Цілі ф «ючерсної торгівлі. 
Механізм біржової ф» ючерсної торгівлі

Реферат

на тему:

Цілі ф’ючерсної торгівлі. Механізм біржової ф’ючерсної торгівлі.

1. ЦІЛІ Ф’ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ.

.

Цілі ф’ючерсної торгівлі потрібно розглядати з позиції біржі і з точки зору господарства загалом.

З позиції біржі ф’ючерсна торгівля — це результат природної еволюції розвитку біржової торгівлі в умовах ринкового господарства, тобто це процеси постійної конкурентної боротьби різних типів ринкових посередницьких структур. Завдяки великим перевагам перед торгівлею реальним товаром, ф’ючерсна торгівля дозволила біржам вижити в умовах становлення ринкової економіки, заробляти і нагромаджувати капітали для свого існування і розвитку. Інакше кажучи, мета, яку переслідували біржі, розвиваючи ф’ючерсну торгівлю, полягає в отриманні прибутків у розмірах, необхідних для існування в ринковому середовищі.

Це завдання біржа могла реалізувати тільки в тому випадку, якщо вона відповідала певним потребам ринкового господарства загалом на конкретних етапах його розвитку.

З точки зору ринкового господарства метою ф’ючерсної торгівлі є задоволення інтересів широких кіл підприємців у страхуванні можливих змін цін на ринку реального товару, в їх прогнозуванні на важливі сировинні і паливні товари, а зрештою — в отриманні прибутку від біржової торгівлі.

Можливість прогнозування цін у ринковій економіці витікає з високого рівня розвитку й усуспільнення виробництва, його міжнародної інтеграції. Ф’ючерсна біржова торгівля, базуючись на вказаних передумовах, створює такий механізм ринкового прогнозування цін. Товар ще не створений (не вирощений, не вироблений), а ціни на нього через купівлю-продаж ф’ючерсних контрактів вже є й існують реальним життям, підпадаючи під вплив усіх процесів, що мають місце у навколишньому світі.

Можливість страхування змін цін на ринку реального товару виникає завдяки тому, що ф’ючерсний ринок відособлений від ринку реальних товарів. Ці ринки відрізняються складом учасників, місцем торгівлі, рівнем і динамікою цін тощо.

.

2. МЕХАНІЗМ БІРЖОВОЇ Ф’ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ.

.

Основними елементами механізму біржової ф’ючерсної торгівлі.

* організація біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами;

* порядок розрахунків і порядок ліквідації ф’ючерсних контрактів;

* організація виконання ф’ючерсних контрактів.

Торгівля ф’ючерсним контрактом починається з подання клієнтом заявки представнику брокерської фірми, яка проводить торги на біржі. Форма заявки може бути письмовою або усною залежно від того, клієнт на даній фірмі є постійним чи разовим і чи існує договір між клієнтом і фірмою щодо надання йому біржових послуг. Заявка містить дані про товар, термін поставки, кількість контрактів і ціну. Щодо ціни, то клієнт оговорює її граничні значення, або дає наказ купити (продати) контракти за поточною біржовою ціною.

Представник брокерської фірми передає заявку (як правило, за телефоном) безпосередньо в біржовий зал брокеру, який представляє інтереси даної фірми, або в свій інформаційний центр, якщо робочий час на біржі вже закінчився.

Біржовий брокер під час торгів викрикує своє замовлення на купівлю (продаж) контрактів, ціну, яку пропонує він, і їх кількість. У свою чергу, інші брокери, які отримали замовлення на продаж (купівлю) цього ж виду контрактів, пропонують свою ціну. При збігу ціни купівлі і ціни продажу угода вважається укладеною і одразу ж реєструється біржовими системами.

Після закінчення біржових торгів брокери перевіряють реквізити укладених угод, потім ця інформація по ланцюжку в зворотному напрямі надходить до клієнтів.

Порядок розрахунків у ф’ючерсній торгівлі має досить складний характер. Матеріальною базою, серцевиною усіх розрахунків за ф’ючерсними контрактами виступає Розрахункова палата або Розрахунковий центр, що є важливою технічною ланкою в організації ф’ючерсної торгівлі. Розрахункова палата покликана забезпечувати фінансову стабільність ринку ф’ючерсних контрактів, захист інтересів клієнтів, контроль за біржовими угодами. Розрахункова палата виступає як третя сторона в угодах за всіма контрактами, тобто покупці і продавці беруть на себе фінансові зобов’язання не один перед одним, а перед Розрахунковою палатою. Будучи учасником будь-якої угоди, вона бере на себе відповідальність гаранта.

Розрахункова палата:

* реєструє угоди, що укладаються на біржових торгах;

* визначає і справляє заставні суми за укладеними ф’ючерсними контрактами;

* визначає і переказує суми виграшів і програшів членів Розрахункової палати при відхиленні поточної біржової ціни від контрактної, при цьому виграш одного клієнта є програшем іншого клієнта у такому ж розмірі;

* здійснює ліквідацію контрактів, які взаємо погашаються, і розрахунки за них;

* організовує виконання ф’ючерсних контрактів;

* гарантує виконання ф’ючерсних контрактів.

Члени Розрахункової палати — це, як правило, брокерські фірми, що здійснюють торги на біржі. Якщо брокерська фірма за певної причини не є членом Розрахункової палати, то її розрахунки за біржовими угодами з Розрахунковою палатою може здійснювати тільки її представник за договором на обслуговування з цією брокерською фірмою.

Розрахункова палата, як правило, являє собою структурний підрозділ біржі або ж самостійну комерційну організацію, що заснована біржею або групою бірж. Як правило, вона здійснює розрахунки за ф’ючерсними контрактами відразу декількох бірж, оскільки в цьому випадку зростає кількість її клієнтів — брокерських фірм — членів палати, а значить, зростають і обороти, прибутки, резервні і страхові фонди, підвищується стійкість цін у ф’ючерсній торгівлі окремими видами контрактів при несприятливих змінах ринкової кон’юнктури.

Всі члени Розрахункової палати відкривають в ній свої рахунки, завдяки яким здійснюють миттєві розрахунки між брокерською фірмою і біржею, між брокерською фірмою і Розрахунковою палатою, між брокерськими фірмами з приводу купівлі-продажу контрактів.

Прибуток біржі, як правило, формується із збору, що стягується за кожний проданий (куплений) контракт в абсолютній величині (наприклад, 1 грн. за 1 контракт) незалежно від вартості товару, що продається за контрактом. Оскільки кількість контрактів, що знаходиться в обігу, складає мільйони, а інколи і десятки мільйонів, то й прибутки біржі вимірюються мільйонами.

Розрахункова палата реєструє укладений на торгах ф’ючерсний контракт як подвійне зобов’язання: а) продавця поставити товар біржіб) покупця прийняти товар від біржі і сплатити за нього.

При реєстрації контракту кожна із сторін угоди вносить на спеціальний рахунок Розрахункової палати заставну суму зі свого розрахункового рахунку, розмір якої встановлюється біржею з урахуванням ринкових характеристик товару, на який укладений ф’ючерсний контракт.

У свою чергу, брокерські фірми стягують зі своїх клієнтів вказані заставні суми в порядку, що передбачений їх договорами з клієнтами на обслуговування.

Кожного наступного дня біржової торгівлі розмір заставних сум може змінюватися при умові, що ціна укладеного контракту починає відхилятися від біржової ціни на момент закінчення торгів. У цьому випадку Розрахункова палата здійснює перерахунок заставних сум своїх членів, а вони в свою чергу здійснюють перерахунок з їх клієнтами.

Власник контракту, який виявив бажання відмовитися від виконання своїх зобов’язань по ньому до закінчення терміну дії контракту, повинен здійснити протилежну операцію: купити контракт, якщо до цього він його продав, або продати контракт, якщо до цього він його купив, сплативши або отримавши при цьому різницю між цінами контрактів.

Біржові торги ф’ючерсними контрактами з поставкою товару на певну дату припиняються за декілька днів до настання терміну поставки. У цьому випадку кожна із сторін контракту зобов’язана виконати всі умови укладеної угоди, тобто обопільне виконання контракту є обов’язковим і контролюється біржовими правилами.

Постачальник згідно біржового контракту зобов’язаний поставити товар (якщо мова йде про товарний ф’ючерс) споживачеві, який визначається відповідним органом біржі зі складу учасників ф’ючерсної торгівлі з протилежною позицією. Вказаний споживач зобов’язаний сплатити поставку відповідно до ціни, що зареєстрована у ф’ючерсному контракті.

Порушення зобов’язань по ф’ючерсній торгівлі однією із сторін спричиняє великі штрафні санкції, а виконання зобов’язань гарантується біржею за рахунок її страхових запасів або фондів.

Біржа здійснює торги відразу декількома (іноді десятками) видами товарів на основі укладення ф’ючерсних контрактів. Для кожного товару відводиться своє місце і час.

Укладення угод на біржових торгах в умовах стабільної ринкової економіки полегшується тим, що розрив між ціною продажу і ціною купівлі складає десяті долі процента.

Угода, укладена під час біржових торгів, тут же фіксується спеціальними службовцями біржі і з’являється на електронному табло, потім вона проходить процедуру реєстрації і надходить в розрахункову систему.

Порядок реєстрації угод на кожній біржі організований відповідно до норм і правил конкретної біржі і може відрізнятися від документообігу інших бірж. При обробці документації велике значення має рівень її комп’ютеризації, чим він вищий, тим менший паперовий документообіг. Однією з кращих вважається така організація документообігу, завдяки якій співробітники біржі реєструють контракт відразу в комп’ютері, а брокери — продавці і покупці - заносять в його пам’ять необхідні реквізити угоди і просто перевіряють правильність первинних даних. Доповнення реквізитами первинних (взятих з біржових торгів) даних про угоду і означає її підтвердження кожною із сторін.

У ряді випадків біржі різних регіонів або навіть країн співробітничають між собою, узгоджуючи час проведення торгів. Момент закінчення біржового торгу однієї біржі є його початком на іншій біржі, забезпечуючи безперервність проведення торгівлі.

Брокери, які працюють у біржовому залі, як правило, поділяються на дві групи. Перші укладають угоди за дорученням клієнтів: продають і купують для них ф’ючерсні контракти. Комісійну винагороду клієнти сплачують за договором брокерській фірмі, що їх обслуговує. Друга група брокерів укладає угоди для своїх брокерських фірм, тобто працює як дилери. Користуючись безпосередньою присутністю в біржовому залі (місці торгів) під час торгів, вони мають тимчасову перевагу перед клієнтами біржі, які знаходяться за її межами. Дилери купують або продають контракти від свого імені і тримають їх протягом декількох хвилин або навіть секунд, використовуючи будь-які, навіть невеликі коливання цін для отримання щоденних прибутків.

Хоча переважна частина ф’ючерсних контрактів ліквідується до моменту їх виконання, в чому, власне, і полягає суть ф’ючерсної торгівлі, спрямованої на отримання прибутку від угод за ф’ючерсними контрактами, деяка їх частина підлягає виконанню (як правило, декілька процентів від загальної кількості укладених контрактів).

Механізм виконання ф’ючерсного контракту суворо регламентується біржею і певною мірою відбивається в самому ж ф’ючерсному контракті. Місцем поставки товару за ф’ючерсним контрактом (або місцем отримання), як правило, є складські потужності відповідного типу (наприклад, елеватор), з якими у біржі укладені договори, що передбачають виконання всіх вимог завершального етапу ф’ючерсної торгівлі. Самі по собі умови поставки товарів по суті аналогічні правилам поставки продукції, що застосовуються в нашій країні. Розрахунки за поставку товарів можуть проводитися безпосередньо між продавцем і покупцем, без втручання Розрахункової палати. Форми розрахунків залежать від їх використання в даній країні. Як правило, це розрахунки чеками. Біржі дуже прискіпливо ставляться до вибору місця поставки (отримання) товару, оскільки це є гарантією виконання ф’ючерсного контракту. Велика увага приділяється місцезнаходженню складських потужностей, їх фінансовому становищу, рівню розцінок за послуги, якості їх виконання, чіткості роботи персоналу і т. д.