Методика використання комп «ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік»

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Факультет «Соціально-економічний»

Кафедра «Педагогіки і методики професійного навчання»

МАГІСТЕРСЬКА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

на тему: Методика використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік»

за спеціальністю 8.0.5 «Педагогіка вищої школи»

Виконавець роботи: магістрант _____________________

Науковий керівник: к.п.н. _____________________________

Консультант:_ к.ек.н., доц. _______ (Баранов П.Ю.)

Завідуючий кафедрою: д.пед.наук, профессор _________________

Харків 2010

ЗАВДАННЯ

на магістерську (дипломну) роботу

1. Тема роботи: «Методика використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни „Бухгалтерський облік“».

2. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та розробити методику використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік».

3. Вихідні дані до роботи:

Об'єкт дослідження: процес вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік».

Предмет дослідження: методика використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік».

4. Основні задачі дослідження:

1. Визначити понятійно-термінологічний апарат проблеми дослідження, розкрити сутність поняття «комп'ютерні технології навчання;

2. Обгрунтувати теоретичні основи використання комп’ютерних технологій в процесі вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік» ;

3. Розробити методику використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік»;

4. Провести експертне оцінювання розробленої методики.

5. Термін подання роботи до захисту: 2010 р.

6. Дата видачі завдання: 2009 р.

Завідувач кафедри (підпис) Науковий керівник (підпис) Нормоконтроль: (підпис) Завдання прийняв до виконання (підпис магістранта)

РЕФЕРАТ

Кваліфікаційна робота містить: 127 стор.; 16 рис.; 7 табл.; 88 використаних літературних джерел.

Об'єкт дослідження: процес вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік».

Предмет дослідження: методика використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік».

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та розробити методику використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік».

Гіпотеза дослідження — якість вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік» майбутніми інженерами-педагогами економічного профілю підвищиться за умов використання відповідної методики, розробленої на основі застосування комп’ютерних технологій.

Теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення результатів.

Емпіричні методи: спостереження, порівняння, анкетування, метод статистичної обробки інформації, діаграми.

Теоретичне значення полягає у теоретичному обгрунтуванні методики використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік».

Практичне значення роботи у розробці практичних рекомендацій щодо застосування програмного продукту «1С:Підприємство» в процесі вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік».

Згідно об'єкту, предмету, меті - визначаються задачі дослідження:

1. Визначити понятійно-термінологічний апарат проблеми дослідження, розкрити сутність поняття «комп'ютерні технології навчання;

2. Обгрунтувати теоретичні основи використання комп’ютерних технологій в процесі вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік» ;

3. Розробити методику використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік»;

4. Провести експертне оцінювання розробленої методики.

Ключові слова: уміння використання комп’ютерних засобів, майбутні фахівці, методика використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік».

РЕФЕРАТ

Квалификационная работа содержит: 127 стр.; 16 рис.; 7 табл.; 88 использованных литературных источника.

Объект исследования: процесс изучения дисциплины «Бухгалтерский учет» .

Предмет исследования: методика использования компьютерных технологий при изучении дисциплины «Бухгалтерский учет» .

Цель исследования: теоретически обосновать и разработать методику использования компьютерных технологий при изучении дисциплины «Бухгалтерский учет» .

Гипотеза исследования — качество изучения дисциплины «Бухгалтерский учет» будущими инженерами-педагогами экономического профиля повысится при использовании соответствующей методики, разработанной на основе применения компьютерных технологий.

Теоретические методы: анализ, синтез, обобщение результатов.

Эмпирические методы: наблюдение, сравнения, анкетирование, метод статистической обработки информации, диаграммы.

Теоретическое значение заключается в теоретическом обосновании методики использования компьютерных технологий при изучении дисциплины «Бухгалтерский учет» .

Практическое значение работы в разработке практических рекомендаций по применению программного продукта «1С: Предприятие» в процессе изучения дисциплины «Бухгалтерский учет» .

Согласно объекта, предмета, цели — определяются задачи исследования:

1. Определить понятийно-терминологический аппарат проблемы исследования, раскрыть сущность понятия «компьютерные технологии обучения» ;

2. Обосновать теоретические основы использования компьютерных технологий в процессе изучения дисциплины «Бухгалтерский учет» ;

3. Разработать методику использования компьютерных технологий при изучении дисциплины «Бухгалтерский учет» ;

4. Провести экспертное оценивание разработанной методики.

Ключевые слова: умение использования компьютерных средств, будущие специалисты, методика использования компьютерных технологий при изучении дисциплины «Бухгалтерский учет» .

ABSTRACT

Qualifying job contains: 127 p.; 16 fig.; 7 tab.; 88 used references.

Object of research: discipline process in accounting.

Object of research: how to use computer technology in the discipline in accounting.

The purpose of research: develop a theoretical basis and method of use of computer technology in the discipline in accounting.

The hypothesis of research is quality of the discipline in accounting Future Engineers-economic profile of teachers will increase the use of appropriate methods, based on application of computer technology.

Theoretical methods: analysis, synthesis, generalization of results.

Empirical methods: observation, comparison, questioning, method of statistical processing of information, diagrams.

The theoretical value is the theoretical basis of usage of computer technology in the discipline in accounting.

Practical value of the work in developing practical guidance on the use of software «1C: Enterprise» during the discipline in accounting.

Research problems:

1. Define the conceptual terms of the research problem, the essence of the concept of «computer technology training;

2. Validate the theoretical foundations of computer technologies in the discipline in accounting;

3. Develop methods of use of computer technology in the discipline in accounting;

4. Conduct expert assessment of the developed technique.

Keywords: ability to use computer tools, the future professionals of using computer technology in the discipline in accounting.

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕтичні основи ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»

1.1 Особливості використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі

1.2 Аналіз комп’ютерних засобів навчання дисципліни «Бухгалтерський облік»

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»

2.1 Аналіз змісту дисципліни «Бухгалтерський облік»

2.2 Аналіз методів, засобів і форм навчання дисципліни «Бухгалтерський облік»

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»

3.1 Мета завдання, принципи та зміст методики використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік»

3.2 Методи, форми та засоби реалізації методики використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік»

3.3 Критерії та методи оцінки методики використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік»

Висновки до розділу 3

РОЗДІЛ 4 ЕКСПЕРТНЕ ОЦІНЮВАННЯ МЕТОДИКИ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»

4.1 Сутність та методика реалізації експертного оцінювання у ВНЗ

4.2 Результати експертного оцінювання методики використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік»

Висновки до розділу 4

РОЗДІЛ 5 ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ

ЗАПРОПОНОВАНОГО НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОДУКТУ

5.1 Обґрунтування вибору напрямку організаційно-економічного дослідження

5.2 Виявлення оцінних параметрів, що характеризують конкурентоздатність НПП

5.3 Кількісний аналіз оцінюваних параметрів конкурентоздатності

5.4 Розробка шкали бальної системи по кожному оцінюваному параметру

5.5 Оцінка рівня по кожному оцінюваному параметру й конкурентоздатності розробленого НПП у цілому

Висновки до розділу 5

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. В Україні, як і в сучасному світі, існує глобальна проблема комп’ютерізації всіх сфер людського життя. Тому впровадження комп’ютерних технологій в освіту можна охарактеризувати як логічний і необхідний крок в розвиток сучасного інформаційного світу в цілому. Підтвердженням цього може служити виникнення цілого ряду спеціальних наукових центрів, які безпосередньо займаються проблемами інформатизації і комп’ютеризації освіти (В.Баринов, В. Буров, Л. Кльоба, Т. Любанова, В. Слиньков, В. Попов). Вивчення і використання комп’ютерних технологій мають величезні техніко-операційні можливості та несуть в собі незрівняний з раніше застосованими технічними засобами навчання, дидактичний матеріал, який може і повинен бути реалізований в навчальному процесі. Справжня дієвість науково-технічного прогресу (а широке застосування комп’ютерів — один з яскравих його проявів) у вирішальної степені залежить від підготовки кадрів на рівні сучасних вимог, а особливо підготовки майбутніх фахівців економічного профілю.

Актуальність дослідження зумовлена перебудовою системи вищої освіти. Основними проблемами, що супроводжують цей процес є: підвищення якості підготовки безпосередніх виробників матеріальних цінностей держави — професійних кадрів, приведення їх у відповідність до світових стандартів, розвиток професійної компетентності. Важливим аспектом підготовки фахівців економічного профілю з дисципліни «Бухгалтерський облік» є формування теоретичних знань та практичних умінь, що дозволить майбутнім фахівцям економічного профілю вільно застосовувати свої знання та уміння на практиці. В той же час впровадження комп’ютерних технологій в навчальний процес дозволить автоматизувати не тільки бухгалтерський облік, але й дозволить упорядкувати бухгалтерський облік, збільшити кількість одержуваної інформації, підвищити оперативність бухобліку, зменшити число арифметичних помилок. Це зумовлює необхідність використання можливостей комп’ютерних технологій у навчальному процесі, зокрема в процесі вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік».

Проведений аналіз літературних джерел показав, що проблеми застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі є предметом дослідження багатьох вчених (А.Ашеров, В. Беспалько, Т. Богданова, О. Виштак, Б. Гершунський, І.Захарова, І.Карімов, В. Латишев, Р. Потапова, Г. Сажко, І.Синельник, Н. Тверезовська, Є.Тен та інші). Ці питання досліджуються при підготовці економістів взагалі (Д.Байд, В. Зуєв, Н.Іщук, О. Кареліна, Н. Олійник, В. Подсолонко, В. Приходько, М. Свіржевський, А. Сингаївська та інші), при розв’язанні економічних задач зокрема (П.Демідов, О. Кузнєцов, О. Куцевол, Є.Лукаш, К. Півоваров та інші), в тому числі й при веденні бухгалтерського обліку (К.Барроу, В. Горемикін, Н. Колеснікова, Є.Орлова, С. Покропивний, Л. Сухова). В колі уваги вчених знаходяться і окремі аспекти з бухгалтерського обліку (Е. Перемов, Д. Чистов, А. Таранов, О. Заремба, А. Заремба), але поза увагою залишаються підходи щодо застосування комп’ютерних технологій в процесі вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік». Подальший аналіз процесу вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік» в Українській інженерно-педагогічній академії показав недостатній рівень застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі.

Це породжує суперечності між: зростаючими вимогами ринку праці до якості вивчення майбутніми фахівцями економічного профілю бухгалтерського обліку та недостатньою розробленістю теоретичних і практичних аспектів відповідних методик; необхідністю застосування комп’ютерних технологій в процесі підготовки цих фахівців та недостатньою розробленістю методичних основ їхньої реалізації.

Такі суперечності визначили проблему дослідження — підвищення якості вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік» фахівцями економічного профілю засобами комп’ютерних технологій. Необхідність розв’язання цієї проблеми зумовила вибір теми дослідження — «Методика використання комп’ютерних технологій при вивчені дисципліни „Бухгалтерський облік“».

Об'єкт дослідження — процес вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік».

Предмет дослідження — методика використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік».

Мета дослідження — теоретично обґрунтувати та розробити методику використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік».

Гіпотеза дослідження — якість вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік» майбутніми інженерами-педагогами економічного профілю підвищиться за умов використання відповідної методики, розробленої на основі застосування комп’ютерних технологій.

Об'єкт, предмет, мета і гіпотеза дослідження обумовили вибір таких завдань дослідження:

4. Визначити понятійно-термінологічний апарат проблеми дослідження, розкрити сутність поняття «комп'ютерні технології навчання;

5. Обгрунтувати теоретичні основи використання комп’ютерних технологій в процесі вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік» ;

6. Розробити методику використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік»;

7. Провести експертне оцінювання розробленої методики.

Експериментальною базою дослідження була Українська інженерно — педагогічної академії.

Для досягнення мети і розв’язання завдань дослідження застосовувалися наступні теоретичні та емпіричні методи:

1. Аналіз, порівняння та узагальнення наукових джерел із досліджуваної проблеми;

2. Спостереження, бесіди, для аналіза існуючої системи навчання дисципліни «Бухгалтерський облік»;

3. Експертне оцінювання.

Теоретична значущість полягає у теоретичному обгрунтуванні методики використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік».

Практична значущість полягає у розробці практичних рекомендацій щодо застосування програмного продукту «1С:Підприємство» в процесі вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік».

Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів у професійній підготовці майбутніх фахівців економічного профілю.

Обсяг і структура магістерської роботи. Магістерська кваліфікаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку літератури з 88 джерел. Повний обсяг магістерської роботи — 127 сторінки. Робота містить 7 таблиць на 19 сторінках і 16 рисунків на 14 сторінках.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕтичні основи ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»

1.1 Особливості використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі

У XXI-му столітті рівень володіння комп’ютерними технологіями починає визначати політичний і господарський статус держав і України зокрема. Для успішної роботи в таких умовах Українї потрібні люди — висококваліфіковані фахівці, що відповідають найвищим вимогам сучасності. Зараз освіта перетворюється в одне з джерел найцінніших стратегічних ресурсів — людського капіталу та знань, що, в кінцевому рахунку, визначає загальний рівень розвитку суспільства, тому основні заходи держави спрямовані на розвиток національної системи освіти, регламентовані законами України «Про освіту», «Про вищу освіту». Головним прискорювачем розвитку системи вищої освіти стає впровадженням комп’ютерних технологій у навчальному процесі.

Комп’ютерізація суспільства, у свою чергу, практично неможлива без комп’ютеризації системи освіти, в силу чого ця проблема за своєю значимістю виходить зараз на перше місце в педагогічній науці. Пріоритетність цієї проблеми посилюється ще й тим, що вона є принципово новою. Виникнувши разом з появою комп’ютера, тобто в останні два десятиліття, вона не може використовувати досвід минулих століть і тисячоліть, як це робиться в класичній педагогіці, і вимушена розвиватися тільки «зсередини», формуючи свою наукову базу одночасно у всіх необхідних сферах — філософії, психології, педагогіки та методики. Ця обставина, у поєднанні з крайньою практичною необхідністю, надає проблемі комп’ютеризації освіти підвищену актуальність, виводить її на перше місце в групі першочергових завдань сучасної педагогіки.

Комплексна інформатизація вищих навчальних закладах орієнтується тепер на формування та розвиток інтелектуального потенціалу науки, вдосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп’ютерних методів навчання, використання в педагогічній роботі сучасних інформаційних та комп’ютерних технологій [22, 62].

Розробляючи принципи організації навчання за допомогою комп’ютерних технологій, необхідно приймати до уваги, з одного боку, дидактичні властивості і функції навчання самих засобів комп’ютерних технологій, як основи навчання, з іншого боку, концептуальні напрями дидактичної організації такого навчання, як елемента загальної системи освіти на сучасному рівні.

Перш за все, необхідно представити гідності комп’ютерного методу з психологічної точки зору. Комп’ютерне навчання несе в собі величезний мотиваційний потенціал. За умови правильно складеної програми комп’ютер може допомогти викладачеві індивідуалізувати та диференціювати навчальний процес, у той час як студенти, будуть відчувати постійну присутність доброзичливого інструктора — машини.

Комп’ютер гарантує конфіденційність. У тому випадку, якщо не ведеться запис результатів для викладача, тільки сам учень знає, які помилки він допустив, і не боїться, що викладач впізнає його результати. Таким чином, самооцінка учня не знижується, а на уроці створюється психологічно комфортна атмосфера. Комп’ютер забезпечує велику ступінь інтерактивності навчання, ніж робота в аудиторії. Студенти можуть допускати будь-яку кількість помилок, не відчуваючи при цьому терпіння комп’ютера, і витрачають навчальний час тільки на виправлення, аналіз власних помилок і можуть не слухати, як викладач знову пояснює вже знайомий матеріал.

Вирішальним фактором успішного впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес є готовність і здатність викладачів освоїти засоби комп’ютерних технологій і запропонувати нові методики навчання з використанням цих засобів.

Із застосуванням відповідних методик навчання мультимедійні навчальні програми можна використовувати: при проведенні аудиторних заняттях; на факультативних заняттях; на додаткових заняттях з відстаючими; для самостійної роботи студентів у позаурочний час.

Н.Голівер наводить ряд суттєвих позитивних факторів, що підвищують ефективність навчання студентів. Використання комп’ютерних технологій:

1. Дозволяє індивідуалізувати навчання.

2. Підвищує активність студентів.

3. Допомагає інтенсифікувати навчання.

4. Підвищує мотивацію навчання.

5. Створює умови для самостійної роботи.

6. Сприяє виробленню самооцінки у студентів.

7. Створює комфортне середовище для навчання.

Ці ефекти досягаються зануренням студента в принципово нову інформаційно-технологічну середовище, яке забезпечує розширене інтерактивна взаємодія, максимально наближене до природного.

Повсюдне використання комп’ютерних ресурсів, що є продуктом інтелектуальної діяльності найбільш кваліфікованої частини працездатного населення суспільства, визначає необхідність підготовки в підростаючому поколінні творчо-активного резерву. З цієї причини стає актуальною розробка певних методичних підходів до використання засобів нових комп’ютерних технологій для реалізації ідей розвиваючого навчання, розвитку особистості студента. Зокрема, для розвитку творчого потенціалу індивіда, формування у студента вміння здійснювати прогнозування результатів своєї діяльності, розробляти стратегію пошуку шляхів і методів рішення завдань — як навчальних, так і практичних [6, 43].

Не менш важлива завдання забезпечення психолого-педагогічними та методичними розробками, спрямованими на виявлення оптимальних умов використання засобів нових інформаційних технологій з метою інтенсифікації навчального процесу, підвищення його ефективності і якості.

Актуальність вищезгаданого визначається не тільки соціальним замовленням, а й потребами індивіда до самовизначення й самовираження в умовах сучасного суспільства етапу комп’ютеризації.

Особливої уваги заслуговує опис унікальних можливостей комп’ютерних технологій, реалізація яких створює передумови для небувалою в історії педагогіки інтенсифікації освітнього процесу, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особистості студента. Перелічимо ці можливості:

* негайна зворотній зв’язок між користувачем і комп’ютерними технологіями;

* комп’ютерна візуалізація навчальної інформації про об'єкти або закономірності процесів, явищ, як реально протікають, так і «віртуальних» ;

* архівне зберігання досить великих обсягів інформації з можливістю її передачі, а також легкого доступу та звернення користувача до центрального банку даних;

* автоматизація процесів обчислювальної інформаційно — пошукової діяльності, а також обробки результатів навчального експерименту з можливістю багаторазового повторення фрагмента або самого експерименту;

* автоматизація процесів комп’ютерно-методичного забезпечення, організаційного управління навчальною діяльністю і контролю за результатами засвоєння.

Реалізація перерахованих вище можливостей комп’ютерних технологій дозволяє організувати такі види діяльності як:

* реєстрація, збір, накопичення, зберігання, оброблення інформації про досліджувані об'єкті, явища, процеси, в тому числі які реально протікають, і передача досить великих обсягів інформації, представленої в різних формах;

* інтерактивний діалог — взаємодія користувача з програмною системою. На відміну від діалогового, (що передбачає обмін текстовими командами (запитами) і відповідями (запрошеннями)), характеризується реалізацією більш розвинених засобів ведення діалогу. Це можливість задавати питання в довільній формі, з використанням «ключового» слова, у формі з обмеженим набором символів, при цьому забезпечується можливість вибору варіантів змісту навчального матеріалу, режиму роботи.

З огляду на те, що перераховані вище види діяльності засновані на інформаційній взаємодії між навчаним, викладачем і засобами нових комп’ютерних технологій і разом з тим спрямовані на досягнення навчальних цілей, Н. Голівер називає їх інформаційно-навчальної діяльністю.

Таким чином, педагогічні цілі використання засобів комп’ютерних технологій представлені на рис. 1.1.

Аналіз даних рис. 1.1 показав, що використання комп’ютерних технологій позитивно вплине на підготовка студента як індивіда до комфортного життя в умовах інформаційного суспільства, розвине наочно-дієве, наочно-образне, інтуїтивне, творче та теоретичне види мислення, сформує у студентів уміння здійснювати обробку інформації.

Р.Осіпа наголошує, що використання засобів комп’ютерних технологій як засобу навчання, удосконалює процес викладання, підвищує його ефективність та якість. При цьому забезпечується:

— Реалізація можливостей програмно-методичного забезпечення сучасних ПЕОМ з метою повідомлення знань, моделювання навчальних ситуацій, здійснення тренування, контролю за результатами навчання;

— Використання об'єктно-орієнтованих програмних засобів або систем (наприклад, системи підготовки текстів, електронних таблиць, баз даних) з метою формування культури навчальної діяльності;

— Реалізація можливостей систем штучного інтелекту в процесі застосування навчальних інтелектуальних систем.

— Використання інформаційних технологій в якості інструмента пізнання навколишньої дійсності та самопізнання;

— Використання комп’ютерних технологій в якості засобу розвитку особистості студента;

Рис. 1.1 Педагогічні цілі використання засобів комп’ютерних технологій

— Використання комп’ютерних технологій в якості об'єкта вивчення (наприклад, в рамках освоєння курсу інформатики);

— Використання комп’ютерних технологій в якості засобу інформаційно-методичного забезпечення і управління навчально-виховним процесом, навчальними закладами, системою навчальних закладів;

— Використання комп’ютерних технологій в якості засобу комунікацій (наприклад, на базі асинхронної телекомунікаційного зв’язку) з метою поширення передових педагогічних технологій;

— Використання комп’ютерних технологій в якості засобу автоматизації процесів контролю, корекції результатів навчальної діяльності, комп’ютерного педагогічного тестування і психодіагностики;

— Використання комп’ютерних технологій в якості засобу автоматизації процесів обробки результатів експерименту (лабораторного, демонстраційного) та управління навчальним обладнанням.

Визначені положення дозволили підтвердити важливість використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі.

З усього різноманіття педагогічних застосувань комп’ютерних технологій особливо слід виділити використання програмних засобів (ПЗ) у зв’язку з їх широкою популярністю в практиці вітчизняного і зарубіжного освітнього процесу [14, 22, 28]. Незважаючи на багаторічний досвід використання різноманітних типів програмних засобів у навчальних цілях, їх потенційні можливості залишаються невичерпаними. Причиною цього є як нерозробленість теоретичних основ, що розкривають доцільність створення та застосування програмних засобів з метою навчання, так і відсутність чіткої класифікації або типології, комплексу вимог, що пред’являються до них.

Проблеми розробки та використання програмних засобів навчального призначення спираються на ряд теоретичних положень, що представляють:

* педагогічну доцільність застосування програмних засобів навчального призначення;

* функціональне призначення окремих типів програмних засобів, що використовуються для цілей навчання;

* типологію програмних засобів з методичного призначенням;

* вимоги до програмних засобів, які використовуються в навчально-виховному процесі.

Під комп’ютерною технологією в одних випадках розуміють спосіб і засоби збору, обробки та передачі інформації для отримання нових відомостей про об'єкт, що вивчається, в інших — сукупність знань про способи і засоби роботи з інформаційними ресурсами, технологіями [32, 48].

Слід зауважити, що в якомусь сенсі всі педагогічні технології (що розуміється як позначені вище способи) є інформаційними, так як навчально-виховний процес неможливий без обміну інформацією між педагогом і навчати. Проте в сучасному розумінні комп’ютерна технологія навчання — це педагогічна технологія, яка застосовує спеціальні способи, програмні та технічні засоби (кіно, аудіо-та відеотехніку, комп’ютери, телекомунікаційні мережі) для роботи з інформацією. І сенс комп’ютеризації освіти полягає у створенні як для педагогів, так і для тих, яких навчають сприятливих умов для вільного доступу до культурної, навчальної та наукової інформації.

Термін «комп'ютерна технологія навчання» з урахуванням широких можливостей сучасних обчислювальних засобів і комп’ютерних мереж часто вживається у тому ж значенні, що й «імітаційні технології» і «навчальні ігри». У той же час поняття «комп'ютерна технологія» і «інформаційна технологія» не можна ототожнювати. В інформаційних технологіях може використовуватися комп’ютер як одне з можливих засобів. Крім того, розуміння комп’ютера як обчислювальної машини (від англ. Computer — обчислювач) стало вже анахронізмом. Тому і термін «комп'ютерна (буквально — обчислювальна) технологія» швидше невдалий, а от вести мову про комп’ютерні засобах навчання, комп’ютерних програмах цілком правомірно.

Розглянемо загальну характеристику комп’ютерних технологій навчання та їх технічні засоби навчання. Система освіти, мабуть, завжди була дуже чуйною на впровадження в навчальний процес комп’ютерних технологій, що базуються на програмних продуктах самого широкого призначення і комп’ютерних засобах. У навчальних закладах і сьогодні успішно застосовуються різні програмні комплекси — як відносно доступні (текстові та графічні редактори, засоби для роботи і підготовки комп’ютерних презентацій), так і складні, часом вузькоспеціалізовані (системи програмування, системи управління базами даних, пакети символьної математики та статистичної обробки даних). І все ж ці програмні засоби, можна сказати, ніколи не забезпечували всіх потреб викладачів [22, 50].

Розробка власне навчальних комп’ютерних засобів здійснювалася на основі ідеї програмованого навчання.

Програмні продукти для навчального процесу найчастіше представляли собою електронні варіанти наступних навчально-методичних матеріалів: комп’ютерні презентації ілюстрованого характеру; електронні словники, довідники та підручники; лабораторні практикуми з можливістю моделювання реальних процесів; програми-тренажери; тестові програми; електронні підручники.

У системі освіти на сьогодні накопичено безліч різних комп’ютерних програм навчального призначення, створених у навчальних закладах та центрах Росії. Чимале їхнє число відрізняється оригінальністю, високим науковим і методичним рівнем.

Поява комп’ютерів нових поколінь стимулювало подальшу комп’ютеризацію навчання, наприклад, винахід інтелектуальних навчальних систем, що базуються на роботах в області штучного інтелекту, зокрема, теорії експертних систем — складних програм, що маніпулюють спеціальними експертними знаннями в предметних областях. Ці системи вирішують завдання, застосовуючи логіку та емпіричні правила, вміють поповнювати свої знання. Сполучаючи потужні комп’ютери з людським досвідом, експертні системи збільшують цінність експертних знань, дозволяючи використовувати їх максимально широко і конкретно.

Конкретні програмні та технічні засоби активно розробляються (нерідко паралельно) і використовуються в різних навчальних закладах. Визначальним чинником ефективності сучасних комп’ютерних технологій є робота самого педагога над науково-методичним забезпеченням своїх занять з курсантами. Ця підготовка вимагає рішення цілком конкретних питань:

— Відбір змісту навчання відповідно до дидактичними властивостями і можливостями засобів комп’ютерних технології;

— Прогнозування можливого впливу засобів комп’ютерних технологій на характер мислення і поведінки учасників освітнього процесу;

— Вибір способів поєднання та інтеграції засобів комп’ютерних технологій з традиційними засобами навчання;

— Забезпечення відповідних дидактичних умов навчання (формування навчальних груп, організація індивідуальних занять і самостійної роботи).

Комп’ютерні технології використовуються для досягнення наступних цілей педагогіки [29]:

1. Розвиток особистості студента, підготовки його до самостійної продуктивної діяльності в умовах інформаційного суспільства, що включає (крім передачі інформації і закладених в ній знань): розвиток конструктивної, алгоритмічного мислення завдяки особливостям спілкування з комп’ютером; розвиток творчого мислення за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності; розвиток комунікативних здібностей на основі виконання спільних проектів; формування вміння приймати оптимальні рішення в складній ситуації (в ході комп’ютерних ділових ігор і роботи з програмами-тренажерами); розвиток навичок дослідницької діяльності (при роботі з моделюючими програмами та інтелектуальними навчальними системами); формування інформаційної культури, уміння обробляти інформацію (при використанні текстових, графічних і табличних редакторів, локальних і мережевих баз даних).

2. Реалізація соціального замовлення, обумовленого комп’ютерізацією сучасного суспільства: підготовка фахівців в галузі комп’ютерних технологій; підготовка учнів засобами педагогічних та комп’ютерних технологій до самостійної пізнавальної діяльності.

3. Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу: підвищення ефективності та якості навчання за рахунок застосування комп’ютерних технологій; виявлення і використання стимулів активізації пізнавальної діяльності (можливе використання більшості перерахованих технологій — залежно від типу особистості того, хто навчається); поглиблення міжпредметних зв’язків у результаті використання сучасних засобів обробки інформації при вирішенні завдань з самим різних предметів (комп'ютерне моделювання, локальні і мережеві бази даних).

Цими ж педагогічним цілями визначаються і основні напрямки розвитку самих комп’ютерних технологій. Особливу увагу сьогодні приділяється вдосконаленню таких технологій, як:

— Технологія підвищення ефективності та якості процесу навчання завдяки додатковим можливостям пізнання навколишньої дійсності та самопізнання, розвитку особистості учня;

— Технологія управління навчально-виховним процесом, навчальними закладами, системою навчальних закладів;

— Технологія керованого моніторингу (контроль, корекція результатів навчальної діяльності, комп’ютерне педагогічне тестування і психодіагностика);

— Комунікаційна технологія, що забезпечує розповсюдження науково-методичного досвіду.

Аналіз світового досвіду підготовки фахівців економічного профілю [29, 43, 48] підтверджує актуальність використання комп’ютерних технологій при підготовці таких спеціалістів і визначає їх застосування як обов’язковий компонент процесу навчання, результатом якого є фахівці, спроможні виконувати професійні завдання за допомогою комп’ютера без перепідготовки та тривалої адаптації.

Зарубіжний досвід знаходить відображення і у працях вітчизняних вчених [1, 8]. Автори наголошують на важливості використання комп’ютерних технологій у процесі підготовки фахівців економічних спеціальностей, що пов’язано з можливостями таких технологій інтенсифікувати та адаптувати до особистісних характеристик студентів процес навчання, необхідністю підвищення комп’ютерної грамотності фахівців в умовах інформаційної економіки тощо.

Актуальність використання комп’ютерних технологій відзначена і вченими-економістами. Згідно з аналізом літературних джерел [1, 15] на сучасному етапі зростає обсяг професійних завдань, які вимагають застосування комп’ютерних технологій. Основними серед таких є моделювання різних економічних явищ, обробка економічної інформації, розрахунок складних економічних показників, планування бізнесу, організація обліку, прогнозування діяльності підприємств. З метою автоматизації цих процесів сучасний фахівець має володіти комп’ютерними технологіями. Тому ці технології у навчальному процесі при підготовці фахівців економічного профілю виконують дві основні функції: вони реалізуються як засіб і як об'єкт навчання.

На увагу заслуговує думка вчених [1, 15, 46] щодо використання комп’ютерних технологій при формуванні різних умінь у студентів, а саме інформаційних, загальнопізнавальних тощо. Автори підкреслюють, що процес формування відповідних умінь при застосуванні комп’ютерів є більш ефективним завдяки гнучкості, адаптивності до можливостей студентів, динамізму навчального процесу та ін. Ці положення дозволяють висунути припущення щодо доцільності використання комп’ютерних технологій як засобів навчання у майбутніх фахівців економічного профілю. Підставою для його формулювання були і роботи П. Бурика і С. Лондара [7], К. Гапотченко і С. Цесаренко [15], Н. Глухової [13], Г. Жумагулової [19], Н.Іщук. У цьому контексті потребують дослідження питання сутності комп’ютерних технологій, їх класифікації, особливостей розробки та впровадження в навчальний процес підготовки фахівців. Тому подальший науковий пошук було спрямовано на вирішення цих питань.

Аналіз літературних джерел [6, 25] щодо визначення поняття «комп'ютерні технології» дозволив виявити різні трактування самого терміну. Так, Г. Селевко комп’ютерні технології розуміє як процеси підготовки і передачі інформації тому, хто навчається, засобом здійснення яких є комп’ютер.

Н.Шестак наголошує, що комп’ютерні технології - це нові технології в освіті, які дозволяють створювати умови творчої самореалізації студентів, надавати інформаційні і обчислювальні ресурси на всіх етапах навчання.

С.Смирнов комп’ютерні технології визначає як мистецтво використання комп’ютерів для удосконалення навчального процесу.

Група авторів А. Реан, Н. Бордовська, С. Розум підкреслюють, що комп’ютерні технології реалізуються в рамках системи «педагог-комп'ютер — той, хто навчається» за допомогою навчальних програм різних видів.

Основою нашого дослідження є визначення комп’ютерних технологій, яке наведено у роботі І.Мархеля. Автор трактує це поняття як сукупність технічних, програмних, навчальних і методичних засобів, що використовуються у навчанні при застосуванні комп’ютерів.

Широке впровадження комп’ютерних технологій у сучасній освіті є результатом трьох інформаційних революцій [3, 6], які відбувалися протягом становлення інформаційного суспільства і були пов’язані з появою винаходів, що активно впливали на його розвиток (друкарство, радіо, перший комп’ютер та ін.). Сучасне інформаційне суспільство вимагає здійснення підготовки у напрямку оволодіння комп’ютерними технологіями, що обумовлює їх активне використання у навчальному процесі. Це підтверджує висунене припущення щодо доцільності застосування таких технологій як засобу навчання у майбутніх фахівців економічного профілю. Тому в подальшому нашу увагу було спрямовано на визначення особливостей відповідних технологій і напрямків їх застосування у навчальному процесі.

Аналіз літературних джерел [3, 30, 41] дозволив визначити, що у навчальному процесі можливим є використання комп’ютерів на всіх етапах навчання за різними напрямками, а саме як об'єкту вивчення, як засобу навчання, як складової системи управління освітою, як елементу методики наукових досліджень. Комп’ютерні технології в рамках реалізації процесу навчання у майбутніх фахівців економічного профілю при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік» реалізовано нами в якості засобів навчання на всіх основних його етапах, тобто при формуванні відповідних знань, умінь, навичок та контролю за рівнем їх сформованості. У цьому контексті на увагу заслуговує думка вчених [22, 34] щодо підвищення ефективності навчання при застосуванні комп’ютерних технологій. Це обумовлено можливостями таких технологій у навчальному процесі [32], а саме:

індивідуалізацією, диференціацією навчання, що дозволяє здійснити підготовку студентів у напрямку бухгалтерський облік при урахуванні їх вихідного рівня сформованості умінь використання комп’ютерних технологій;

унаочненням основних понять і об'єктів, основних закономірностей теоретичної основи бухгалерського обліку, зв’язків теоретичних тверджень із практичним застосування засобів комп’ютерних технологій;

автоматизацією складних розрахунків як основних складових бухгалтерського обліку, що сприяє скороченню часу навчання;

контролем навчальної діяльності студентів з діагностикою помилок і зворотнім зв’язком в рамках процесу формування умінь щодо обліку.

Визначені положення дозволили підтвердити вірність напрямку пошуку ефективних засобів комп’ютерних технологій у майбутніх фахівців економічного профілю. Тому подальшу увагу було зосереджено на виділенні засобів комп’ютерних технологій, використання яких сприяє реалізації якісної підготовки студентів з дисципліни «Бухгалтерський облік.

За результатами аналізу літературних джерел [6, 7, 22, 43] виявлено певну кількість підходів до класифікації засобів комп’ютерних технологій за різними ознаками. Так, П. Підкасистий і О. Тищенко за навчальною метою застосування таких технологій виділяють:

програми загального призначення (текстові, графічні і музичні редактори, електронні таблиці і ін.);

спеціалізовані програми (економічні, правові, довідкові системи та ін.);

навчаючі системи (тренувальні, що призначені для закріплення знань, умінь і навичок; когнітивістські, які орієнтовані на засвоєння понять; програми проблемного навчання, що спрямовані на навчання шляхом вирішення навчально-пізнавальних завдань; імітаційні і моделюючі; ігрові; тестуючі; довідково-інформаційні, які включають бази даних і банки знань, інформаційно-пошукові системи, словники та ін.).

О.Ващук відокремлює три основні групи засобів комп’ютерних технологій за навчальною метою їх застосування: навчаючі комп’ютерні програми (інформаційні, тренувальні, моделюючі, контролюючі); комп’ютерні інструментальні програми (текстові та графічні процесори, середовища програмування тощо); інтелектуальні програми (експертні системи, інтелектуальні системи та ін.)

Р.Потапова навчальні програмні засоби поділяє на:

Комп’ютерні навчальні програми: навчальні програми (комп'ютерні посібники, автоматизовані навчальні курси, комп’ютерні довідники і енциклопедії, програми штучного інтелекту); прикладні програми навчального призначення; моделюючі програми; інтегровані програми; тестуючі програми; тренажерні програми; навчальні ігри;

Інструментальні системи .

Програми, що керують процесом навчання.

Програми підтримки поточної діяльності.

Д.Чернилевський до програмних засобів відносить: навчальні програмні засоби (формування знань, умінь і навичок); тренажери, призначені для відпрацювання умінь, навичок навчальної діяльності; контролюючі програмні засоби; інформаційно-пошукові програмні системи; імітаційні програмні засоби; моделюючі програмні засоби; демонстраційні програмні засоби; навчально-ігрові програмні засоби; програмні засоби для дозвілля.

І.Захарова наводить такі категорії програмного забезпечення комп’ютерних технологій: навчальні, контролюючі і тренувальні системи; системи для пошуку інформації; моделюючі програми; мікросвіти; інструментальні засоби пізнавального характеру; інструментальні засоби універсального характеру.

Є.Тен серед комп’ютерних програм виділяє: навчальні, інформаційні, контролюючі і комбіновані програми.

Серед наведених підходів щодо класифікації засобів комп’ютерних технологій більш конкретно їх систематизовано за навчальною метою застосування О.Ващуком. Але в цій класифікації відсутні певні види навчаючих комп’ютерних програм, комп’ютерних інструментальних програм, які було виділено в нашому дослідження на основі узагальнення результатів аналізу інших підходів. В. Кошелєва наводить скореговану класифікацію засобів комп’ютерних технологій.

Проаналізуємо наведену класифікацію більш детально.

Перша група засобів комп’ютерних технологій — це комп’ютерні програми, що застосовуються у навчальному процесі для досягнення певної навчальної мети (формування знань, умінь і навичок, їх закріплення і/або контроль).

У залежності від мети навчання вони поділяються на:

інформаційні, основною метою яких є надання навчальних теоретичних відомостей, демонстрація статичних та анімаційних зображень, але можуть містити і завдання для перевірки засвоєння навчального матеріалу;

тренувальні, що включають сукупність завдань, при виконанні яких закріплюється навчальний матеріал, та призначені для відпрацювання умінь, навичок навчальної діяльності;

моделюючі, які за основною метою використання спрямовані на закріплення навчального матеріалу та призначені для створення моделей об'єкту, явища, процесу чи ситуації з метою їх вивчення, дослідження;

контролюючі програми, які призначені для перевірки і оцінки знань, умінь та навичок за допомогою різних типів тестів;

ігрові, що використовуються для імітації навчальних ситуацій з метою формування певних умінь (відмінності від програм моделювання: змагальність, наявність супротивника — людини чи програми);

інформаційно-пошукові, які призначені для формування умінь та навичок систематизації інформації і включають бази даних, бази знань, словники, довідники та ін.;

комп’ютерні навчаючі системи, що використовуються у навчальному процесі з метою формування знань, умінь і навичок, їх закріплення та контролю рівня сформованості. Такі системи складаються із певних блоків, виокремлення яких здійснюється у відповідності до мети навчального процесу. Такими блоками можуть бути інформаційні, тренувальні, моделюючі, контролюючі, ігрові чи інформаційно-пошукові.

Наступною групою засобів комп’ютерних технологій виділено комп’ютерні інструментальні програми, які забезпечують можливості створення нових електронних ресурсів: баз даних, програмних модулів, окремих програм чи програмних комплексів. Серед них виокремлено:

інструментальні програми загального призначення, які використовуються для підготовки навчально-методичних матеріалів, формування інформаційної складової комп’ютерних навчальних програм, для самостійного вивчення і використання під час навчальних занять (текстові і графічні редактори, електронні таблиці, засоби для проведення презентацій);

спеціалізовані інструментальні програми, що використовуються як допоміжні засоби для навчання чи при вивченні спеціалізованих курсів (економічні, бухгалтерські, правові, математичні та інші).

До третьої групи засобів комп’ютерних технологій віднесено інтелектуальні програми. До них належать експертні системи, інтелектуальні системи на основі штучного інтелекту та інші. Метою таких програм є створення умов щодо виконання комп’ютерами роботи професійних спеціалістів у певній предметній галузі, тобто імітація розумової діяльності людини. Але згідно з висновками вчених [61, 66] ці програми не знайшли широкого використання у навчальному процесі через недостатність технічного і програмного забезпечення, незавершеність психолого-педагогічних досліджень стосовно створення динамічної моделі конкретного користувача. Проте представлена класифікація не вичерпує проблеми визначення засобів комп’ютерних технологій і основ їх застосування в процесі навчання. Одним із шляхів подальшого дослідження, на наш погляд, є поглиблена робота щодо конкретизації основних ознак класифікації засобів комп’ютерних технологій і її адаптація до умов навчального процесу.

Аналіз наведеної класифікації дозволив серед засобів комп’ютерних технологій виділити спеціалізовану інструментальну програму. Вибір спеціалізованої інструментальної програми обумовлено її можливістю автоматизувати бухгалтерський облік, що полегшить і прискорить внесення бухгалтерських даних, та отримання підсумків по рахункам. Разом з тим, для забезпечення ефективності процесу навчання є недостатнім визначення доцільних засобів його реалізації [23, 29]. На думку дослідників підвищенню ефективності начального процесу сприяє попереднє його проектування з урахуванням виділених методів, засобів, прийомів тощо. Тому подальшу нашу увагу було зосереджено на визначення етапів проектування навчального процесу з дисципліни «Бухгалтерський облік».

Проведений аналіз літературних джерел [25, 28, 30] дозволив виявити наявність специфічних етапів проектування процесу навчання із застосуванням цих технологій.

Так, Г. Селевко в рамках технології підготовки викладача до комп’ютерних занять виділяє наступні етапи:

Перегляд і експертна педагогічна оцінка інформаційних ресурсів і даних програмного продукту.

Складання вибірки із програмного продукту.

Створення авторської навчальної програми.

Встановлення послідовності взаємодій студентів з комп’ютером.

О.Бриксіна до етапів проектування процесу навчання з використанням комп’ютерних технологій відносить:

Концептуальний етап, який передбачає визначення дидактичної мети навчального процесу.

Технологічний етап, в рамках якого здійснюється аналіз і відбір програмних засобів у відповідності до поставленої мети.

Операціональний етап, який обумовлює виділення основних структурних елементів заняття, здійснення вибору способів взаємодії різних компонентів (педагог — студенти — програмні засоби — навчальний матеріал).

Педагогічна реалізація, основною метою якої є трансформація педагогічних принципів у конкретні навчальні дії.

А.Вітухновська і Т. Марченко підкреслюють, що використання комп’ютерних технологій призводить до виникнення загальнодидактичних, професійних, організаційно-методичних і інформаційних проблем. Послідовність вирішення таких проблем представлено авторами як алгоритм, що описує технологію проектування процесу підготовки до навчання із застосуванням комп’ютеру та містить певні етапи, а саме:

- аналіз змісту навчального предмету;

- аналіз процесу навчання за навчальним предметом;

- виявлення проблем і визначення цілей навчання;

- обґрунтування доцільності використання комп’ютера у навчанні за конкретною темою у відповідності до поставлених цілей;

- обґрунтування дидактичних і методичних вимог до програмних засобів;

- виявлення, експертиза і відбір програмних засобів;

- втілення у технологію навчання за предметом.

За результатами проведеного аналізу на основі узагальнення даних нами розроблено алгоритм проектування навчального процесу в умовах використання комп’ютерних технологій у начальному процесі (рис. 1.3). Це стало підґрунтям використання комп’ютерних технологій у майбутніх фахівців економічного профілю при вивчені дисципліни «Бухгалтерський облік».

Наведемо результати проведеної роботи.

В рамках концептуального етапу вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік» проаналізовано навчальний процес з використання комп’ютерних технологій як навчального предмету, в рамках якого відбувається формування умінь щодо використання комп’ютерних технологій у майбутніх фахівців економічного профілю. Цілями вивчення цієї дисципліни є озброєння фахівців комплексом умінь щодо використання комп’ютерних технологій для ведення бухгалтерського обліку.

Надалі за розробленим алгоритмом проектування навчального процесу проведено аналіз змісту навчального матеріалу і процесу навчання при вивчені дисципліни «Бухгалтерський облік» на основі використання комп’ютерних технологій.