Розробка програми розвитку Запорізької області

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Факультет Автоматизації та Інформаційних технологій

Спеціальність Управління проектами

Кафедра Управління проектами

Дисципліна Управління проектом розвитку регіонів

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Розробка програми розвитку Запорізької області

Виконала:

Студентка 6-го курсу групи ЗУПЧ-51

Київ 2011

Зміст

• Вступ
• Аналіз регіону
• Показники конкурентоздатності регіону
• Кластери розвитку регіонів
• Портфель проектів розвитку регіону
• Висновки
• Література

Вступ

В даній курсовій роботі розглянуто розробка програми розвитку Запорізької області. Розглянув аналіз регіону, надано показники конкурентоздатності регіону, зокрема інтегральні показники. Розроблений автомобілебудівний кластер регіону та розглянуто портфель проектів розвитку Запоріжжя. Особливістю процесу планування розвитку Запорізької області є поєднання вітчизняного досвіду владного адміністративного планування численних програм соціально-економічного розвитку і наукового обґрунтування їх провідними науковими і вузівськими колективами з розповсюдженою світовою практикою інтерактивних технологій залучення до розробки стратегій широкого кола громадськості. Тому висхідним принципом планування стала сформульована місія: спрямування об'єднаних зусиль влади, бізнесу та громадськості на збереження та розвиток потенціалу та традицій Запорізької області задля поліпшення життя мешканців кожної територіальної громади.

На сьогоднішній день експортоорієнтована економіка Запорізького регіону зазнає втрат, які зумовлено недостатньою конкурентоспроможністю вітчизняної продукції. Тому все більш актуальним стає підхід, який заснований на регіональному розвитку, головна роль у якому належить кластерам та кластерній політиці.

Кластерний підхід дає змогу об'єднати підприємства, уряд і місцеві інституції для ведення конструктивного діалогу в напрямку підвищення результатів діяльності та пропонує дієві механізми співробітництва бізнесу та уряду. На сьогодні зростає значення питань пов’язаних з використанням потенціалу, що закладений у кластерах, з метою підвищення конкурентоспроможності регіону.

Розробка кластерних структур є однією з головних цілей стратегії розвитку України. Формування кластерів підвищує конкурентоспроможність держави та її регіонів на світовому ринку на основі: використання глобальної стратегії розвитку країни; визначення діалектичного характеру розробки світових кластерних моделей; впливу сучасних світогосподарських відносин на формування державної економічної політики. Оскільки характерною рисою кластеру є його територіальна сконцентрованість, то доцільно зауважити, що кластери сприяють підвищенню конкурентоспроможності регіону в якому він розміщений.

Аналіз регіону

PEST-аналіз

SWOT-аналіз

Висновки по аналізу регіону

Вдале й природонасичене географічне положення Запорізького регіону принижується росташуванням у зоні «ризикованого землеробства», але сприятливе для промислового виробництва. В регіоне мешкає грамотне й креативне населення, але не сприятливою обставиною є висока частка мешканців непрацездатного віку. Загальне скорочення населення в регіоні відбулось за рахунок природного скорочення (5,9 особи на 1000 наявного населення), водночас спостерігався міграційний приріст населення (0,0001 особи на 1000 наявного населення).

Висока забезпеченість електроенергією регіона потребує більш ефективної системи опалення, а підвищення темпів забудови повинне забезпичувати усіх мешканців регіону житлом, скоротити дефіцит житлових приміщень. Видатні історичні корені, наявність козацької спадщини, історико-культурних пам’яток потребують додаткових засобів на соціальний розвиток. А добре розвинена система логістиці регіону потрібна обусловлювати більш жваве готельне обслуговування, сприяти розвитку туризму у цьому прибавливому туристичному регіоні.

В регіоні необхідно, сходячи з аналізу регіону:

— впровадження міжнародних стандартів управління розвитком області - орієнтація ресурсів на регіональні пріоритети;

— формування базових умов соціального партнерстваактивний діалог «влада-бізнес-громада»;

— участь широких верств громадськості та бізнес-структур в розробці та прийнятті важливих для громади рішень;

— моніторинг виконання прийнятих рішень органами місцевої влади, місцевого самоврядування та громадськістю, а також контроль на всіх стадіях виконання та інформування громадськості про політичне й громадське життя Запорізького регіону;

— підтримка ефективної системи «зворотного зв’язку» між владою та громадою;

— врахування екологічної складової при розробці та реалізації різноманітних стратегій і програм стійкого (поступального) розвитку: розвиток екологічного менеджменту, моніторингу та правозастосування; управління природоохоронними витратами для залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій, виробництва екологічно чистої продукції, розвитку відновлюваних альтернативних джерел енергії (виробництво біодизелю та біоетанолу);

— вдосконалення економічних, регуляторних та інформаційних інструментів екологічної політики; підвищення громадської свідомості та відповідальності за покращення екологічного стану в регіоні шляхом залучення недержавних організацій;

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води займає друге місце в галузевому розподілі промисловості області, складаючи за підсумком 2010р. 23,1% загального обсягу реалізованої промислової продукції.

За 2010р. підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 1168,5 млн.грн., що у порівняних цінах становить 107,3% обсягів будівництва 2009р. За 2010р. у порівнянні з 2009р. відбулося збільшення обсягу робіт з підготовки будівельних ділянок (на 72,6%), робіт з установлення інженерного устатковання будівель та споруд (на 60,5%).

За характером будівництва питома вага обсягів робіт розподілилась так: роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння — 66,4% загального обсягу, решта — з капітального та поточного ремонтів (21,4% та 12,2% відповідно).

Структура промислової галузі в області, як і в цілому по країні, характеризується переважанням частки сировинної продукції, продукції електроенергетики.

Показники конкурентоздатності Запорізького регіону за 2010 рік

* Регіональний інтегральний показник (Див. додаток 1). Якісні та деяки кількісні показники надано в інтегральних показниках. Інтегральні показники регіонів розраховано з використанням методів багатовимірного статистичного аналізу (за допомогою ППП «Statіstіca 6.0»), отримані класи регіонів — як активних елементів системи управління інноваційною діяльністю. Застосування методу таксономії та розраховані на показники рівнів розвитку інноваційного потенціалу та результатів ІД дозволяють отримати упорядкування регіонів за типами, яке необхідне для формування ефективних управлінських рішень в СУІДР.

Висновки до показників конкурентоспроможності регіону

Структура промислової галузі в області, як і в цілому по країні, характеризується переважанням частки сировинної продукції. Так, за 2010р. вона становила 66,2% загального обсягу реалізації добувної та переробної промисловості області; продукція інвестиційного направлення склала 22,9%, на товари широкого використання приходилось 10,8% і лише 0,1% - на товари тривалого використання.

Порівняно з 2009р. в обсязі реалізації продукції спостерігається збільшення частки сировинної продукції на 7,2 в.п. Питома вага інвестиційної продукції та товарів широкого використання зменшилась на 4,9 в.п. та на 2,3 в.п. відповідно.

Індекс матеріального добробуту Запорізької області вище середнього.

Індекс людського добробуту Запорізької області нижче середнього.

Пріоритетні напрямки для покращення конкурентоспроможності Запоріжжя:

— Інституційна складова: корупція і фаворитизм, недостатньо захищені права власності, відсутність незалежної судової влади та неефективність державних витрат

Необхідно: Істотне скорочення державної бюрократії і впровадження єдиних, простих і зрозумілих процедур, що відповідають кращій світовій практиці у всіх державних установах.

— Інфраструктура: Погана якість доріг, аерота морських портів.

Необхідно: Приватизація деяких об'єктів інфраструктури, а також істотно спростити умови входу і роботи приватних компаній на цьому ринку.

— Макроекономічна стабільність: інфляція, дефіцит державного бюджету.

Необхідно: збалансований бюджет, чітко дотримуватися задекларованого нового режиму гнучкого обмінного курсу гривні. Заходи щодо стримування імпорту в Україну або будь-які інші протекціоністських дії уряду неефективні.

Необхідно стимулювати експорт — повністю і назавжди відмовитися від експортних квот, знизити тарифи, а також мінімізувати і спростити всі процедури пов’язані з експортом.

— Вища освіта: якісні показники потребують покращення

Необхідно: Надання більшої автономії ВУЗам і вдосконалення механізмів фінансування.

— Ефективність ринку товарів: високе оподаткування, складні бюрократичні процедури пов’язані з відкриттям бізнесу та його роботою, не ефективне державне адміністрування, слабка внутрішня і зовнішня конкуренція

Необхідно: Зниження податкового тиску, спрощення адміністративного регулювання та дозвільної системи, розвиток ефективного ринку землі сільськогосподарського призначення.

— Рівень розвитку фінансового ринку: надійність банків, обмеження обігу капіталу, доступність позичок.

Необхідно: НБУ має брати участь у рекапіталізації системних банківських установ і підтримувати їх ліквідність. Прийняття більш ліберального валютного законодавства, насамперед, у сфері зняття обмежень на переміщення капіталу.

— Оснащеність новими технологіями: слабка спроможність адаптувати технології з інших країн та низький рівень використання нових технологій.

Необхідно: Імпорт та використання вже готових першокласних світових технологій, що супроводжується навчанням персоналу по використанню цих технологій.

— Охорона здоров’я: поганий стан здоров’я та низька тривалість життя.

Необхідно: Впровадження страхової медицини, пропаганда здорового способу життя, запобігання широкому вжитку тютюнових та алкогольних виробів.

Кластер розвитку Запорізької області (автомобілебудівний кластер)

Рис. 1 Автомобілебудівний кластер та його вплив на підвищення конкурентоспроможності регіону

Одним із напрямів економічної діяльності, за яким я пропоную створити кластер у Запорізькому регіоні, є автомобілебудування. Враховуючи регіональні особливості економіки Запорізької області, я пропоную створити автомобільний кластер на базі ЗАТ з іноземною інвестицією «ЗАЗ», ЗАТ «ІВЕКО - Мотор Січ», ВАТ «Запорізький автомобільний завод», ТОВ «Мелітопольський Автогідроагрегат», ВАТ «Електротехнологія», «РАДІОПРИЛАД», ВАТ «Автотехсоюз», ТОВ «РУСЛАН-КОМПЛЕКТ», які зараз активно взаємодіють між собою, виконуючи замовлення один одного. Серед основних факторів, що мають суттєвий вплив на формування автомобілебудівного кластеру у Запорізькій області можна виділити наступні (рис. 2).

Рис. 2. Фактори, які є найбільш впливовими на формування і розвиток

автомобілебудівного кластеру в Запорізькому регіоні

Розглянемо сутність кожного фактору, що формують автомобілебудівний кластер. Сутність інвестиційного фактору полягає в здійсненні інвестицій у новостворені та діючі підприємства, створенні прийнятних умов для інвесторів і реалізації інвестиційних проектів. Основними інвесторами можуть бути зацікавлені особи або банківські структури. Також у ролі інвестора може виступати держава. Кадровий фактор представляє собою наявність кваліфікованих кадрів та наукового потенціалу; можливість отримання спеціалізованої освіти та підвищення кваліфікації кадрів автомобілебудівної галузі.

Адміністративно-законодавчий фактор передбачає створення сприятливого середовища з боку держорганів для підприємців; лобіювання інтересів підприємств на різних рівнях влади; нормативно-правове регулювання діяльності автомобілебудівних підприємств.

Виробничий фактор — рівень витрат, що склався на підприємствах; технологічний взаємозв'язок підприємств.

Під інфраструктурним фактором розуміється наявність вхідних енергетичних ресурсів; фінансова інфраструктура (доступність капіталу, в тому числі позикового); розвинута транспортна мережа; необхідна сервісна база (послуги по ремонту обладнання, техніки, постачання комплектуючих та компонентів).

Управлінський фактор полягає у здатності керівників і менеджерів до спільного прийняття рішень, сприйняття змін; комунікативність підприємств.

Наявність загроз, що потребують об'єднання підприємств та розуміння вигоди від їх об'єднання; домінуюче положення деяких підприємств на ринку автомобілебудівної продукції; заохочення конкуренції та її інтенсивність у масштабі країни; прагнення досягти конкуренції у взаємодії формують конкурентний фактор.

Фактор попиту — ступінь віддаленості від ринків збуту; можливість виробництва експортних видів продукції та виходу на міжнародні ринки; стан попиту в середині країни.

Отже, для створення автомобілебудівного кластеру в Запорізькому регіоні повинно бути створене певне середовище, для якого будуть характерними спільні інтереси учасників, засновані на загальній корпоративній культурі, що дозволить забезпечувати довгостроковий взаємозв'язок учасників кластеру.

Створення і розвиток машинобудівного кластера у Запорізькому регіоні, дозволить вирішити наступні основні проблеми — частина бізнес-процесів виробництва буде виведена за принципах аутсорсингу за межі крупних підприємств, що дозволить створити робочі місця для робочої сили, яка вивільняється. Ця обставина дозволяє говорити про появу регіональної соціальної ефективності кластера; виведення певних процесів за межі крупних підприємств, функціонування яких відрізняється низькою ефективністю, дозволить за рахунок використання позитивного ефекту підвищити ефективність машинобудування в цілому.

Портфель проектів розвитку регіону

Розроблятимуться концепції державних й міських цільових програм у напрямках підвищення ефективності та конкурентоспроможності економіки області, зокрема у сфері поліпшення екології, енергозбереження, впровадження новітніх технологій, створення курортів (м. Бердянськ, м. Приморськ) тощо.

Галузеві цільові програми. Програми, які спрямовані на вирішення комплексу проблем в конкретно визначених галузях. Фінансування програм здійснюється комплексним шляхом за рахунок державного, обласного та місцевих бюджетів або інших джерел фінансування (кредити банків, міжнародні гранти, кошти населення, інвестиції).

Висновки

економічна програма запоріжжя розвиток

1. Аналіз регіону показав Вдале й природонасичене географічне положення Запорізького регіону принижується росташуванням у зоні «ризикованого землеробства», але сприятливе для промислового виробництва. В регіоне мешкає грамотне й креативне населення, але не сприятливою обставиною є висока частка мешканців непрацездатного віку. Загальне скорочення населення в регіоні відбулось за рахунок природного скорочення (5,9 особи на 1000 наявного населення), водночас спостерігався міграційний приріст населення (0,0001 особи на 1000 наявного населення).

Висока забезпеченість електроенергією регіона потребує більш ефективної системи опалення, а підвищення темпів забудови повинне забезпичувати усіх мешканців регіону житлом, скоротити дефіцит житлових приміщень. Видатні історичні корені, наявність козацької спадщини, історико-культурних пам’яток потребують додаткових засобів на соціальний розвиток. А добре розвинена система логістиці регіону потрібна обусловлювати більш жваве готельне обслуговування, сприяти розвитку туризму у цьому прибавливому туристичному регіоні.

Для забезпечення стійкого усталеного розвитку Запорізької області зусилля влади, бізнесу та територіальної громади спрямовуються на розвиток: — сучасної управлінської культури за міжнародними стандартами для забезпечення самодостатності територіальних громад, їх спроможності до самоврядування та визначення пріоритетів розвитку; - історико-культурної унікальності Запоріжжя — колиски козацької демократії; - курортно-туристичний центру національного та міжнародного значення, екологічної безпеки для проживання, прогресивних інноваційних наукомістких технологій, — інвестиційної привабливості територій для внутрішніх та зовнішніх інвесторів, — екологічно чистої промисловості, — високої аграрної культури сільскогосподарського виробництва, — потужного освітньо-наукового потенціалу, — високоякісної і доступної медичної допомоги, — належного рівня та якості життя населення, — соціально-правового захисту мешканців та суб'єктів господарювання.

Укладення Угоди щодо регіонального розвитку дасть змогу узгоджувати пріоритети розвитку області з державними пріоритетами, концентрувати державні та місцеві ресурси для їх виконання.

За результатами переваг регіону та відповідно до визначених структурних проблем, які негативно впливають на конкурентоспроможність і потенціал зростання області, Угода щодо регіонального розвитку визначатиме спільні заходи органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у реалізації Державної стратегії та Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року.

2. Показники конкурентоспроможності регіону Запорізька область за даними 2010 року характеризується збільшенням рівня інноваційних результатів, що пояснюється наявністю у регіоні потужних промислових підприємств: ВАТ «Мотор-Січ», ВАТ «Авто-ЗАЗ», Запорізький титаномагнієвий комбінат, ВАТ «Запоріжтрансформатор» та ін.

Індекс матеріального добробуту Запорізької області вище середнього.

Індекс людського добробуту Запорізької області нижче середнього.

Пріоритетні напрямки для покращення конкурентоспроможності Запоріжжя:

— Інституційна складова: корупція і фаворитизм, недостатньо захищені права власності, відсутність незалежної судової влади та неефективність державних витрат Необхідно: Істотне скорочення державної бюрократії і впровадження єдиних, простих і зрозумілих процедур, що відповідають кращій світовій практиці у всіх державних установах.

— Інфраструктура: Погана якість доріг, аерота морських портів.

Необхідно: Приватизація деяких об'єктів інфраструктури, а також істотно спростити умови входу і роботи приватних компаній на цьому ринку.

— Макроекономічна стабільність: інфляція, дефіцит державного бюджету.

Необхідно: збалансований бюджет, чітко дотримуватися задекларованого нового режиму гнучкого обмінного курсу гривні. Заходи щодо стримування імпорту в Україну або будь-які інші протекціоністських дії уряду неефективні.

Необхідно стимулювати експорт — повністю і назавжди відмовитися від експортних квот, знизити тарифи, а також мінімізувати і спростити всі процедури пов’язані з експортом.

— Вища освіта: якісні показники потребують покращення Необхідно: Надання більшої автономії ВУЗам і вдосконалення механізмів фінансування.

— Ефективність ринку товарів: високе оподаткування, складні бюрократичні процедури пов’язані з відкриттям бізнесу та його роботою, не ефективне державне адміністрування, слабка внутрішня і зовнішня конкуренція Необхідно: Зниження податкового тиску, спрощення адміністративного регулювання та дозвільної системи, розвиток ефективного ринку землі сільськогосподарського призначення.

— Рівень розвитку фінансового ринку: надійність банків, обмеження обігу капіталу, доступність позичок.

Необхідно: НБУ має брати участь у рекапіталізації системних банківських установ і підтримувати їх ліквідність. Прийняття більш ліберального валютного законодавства, насамперед, у сфері зняття обмежень на переміщення капіталу.

— Оснащеність новими технологіями: слабка спроможність адаптувати технології з інших країн та низький рівень використання нових технологій.

Необхідно: Імпорт та використання вже готових першокласних світових технологій, що супроводжується навчанням персоналу по використанню цих технологій.

— Охорона здоров’я: поганий стан здоров’я та низька тривалість життя.

Необхідно: Впровадження страхової медицини, пропаганда здорового способу життя, запобігання широкому вжитку тютюнових та алкогольних виробів.

3. Кластери регіону На формування автомобілебудівного кластеру у Запорізькій області впливає багато чинників дуже важливими з яких є державна підтримка та законодавче забезпечення інтересів держави з приводу виготовлення високо конкурентної (автомобільної) продукції. Регіональні промислові кластери створюють реальну можливість розробки і реалізації масштабних інвестиційних проектів, які дозволять в майбутньому створити потужне регіональне економічне ядро національної економіки. Як бачимо кластерна модель сприяє створенню високої доданої вартості, появі нових робочих місць, підвищенню рівня життя населення в регіоні, розвитку інноваційної діяльності шляхом об'єднання наявних ресурсів (виробничих, інформаційних, фінансових). Все це дозволяє регіону розвивати детермінанти конкурентних переваг до того рівня, який забезпечить досягнення високої конкурентоспроможності регіональним підприємствам.

4. Портфель проектів розвитку регіонів Розроблятимуться концепції державних й міських цільових програм у напрямках підвищення ефективності та конкурентоспроможності економіки області, зокрема у сфері поліпшення екології, енергозбереження, впровадження новітніх технологій, створення курортів (м. Бердянськ, м. Приморськ) тощо.

Галузеві цільові програми. Програми, які спрямовані на вирішення комплексу проблем в конкретно визначених галузях. Фінансування програм здійснюється комплексним шляхом за рахунок державного, обласного та місцевих бюджетів або інших джерел фінансування (кредити банків, міжнародні гранти, кошти населення, інвестиції).

З метою узгодження довгострокових пріоритетів розвитку області із стратегічними напрямками розвитку міст і районів, місцевими органами виконавчої влади будуть розроблятись стратегії розвитку відповідних територій на період до 2015 року та здійснюватимуться заходи з їх реалізації. Головні завдання проектів і стратегій будуть основою для розробки середньострокових та щорічних програм економічного і соціального розвитку територій. У рамках виконання середньострокових та щорічних програм економічного і соціального розвитку територій будуть реалізовуватись інвестиційні проекти, що спрямовані на забезпечення динамічного соціально-економічного розвитку області міст і районів.

Програми передбачатимуть комплекс заходів, спрямованих на усунення диспропорцій окремих територій області та стимулювання їх розвитку. Для фінансування заходів зазначених програм, залучатимуться кошти державного і місцевих бюджетів та комерційних джерел фінансування.

Література

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 № 1001 «Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року. КМУ. 2006

2. Задорова Т. В. Кластерные принципы в развитии экономики региона /. Задорова Т. В. // История и политика: Новые ресурсы регионального развития. Программные и презентационные материалы — Н. Новгород: Издательство ВВАГС, 2008. — 104с.

3. Прушківська Е. В. Аналіз найбільш перспективних для створення на території запорізького регіону кластерів / Прушківська Е. В. Богма О.С. // Економічний вісник національного гірничого університету. — 2007. — № 2. — с. 26 — 31

4. 3. Мельман И. В. Сетевые черты кластерной организации производства / Мельман И. В. // Современные аспекты экономики. — № 19(86), Санкт-Петербург, 2005. — с. 101−110

5. 4. Тухбатуллина А. Б. Роль кластерных образований в формировании и реализации мер антикризисного регулирования в регионе / Тухбатуллина А. Б. // Вестник ТИСБИ № 2, 2009 — с.154−158

6. Семенов А. Г. Моделювання системи управління інноваційним підприємництвом на основі кластерного аналізу / Семенов А. Г. // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. — 2005. — № 6. — С.286−289.

7. Войнаренко М. Концепція кластерів — шлях до відродження виробництва на регіональному рівні / Войнаренко М. // Економіст. — 2000. — № 1. — С. 31.

8. Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року. Запоріжжя: Фонд Україна-Канада. 2007.

Додаток 1. Інтегральні показники регіонів України