Які галузі в Україні є найбільш привабливими для інвестування

Міністерство освіти і науки України ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана"

Кафедра фінансів

Критичний огляд наукових публікацій

Які галузі в Україні є найбільш привабливими для інвестування?

Виконала:

студентка факультету

економіки та управління

3 курсу, спеціальності 6601/1

групи ЕМП-303

Токовенко Аліна

Київ 2015

Зміст

1. Обрані статті для огляду

2. Аналітичний огляд статей за напрямками

2.1 Значення інвестицій в економіці

2.2 Структура надходження інвестицій в національну економіку

2.3 Основні проблеми залучення інвестицій в національну економіку

2.4 Стан інвестиційного клімату в Україні за міжнародними рейтинговими оцінками

2.5 Основні позитивні кроки національного уряду щодо удосконалення інвестиційного законодавства

Висновки

1. Обрані статті для огляду

Для критичного огляду я вивчила 5 тематичних статей, робіт, що піднімають проблему інвестування в Україні:

1. Інвестиційна привабливість економіки України / О.М. Стефанків, В.І. Данилишин — Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка» * № 5, 2014; - далі за текстом — Стаття 1

2. Інвестиційний клімат в Україні та проблема реалізації інвестиційного потенціалу / М. Карпович — Науковий блоґ НаУ «Острозька Академія» * 24.05.2014; - далі за текстом — Стаття 2

3. Інвестиційний клімат в Україні та напрями його покращення / Д. О. Гончаров — Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Економіка» * 2013, вип. 13, ст. 78; - далі за текстом — Стаття 3

4. Інвестиційний клімат в Україні: сучасний стан та напрями покращення / А. О. Гура — Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Економіка» * 2015, вип. 15; - далі за текстом — Стаття 4

5. Інвестиційна привабливість: види та підходи до її оцінки / С.В. Рилєєв, к.е.н., А. Л. Романчук, к.е.н. — Інвестиції, інновації в економіці * 2013; - далі за текстом — Стаття 5

2. Аналітичний огляд статей за напрямками

2.1 Значення інвестицій в економіці

Згідно з Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект

Соціально-економічний розвиток України безпосередньо залежить від створення сприятливого інвестиційного клімату, оскільки саме інвестиції є одним з найважливіших елементів, на чому ґрунтується економіка і добробут держави, розвиток виробництва, підприємництва і бізнесу. Так вважають автор статті 1 і 2. Вони не розкривають це питання більш детально.

Автори статті 3 і 4 приділяють більше уваги цьому питанню. Вони також вважають, що інвестиції відіграють центральну роль в економічному розвитку країни та визначають загальне зростання її економіки. Але вони більш змістовно пишуть чому. Тому що від ефективності інвестиційної політики залежать стан виробництва, рівень технічної оснащеності основних фондів підприємств, можливості структурної перебудови економіки, вирішення соціальних і екологічних проблем. Інвестиції становлять основу розвитку підприємств, окремих галузей і економіки в цілому. У сучасних умовах вони є найважливішим засобом забезпечення структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікроі макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціальноекономічних перетворень.

Автор 5 статті найширше розкриває це питання, описуючи середовище формування інвестиційної привабливості, поділяючи на 4 рівні:

1. Інвестиційна привабливість країни;

2. Інвестиційна привабливість регіону; 3. Інвестиційна привабливість галузі;

4. Інвестиційна привабливість підприємства.

Я погоджуюся з автором, інвестиційна привабливість країни є комплексним результатом взаємодії об'єктивних та суб'єктивних інвестиційно-привабливих характеристик регіонів та галузей національної економіки. Адже, кожному із зазначених рівнів інвестиційної привабливості притаманна низка показників, що сприяють більш ефективному і вичерпному аналізу й прогнозуванню. Якщо говорити про вітчизняних інвесторів, то для визначення рівня інвестиційної привабливості вони оцінюють 2, 3 та 4 рівні, оскільки державні ризики не є актуальними для резидентів. Для іноземних інвесторів насамперед цікавим є рівень інвестиційної привабливості країни, оскільки вони мають подолати бар'єри входу на ринок іншої держави. Оцінка інвестиційної привабливості повинна здійснюватися комплексно, шляхом співставлення аналітичних та прогнозних показників, що дозволить інвестору прийняти рішення стосовно доцільності вкладення капіталу. Під час проведення оцінки інвестиційної привабливості країни як сукупності політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують інвестиційну діяльність вітчизняних та зарубіжних інвесторів, перш за все, повинні враховуються такі фактори, як: політико-правове середовище, економічне середовище, соціально-культурне середовище, ресурси, інфраструктура, екологія.

2.2 Структура надходження інвестицій в національну економіку

У сучасних умовах залучення інвестицій сприяє розвитку економіки, впровадження нових технологій, оновленню зношених основних виробничих фондів, створенню нових робочих місць та інших важливих складових сприяють розвитку країн, їх регіонів і галузей. Прагнення до відкритості економіки, підвищенню конкурентоспроможності національного виробництва, завоювання довіри на світовому ринку, участі в міжнародному фінансовому обміні обумовлює необхідність створення умов для залучення іноземних інвестицій.

Україна має значний інвестиційний потенціал, зокрема: є одним з найбільших потенційно містких ринків в Європі; володіє багатими природними ресурсами; має високий рівень науково-дослідних розробок у багатьох галузях науки і техніки та значний науково-технічний потенціал; володіє значним сільськогосподарським потенціалом (вигідне географічне розташування, сприятливий клімат, родючі ґрунти); має добре розвинену інфраструктуру. Окрім того, привабливість української економіки для іноземних інвесторів ґрунтується на наявності відносно дешевої кваліфікованої робочої сили.

Автор статті 1 і 2 наводять Структуру прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіці України за основними країнами-інвесторами у вигляді діаграм. Основні країни-інвестори: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Велика Британія, Вірґінські Острови (Брит.), Франція, Швейцарія та Італія (майже 83% загального обсягу прямих інвестицій в економіці України). Піком залучення інвестицій був 2012 р. Автор 2 статті пояснює це тим, що 2012 рік був роком проведення футбольної першості. Знайшлося чимало охочих вкласти свої кошти у розвиток інфраструктури, спортивних споруд, об'єктів готельно-ресторанного бізнесу та інших об'єктів. Автор 1 статті не пояснює чому були такі показники.

Автор 3 статті зазначає, що Україна покращила свої позиції у 2013 році порівнянні з 2012 роком за показником отримання дозволів на будівництво, подолання неплатоспроможності за рахунок більш чітких процедур і термінів, а також кращого захисту кредиторів. Україна має великий споживчий ринок. За рівнем промислового виробництва Україна посідає одне з провідних місць у світі, зокрема за видобутком руди і виробництвом сталі. Перспективними є чорна та кольорова металургія, які становлять майже чверть усього промислового виробництва, машинобудування, хімічна та нафтохімічна галузі, легка промисловість. Автор 3 та 5 статей зазначив про розподіл обсягів залучення інвестицій у регіони України — він є непропорційний. Але про те, звідки надходять кошти згадки не було.

Автор 4 статті детально описує структуру інвестицій в Україні. Зазначає, що інвестиційна привабливість України сьогодні залишається низькою, оскільки інвестиційний клімат в Україні є досить ризикованим. З кожним роком частка України у світових обсягах інвестицій скорочується і в 2013 р. становила вже менш як 0,2%. Події 2013;2014 рр. в Україні суттєво погіршили національну економічну ситуацію та трансформували зовнішньоекономічну діяльність нашої держави. Збройний конфлікт на Сході України, звуження або закриття ринку Росії мали вкрай негативний вплив на платіжний баланс країни. До країн, в які було здійснено найбільші інвестиції з України у 2014 р. належать: Кіпр, Російська Федерація, Латвія, Польща, Грузія, Віргінські острови, Казахстан. Причому 91,6% інвестицій спрямовувались до Кіпру, і 85% загальних інвестицій надійшло з Донецької області. Це свідчить про те, що для нашої країни залишається актуальною проблема відпливу капіталу через офшорні зони.

2.3 Основні проблеми залучення інвестицій в національну економіку

Автори 1, 2 та 4 статей вважають, що до головних причин, що стримують розвиток інвестиційної діяльності в Україні можна віднести:

— високі ставки мита, непорозуміння при визначенні митної вартості товарів та інших митних бар'єрів;

— відсутність єдиної стратегії та планів щодо заохочення інвестицій;

— політична, законодавча та економічна нестабільність в Україні;

— відсутність певних гарантій захисту для іноземних інвесторів від боржників і недобросовісних партнерів, впевненості у подальшому співробітництві під час економічних змін в законодавстві або під час кризи;

— невисокий рівень розвитку інфраструктури;

— низька продуктивність економіки;

— недосконале законодавство в сфері інвестування, що спричинює цілий ряд проблем для іноземних інвесторів;

— наявність корупції, рейдерства на підприємствах та бюрократизму в державних органах України.

Я погоджуюся з ними і думаю, що інвестиційна привабливість України залишається низькою, оскільки інвестиційний клімат в Україні є досить ризикованим. Занепокоєння у інвесторів викликають три ключові області: прозорість ведення бізнесу, політична стабільність, а також взаємодія з державними органами. Україна пропонує інвесторам швидкі темпи зростання, природні ресурси, розвинену телекомунікаційну інфраструктуру, новий ринок і кваліфіковані кадри за помірною ціною. Якщо інвестиційний клімат в країні покращиться, цікаві можливості, які відкриваються в Україні, безсумнівно, привернуть в країну більшу кількість проектів.

Автор 3 та 5 статей зазначає менший перелік чинників, що забезпечують подолання або зниження ризиків для інвесторів в Україні, до них належать:

1) рівень розвитку продуктивних сил та стан ринку інвестицій;

2) правове поле держави (законодавча база);

3) політична воля усіх гілок влади;

4) стан фінансово-кредитної системи;

5) статус іноземного інвестора;

6) інвестиційна активність населення.

Важливу роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату в Україні відіграють: фондовий ринок, фінансово-кредитна система, залучення іноземного капіталу, інвестиційна активність населення, структурно-інноваційна перебудова економіки та інші чинники.

2.4 Стан інвестиційного клімату в Україні за міжнародними рейтинговими оцінками

Автор 5 статті зазначає, Результати експертних оцінок з використанням міжнародних рейтингів ведення бізнесу та конкурентоспроможності свідчать про низький рівень привабливості України як приймаючої країни. Україна перебуває «у хвості», що свідчить про несприятливий інвестиційний клімат та непривабливість для іноземних інвесторів щодо вкладення коштів. Проте у 2012 році спостерігається позитивна динаміка за окремими рейтингами (корупційний індекс, рейтинг конкурентоспроможності, індекс економічної свободи та глобальної конкурентоспроможності).

Україна в міжнародних рейтингах за 2006;2012 роки

Автори статей 1 і 2 пишуть, що За підсумками рейтингу Світового банку «Doing Business-2014» Україна піднялася на 28 позицій порівняно з «Doing Business-2013» та посідає 112-е місце. Україну визнано країною, що досягла найкращих результатів щодо покращення регуляторного середовища серед усіх країн світу у 2012/2013 році. Ряд позитивних кроків у цьому напрямі вже здійснено. З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», який визначає особливості оподаткування ввізним митом суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, зокрема, звільнення від сплати податку на прибуток до 2017 року та звільнення від сплати ввізного мита. інвестування надходження економіка уряд

Автор 3 статті не має жодної згадки про Стан інвестиційного клімату в Україні за міжнародними рейтинговими оцінками.

Автор 4 статті зазначає, що згідно з оцінкою Всесвітнього економічного форуму, Україна посіла 76 місце зі 144 у рейтингу Індексу глобальної конкурентоспроможності - 2014, піднявшись за рік на вісім позицій. Прогрес був досягнутий за рахунок більш позитивного сприйняття інститутів та ефективності ринків, а також кращих результатів в освіті. Серед основних проблем автори рейтингу називають перебудову інституціональної структури (130 місце), скорочення домінування великих компаній на внутрішніх ринках (129 місце) та підвищення конкурентності ринків (125 місце) і, отже, їх ефективності (112 місце). Слід зазначити, що оцінка сучасного рейтингу України не враховує анексію Криму і військовий конфлікт на Сході, що вплине на конкурентоспроможність країни в майбутньому. За результатами дослідження Світового банку Doing Business 2015, за легкістю ведення бізнесу Україна вперше увійшла в ТОП-100, піднявшись за рік на 16 позицій і зайнявши 96 місце. Укладачі рейтингу відзначили ряд покращень у бізнес-кліматі України: спрощення процесу сплати податків для компаній, завдяки введенню електронної системи подання декларацій та сплати єдиного соціального податку; зменшення кількості центральних органів виконавчої влади, що здійснюють нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; адаптація українських стандартів до європейських. Разом з тим, більшість цих заходів лише незначно поліпшили існуючу систему і Україна в рейтингу поступається як державам-членам ЄС, так і своїм найближчим сусідам, включно з РФ. За результатами досліджень Європейської бізнес асоціації (ЄБА) показник індексу інвестиційної привабливості за І квартал 2015 року склав 2,51 і так і не перевищив докризовий рівень 2011 року, залишаючись в негативній площині (є нижчим за 3 бали). Згідно з опитуваннями, 89% керівників не бачать жодних передумов для стабілізації фінансового ринку, 80% - не задоволені ефективністю боротьби з корупцією, 77% респондентів не помітили реформ судової системи, 55% підприємців не задоволені митними процедурами, стільки ж не бачать прогресу з відшкодуванням ПДВ. Лише 17% опитаних помітили незначне спрощення митного оформлення, 11% відзначили покращення у судовій сфері, і 8% вважають, що торгівля стала простішою. Окрім того на 7 пунктів погіршився рейтинг індексу економічної свободи України, у 2015 вона посідає 162 місце зі 178 країн. Дослідники відзначають, що Україна погіршила свої позиції за вісьмома з 10 показників, найгірша ситуація з гарантіями прав власності, інвестиціями, управлінням державними витратами. Серед країн Європи Україна перебуває на останньому місці і належить до списку країн з «репресивною економікою». За результатами Індексу сприйняття корупції 2014 від Transparency International Україна лишається однією з найбільш корумпованих країн світу і найкорумпованішою країною Європи, займає 142 місце зі 175 позицій. Нещодавно прийняті закони поки не дали відчутних результатів у антикорупційній боротьбі.

Оцінюючи незадовільний стан процесу іноземного інвестування, я вважаю, що головною причиною цього є недосконала політика уряду.

2.5 Основні позитивні кроки національного уряду щодо удосконалення інвестиційного законодавства

Автори 1, 3 та 5 статті вважають, що потрібно зробити Чотири кроки до сталого розвитку в майбутньому:

— зменшення адміністративних бар'єрів за рахунок зниження рівня бюрократії та підвищення ефективності законодавства та прозорості системи регулювання підприємницької діяльності;

— співробітництво в інноваційній сфері за рахунок розвитку проектів в області НДДКР між зарубіжними та українськими компаніями та зміцнення партнерства між університетами та виробничими підприємствами;

— підвищення інвестиційної привабливості регіонів за рахунок забезпечення більш збалансованого розвитку західної та східної частин країни, реалізації державних програм з розвитку регіонів та розроблення програм, що враховують регіональні особливості, для більш активного залучення інвесторів;

— вдосконалення бізнес-освіти за рахунок проведення інноваційних програм спільно із зарубіжними університетами та розширення списку спеціальностей, за якими ведеться навчання на факультетах бізнесу.

Автор 2 статті вважає що, вплив революційних подій в Україні наприкінці 2013;2014 рр. на інвестиційний клімат можна оцінити по-різному. Наприкінці 2013 р. інвестиційна діяльність значно скоротилася. Проте в перспективі такі корінні зміни в політиці та адміністрації країни, значно підвищать зацікавленість до економіки в цілому. В період революції значно підвищився інтерес до подій в Україні. «The New York Times», «Washington Post», та інші провідні світові видання опублікували масу матеріалу про події в Україні. Такі бурхливі події пожвавлено обговорювалися на всіх рівнях, у більшості країн світу.

Автор статті 4 заначає, що в Україні було зроблено ряд кроків щодо удосконалення інвестиційного законодавства, зокрема, затверджено концепцію Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України, набрав чинності Закон України «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна», створена Національна інвестиційна Рада при Президентові України, ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів», який посилює правовий захист інвесторів, проте поки що ці заходи не призвели до суттєвого поліпшення інвестиційного середовища в нашій країні.

Я вважаю, що збільшення обсягів іноземного інвестування в Україні можливе лише за умов підвищення її інвестиційної привабливості та створення механізму взаємодії іноземного інвестора й органів державної влади. Поліпшення інвестиційного клімату потребує підвищення стабільності та прозорості політичної системи України, зменшення рівня її корумпованості, подолання тенденцій криміналізації суспільства, прискорення процесів дерегуляції підприємницької діяльності в цілому, завершення судової реформи.

Висновки

Проаналізувавши ці статті, можна дійти висновку, що Україна потенційно може бути однією з провідних країн по залученню іноземних інвестицій. Цьому сприяє її величезний природно-ресурсний потенціал, вигідне економіко-географічне положення, наявність кваліфікованої робочої сили, значний внутрішній ринок, місце в світовій геополітичній політиці провідних країн світу тощо.

Економіка України для іноземців — це об'єкт світового господарства, в який можна і варто вкладати капітал. Іноземці проявляють значну зацікавленість до інвестування народного господарства України. Наступним логічним кроком в залученні інвестиційних ресурсів повинні бути рішучі кроки із сторони реципієнта. Зокрема врегулювання політичної ситуації, стабілізація курсу гривні до основних світових валют, зменшення згубного впливу корупції, «відкатів» та інших згубних корупційних принципів діяльності типової пострадянської республіки.

Також для України як реципієнта іноземних інвестицій варто наполегливо попрацювати над нормативно-правовою базою. Деякі закони можуть трактуватися по-різному, деякі бюрократичні тяганини суперечать здоровому глузду. У цій ситуації вирішальна роль належить державній політиці щодо іноземних інвестицій. Вона полягає в співпраці з іноземними інвесторами, сприянні залученню капіталу, контролі за станом ринку, регулюванні економічної, політичної та соціальної діяльності. Необхідно сформувати стабільну державну політику у сфері іноземного інвестування, розраховану на довгострокову перспективу та розробити обґрунтовану державну стратегію залучення іноземних інвестицій, з урахуванням національних цілей та пріоритетів.

Мовний та географічний бар'єр все частіше втрачають свою актуальність, перед потенційними економічними та соціальними вигодами. Деякі галузі народного господарства просто катастрофічно потребую фінансування у вигляді інвестицій (особливо галузі, основні фонди яких сильно зношені). Навіть незначні фінансові ресурси можуть стати наслідком значних економічних та соціальних вигод.