другому — до розробки узгодженого думки стосовно можливої ефективності діяльності підприємства у нової смузі бізнесу.

Як критеріїв ефективності оперативних управлінських рішень можна використовувати такі показники, як приріст прибутку, обсяги виробництва та її реалізації продукції, зміна термінів окупності капіталовкладень, підвищення оборотності оборотних засобів, приріст економічної рентабельності, скорочення витрат за зміст управлінського апарату тощо.

Практична фінансово-господарська діяльність за умов економіки ринкового типу показує, що однотипні підприємства, що володіють приблизно рівними матеріальними і фінансових ресурсів, найчастіше мають істотні розбіжності у рівні прибутку. Окремі динамічно розвиваються, інші дійдуть банкрутства. Провідні вітчизняні й іноземні незалежні економісти у зв’язку з цим вказують, що з найважливіших причин подібних розбіжностей є розбіжності у ефективності управління тими підприємствами чи, інакше кажучи, в ефективності розроблюваних і реалізованих менеджерами управлінських рішень.

Загалом під ефективністю управління підприємством розуміють результативність управління діяльністю підприємства, що є наслідком здібності менеджерів розробляти ефективні оперативні управлінські рішення Оцінюючи якості та ефективності управлінські рішення необхідно забезпечити синтез економічних та соціальних аспектів управління. Відповідно до цим має будуватися і системи критеріїв оцінки. А оскільки метою будь-якого підприємства є отримання прибутку, тому основний критерій оцінки якості оперативних управлінських рішень це рентабельність та її динаміка, яка залежить від ефективності реалізації оперативних управлінських рішень. Детальніше. Детальніше цю залежність ми розглянемо у підрозділі 3.1

Розділ 3. Праксеологічні аспекти вивчення особливостей розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень

3.1 Аналіз особливостей розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень на прикладі компанії «Life Card Group»

Компанія «Life Card Group» виробник ексклюзивного продукту на ринку України — листівки зі стерео-варіо зображеннями. Це об'ємні, тривимірні, просторові зображення, які змінюються залежно від кута зору. Абсолютно плоска стерео листівка дозволяє передати реалістичну тривимірність об'єктів, наявність відстані між об'єктами, глибину простору.

Повний цикл власного виробництва дозволяє оперативно реагувати на потреби ринку і швидкими темпами нарощувати кількість і різновид продукції. Використання сучасного обладнання та передових технологій дозволяє створити конкурентоспроможний продукт, як з точки зору привабливості, так і в розрізі ціна-якість.

Діяльність компанії спрямована на отримання прибутку шляхом виготовлення та реалізації вітальних листівок, тобто задоволенням потреб споживачів. Діяльність менеджменту компанії постійно пов’язана з розробкою, прийняттям і реалізацією оперативних управлінських рішень. Далі розгрлянемо детальніше яким саме чином різноманітні фактори модуть впливати на ефективність оперативних управлінських рішень.

Дуже часто комерційний директор приймає оперативні управлінські рішення на власний розсуд, спираючись на власні думки та переконання, не приймаючи до уваги думки думки спеціалісті більш вузького профілю, які у більшій мірі знаються на ситуації. З цього ми бачимо що вплив людського фактору на розробку, прийняття і реалізацію оперативних управлінських рішень очевидний.

Дуже часто виникає ситуація коли одне рішення веде до необхідності прийняття послідуючих рішень. Наприклад було прийнято рішення робити поставки товару до магазинів частіше, але меншими партіями, в наслідок чого виникає необхідність найтяти на роботу більку кількість торгових представників, яким потрібно також платити зарплату, тому треба прийняти рішення підвищити ціни на продукцію. Простіше чажучи зявляється взаємозв'язок та взаємозалежність між рішеннями, що підтверджує вплив системного фактора.

Хто володіє інформацією, той володіє той володіє світом. Ця культова фраза як найкраще пояснює вплив інформаційного фактора на розробку прийняття та реалізацію оперативних управлінських рішень. В сучасних умовах важливим фактором досконалого управління організацією є інформаційне забезпечення, яке полягає в зборі і переробці інформації, необхідної для прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Стало очевидним, що передача інформації про стан і діяльність організації на вищий рівень управління і взаємний обмін інформацією між всіма рівнями управління і підрозділами організації повинні здійснюватися на основі широкого використання сучасних інформаційних технологій. Як зазначає П. Хомин, «суттєвим недоліком вітчизняної системи управління є те, що вона не забезпечує достатньої та оперативної інформації для прийняття управлінських рішень менеджерами «. У компанії «Life Card Group» менеджери отримують інформацію у вигляді звітів та данних з торгових точок з запізненням, адже для її отримання представник компанії має особисто відвітати торгову точку, але ж в сучасних умовах її можна отримати за декілька хвилин, використовуючи сучасні технології. Відсутність даної інформації не дає можливості прийняти рішення до її отримання.

Середовище прийняття рішень — це обставини, при яких приймається рішення. Це може бути при обставинах визначеності, невизначеності або ризику. Цей фактор безперечно впливає на процес розробки, прийняття і реалізації управлінських рішень в будь-якій організації.

Такий фактор впливу як засоби праці також мають вплив на процес розробки, прийняття і реалізації оперативних рішень. В умовах наявності не задіяних засобів праці (обладнання та ресурсів) можна прийняти рішення щодо розширення виробництва. Подібне рішення буде не можливим за умови відсутності засобів праці.

Таким чином на розробку, прийняття і реалізацію оперативних управлінських рішень в компанії впливають абсолютно всі фактори в наслідок чого комапанія зустрічається з різного роду проблемами, такими як:

висока собівартість виробленої продукції;

недостатня якість рівня обслуговування торгових точок, а в кінцевому результаті покупців;

недостатньо вивчений ринок і смаки, вік, переконання, бажання споживачів;

дещо застаріле виробництво для нашого часу та вели кількість браку виготовленої продукції;

нестабільність економіки країни, неможливість отримати кредит для модернізації виробництва;

дещо запізніле реагування на зміну пріоритетів, вподобань смаків покупців, чим уміло користуються конкуренти.

Всі ці проблеми заважають компанії

" Life Card Group" стати лідером на ринку поліграфічної продукції, тому для їх подолання потрібно докласти максимум зусиль .

В даному підрозділі було досліджено особливості розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень на прикладі компанії «Life Card Group» Проаналізувавши фактори, які впливають на діяльність організації було виявленно що всі вони певним чином впливать на діяльність досліджуваної компанії та сприяють її розвитку. Також було визначено основні проблеми, з якими зустрічається в роботі компанії: висока собівартість виробленої продукції, недостатня якість рівня обслуговування торгових точок, недостатньо вивчений ринок і смаки, вік, переконання, бажання споживачів, дещо застаріле виробництво та велика кількість браку виготовленої продукції, нестабільність економіки країни, які заважають біль стрімкому розвитку компанії.

3.2 Пропозиції щодо щодо вирішення проблем які виникають в процесі розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень у компанії «Life Card Group»

Успішній компанії потрібно правильно оцінити свої можливості та можливі загрози, це запорука її успішної діяльності. Як і у реальному житті так і у бізнесі небуває життя без проблем, але завжди потрібно шукати шляхи їх вирішення. У розділі 3.1 було виділено основні проблеми які зяляються у процесі розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень, тожу слід запропонувати декілька варіантів їх розв’язання Будь-яке підприємство існує для споживачів, і тільки клієнти, потреби яких задовольняються, дають підприємству можливість вижити в умовах ринку, а у випадку ефективної діяльності отримувати прибуток і розширювати виробництво. Керівництву компанії «Life Card Group» слід постійно та ретельно досліджувати ринки, визначати, хто в даний момент реально є клієнтом фірми. Покупець придбає, у широкому розумінні, найдешевшу та найзручнішу можливість швидко та якісно задовольнити свої потреби (досягти бажаного результату, виконати необхідний обсяг робіт). Отже, саме споживачі вирішують (встановлюють критерії) що саме (яку продукцію, роботи чи послуги) слід випускати підприємству і за якими цінами їх реалізовувати (активно впливають на процес ціноутворення) [5,35].

Ціна товару, хоча і залишається основною характеристикою, що визначає попит, все ж таки не є єдиним критерієм, який цікавить покупця. Споживач завжди шукає найліпшої комбінації, як мінімум, трьох змінних величин: ціни, якості та сервісного обслуговування [5,75].

Виробники не можуть впливати на споживачів безпосередньо, а лише реагують на їх запити, які залежать від багатьох факторів (вік, дохід, сімейний стан, професія, освіта, місце проживання та інші). Разом з тим слід мати на увазі, що на продаж можна впливати через фактори, які формують культуру і суспільство. Враховуються також мотиви покупок, що домінують у різних груп населення. Між виробником і споживачем повинен відбуватись діалог через зв’язки з ними. З одного боку вивчається споживач і виробник передбачає зміну в мотивах покупок, а з іншої - споживач надає інформацію про товар (скарги, рекламації, негативне ставлення до фірми чи товару) Тому швидкість та оперативність обробки даної інформації буде сприяти розвитку компанії. Іншими словами коли нам надійшла інформація її слід якомога швидше обробти, прийнявши відповідне оперативне рішення.

Заголом для успішної роботи компанії «Life Card Group» потрібно мінімізувати вплив негативних факторів на процес розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень, що в свою чергу дозволить:

орієнтуватися на зниження собівартості;

краще обслуговувати

покупців;

вивчати ринок і запити споживачів;

раціоналізувати виробництво;

постійно сприяти

самовдосконаленню та оздоровленню економіки країни;

швидше реагувати на зміну пріоритетів, вподобань смаків покупців;

Правильно організований

процес розробки прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень викликають мобільність у роботі компанії, її перехід з виробництва одного виду продукції до іншого, а в кінцевому підсумку — задоволення споживачів у різноманітних якісних товарах, роботах і послугах. З’являється змога при покупці товару обрати найкращий варіант ціни, якості та сервісного обслуговування, що неможливе при дефіциті, плановому виробництві та розподілі. Отже компанії перш за все слід бути мобільною та оперативною.

В даному підрозділі було надано пропозиції щодо вирішення проблем які виникають в процесі розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень в компанії «Life Card Group», а також шляхи вирішення проблем, що виникають в наслідок прийняття та реалізації неефективних управлінських рішень, зокрема: орієнтуватися на зниження собівартості, краще обслуговувати покупців, вивчати ринок і запити споживачів, раціоналізувати виробництво, постійно сприяти самовдосконаленню та оздоровленню економіки країни та швидше реагувати на зміну пріоритетів, вподобань смаків покупців, які допоможуть у вирішенні існуючих проблем.

В загальному у третьому розділі дуло досліджено особливості розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень на прикладі конкретної реальної компанії. Було виявлено проблеми, які виникають у ході її діяльності, такі як: висока собівартість виробленої продукції, недостатня якість рівня обслуговування торгових точок, недостатньо вивчений ринок і смаки, вік, переконання, бажання споживачів, дещо застаріле виробництво та велика кількість браку виготовленої продукції, нестабільність економіки країни та запропоновано шляхи їх вирішення таким чином: орієнтуватися на зниження собівартості, краще обслуговувати покупців, вивчати ринок і запити споживачів, раціоналізувати виробництво, постійно сприяти самовдосконаленню та оздоровленню економіки країни та швидше реагувати на зміну пріоритетів, вподобань смаків покупців.

Висновки Процес розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень та фактори які на нього впливають дійсно певним чином впливають на розвиток організації, завдяки їм організація швидше реагує на зміни, більше уваги приділяє якості своєї продукції, більше звертає увагу на покупців та їх потреби, оже гіпотезу даного дослідження підтверджено. Щодо допоміжної гіпотези яка полягала у тому, що правильність та ефективність розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень залежить від умов, які склались на даний момент, вона також має право на існування, адже завдання менеджменту (управління) досягнення успішної розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень в умовах які зумовлені цими факторами. Рішення мають прийматись відповідно до умов, які склались, і в залежності від них рішення може бути ефективним чи не ефективним. Таким чином допоміжна гіпотеза також доведена.

Середовище прийняття рішень являє собою об'єктивні обставини, фактори, що оточують організацію в суспільстві (державі, світі), до яких вона мусить пристосовуватися. Середовище прийняття рішень дедалі більше стає джерелом проблем для сучасних менеджерів. Власне, керівники вищих і певною мірою середніх рівнів найважливіших для суспільства організацій (ділових, освітніх, державних) під впливом різноманітних подій у світі і державі змушені зосереджувати свою увагу на середовищі, що швидко змінюється, враховувати його вплив на внутрішню будову і розвиток організації.

У ході дослідження особливостей розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень було розглянуто основні поняття курсової роботи, а саме «оперативне управлінське рішення» «розробка рішення», «прийняття рішення», «реалізація рішення». Оперативне управлінське рішення — рішення, яке має короткостроковий характер і потребує як найшвидшого розгляду. Розробка управлінського рішення розуміється як виявлення можливих варіантів діяльності, прийняття як це вибір одного з варіантів дій, реалізація як здійснення розробленого та прийнятого варіанту дій.

Було досліджено стан розробки проблеми. Питання розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень досліджувались багатьма фахівцями із загальних проблем адміністративного права, адміністративного, державного управління та теорії прийняття управлінських рішень.

Також було визначено основні методи такі як: метод системного аналізу, моделювання, прогнозування, структурний метод, аналітичні та статистичні методи, метод математичного програмування, які забезпечують якість та ефективність розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень. Також в ході дослідження проаналізувано фактори, які впливають на процес розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень., а саме: людський, системний, інформаційний фактори, а також середовище прийняття рішень і засоби праці. проаналізувано вплив перелічених факторів на прикладі компанії «Life Card Group», що дало можливість виявити проблеми у роботі цієї компанії та запропонувано шляхи вирішення цих проблем. Отже мету даного дослідження було повністю досягнено, яка нагадаю полягала у дослідженні особливостей розробки, прийняття та реалізації оперативних управлінських рішень. Було досліджено всі фактори, які впливають на цей процес. На основі отриманих результатів було досліджено на прикладі конкретної реальної компанії, було виявлено проблеми в її діяльності та запропоновано шляхи їх вирішення. Тепер залишилось тільки побажати успіху та процвітання всім організаціям, побажати приймати тільки ефективні оперативні управлінські рішення, незважаючи на існуючі проблеми, адже потрібно завжди пам’ятати, що вони тимчасові.