Конституційне право як наука і навчальна дисципліна (реферат)

РЕФЕРАТ

На тему:

Конституційне право як наука і навчальна дисципліна

ПЛАН.

1. Поняття і предмет науки конституційного права України.

2. Система науки конституційного права.

3. Функції науки конституційного права.

4. Методологія науки конституційного права.

5. Конституційне право як навчальна дисципліна.

Поняття і предмет науки конституційного права України

Наука конституційного права — це система ідей, концепцій, теорій, тобто вчення про конституційне право як галузь національного права.

Як галузева юридична наука конституційне право своїм предметом має насамперед державний лад країни як суверенної демократичної правової держави, голов­ним завданням якої є побудова цивілізованого суспільства.

Іншими словами об'єктом наукового дослідження цієї галузі є конституційні (державно-правові) відноси­ни, відповідні правові норми та інститути, державно-політичні, соціально-економічні й інші інституції, зу­мовлені природою та змістом влади народу України, а також політичні і правові погляди й уявлення.

Проникнення в суть і зміст науки конституційного права передбачає усвідомлення насамперед таких її визначальних понять, як предмет, методологія, завдан­ня, функції, система, джерела, взаємозв'язок з іншими науками, її роль у розбудові державності незалежної Ук­раїни.

Завдання науки конституційного права України Головним завданням науки конституційного права України є проникнення в сутність конституційного пра­ва України, його принципів та соціального призначення, причому об'єктом особливої уваги мають бути фунда­ментальні, основоположні суспільні відносини, які ви­значають обличчя нашого суспільства, найголовніші ха­рактеристики нашої державності.

У цьому плані найістотнішим завданням є глибоке і всебічне вивчення головного правового інституту конс­титуційного права України — інституту основ її консти­туційного ладу.

Це — основа самого буття й успішного функціонування Української держави і суспільства, його фактичної та юридичної конституції. Тут принципове значення має усвідомлення того, кому належить влада в країні, який механізм її реалізації. Завдання науки конс­титуційного права полягає насамперед в тому, щоб все­бічно проаналізувати таку властивість влади, як сувере­нітет.

Усвідомлення й розв’язання проблем державного, національного та народного суверенітету мають не тіль­ки теоретичне (наукове), а й практичне значення, ос­кільки ці проблеми зв’язані з такими питаннями, як консолідація народу України, досягнення ним націо­нальної злагоди, забезпечення само-ідентифікації різно­манітних етносів на території України, зміцнення дер­жавності тощо.

Система науки конституційного права

Система науки конституційного права визначається її предметом, а також певною послідовністю вивчення конституційно-правової проблематики. Однак система галузі й система науки — поняття не тотожні: остання значно ширша й різноманітніша.

Система науки конституційного права складається з таких підрозділів:

— загальні питання науки: про її предмет, методологію, про предмет конституційного права як галузі права, сутність і особливість конституційних норм та інститу­тів, конституційно-правових відносинпро систему конституційного права як галузі права, методи право­вого регулювання, джерела та місце галузі в системі національного права України;

— вчення про Конституцію України. Тут принципо­во важливими є питання конституціоналізму, теорії Конституції України, її сутності, найважливіших струк­турних та функціональних характеристик, механізму її реалізації й окремих інститутів і конституційних норм. Принципове значення має вивчення проблем, пов’яза­них з охороною Конституції;

— загальні засади конституційного ладу України. В цьому розділі досліджуються фундаментальні основи організації й діяльності українського суспільства і дер­жави, причому головними із них є положення про те, що Україна є суверенною, демократичною, правовою і соціальною державою, яка відповідає перед людиною та суспільством за свою діяльністьконституційний лад України ґрунтується на принципі пріоритету прав і свобод людини й громадянинаУкраїна є парламент­сько-президентською республікою, де вся повнота влади належить народові, який є єдиним джерелом державної влади, здійснюваної за принципом її поділу на зако­нодавчу, виконавчу та судову.

— конституційно-правовий статус особи. Цей розділ науки — найважливіший. Він стосується сутності право­вого статусу особи, основою якого є громадянство, конституційні права й свободи громадян України. Зав­дання науки тут полягає в тому, щоб з теоретичних по­зицій віднайти найкращі механізми закріплення і реалі­зації громадянських, політичних, економічних, соціаль­них, культурних та екологічних прав і свобод людини й громадянина в Україні. Причому найголовнішим еле­ментом таких механізмів є гарантії прав і свобод гро­мадян;

— форми безпосередньої демократії. Цей розділ охоплює проблеми виборчого права, референдумів та ін­ших форм безпосереднього народовладдя;

— організація державної влади. Це — найоб'ємніше завдання, воно передбачає дослідження інститутів дер­жавної влади — законодавчої, виконавчої та судової влади, інституту президентства, їх організації й діяль­ності;

— територіальний устрій. Дослідження цього розділу передбачає аналіз принципів територіального поділу, статусу адміністративно-територіальних одиниць, зокре­ма Автономної Республіки Крим;

— місцеве самоврядування. Дослідження цього напря­му стосується проблеми статусу територіальних громад, органів та інших суб'єктів місцевого самоврядування.

Функції науки конституційного права

Сутність, зміст, соціальне науково-пізнавальне та навчальне призначення науки конституційного права розкривається в її функціях. Ці функції визначаються насамперед її предметом. Серед них пріоритетною є політична функція, головне призначення якої - форму­вання справжніх політичних переконань та орієнтацій. І це цілком закономірно, оскільки об'єктом науки конс­титуційного права є політичні відносини, політика, сер­цевиною і сутністю якої є влада.

Важливою є також методологічна функція, головний зміст та призначення якої - спрямування, орієнтація інших галузей права.

Ідеологічна функція науки конституційного права полягає в тому, що вона вивчає ідеї, духовні цінності у процесі здійснення народовладдя в Україні, реалізації Конституції (Основного Закону) України. Норми та інс­титути конституційного права справляють значний ідео­логічний вплив на всі грані нашого життя, формують наш світогляд, певні поведінкові стереотипи.

Евристично-прогностична функція (Поняття «Евристика» — знаходжу, виникло у стародавній Греції як метод навчання, що його заснував Сократ. Це термін, яким позначають галузь знання про творчу діяльність, пов’язану з пошуками шляхів відкриття нового в судженнях, ідеях, способах діяння) тут полягає у по­шуках фундаментальних вирішень питань, які стоять перед наукою конституційного права, прогнозуванні й пошуках того прогресивного і цінного, що має велике значення для майбутнього.

Важлива також комунікативна функція науки конс­титуційного права, яка полягає в роботі з інформацією і пов’язана з такими проблемами, як гласність у роботі державних органів, ознайомлення з роботою органів влади й управління, формування правової свідомості та правової культури.

Інтегративна (системотворча) функція полягає в то­му, що наука конституційного права допомагає загаль­ній теорії держави і права об'єднувати всі юридичні науки в цілісну систему. І це природно, адже такі по­няття, як «суспільство», «держава», «влада», «місцеве самоврядування» тощо є ключовими для багатьох юри­дичних наук.

Прикладна функція полягає в тому, що конститу­ційне право орієнтує державні органи, увесь механізм народовладдя в їх практичній діяльності. Саме тут під­тверджується загальновідома істина: теорія перевіряється практикою.

Методологія науки конституційного права

Метод науки — це сукупність правил, прийомів, принципів пізнання, які забезпечують отримання об'єк­тивних, достовірних знань.

Методологія — це вчення про методи пізнання, тео­ретичне обґрунтування використовуваних у науці мето­дів і способів пізнаннятеорія методів, сукупність пев­них теоретичних принципів, логічних прийомів і конк­ретних способів дослідження явищсистема певних теорій, гносеологічних (Гносеологія походить з Греції і означає пізнання і вчення) та онтологічних (Онтологія-походить з Греції і означає суще і вчення про першопочаток буття) принципів, зако­нів і категорій, які опосередковують загальні властивості й зв’язки буття і наукового пізнання.

Методологія науки конституційного права спрямова­на на практику. Вона дає наукове обґрунтування діяль­ності державних органів, народних депутатів, інститутів самоврядування. Методологічна підготовка спеціалістів з конституційного права має своїм завданням озброєн­ня їх необхідними знаннями, які принесуть практичну віддачу.

Конституційне право як навчальна дисципліна

Конституційне право як навчальна дисципліна являє собою систему знань, одержаних наукою конституцій­ного права і практикою його створення і реалізації.

Навчальна дисципліна «Конституційне право Украї­ни» передбачає насамперед одержання студентами знань про поняття конституційного права, його предмет, ме­тод, систему, функції, джерела. В курсі конституційного права України висвітлюються найважливіші положення вчення про конституцію (конституціоналізму), основні етапи історії Конституції України, її юридичні власти­вості, основні принципи, структура, функції чинної Конституції України, порядок її реалізації, тлумачення, внесення до неї змін та її охорона (гарантування).

Серед загальних положень конституційного права досить значне місце займають положення про систему конституційного права — конституційно-правові інсти­тути, конституційно-правові норми, а також конституційно-правовівідносини.

Одним із центральних питань конституційного права є питання влади, народовладдя. Відповідно в навчаль­ному курсі аналізуються основні форми безпосередньої демократії: вибори і референдум. Висвітлюються головні принципи виборів до органів державної влади та місце­вого самоврядування, зокрема, загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. Висвітлюються види виборів в Україні, виборча система по виборах народних депутатів України, основні стадії (етапи) виборів, їх гарантії, система виборчих органів і виборчих територіальних одиниць (виборчих округів, виборчих дільниць), порядок висування і реєстрації кандидатів, ведення предвиборчої агітації, порядок голосування, підведення підсумків виборів та інші стадії виборчого процесу.

Особливо велика увага приділяється в курсі конс­титуційного права питанням державної влади. Висвіт­люються як загальні засади організації і здійснення державної влади, так і засади здійснення окремих видів влади — законодавчої, виконавчої і судової. Аналізу­ється організація і діяльність органів законодавчої влади, інституту Президента України, органів виконавчої і судової влади.

Пріоритетним у висвітленні інституту державної вла­ди є питання, що стосуються органів законодавчої влади — Верховної Ради — парламенту України. Ви­світлення питання про статус парламенту України поєднується із загальною характеристикою сучасного парламентаризму і основних тенденцій його розвитку, аналізуються склад і структура Верховної Ради України, її основні функції і повноваження, найважливіші організаційні форми роботи (сесії, засідання тощо) і парламентські процедури (законодавча, установча, контрольна, бюджетний процес), система отримань і противаг, властивих парламенту.

Разом з тим у цьому навчальному курсі розглядають­ся й окремі парламентські інститути, зокрема статусу народного депутата України, парламентських комітетів і фракцій, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Рахункової палати, а також Голови Вер­ховної Ради, його заступників та апарату Верховної Ради України, Надзвичайно велике значення надається в курсі конституційного права України висвітленню такого нового інституту державної влади, як інституту Президента України. Аналізується загальний статус Президента України як глави держави в порівнянні з інститутом президентства в інших країнах, розгля­даються етапи становлення інституту Президента в Україні, вибори Президента України, його основні функції і повноваження, механізм їх здійснення та система отримань і противаг, властивих інститутові Президента України.

Чільне місце в курсі конституційного права України займають питання виконавчої впади, зокрема поняття виконавчої влади і її органів, їх види, основні принципи організації і діяльності. Головна увага серед органів виконавчої влади приділяється Кабінетові Міністрів як вищому органу в системі виконавчої влади, порядку його формування, складу, структурі, функціям, повно­важенням, порядку їх здійснення, правовим актам Кабі­нету Міністрів.

Принципово новим для конституційного права Ук­раїни щодо органів судової влади є висвітлення статусу Конституційного Суду, порядку його формування, скла­ду, загальних принципів конституційного судочинства, основних функцій Конституційного Суду, порядку звер­нення до нього і розгляду справ цим Судом.

Курс конституційного права, як правило, передбачає висвітлення основних засад територіального устрою Ук­раїни і системи її місцевого самоврядування. Першочер­гове значення надається поняттям території (державної території) і територіального устрою держави та його основним видам.

Значна увага в конституційному праві України при­діляється місцевому самоврядуванню. Це є його нове­лою. Виходячи з положень чинної Конституції, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Євро­пейської Хартії про місцеве самоврядування та інших законодавчих і підзаконних актів, висвітлюються основні теорії місцевого самоврядування і його види, система місцевого самоврядування, статус територіальних громад, представницьких та виконавчих органів і посадових осіб місцевого самоврядування, їх функції, повнова­ження, організаційно-правові та матеріально-фінансові основи місцевого самоврядування, його гарантії.