Формування культури праці учнів у процесі трудової підготовки

Вступ Становлення в нашій країні ринкових відносин, яке відбувається в умовах швидкого розвитку науки, техніки та інформаційного простору, вимагає підвищеної уваги до формування у молодого покоління високого рівня культури праці. Як особлива складова загальної культури людини, культура праці відображає увесь накопичений століттями досвід трудової діяльності людства та розкриває трудовий потенціал людських можливостей, здібностей, сил, праці. Людина з високим рівнем культури праці має не тільки великий об'єм знань, вмінь, навичок, широкий науковий світогляд, а й уміє контролювати себе, свої вчинки, дії, бажання, сприймає і цінує цінності культури, відчуває відповідальність перед суспільством за свою діяльність, творчо підходить до вирішення трудових завдань, живе і працює за законами краси, постійно самовдосконалюється.

Питання формування культури праці учнів дуже актуальне в наш час тому, що у сучасному суспільстві існує протиріччя між вимогами виробництва до рівня сформованості культури праці молодого покоління та рівнем підготовленості випускників шкіл.

Розглядаючи дане питання в рамках сучасних економічних умов необхідно підкреслити діалектичний взаємозв'язок процесів оволодіння культурою праці і самореалізації особистості. З одного боку, підвищення рівня культури праці індивіда виступає показником ступеня реалізації його потенційних можливостей, а з іншого боку, реалізація цих можливостей дозволяє добиватися більш високих результатів праці, задоволення від яких стимулює людину до самореалізації, самовдосконалення, творчості.

Інтерес до формування культури праці у школярів в даний проміжок часу ґрунтується на глибокій практичній потребі, оскільки сьогодні культура праці стає невід'ємною складовою успіху у трудовій діяльності кожного працівника, ознакою конкурентоспроможності трудового потенціалу людини на ринку праці.

Одним із шляхів вирішення окресленої проблеми є трудова підготовка школярів.

На сучасному етапі розвитку суспільства науковці розглядають трудову підготовку молоді як комплекс, що поєднує «теоретичну підготовку (оволодіння системою знань про працю); практичну підготовку (оволодіння системою як загальнотрудових умінь і навичок, так і спеціальних); формування культури праці, психологічну підготовку (формування мотивів, потреб, позитивного ставлення до праці)» [5, с. 77].

Гурткова робота, як складова частина навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі, допомагає розв’язувати питання щодо формування культури праці дітей у процесі трудової підготовки.

У даних методичних рекомендаціях розкриті шляхи формування таких елементів культури праці учнів як вміння ставити мету, планувати роботу, дотримуватись послідовності та враховувати її проміжні результати, аналізувати результати праці та оцінювати якість праці на всіх етапах виконання трудового завдання, творче ставлення до праці, дотримуватись правил організації робочого місця і процесу роботи, безпеки праці та санітарно-гігієнічних вимог, протипожежної безпеки під час роботи з природними матеріалами, підтримувати чистоту і порядок на робочому місці, уміння правильно і раціонально добирати матеріали та інструменти, раціонально витрачати час, економно використовувати матеріали, електроенергію, сприймання кольорової гамми і текстури матеріалів, культурне ставлення до людських здобутків, прищеплення раціональності у природокористуванні та господарського відношення до природи, розуміння дитини себе як частини природи, впевненість у своїх силах, уміння працювати в колективі, самостійності на прикладі занять гуртка «Художня обробка природних матеріалів», а також розроблена програма цього гуртка.

1. Гурткова робота як один із шляхів формування культури праці учнів у процесі трудової підготовки Основне завдання освітніх навчальних закладів — підготовка молодого покоління до майбутньої трудової діяльності і життя. З огляду на це трудова підготовка школярів, в силу особливостей своїх функцій, є одним з основних шляхів вирішення окресленої проблеми.

Треба відзначити, що навчально-трудова діяльність дитини безпосередньо впливає, як на процес формування її загальної культури так і на процес формування культури праці учнів, оскільки остання є складовою загальної культури людини та пов’язана з сукупністю сформованих у неї знань, смаків, здібностей, переконань, досвіду, умінням застосовувати їх на практиці.

Формування культури праці учнів в умовах сучасної школи багато у чому залежить від правильного підходу до організації навчально-виховної роботи, в тому числі і позакласної.

Не дивлячись на те, що основна роль у вирішенні навчально-виховних завдань відводиться урочній системі, максимізувати активізацію навчально-пізнавальної діяльності дітей можна лише у її комплексі з позакласною роботою. На сьогодні позакласна робота з трудової підготовки школярів посідає значне місце у освітньому процесі сучасної школи, оскільки вона, як складова частина педагогічного процесу, допомагає у вирішенні таких освітніх задач як виховання творчої, активної індивідуальності дитини, закріплення та поглиблення знань, умінь, навичок отриманих на уроках, розвиток самостійності, нарощення культури праці учнів, формування всебічно розвинутої особистості та ін.

Слід підкреслити, що позакласна діяльність учнів «знаходиться у тісному зв’язку з навчально-пізнавальною і є, як правило, її органічним продовженням» [1, с. 17]. По суті, вона «нерозривно зв’язана з навчально-виховною роботою, яка проводиться на уроках. Але зміст її не обмежений навчальною програмою певного класу, даючи широкий простір для задоволення різноманітних прагнень та інтересів учнів» [4, с. 13].

Різноманітні гуртки (технічні, мистецькі, драматичні, художні тощо), як одна із форм позакласної роботи, сприяють вирішенню окреслених задач та разом з цим дозволяють організовувати вільний час дітей.

Основною перевагою гурткових занять перед уроками в тому, що вони надають можливість вивчати будь-яку тему глибше, з різних сторін. Саме тому тут більш повно розкриваються і реалізуються природні можливості та задатки учнів, активніше формуються нові знання, уміння, переконання, свідомість, культура, поглиблюються загальнонаукові і спеціальні знання, при цьому задовольняються інтереси і запити дітей. Таким чином зазначимо, що даний вид позакласної роботи з дітьми має великі навчально-виховні можливості. Це обумовлено й тим, що працюючи в гуртках діти прикладають максимум зусиль, фантазії, уяви, вільного часу для досягнення своєї мети, адже на цих заняттях «створюються більш сприятливі умови для виявлення ініціативи учнів» [10, с. 237]. Д.Л. Сергієнко і Д.І. Пащенко підкреслюють, що «основне завдання цієї системи позакласної роботи — досягти нерозривності слова і діла, тобто сформувати активну життєву позицію, що забезпечує громадську і трудову активність, творчий підхід до виконання будь-якого виду діяльності» [8, с. 21]. Ось чому керівник гуртка повинен завжди спиратися на активність, творчість, ініціативність, самостійність та самодіяльність дитини у процесі навчання, озброювати її новими знаннями, уміннями, навичками, розвивати природні здібності, виховувати переконання і смаки, розширювати світогляд, формувати культуру праці.

Слід відмітити, що гуртки — це й один із засобів професійного виховання учнів. Зокрема, як свідчать дослідження Е. М. Павлютенкова, наприклад, у програмі роботи технічного гуртка необхідно передбачати:

1. Ознайомлення учнів з досягненнями науки і техніки, виробництвом, розкриття ролі і значення даної професії у даній галузі виробництва.

2. Виховання та розвиток професійних інтересів і схильності враховуючи особистісно-психофізичні якості дітей.

3. Розвиток особистісних інтересів і схильності у процесі виконання творчих завдань. Стимулювання учнів до конструювання, раціоналізації і винахідництва.

4. Виховання культури праці та любові до праці, до людини трудівника [6, с. 121].

Шкільна практика показує, що гурткова форма організації навчально-виховного процесу сприяє підвищенню ефективності, як трудової підготовки учнів у цілому так і процесу формування культури праці школярів зокрема.

Гурткова робота створює сприятливі умови для оволодіння учнями такими елементами культури праці, як уміння планувати роботу, добирати матеріали, інструменти, правильно готувати робоче місце і утримувати його в порядку, раціонально організовувати трудову діяльність, знаходити оптимальні варіанти виконання трудових завдань, визначати технологічну послідовність виготовлення виробів та дотримуватись її, слідкувати за результатами праці на всіх етапах виконання трудового завдання, враховувати проміжні результати трудової діяльності, усувати дефекти, контролювати якість і оцінювати свою працю, працювати в колективі тощо.

Постійне прагнення дитини до пізнання світу та її потяг до діяльності створюють сприятливі умови для формування у неї високого рівня культури праці. Це досить складне, багатогранне та широкофункціональне поняття.

Функціональні можливості культури розкривають широке коло проблем пов’язаних з процесом оволодіння особистістю культурою праці. Даний вид культури охоплює такі функції: інформаційна, пізнавальна, духовна, нормативна, адаптаційна, комунікативна, виховна, творча, економічна, організаційна, гуманістична й світоглядна. Всі вони рівнозначні і відповідають за дію всієї системи культури праці учня у процесі трудової підготовки.

Так, наприклад, при вивченні курсу «Художня обробка природних матеріалів» пізнавальна функція культури праці відображена у процесі трудової активності дитини. Адже, гуртківцям потрібно не тільки називати і розпізнавати види природних, основних та допоміжних матеріалів, інструментів, їм потрібно правильно їх обирати у процесі роботи, навчатися технологіям виготовлення виробів тощо. Для цього дітям необхідно використовувати інструкційні картки, підручники, фотоматеріали. Важливо, щоб під час виконання трудових завдань у них формувалися вміння знаходити потрібну інформацію, тобто реалізовувалась й інформаційна функція культури праці.

Нагадаємо, що культура праці учня це особлива складова культурного розвитку людини, що пов’язана з сукупністю сформованих культуровідповідних якостей особистості та базується на свідомому засвоєнні, збереженні, примноженні школярем спеціальних знань, умінь, навичок, здібностей, досвіду, які обумовлюють дієвість його поглядів і переконань.

Основною характеристикою культури праці є і її структура, що складається з певних елементів. Різні науковці виділяють різну їх кількість. Серед них, наприклад, можна назвати такі як точні знання, раціональна організація робочого місця, сприятливі виробничі умови, раціональні прийоми праці, гігієнічні умови, технічна естетика, планування, якість виробів, наукова організація праці, робота в колективі, творче відношення до праці, норми трудової моральності та ін.

У структурі культури праці школяра можна виділити дев’ять компонентів: мотиваційний, морально-ціннісний, естетичний, екологічний, економічний, техніко-технологічний, організаційно-діяльнісний, світогляд-ний та контрольно-оцінний. У своїй єдності вони розкривають основні шляхи формування культури праці учнів у процесі трудової підготовки, а також характеризують механізми впливу на розвиток дитини даного виду культури.

Слід підкреслити, що формування культури праці школярів — це системоутворюючий процес, на його основі формуються точні і глибокі знання, уміння і навички.

Одним із головних елементів культури праці є знання. Без них не можуть виникнути ні вміння, ні навички. Педагоги повинні дбати про засвоєння гуртківцями не лише загальних знань, а й політехнічних, спеціальних, технічних, правил техніки безпеки, санітарно-гігієнічних вимог, відомостей про сучасне виробництво, про вплив трудової діяльності людини на оточуюче середовище, інформації про нові технології, інновації тощо.

Ще одним із важливих структурних компонентів культури праці є вміння дитини. Наприклад, уміння організовувати робоче місце і утримувати його в порядку, визначати необхідну кількість матеріалу, підбирати потрібні інструменти і пристосування, контролювати процес праці, працювати в колективі, аналізувати результати праці і робити висновки, ефективно працювати, дотримуватись розпорядку навчальної праці, швидко і самостійно приймати творчі рішення та ін.

У гуртківців під час трудової діяльності формуються певні навички, що складають основу практичної сторони культури праці учнів і виникають на основі системи знань, умінь та за допомогою процесів спонукання.

Під час роботи над виробом із природних матеріалів дитина засвоює певні трудові прийоми, навчається економно витрачати час, ретельно доглядати за знаряддями праці, економно та раціонально використовувати матеріали, енергію, воду, творчо підходити до справи, генерувати нові ідеї, з повагою відноситись до своєї і праці інших людей тощо.

Практика підтверджує, що функціональні зв’язки системи культури праці учня на етапі формування знань, умінь і навичок стають підґрунтям для формування готовності до майбутньої трудової діяльності (готовність до свідомого вибору професії, психологічна і фізична підготовка до трудової діяльності, становлення наукового світогляду, самовизначення, визначення свого подальшого життєвого шляху, ознайомлення з сучасними вимогами виробництва тощо), а також ініціюють появу інших складових культури праці - трудової мобільності і трудової компетентності.

Таким чином, усі елементи культури праці учня утворюють своєрідну систему, результатом функціонування якої стає нарощування людського капіталу. Адже, людський капітал це сукупність усіх продуктивних рис працівника, сформованих або розвинутих в результаті інвестицій, а також накопичений запас продуктивних здібностей (здоров'я, знання, навички, мотивація тощо).

Сьогодні, особливої актуальності набуває підготовка майбутньої генерації трудівників, людей з високим рівнем сформованості культури праці, яким притаманна єдність культури і діяльності, а це, на нашу думку, є вищім рівнем результативності трудової підготовки учнів. Виховати таку генерацію молодих працівників можна лише за умов систематичної, послідовної та наполегливої роботи у цьому напрямку.

2. Формування елементів культури праці на прикладі занять гуртка «Художня обробка природних матеріалів»

Формування культури праці у процесі трудової підготовки дуже складне явище, що характеризує взаємовплив, діалог, взаємодію всіх її структурних одиниць, адже тільки за умов їх єдності та систематичної, послідовної та наполегливої роботи в цьому напрямку можливий позитивний результат.

Навчально-виховна робота здійснювана як на уроках трудового навчання так і під час гурткових занять, спрямована на розширення кола знань, умінь і навичок учнів, їх закріплення, поглиблення і застосування на практиці, виховання у дітей моральних, етичних, естетичних, трудових поглядів і переконань, прищеплення ініціативності, творчості та самостійності, формування культури праці тощо.

Досвід показує, що одним із ефективних шляхів формування культури праці учнів є гурткова робота.

Так, зокрема, гурток «Художня обробка природних матеріалів» сприяє формуванню у дітей таких елементів культури праці, як інтерес і прагнення дітей до праці, бажання трудитися, вміння ставити мету роботи, дотримання послідовності в роботі та врахування її проміжних результатів, аналізувати результати праці та оцінювати якість праці на всіх етапах виконання трудового завдання, творче ставлення до праці, дотримання правил організації робочого місця і роботи, безпеки праці та санітарних та гігієнічних вимог, протипожежної безпеки під час роботи з природними матеріалами, підтримування чистоти і порядку на робочому місці, уміння правильно і раціонально добирати матеріали та інструменти, раціонально витрачати час, економно використовувати матеріали, електроенергію, раціональність у природокористуванні та господарського відношення до природи, розуміння дитини себе як частини природи, сприймання кольорової гамми і текстури матеріалів, культурне ставлення до людських здобутків, впевненість у своїх силах, уміння працювати в колективі, самостійності та ін.

До того ж від рівня розвитку даних елементів залежить процес формування точних знань, умінь і навичок, адже ці елементи культури праці сприяють розумінню гуртківцями навчального матеріалу, спонукають дітей до самостійного пошуку необхідної інформації, допомагають якісно засвоїти технологічні операції і прийоми виконання певних робіт, необхідних для досягнення поставленої мети. Даний комплекс елементів культури праці учня сприяє вихованню таких рис характеру, як впевненість, допитливість, самодіяльність, а також допомагає розвитку навичок самоконтролю.

Під час вивчення курсу «Художня обробка природних матеріалів» учні повинні оволодівати такими елементами культури праці як самостійно планувати свою роботу, раціонально та бережливо збирати природний матеріал, правильно добирати основні та допоміжні матеріали і інструменти, якісно виготовляти художні вироби тощо, разом з цим у них також виникає інтерес, відчуття потреби в щоденній праці, розвиваються навички роботи в колективі тощо.

Необхідно відмітити і той фактор, що в умовах швидкого темпу науково-технічного прогресу сьогодні у дітей втрачається зв’язок з навколишнім світом, з природним середовищем. Тому дуже важливо, що під час занять у даному гуртку учнів навчаються бережливо ставитися до природи, у них формується культура діяльності зокрема, її екологічна спрямованість, розвивається практичність і дисциплінованість. Адже на цих заняттях вони вчаться обробляти не один, а різні види природних матеріалів, таких як-от: солома, яєчна шкаралупа, мушлі, камінці, пір'я, луска та кістки риб і т.д.

Разом з тим, створення даного гуртка переслідує і мету психологічної підтримки та розвитку учнів, які мають ознаки обдарованості, можливості формування іміджу творчої особистості, яка спроможна знайти своє захоплення та розвинути свої здібності.

Окрім того, саме групова форма занять в гуртку сприяє навчанню дитини спільному плануванню, оволодінню та осмисленню отриманої інформації, аналізу зразків завдань та умов їх виконання, взаємному контролю і корекції, створює умови вільного спілкування у групі для досягнення колективної мети у процесі виконання навчально-трудового завдання та оцінки результатів.

Слід відзначити, що жодне з гурткових занять не може охопити весь спектр елементів культури праці одночасно. Дану проблему треба вирішувати поетапно й цілеспрямовано, починати потрібно з найпростіших елементів культури праці, поступово ускладнюючи їх. У таблиці 1 наведені поради щодо того, як саме необхідно проводити роботу з формування в учнів елементів культури праці на заняттях цього гуртка.

Таблиця 1 Формування елементів культури праці на заняттях гуртка «Художня обробка природних матеріалів»

При такому підході керівник гуртка конкретно усвідомлює, які саме елементи культури праці доцільно формувати при вивченні певної теми. Це допоможе йому сконцентрувати свою увагу, глибше зрозуміти проблему, зменшити витрати часу на пошук потрібної інформації тощо.

Організовані таким чином заняття гуртка «Художня обробка природних матеріалів» надають значні потенційні можливості для формування культури праці учня, розвитку інтересу дітей до творчої праці, активізації їх навчально-пізнавальної діяльності.

Як висновок, можна зазначити, що, по суті, цілісний процес розвитку особистості і процес формування культури праці нерозривно пов`язані між собою, а культура праці є змістовним компонентом загальної культури людини. Культура праці учня це особистісне інтегроване утворення, через призму якого проходить процес розвитку, становлення та самовизначення особистості.

Програма гуртка «Художня обробка природних матеріалів»

Пояснювальна записка На сучасному етапі в системі шкільної освіти відбуваються докорінні перетворення в усіх її галузях. Щоб задовольнити потреби ринку сьогодні учню вже замало знань тільки шкільної програми, а тому він шукає таку освіту, яка сприяє розвитку його задатків, здібностей, таланту, творчості, культури праці та задовольняє його потреби і бажання. Трудова підготовка дітей в школі є однією з тих ланок освіти, що відповідає вимогам державного стандарту і інтересам дітей.

Запропонована програма гуртка «Художня обробка природних матеріалів» допоможе дитині реалізувати свої творчі задуми, оволодіти спеціальними знаннями і вміннями. Програма розрахована на 3 навчальні роки з 5 по 7 клас, по 68 годин на кожний навчальний рік (загальна кількість — 204 години).

Гурток «Художня обробка природних матеріалів» має на меті: навчити виготовляти художні вироби з природних матеріалів, виховувати інтерес, відчуття потреби в щоденній праці, розвивати навички роботи в колективі, формувати культуру праці учнів.

Для реалізації поставленої мети необхідно розв’язати наступні завдання: оволодіння учнями знаннями з курсу, ознайомлення школярів з професіями пов’язаних з вивчаємими техніками художньої обробки природних матеріалів (флорист, художник-дизайнер та ін.), з організацією і технологією виготовлення виробів із природного матеріалу, формування культури праці, навчання дотримуватися естетики у праці, працювати самостійно і в колективі, творчо використовувати свої знання і вміння на практиці, розвиток творчості, кмітливості, виховання в учнів інтересу, потягу до праці, відповідальності за результати своєї праці, сприяння екологізація світогляду.

Адже на цих заняттях діти навчаться обробляти такі види природних матеріалів: солома, гербарій, пір'я, кора, насіння, ягоди, плоди, шишки, яєчна шкаралупа, пісок, мушлі, камінці, луска та кістки риб та ін.

Програма складається із вступного заняття і трьох розділів: «Підготовка природних матеріалів до роботи», «Аплікація із природних матеріалів», «Вироби із природних матеріалів».

На першому році навчання учні навчаються збирати, готувати до роботи, зберігати та виконувати із природних матеріалів різні види аплікацій. На другому та третьому роках — закріплюються та розширюються знання, уміння і навички за розділом «Підготовка природних матеріалів до роботи». Діти, що навчаються другий рік вчаться оформляти вироби аплікацією із природних матеріалів, створювати та виготовляти художні образи лісової скульптури, виконувати композиції із рослинного матеріалу, а на третьому році навчання — виготовляти іграшки та плетені вироби із природних матеріалів.

На кожному вступному занятті необхідно ознайомлювати учнів з загальними правилами безпеки праці, санітарно-гігієнічними вимогами, пожежної та електробезпеки, організацією робочого місця, основами наукової організації праці, а на наступних заняттях — пояснювати і демонструвати безпечні прийоми виконання технологічних операцій, та привчати їх дотримуватись в ході роботи.

Програма передбачає виготовлення школярами різних видів виробів як за складністю виконання так і за розмірами, формами, використанням різних матеріалів, інструментів, приладдя тощо. Тому на початку кожного розділу подані вимоги щодо знань і вмінь учнів, а в кінці надається орієнтовний перелік виробів для виготовлення. Оволодіння курсом здійснюється на основі загальноосвітньої підготовки, поєднання теорії і практики навчання з урахуванням умінь і навичок набутих учнями під час уроків трудового навчання. Комплекс уроків праці і гурткових занять безпосередньо впливає як на процес формування культури праці учнів так і на процес формування загальної культури дитини. Адже культура праці це складова загальної культури людини, що пов’язана з сукупністю сформованих у неї знань, смаків, здібностей, переконань, досвіду тощо та їх практичним застосуванням в трудовій діяльності індивідом.

На вивчення теоретичних питань відводиться 20−25% часу, а решта — на виконання практичних робіт. Кожен вчитель може змінювати кількість годин в залежності від місцевості, матеріально-технічної бази, інтересів дітей, підготовки вчителя. Можливо скорочення чи збільшення годин з окремих тем, доповнення теоретичними відомостями чи практичними роботами, розширення спектра використовуємих природних матеріалів тощо. Послідовність викладання тем необхідно зберігати.

Таблиця 2 Загальний тематичний план гуртка «Художня обробка природних матеріалів»

Таблиця 2 Орієнтовний тематичний план гуртка «Художня обробка природних матеріалів»

Програма Перший рік навчання

Учні повинні знати: види природних матеріалів, що використовуються для виготовлення аплікацій. Правила і способи їх збирання, підготовки до роботи, зберігання. Вимоги до якості готового робочого матеріалу. Правила вибору об'єкта виготовлення з урахуванням його призначення, місця в інтер'єрі, композиції та кольорової гами. Інструменти, приладдя, обладнання, що потрібні для виконання аплікації. Технології виготовлення аплікації з різних видів природних матеріалів. Правила безпеки праці, організації робочого місця, санітарії та гігієни, пожежної та електробезпеки під час виготовлення аплікацій. Способи раціонального природокористування, економії матеріалів, інструменту, електроенергії, води.

Учні повинні вміти: обирати тему, композицію, кольорові сполучення, техніку відповідно до призначення аплікації. Готувати та підбирати для роботи основні і допоміжні матеріали, інструмент, приладдя, обладнання. Виготовляти аплікацію згідно технології. Дотримуватись під час практичних робіт безпеки праці, організації робочого місця, санітарії та гігієни, пожежної та електробезпеки, способів раціонального природокористування і економії матеріалів, інструменту, електроенергії, води.

Вступне заняття.

Аплікація як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Використання аплікації в минулому і сучасному. Ознайомлення з професіями пов’язаними з обробкою природних матеріалів. Завдання і зміст робіт першого року навчання, його значимість для подальшого оволодіння курсом. Ознайомлення школярів з вимогами до їх знань, вмінь та навичок. Застосування аплікацій в інтер'єрі житла. Демонстрація виробів, що містять аплікацію в інтер'єрі майстерні. Морально-естетичний і емоційний вплив предметів декоративно-ужиткового мистецтва на людину. Основні відомості про матеріали, інструменти, обладнання, що використовуються у роботі. Поняття культури праці учнів. Ознайомлення з внутрішнім розпорядком, правилами поведінки та технікою безпеки праці, правилами роботи в колективі, санітарно-гігієнічними вимогами, протипожежними заходами і електробезпекою, плануванням роботи, естетикою праці, економічним використанням матеріалів, електроенергії, води, раціональним природокористуванням, поняттям якості та оцінки виробів. Правилами та вимогами до організації робочого місця і процесу роботи. Ознайомлення учнів з майстернею, інструментом, пристосуваннями, приладдям та матеріалами. Розпізнавання ними природного матеріалу, що був використаний при виготовленні виробів. Викладання своїх ідей щодо оформлення майстерні, школи, класної кімнати тощо. Вибір найкращих пропозицій для подальшого втілення їх у життя (груповий проект).

Формування в учнів елементів культури праці: інтересу, прагнення і схильності дітей до праці, зацікавленості справою, відчуття потягу і потреби в реалізації творчих задумів, бажання трудитися тощо.

Розділ І. Підготовка природних матеріалів до роботи Тема 1.1 Збирання природних матеріалів Теоретичне навчання. Види природних матеріалів, що використовуються для аплікації. Інструменти, що потрібні для їх збирання та правила техніки безпеки при роботі з ними. Пояснення і демонстрація безпечних прийомів заготівлі, природних матеріалів.

Практична робота. Збирання природних матеріалів. Робота із розпізнання різних злакових (рису, ячменя, вівсу, пшениці), дикорослинних трав тощо.

Формування в учнів елементів культури праці: раціональності у природокористуванні та господарського відношення до природи, осудження варварського відношення до природних багатств, розуміння дитини себе як частини природи.

Тема 1.2 Способи і прийоми обробки природних матеріалів Тема 1.2.1 Первинна обробка природних матеріалів Теоретичне навчання. Характеристика природних матеріалів за їх будовою, властивостями, способами обробки, їх використанням. Сортування, очищення, виокремлення робочих частин. Організація робочого місця, безпека праці, наукова організація праці, санітарно-гігієнічні вимоги до первинної обробки природних матеріалів.

Практична робота. Сортування, очищення, виокремлення робочих частин природного матеріалу. Виготовлення солом’яних трубочок.

Формування в учнів елементів культури праці: дотримання правил організації робочого місця і роботи, безпеки праці та санітарних і гігієнічних вимог, протипожежної безпеки під час первинної обробки природних матеріалів.

Тема 1.2.2 Придання потрібного кольору робочому матеріалу Теоретичне навчання. Врахування декоративних властивостей різних злакових і дикорослинних трав: їх природного кольору, відтінків, блиску, фактури. Види барвників та інструменти, що використовують для фарбування природних матеріалів. Пояснення та показ безпечних прийомів тонування і фарбування. Організація роботи, безпека праці, санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання робіт.

Практична робота. Підбір барвників та фарбування природних матеріалів. Тонування солом’яних трубочок.

Формування в учнів елементів культури праці: сприймання кольорової гами і текстури природних матеріалів.

Тема 1.2.3 Кінцева обробка природних матеріалів та його зберігання

Теоретичне навчання. Технологія виготовлення солом’яних стрічок гарячим та холодним способами. Кінцевий етап підготовки природних матеріалів. Організація зберігання робочого матеріалу. Правила організації робочого місця, безпеки праці, санітарно-гігієнічні вимоги до даних видів робіт. Вимоги до якості готового робочого матеріалу.

Практична робота. Виготовлення солом’яних стрічок. Кінцева підготовка природних матеріалів до роботи та їх зберігання. Контроль за підготовкою до роботи природних матеріалів, аналіз результатів та оцінка якості робочого матеріалу.

Формування в учнів елементів культури праці: дотримання послідовності в роботі та врахування її проміжних результатів, контроль за якістю своєї праці і її оцінка.

Об'єкти роботи: збирання та підготовка до роботи квітів, листя, трав, кори дерев, насіння, ягід, плодів, соломки, шишок, яєчної шкаралупи, мушель, камінців, пір'я, луски та кісток риб тощо.

Розділ ІІ. Аплікація з природних матеріалів Тема 2.1 Виготовлення аплікацій із природних матеріалів Тема 2.1.1 Технологія виготовлення аплікацій із природних матеріалів

Теоретичне навчання. Закони композиції та засоби її вираження. Види орнаментів (геометричний, рослинний, зооморфний, рослинно-геометризований). Значення малюнка в аплікації. Поняття про кольорознавство в аплікації: кольоровий тон, сполучення кольорів. Фон, обладнання, інструменти, клеї. Загальні правила виконання аплікації: вибір сюжету, форм і розмірів виробу, вибір техніки виконання аплікації, підготовка фона і основи, додержання технологій при виготовленні та остаточне оформлення виробу. Технологія виконання аплікацій з: тополиного пуху, ягід, плодів, насіння, шишок, засушених квітів, листя, кори, камінців, мушель, піску, луски і кісток риби, яєчної шкаралупи тощо, (окрім соломки). Вимоги до якості аплікацій. Правила організації робочого місця, безпеки праці, санітарно-гігієнічних вимог, пожежної та електробезпеки під час виконання аплікацій із природних матеріалів. Види браку і способи їх усунення. Оформлення готових виробів.

Практична робота. Робота із зразками аплікацій щодо визначення орнаментів. Підбір фону, основних і допоміжних матеріалів, виконання робочого малюнка і перенесення його на фон. За інструкційною карткою виконання аплікації із різних природних матеріалів. Вправляння у виконанні аплікацій за різними техніками. Добір об'єкту для індивідуальної і колективної роботи. Виконання аплікацій.

Формування в учнів елементів культури праці: залучення школярів до активної участі у виборі об'єкта, формування вмінь прислухатися до думки інших і поважити її, почуття обов’язку за результати своєї праці.

Тема 2.1.2 Технологія виготовлення аплікації із соломки Теоретичне навчання. Види композицій та їх характеристик. Композиційна побудова орнаментів. Поняття про колоьорознавство в аплікації: насиченість і інтенсивність кольору. Кольори та їх сполучення. Фон, обладнання, інструменти, клеї, лаки для аплікації соломкою. Основні правила виконання аплікації із соломки. Закони просторового зображення предметів. Технологія виготовлення аплікацій із соломки: площинним, тонально-площиним, об'ємновипуклим методами та методами крошки, накладки, мозаїки, графіки, плетіння, розщеплення соломи. Дефекти та їх усунення в роботі. Оформлення готових виробів. Вимоги до якості кінцевих робіт. Правила організації робочого місця, безпеки праці, санітарно-гігієнічних вимог, пожежної та електробезпеки під час виконання аплікацій із соломки.

Практична робота: Виконання вправ різними методами аплікацій із соломки. Складання ескізів композицій. Вибір за ними об'єктів для індивідуальної і колективної роботи.

Формування в учнів елементів культури праці: вибір мети, підбір матеріалів, інструментів, пошук оптимальних варіантів виконання навчального трудового завдання.

Тема 2.1.3 Технологія виконання комбінованих аплікацій Теоретичне навчання. Сучасне вирішення художнього оздоблення кімнати за допомогою предметів, що містять аплікацію із природних матеріалів та їх індивідуальність. Гармонія і дисгармонія кольорів. Матеріали, інструменти, обладнання необхідні для роботи. Технологія виконання комбінованих аплікацій. Правила техніки безпеки, санітарно-гігієнічні вимоги, пожежна та електробезпека під час їх виконання аплікацій. Оформлення готових виробів. Пояснення та демонстрація безпечних прийомів робіт.

Практична робота. Розробка композицій для індивідуальної і колективної роботи. Виконання індивідуального і колективного проектів різними методами аплікацій, використовуючи розмаїття природних матеріалів.

Формування в учнів елементів культури праці: раціонально витрачати час, економно використовувати основні та допоміжні матеріали, електроенергію, по-господарськи ставитись до інструменту, обладнання тощо.

Об'єкти роботи: мініатюри, закладки, листівки, невеликі панно чи картинки, колажі тощо.

Другий рік навчання.

Учні повинні знати: закони інтер'єру, композиції та засоби їх вираження, сполучення кольорів при оформлення помешкань композиціями із рослинного матеріалу і лісовою скульптурою. Види природних матеріалів та правила їх заготівлі, підготовки і зберігання, що використовуються для оздоблення виробів аплікацією із природних матеріалів, виготовлення лісової скульптури та композицій із рослинного матеріалу. Інструменти, обладнання та пристосування потрібні для даних видів робіт. Правила організації робочого місця, санітарні та гігієнічні вимоги до учнів, пожежної та електробезпеки, безпеки праці на усіх етапах роботи.

Учні повинні вміти: добирати матеріали, інструменти, композиції, кольори. Розробляти композицію. Виготовляти вироби дотримуючись правил організації робочого місця, санітарних та гігієнічних вимог, пожежної та електробезпеки, безпеки праці на усіх етапах роботи. Додержуватись економного використання основних та допоміжних матеріалів, інструменту, електроенергії та ін.

Вступне заняття Вироби із природних матеріалів як об'єкти технологічної діяльності. Короткі історичні відомості про їх виникнення і розвиток як різновидів декоративно-ужиткового мистецтва. Роль різнотрав'я у звичаях, побуті, обрядах українського народу. Завдання і цілі гуртка на рік. Аналіз інтер'єру приміщення та визначення місця для виробу, який виготовляється. Створення стильової єдності в інтер'єрі. Основні відомості про матеріали, інструменти, обладнання, що використовуються у роботі. Демонстрація виробів, що виконані дітьми старших груп за даним розділом програми. Сфери використання виготовляємих виробів. Культура праці учнів під час оформлення виробів аплікацією, виготовлення лісової скульптури та композицій із природних матеріалів. Правила поведінки та безпеки праці, санітарно-гігієнічні вимоги, протипожежні заходи і електробезпека, естетика праці, економічне використання матеріалів, електроенергії, води, раціональне природокористування, поняття якості та оцінки виробів, правила та вимоги до організації робочого місця і процесу роботи, наукова організація праці в роботі з природними матеріалами.

Формування в учнів елементів культури праці: привчати дітей отримувати задоволення від своєї праці та кінцевого результату, почуття впевненості у своїх силах, здібностях, культурне ставлення до праці інших людей, до людських здобутків.

Розділ І. Підготовка природних матеріалів до роботи Тема 1.1 Збирання природних матеріалів Теоретичне навчання. Види природних матеріалів потрібних для виготовлення виробів, що містять аплікацію, композиції із рослинного матеріалу, лісової скульптури. Інструменти та приладдя, що використовуються для заготівлі природних матеріалів, правила техніки безпеки при роботі з ними. Пояснення і демонстрація безпечних прийомів заготівлі природних матеріалів

Практична робота. Збирання природних матеріалів.

Формування в учнів елементів культури праці: ініціативи в ході збирання природних матеріалів, відповідальності за природу, розуміння взаємозв'язку і взаємовпливу сил природи і діяльності людства.

Тема 1.2 Способи і прийоми обробки природних матеріалів Тема 1.2.1 Первинна обробка природних матеріалів Теоретичне навчання. Форма і фізико-механічні властивості природних матеріалів. Пояснення і демонстрація прийомів сортування, очищення, виокремлення робочих частин. Організація робочого місця, безпека праці, санітарно-гігієнічні вимоги при виконанні робіт пов’язаних з первинною обробкою природного матеріалу.

Практична робота. Вправляння у сортуванні, очищенні, виокремленні робочих частин природних матеріалів.

Формування в учнів елементів культури праці: старанності, взаємовиручки, культури поведінки, відповідальності, дисциплінованості.

Тема 1.2.2 Придання потрібного кольору робочому матеріалу Теоретичне навчання. Способи фарбування природних матеріалів. Врахування декоративних властивостей різних видів рослинного матеріалу: їх природного кольору, відтінків, блиску, фактури. Види інструментів, що використовують для фарбування природних матеріалів. Організація роботи, безпека праці, санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання робіт. Пояснення та показ прийомів фарбування природних матеріалів.

Практична робота. Підбір барвників, їх підготовка та фарбування природних матеріалів.

Формування в учнів елементів культури праці: навчати учнів аналізувати результати та оцінювати якість праці на всіх етапах виконання трудового завдання.

Тема 1.2.3 Кінцева обробка природних матеріалів та його зберігання

Теоретичне навчання. Кінцевий етап підготовки природних матеріалів. Технологія лакування деталей лісової фігури. Організація зберігання робочого матеріалу. Організація робочого місця, правила безпеки праці, санітарно-гігієнічні вимоги до робіт. Вимоги до якості готового робочого матеріалу. Способи усунення дефектів.

Практична робота. Кінцева підготовка природних матеріалів до роботи та їх зберігання. Оцінка якості робочого матеріалу.

Формування в учнів елементів культури праці: дотримання правил і вимог до зберігання природних матеріалів, правил безпеки праці при роботі з інструментом, обладнанням, приладдям.

Об'єкти роботи: збирання та підготовка до роботи природних матеріалів для аплікації та композицій: насіння, соломи, квітів, листя, коряк, гілок, коріння тощо.

Розділ ІІ. Аплікація з природних матеріалів Тема 2.1 Оформлення виробів аплікацією із природних матеріалів Тема 2.1.1 Технологія оформлення аплікацією із природних матеріалів готових виробів Теоретичне навчання. Короткі відомості про сфери застосування аплікації у процесі виготовлення різноманітних виробів, їх призначення і догляд за ними. Демонстрація виробів, що були зроблені школярами старших груп гуртка. Вимоги до ескізів аплікацій призначені для оформлення виробів. Технологія оформлення виробів аплікацією. Вимоги до якості та шляхи усунення дефектів. Ознайомлення з інструментом, приладдям, допоміжними матеріалами та правилами техніки безпеки при роботі з ними. Пояснення і показ безпечних прийомів робіт.

Практична робота. Охарактеризувати вироби за техніками аплікації, за використанням природних матеріалів тощо. Розробка ескізів для аплікацій. Вибір об'єктів праці для індивідуального і колективного виконання. Робота за інструкційною карткою чи схемою розробленою за допомогою вчителя, якщо ж груповий проект то технологічна послідовність виконання аплікації розробляється колективом враховуючи підказки вчителя.

Формування в учнів елементів культури праці: навчати школярів самостійно добирати необхідну техніку виконання аплікації та природні матеріали, що підходять для оформлення даного виробу, а також інструменти, приладдя, обладнання потрібні для роботи, економно витрачати час, працювати точно і ритмічно.

Тема 2.1.2 Покриття лаками поверхні виробу оздобленої аплікацією Теоретичне навчання. Види лаків та способи їх нанесення на виріб оздоблений аплікацією із природних матеріалів. Вимоги до якості готового виробу та догляд за ним. Демонстрація та показ прийомів лакування. Правила безпечної роботи з лаками.

Практична робота. Покриття лаками поверхні виробу оздобленої аплікацією.

Формування в учнів елементів культури праці: дотримання правил безпечної роботи з лаками.

Об'єкти роботи: обкладинки книжок, альбомів, декоративне оформлення скриньки, журнального столика, годинників, дитячих стільців, іграшок, нардів, шахів, кухонного начиння тощо.

Розділ ІІІ. Виготовлення виробів із природних матеріалів Тема 3.1 Лісова скульптура Теоретичне навчання. Поняття «лісова скульптура». Використання лісової скульптури в інтер'єрі шкільних помешкань. Способи її обробки, зберігання та прийоми закріплення. Створення художнього образу в лісовій скульптурі. Посилення її виразності. Технологія виготовлення лісової скульптури. Вимоги до якості та догляд за готовим виробом. Усунення дефектів і недоліків у роботі. Ознайомлення з інструментом, правилами техніки безпеки при створенні лісової скульптури.

Практична робота. Виконання ескізу художнього образу та виготовлення за ним лісової скульптури.

Формування в учнів елементів культури праці: творче ставлення до праці, відчувати гордість за результати своєї діяльності.

Тема 3.2 Виготовлення композицій із рослинного матеріалу Теоретичне навчання. Флористика як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Види рослинного матеріалу, що використовуються для складання композицій, їх будова, властивості, застосування. Демонстрація композицій виготовлених вчителем. Сфери використання даних виробів. Види композицій із рослинного матеріалу і їх характеристика. Аранжування кольорів. Технологія виготовлення композицій із рослинного матеріалу. Особливості виконання композицій із живих і засушених рослин. Види допоміжних матеріалів для закріплення. Способи закріплення рослинного матеріалу. Інструменти, приладдя та вимоги техніки безпеки при їх використанні. Вимоги до якості готових виробів та догляд за ними. Пояснення і демонстрація безпечних прийомів роботи.

Практична робота. Характеристика зразків композицій щодо виду композиції, використання природного матеріалу, аранжування кольорів тощо. Розробка композицій із живих та засушених рослин. Добір матеріалів, інструменту, приладдя. Складання технологічної послідовності виготовлення композицій. Виготовлення композицій із живих та засушених рослин. Використання підставки у техніці «лісова скульптура», як основи для композицій із засушених рослин.

Формування в учнів елементів культури праці: навчати учнів підтримувати чистоту та порядок в майстерні і на робочому місці у процесі роботи.

Об'єкти роботи: статуетки звірів, художні і фантастичні образи, декоративні підставки для кімнатних квітів, підставки для композицій із рослинного матеріалу, квіткові композиції, ікебани, композиції із засушених рослин (настінні, напольні) тощо.

Третій рік навчання Учні повинні знати: основні відомості про матеріали, інструменти, обладнання, що потрібні для виготовленні плетених виробів та іграшок із природних матеріалів. Способи їх збирання та підготовки до роботи. Технологію виготовлення даних видів виробів. Знати як обрати виріб враховуючи його призначення, композиційне вирішення, інтер'єр помешкання. Вимоги до якості готових виробів. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила організації робочого місця і роботи, безпеки праці. Бережливе та раціональне використання природного матеріалу, часу.

Учні повинні вміти: добирати основні та допоміжні матеріали, інструмент, обладнання. Збирати та готувати робочий матеріал. Розраховувати вартість виготовляємого виробу та порівнювати його з ринковими цінами. Складати технологічну послідовність виготовлення виробу та дотримуватись її у ході роботи. Додержуватись правил організації робочого місця, вимог санітарії та гігієни, безпеки роботи під час виготовлення іграшок та плетених виробів

Вступне заняття Залежність змісту і розміщення предметів декоративно-ужиткового мистецтва від архітектурно-планувальних особливостей навчальних приміщень. Розрахунок вартості виготовлених виробів та порівняння з витратами на їх придбання. Встановлення ціни виробу. Культура праці учня під час виготовлення іграшок і плетених виробів із природних матеріалів. Нагадати школярам про розпорядок і режим навчальної праці занять, загальні правила техніки безпеки, організації робочого місця, санітарно-гігієнічні вимоги, заходи протипожежні і з електробезпеки. Основні відомості про матеріали, інструменти, обладнання, що будуть використовуються у роботі. Демонстрація виробів, що виконані дітьми старших груп.

Формування в учнів елементів культури праці: залучати школярів до самостійності у процесі роботи і прийняття рішень, навчати їх отримувати задоволення при досягненні кінцевої мети, бути впевненим у своїх можливостях, з повагою ставитись до праці, до досвіду попередніх поколінь, до культури свого народу.

Розділ І. Підготовка природних матеріалів до роботи Тема 1.1 Збирання природних матеріалів Теоретичне навчання. Види природних матеріалів, що використовуються для виготовлення іграшок та плетених виробів. Пояснення і демонстрація безпечних прийомів заготівлі.

Практична робота. Збирання природних матеріалів.

Формування в учнів елементів культури праці: ініціативності у процесі збирання природних матеріалів, раціонального та економного використання природних матеріалів, розуміння взаємостосунків діяльності людини і довкілля.

Тема 1.2 Способи і прийоми обробки природних матеріалів Тема 1.2.1 Первинна обробка природних матеріалів Теоретичне навчання. Способи і прийоми обробки природних матеріалів. Підготовка природних матеріалів до первинної обробки. Інструменти, обладнання та правила безпечної роботи з ними. Організація робочого місця.

Практична робота. Сортування, чищення, виокремлення робочих частин природних матеріалів. Підготовка до роботи соломки для плетіння (чищення стебла соломки, видалення міжвузля). Перевірка якості виконаних робіт.

Формування в учнів елементів культури праці: засвоєння принципу дії знарядь праці (серп, ножиці, різак та ін.).

Тема 1.2.2 Придання потрібного кольору робочому матеріалу Теоретичне навчання. Врахування декоративних властивостей різних злакових і дикорослинних трав: їх природного кольору, відтінків, блиску, фактури. Способи тонування і фарбування. Види барвників. Пояснення і демонстрація безпечних прийомів роботи.

Практична робота. Підготовка барвників та фарбування природних матеріалів. Тонування чи фарбування солом’яного робочого матеріалу (відповідно до завдання).

Формування в учнів елементів культури праці: дотримання правил пожежної і електробезпеки, самостійність при виконанні роботи.

Тема 1.2.3 Кінцева обробка природних матеріалів та його зберігання Теоретичне навчання. Пояснення і демонстрація основних способів зберігання природних матеріалів. Кінцевий етап їх підготовки до роботи. Інструменти та правила безпеки праці при роботі з ними.

Практична робота. Кінцева обробка природних матеріалів та організація їх зберігання.

Формування в учнів елементів культури праці: дотримання технологічної послідовності процесу зберігання природних матеріалів.

Об'єкти роботи: збирання соломи, рогози, різнотрав'я тощо.

Розділ ІІІ. Виготовлення виробів із природних матеріалів Тема 3.1 Виготовлення плетених виробів із природних матеріалів Теоретичне навчання. Види матеріалів (основні та допоміжні), що необхідні для виготовлення різноманітних виробів із природних матеріалів. Інструменти, приладдя, що необхідні для даних видів робіт. Технологія виготовлення плетених виробів із соломки. Технологія виготовлення плетених виробів із рослинного матеріалу. Вимоги до якості готових виробів та способи догляду за ними. Пояснення та показ безпечних прийомів роботи. Демонстрація готових виробів за вивчаючимися техніками.

Практична робота. Характеристика готових виробів (за матеріалом, інструментом, естетикою тощо). Вибір та обґрунтування вибору для виготовлення індивідуального і колективного проекту. Підготовка робочого місця, інструменту, матеріалів. Складання технологічної послідовності роботи. Виготовлення виробів.

Формування в учнів елементів культури праці: ініціативності при виборі об'єкта роботи для групового проекту, вивчення досвіду інших та обміну досвідом з іншими людьми.

Тема 3.2 Виготовлення іграшок з природних матеріалів Теоретичне навчання. Види іграшок. Іграшка в побуті і на свята українського народу. Сфери використання іграшок із природних матеріалів. Матеріали, інструменти, приладдя, що застосовують для виготовлення іграшок із природних матеріалів. Демонстрація готових іграшок. Технологія виготовлення іграшок із соломи, рогози, різнотрав'я. Технологія вирізання іграшок із берести. Вимоги до якості і догляд за готовими виробами. Прийоми усунення дефектів. Показ і демонстрація прийомів роботи.

Практична робота. Характеристика демонстраційних іграшок. Вибір сюжету, образу, розробка ескізу іграшки. Складання технологічної послідовності виготовлення виробу. Добір матеріалів (основного і допоміжного), інструменту, приладдя. Виготовлення іграшок.

Формування в учнів елементів культури праці: пропорційно розподіляти час при виконанні певного об'єму робіт, самостійності і цілеспрямованості в роботі.

Об'єкти роботи: солом’яні квіти, різноманітні обереги, віночки, коси, гірлянди для прикрашення приміщень, підставки, ковдри, панно; іграшки — коник, лялька, фантастичні звірі і персонажі тощо.

культура праця гурток

Список використаних джерел

1. Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне мистецтво. — Львів: Світ, 1992. — 272 с.

2. Від ремесла до творчості: Збірник / Упоряд. Ю. Г. Легенький. — К.: Час, 1990. — 152 с.

3. Гурток «Природа і фантазія» // Позакласний час. — 1998. — № 15−16. — С. 16−18.

4. Новикова Е. Ф. Вдохновение. Аранжировка цветов. Флористика. — Минск: ПП «МЕТ», 1994. — 276 с.

5. Программы для внешкольных учреждений и общеобразовательных школ. Культура быта. — М.: Просвещение, 1986. — 206 с.

6. Семейные торжества / Яношовова М. и колл.- Братислава: Обзор, 1985. — 187 с.

7. Федотов Г. Я. Сухие травы: Основы художественного ремесла. — М.: АСТ-Пресс, 1999. — 208 с.

8. Филепенко Ф. П. Природные материалы на уроках труда в начальных классах. М., ««Просвещение», 1971. — 144 с.

9. Винниченко І.А., Марієнгор Е. М. Система позакласної роботи у восьмирічній школі. — К.: Радянська школа, 2008. — 406 с.

10. Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2011. — 254 с.

11. Кузьменко Ю. В. Структура культури праці учнів // Щоквартальний науково-педагогічний та економічний журнал Дрогобицького державного педагогічного університету. Молодь і ринок. — № 1 (16). — 2006. — С. 52−57.

12. Лозова В.І. Позанавчальна пізнавальна діяльність та її вплив на формування особистості школяра // Управління школою. — 2003. — № 10 — С. 16−21.

13. Лозова В.І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. — Харків: «ОВС», 2012. — 400 с.

14. Павлютенков Е. М. Формирование мотивов выбора професии / Под ред. Б. А. Федоришина. — К.: Рад. школа, 2010. — 144 с.

15. Программы для внешкольных учреждений и общеобразовательных школ. Техническое творчество учащихся. — М.: Просвещение, 1988. — 340 с.

16. Сергієнко Д.Л., Пащенко Д.І. Система позакласної роботи сільської восьмирічної школи // Методика трудового навчання. Республіканський науково-методичний збірник. — К.: Радянська школа, 1980. — Вип.13. — С. 15 — 21.

17. Слюсаренко Н. В., Кузьменко Ю. В. Формування культури праці учнів основної школи: Методичні рекомендації. — Херсон: Айлант, 2005. — 48 с.

18. Тхоржевський Д. О. Методика трудового навчання. В 3-х частинах. — К.: РННЦ «ДІНІТ», 2010. — Частина І: Теорія трудового навчання. — 242 с.