Туристські можливості Івано-Франківщини

Карпатський регіон України славиться багатством мінеральних вод. Серед мінеральних джерел Івано-Франківщини найбільш відомим є джерело води «Горянка», аналогічної за дією трускавецькій «Нафтусі», в с. Новий Мізунь Долинського району. На його базі діє санаторій — профілакторій «Джерело Прикарпаття». Лікувальні властивості джерела «Буркут» для лікування внутрішніх органів були відомі ще у XIX ст. Для лікування опорно-рухового апарату використовуються торфові грязі і мінеральні води курорту Черче. Перспективними для лікування є води курорту Шешори з високим вмістом органічних речовин.

Земля прикарпатська оспівана в давньоруських писемних пам’ятках як осідок східних слов’ян.

В області є п’ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 р. У 1998 році урочисто, на державному рівні відзначилось 1100-річчя княжого града. У святкуванні взяв участь глава держави Президент Л.Кучма. Відомо, що Галич був столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави. Тут створений Національний заповідник «Давній Галич» .

Найбільшим культурним та економічним центром краю є обласний центр Івано-Франківськ (237 тисяч мешканців), історія якого налічує три з половиною сторіччя.

Важливим культурним і духовним осередком краю було і залишається місто Коломия, третє за населенням після Івано-Франківська і Калуша. Населення міста й околиць створило немало перлин духовної та матеріальної культури. Скарбницею народних промислів є Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Є.Кобринського, що діє від 1935 року, музей «Писанка» оригінальної архітектури (у формі писанки), де зібрано біля 10 тис. екземплярів писанок з України та інших країн, де є українська діаспора Етнографічно населення Івано-Франківщини поділяється на Опілля, Покуття, Бойківщину та Гуцульщину. Їх мешканці зберегли деякі відмінності в мові, одязі, культурі та побуті й уже цим привертають увагу туристів.

Тут же розвинені різні види художніх народних промислів. Під руками різьбярів, гончарів, мосяжників, ткачів народжуються мистецькі вироби, що розходяться по світу. Визнаним центром гуцульського мистецтва є Косів. І зарубіжні, і вітчизняні туристи вважають за необхідне відвідати знаменитий косівський ярмарок та придбати для себе мистецькі вироби.

Івано-Франківщина має велику культурно-історичну спадщину. Такі давні і цінні пам’ятки як церква Пантелеймона, під Галичем (XII ст.), Манявський скит (XVII ст.), дерев’яні гуцульські і бойківські храми відомі за межами країни.

Туристичні послуги надають 73 туристичні підприємства. Сервіс, прийнятний для західних туристів, на рівні класу «три зірки» забезпечують готелі «Аускопрут» та «Україна» в м.Івано-Франківську, база відпочинку «Карпати» в м. Яремчі, пансіонат «Карпатські зорі» фірми «Спорт-тур» в м. Косові, профілакторій «Яремча» в м. Яремчі, санаторій-профілакторій «Джерело Прикарпаття» в с. Новий Мізунь.

На території Прикарпаття налічується більше 20-ти туристичних маршрутів: гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автобусних.

Найцікавішими з них є:

гірські - на г. Говерла і г. Піп-Іван, по Чорногірському хребту (від озера Несамовите до озер Марічейка), по Горганах та інші;

водні - по Дністровському каньйону і річках Білий і Чорний Черемош, Прут, Лімниця;

пішохідні - по полонинах Карпат, до Манявського водоспаду;

лижний — на г. Кукул та інші.

автомобільні та велосипедні маршрути, найвідомішим з яких є маршрут «Прикарпатське кільце» .

Туристи мають можливість покататися на гірських лижах в Яблуниці, Ворохті, Косові. Діє сучасний гірськолижний комплекс в с. Поляниця. Людям, які ніколи не пробували цим займатись не варто впадати у відчай. Досвідчені інструктори за 2−3 години навчать новачка досить впевнено триматись на лижах на снігових схилах.

На річці Дністер є прекрасні місця для польотів на дельтапланах та парапланах в селах Одаї та Ісаків Тлумацького району. Вже створені маршрути та розвивається необхідна матеріальна база для любителів подорожувати на гірських велосипедах та на гуцульських кониках. За перше півріччя 2002 року нашу область відвідало на 40% більше туристів, ніж торік у зазначений період. Особливо відчутний цей ріст за рахунок внутрішніх, українських туристів, у порівнянні з минулим роком їх прибуло в область на 44% більше.

Існуюча база рекреаційних закладів усіх форм власності (119 одиниць на 12,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів.

Зростає інтерес населення до зайняття туристичною діяльністю. Так кількість ліцензованих туристичних підприємств в області за період з 1998 по 2002 роки зросла з 25 до 73.

Все більш популярним у світі нині стає сільський зелений туризм. Цей, давно відомий як сільським господарям, так і відпочиваючим вид туризму відроджується у нас на нових засадах. Сьогодні понад 200 сільських господарів готові прийняти гостей у своїх садибах. Туристів приваблює до них зручна система поселення, сучасне обладнання приватних пансіонатів, близькість до природи, співвідношення «ціна» — «якість послуг», гостинність та домашня атмосфера при організації відпочинку, а окрім того, чудові страви національної кухні. Найпопулярнішими є Косівщина, Верховинщина, Яремчанщина та Рожнятівщина.

В області розроблено ряд інвестиційних проектів в галузі туризму, зокрема:

побудова центру міжнародного туризму в районі Яблуниці-Ворохти з розвинутою інфраструктурою, особливо для зимового відпочинку ;

побудова туркомплексу «Скелі Довбуша» в с. Бубнище Долинського району;

реконструкція існуючих закладів з метою підвищення комфортності ;

відбудова обсерваторії на г. Піп-Іван з подальшим використанням її як станції багатофункціонального призначення з туристичним притулком ;

побудова автодороги Верховина — Шибене з утворенням пункту переходу на кордоні з Румунією ;

проект «Карпатський трамвай» (використання лісорозробних вузькоколійних доріг для туристичних цілей.

Тож запрошуємо до знайомства з краєм чарівної природи і щирих привітних людей, які з радістю приймуть на своїй землі кожного.