Дослідження стратегічного пріоритету розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери Закарпатської області

Міністерство освіти і науки України Мукачівський державний університет Кафедра менеджменту КУРСОВА РОБОТА На тему: «Дослідження стратегічного пріоритету розвитоку туризму та курортно-рекреаційної сфери Закарпатської області»

Виконав:

Студент групи Т-41

Пап Золтан Мукачево 2010 р.

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика регіону

2. Сучасний стан туристично-рекреаційної сфери Закарпатської області

2.1 Характеристика структури закладів розміщення

2.2 Ліцензовані суб'єкти туристичної діяльності

2.3 Санаторно-курортний комплекс

2.4 Готельний комплекс

2.5 Стан зайнятості у туристично-рекреаційній сфері

Висновки Додатки

Вступ У ДАНІЙ РОБОТІ проаналізовано загальні тенденції розвитку туристично-рекреаційного комплексу Закарпатської області (в розрізі видів закладів, ліцензованих суб'єктів туристичної діяльності), досліджено передумови спеціалізації регіону в туризмі та рекреації, визначено основні проблеми розвитку галузі правового, адміністративно-регуляторного, економічного, екологічного, соціального характеру.

Слід відмітити, що туристично-рекреаційна галузь визнана пріоритетом розвитку Закарпатської області як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях.

Туристично-рекреаційна галузь Закарпаття протягом останніх п’яти років динамічно розвивається за усіма показниками, активною є інвестиційна діяльність в галузі, збільшується кількість відвідувачів, підвищується зайнятість в галузі, досить активно розвивається зелений туризм, який оснований на діяльності окремих домогосподарств.

Туристично-рекреаційний комплекс регіону представлений переважно малим та середнім бізнесом. Протягом останніх років кардинально змінилася структура форми власності закладів на користь приватної. У області поступово формується туристично-рекреаційний комплекс з двома чітко визначеними піковими сезонами — літнім (оздоровлення, відпочинок, лікування) та зимовим (гірськолижний), кожен з яких має певну специфіку забезпечення послуг.

Динаміка організованих туристичних потоків з 2008 року є стабільно зростаючою, в структурі туристичних потоків переважає внутрішній туризм, що є позитивним явищем з точки зору впливу на регіональний розвиток, оскільки створює додатковий попит на послуги закладів розміщення, харчування, транспортних, екскурсійних, сприяє розширенню асортименту послуг та товарів туристично-рекреаційного призначення, підвищує зайнятість населення, збільшує доходи місцевих та Державного бюджетів, стимулює інвестиції в галузь.

1. Загальна характеристика регіону Закарпатська область розташована на південному заході України і межує з 4-ма країнами ЄС (Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією), а також Львівською та Івано-Франківською областями країни. Територія області на півночі захищена Карпатським хребтом, з північного заходу — Татрами, з півдня — західними Румунськими горами і Мараморошським масивом. Площа Закарпаття становить 12,8 тис. км? або 2,1% території України. Близько 80% території регіону займають гори, серед яких найвища точка України — гора Говерла (2061 м).

У області представлені усі сфери економічної діяльності. У структурі валової доданої вартості найбільшу частку займають промисловість та сільське господарство, а також транспорт і зв’язок, будівництво, торгівля.

Закарпаття за своїми фізико-географічними, кліматичними, природно-ресурсними та соціально-економічними умовами відноситься до територій, найбільш сприятливих для розвитку рекреації, що визначається наступними чинниками:

Ш наявність гірської системи Східних (Українських) Карпат;

Ш комфортні кліматичні умови Закарпатської низовини;

Ш унікальні й різноманітні бальнеологічні ресурси;

Ш багатство флори і фауни;

Ш відносно розвинута мережа транспортного сполучення;

Ш наявність незайнятих трудових ресурсів;

Ш велика кількість історичних пам’яток культури та архітектури.

В регіоні розвинені практично всі види рекреаційної діяльності: від санаторно-курортного лікування до відпочинку і різних видів туризму, що здійснюються протягом цілого року.

Важливим при аналізі місця і ролі рекреаційної галузі в господарському комплексі регіону є визначення переліку показників, що дають характеристику впливу цієї галузі на економіку регіону. В якості пріоритету оцінки впливу галузі можуть братися економічні показники (роль надходжень від галузей рекреації у формуванні доходів Державного та місцевих бюджетів), соціальні (розв`язання проблеми безробіття), медичні (зниження рівня захворюваності), екологічні тощо. При аналізі ефективності рекреаційної діяльності важливо врахувати не тільки прямі економічні результати функціонування рекреаційних об`єктів, але і непрямі - показники відновлення втрачених у процесі діяльності фізичних та моральних сил і здоров`я.

туризм рекреація закарпатський

2. Сучасний стан туристично-рекреаційної сфери Закарпатської області

2.1 Характеристика структури закладів розміщення Дане дослідження базується на оперативній інформації Головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської ОДА, зведених даних статистичної звітності форми 1-ТУР, даних Головного управління статистики в Закарпатській області.

Проблемними питаннями обліку та аналізу показників діяльності закладів туристично-рекреаційної комплексу, їх економічного впливу на регіональну економіку є наступні:

1.фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять туристично-рекреаційну діяльність, не зобов’язані подавати статистичну звітність і відповідно не враховуються в результатах офіційних статистичних даних;

2.ступінь достовірності та повноти інформації, яка подається суб'єктами туристичної діяльності на добровільних засадах;

3.досить висока частка неорганізованих туристів із сусідніх регіонів та країн, що ускладнює аналіз та співставлення інформації.

Засоби розміщення поділяються на дві категорії - колективні та індивідуальні. При цьому, до колективних засобів розміщення відносять готелі та аналогічні заклади, а також спеціалізовані заклади (санаторно-курортні оздоровчі заклади, молодіжні табори, майданчики для кемпінгу тощо). До індивідуальних засобів розміщення відносять квартири, будинки, агросадиби тощо.

За аналізований період кількість закладів короткота довгострокового розміщення, що обліковуються відділом з питань курортів та туризму Закарпатської ОДА зросла на 74% (з 171 станом на 01.01.07 до 298 на 01.01.09). Динаміка кількості туристично-рекреаційних закладів станом на 01.01 відповідного року наведена на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка кількості туристично-рекреаційних закладів розміщення Закарпатської області

Зростання номінальної кількості закладів у 2005 — 2006 роках зумовлено проведенням у 2005 році інвентаризації наявних об'єктів туристично-рекреаційної галузі області, яка виявила реальну ситуацію у галузі, а також введенням в експлуатацію новозбудованих закладів. Протягом 2006 — 2009 років збільшення закладів пояснюється будівництвом нових, головним чином, приватних закладів.

Структура закладів туристично-рекреаційної сфери за формою власності на момент проведення інвентаризації представлена на рис. 2.

Рис. 2 Структура туристично-рекреаційних закладів за формами власності 2005р.

Туристично-рекреаційний комплекс області включає організаційні структури представництва ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» в Закарпатській області (7 санаторіїв), ЗАТ «Закарпаттурист» (13 лікувально-оздоровчих комплексів, 4 бюро подорожей та екскурсій), об`єднання «Закарпатсільгоспоздоровниця».

Останніми роками активізувалася робота по залученню інвестицій, в т. ч. іноземних, у туристично-рекреаційну галузь, що суттєво вплинуло на зміну структури форм власності закладів галузі регіону, як уже зазначалося, на користь приватної.

Туристично-рекреаційна галузь, на відміну від інших видів економічної діяльності, є надзвичайно чутливою до коливань кліматичних показників та екологічної ситуації в регіоні, саме тому аналіз тенденцій вимагає тривалого періоду, який нівелює вплив тимчасових факторів на основні результативні показники.

Оскільки туристично-рекреаційна галузь має чітко виражений сезонний характер, для вироблення пропозицій та напрямків подальшого розвитку необхідно визначити пікові періоди, що забезпечують максимальну кількість відвідувачів та періоди з мінімальною кількістю відвідувачів. Кількість відвідувачів є одним з базових показників, що є основою для розрахунку загального обсягу наданих послуг, середньої тривалості перебування, обсягів витрат споживачів, обсягів доходів туристично-рекреаційних закладів, сплачених податків та інших індикаторів впливу галузі на регіональні економічні процеси.

Динаміка відвідувачів туристично-рекреаційних закладів області у розрізі окремих місяців за 2005 — 2008 роки та темпи їх приросту наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка відвідувачів туристично-рекреаційних закладів Закарпатської області у розрізі місяців, 2003 — 2006 роки, тис. осіб?

Інформація, наведена у таблиці 1 дає підстави стверджувати наступне:

1. в області спостерігається стабільна тенденція до щорічного збільшення кількості відвідувачів усіх туристично-рекреаційних закладів області за аналізований період — за чотири роки зростання становило 91,4%;

2. традиційно переважна більшість відвідувачів (39,2 — 42,5%) за аналізовані роки скористалася послугами закладів регіону у літній період (протягом червня — серпня);

3. спостерігаються випереджаючі темпи збільшення відвідувачів у зимові місяці (січень — лютий), що свідчить про активний розвиток зимових видів відпочинку, розбудову відповідних закладів розміщення у гірських районах області.

Таким чином, на Закарпатті поступово формується двосезонний туристично-рекреаційний комплекс з традиційною орієнтацією на літній відпочинок і оздоровлення та активним розвитком зимових видів відпочинку.

Проблемним питаннями є продовження діяльності закладів туристично-рекреаційного комплексу у поза-пікові періоди шляхом створення нових туристичних продуктів, розширення асортименту послуг, більш активного просування туристично-рекреаційних можливостей регіону.

Динаміка відвідувачів туристично-рекреаційних закладів у розрізі окремих адміністративно-територіальних районів Закарпатської області та темпи їх приросту наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Динаміка відвідувачів туристично-рекреаційних закладів по районах Закарпатської області, тис. осіб

Таблиця складена на основі оперативних даних моніторингу Головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв`язків та туризму ЗОДА Аналіз даних таблиці 2 дає можливість прийти до висновків:

1. за досліджуваний період кількість відвідувачів збільшилася у семи районах та усіх чотирьох містах обласного підпорядкування;

2. спостерігається суттєве зменшення кількості відвідувачів по чотирьох районах (Великоберезнянський, Виноградівський, Іршавський, Хустський — що зумовлено незадовільним станом матеріально-технічної бази, особливо гірськолижних витягів, закриттям окремих закладів, а також неподанням інформації окремими власниками новозбудованих приватних закладів), у двох районах — Воловецькому та Перечинському зменшення за досліджуваний період є незначним і пояснюється негативною динамікою відвідувачів у 2006 році порівняно з 2005 роком, із стабільним зростанням у наступних роках;

3. суттєве збільшення відвідувачів у Тячівському районі (у 41 раз) зумовлено розбудовою зони відпочинку біля солених озер с. Солотвино, а також ступенем достовірності інформації моніторингу у базовому 2003 році (так, збільшення кількості відвідувачів протягом 2006 — 2008 років склало усього 1,6 раз); протягом останніх п’яти років кількість діючих туристично-рекреаційних закладів району збільшилася більше ніж у три рази і досягла 60 одиниць, при цьому тільки 20% закладів є цілорічно діючими, відповідно, потоки відвідувачів характеризуються чітко вираженою сезонністю і формуються переважно у літній період часу;

4. зростання кількості відвідувачів Берегівського району (у 3,1 рази) та м. Берегово (у 3,6 рази) зумовлено розбудовою зони відпочинку біля озера с. Дідово; потік відвідувачів є дуже нерівномірним і формується переважно у літній період;

5. значне збільшення відвідувачів спостерігалося у Міжгірському (у 2,1 рази) та Мукачівському (у 2,6 разів) районах, при цьому спостерігається чітко виражена сезонність потоків відвідувачів — так, у 2008році у Міжгірському районі 73% усіх відвідувачів були прийняті протягом січня — березня, у Мукачівському — 50,4% відвідувачів за аналогічний період ;

6. найбільша кількість відвідувачів (19,7 — 22,9%) формується в м. Ужгороді, яке традиційно є адміністративним, діловим та культурним центром регіону, має досить добре розвинуту мережу готельних закладів; другу позицію займає м. Мукачеве, яке за аналізований період приймало 9,1 — 14,9% усіх відвідувачів області; стабільно високою є частка Мукачівського району (7 — 12,6%), який має розвинуту мережу санаторно-курортних закладів та активізував діяльність по розвитку зимових видів відпочинку;

7. у формуванні потоків відвідувачів значно збільшилася питома вага Тячівського (від 0,6% у 2005 році до 12,2% у 2006 році) та Берегівського (від 7,9% у 2005 році до 12,8% у 2008 році) районів, за рахунок розвитку літніх зон відпочинку біля природних рекреаційних об'єктів;

8. середня тривалість перебування відвідувачів у закладах області за аналізований період зменшилася з 7 днів (2005 рік) до 3,5 (2008 році), що пояснюється активним розвитком сектору саме короткострокового розміщення — туристичні бази, готелі, мотелі, розбудова зон відпочинку.

Проблемним питанням, пов’язаним з позитивною динамікою відвідувачів у окремих туристично-рекреаційних районах, є визначення місткості та максимального рівня навантаження на природні екосистеми, які активно використовуються для туристично-рекреаційних потреб, як у літній, так і зимовий періоди. Саме тому останні роки активно дискутується концепція сталого розвитку галузі, яка включає перелік принципів та управлінських методів, що визначають туристично-рекреаційний розвиток таким чином, щоб ресурсна база регіону (природна, соціальна, культурна) була захищена для майбутнього розвитку та використання.

Виходячи з специфіки діяльності для здійснення аналізу усі туристично-рекреаційні заклади області було поділено на групи:

— санаторії;

— бази відпочинку, пансіонати, лікувально-оздоровчі комплекси, туристичні бази, вкл. ВАТ «Інтурист-Закарпаття» та заклади ЗАТ «Закарпаттурист»;

— готелі та мотелі;

— зони відпочинку, які виділяються у окремих районах області (Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Тячівський);

Динаміка відвідувачів у розрізі видів закладів наведена на рис. 3

Рис. 3. Динаміка відвідувачів за видами закладів

Рисунок складено на основі оперативних даних моніторингу Головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв`язків та туризму ЗОДА

За досліджувані роки дещо змінилася структура відвідувачів за видами закладів розміщення, послугами яких вони скористалися:

1. питома вага готелів та мотелів залишається стабільною на рівні 26,7 — 28,2% при абсолютному збільшенні кількості відвідувачів у 2 рази;

2. дещо зменшилася питома вага санаторіїв (з 22% у 2005 році до 13,5% у 2008 році при одночасному збільшенні кількості відвідувачів на 17%);

3. суттєво зросла частка закладів зон відпочинку у забезпеченні прийому відвідувачів — з 7,4% у 2005 році до 20,4% у 2008 році (абсолютне збільшення склало 5,3 рази);

4. дещо зменшилася частка баз відпочинку та аналогічних закладів — з 40,9% до 33,9% при абсолютному збільшенні кількості відвідувачів на 58%;

5. середня тривалість перебування відвідувачів по усіх видах закладів за аналізований період скоротилася, по санаторіях — з 18 до 15,7 днів, по базах відпочинку та аналогічних закладах — з 5,8 до 3 днів, готелях та мотелях — з 2 до 1,1 дня, перебування у зонах відпочинку щорічно було меншим одного дня, що обумовлено специфікою відпочинку на таких територіях.

Таким чином, структурно загальне зростання кількості відвідувачів у області зумовлено, головним чином, збільшенням питомої ваги короткострокових відвідувачів, що не є позитивним явищем з точки зору впливу на довгострокові економічні та соціальні процеси в регіоні.

Подальший аналіз показників діяльності здійснено у розрізі туристичних операторів та туристичних агентів (на основі державної статистичної звітності форма 1-ТУР Головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської ОДА), закладів санаторно-курортного комплексу та готельного господарства (дані Головного управління статистики у Закарпатській області).

2.2 Ліцензовані суб'єкти туристичної діяльності

За досліджуваний період кількість обслужених осіб туристичними операторами та туристичними агентами в Закарпатській області скоротилася на 23,2%, при цьому різке зменшення відбулося у 2006 році (на 40,1%), що пояснюється запровадженням у 2006 році змін до Закону України «Про туризм», які, зокрема, передбачили встановлення фінансової відповідальності суб'єктів туристичної діяльності, що зумовило зменшення кількості ліцензованих суб`єктів із 76 (01.01.2005) до 41 (01.01.2006). Динаміка кількості та темпи змін обслужених осіб (в т.ч. внутрішні та міжнародні туристичні потоки) та екскурсантів у Закарпатській області за 2005 — 2008 роки наведена у таблиці 3 Додаток А.

В результаті введення в дію Закону «Про туризм» кардинально змінилася структура туристів, обслужених туроператорами та турагентами — у 2005 році туроператори забезпечили обслуговування 80%, а у 2008 році - тільки 20% усіх туристів.

За період, що аналізується спостерігається зменшення окремих показників діяльності туристичних організацій Закарпаття — кількість виїзних туристів зменшилася на 28% (з 13,9 тис. осіб у 2005 році до 10 тис. осіб у 2008 році), а обсяги внутрішніх туристичних потоків за цей ж період зменшилися на 27% (з 65,8 тис. осіб до 48,2 тис. осіб).

У структурі туристичних потоків Закарпатської області переважає внутрішній туризм — 61 — 71%, зменшилася питома вага виїзного туризму — з 22% у 2005 році до 14% (2008 р.), частка іноземних туристів протягом аналізованого періоду коливається на рівні 17 — 12%.

Відповідно до Закону України «Про туризм» однією з організаційних форм туризму є міжнародний туризм, до якого відносять в'їзний (який передбачає здійснення подорожей в межах України тих осіб, які постійно не проживають на її території) та виїзний (подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до інших країн) туризм.

Позитивною є тенденція зростання кількості іноземних туристів у області, яка за аналізований період у цілому зросла на 3% (з 11,3 тис. осіб у 2005 році до 11,7 тис. осіб у 2008 році), що є важливим при аналізі впливу галузі на регіональний економічний розвиток.

Рис. 4. Динаміка структури туристичних потоків Закарпатської області, 2005 — 2008 роки

За показником країни походження туристів останні роки чітко прослідковується орієнтація на прийом відвідувачів з двох межуючих країн (Угорщина, Словаччина), які у 2008 році забезпечили 37,5% усіх іноземних туристів, Росії - 11,5%, Білорусії - 8,9%, Польщі - 5,9%. З точки зору диверсифікації потоків, формування близько двох третин усіх іноземних туристів за рахунок п’яти країн є негативним явищем і підвищує чутливість туристично-рекреаційного комплексу до впливу політичних, економічних або екологічних чинників.

Потенційно достатніми є можливості активізації в'їздних туристичних потоків з Румунії, Чехії, інших країн СНД, що мають спільні або близькі до закарпатських історичні, культурні, мовні традиції. Перспективним напрямом є розвиток діаспорного туризму з Канади, США, Португалії, Італії, інших країн, де представлені українські емігранти різних хвиль.

Кількість організованих виїзних туристів в Закарпатській області за аналізований період дещо зменшилася (з 13,9 тис. осіб у 2005 році до 10,0 тис. осіб у 2008 році), при цьому різке зменшення кількості туристів спостерігалося у 2006 році (до 5,3 тис. осіб), що було зумовлено вступом окремих держав до Європейського Союзу і запровадженням візового режиму в'їзду для жителів України, введенням інших додаткових умов (в т.ч. фінансових для ліцензованих суб`єктів туристичної діяльності), що обмежують можливості вільного подорожування. Найбільше туристів у 2008 році подорожувало в Словаччину та Угорщину — 41,7%, Югославію — 17%, Туреччину — 13,9%, Хорватію — 11,2%.

З точки зору позитивного впливу на регіон дана група туристів є менш вагомою, оскільки як частина сплачених податків у регіоні залишаються тільки ті кошти, які туристи сплачують турагентам та туроператорам, а вплив на зайнятість обмежується працівниками зазначених фірм.

Слід відзначити, що в аналізі не враховані неорганізовані потоки подорожуючих у сусідні країни, які не обліковуються туроператорами та турагентами.

Таким чином, сальдо міжнародного туризму в Закарпатті є позитивним, з орієнтацією переважно на прикордонні зв’язки, особливо з Угорщиною та Словаччиною.

При аналізі діяльності суб'єктів туристичної діяльності важливим є врахування мети відвідування, що пов`язано із специфікою видатків різних категорій туристів, які у свою чергу є головним фактором мультиплікаційного впливу на економічну та соціальну ситуацію регіону.

Рис. 5. Структура туристів за метою відвідання, 2005 — 2008 рр.

Досліджуючи структуру туристів за метою відвідування, слід відмітити суттєве збільшення частки туристів, які приїжджають в регіон із спортивно-оздоровчою метою — з 5,7% (2005 р.) до 11,1% (2008 р.) при абсолютному збільшенні кількості туристів на 67%, що свідчить про підвищення ступеня використання можливостей спортивного туризму, розвиток активних видів відпочинку — велосипедного, сплавів по річках, пішохідних подорожей, екстремальних видів (подорожі на джипах, квадрациклах, снігоходах).

Абсолютна більшість туристів відвідує Закарпаття з метою дозвілля, відпочинку — 55 — 61% за аналізовані роки, однак слід відмітити зменшення абсолютної кількості осіб на 22%, що зумовлено зменшенням загальної кількості туристів за цей період. Досить високою залишається частка туристів із службовою, діловою, бізнесовою метою — 27,5%, при цьому слід відмітити суттєве збільшення показників з 2006 року, коли питома вага зменшилася до 14% усіх туристів. Дана ситуація пояснюється поступовим розвитком ділових партнерських зв’язків з зарубіжними партнерами, активізацією зовнішньоекономічної діяльності, збільшенням кількості закладів готельного типу, що відповідають сучасним стандартам, розвитком ділового конгресового туризму.

2.3 Санаторно-курортний комплекс Мережа закладів санаторно-курортного комплексу у 2008 році склала 20 санаторіїв, 8 санаторіїв-профілакторіїв, 39 баз відпочинку, 1 дитячий оздоровчо-санаторний заклад, 1 курортну поліклініку. Порівняно з попереднім 2007 роком дещо змінився склад мережі комплексу — почали діяльність 4 санаторії, 1 дитячий оздоровчо-санаторний заклад, 1 курортна поліклініка, а припинили діяльність 5 баз відпочинку. Слід відмітити, що досить висока частка закладів протягом 2008 року не працювала — 27 одиниць з 69 (в т.ч. 3 санаторії, 4 санаторії-профілакторії, 20 баз та інших закладів відпочинку), головним чином через капітальний ремонт закладів та відсутність коштів на експлуатацію.

Найбільш розвинутою є мережа закладів даного профілю у Мукачівському та Свалявському районах (забезпечують 55% ліжкового фонду санаторно-курортних та оздоровчих закладів області), у 2006 році жодного дня не працювали заклади Іршавського та Воловецького районів.

Структура закладів за формою власності наведена на рис. 6

Рис. 6. Структура закладів санаторно-курортного комплексу за формою власності, 2008р.

Аналізуючи кількісні показники діяльності санаторно-курортного комплексу області, слід відмітити постійне стабільне збільшення оздоровлених протягом тривалого часу осіб — за аналізований період збільшення склало 20% (з 58,7 тис. осіб у 2005 році до 70,8 тис. осіб у 2008 році). Найбільша кількість осіб оздоровлюється у санаторіях — 68 — 75% усіх оздоровлених.

Постійно зростає кількість іноземних громадян, що скористалися оздоровницями Закарпаття — 787 осіб у 2008 році (на 16% більше порівняно з 2007 роком). Традиційно користуються оздоровницями області відвідувачі з Російської Федерації, Польщі, Німеччини, Молдови, Ізраїлю.

На відміну від загальнообласної тенденції, у структурі відвідувачів санаторних закладів переважає оздоровлення протягом тривалого часу, а кількість оздоровлених протягом одного-двох днів за чотири роки скоротилася у близько 2,5 разів, при одночасному зменшенні питомої ваги даної групи з 9,9% (2005 р.) до 3,6% (2008 р.). Така ситуація визначається специфікою надання послуг санаторіями, що вимагає відносно тривалого перебування для одержання бажаного оздоровчого ефекту.

Таблиця 4

Динаміка кількості оздоровлених осіб санаторно-курортними та оздоровчими закладами, 2005 — 2008 роки, осіб

Середньооблікова кількість працівників у 2008 році склала — 2897 осіб, в т. ч. 144 лікарі, 548 середній медичний персонал, 2205 — інший персонал. Слід відмітити, що порівняно з попереднім 2007 роком покращилася кваліфікаційна структура працівників — частка осіб з відповідною фаховою освітою збільшилася з 16% до 24%.

2.4 Готельне господарство Готельне господарство є одним з найбільш важливих елементів інфраструктури туристично-рекреаційного комплексу. У 2008 році в області діяло 39 закладів готельного господарства, суб'єктів господарювання — юридичних осіб (в т.ч. 27 готелів, 3 мотелі, 1 готельно-офісний центр, 2 молодіжні туристичні бази та гірські притулки, 2 гуртожитки для приїжджих, 4 — інші заклади).

Найбільша кількість готелів розташована у містах Ужгород і Мукачево та Рахівському, Мукачівському та Міжгірському районах, які є центрами ділової активності в регіоні, мають розвинену мережу промислових підприємств, або забезпечують приваблення масових туристичних потоків.

Таблиця 5

Динаміка окремих показників готельного господарства Закарпаття

Основні показники діяльності готельного господарства області за аналізований період характеризуються позитивною динамікою — кількість обслужених осіб збільшилася на 38,9%, в т. ч. числі іноземців — у два рази (загалом було розміщено в готельних закладах відвідувачів з 90 країн світу). Коефіцієнт використання місткості готелів підвищився з 0,25 до 0,35, загальна площа готелів збільшилася на 9,7%, балансова вартість — на 45,8%. Більшість готелів має структурні підрозділи сфери сервісу — кафе, бари, ресторани, автостоянки, сауни (лазні, басейни), пральні, заклади торгівлі. Однак, комфортність більшості давно збудованих готелів не відповідає сучасним вимогам — у структурі готельних номерів ще все близько 50% займають двомісні номери, близько 20% номерів є тримісними або з більшою кількістю місць, що значно зменшує комфортність та вартість готельних послуг.

2.5 Стан зайнятості у туристично-рекреаційній сфері

Важливим аспектом соціально-економічної ефективності освоєння рекреаційних ресурсів є створення нових робочих місць, особливо, якщо офіційний рівень безробіття складає близько 6 — 8% (при цьому більше половини безробітних складають жінки), а приховане безробіття у окремих районах сягає 60 — 70%.

За дослідженнями Всесвітньої туристичної організації створення одного робочого місця в туристично-рекреаційній галузі сприяє створенню додаткових 5 — 9 робочих місць у суміжних галузях. Саме тому рекреація є важливою для розвитку галузей економіки регіону, оскільки генерує зайнятість, робочі місця створюються у багатьох галузях, як у приймаючих рекреантів регіонах, так і у регіонах, звідки походять рекреанти.

Туристично-рекреаційна галузь, як і інші галузі сфери послуг, характеризуються високою працемісткістю з суттєвим переважанням серед найнятих працівників жінок, питома вага яких за досліджуваний період склала 70 — 75% усіх працівників туристично-рекреаційного комплексу. У період 2005 — 2008 років при вивільненні працівників у готельно-ресторанному господарстві 58,6 — 60,5% осіб склали жінки.

Оцінка зайнятості у рекреаційній галузі має двоякий характер, оскільки багато робочих місць є сезонними або з неповним робочими днем. Оскільки, це явище з точки зору якості робочих місць є негативним, то зайнятість у галузі характеризується великою кількістю працівників з неповним робочим днем, а тому значні кошти повинні спрямовуватися на створення передумов для продовження сезонного періоду та розширення зайнятості до цілорічної. Важливим фактором, що нівелює цей негативний вплив є те, що рекреаційна галузь часто розвивається у тих регіонах, де створення якісно інших робочих місць є малоймовірним (гірські райони).

Найбільш чітко облікованими є категорії працівників, зайняті у готельному та санаторно-курортному комплексі, найняті туроператорами та турагентами. Визначити ж кількість працівників фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, що безпосередньо працюють в туристично-рекреаційній галузі можна за допомогою експертних оцінок.

Безпосередньо в закладах туристично-рекреаційної галузі області зайнято близько 5800 осіб, що складає усього близько 1% економічно активного населення області (в т.ч. близько 4100 — жінки), в т. ч.:

Ш у санаторно-курортному комплексі - 2897 осіб;

Ш у готельному господарстві - близько 1020 осіб;

Ш ліцензованих суб'єктів туристичної діяльності - 587 осіб;

Ш інших суб'єктів туристично-рекреаційного комплексу — близько 1300 осіб.

Таким чином, зважаючи на потенційно багаті природні та антропогенні можливості регіону, трудові ресурси для розвитку галузі використовується незадовільно.

За експертними оцінками, сьогодні у суміжних з туристично-рекреаційною галузях регіону зайнято приблизно 40,5 тис. осіб, в т. ч. близько 30 тис. жінок.

Слід відмітити, що щорічно збільшується кількість новостворених робочих місць туристично-рекреаційного комплексу: у 2005 році - 216, 2006 — 151, 2007 — 287, 2008 році - 2486, що пов’язано з введенням в експлуатацію нових або реконструйованих закладів, меншою мірою — з розширенням пропозиції існуючих суб'єктів.

Незважаючи на високу працемісткість рекреаційно-туристичної галузі, слід відмітити, що якість робочих місць визначається видом закладу — готелі, санаторії, що мають невеликі сезонні коливання у кількості відвідувачів забезпечують цілорічну зайнятість найманих працівників. Зокрема, в Ужгородському районі близько 80% діючих закладів галузі є цілорічними (готелі, санаторії, мотелі тощо) і відповідно постійно зайнятими є 92% зайнятих у галузі працівників, що є позитивним явищем з точки зору формування постійних доходів громадян, стягнення податків до місцевих бюджетів та платежів до державних цільових фондів, зменшення соціальної напруги в регіоні.

Натомість, туристично-рекреаційні заклади сезонного характеру — туристичні бази, бази відпочинку, особливо розташовані у природних зонах відпочинку, створюють можливості тільки для сезонної зайнятості та заробітку, що не дає повної соціальної захищеності їх працівникам.

Якість робочих місць прямо пов’язана з якістю кадрового потенціалу зайнятих у туристично-рекреаційній галузі осіб. Зокрема, найбільш якісними з кваліфікаційної точки зору є кадри санаторно-курортного та готельного господарства — близько 74% працівників галузі у Свалявському районі мають вищу освіту та середню спеціальну освіту професійного характеру, тоді як абсолютна більшість працюючих у галузі Тячівського району (як вже зазначалося 80% закладів району є сезонними) має вищу освіту непрофесійного характеру чи повну середню освіту.

Аналіз якості новостворених в регіоні робочих місць свідчить про зростання цілорічної зайнятості у туристично-рекреаційній галузі, оскільки протягом останніх років 52 — 62% робочих місць створено у санаторних та готельних закладах.

Висновки Проблемні питання розвитку туристично-рекреаційної галузі визначалися шляхом експертних оцінок, анкетування членів робочої групи, представників закладів туристично-рекреаційного комплексу та районних спеціалістів з питань туризму.

Усі негативні фактори впливу на комплексний розвиток туризму та санаторно-курортної галузі пропонується згрупувати на:

— адміністративно-регуляторного характеру;

— економічні;

— соціального характеру;

— природоохоронного характеру;

Оскільки природне середовище є важливим активом рекреаційної галузі, виникає необхідність його охорони. Для збереження природних ресурсів важливо визначити пропускну спроможність рекреаційних об'єктів та виробити відповідну політику розвитку галузі із залученням як органів державної влади та місцевого самоврядування, так і учасників рекреаційного ринку (рекреаційні заклади, споживачі), мешканців рекреаційних територій.

Проблемним питанням соціального характеру є невисока якість новостворених робочих місць у закладах короткотермінового сезонного відпочинку, які є тимчасовими або з неповною зайнятістю і характеризуються чітко вираженою сезонністю.

Одним із пріоритетних завдань у плануванні діяльності туристично-рекреаційної галузі є розвиток саме в'їзного туризму, який крім інших переваг галузі (створення нових робочих місць, розвиток місцевої інфраструктури, формування доходів місцевих бюджетів, реклама регіону), забезпечує додаткове надходження фінансових ресурсів у економіку регіону шляхом здійснення іноземними туристами додаткових видатків, які у подальшому створюють позитивний мультиплікативний ефект на велику кількість суміжних галузей регіону.

Саме тому необхідно розширювати пропозицію туристично-рекреаційних продуктів, в т. ч. з орієнтацією на іноземних туристів з урахуванням мети їх подорожі шляхом побудови /реконструкції туристично-рекреаційних закладів, які відповідають західним стандартам якості, відповідної розбудови супутньої інфраструктури (транспортної, комунікаційної, фінансової, інформаційної), розширення асортименту якісних туристично-рекреаційних послуг, активного просування туристично-рекреаційних можливостей Закарпаття на національному та міжнародному ринках.

Однак, при аналізі показників іноземного (в`їзного) туризму слід мати на увазі, що великий відсоток відвідувачів із сусідніх країн не обліковуються офіційними статистичними даними, оскільки вони самостійно організовують свої подорожі до Закарпаття, відвідують родичів, друзів, приїжджають на короткий термін (один день) і не користуються послугами ліцензованих туроператорів та турагентів.

Результати опитування фахівців з питань туризму та рекреації районних державних адміністрацій свідчить про те, що фактичними споживачами регіональних туристично-рекреаційних послуг переважно є відвідувачі з-поза меж Закарпаття (близько 80 — 85%), що є позитивним з точки зору економічного та соціального впливу на регіональний розвиток, забезпечує додаткове надходження фінансових ресурсів у економіку регіону шляхом видатків відвідувачів на проживання, транспорт, споживання супутніх послуг, придбання товарів та предметів туристичного призначення тощо.

Додаток А

Таблиця 3

Динаміка кількості обслужених осіб туроператорами та турагентами Закарпатської області, 2005 — 2008 роки

Таблиця складена на основі зведеного звіту про діяльність туристичних організацій форма № 1-ТУР за 2005 — 2008 роки Головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв`язків та туризму ЗОДА

Додаток Б

SWOT-аналіз розвитку туристично-рекреаційної галузі регіону.

Одним з методів проведення діагностики стану та розвитку туристично-рекреаційної галузі регіону на регіональному рівні є дослідження внутрішнього та зовнішнього середовища з використанням SWOT-аналізу, який широко використовується у процесі стратегічного планування.